Урок 7. Давній Рим: мистецтво як інструмент влади

Тема 1.3. Античність як основа європейської культури

Урок 7. Давній Рим: мистецтво як інструмент влади

---

---

Основні тези для вчительства

Контекст: від міста-держави до світової імперії

Що відбувається?
У VIII ст. до н.е. на пагорбах над Тибром виникає невелике місто Рим, яке за кілька століть підкорює спершу Італію, а потім увесь Середземноморський світ. Римська республіка (509-27 до н.е.) веде нескінченні війни, поглинаючи одну країну за іншою, а потім трансформується в імперію, що простягається від Британії до Месопотамії. Римські легіони несуть не лише зброю, а й нові форми організації життя: дороги, водогони, амфітеатри, терми. Римське громадянство стає найціннішим “товаром” тогочасного світу.

Чому це впливає на мистецтво?
На відміну від грецьких полісів, де мистецтво служило богам і прославляло ідеал гармонійної людини, Рим потребує мистецтва для демонстрації могутності держави та конкретних правителів. Римська еліта хоче увіковічити свої перемоги, показати підкорення народів, залякати ворогів. Водночас постійні контакти з грецькими містами формують особливий культурний синтез. Римляни захоплюються грецьким мистецтвом, але адаптують його до власних потреб.

Як це виявляється в мистецтві?
Замість грецького культу абстрактної краси римське мистецтво стає прагматичним і пропагандистським. Портретна скульптура набуває рис жорсткого реалізму – показує не ідеального героя, а конкретну людину з її недоліками. Архітектура стає грандіознішою за грецьку: не просто красивий храм, а форум, що вражає розмахом, або амфітеатр на 50 тисяч глядачів. Мистецтво стає засобом управління величезною різноетнічною імперією, де кожен підданий має відчувати могутність Риму.

Теорія через практику: коли з’являється “політичне мистецтво”

Давньоримське мистецтво вперше в європейській історії стає свідомо пропагандистським. Якщо грецьке мистецтво прагнуло до “калокагатії” (поєднання прекрасного і доброго), то римське ставить за мету переконати, вразити, підкорити. 

Портретний реалізм — революційне римське відкриття. 
Грецькі скульптори ідеалізували обличчя, римські — навпаки, підкреслювали індивідуальні риси, навіть неприємні. Бородавки, зморшки, асиметрія — усе це зберігалося, бо головне було не у красі, а у впізнаваності. Коли імператор Веспасіан ставив свої портрети в усіх куточках імперії, підлеглі мали точно знати, як виглядає їхній правитель. Цей принцип “красномовної схожості” лягає в основу всієї європейської портретної традиції.

Наративне мистецтво — ще одне римське нововведення. 
Рельєфи на тріумфальних арках і колонах розповідають цілі історії: як проходили битви, як виглядали підкорені варвари, які трофеї здобули легіони. Це перші “комікси” у європейському мистецтві — послідовне зображення подій у часі. Колона Траяна з її спіральним рельєфом завдовжки 200 метрів — фактично кінострічка, викарбувана в мармурі. Такий підхід згодом використовуватимуть середньовічні митці для біблійних сюжетів, а у XX столітті він втілиться в коміксах і кінематографі.

Мистецтво періоду: тенденції та еволюція

Джерело натхнення
Римське мистецтво формується на основі двох традицій: місцевої італійської (етруської) та грецької. Від етрусків римляни успадковують любов до реалістичного портрета, аркові конструкції та яскравий розпис гробниць. Від греків — канони пропорцій, ордерну архітектуру та міфологічні сюжети. Але римляни не просто копіюють — вони радикально переосмислюють запозичене.

Інновації 

Архітектурна революція: римляни винаходять бетон, що дозволяє зводити споруди неймовірних розмірів. Пантеон з його 43-метровим куполом залишається найбільшою нерефорсованою бетонною спорудою у світі. Колізей демонструє досконалість римської інженерії: складна система підземних переходів, механізми для подачі декорацій, навіть система штучного затоплення арени для морських боїв.

Тріумфальне мистецтво: арки, колони, мавзолеї створюються для увіковічення воєнних перемог. Арка Тіта показує пограбування Єрусалимського храму з фотографічною точністю — це вже не символічне, а документальне мистецтво. 

Декоративний живопис: римські будинки прикрашаються фресками, що створюють ілюзію простору. Помпейські фрески демонструють чотири стилі: від простої імітації мармуру до складних архітектурних фантазій з пейзажами.

Мозаїчне мистецтво: римляни доводять техніку мозаїки до досконалості. Мозаїка “Битва Іссу” з Помпеїв передає динаміку бою з майстерністю, що не поступається живопису.

Спадок

Римське мистецтво закладає основи європейської художньої традиції: реалістичний портрет, тріумфальну архітектуру, наративні цикли. Коли в IV столітті імператор Костянтин легалізує християнство, римські художні прийоми адаптуються для потреб нової релігії. Пізньоримські рельєфи з їх фронтальністю та символічністю стають прообразом візантійського стилю.

