матеріал 6

Урок 6. Психологія підліткового періоду

Матеріал

Урок 6. Психологія підліткового періоду


Опорні поняття
  • Підлітковий вік
  • Ризик
  • Тривога
  • Префронтальна кора
  • Стрес
  • Дофамін
На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання:
  • коментує та обґрунтовує актуальність порушених в одному чи кількох текстах (зокрема медіатекстах) за тематикою обраного профілю або художніх текстах проблем, спираючись на суспільно-державні (національні) цінності України, українські історико-культурні надбання і традиції у світовому ціннісному контексті [12 МОВ 2.2.1-1]
  • розрізняє факти і судження, виявляє суперечності на підставі результатів аналізу інформації з кількох текстів (зокрема медіатекстів) за тематикою обраного профілю або художнього тексту чи множинного тексту [12 МОВ 2.2.2-1]
  • слухає інформацію, різну за обсягом і тематикою обраного профілю, долаючи комунікативні перешкоди, шуми [12 МОВ 1.1.1-1]
  • переказує усне повідомлення (зокрема текст, медіатекст, множинний текст) за тематикою обраного профілю або художній текст у різний спосіб, зважаючи на умови спілкування, запити та особливості цільової аудиторії та власні потреби, дотримуючись достовірності і засад академічної доброчесності [12 МОВ 1.2.1-1]

На цей урок по можливості рекомендовано запросити шкільного психолога, щоб проговорити особливості підліткового віку, дозрівання мозку підлітків, світовідчуття в цей період.


Гачок

Розглянь ілюстрацію. Такого дорожнього знаку не існує, проте якби існував, то де його варто було би розмістити? Поміркуй: коли і за яких обставин тобі востаннє було абсолютно спокійно?

За словами підліткової психологині Діани Житньої-Кебас, підлітки дуже часто перебувають у стресі й тривозі. Дорослішання, сепарація від батьків забирають величезну кількість енергії та додають у життя невизначеності й страхів.


Завдання 1. Ситуація спокою

Пригадай ситуацію, в якій тобі не було страшно чи тривожно, коли ти був/була розслаблений/розслаблена. Чого тобі бракує для того, щоб відчути спокій зараз? Уяви себе в цій ситуації, опиши або намалюй цю сцену.

Завдання 2. Прослуховування пісні “Рубці” гурту “діти інженерів”

У цьому завданні потрібно підключити колонку або інший мультимедійний пристрій, щоб прослухати початок, перший стовпчик та приспів пісні. Текст пісні варто вивести на екран, щоб він був доступний усім для аналізу.

Послухай пісню “Рубці” гурту “діти інженерів”. Джерело: https://music.youtube.com/watch?v=P_EwaCv35cs&si=Uirj4_PaP3_Jy4nP 

Завдання 3. Аналіз тексту пісні “Рубці”

Перед тобою – текст пісні “Рубці” гурту “діти інженерів” з однойменного альбому 2022 року:

Який настрій у пісні? Що відчувають ліричні герої? Як гадаєш, чому вони це переживають? Чи бували в тебе схожі відчуття? Що відгукнулося в тексті, а що – ні?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тут можна поговорити про сугестивну властивість музики — здатність навіювати певний настрій. Наші настрої, емоції та почуття змінюються інколи впродовж дня, тож нам відгукується різна музика. Але разом із тим змінюємося й ми -– дорослішаємо, здобуваємо нові досвіди та ідентичності, і в цей час нас може супроводжувати різна музика. На улюблених плейлистах добре відстежувати те, як змінюємося ми самі. Якими ми були, які слухали пісні — і якими є тепер і що тепер слухаємо.

Завдання 4. Самопізнання і самовизначення через музику 

Які пісні звучать так, ніби вони написані “про тебе”? Склади власний плей-лист.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Чи змінюється цей список улюблених пісень із часом? Чи бувало так, що якась улюблена в певний період пісня більше не відгукувалася? Як гадаєш, чому так стається? 

Завдання 5

Чи ти пригадуєш, як саме працює мозок? 

Дослідниці Марта Лаллі та Сюзанна Валентайн-Френч (Martha Lally & Suzanne Valentine-French) у праці “Розвиток тривалості життя – психологічна перспектива” пишуть: “Підлітки часто беруть на себе більше ризиків, ніж дорослі, і згідно з дослідженнями, це тому, що вони зважують ризики та винагороди інакше, ніж дорослі”. Науковиці пояснюють, що в цьому задіяний нейромедіатор дофамін (або ж допамін), що бере участь у схемах винагороди. Мозок підлітка особливо чутливий до дофаміну, тому можливі винагороди переважають ризики.

