Урок 69
Матеріал
Урок 69
Навчання протягом життя
Складнопідрядне речення.
Розділові знаки в складнопідрядному реченні
- навчання протягом життя;
- підрядний зв’язок;
- складнопідрядне речення.
Коли ти плануєш перестати вчитися? Після школи? Університету? На пенсії? А може, ніколи? У цьому уроці ми будемо говорити про ключову навичку сучасної людини — навчання впродовж життя: що це означає і як конкретно може допомогти вже зараз.
Завдання 1
Переглянь відео. Виконай завдання.
Порада для вчителя
Відео, запропоноване в уроці, охоплює кілька важливих тем: академічну доброчесність, профорієнтацію, вибір закладу вищої освіти та навчання впродовж життя. Ви можете обрати інший матеріал або запропонувати учням самостійно підібрати текст (подкаст, статтю, відео) для опрацювання. Основна мета — у результаті сформулювати вдумливе власне визначення поняття «навчання протягом життя» й пояснити його важливість.
Запропонуйте учням представити свої визначення класу, наприклад, у спільному онлайн-обговоренні. Усе завдання можна виконати дистанційно.
Завдання до відео:
1. Дай відповіді на запитання за змістом відео.
| Запитання | Відповідь |
| 1. Які теми поєднує це відео? | |
| 2. Чому школа та університет ― це частини однієї екосистеми? | |
| 3. Що таке уміння вчитися впродовж життя? | |
| 4. Який приклад навчання протягом життя наводить лектор? | |
| 5. Який зв’язок між мотивацією у виборі спеціальності та професійним розвитком студента в майбутньому? | |
| 6. Які рекомендації для вдалого вибору спеціальності згадані у відео? Запиши принаймні три. | |
| 7. Які рекомендації для вдалого вибору закладу вищої освіти згадані у відео? Запиши принаймні три. |
2. Запиши одне твердження з відео, з яким ти стовідсотково погоджуєшся і одне, з яким не погоджуєшся або погоджуєшся частково. Обговори їх з однокласниками.
3. Пошукай в інших джерелах інші визначення поняття “навчання протягом життя”. Порівняй їх із зазначеним у відео. Запиши свій фінальний варіант.
Навчання протягом життя ― це…
Завдання 2
Порада для вчителя
У цьому завданні учні працюють з аналітичним текстом про стратегії, мотивацію та віру в себе як основу навчання впродовж життя. Попросіть учнів прочитати текст і створити ментальну карту (наприклад, від поняття «навчання протягом життя»).
Далі вони можуть порефлексувати, які з описаних стратегій уже використовують, а які хочуть розвинути. Це допоможе їм усвідомити цінність навчання впродовж життя як важливого елементу особистого розвитку.
Для роботи з мовною темою нагадайте або уточніть, що таке складнопідрядне речення. За потреби дайте короткий приклад, а тоді запропонуйте учням виписати з тексту приклади таких речень. Обговоріть, чому саме ці речення є складнопідрядними, які фукнції вони виконують, як допомагають точніше формулювати думки. Наголосіть на тому, що підрядні частини не існують самостійно — вони залежать від головної.
Прочитай статтю. Створи ментальну карту її основних понять.
Три кити навчання впродовж життя: стратегії, мотивація, віра в себе
Освіта повинна не лише готувати дітей до майбутнього, а й навчати їх орієнтуватися в його невизначеності. Тому дослідники PISA роблять акцент на навчанні впродовж життя. Для цього учням важливо вміти розбиратися в безлічі інформації, яка зараз доступна. А також бути впевненими у своїй самостійності в навчанні.
На основі опитування країн ОЕСР 2022 року дослідники PISA визначили трикутник навчання впродовж життя. Переклали для вас найцікавіше зі звіту.
Стратегії для ефективного навчання
Самоконтроль
Учні, які контролюють своє навчання, перевіряють, що вони вчать, скільки часу на це виділяють та як добре розуміють матеріал. Тобто вони самі оцінюють, як рухаються до навчальної мети.
Для самоконтролю дітям важливо ставити запитання, коли вони мають сумніви. А також повторно перевіряти свої роботи, щоб виправляти помилки.
Дані PISA показують, що лише 47% учнів регулярно ставлять запитання, коли чогось не розуміють. Це важливо, адже відображає їхню залученість у навчальний процес. Учні з низьким рівнем успішності, зазвичай, не ставлять запитань, щоб прояснити те, що вивчається. І лише половина відмінників роблять це.
