Урок 67. Перевірка створеного тексту за маркерами: ЯК написано і ЩО написано, наявність обрамлення.
Матеріал
Тема. Перевірка створеного тексту за маркерами: ЯК написано і ЩО написано, наявність обрамлення.
Урок 67
- обрамлення
Порада для вчителя
Прочитайте гачок й обговоріть його, звертаючи увагу на обрамлення в тексті – наявність образу тіні, яка переслідує оповідача. Поміркуйте разом, яка роль цього повторюваного образу.
Коли я був маленьким, то дуже боявся тіні. Я йду – а вона за мною.
У свої шістнадцять я зрозумів, що тінь може жити всередині мене. Вона – щось сіре, липуче, не дуже приємне. Від тіні не втечеш. Вона може навіювати страх, невпевненість, безповоротність, особливо, коли залишаєшся з нею наодинці.
Коли я виріс, то дуже боюся тіні, тільки іншої – внутрішньої. Я йду – а вона за мною…
Обрамлення – це такий прийом, коли автор/-ка починає і завершує свій текст якоюсь розповіддю, що ніби бере в рамку основну частину, підкреслюючи певні аспекти повідомлюваного.
У журналістиці як обрамлення використовують певну тезу, яку озвучують на початку статті, а потім повторюють у кінці, щоб підкреслити важливість думки.
Обрамлення виконує роль своєрідної прикраси, яка щось виокремлює, задає настрій решті тексту, змушуючи сприйняти його цілісно.
Мета таких обрамлень:
- структурувати інформацію
- зацікавити читача
- увімкнути емоції
Завдання 1.
Прочитай допис про властивості крові. Виділи маркером частини, де автор під час опису «експерименту» фантазує. Проаналізуй його за маркерами: ЯК написано і ЩО написано? Чи є в тексті обрамлення? Пошукай наукові підтвердження до цієї теорії та опиши свої міркування за схемою, зроби висновки.
Порада для вчителя
Текст про властивості крові імітує наукову мову. Автор відверто фантазує, оперуючи деякими біологічними термінами.
Можете спробувати з учнями проаналізувати такі вигадані автором місця:
Крапля крові реагує на настрій, перебуваючи в іншій кімнаті Це порушення біологічних законів. Відокремлена тканина не має нервового зв’язку з тілом Макрофаг прокидається від смішного фільму Це поетичне перебільшення, не підтверджене жодними науковими експериментами Бактерії активізуються під час перегляду фільмів жахів Метафоричний образ: бактерії не можуть реагувати на страх господаря, якщо перебувають поза його тілом Родовий імунітет впливає на наших родичів за тисячі кілометри Можливо, ми й відчуваємо один одного за тисячі кілометрів, особливо в часи великих випробувань, однак дуже сумнівно, що є такий вплив на нашу імунну систему. Обговоріть з учнями текст, поставивши кілька запитань:
- Що каже наука про експеримент, який нібито провели в Ізраїлі?
- Чи є якісь «зачіпки» для перевірки інформації (прізвища вчених, назви лабораторій тощо)?
- Наскільки емоційним є текст?
- Що мав на меті автор тексту?
- Чому людям подобаються такі теорії?
- Що можна вважати правдивим у цій історії?
1. Чи є обрамлення в тексті (гачок для читача на початку та висновок у кінці)?
2. ЯК написано?
- наскільки емоційним є текст (підкресли відповідні слова та фрази);
- чи є повторювані фрагменти/фрази?
- на що особливо звертає увагу автор тексту, якими термінами оперує?
3. ЩО написано?
- які наукові статті згадані?
- чи є реальні підтвердження цього експерименту?
- з якою метою може бути поширена така інформація?
4. Твій висновок: наскільки правдивою може бути така інформація?
Sergiy Vasyliovych
Мої діти та родичі – це моя кров. Тому я відчуваю їх навіть на відстані. Це ж усі розуміють? Саме з цього приводу в Ізраїлі було проведено одне цікаве дослідження. У піддослідного взяли краплю крові та вивели її на екран. І на екрані можна побачити цікаву картину: ось бактерії, вони повільно рухаються, а ось макрофаги, кров’яні тільця, обов’язок яких стежити за чистотою крові. Вони як санітари-дезінфектори. Така у них місія – видаляти все чужорідне.
Але… Якісь вони як сонні мухи. Бактерії безтурботно рухаються, як бульваром під час вечірньої прогулянки, а макрофаги сплять. Вони їх не бачать.
І ось у цей час піддослідному вмикають смішний фільм, комедію, і в нього починає покращуватись настрій. І ось далі починається найцікавіше.
Макрофаг раптово прокидається і негайно вдається до виконання своїх прямих службових обов’язків. Він підкочується до бактерії і з апетитом починає ковтати її. Можливо, настав час обіду, і він відчув неабиякий апетит, але… Насправді все набагато цікавіше.