Античні запозичення:

Культура-джерело	Елемент / явище	Як використали греки	Як використали римляни
Єгипет	Колосальні кам’яні храми, обеліски, культ Ісіди	Архітектурні мотиви (канон пропорцій у скульптурі, культ Ісіди в Афінах)	Масово вивозили обеліски до Риму, популяризували єгипетські культи (Ісіда, Серапіс)
Месопотамія	Система письма, астрономія, міфологія	Грецькі астрономічні школи, міфи (наприклад, мотиви потопу)	Римські календарі й юпітеріанська астрологія
Фінікія	Алфавіт	Перетворили на грецький алфавіт	Латинська абетка — через грецький варіант
Персія	Розкішні палаци, садово-паркова культура, одяг	Запозичення елементів у мистецтві, перські тканини	Парфумерія, розкішні сади, римська придворна естетика
Етруски (Італія)	Арки, скульптурний портрет, релігійні практики	Частково — через контакти	Основні архітектурні форми (арка, склепіння), римський реалізм у портретах, обрядові традиції
Греки (як джерело для Риму)	Усе мистецтво: архітектура (ордери), театр, скульптура, література	—	Римляни оголосили “ознакою розвиненої культури” наслідування грецьких форм (римський театр, копії скульптур, римська міфологія = грецькі боги з латинськими іменами)

Інші приклади мистецьких запозичень:

Хто запозичив	Що саме	Джерело / культура	Коментар
Олександрійська культура (Елліністичний Єгипет)	Синкретизм Ісіди з грецькими богинями, Серапіс як “новий бог”	Єгипет + Греція	Створення “універсальних” культів для греко-єгипетського населення
Римська імперія	Християнські свята (дата Різдва, іконографія пастиря, храмова архітектура)	Юліанський календар, язичницькі культи	Інкорпорація у християнство після IV ст.
Візантія (4–7 ст.)	Форми римського права, архітектура (куполи, базиліки)	Рим + грецький світ	Вважали “своїм”, хоча спиралися на античні прототипи
Кельтський світ під владою Риму	Використання місцевих богів у “римській формі”	Кельтські божества	Римляни “зливали” їх з Марсом, Меркурієм тощо
Сасанідська Персія (3–7 ст.)	Мотиви грецького та римського мистецтва	Античність	Використовували як символ своєї імперської величі

Історична довідка

Римське мистецтво показує, як культура може творчо засвоювати чужі традиції, створюючи щось нове й оригінальне. Римляни не просто копіювали греків – вони адаптували їхні досягнення до власних потреб, створивши мистецтво влади, практичності та монументальної величі, що вплинуло на всю подальшу європейську культуру.

Римська імперія була не схожою на жодну іншу давню цивілізацію.
У її межах жили мільйони людей багатьох рас, релігій, мов і культур: бритти та гали, греки і єгиптяни, африканці та сирійці, юдеї та християни тощо. Серед усіх ранніх культур саме римська була найближчою за своїм багатокультурним характером до сучасного світу.

Римські пам’ятки мистецтва й архітектури — найпомітніші та найчисельніші старожитності в усьому світі. У Європі, на Близькому Сході та в Африці сьогодні римські храми й базиліки продовжують своє життя як церкви. Могутні бетонні склепіння давньоримських споруд стали основою сучасних будинків, крамниць, ресторанів, фабрик і музеїв. У римських амфітеатрах тепер проходять бої биків, спортивні події, оперні вистави й рок-концерти. Кораблі швартуються в колишніх римських портах, а система автошляхів Західної Європи досі значною мірою повторює маршрути римських доріг. Давній Рим живе в західному світі й у поняттях права та державного устрою, у мовах, у календарі — і навіть у монетах, якими користуються щодня.

Мистецтво стародавніх римлян «розмовляє» мовою, яку майже кожен сучасний західний глядач легко зрозуміє. Ба більше, розмаїття та складність римського мистецтва зумовили розвиток мистецтва сучасного світу. Використання римлянами мистецтва, особливо портретів і рельєфних наративних сцен, для впливу на громадську думку подібне до ретельно створених візуальних образів сучасних політичних кампаній. А їхнє досконале володіння бетонним будівництвом започаткувало архітектурну революцію, наслідки якої відчуваються й сьогодні.

Центром розкиданої по величезних територіях Римської імперії було місто на річці Тибр, яке, за легендою, Ромул заснував 21 квітня 753 р. до н.е. Лише сотні років потому воно стало caput mundi — «столицею світу», але у VIII ст. до н.е. Рим складався лише з невеликих хатин, згрупованих на Палатинському пагорбі, що височів над тодішніми безлюдними болотами. В архаїчний період Рим фактично був етруським містом і політично, і культурно. Його перший великий храм, Храм Юпітера Капітолійського, збудував етруський цар, за проєктом етруського архітектора, з дерева та сирцевої цегли, у притаманній етрускам манері.

МОНАРХІЯ ТА РЕСПУБЛІКА (753–27 рр. до н.е.)
У 509 р. до н.е. римляни повалили Луція Тарквінія Гордого, останнього етруського царя Риму, і заснували конституційний уряд. Нова Римська республіка переважно наділила владою сенат (буквально — «рада старійшин») і двох виборних консулів. За надзвичайних обставин могли призначити диктатора на обмежений час і для конкретної мети, наприклад, для командування військом під час кризи. Спершу всі керівники походили з-поміж багатих землевласників — патриціїв, але згодом до влади почали допускати й представників плебсу: дрібних фермерів, торговців і вільновідпущеників.