Ті учні, які регулярно ставлять запитання, коли не розуміють матеріал, мають кращі за інших показники. Навіть після врахування дослідниками всіх соціально-економічних факторів.
Те, що дитина ставить запитання, коли не розуміє матеріал, свідчить, що вона вірить у можливість покращити свої знання, навіть якщо це буде нелегко. Тому вчителям важливо створювати в класі атмосферу, в якій учні почуватимуться впевнено і не боятимуться запитувати. Це допоможе їм приймати виклики, просити про допомогу, коли потрібно, і дивитися на помилки як на можливість для зростання.
Повторно перевіряють завдання на помилки 64% учасників дослідження PISA 2022. Така повторна перевірка дає учням змогу звірити свої дії з цілями, які вони собі поставили. Про таку навчальну звичку заявили 54% учасників з низькою успішністю та 71% відмінників.
Проте дані щодо домашніх завдань відрізняються: 46% відмінників та 42% учнів з низькими показниками повідомили, що перевіряють домашнє завдання двічі перед здачею.
Існують також розбіжності між учнями, які прагнуть взагалі не робити помилок, і тими, хто ретельно перевіряє домашнє завдання. Зокрема, 44% учнів, які намагаються не робити помилок, не ставляться так само ретельно до виконання домашніх завдань.
Повторна перевірка домашніх завдань перед здачею дає результат. Наприклад, у тесті PISA 2022 з математики різниця між учнями, які перевіряють домашні завдання перед здачею, і тими, хто цього не робить, — чотири бали.
Критичне мислення
Критичне мислення або вміння бачити перспективу — ключова навичка для самостійного навчання. Щоб діти могли розвивати нові ідеї, їм варто піддавати сумніву попередню інформацію, бути відкритими до нової та вміти обґрунтовувати свої думки.
Навчання впродовж життя базується на переході від сталих знань до режиму запитань. За допомогою критичного мислення діти можуть визначити свої потреби у нових знаннях та розширювати сферу навчання.
Щоб навчитися мислити критично, учні повинні погоджуватися з такими твердженнями:
- «Я намагаюся врахувати думку кожного, перш ніж зайняти певну позицію»;
- «Я можу розглядати майже всі речі під різними кутами»;
- «Я не думаю, що в суперечці є лише одна правильна позиція».
З першими двома твердженнями в середньому погоджуються 59% і 57% учнів відповідно. Однак трохи більше половини (54%) не проти того, що в суперечці є лише одна правильна позиція. Це говорить про те, що освітні системи повинні зосереджуватися на відкритості та визнанні школярами різних позицій.
Проте серед учнів, які намагаються врахувати думку кожного, перш ніж зайняти певну позицію, близько половини все ще вважають, що існує лише одна правильна позиція в дискусії. Таку суперечність демонструють 67% школярів з низьким рівнем успішності та 27% відмінників.
Саме відмінники частіше демонструють гнучкість мислення та вміють поєднувати інформацію з різних джерел.
Проактивність у навчанні
Проактивність — це не вроджена риса, а свідома поведінка та практика. Учні можуть її розвивати та вдосконалювати з часом. Проактивні учні свідомо підходять до виконання завдань, у власному темпі та манері. І це допомагає їм покращувати свої результати.
Дослідники PISA вимірювали проактивність за тим, як часто учні брали участь у діяльності, де були потрібні наполегливість та зусилля. Одним із важливих завдань проактивного навчання є самостійне встановлення зв’язку між тим, що вивчається, і тим, що людина вже знає.
Менш ніж половина учнів (46%) повідомили, що намагаються пов’язати новий матеріал з тим, що вони вивчили на попередніх уроках. Решта заявили, що вони відразу переходять до роботи над новими завданнями.
Також лише 33% учнів повідоміли, що беруть участь у групових дискусіях на уроках, коли їм надають таку можливість. У цьому завданні невелику участь беруть і відмінники (38%), і учні з низьким рівнем (26%).
Та саме групові дискусії — показник проактивної поведінки. Вони допомагають формувати критичне мислення та пов’язати вивчений матеріал з новим. Це важливо для навчання впродовж життя.
Мотивація
Прийняття стратегій навчання нерозривно пов’язане з мотивацією учнів. Вона буває зовнішня та внутрішня. Й остання найбільше впливає на результати навчання.
Щоб виміряти внутрішню мотивацію учнів, дослідники PISA проаналізували, наскільки дітям подобається вивчати щось нове в школі та чи готові вони виконувати складні шкільні завдання. Щоб виміряти зовнішню — наскільки учні хочуть добре вчитися в школі та вірять у те, що там навчають речей, які можуть стати в пригоді на роботі.
