Урок 68. Перевірка створеного тексту за маркерами: самовпевненість автора; підтвердження візуалізацією.

Тема.  Перевірка створеного тексту за маркерами: самовпевненість автора; підтвердження візуалізацією.

Урок 68

---

• самовпевненість автора, візуалізація

---

Схема руху Львівського Метрополітену. 
Якщо ви прямуєте до Львівського Морського порту, то пересадка на станції Кульпарків. Не переплутайте.

Підказка до схеми: у Львові немає метро і немає морського порту )))

---

Завдання 1.

Прочитай допис, опублікований у соцмережі. Виділи ті фрагменти тексту, де автор демонструє самовпевненість. Зверни увагу на ілюстрації. Чи є вони переконливими? Обговори з однокласниками інформацію з допису та запиши висновок. У висновку обов’язково дай пораду своїм одноліткам щодо використання різних додатків. 

Порада для вчителя

Після прочитання тексту про приватність обговоріть з учнями такі питання:

1. Чи використовуєте ви згадані (або схожі) додатки, надаючи доступ до персональних даних? 
2. Як би змінилося ваше ставлення до додатків, якби ви знали про те, що вони можуть використовувати ваші дані з певною метою?
3. Чи є схожа небезпека у використанні платних додатків?
4. Наскільки можливо контролювати витік через інтернет персональних даних?
5. Чи погоджуєтеся ви з твердженням: «Мій телефон – це мій захищений персональний простір»?

Oleksii Glib 
5 березня о 18:40  · 
«Та кому я та мої дані потрібні?» – думка, яка вже не працює.
Щоразу, коли заходить розмова про приватність, з’являється хтось, хто каже: «Та кому я потрібен? У мене немає нічого секретного». Ну ок. А як щодо того, що вже зараз десятки додатків збирають ваші дані, навіть без вашого відома?
Ось кілька прикладів, які змушують замислитися.

Додатки для обробки фото.
Деякі популярні редактори та «омолоджувальні» застосунки можуть вимагати доступ до галереї. Ви дозволяєте. А вони… забирають усі фото, які у вас є. Не лише одне, яке ви хотіли відредагувати, а все, що можна завантажити на сервер. Навіщо? Аналіз, розпізнавання облич, передача третім особам. FaceApp уже ловили на подібному, але люди продовжують віддавати йому свої фото.
 (фото, згенероване ШІ)

Фітнес-трекери та мобільні карти.
Якщо ви бігаєте чи просто користуєтесь мапами на телефоні, будьте певні – ваші маршрути зберігаються. Одного разу додаток для бігу відстежив військові бази, бо солдати просто бігали своїми звичними маршрутами. І ця карта була у відкритому доступі.

Сканери документів та PDF-конвертери.
Є багато безкоштовних застосунків, які дають змогу зробити фото документа і перетворити його на PDF. Зручно? Так. Але багато з них завантажують ваші документи на сервер, зберігають їх там і мають доступ до всього, що ви відсканували. Включно з паспортами, контрактами та іншими важливими паперами.
Але ж я заплатив за продукт – тому все безпечно?
Не зовсім. Навіть платні сервіси можуть збирати дані, використовувати їх для навчання алгоритмів або передавати маркетинговим партнерам. Ваша підписка не означає, що ваші дані не «витікають» — вона лише означає, що ви одночасно платите і грошима, і інформацією.

Ви віддали доступ до фото? Тепер ваш телефон – частина великої мережі.
Коли ви даєте доступ додатку покращення зображень до ваших фото, він може не лише редагувати їх, але й згодом отримати команду на пошук певних облич у вашій галереї. Так, через рік або два хтось може захотіти знайти всі фото конкретної людини, і ваш телефон буде одним із багатьох, хто виконає цю команду та передасть результати.
А це ще не найгірший сценарій.