Невдовзі нащадки Ромула підкорили одного за одним сусідів Риму: етрусків і галлів на півночі, самнітів і грецьких колоністів на півдні. Навіть карфагеняни Північної Африки, які під орудою свого харизматичного воєначальника Ганнібала знищили частину римських легіонів і мало не зруйнували Республіку, зрештою зазнали поразки від могутніх римських армій.

• За легендою, Ромул заснував Рим 21 квітня 753 р. до н.е. У VI ст. до н.е. містом правили етруські царі, і римське мистецтво мало етруський характер.
• Протягом століття після становлення Республіки у 509 р. до н.е. Рим підкорив сусідів в Італії, а потім рушив у Грецію, ознайомившись із грецьким мистецтвом і архітектурою.
• Республіканські храми поєднували етруські плани з грецькими ордерами, а вілли мали перистилі з грецькими колонами. Проте саме римляни стали першими, хто почав активно використовувати бетон як будівельний матеріал.
• Перший стиль стінопису походить із Греції та імітує мармурове облицювання, але ілюзіонізм Другого стилю є суто римським.
• Портрети часів Республіки зазвичай зображували літніх патриціїв; надреалістичні риси підкреслювали традиційні римські цінності.

РАННЯ ІМПЕРІЯ (27 р. до н.е. – 96 р. н.е.)
Убивство Юлія Цезаря в день березневих ід 44 р. до н.е. занурило римський світ у криваву громадянську війну. Бої тривали до 31 р. до н.е., коли Октавіан, двоюрідний небіж і усиновлений син Цезаря, розгромив морські сили Марка Антонія та цариці Єгипту Клеопатри в битві при Акції на північному заході Греції. Антоній і Клеопатра вчинили самогубство, і в 30 р. до н.е. Єгипет, колись найбагатше й наймогутніше царство давнього світу, став черговою провінцією Римської імперії, що постійно зростала.

Історики вважають переходом від Римської республіки до Римської імперії день 27 р. до н.е., коли Сенат надав Октавіану титул Август («Величний» або «Возвеличений»; правив 27 р. до н.е. – 14 р. н.е.). Імперія нібито була продовженням Республіки з тими самими конституційними посадами, але насправді Август, якого Сенат визнав принцепсом («першим громадянином»), зосередив у своїх руках усі ключові повноваження. Він був консулом і імператором («головнокомандувачем», від цього слова походить сучасне імператор) і навіть, з 12 р. до н.е., понтифіком максимусом («верховним жерцем»). Ці посади давали Августу контроль над усіма аспектами громадського життя Риму.

• Август (27 р. до н.е. – 14 р. н.е.), перший римський імператор, переміг Марка Антонія та Клеопатру при Акції в 31 р. до н.е. і встановив Pax Augusta, початок Pax Romana.
• Августівське мистецтво відродило класичний стиль з численними відсилками до Періклових Афін. Його масштабна будівельна програма щедро використовувала мармур, а портрети завжди зображали його ідеалізованим юнаком.
• За Юліїв-Клавдіїв (14–68 рр. н.е.) архітектори почали повною мірою використовувати можливості бетону, створюючи споруди на кшталт «Золотого дому» Нерона.
• Флавії (69–96 рр. н.е.) збудували Колізей — найбільший амфітеатр у світі, а також інші грандіозні споруди в Римі. Тріумфальна арка Тита вшановувала перемогу у Юдеї та обожнення Тита.
• Виверження Везувію 79 р. н.е. поховало Помпеї та Геркуланум. Упродовж чверті століття перед катастрофою стіни тамтешніх будинків прикрашали розписами в Третьому та Четвертому стилях.

ВИСОКА ІМПЕРІЯ (96–192 рр. н.е.)
У II ст. н.е., за правління Траяна, Адріана та Антонінів, Римська імперія досягла найбільшого географічного розмаху та вершини своєї могутності. Влада Риму не мала суперників у середземноморському світі, хоча германські племена в Європі, бербери в Африці, а також парфяни й перси на Сході постійно чинили тиск. Усередині безпечних кордонів імперії Pax Romana («римський мир») забезпечував небувале процвітання всім, хто перебував під владою Риму.

• За Траяна (98–117 рр. н.е.) імперія досягла найбільшого розмаху. Його новий форум і ринки змінили центр громадського життя Риму. Колона Траяна увічнила дві кампанії в Дакії у вигляді спірального фриза завдовжки 190 метрів.
• Адріан (117–138 рр. н.е.), наслідуючи грецьких політиків і філософів, став першим імператором із бородою. Його Пантеон — тріумф бетонних технологій із найбільшим куполом античного світу.
• За Антонінів (138–192 рр. н.е.) класичне мистецтво почало втрачати домінування, а імператорські майстри ввели нові композиційні схеми в рельєфах та психологічний елемент у портретах.