Дані PISA 2022 показують, що лише половина учнів у країнах ОЕСР повідомили, що їм подобається вивчати нове в школі, а 47% зазначили, що їм подобається складна шкільна робота. Ці показники приблизно однаково стосуються відмінників та учнів з низьким рівнем знань.
Серед учнів більш поширена зовнішня мотивація: наприклад, 89% висловлюють сильне бажання мати гарні оцінки з математики. Також 67% погодилися з тим, що школа навчила їх речей, корисних для роботи.
І хоча гарні оцінки, безумовно, мотивують учнів у різних країнах, дослідники PISA радять приділяти більше уваги саме внутрішній мотивації. Вона тісно пов’язана з проактивною навчальною поведінкою та стратегіями постійного навчання, особливо для учнів з низькою успішністю.
Індекс допитливості PISA охоплює різні типи внутрішньої мотивації: задоволення учнів від вивчення нового в школі, можливість ставити запитання, висувати гіпотези та перевіряти їх на основі спостережень.
Звісно, учні мають різні стимули для того, щоб бути активними в навчанні. Але підвищення мотивації може заохотити їх використовувати стратегії навчання у школі та пізніше в житті.
Віра в себе
Третя сторона трикутника навчання — віра в себе. Її важливою частиною є переконання, що здібності можна розвинути через зусилля і відданість справі. Це концепція мислення зростання (growth mindset) — віра в те, що здібності й інтелект можна розвивати з часом. Воно протиставляється фіксованому мисленню (fixed mindset) — переконанню, що інтелект і можливості є вродженими.
У дослідженні PISA 58% учнів повідомили, що мають мислення, орієнтоване на зростання. Хоча цифри значно варіюються залежно від країни/економіки. Найкращі показники в учнів Австрії, Естонії, Німеччини, Ірландії, Японії, Швеції — понад 70%.
Проте трохи більше, ніж половина учнів із загальним мисленням зростання повідомили про фіксоване мислення щодо математики. Тобто багато учнів вважають математичні здібності вродженими, що посилює стереотипи, у тому числі гендерні.
Учні з фіксованими уявленнями про школу або про себе частіше відмовляються наполегливо вчитися та легко здаються, коли стикаються з невдачами. Вони також схильні пояснювати свої провали як щось, що поза їхнім контролем.
Мислення зростання тісно пов’язане зі стратегіями навчання, ставленням до нього та його результатами. Чому це важливо? Віра в себе пояснює мотивацію учнів використовувати стратегії навчання і докладати зусиль для досягнення своїх цілей. А це є ключовим для навчання впродовж життя.
Наприклад, учні, які повідомили, що ставлять запитання, коли не впевнені в матеріалі, з більшою ймовірністю повідомляють про мислення зростання щодо математики.
Отже, створення середовища, в якому учні почуваються достатньо впевнено, щоб ставити запитання, заохочує їх вірити в те, що вони можуть опанувати щось, навіть якщо це складно. Дослідження свідчать, що діти з мисленням зростання більш готові докладати зусиль навіть тоді, коли натрапляють на труднощі чи зазнають невдач.
Однак учні з низькою успішністю стикаються з проблемою не лише того, що їм важко ставити запитання, — вони ризикують не розвинути позитивне мислення. Якщо дитина вважає (або їй сказали), що вона погано розбирається в математиці, незалежно від того, як сильно вона намагатиметься, вона менше схильна ставити запитання, коли має сумніви.
Так само мислення зростання пов’язане з критичним мисленням. Наприклад, із розумінням того, що в суперечці може бути кілька правильних позицій.
Внутрішні мотивації — задоволення від складних шкільних завдань і бажання вчитися нового — також тісно пов’язані з мисленням зростання. Тобто учні, які вірять у те, що вони можуть розвивати свій інтелект, навички та знання, часто також отримують задоволення від навчання.
Дослідження показують, що учні з мисленням зростання більш схильні наполегливо виконувати шкільну роботу, що веде до кращої успішності.
Розвиток позитивного мислення в школах може сприяти формуванню в учнів позитивного ставлення до навчання. Це може заохотити їх до використання ефективних стратегій навчання, підвищити їхню мотивацію і таким чином сприяти навчанню впродовж усього життя.