  (джерело: https://fixthephoto.com/ua )

Хочете щось страшніше?
Справжній кіберзлочин, у якому були задіяні звичайні смартфони.
У 2016 році була зафіксована наймасштабніша DDoS-атака, яка паралізувала великі компанії, включно з Twitter, Netflix, Spotify та Amazon. Злочинці використали бот-мережу під назвою Mirai, яка складалася з мільйонів інфікованих пристроїв – включно зі смартфонами, роутерами та навіть розумними камерами спостереження.
Звідки взялася ця армія? Звичайні люди встановлювали додатки або користувалися пристроями з поганим захистом. Їхні гаджети ставали частиною злочинної мережі, відправляючи запити на сервери жертв атаки. Власники телефонів навіть не підозрювали, що їхні пристрої використовують для злому інфраструктури найбільших компаній світу.  (джерело: https://pingvin.pro )

Ще гірше?
Якщо ваш телефон буде частиною такої мережі, ви можете навіть потрапити під підозру. Коли слідчі почнуть аналізувати джерела атаки, ваша IP-адреса може опинитися у списку. І пояснювати, що «я нічого не робив» – буде значно складніше.

То як же бути?

1. Думати перед тим, як натискати «Дозволити» – чи потрібен цьому додатку доступ до всіх фото або геолокації?
2. Шукати альтернативи – є сервіси, які працюють локально і не надсилають ваші дані в інтернет.
3. Розуміти, що безкоштовне – не завжди безкоштовне. Якщо ви не платите за продукт, то, можливо, продукт – це ви.
4. Оновлювати свої пристрої та змінювати паролі – віруси типу Mirai часто використовують стандартні паролі та вразливості старих версій програмного забезпечення.

От і все. Якщо ще раз захочеться сказати «Та кому я потрібен?» – просто згадайте, скільки всього вже є на чиємусь сервері без вашого відома. І можливо, ваш телефон уже працює на когось іншого.

Висновок: Цьому автору я можу (не можу) довіряти, тому що  _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________

Завдання 2.

Проаналізуй інформацію з відео. Чи доречно автор візуалізував усе, що повідомляє аудиторії? Чи можна удосконалити його виступ діаграмами і графіками? Додай необхідне у вигляді порад. 
https://www.youtube.com/watch?v=9dQrTX-r8fg&list=PLkGYG6d5o3fa3VTyxPYTEIUHkQbP5Mw4c&index=4  

_______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________

---

Андреа Деббінк. «Думай сам. Розвиваємо критичне мислення»,  Віват, 2022.

Зупинися на мить і дай собі відповідь: чиї думки нині у твоїй голові? Щодня тебе атакує величезний обсяг інформації: дописи блогерів у соцмережах, повідомлення в новинах, випадкові чутки. І все це справляє неабиякий вплив на поведінку, настрій і навіть ставлення до світу.

Тема.  Перевірка створеного тексту за маркерами: самовпевненість автора; підтвердження візуалізацією.

Урок 68

---

• самовпевненість автора, візуалізація

---

Схема руху Львівського Метрополітену. 
Якщо ви прямуєте до Львівського Морського порту, то пересадка на станції Кульпарків. Не переплутайте.

Підказка до схеми: у Львові немає метро і немає морського порту )))

---

Завдання 1.

Прочитай допис, опублікований у соцмережі. Виділи ті фрагменти тексту, де автор демонструє самовпевненість. Зверни увагу на ілюстрації. Чи є вони переконливими? Обговори з однокласниками інформацію з допису та запиши висновок. У висновку обов’язково дай пораду своїм одноліткам щодо використання різних додатків. 

Oleksii Glib 
5 березня о 18:40  · 
«Та кому я та мої дані потрібні?» – думка, яка вже не працює.
Щоразу, коли заходить розмова про приватність, з’являється хтось, хто каже: «Та кому я потрібен? У мене немає нічого секретного». Ну ок. А як щодо того, що вже зараз десятки додатків збирають ваші дані, навіть без вашого відома?
Ось кілька прикладів, які змушують замислитися.

Додатки для обробки фото.
Деякі популярні редактори та «омолоджувальні» застосунки можуть вимагати доступ до галереї. Ви дозволяєте. А вони… забирають усі фото, які у вас є. Не лише одне, яке ви хотіли відредагувати, а все, що можна завантажити на сервер. Навіщо? Аналіз, розпізнавання облич, передача третім особам. FaceApp уже ловили на подібному, але люди продовжують віддавати йому свої фото.
 (фото, згенероване ШІ)

Фітнес-трекери та мобільні карти.
Якщо ви бігаєте чи просто користуєтесь мапами на телефоні, будьте певні – ваші маршрути зберігаються. Одного разу додаток для бігу відстежив військові бази, бо солдати просто бігали своїми звичними маршрутами. І ця карта була у відкритому доступі.