ПІЗНЯ ІМПЕРІЯ (193–337 рр. н.е.)
До часу правління Марка Аврелія, через два століття після встановлення Августом Pax Romana, могутність Риму почала занепадати. Римським легіонам ставало дедалі важче підтримувати порядок на кордонах, і навіть усередині імперії багато хто почав підривати авторитет Риму. Убивство сина Марка — Коммода — у 192 р. н.е. поклало край династії Антонінів.

Економіка перебувала в стані спаду, а колись ефективна імперська бюрократія розпадалася. Навіть офіційна державна релігія втрачала позиції перед східними культами, серед яких було й християнство. Пізня імперія стала переломним періодом в історії світу, коли античний світ з його безліччю богів поволі поступився місцем християнському Середньовіччю.

• За Северанів (193–235 рр. н.е.) утвердився нереалістичний пізньоантичний стиль: імператора зображали фронтально, ізолюючи його від навколишньої дії.
• У хаотичну добу «солдатських імператорів» (235–284 рр. н.е.) правителів показували в портретах із небувалою психологічною напругою.
• Діоклетіан (284–305 рр. н.е.) відновив порядок, поділивши владу. Статуї тетрархів передавали їх як однакових і рівних правителів, а не як окремих особистостей.
• Костянтин (306–337 рр. н.е.) відновив одноосібну владу, припинив переслідування християн і переніс столицю імперії з Риму до Константинополя в 330 р. н.е. Абстрактна формальність мистецтва часів Костянтина проклала шлях до іконічного мистецтва Середньовіччя.

(пер. З Gardner’s Art through the Ages: The Western Perspective. Vol. 1. P. 181-235)

Стилі давньоримських фресок

Перший стиль характеризується яскравими «клаптевими» стінами з розписаного у яскраві кольори штучного мармуру. Кожен прямокутник «мармуру» з розпису був з’єднаний ліпними карнизами з тиньку, що додавали тривимірного ефекту. У храмах та інших офіційних будівлях римляни використовували дорогі імпортні мармури різних кольорів для оздоблення стін.

Звичайні римляни не могли дозволити собі такі витрати, тому прикрашали свої будинки мальованими імітаціями розкішних жовтих, пурпурових і рожевих мармурів. Майстри досягли такої майстерності у наслідуванні окремих видів мармуру, що великі прямокутні плити на розписаній стіні виглядали мармуровими з прожилками, немов справжній камінь. Чудові приклади Першого помпейського стилю можна побачити в Домі Фавна та Домі Саллустія, які й досі можна відвідати в Помпеях.

Другий помпейський стиль
Другий стиль, який Мау називав «архітектурним стилем», уперше з’явився в Помпеях близько 80 р. до н.е. (хоча раніше сформувався в Римі) й залишався популярним до кінця І ст. до н.е. Другий помпейський стиль виріс із Першого, зберігши окремі його елементи, наприклад, імітацію мармурових блоків уздовж нижньої частини стін.

Тоді як Перший стиль підкреслював пласкість стіни, Другий стиль намагався обманути глядача, створюючи ілюзію, ніби він дивиться у вікно, зображаючи ілюзіоністичні сцени. Як випливає з назви, яку дав Мау, основу живопису цього стилю становлять архітектурні елементи, що утворюють фантастичні композиції, наповнені колонами, будівлями та стоями.

В одному з найвідоміших прикладів Другого стилю — спальні П. Фаннія Синістора (тепер реконструйованій в Музеї Метрополітен) — художник використовує кілька точок сходження. Цей прийом змінює перспективу в різних частинах приміщення: від балконів до фонтанів і вздовж колонад у далечінь. Око відвідувача безперервно мандрує по простору, майже не усвідомлюючи, що він або вона весь час перебувають у невеликій кімнаті.

Діонісійські розписи з Вілли Таємниць у Помпеях також належать до Другого стилю через їхні ілюзіоністичні риси. Фігури є прикладом мегалографії — грецького терміна, що означає живопис у натуральну величину. Те, що зображені постаті мають той самий зріст, що й глядачі, які заходять у приміщення, а також спосіб, у який вони «сидять» перед намальованими колонами, що розділяють простір, створює відчуття, ніби зображена дія відбувається довкола глядача.

Третій помпейський стиль
Третій стиль, або «орнаментальний стиль» за класифікацією Мау, з’явився на початку І ст. н.е. і був популярним до приблизно 50 р. н.е. Він підкреслював пласку поверхню стіни за допомогою широких, монохромних площин кольору — наприклад, чорного чи темно-червоного — розбитих дрібними, вишуканими деталями.

Третій стиль зберіг архітектурність, але замість правдоподібних архітектурних елементів, які глядач міг зустріти у реальному світі (і які мали б інженерну доцільність), він вводив фантазійні й стилізовані колони та фронтони, що могли існувати лише в уявному просторі мальованої стіни. Римський архітектор Вітрувій явно не схвалював живопису Третього стилю, критикуючи його за зображення «потворностей», а не реальних речей:

«Наприклад, замість колон ставлять очерет, замість фронтонів — жолобчасті приставки з кучерявим листям і волютами, канделябри підтримують зображення святинь, а поверх їхніх фронтонів виростає безліч ніжних пагонів і волют, з коріння яких безглуздо сидять людські постаті…» (De architectura VII.5.3).