Джерело: https://osvitoria.media/experience/try-kyty-navchannya-vprodovzh-zhyttya-strategiyi-motyvatsiya-vira-v-sebe/
Завдання до тексту:
1. У групі чи парі створіть разом п’ять запитань, відповіді на які можна знайти в одному з розділів статті.
2. Обміняйтеся запитаннями між групами чи парами й дайте на них відповіді спочатку усно, а потім письмово.
3. Самостійно проведи рефлексію. Які зі стратегій чи рис, описаних у статті, ти хочеш розвивати в собі? Випиши три тези, які відгукнулися.
4. Знайди в тексті 5 складнопідрядних речень і випиши їх.
5. Поясни, чому виписані речення є складнопідрядними. Що відрізняє їх від складносурядних? Поясни вживання розділових знаків у цих реченнях.
Складнопідрядне речення — це речення, у якому частини не рівноправні: одна є головною, а інша — залежною (підрядною), яка приєднується до головної за допомогою сполучників чи сполучних слів.
Важливо повторно перевіряти свої роботи, щоб виправляти помилки.
з якою метою?
[ ], (щоб).
[ ] ― головна частина ( ) ― підрядна частина
- Спробуй прибрати одну з частин: чи має сенс речення без підрядної? А без головної? Саме в цьому відмінність складнопідрядних від складносурядних речень: їх не можна просто розбити на два чи прибрати сполучник, підрядна частина не має сенсу без головної.
- Від головної до підрядної частини завжди можна поставити запитання.
Важливо повторно перевіряти свої роботи, щоб виправляти помилки.
з якою метою?
[ ], (щоб).
Завдання 3
Підкресли головні частини в складнопідрядних реченнях. Проведи від них стрілку до підрядної частини й вибери з варіантів запитання, яке можна поставити між ними.
Варіанти:
про що?
що саме?
яку?
якими?
чому?
за якої умови?
з якою метою?
незважаючи на що?
за якої умови?
Зразок: Лише 47% учнів регулярно ставлять запитання, коли чогось не розуміють.
- У дослідженні PISA 58% учнів повідомили, що мають мислення, орієнтоване на зростання.
- Учні самі оцінюють, як рухаються до навчальної мети.
- Це важливо, адже відображає їхню залученість у навчальний процес.
- Учителям важливо створювати в класі атмосферу, у якій учні почуватимуться впевнено і не боятимуться запитувати.
- Повторна перевірка дає учням змогу звірити свої дії з цілями, які вони собі поставили.
- Щоб діти могли розвивати нові ідеї, їм варто піддавати сумніву попередню інформацію, бути відкритими до нової та вміти обґрунтовувати свої думки.
- І хоча гарні оцінки, безумовно, мотивують учнів у різних країнах, дослідники PISA радять приділяти більше уваги саме внутрішній мотивації.
Завдання 4
Проаналізуй розділові знаки в реченнях у попередній вправі. Чи погоджуєшся ти з твердженням:
Підрядні частини складного речення завжди відокремлюються від головних комами.
Завдання 5
Переглянь коротке відео.
Розстав розділові знаки й підкресли складнорідрядні речення.
Ми живемо у світі коли інформації з’являється за секунду більше ніж було раніше більше ніж ти взагалі здатен осягнути. Велика кількість нових компетентностей які потрібні велика кількість нових викликів зміна роботи зміна ситуації. Ти постійно маєш бути готовим до того що тобі ще принесе світ що тобі ще принесе наступний рік. Тому ти повинен постійно вчитися повинен постійно вдосконалюватися самовдосконалюватися. Як тільки ти зупиняєшся ти починаєш програвати програвати на ринку праці програвати в зарплаті. Ми починаємо програвати як країна якщо наші люди не розвиваються. Враховуючи величезні освітні втрати які є в наших дітей через COVID та повномасштабне вторгнення тільки освіта впродовж життя здатна компенсувати ті прогалини які в них з’явилися за ці роки.
Завдання 6
Створи пам’ятку для учнів на тему «Поради для ефективного навчання», використовуючи складнопідрядні речення.
Зразки:
- Не списуй, тому що так ти сам себе обдурюєш.
- Перевіряй тест чи вправу, щоб виправити можливі помилки.