Зв’язок «Свідомість-Тіло» давно обговорюють і є багато доказів, що його підтверджують. Але в цьому дослідженні цікаво те, що клітини імунного захисту дуже реагують на наш настрій. І це ще не все.
Відзначимо важливу річ: крапля крові була відокремлена від свого господаря. Господар у цей час сидів в іншій кімнаті, і його настрій якимось незбагненним чином вплинув на краплю крові, яка була в іншій кімнаті.
Отже, є деякі інформаційні канали, якими хвилі свідомості можуть впливати об’єкт, що перебувають далеко від джерела свідомості.
Але це дослідження має й інший бік. Досліджуваному показували фрагменти з фільму жахів. І що? У той самий час у краплі крові стали відбуватися дивовижні речі. Тут уже активізувалися бактерії!
Вони раптом ожили, підбадьорилися, і якось раптово їх побільшало. Вони почали господарювати ніби у себе вдома. І навіть почали нападати на макрофаги. Ті стали “відступати” і розбігатися в різні боки. Хто встиг, звісно.
Принцип зрозумілий: стан свідомості – найважливіший чинник підтримки нашої внутрішньої екології. І не лише нашої.
Адже хвилі свідомості, як ми зазначили вище, починають поширюватися в навколишньому середовищі та впливати на віддалені клітини власної крові.
І не лише власної.
Адже мої діти та родичі – це моя кров. Отже, мій настрій впливає на стан макрофагів моїх дітей, де б вони не перебували — поруч чи на іншому континенті. Отже, мій стан свідомості причетний до, так би мовити, «родового імунітету».
| ЯК написано? _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ |
| ЩО написано? _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ |
| Висновок _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 2.
Добери з-поміж запропонованих варіантів можливий початок обрамлення до тексту з попереднього завдання. Допиши свою версію другої частини обрамлення – завершальної.
- Чи помічали ви, що восени, коли надворі похмуро та вогко, ви частіше хворієте? Дехто пов’язує наш стан з похолоданням, але я думаю, що це не так.
- Одного вечора я раптом відчув, що з моєю донькою, яка на той час перебувала в Австрії, щось трапилося. Таке гостре відчуття тривоги за рідну людину: щемить у грудях, хочеться терміново їй подзвонити й розпитати, чи все гаразд.
- У світі, де інформаційний простір стає дуже насиченим, дуже складно знайти відповіді на прості питання. Зовсім недавно я навіть почав відчувати паніку та певну безпомічність, бо не зміг швидко знайти в пошукачі потрібні мені рецепти, якими кілька років тому користувався.
| _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ |
Вільям Зінссер. «Як писати добре. Класичний посібник зі створення нехудожніх текстів», Наш Формат, 2022.
За лаштунками процесу створення яскравого тексту стоїть чітке розуміння формул та інструментів. Знаючи ці універсальні принципи, ви зможете створити будь-який текст: від короткого допису у фейсбуці до власної статті. Як боротися зі словесним мотлохом? Як випрацювати власний стиль? Як уникнути найтиповіших помилок? І головне — із чого почати свій текст?
Тема. Перевірка створеного тексту за маркерами: ЯК написано і ЩО написано, наявність обрамлення.
Урок 67
- обрамлення
Коли я був маленьким, то дуже боявся тіні. Я йду – а вона за мною.
У свої шістнадцять я зрозумів, що тінь може жити всередині мене. Вона – щось сіре, липуче, не дуже приємне. Від тіні не втечеш. Вона може навіювати страх, невпевненість, безповоротність, особливо, коли залишаєшся з нею наодинці.
Коли я виріс, то дуже боюся тіні, тільки іншої – внутрішньої. Я йду – а вона за мною…
Обрамлення – це такий прийом, коли автор/-ка починає і завершує свій текст якоюсь розповіддю, що ніби бере в рамку основну частину, підкреслюючи певні аспекти повідомлюваного.
У журналістиці як обрамлення використовують певну тезу, яку озвучують на початку статті, а потім повторюють у кінці, щоб підкреслити важливість думки.
Обрамлення виконує роль своєрідної прикраси, яка щось виокремлює, задає настрій решті тексту, змушуючи сприйняти його цілісно.
Мета таких обрамлень:
- структурувати інформацію
- зацікавити читача
- увімкнути емоції
Завдання 1.
Прочитай допис про властивості крові. Виділи маркером частини, де автор під час опису «експерименту» фантазує. Проаналізуй його за маркерами: ЯК написано і ЩО написано? Чи є в тексті обрамлення? Пошукай наукові підтвердження до цієї теорії та опиши свої міркування за схемою, зроби висновки.
