Урок 6. Тема: Шевченко: найсильніший бренд України

Тема: Шевченко: найсильніший бренд України

Урок 6

---

• поема

---

 Вправа “Слово- ключ”

Напишіть одне слово, яке у вас асоціюється з Україною. (Це може бути будь-яка частина мови, будь-що). Озвучте та поясніть свій вибір.

Дружня порада вчителю/вчительці

Під час цієї вправи учні разом створюють словесний портрет України. Серед слів може бути “воля”, “земля”, “мова” – це близькі теми до творчості Шевченка.

Розгляньте логотипи.

Який із цих візуальних логотипів упізнаваний у світі?
Чому Тараса Шевченка можна вважати «найсильнішим брендом України»?
Що робить його ім’я впізнаваним навіть за межами літератури?

---

Завдання 1

Створи лінію часу.  Познач історичні події та моменти з біографії Тараса Шевченка.

Додаток

Історичні події

• У Російській імперії початок Кримської війни 1853.
• 1845 – 1847 рр. – Кирило-Мефодіївське братство.
• 1855 – смерть Миколи І, початок царювання Олександра ІІ.

Події з біографії Т. Шевченка

• 9 березня 1814 рік – народження Шевченка в селі Моринці на Київщині. 
• 1823 рік – смерть матері поета, Катерини.
• 1824 – Тарас Чумакує з батьком.
• 1825 – смерть батька – Григорія Шевченка. Тарас йде в найми до дяка, згодом тікає, щоб навчитися малярству.
• 1828 – Тараса взяли служкою до панського двору в село Вільшани. Був козачком у пана Енгельгардта.
• 1828-1831 року — Шевченко разом з Енгельгардтом перебуває у Вільно.
• 1831 рік – Шевченко їде до Петербургу, у науку до живописця Ширяєва.
• 22 квітня 1838 – відбувся викуп із кріпацтва. 
• 1838-1845 рік – навчається в Петербурзькій академії мистецтв.
• 1839 рік – Шевченко хворіє на тиф.
• 1840 року – вихід Кобзаря – у складі 8-ми поезій.
• 1839 – 1841 – робота над поемою “Гайдамаки”.
• 1841 – вихід у світ поеми “Гайдамаки”.
• 1843 – Шевченко приїжджає в Україну.
• 1845 – виходять у світ поем ”Кавказ”,”Єретик”,”Великий льох”,”Наймичка”, “І мертвим, і живим…” Також написаний “Заповіт”.
• 5 квітня 1847 рік – арешт Шевченка.
• 1848 рік – Шевченко бере участь в експедиції до Аральского моря.
• 1848-1858 – військова служба в Оренбурзькому корпусі.
• 17 жовтня 1850 – поета перевели в Новопетровське укріплення.
• 2 серпня 1857 – звільнення поета.
• 1858 рік – дозволено виїзд в на територію України.
• Літо 1859 – подорож Шевченка в Україну, та до рідного села.
• 1860 – друк “Кобзаря” Шевченка – збірки віршів Шевченка, яку згодом буде знати весь світ.
• 10 березня 1861 рік — смерть поета. Поховано в Петербурзі на Смоленському кладовищі.
• 22 травня 1861 рік – Шевченка перепоховано. Відповідно до заповіту тіло перевезли до Канева, на Чернечу Гору. 

Завдання 2

Переглянь відео з 1 – 15 хв.

Дай відповіді на запитання:

1. Які нові факти про життя Тараса Шевченка ви дізналися з цього випуску?
2. Чому Шевченка можна назвати не лише поетом, а й художником, етнографом, мислителем?
3. Які страви готували у випуску? Як вони пов’язані з творчістю або біографією Шевченка?
4. Чи можна через страви зрозуміти світогляд й атмосферу часу Шевченка?
5. З якою українською стравою ви би поєднали образ Шевченка?
6. Яке враження на вас справив випуск: що було несподіваним, а що – найцікавішим?