Сканери документів та PDF-конвертери.
Є багато безкоштовних застосунків, які дають змогу зробити фото документа і перетворити його на PDF. Зручно? Так. Але багато з них завантажують ваші документи на сервер, зберігають їх там і мають доступ до всього, що ви відсканували. Включно з паспортами, контрактами та іншими важливими паперами.
Але ж я заплатив за продукт – тому все безпечно?
Не зовсім. Навіть платні сервіси можуть збирати дані, використовувати їх для навчання алгоритмів або передавати маркетинговим партнерам. Ваша підписка не означає, що ваші дані не «витікають» — вона лише означає, що ви одночасно платите і грошима, і інформацією.

Ви віддали доступ до фото? Тепер ваш телефон – частина великої мережі.
Коли ви даєте доступ додатку покращення зображень до ваших фото, він може не лише редагувати їх, але й згодом отримати команду на пошук певних облич у вашій галереї. Так, через рік або два хтось може захотіти знайти всі фото конкретної людини, і ваш телефон буде одним із багатьох, хто виконає цю команду та передасть результати.
А це ще не найгірший сценарій.
  (Джерело: https://fixthephoto.com/ua )

Хочете щось страшніше?
Справжній кіберзлочин, у якому були задіяні звичайні смартфони.
У 2016 році була зафіксована наймасштабніша DDoS-атака, яка паралізувала великі компанії, включно з Twitter, Netflix, Spotify та Amazon. Злочинці використали бот-мережу під назвою Mirai, яка складалася з мільйонів інфікованих пристроїв – включно зі смартфонами, роутерами та навіть розумними камерами спостереження.
Звідки взялася ця армія? Звичайні люди встановлювали додатки або користувалися пристроями з поганим захистом. Їхні гаджети ставали частиною злочинної мережі, відправляючи запити на сервери жертв атаки. Власники телефонів навіть не підозрювали, що їхні пристрої використовують для злому інфраструктури найбільших компаній світу.  (Джерело: https://pingvin.pro )

Ще гірше?
Якщо ваш телефон буде частиною такої мережі, ви можете навіть потрапити під підозру. Коли слідчі почнуть аналізувати джерела атаки, ваша IP-адреса може опинитися у списку. І пояснювати, що «я нічого не робив» – буде значно складніше.

То як же бути?

1. Думати перед тим, як натискати «Дозволити» – чи потрібен цьому додатку доступ до всіх фото або геолокації?
2. Шукати альтернативи – є сервіси, які працюють локально і не надсилають ваші дані в інтернет.
3. Розуміти, що безкоштовне – не завжди безкоштовне. Якщо ви не платите за продукт, то, можливо, продукт – це ви.
4. Оновлювати свої пристрої та змінювати паролі – віруси типу Mirai часто використовують стандартні паролі та вразливості старих версій програмного забезпечення.

От і все. Якщо ще раз захочеться сказати «Та кому я потрібен?» – просто згадайте, скільки всього вже є на чиємусь сервері без вашого відома. І можливо, ваш телефон уже працює на когось іншого.

Висновок: Цьому автору я можу (не можу) довіряти, тому що  _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________

Завдання 2.

Проаналізуй інформацію з відео. Чи доречно автор візуалізував усе, що повідомляє аудиторії? Чи можна удосконалити його виступ діаграмами і графіками? Додай необхідне у вигляді порад. 
https://www.youtube.com/watch?v=9dQrTX-r8fg&list=PLkGYG6d5o3fa3VTyxPYTEIUHkQbP5Mw4c&index=4  

_______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________

---

Андреа Деббінк. «Думай сам. Розвиваємо критичне мислення»,  Віват, 2022.

Зупинися на мить і дай собі відповідь: чиї думки нині у твоїй голові? Щодня тебе атакує величезний обсяг інформації: дописи блогерів у соцмережах, повідомлення в новинах, випадкові чутки. І все це справляє неабиякий вплив на поведінку, настрій і навіть ставлення до світу.