- Подкаст: Найвища цінність. Навчання впродовж життя: Марічка Карпінська https://open.spotify.com/episode/5BLdMxQUMkcSNYpPvBgX6s
- Стаття: Освіта впродовж життя: тренд чи вимога часу?
https://osvitoria.media/experience/osvita-vprodovzh-zhyttya-trend-chy-vymoga-chasu - Стаття: Встигати за світом: чому важливо вчитись упродовж життя https://nus.org.ua/2019/12/25/vstygaty-za-svitom-chomu-vazhlyvo-vchytys-uprodovzh-zhyttya/
- Відео: Як правильно вчитися? 12 порад для для школярів, студентів і всіх, хто щось вивчає https://www.youtube.com/watch?v=gedl5_bfc8k (можна запропонувати як допоміжний матеріал для останнього письмового завдання)
- Інтерв’ю: Тамара Сухенко: «Ми всі маємо постійно вчитися»: https://theukrainians.org/tamara-suhenko/?fbclid=IwAR0CAlh-lo9NaGLP9Gie5oNLV7Cf0Qro3rowKrqpiGOVh5HMDQsokldjMFY
Урок 69
Навчання протягом життя
Складнопідрядне речення.
Розділові знаки в складнопідрядному реченні.
- навчання протягом життя;
- підрядний зв’язок;
- складнопідрядне речення.
Коли ти плануєш перестати вчитися? Після школи? Університету? На пенсії? А може, ніколи? У цьому уроці ми будемо говорити про ключову навичку сучасної людини — навчання впродовж життя: що це означає і як конкретно може допомогти вже зараз.
Завдання 1
Переглянь відео. Виконай завдання.
Завдання до відео:
1. Дай відповіді на запитання за змістом відео.
| Запитання | Відповідь |
| 1. Які теми поєднує це відео? | |
| 2. Чому школа та університет ― це частини однієї екосистеми? | |
| 3. Що таке уміння вчитися впродовж життя? | |
| 4. Який приклад навчання протягом життя наводить лектор? | |
| 5. Який зв’язок між мотивацією у виборі спеціальності та професійним розвитком студента в майбутньому? | |
| 6. Які рекомендації для вдалого вибору спеціальності згадані у відео? Запиши принаймні три. | |
| 7. Які рекомендації для вдалого вибору закладу вищої освіти згадані у відео? Запиши принаймні три. |
2. Запиши одне твердження з відео, з яким ти стовідсотково погоджуєшся і одне, з яким не погоджуєшся або погоджуєшся частково. Обговори їх з однокласниками.
3. Пошукай в інших джерелах інші визначення поняття “навчання протягом життя”. Порівняй їх із зазначеним у відео. Запиши свій фінальний варіант.
Навчання протягом життя ― це…
Завдання 2
Прочитай статтю. Створи ментальну карту її основних понять.
Три кити навчання впродовж життя: стратегії, мотивація, віра в себе
Освіта повинна не лише готувати дітей до майбутнього, а й навчати їх орієнтуватися в його невизначеності. Тому дослідники PISA роблять акцент на навчанні впродовж життя. Для цього учням важливо вміти розбиратися в безлічі інформації, яка зараз доступна. А також бути впевненими у своїй самостійності в навчанні.
На основі опитування країн ОЕСР 2022 року дослідники PISA визначили трикутник навчання впродовж життя. Переклали для вас найцікавіше зі звіту.
Стратегії для ефективного навчання
Самоконтроль
Учні, які контролюють своє навчання, перевіряють, що вони вчать, скільки часу на це виділяють та як добре розуміють матеріал. Тобто вони самі оцінюють, як рухаються до навчальної мети.
Для самоконтролю дітям важливо ставити запитання, коли вони мають сумніви. А також повторно перевіряти свої роботи, щоб виправляти помилки.
Дані PISA показують, що лише 47% учнів регулярно ставлять запитання, коли чогось не розуміють. Це важливо, адже відображає їхню залученість у навчальний процес. Учні з низьким рівнем успішності, зазвичай, не ставлять запитань, щоб прояснити те, що вивчається. І лише половина відмінників роблять це.
Ті учні, які регулярно ставлять запитання, коли не розуміють матеріал, мають кращі за інших показники. Навіть після врахування дослідниками всіх соціально-економічних факторів.
Те, що дитина ставить запитання, коли не розуміє матеріал, свідчить, що вона вірить у можливість покращити свої знання, навіть якщо це буде нелегко. Тому вчителям важливо створювати в класі атмосферу, в якій учні почуватимуться впевнено і не боятимуться запитувати. Це допоможе їм приймати виклики, просити про допомогу, коли потрібно, і дивитися на помилки як на можливість для зростання.
Повторно перевіряють завдання на помилки 64% учасників дослідження PISA 2022. Така повторна перевірка дає учням змогу звірити свої дії з цілями, які вони собі поставили. Про таку навчальну звичку заявили 54% учасників з низькою успішністю та 71% відмінників.