Що ж таке дофамін?

Дофамін — це нейромедіатор, тобто хімічна речовина, яка передає сигнали між нервовими клітинами. Його основні функції – мотивація, навчання і пам’ять та регулювання настрою.

Згідно з дослідженнями (Nature Neuroscience, Trends in Cognitive Sciences), дофамін активується не так у момент отримання винагороди, як у відповідь на її очікування. Це пояснює, чому процес досягнення цілі часто приносить більше задоволення, ніж сама нагорода.

Щоб зрозуміти, як працює мозок підлітка, слід звернутися до напрацювань із біології та психіатрії. У цьому тобі допоможе психолог Джесс П. Шаткін та його праця “Народжені бути вільними. Чому підлітки ризикують та як захистити їх від небезпек”.

Мозок людини -– складний орган, але наразі нас цікавить його лімбічна система і префронтальна кора. Лімбічна система дозріває в ранньому дитячому віці й відповідає вона за наші почуття та емоції -– радість, любов, тривогу, збентеження, гнів, агресію, заздрість і смуток.

Префронтальна кора, як називає її Шаткін, “головний виконавчий директор” мозку, дозріває значно пізніше, часто — до 30 років. Префронтальна кора керує плануванням, організацією, пам’яттю, увагою та ухваленням рішень. Ось чому так складно буває з цими всіма справами у твоєму віці! Й ось чому ти часто ухвалюєш ризиковані рішення. Префронтальна кора ще не дозріла, однак її слід “тренувати” -– і поступово стане легше.

Шаткін порівнює лімбічну систему та префронтальну кору мозку з відомими літературними персонажами — приватним детективом Шерлоком Холмсом та його помічником доктором Ватсоном:

“Префронтальну кору можна порівняти з Шерлоком Холмсом, створеним Артуром Конан Дойлем, а лімбічну систему – з його надійним поплічником доктором Ватсоном. Ватсона (лімбічну систему) часто зображують імпульсивним і надто емоційним, таким, що вивчатиме місце злочину заради можливих винагород та загроз, що сприятимуть розслідуванню. Коли Ватсон натрапляє на ключ, він повідомляє Холмса (префронтальну кору), тому що не здатен самотужки второпати все і впорядкувати всі ці емоційні стимули. З іншого боку, Холмс – виважений, логічний і вдумливий. Він неквапливо шукає розв’язок. Ватсону потрібен Холмс так само, як лімбічній системі потрібна префронтальна кора”.

Те, що підлітки схильні до ризикованої поведінки, пов’язують із незрілістю префронтальної кори головного мозку. Наступний мем -– якраз про це: в юності й ранній молодості (а префронтальна кора може формуватися й до 30 років)  ми часто почуваємося сміливішими, ніж у дорослому віці. Уміння прораховувати ризики й наслідки своїх вчинків приходить із досвідом.

“Незрілість мозку підліткового віку – це даність, на яку не вплинеш”, – переконана психологиня Діана Житня-Кебас. У статті “Підліткологія: що прийняти за даність підліткового віку та дієві стратегії комунікацій з підлітками” вона пише, що емоційне переважає над раціональним, підліткам важливо пробувати нове і розширювати свої кордони. Утім, є й хороша новина: часто рішення, які пропонують підлітки – значно креативніші, ніж ті, що їх на автоматі приймають дорослі. Діана Житня-Кебас наводить такий приклад:

“В одному з досліджень в дорослих і підлітків запитали, чи не поплавали б вони з акулами. Більшість дорослих відповіла заперечно, як і 70% підлітків. Але вони думали на 10–20 секунд довше, що є доказом активної мисленнєвої діяльності, потужної роботи мозку, у підлітків з‘явились додаткові питання: чи це буде безпечно, чи голодні акули, чи в клітці тощо”. 

Психологиня вважає, що саме такі питання допомагають підлітку аналізувати ситуацію і підвищувати креативність згенерованих рішень. До речі, а ти б поплавав/поплавала б із акулами?

Наступне завдання допоможе учням проявити творчий підхід до вирішення складних життєвих задач. Усі вони – взяті з життя, однак їх можна варіювати відповідно до досвіду класу. Приміром, нещодавно у класі була ситуація конфлікту, можна запропонувати учням проаналізувати з-поміж інших її і дати свої варіанти розв’язку конфлікту.

Заохочуйте нестандартні та винахідливі способи вирішення буденних ситуацій, таким чином підлітки тренують префронтальну кору й “назбирують” досвід для використання в реальному житті.