1. Чи є обрамлення в тексті (гачок для читача на початку та висновок у кінці)?
2. ЯК написано?
- наскільки емоційним є текст (підкресли відповідні слова та фрази);
- чи є повторювані фрагменти/фрази?
- на що особливо звертає увагу автор тексту, якими термінами оперує?
3. ЩО написано?
- які наукові статті згадані?
- чи є реальні підтвердження цього експерименту?
- з якою метою може бути поширена така інформація?
4. Твій висновок: наскільки правдивою може бути така інформація?
Sergiy Vasyliovych
Мої діти та родичі – це моя кров. Тому я відчуваю їх навіть на відстані. Це ж усі розуміють? Саме з цього приводу в Ізраїлі було проведено одне цікаве дослідження. У піддослідного взяли краплю крові та вивели її на екран. І на екрані можна побачити цікаву картину: ось бактерії, вони повільно рухаються, а ось макрофаги, кров’яні тільця, обов’язок яких стежити за чистотою крові. Вони як санітари-дезінфектори. Така у них місія – видаляти все чужорідне.
Але… Якісь вони як сонні мухи. Бактерії безтурботно рухаються, як бульваром під час вечірньої прогулянки, а макрофаги сплять. Вони їх не бачать.
І ось у цей час піддослідному вмикають смішний фільм, комедію, і в нього починає покращуватись настрій. І ось далі починається найцікавіше.
Макрофаг раптово прокидається і негайно вдається до виконання своїх прямих службових обов’язків. Він підкочується до бактерії і з апетитом починає ковтати її. Можливо, настав час обіду, і він відчув неабиякий апетит, але… Насправді все набагато цікавіше.
Зв’язок «Свідомість-Тіло» давно обговорюють і є багато доказів, що його підтверджують. Але в цьому дослідженні цікаво те, що клітини імунного захисту дуже реагують на наш настрій. І це ще не все.
Відзначимо важливу річ: крапля крові була відокремлена від свого господаря. Господар у цей час сидів в іншій кімнаті, і його настрій якимось незбагненним чином вплинув на краплю крові, яка була в іншій кімнаті.
Отже, є деякі інформаційні канали, якими хвилі свідомості можуть впливати об’єкт, що перебувають далеко від джерела свідомості.
Але це дослідження має й інший бік. Досліджуваному показували фрагменти з фільму жахів. І що? У той самий час у краплі крові стали відбуватися дивовижні речі. Тут уже активізувалися бактерії!
Вони раптом ожили, підбадьорилися, і якось раптово їх побільшало. Вони почали господарювати ніби у себе вдома. І навіть почали нападати на макрофаги. Ті стали “відступати” і розбігатися в різні боки. Хто встиг, звісно.
Принцип зрозумілий: стан свідомості – найважливіший чинник підтримки нашої внутрішньої екології. І не лише нашої.
Адже хвилі свідомості, як ми зазначили вище, починають поширюватися в навколишньому середовищі та впливати на віддалені клітини власної крові.
І не лише власної.
Адже мої діти та родичі – це моя кров. Отже, мій настрій впливає на стан макрофагів моїх дітей, де б вони не перебували — поруч чи на іншому континенті. Отже, мій стан свідомості причетний до, так би мовити, «родового імунітету».
| ЯК написано? _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ |
| ЩО написано? _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ |
| Висновок _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 2.
Добери з-поміж запропонованих варіантів можливий початок обрамлення до тексту з попереднього завдання. Допиши свою версію другої частини обрамлення – завершальної.
- Чи помічали ви, що восени, коли надворі похмуро та вогко, ви частіше хворієте? Дехто пов’язує наш стан з похолоданням, але я думаю, що це не так.
- Одного вечора я раптом відчув, що з моєю донькою, яка на той час перебувала в Австрії, щось трапилося. Таке гостре відчуття тривоги за рідну людину: щемить у грудях, хочеться терміново їй подзвонити й розпитати, чи все гаразд.
- У світі, де інформаційний простір стає дуже насиченим, дуже складно знайти відповіді на прості питання. Зовсім недавно я навіть почав відчувати паніку та певну безпомічність, бо не зміг швидко знайти в пошукачі потрібні мені рецепти, якими кілька років тому користувався.
| _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ |
Вільям Зінссер. «Як писати добре. Класичний посібник зі створення нехудожніх текстів», Наш Формат, 2022.
За лаштунками процесу створення яскравого тексту стоїть чітке розуміння формул та інструментів. Знаючи ці універсальні принципи, ви зможете створити будь-який текст: від короткого допису у фейсбуці до власної статті. Як боротися зі словесним мотлохом? Як випрацювати власний стиль? Як уникнути найтиповіших помилок? І головне — із чого почати свій текст?
Ділись та обговорюй важливе