Проте дані щодо домашніх завдань відрізняються: 46% відмінників та 42% учнів з низькими показниками повідомили, що перевіряють домашнє завдання двічі перед здачею.
Існують також розбіжності між учнями, які прагнуть взагалі не робити помилок, і тими, хто ретельно перевіряє домашнє завдання. Зокрема, 44% учнів, які намагаються не робити помилок, не ставляться так само ретельно до виконання домашніх завдань.
Повторна перевірка домашніх завдань перед здачею дає результат. Наприклад, у тесті PISA 2022 з математики різниця між учнями, які перевіряють домашні завдання перед здачею, і тими, хто цього не робить, — чотири бали.
Критичне мислення
Критичне мислення або вміння бачити перспективу — ключова навичка для самостійного навчання. Щоб діти могли розвивати нові ідеї, їм варто піддавати сумніву попередню інформацію, бути відкритими до нової та вміти обґрунтовувати свої думки.
Навчання впродовж життя базується на переході від сталих знань до режиму запитань. За допомогою критичного мислення діти можуть визначити свої потреби у нових знаннях та розширювати сферу навчання.
Щоб навчитися мислити критично, учні повинні погоджуватися з такими твердженнями:
- «Я намагаюся врахувати думку кожного, перш ніж зайняти певну позицію»;
- «Я можу розглядати майже всі речі під різними кутами»;
- «Я не думаю, що в суперечці є лише одна правильна позиція».
З першими двома твердженнями в середньому погоджуються 59% і 57% учнів відповідно. Однак трохи більше половини (54%) не проти того, що в суперечці є лише одна правильна позиція. Це говорить про те, що освітні системи повинні зосереджуватися на відкритості та визнанні школярами різних позицій.
Проте серед учнів, які намагаються врахувати думку кожного, перш ніж зайняти певну позицію, близько половини все ще вважають, що існує лише одна правильна позиція в дискусії. Таку суперечність демонструють 67% школярів з низьким рівнем успішності та 27% відмінників.
Саме відмінники частіше демонструють гнучкість мислення та вміють поєднувати інформацію з різних джерел.
Проактивність у навчанні
Проактивність — це не вроджена риса, а свідома поведінка та практика. Учні можуть її розвивати та вдосконалювати з часом. Проактивні учні свідомо підходять до виконання завдань, у власному темпі та манері. І це допомагає їм покращувати свої результати.
Дослідники PISA вимірювали проактивність за тим, як часто учні брали участь у діяльності, де були потрібні наполегливість та зусилля. Одним із важливих завдань проактивного навчання є самостійне встановлення зв’язку між тим, що вивчається, і тим, що людина вже знає.
Менш ніж половина учнів (46%) повідомили, що намагаються пов’язати новий матеріал з тим, що вони вивчили на попередніх уроках. Решта заявили, що вони відразу переходять до роботи над новими завданнями.
Також лише 33% учнів повідоміли, що беруть участь у групових дискусіях на уроках, коли їм надають таку можливість. У цьому завданні невелику участь беруть і відмінники (38%), і учні з низьким рівнем (26%).
Та саме групові дискусії — показник проактивної поведінки. Вони допомагають формувати критичне мислення та пов’язати вивчений матеріал з новим. Це важливо для навчання впродовж життя.
Мотивація
Прийняття стратегій навчання нерозривно пов’язане з мотивацією учнів. Вона буває зовнішня та внутрішня. Й остання найбільше впливає на результати навчання.
Щоб виміряти внутрішню мотивацію учнів, дослідники PISA проаналізували, наскільки дітям подобається вивчати щось нове в школі та чи готові вони виконувати складні шкільні завдання. Щоб виміряти зовнішню — наскільки учні хочуть добре вчитися в школі та вірять у те, що там навчають речей, які можуть стати в пригоді на роботі.
Дані PISA 2022 показують, що лише половина учнів у країнах ОЕСР повідомили, що їм подобається вивчати нове в школі, а 47% зазначили, що їм подобається складна шкільна робота. Ці показники приблизно однаково стосуються відмінників та учнів з низьким рівнем знань.
Серед учнів більш поширена зовнішня мотивація: наприклад, 89% висловлюють сильне бажання мати гарні оцінки з математики. Також 67% погодилися з тим, що школа навчила їх речей, корисних для роботи.