Для виконання завдання слід поділити учнів на групи по 3–5 осіб, кожна група розробляє по 3 життєві ситуації, наприкінці кожна з груп представляє свої рішення для цих ситуацій.

Завдання 6. Робота у групах. Тренування префронтальної кори

У крайній лівій колонці змодельовано ситуації різної міри складності. Обʼєднайтеся у групи, оберіть 3 проблеми з переліку та запропонуйте варіанти вирішення у відповідних стовпчиках. Додайте свої 2 варіанти складних ситуацій і напишіть їх вирішення.

СитуаціяРішення проблемиАльтернативне рішення, якщо перший варіант не спрацює
1. Не зроблене домашнє завдання
2. Запізнився/запізнилася на потяг
3. Провалив/провалила контрольну
4. Двадцять пропущених викликів від батьків
5. Зробив/зробила татуювання, не спитавши батьків
6. Батьки не схвалюють твій зовнішній вигляд
7. Посварився/посварилася з найкращим другом/подругою
8. Твої інтимні фото потрапили туди, куди не слід
9. Ти без грошей і зв’язку в незнайомому місці
10. Тобі пропонують те, чого ти не хочеш робити
11. Батьки відмовляються купити тобі те, чого ти прагнеш.
12. Тобі пропонують заробити легкі гроші, але ти сумніваєшся, чи це легально.
13.

14.


Рефлексія

Поміркуй над тим, що змінилося в тобі з настанням підліткового віку. З чим вдається справлятися легше, а що завдає труднощів? Що допомагає тобі впоратися зі складними життєвими ситуаціями? Яку пораду можна було б дати собі, якби довелося пройти це все ще раз? Якщо повернутися до ілюстрації з початку уроку, то якою мала би бути твоя зона комфорту?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Домашнє завдання

Прочитай повість Олени Рижко «Знає тільки Мару»  (ВЦ “Академія”, 2018)

З чим можна попрацювати ще
  1. Переглянь фільми “Королівство повного місяця” (англ. Moonrise Kingdom, реж. — Вес Андерсон, 2012 рік) та «Стоп-Земля» (2021 рік, реж. — Катерина Горностай). Обговори з однокласниками і однокласницями. Хто з кіногероїв тобі найбільше відгукується? Чиї проблеми ти розумієш?

Джерела
  1. Джесс П. Шаткін. Народжені бути вільними. Чому підлітки ризикують та як захистити їх від небезпек / Пер. З англ. Олени Замойської. – Київ: Книголав, 2019. – 304 с.
  2. Діана Житня-Кебас. Підліткологія: що прийняти за даність підліткового віку та дієві стратегії комунікацій з підлітками https://osvitanova.com.ua/posts/6354-pidlitkolohiia-shcho-pryiniaty-za-danist-pilitkovoho-viku-ta-diievi-stratehii-komunikatsii-z-pidlitkamy 
  3. Подкаст “Валентність”, сезон 2, розмови освітянки Валентини Мержиєвської та психологині Діани Житньої-Кебас, епізоди про підлітків: 
  4. Марта Лаллі, Сюзанна Валентайн-Френч (Martha Lally & Suzanne Valentine-French). Розвиток тривалості життя – психологічна перспектива. Джерело: https://ukrayinska.libretexts.org/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA/%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0%3A_%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_-_%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B0_(Lally_%D1%82%D0%B0_Valentine-French) 
  5. Дофамін і щастя: чи можна «підвищити» рівень дофаміну природним шляхом? https://brain-spot.com/blog/tpost/az1op9joo1-dofamn-schastya-chi-mozhna-pdvischiti-rv 

Урок 6. Психологія підліткового періоду


Опорні поняття
  • Підлітковий вік
  • Ризик
  • Тривога
  • Префронтальна кора
  • Стрес
  • Дофамін
На цьому уроці ти:
  • дізнаєшся, як працює твій мозок
  • навчишся тренувати префронтальну кору головного мозку
  • опрацюєш текст пісні “Рубці” гурту “Діти інженерів” та сформуєш власний плей-лист

Гачок

Розглянь ілюстрацію. Такого дорожнього знаку не існує, проте якби існував, то де його варто було би розмістити? Поміркуй: коли і за яких обставин тобі востаннє було абсолютно спокійно?

За словами підліткової психологині Діани Житньої-Кебас, підлітки дуже часто перебувають у стресі й тривозі. Дорослішання, сепарація від батьків забирають величезну кількість енергії та додають у життя невизначеності й страхів.


Завдання 1. Ситуація спокою

Пригадай ситуацію, в якій тобі не було страшно чи тривожно, коли ти був/була розслаблений/розслаблена. Чого тобі бракує для того, щоб відчути спокій зараз? Уяви себе в цій ситуації, опиши або намалюй цю сцену.