У центрі стін часто розташовували дуже дрібні віньєтки, наприклад, сакро-ідилчні пейзажі — ідилічні сільські сцени з худобою, пастухами, храмами, святинями та хвилястими пагорбами.

У Третьому стилі також з’явилися єгипетські теми та образи, зокрема сцени з Нілу, а також єгипетські божества й орнаменти.

Четвертий помпейський стиль
Четвертий стиль, який Мау назвав «химерним стилем» (Intricate Style), став популярним у середині І ст. н.е. й зберігався в Помпеях аж до їхнього знищення в 79 р. н.е. Його можна найкраще описати як поєднання трьох попередніх стилів. Уздовж нижньої частини стін, як у Першому стилі, розташовані імітації мармурових блоків, які обрамлюють натуралістичні архітектурні сцени Другого стилю, що, у свою чергу, поєднуються з великими пласкими площинами кольору та тонкими архітектурними деталями з Третього стилю.

Четвертий стиль також використовує центральні панельні зображення, але значно більшого масштабу, ніж у Третьому стилі, і з набагато ширшим спектром тем — від міфологічних і жанрових до пейзажів та натюрмортів. Описуючи те, що ми тепер називаємо Четвертим стилем, Пліній Старший зазначав, що його розробив дещо ексцентричний, хоча й талановитий художник на ім’я Фамулус, який оздоблював знаменитий «Золотий дім» Нерона (Naturalis Historia XXXV.120).

Одні з найкращих зразків живопису Четвертого стилю походять з Дому Веттіїв, який і сьогодні можна відвідати в Помпеях.

Живопис після Помпеїв: що було далі?
Август Мау доводить нас до Помпеїв і знайдених там розписів, але що сталося з римським живописом після 79 р. н.е.? Римляни й надалі прикрашали розписами свої будинки та монументальні споруди, однак «п’ятого» чи «шостого» стилю не з’явилося. Пізніший римський живопис часто називають пастишем — поєднанням елементів попередніх стилів без створення принципово нової системи.

Християнські катакомби дають чудовий приклад живопису Пізньої Античності: у них римські техніки поєднуються з християнськими сюжетами у своєрідний, неповторний спосіб.

(пер. з https://smarthistory.org/roman-wall-painting-styles/ )

Веризм

Об’єктами цих портретів були майже виключно чоловіки (і зрідка жінки) похилого віку, адже в Республіці зазвичай лише старійшини мали владу. Ці патриції не просили скульпторів зобразити себе шляхетнішими, ніж вони були насправді, як, наприклад, Кресілай зобразив Перікла. Натомість вони замовляли зображення, які зберігали б їхні індивідуальні риси, у традиції родових imago — шанованих воскових масок предків.

Одним із найяскравіших прикладів так званого веристичного (гіперреалістичного) портрета є голова республіканського жерця, що нині зберігається у Ватиканських музеях. (Римські жерці під час виконання священних обов’язків накидали частину тоги на голову, утворюючи каптур). Скульптор ретельно відтворив його лисину, зморшки, складки й припухлості старого обличчя, не бажаючи пропустити жодної деталі індивідуальної зовнішності жерця.

Дослідники досі сперечаються, чи республіканські веристичні портрети були справді прямими фіксаціями індивідуальних рис, чи радше перебільшеними типажами, створеними для підкреслення рис характеру: серйозності, досвідченості, рішучості, відданості родині й державі — найшанованіших чеснот доби Республіки.

Підсумуємо:

Римське мистецтво (VIII ст. до н.е. – V ст. н.е.) розвивалося під потужним впливом грецької традиції, проте створило власні унікальні форми. Якщо греки прагнули ідеальної краси, римляни зосереджувалися на практичності, монументальності та прославленні влади. Римська цивілізація трансформувала грецькі досягнення відповідно до своїх потреб: замість грецького індивідуалізму – колективна слава Риму, замість абстрактної філософії – конкретні державні завдання.

Особливості римського мистецтва

• реалізм і портретність: точне відтворення індивідуальних рис, документальність,
• монументальність: грандіозні споруди як символи могутності імперії,
• наративність: мистецтво як засіб розповіді про подвиги та історію,
• інженерні інновації: арка, купол, бетон як основа нової архітектури,
• синтез культур: поєднання етруських, грецьких та місцевих традицій.