І хоча гарні оцінки, безумовно, мотивують учнів у різних країнах, дослідники PISA радять приділяти більше уваги саме внутрішній мотивації. Вона тісно пов’язана з проактивною навчальною поведінкою та стратегіями постійного навчання, особливо для учнів з низькою успішністю.
Індекс допитливості PISA охоплює різні типи внутрішньої мотивації: задоволення учнів від вивчення нового в школі, можливість ставити запитання, висувати гіпотези та перевіряти їх на основі спостережень.
Звісно, учні мають різні стимули для того, щоб бути активними в навчанні. Але підвищення мотивації може заохотити їх використовувати стратегії навчання у школі та пізніше в житті.
Віра в себе
Третя сторона трикутника навчання — віра в себе. Її важливою частиною є переконання, що здібності можна розвинути через зусилля і відданість справі. Це концепція мислення зростання (growth mindset) — віра в те, що здібності й інтелект можна розвивати з часом. Воно протиставляється фіксованому мисленню (fixed mindset) — переконанню, що інтелект і можливості є вродженими.
У дослідженні PISA 58% учнів повідомили, що мають мислення, орієнтоване на зростання. Хоча цифри значно варіюються залежно від країни/економіки. Найкращі показники в учнів Австрії, Естонії, Німеччини, Ірландії, Японії, Швеції — понад 70%.
Проте трохи більше, ніж половина учнів із загальним мисленням зростання повідомили про фіксоване мислення щодо математики. Тобто багато учнів вважають математичні здібності вродженими, що посилює стереотипи, у тому числі гендерні.
Учні з фіксованими уявленнями про школу або про себе частіше відмовляються наполегливо вчитися та легко здаються, коли стикаються з невдачами. Вони також схильні пояснювати свої провали як щось, що поза їхнім контролем.
Мислення зростання тісно пов’язане зі стратегіями навчання, ставленням до нього та його результатами. Чому це важливо? Віра в себе пояснює мотивацію учнів використовувати стратегії навчання і докладати зусиль для досягнення своїх цілей. А це є ключовим для навчання впродовж життя.
Наприклад, учні, які повідомили, що ставлять запитання, коли не впевнені в матеріалі, з більшою ймовірністю повідомляють про мислення зростання щодо математики.
Отже, створення середовища, в якому учні почуваються достатньо впевнено, щоб ставити запитання, заохочує їх вірити в те, що вони можуть опанувати щось, навіть якщо це складно. Дослідження свідчать, що діти з мисленням зростання більш готові докладати зусиль навіть тоді, коли натрапляють на труднощі чи зазнають невдач.
Однак учні з низькою успішністю стикаються з проблемою не лише того, що їм важко ставити запитання, — вони ризикують не розвинути позитивне мислення. Якщо дитина вважає (або їй сказали), що вона погано розбирається в математиці, незалежно від того, як сильно вона намагатиметься, вона менше схильна ставити запитання, коли має сумніви.
Так само мислення зростання пов’язане з критичним мисленням. Наприклад, із розумінням того, що в суперечці може бути кілька правильних позицій.
Внутрішні мотивації — задоволення від складних шкільних завдань і бажання вчитися нового — також тісно пов’язані з мисленням зростання. Тобто учні, які вірять у те, що вони можуть розвивати свій інтелект, навички та знання, часто також отримують задоволення від навчання.
Дослідження показують, що учні з мисленням зростання більш схильні наполегливо виконувати шкільну роботу, що веде до кращої успішності.
Розвиток позитивного мислення в школах може сприяти формуванню в учнів позитивного ставлення до навчання. Це може заохотити їх до використання ефективних стратегій навчання, підвищити їхню мотивацію і таким чином сприяти навчанню впродовж усього життя.
Джерело: https://osvitoria.media/experience/try-kyty-navchannya-vprodovzh-zhyttya-strategiyi-motyvatsiya-vira-v-sebe/
Завдання до тексту:
1. У групі чи парі створіть разом п’ять запитань, відповіді на які можна знайти в одному з розділів статті.
2. Обміняйтеся запитаннями між групами чи парами й дайте на них відповіді спочатку усно, а потім письмово.
3. Самостійно проведи рефлексію. Які зі стратегій чи рис, описаних у статті, ти хочеш розвивати в собі? Випиши три тези, які відгукнулися.
4. Знайди в тексті 5 складнопідрядних речень і випиши їх.
5. Поясни, чому виписані речення є складнопідрядними. Що відрізняє їх від складносурядних? Поясни вживання розділових знаків у цих реченнях.