Завдання 2. Прослуховування пісні “Рубці” гурту “діти інженерів”

Послухай пісню “Рубці” гурту “діти інженерів”. Джерело: https://music.youtube.com/watch?v=P_EwaCv35cs&si=Uirj4_PaP3_Jy4nP 

Завдання 3. Аналіз тексту пісні “Рубці”

Перед тобою – текст пісні “Рубці” гурту “діти інженерів” з однойменного альбому 2022 року:

Який настрій у пісні? Що відчувають ліричні герої? Як гадаєш, чому вони це переживають? Чи бували в тебе схожі відчуття? Що відгукнулося в тексті, а що – ні?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Завдання 4. Самопізнання і самовизначення через музику 

Які пісні звучать так, ніби вони написані “про тебе”? Склади власний плей-лист.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Чи змінюється цей список улюблених пісень із часом? Чи бувало так, що якась улюблена в певний період пісня більше не відгукувалася? Як гадаєш, чому так стається? 

Завдання 5

Чи ти пригадуєш, як саме працює мозок? 

Дослідниці Марта Лаллі та Сюзанна Валентайн-Френч (Martha Lally & Suzanne Valentine-French) у праці “Розвиток тривалості життя – психологічна перспектива” пишуть: “Підлітки часто беруть на себе більше ризиків, ніж дорослі, і згідно з дослідженнями, це тому, що вони зважують ризики та винагороди інакше, ніж дорослі”. Науковиці пояснюють, що в цьому задіяний нейромедіатор дофамін (або ж допамін), що бере участь у схемах винагороди. Мозок підлітка особливо чутливий до дофаміну, тому можливі винагороди переважають ризики.

Що ж таке дофамін?

Дофамін — це нейромедіатор, тобто хімічна речовина, яка передає сигнали між нервовими клітинами. Його основні функції – мотивація, навчання і пам’ять та регулювання настрою.

Згідно з дослідженнями (Nature Neuroscience, Trends in Cognitive Sciences), дофамін активується не так у момент отримання винагороди, як у відповідь на її очікування. Це пояснює, чому процес досягнення цілі часто приносить більше задоволення, ніж сама нагорода.

Щоб зрозуміти, як працює мозок підлітка, слід звернутися до напрацювань із біології та психіатрії. У цьому тобі допоможе психолог Джесс П. Шаткін та його праця “Народжені бути вільними. Чому підлітки ризикують та як захистити їх від небезпек”.

Мозок людини -– складний орган, але наразі нас цікавить його лімбічна система і префронтальна кора. Лімбічна система дозріває в ранньому дитячому віці й відповідає вона за наші почуття та емоції -– радість, любов, тривогу, збентеження, гнів, агресію, заздрість і смуток.

Префронтальна кора, як називає її Шаткін, “головний виконавчий директор” мозку, дозріває значно пізніше, часто — до 30 років. Префронтальна кора керує плануванням, організацією, пам’яттю, увагою та ухваленням рішень. Ось чому так складно буває з цими всіма справами у твоєму віці! Й ось чому ти часто ухвалюєш ризиковані рішення. Префронтальна кора ще не дозріла, однак її слід “тренувати” -– і поступово стане легше.

Шаткін порівнює лімбічну систему та префронтальну кору мозку з відомими літературними персонажами — приватним детективом Шерлоком Холмсом та його помічником доктором Ватсоном:

“Префронтальну кору можна порівняти з Шерлоком Холмсом, створеним Артуром Конан Дойлем, а лімбічну систему – з його надійним поплічником доктором Ватсоном. Ватсона (лімбічну систему) часто зображують імпульсивним і надто емоційним, таким, що вивчатиме місце злочину заради можливих винагород та загроз, що сприятимуть розслідуванню. Коли Ватсон натрапляє на ключ, він повідомляє Холмса (префронтальну кору), тому що не здатен самотужки второпати все і впорядкувати всі ці емоційні стимули. З іншого боку, Холмс – виважений, логічний і вдумливий. Він неквапливо шукає розв’язок. Ватсону потрібен Холмс так само, як лімбічній системі потрібна префронтальна кора”.

Те, що підлітки схильні до ризикованої поведінки, пов’язують із незрілістю префронтальної кори головного мозку. Наступний мем -– якраз про це: в юності й ранній молодості (а префронтальна кора може формуватися й до 30 років)  ми часто почуваємося сміливішими, ніж у дорослому віці. Уміння прораховувати ризики й наслідки своїх вчинків приходить із досвідом.