Період / напрям	Твір	Ознаки	Спадкоємність / розрив із греками
Імператорський образ	Республіканський портрет у стилі веризму	Реалізм, зморшки, «правдивість»	Відхід від грецького ідеалу, римський веризм
	Август з Прима-Порта (бл. 20 до н.е.)	Ідеалізований, канонічні пропорції, «героїчний» тип	Пряме наслідування класики Греції (канон Поліклета – “новий канон”)
	Тетрархи (бл. 300)	Узагальнені риси, символ єдності влади	Повний розрив: відмова від індивідуалізму
	Колос Костянтина (після 312)	Гігантські очі, абстрагованість	Новий тип «імперської ікони», поза грецькою традицією
Архітектура	Колізей (72–80)	Яруси ордерів, амфітеатр	Використання грецьких ордерів у новому типі споруди
	Пантеон (118–125)	Купол, просторовий експеримент	Синтез грецьких форм і римської інженерії
	Базиліка Максенція і Костянтина (306–312)	Гігантські склепіння, масштаб	Відхід від «гармонійної» міри греків
	Санта Сабіна (422–432)	Християнська базиліка	Новий тип храму, без грецьких прототипів
Рельєф і наратив	Арка Тита (81)	«Лінія землі», глибина	Класична традиція грецької просторовості
	Колона Траяна (113)	Безперервний наратив	Техніка з грецького мистецтва, але розширена
	Decursio (161–169)	«Плаваючі» постаті, площинність	Розрив із класикою, нова мова
	Арка Костянтина (315)	Мікс сполій та нових фронтальних сцен	Синтез / еклектика, кінець класичної норми
Християнське мистецтво	Катакомби Прісцилли (III ст.)	Символіка, простота	Нові сюжети у старих формах
	Саркофаг Юнія Басса (359)	Класичні композиції, християнські сцени	Поєднання грецько-римської форми й нового змісту
	Мавзолей Галлі Плацидії (425–450)	Мозаїки з золотим фоном	Відхід від натуралізму, символічний простір
	Сан-Вітале (547)	Імператор і цариця як «ікони»	Християнське мистецтво формує власну мову

Корисні ресурси

• Капітолійські музеї, віртуальний тур, містить фото, відео, аудіосупровід (англ. та іт.), можливість “ходити” залами, але потребує хорошого інтернету (https://tourvirtuale.museicapitolini.org/eng/index.html)
• Google Arts & Culture (https://artsandculture.google.com/entity/ancient-rome/m02l341)
• Metropolitan Museum (https://www.metmuseum.org/departments/greek-and-roman-art)
• The Walters Art Museum (https://art.thewalters.org/browse/category/roman-empire/)
• Колекція фото давньоримської архітектури (https://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Gazetteer/Periods/Roman/home.html)
• Віртуальна реконструкція (10 хв, з мітками для окремих локацій) Ancient Rome in 3D – Detailed virtual reconstruction. Real colors. 2023 year progress.  
• Зміна кордонів Стародавнього Риму (gif) (https://tinyurl.com/h69nm3s4)
• Огляд мистецтва Давнього Риму (https://smarthistory.org/ancient-mediterranean/ancient-rome/)
• Учені розкривають, як давньоримський бетон витримав випробування часом (https://nauka.gov.ua/news/vcheni-rozkryvaiut-iak-davnorymskyi-beton-vytrymav-vyprobuvannia-chasom/)
• Курс лекцій професора Геннадія Казакевича для студентів історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Мистецтво Давньої Греції і Риму. Вступ.
• Дуже детальний огляд колони Траяна (усі сцени сфотографовані окремо, з поясненнями, на що ми дивимося) (https://www.trajans-column.org/)

Персоналії та твори:

Архітектори / скульптори

• Вітрувій (Marcus Vitruvius Pollio) – архітектор і теоретик І ст. до н. е., автор трактату «De Architectura» (Десять книг про архітектуру). Саме він заклав основу європейської архітектурної теорії.
• Аполлодор з Дамаска (Apollodorus Damascenus) – архітектор ІІ ст. н. е., улюбленець імператора Траяна. Автор форуму Траяна, колони Траяна, мостів і пантеонів.
• Агесандр, Полідор і Афінодор з Родосу – грецькі скульптори, які працювали в Римі (ІІ ст. до н. е. – І ст. н. е.), творці знаменитої групи «Лаокоон і його сини», що мала величезний вплив на римське та подальше європейське мистецтво.

Імператори, які найбільше вплинули на мистецтво

• Август (27 р. до н. е. – 14 р. н. е.) – започаткував імперське мистецтво як пропаганду; його епоха дала Август з Пріма-Порта, Арахнікс та монументальні форуми.
• Траян (98–117 рр.) – «золотий вік» римської архітектури; збудував Форум Траяна, колону Траяна, грандіозні дороги та мости
• Адріан (117–138 рр.) – покровитель мистецтв і архітектури, відновив Пантеон у нинішньому вигляді, збудував Віллу Адріана в Тіволі та грандіозні споруди в Афінах.

Основні особливості стилю:

• портретний реалізм із психологізмом,
• тріумфальна архітектура та інженерні досягнення,
• наративні рельєфи з історичними сюжетами,
• декоративні фрески з ілюзорними ефектами,
• мозаїчне мистецтво високої майстерності.

---

Веризм – художній стиль, що підкреслює граничний реалізм, часто зображуючи об’єкти з акцентом на їхньому віці, недоліках та індивідуальних рисах. Такий підхід прагне передати правду про характер людини та її соціальний статус засобами візуального мистецтва. У контексті римського портретного мистецтва веризм був потужним інструментом вираження цінностей чесності, мудрості та досвіду, відображаючи культурні пріоритети римського суспільства.
(https://library.fiveable.me/key-terms/introduction-art/verism)

Сполії (лат. spolia, букв. «трофей») — архітектурні та скульптурні елементи старих споруд (колони, карнизи, рельєфи, мармурове облицювання, будівельні камені та цегла), які повторно використовувалися в новому будівництві.