Складнопідрядне речення — це речення, у якому частини не рівноправні: одна є головною, а інша — залежною (підрядною), яка приєднується до головної за допомогою сполучників чи сполучних слів.
Важливо повторно перевіряти свої роботи, щоб виправляти помилки.
з якою метою?
[ ], (щоб).
[ ] ― головна частина ( ) ― підрядна частина
- Спробуй прибрати одну з частин: чи має сенс речення без підрядної? А без головної? Саме в цьому відмінність складнопідрядних від складносурядних речень: їх не можна просто розбити на два чи прибрати сполучник, підрядна частина не має сенсу без головної.
- Від головної до підрядної частини завжди можна поставити запитання.
Важливо повторно перевіряти свої роботи, щоб виправляти помилки.
з якою метою?
[ ], (щоб).
Завдання 3
Підкресли головні частини в складнопідрядних реченнях. Проведи від них стрілку до підрядної частини й вибери з варіантів запитання, яке можна поставити між ними.
Варіанти:
про що?
що саме?
яку?
якими?
чому?
за якої умови?
з якою метою?
незважаючи на що?
за якої умови?
Зразок: Лише 47% учнів регулярно ставлять запитання, коли чогось не розуміють.
- У дослідженні PISA 58% учнів повідомили, що мають мислення, орієнтоване на зростання.
- Учні самі оцінюють, як рухаються до навчальної мети.
- Це важливо, адже відображає їхню залученість у навчальний процес.
- Учителям важливо створювати в класі атмосферу, у якій учні почуватимуться впевнено і не боятимуться запитувати.
- Повторна перевірка дає учням змогу звірити свої дії з цілями, які вони собі поставили.
- Щоб діти могли розвивати нові ідеї, їм варто піддавати сумніву попередню інформацію, бути відкритими до нової та вміти обґрунтовувати свої думки.
- І хоча гарні оцінки, безумовно, мотивують учнів у різних країнах, дослідники PISA радять приділяти більше уваги саме внутрішній мотивації.
Завдання 4
Проаналізуй розділові знаки в реченнях у попередній вправі. Чи погоджуєшся ти з твердженням:
Підрядні частини складного речення завжди відокремлюються від головних комами.
Завдання 5
Переглянь коротке відео.
Розстав розділові знаки й підкресли складнорідрядні речення.
Ми живемо у світі коли інформації з’являється за секунду більше ніж було раніше більше ніж ти взагалі здатен осягнути. Велика кількість нових компетентностей які потрібні велика кількість нових викликів зміна роботи зміна ситуації. Ти постійно маєш бути готовим до того що тобі ще принесе світ що тобі ще принесе наступний рік. Тому ти повинен постійно вчитися повинен постійно вдосконалюватися самовдосконалюватися. Як тільки ти зупиняєшся ти починаєш програвати програвати на ринку праці програвати в зарплаті. Ми починаємо програвати як країна якщо наші люди не розвиваються. Враховуючи величезні освітні втрати які є в наших дітей через COVID та повномасштабне вторгнення тільки освіта впродовж життя здатна компенсувати ті прогалини які в них з’явилися за ці роки.
Завдання 6
Створи пам’ятку для учнів на тему «Поради для ефективного навчання», використовуючи складнопідрядні речення.
Зразки:
- Не списуй, тому що так ти сам себе обдурюєш.
- Перевіряй тест чи вправу, щоб виправити можливі помилки.
- Подкаст: Найвища цінність. Навчання впродовж життя: Марічка Карпінська https://open.spotify.com/episode/5BLdMxQUMkcSNYpPvBgX6s
- Стаття: Освіта впродовж життя: тренд чи вимога часу?
https://osvitoria.media/experience/osvita-vprodovzh-zhyttya-trend-chy-vymoga-chasu - Стаття: Встигати за світом: чому важливо вчитись упродовж життя https://nus.org.ua/2019/12/25/vstygaty-za-svitom-chomu-vazhlyvo-vchytys-uprodovzh-zhyttya/
- Відео: Як правильно вчитися? 12 порад для для школярів, студентів і всіх, хто щось вивчає https://www.youtube.com/watch?v=gedl5_bfc8k (можна запропонувати як допоміжний матеріал для останнього письмового завдання)
- Інтерв’ю: Тамара Сухенко: «Ми всі маємо постійно вчитися»: https://theukrainians.org/tamara-suhenko/?fbclid=IwAR0CAlh-lo9NaGLP9Gie5oNLV7Cf0Qro3rowKrqpiGOVh5HMDQsokldjMFY
Ділись та обговорюй важливе