“Незрілість мозку підліткового віку – це даність, на яку не вплинеш”, – переконана психологиня Діана Житня-Кебас. У статті “Підліткологія: що прийняти за даність підліткового віку та дієві стратегії комунікацій з підлітками” вона пише, що емоційне переважає над раціональним, підліткам важливо пробувати нове і розширювати свої кордони. Утім, є й хороша новина: часто рішення, які пропонують підлітки – значно креативніші, ніж ті, що їх на автоматі приймають дорослі. Діана Житня-Кебас наводить такий приклад:

“В одному з досліджень в дорослих і підлітків запитали, чи не поплавали б вони з акулами. Більшість дорослих відповіла заперечно, як і 70% підлітків. Але вони думали на 10–20 секунд довше, що є доказом активної мисленнєвої діяльності, потужної роботи мозку, у підлітків з‘явились додаткові питання: чи це буде безпечно, чи голодні акули, чи в клітці тощо”. 

Психологиня вважає, що саме такі питання допомагають підлітку аналізувати ситуацію і підвищувати креативність згенерованих рішень. До речі, а ти б поплавав/поплавала б із акулами?

Завдання 6. Робота у групах. Тренування префронтальної кори

У крайній лівій колонці змодельовано ситуації різної міри складності. Обʼєднайтеся у групи, оберіть 3 проблеми з переліку та запропонуйте варіанти вирішення у відповідних стовпчиках. Додайте свої 2 варіанти складних ситуацій і напишіть їх вирішення.

СитуаціяРішення проблемиАльтернативне рішення, якщо перший варіант не спрацює
1. Не зроблене домашнє завдання
2. Запізнився/запізнилася на потяг
3. Провалив/провалила контрольну
4. Двадцять пропущених викликів від батьків
5. Зробив/зробила татуювання, не спитавши батьків
6. Батьки не схвалюють твій зовнішній вигляд
7. Посварився/посварилася з найкращим другом/подругою
8. Твої інтимні фото потрапили туди, куди не слід
9. Ти без грошей і зв’язку в незнайомому місці
10. Тобі пропонують те, чого ти не хочеш робити
11. Батьки відмовляються купити тобі те, чого ти прагнеш.
12. Тобі пропонують заробити легкі гроші, але ти сумніваєшся, чи це легально.
13.

14.


Рефлексія

Поміркуй над тим, що змінилося в тобі з настанням підліткового віку. З чим вдається справлятися легше, а що завдає труднощів? Що допомагає тобі впоратися зі складними життєвими ситуаціями? Яку пораду можна було б дати собі, якби довелося пройти це все ще раз? Якщо повернутися до ілюстрації з початку уроку, то якою мала би бути твоя зона комфорту?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Домашнє завдання

Прочитай повість Олени Рижко «Знає тільки Мару»  (ВЦ “Академія”, 2018)

З чим можна попрацювати ще
  1. Переглянь фільми “Королівство повного місяця” (англ. Moonrise Kingdom, реж. — Вес Андерсон, 2012 рік) та «Стоп-Земля» (2021 рік, реж. — Катерина Горностай). Обговори з однокласниками і однокласницями. Хто з кіногероїв тобі найбільше відгукується? Чиї проблеми ти розумієш?

Джерела
  1. Джесс П. Шаткін. Народжені бути вільними. Чому підлітки ризикують та як захистити їх від небезпек / Пер. З англ. Олени Замойської. – Київ: Книголав, 2019. – 304 с.
  2. Діана Житня-Кебас. Підліткологія: що прийняти за даність підліткового віку та дієві стратегії комунікацій з підлітками https://osvitanova.com.ua/posts/6354-pidlitkolohiia-shcho-pryiniaty-za-danist-pilitkovoho-viku-ta-diievi-stratehii-komunikatsii-z-pidlitkamy 
  3. Подкаст “Валентність”, сезон 2, розмови освітянки Валентини Мержиєвської та психологині Діани Житньої-Кебас, епізоди про підлітків: 
  4. Марта Лаллі, Сюзанна Валентайн-Френч (Martha Lally & Suzanne Valentine-French). Розвиток тривалості життя – психологічна перспектива. Джерело: https://ukrayinska.libretexts.org/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA/%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0%3A_%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_-_%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B0_(Lally_%D1%82%D0%B0_Valentine-French) 
  5. Дофамін і щастя: чи можна «підвищити» рівень дофаміну природним шляхом? https://brain-spot.com/blog/tpost/az1op9joo1-dofamn-schastya-chi-mozhna-pdvischiti-rv 

Ділись та обговорюй важливе

Обкладинка коментарів до матеріалу