Тріумфальна арка – монументальне оформлення проїзду або урочиста споруда у формі арки з одним або декількома склепінчастими проходами на честь воєнних перемог і знаменних подій. Брама з одним або трьома арковими отворами, прикрашена скульптурами й написами.

Базиліка – витягнута в плані прямокутна споруда громадського призначення, розділена по довжині рядами вертикальних опор (колон, пілонів, стовпів) на непарну кількість (3–5) нефів (нав) різної висоти.
(https://tinyurl.com/mr49zpy6)

Фреска – 1) тематичний або орнаментально-декоративний розпис, живописний твір, що виконується малюванням водяними фарбами по свіжонанесеному вапняному тинькованому ґрунту; 2) техніка настінного живопису фарбами на свіжому тиньку.
(https://tinyurl.com/bdhwzm7f)

Основні матеріали:

• травертин, туф, мармур,
• римський бетон (opus caementicium),
• мозаїчні тесери (кубик з мармуру, скла або каменя приблизно 1х1 см).

Презентація:

• https://drive.google.com/file/d/1Iyogax6uYHK8L9thTJnQ0ZEMOYJUuoug/view?usp=sharing

Презентація (коротка):

• https://drive.google.com/file/d/1BHs4IrtkCK_xi0esKku2mXlFyIvF9G3I/view?usp=drive_link

---

Дизайн уроку

Завдання 1 (фронтальне обговорення).  “Римське чи грецьке?” 

Показуємо класу зображення античних творів без підписів (змішані грецькі та римські пам’ятки). Учні та учениці голосують за кожен твір: “грецький” чи “римський”. Після голосування розкриваємо правильні відповіді та разом аналізуємо, за якими ознаками можна розрізнити ці дві традиції.

Презентація – Урок 7 завдання 1.pdf
https://drive.google.com/file/d/1MMvllk6rhKnqoVRnGotULh6UJGRCk1H3/view?usp=sharing

Завдання 2 (групова робота). Колона Траяна як історичне джерело.

Для виконання завдання учнівству знадобляться зображення з фрагментами колони. Зображення тут
https://www.trajans-column.org/?page_id=107#PhotoSwipe1756845694311
Об’єднайте клас у 4 групи, роздайте зображення фрагментів колони.

1. Інструкція для учнів і учениць:
   • Роздивіться уважно деталі. Опишіть, що відбувається;
   • Як показані римляни? А їхні вороги?
   • Яке послання сучасникам і нащадкам несе ця сцена, що вона розповідає про імператора Траяна та Римську імперію за його правління?
2. Після обговорення запропонуйте групам поділитися своїми напрацюваннями.

Загальні висновки: колона Траяна — це “кам’яна пропаганда”, а не об’єктивне відображення історії;
римське мистецтво було інструментом впливу на громадську думку; візуальні джерела потребують критичного аналізу (часом навіть більше за писемні).

Група 1. Підготовка до війни.

Сцена 2-3: Завантаження човнів на Дунаї. 
Що ми бачимо: римські вартові стоять біля сторожових веж, човни навантажують припасами, персоніфікація річки Дунай (найбільша фігура в композиції, праворуч).
Що нас цікавить: організація римської армії, логістика. Праворуч видно переправляння війська через Дунай організовано, човнами.

Група 2. Сцена 24. Битва з даками.

Що ми бачимо: триває битва, воїни показують імператору відрубані голови даків. Римляни спокійні, зосереджені, даки — перелякані.
Що нас цікавить: як зображено римлян та їхніх ворогів? Римляни вище, нападають, даки — нижче, деякі лежать. Вони бородаті — це ознака нецивілізованих варварів.

Група 3. Сцена 10. Траян як лідер

Що ми бачимо: Траян звертається до легіонерів, готових до бою. Солдати вдягнені у два різних типи уніформи.
Що нас цікавить: політичний підтекст. Траян виділений (усі на нього дивляться, довкола фігури більше простору, владний жест), але стоїть поруч із двома іншими особами. Тобто Траян показаний не як недосяжний бог, а як “перший серед рівних” — це відсилання до “республіканських традицій” імперії. Солдати: ті, що в латах та з прямокутними щитами — римляни, без лат, з овальними щитами — їхні союзники. Це демонстрація єдності імперії під владою Траяна.

Група 4. Сцена 18. Будівництво тимчасового табору.

Що ми бачимо: групи солдатів виконують різні завдання (рубають ліс, носять будівельні матеріали, зводять стіни тощо), за ними наглядають офіцери. 
Що нас цікавить: Римляни щоночі будували укріплений табір, навіть якщо планували йти далі вранці. Це вимагало дисципліни, стандартизації, розподілу обов’язків. Водночас римські солдати показані одночасно як воїни та як інженери й будівельники, які несуть завойованим народам порядок, технології та здобутки цивілізації.

Завдання 3 (парна робота). Порівняння грецького Парфенону та римського Пантеону: що змінилося?

Учнівські пари порівнюють зображення обох храмів і укладають порівняльну таблицю за власними критеріями. Після опрацювання відбувається фронтальне обговорення та уніфікація спостережень, формування висновків.