Дружня порада вчителю/вчительці

Літературно-критичний матеріал до поеми “Сон” (“У сякого своя доля…”)

На початку 1844 р. в Москві, повертаючись з України до Петербурга з метою закінчити Академію мистецтв, Т.Шевченко написав вірш “Чигирине, Чигирине…” Проте вражень і висновків від побаченого в поета було стільки, що він вирішив написати великий твір-узагальнення, що вириває політичний устрій царської Росії. Так з’явився шедевр світової політичної сатири – поема “Сон” (“У всякого своя доля”). До речі, саме Т.Шевченко започаткував цей різновид ліро-епосу у світовій літературі. Авторський підзаголовок – комедія – указує не стільки на жанр твору, скільки на спосіб відображення дійсності в ньому.

Тема поеми – зображення справжньої суті російського імперського режиму. Щоб художньо висловити в поемі багатогранну проблематику – засудження самодержавства й кріпосництва в Російській імперії, вірнопідданства й аморальності земляків-перевертнів, Т.Шевченко використав прийом сну (фрескова будова). Саме такий композиційний прийом (подорож уві сні) дав можливість авторові у відносно невеликому творі зобразити широку панораму життя в тогочасній Росії. В основі композиції поеми – 4 частини: вступ і 3 частини – зображення України, Сибіру й Петербурга.

Перші два рядки вступу звучать іронічно: “У всякого своя доля / І свій шлях широкий…”, але те, що це іронія, стає зрозуміло читачеві з таких рядків:

Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком
За край світа зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.

Не лише початок, а й майже вся вступна частина пронизана тонкою іронією, вона звучить чи не в кожному художньому засобі (епітет, метафора, анафора):

А той, щедрий та розкоший,
Все храми мурує;
Та отечество так любить,
Так за ним бідкує,
Так із його, сердешного,
Кров, як воду, точить!..

А ось останній рядок звучить уже з відкритою ненавистю – саркастично: “Кров, як воду, точить!..”

Якщо у вірші “Чигирине, Чигирине…” Т.Шевченко виводить образ юродивого, то в поемі “Сон” ліричний герой постає в іншій іпостасі – у бурлескній масці простака. Саме простакові вдається осягнути істину, яку не здатні побачити вчені й царські вельможі.

Маскування та форма сну розширили можливості зобразити широку панораму Російської імперії. Фантастичний політ оповідача за совою переносить читача з України в Сибір, а звідти – до Петербурга. Здавна наш народ сприймає сову як віщого птаха, який накликає смерть, цей образ ніби навіює тривогу. Справді, пролітаючи над Україною ліричний герой милується теплим пейзажем, який викликає в читача радість й естетичне задоволення, але ненадовго, адже чарівна природа різко контрастує з картинами життя простих людей:

Он глянь, у тім раї, що ти покидаєш,
Латану свитину з каліки знімають,
(…) бо нічим обуть
Княжат недорослих (…).

А найбільш трагічно й контрастно звучать рядки про багату й розкішну картину української природи:

(…) під тином
Опухла дитина, голоднеє мре,
А мати пшеницю на панщині жне.

У третій частині поеми ліричний герой переноситься до Петербурга – міста, збудованого на кістках козаків. Душі померлих на будівництві столиці символізують білі птахи (білий птах – символ Нового Заповіту, уособлення Святого Духа), а одна з пташок символізує Павла Полуботка, якого дуже поважав Т.Шевченко.

Для викриття звироднілості й зажерливості панівної верхівки Т.Шевченко використовує різні сатиричні засоби, а найбільше – сарказм: він наділяє панів емоційно-оцінними епітетами – пихаті, пузаті, порівнянням – мов кабани годовані, називає їх блюдолизами. Їхню суть розкриває гротескна картина. У цьому епізоді узагальнено державно-бюрократичну машину імперії, її політичний устрій, у якому вирішальним є кулак. Саркастичними коментарями ліричний герой наділяє царицю, називаючи її цяцею, він розчарований, бо раніше повірив її віршемазам, описує її зовнішність, удаючись до карикатури – сатиричного засобу: “мов опеньок засушений / Тонка, довгонога…”

Для поглибленого вивчення теми рекомендація почитати “Шевченків міф України” .

Створи власне худі з цитатами Шевченка. Можна скористатися матеріалом

Прочитати поему “Сон” (“У всякого своя доля”).

1. Кулінарно-літературне шоу “Енеїда” 25 серія, 1 сезон
2. Забужко О. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу  / Оксана Забужко. ‒ 5-те вид.  ‒ К. : Комора, 2017.  ‒ 304 с.
3. Шева-foreve інтерактивні картки для уроку
4. Поема “Сон” (“У всякого своя доля…”)

Тема: Шевченко: найсильніший бренд України

Урок 6

---

• поема.