На що звернути увагу:

1. Від краси до техніки.
   Греки прагнули до ідеальної гармонії, пропорцій, симетрії.
   Римляни успадкували красу колон, але додали свої інженерні відкриття (бетон, арки, куполи), що дало можливість будувати інакше.
2. Зміна форми простору.
   Грецький храм — прямокутний, закритий, статичний.
   Римський — круглий, простір усередині відкритий і вражає масштабом.
3. Символіка та ідеологія
   Парфенон — храм для одного божества, символ гармонійного міста-держави (полісу).
   Пантеон — храм для всіх богів, символ могутньої імперії, що об’єднує різні народи й культури.
4. Людина і Всесвіт
   У Парфеноні людина відчуває красу й досконалість пропорцій.
   У Пантеоні людина відчуває себе маленькою під куполом, який уособлює космос.

Висновок:
Римська архітектура виросла з грецької, але пішла далі — від гармонійних форм до грандіозних інженерних рішень, які змінили не лише вигляд храмів, а й уявлення про простір.

Завдання 4 (групове): Створення колективної мозаїки.

Матеріали для завдання: шаблони мозаїки, зразки римських мозаїк, матеріали для розфарбовування (будь-які, чим більше кольорів, тим краще).

Об’єднайте учнів у групи по 4-6 осіб. Для кожної групи підготуйте шаблон мозаїчного елементу. Розріжте його довільно на стільки частин, скільки учасників у групі. Кожна група “створює мозаїку” – розфарбовує клітинки в такий спосіб, щоб після складання частин разом утворився гармонійний малюнок. 

Запитання по завершенню роботи: 

• Чим схожі чи відрізняються наші “спроби” від справжніх римських мозаїк?
• Чи складно було узгоджувати кольори? 
• Яких навичок вимагало створення складних деталізованих мозаїк у давніх майстрів? 

Завдання 5 (індивідуальне). Портретна галерея.

Порівняйте 3-4 римських портрети різних епох (республіканський веризм, августівський класицизм, пізньоімперський експресіонізм). Визначте, як змінювалося ставлення до передачі індивідуальності та влади в портретному мистецтві. Що спільного та відмінного у римських портретів із сучасною портретною фотографією?

Завдання 6 (групове). Дебати “Культурна апропріація чи запозичення?”

Об’єднайте учнів і учениць у дві команди. Одна захищає позицію: “Римляни творчо розвинули грецьку спадщину”, друга – “Римляни експлуатували чужу культуру”. Команди наводять аргументи з конкретними прикладами.

Завдання 7 (проєктне). Колізей та сучасні стадіони.

Створіть порівняльну презентацію конструкції та функціонування Колізею та сучасного стадіону (на вибір). Проаналізуйте: планування глядацьких місць, системи входів-виходів, підтрибунні приміщення, технічні рішення для проведення видовищ тощо.

Тема 1.3. Античність як основа європейської культури

Урок 7. Давній Рим: мистецтво як інструмент влади

Робочий аркуш для учня / учениці

---

Завдання 1. Візуальний аналіз

Порівняй особливості римського портрета доби Республіки та грецької скульптури. Заповни таблицю.

Критерій	Римський портрет	Грецька скульптура
Передача індивідуальних рис
Ставлення до недоліків зовнішності
Мета створення

Висновок: Що ці особливості говорять про різницю в цінностях римлян і греків?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2. Розшифровка фрески.

Автор: original file by Stefano Bolognini File:Affresco romano giardino pompei 4.JPG – Власна робота, Attribution, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=6369987 

□ Лінійна перспектива 
□ Повітряна перспектива
□ Архітектурні елементи 
□ Багатоплановість 
□ Інше: _______________________________________

Завдання 3. Лінія часу стилів.

Розстав помпейські стилі в хронологічному порядку та дай кожному коротку характеристику.

Назва стилю	Основна особливість

Завдання 4. Римські інновації.

З’єднай римське нововведення з його значенням для мистецтва.

Бетон	Дозволило створювати реалістичні портрети
Техніка веризму	Уможливило зведення грандіозних куполів
Спіральний наратив	Стало основою для коміксів і кінематографу
Тріумфальна арка	Створило новий тип меморіальної архітектури

Завдання 5. Порівняльна таблиця.

Заповни таблицю, порівнюючи грецьке та римське мистецтво:

Аспект	Грецьке мистецтво	Римське мистецтво
Головна мета
Ставлення до краси
Роль пропаганди
Ключова тема

Завдання 6. Римська архітектура в сьогоденні.

Прогуляйся власним населеним пунктом і пошукай архітектурні елементи, які дісталися нам у спадок з античних часів. Створи фотоальбом.

Завдання 7. Рефлексія.

Обери твердження, з яким ти погоджуєшся: 

□ римське мистецтво було лише копією грецького 
□ римляни створили власну унікальну художню мову
□ римське мистецтво було занадто політизованим 
□ римські досягнення вплинули на всю європейську культуру

Обґрунтуй свій вибір (2-3 речення): 

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Я можу:	Ні	Частково	Так
Описати основні особливості та форми давньоримського мистецтва
Пояснити зв’язок між політичним життям і мистецтвом Давнього Риму
Порівнювати давньогрецькі та давньоримські мистецькі твори
Пояснити, у чому полягає значення античної спадщини для сучасної культури