---

 Вправа “Слово- ключ”

Напишіть одне слово, яке у вас асоціюється з Україною. (Це може бути будь-яка частина мови, будь-що). Озвучте та поясніть свій вибір.

Розгляньте логотипи.

Який із цих візуальних логотипів упізнаваний у світі?
Чому Тараса Шевченка можна вважати «найсильнішим брендом України»?
Що робить його ім’я впізнаваним навіть за межами літератури?

---

Завдання 1

Створи лінію часу.  Познач історичні події та моменти з біографії Тараса Шевченка.

Додаток

Історичні події

• У Російській імперії початок Кримської війни 1853.
• 1845 – 1847 рр. – Кирило-Мефодіївське братство.
• 1855 – смерть Миколи І, початок царювання Олександра ІІ.

Події з біографії Т. Шевченка

• 9 березня 1814 рік – народження Шевченка в селі Моринці на Київщині. 
• 1823 рік – смерть матері поета, Катерини.
• 1824 – Тарас Чумакує з батьком.
• 1825 – смерть батька – Григорія Шевченка. Тарас йде в найми до дяка, згодом тікає, щоб навчитися малярству.
• 1828 – Тараса взяли служкою до панського двору в село Вільшани. Був козачком у пана Енгельгардта.
• 1828-1831 року — Шевченко разом з Енгельгардтом перебуває у Вільно.
• 1831 рік – Шевченко їде до Петербургу, у науку до живописця Ширяєва.
• 22 квітня 1838 – відбувся викуп із кріпацтва. 
• 1838-1845 рік – навчається в Петербурзькій академії мистецтв.
• 1839 рік – Шевченко хворіє на тиф.
• 1840 року – вихід Кобзаря – у складі 8-ми поезій.
• 1839 – 1841 – робота над поемою “Гайдамаки”.
• 1841 – вихід у світ поеми “Гайдамаки”.
• 1843 – Шевченко приїжджає в Україну.
• 1845 – виходять у світ поем ”Кавказ”,”Єретик”,”Великий льох”,”Наймичка”, “І мертвим, і живим…” Також написаний “Заповіт”.
• 5 квітня 1847 рік – арешт Шевченка.
• 1848 рік – Шевченко бере участь в експедиції до Аральского моря.
• 1848-1858 – військова служба в Оренбурзькому корпусі.
• 17 жовтня 1850 – поета перевели в Новопетровське укріплення.
• 2 серпня 1857 – звільнення поета.
• 1858 рік – дозволено виїзд в на територію України.
• Літо 1859 – подорож Шевченка в Україну, та до рідного села.
• 1860 – друк “Кобзаря” Шевченка – збірки віршів Шевченка, яку згодом буде знати весь світ.
• 10 березня 1861 рік — смерть поета. Поховано в Петербурзі на Смоленському кладовищі.
• 22 травня 1861 рік – Шевченка перепоховано. Відповідно до заповіту тіло перевезли до Канева, на Чернечу Гору. 

Завдання 2

Переглянь відео з 1 – 15 хв.

Дай відповіді на запитання:

1. Які нові факти про життя Тараса Шевченка ви дізналися з цього випуску?
2. Чому Шевченка можна назвати не лише поетом, а й художником, етнографом, мислителем?
3. Які страви готували у випуску? Як вони пов’язані з творчістю або біографією Шевченка?
4. Чи можна через страви зрозуміти світогляд й атмосферу часу Шевченка?
5. З якою українською стравою ви би поєднали образ Шевченка?
6. Яке враження на вас справив випуск: що було несподіваним, а що – найцікавішим?

Для поглибленого вивчення теми рекомендація почитати “Шевченків міф України”.

Створи власне худі з цитатами Шевченка. Можна скористатися матеріалом

Прочитати поему “Сон” (“У всякого своя доля”).

1. Кулінарно-літературне шоу “Енеїда” 25 серія, 1 сезон
2. Забужко О. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу  / Оксана Забужко. ‒ 5-те вид.  ‒ К. : Комора, 2017.  ‒ 304 с.
3. Шева-foreve інтерактивні картки для уроку
4. Поема “Сон” (“У всякого своя доля…”)