матеріал 7

Урок 8. Скіфи та греки: культурна взаємодія у Причорномор’ї. Мистецтво кочовиків.

Матеріал

Тема 1.3. Античність як основа європейської культури 

Урок 8. Скіфи та греки: культурна взаємодія у Причорномор’ї. Мистецтво кочовиків.


Які результати уроку?
  • самостійно декодує / аналізує, характеризує, узагальнює, систематизує, мистецькі тексти / явища мистецтва, апелює до власних знань і досвіду [12 МИО 1.2.1-1 П];
  • визначає, пояснює національну специфіку явищ мистецтва культурних регіонів світу та діалогу культур [12 МИО 1.2.1-2 П];
  • інтерпретує та оцінює мистецькі тексти/явища, пояснює їх значення для життя людини і культури, аргументує власну позицію [12 МИО 3.2.1-1 П];
  • характеризує вплив історичних процесів на людину і спільноти [12 ГІО 1.2.1-3];
  • виявляє тенденції розвитку суспільства, характерні для певної епохи / періоду [12 ГІО 1.3.2-1];
  • зіставляє події, явища і процеси української та світової історії; визначає їх взаємовпливи [12 ГІО 4.1.3-2];
  • пояснює взаємодію політичних, економічних, соціальних і культурних чинників у розвитку суспільства [12 ГІО 4.3.2-3];
  • оцінює історичні зміни [12 ГІО 1.3.2-2];
  • систематизує соціальну і історичну інформацію (за самостійно обраними критеріями) в таблиці, діаграми, графіки тощо [12 ГІО 4.1.1-1].
Учні й учениці навчаться:
  • характеризувати взаємодію грецької цивілізації з місцевими культурами Причорномор’я;
  • описувати особливості скіфського звіриного стилю та його символіку;
  • пояснювати феномен культурного синтезу на прикладі черняхівської культури;
  • аналізувати процеси культурних взаємовпливів між осілими та кочовими народами;
  • визначати роль міграційних процесів у формуванні мистецьких традицій.

Основні тези для вчительства

Наскрізна лінія: від культурної взаємодії до середньовічного синтезу

Процеси, що відбувалися в античному Причорномор’ї, є основою для розуміння механізмів культурного діалогу, який стане ключовим у середньовічній Європі. Принципи адаптації античних традицій до місцевих потреб, відпрацьовані в грецьких містах, згодом використають київські князі, засвоюючи візантійську культуру. Звіриний стиль трансформується в декоративні системи слов’янського мистецтва. Досвід поліетнічного співіснування стане основою для формування середньовічних культурних синтезів, а торгові шляхи Причорномор’я перетворяться на “шлях із варягів у греки”.

Контекст: перехрестя культур і народів

Що відбувається?
У VII ст. до н.е. грецькі колоністи засновують міста на узбережжі Чорного та Азовського морів: Херсонес, Ольвію, Танаїс, Пантікапей. Водночас величезні простори степів від Дону до Дунаю контролюють скіфи — кочовий народ іранського походження, що створює потужне державне об’єднання. Протягом майже тисячоліття ці два світи — грецьких полісів і степових кочівників — співіснують, торгують, воюють і взаємно впливають один на одного. З III ст. н.е. регіон стає ареною Великого переселення народів: готи, сармати, гуни хвиля за хвилею змінюють етнічну карту Європи.

Чому це впливає на мистецтво?
Зустріч високорозвиненої грецької цивілізації з традиційними культурами степу створює унікальний феномен культурного синтезу. Греки адаптують свою архітектуру та мистецтво до місцевих потреб, зокрема оборонних. Скіфи через контакти з греками знайомляться з новими технологіями обробки металу та художніми прийомами. Постійні міграції народів призводять до змішування художніх традицій, створення нових декоративних систем і появи поліетнічних культурних комплексів, наприклад, черняхівської культури.

Як це виявляється в мистецтві?
Формується особливий “причорноморський стиль” — поєднання грецьких художніх форм із місцевими мотивами та функціями. У грецьких містах з’являються твори зі скіфською тематикою, а в скіфських курганах — вироби грецьких майстрів, адаптовані до степової естетики. Скіфський звіриний стиль набуває нових форм під впливом грецького мистецтва, зберігаючи водночас свою магічну символіку. Міграційні процеси поширюють художні мотиви на величезні території, створюючи спільні стилістичні риси від Балтики до Чорного моря.

Теорія через практику: культурний діалог

Причорноморський регіон VII ст. до н.е. — IV ст. н.е. демонструє один із найяскравіших прикладів культурної дифузії — процесу взаємного проникнення та адаптації різних художніх традицій.

Звіриний стиль — унікальне явище мистецтва євразійських кочівників, де зображення тварин (оленя, вовка, орла, пантери) несуть глибоке символічне навантаження. Це не просто декор, а закодована картина світу, де кожна тварина символізує певні космічні сили. Грецькі майстри, виконуючи замовлення скіфів, вивчають цю символіку та адаптують свої технічні навички до степових потреб.

Поліетнічний синтез виявляється найяскравіше в Черняхівській культурі (II-V ст. н.е.), де готські, сарматські, слов’янські та античні традиції створюють принципово нові художні форми. Це не просто механічне змішування, а творче переосмислення різних культурних кодів.

Мистецтво періоду: тенденції та еволюція

Джерела натхнення
Скіфське мистецтво опирається на давні традиції євразійських кочівників, що сягають бронзової доби. Звіриний стиль формується на основі тотемістичних уявлень і шаманських практик. Греки вносять свої канони пропорцій, технічні новації та міфологічні образи. Сармати, готи та інші мігранти додають елементи своїх декоративних систем, створюючи строкату культурну мозаїку.

Інновації та розвиток
Скіфський звіриний стиль проходить кілька фаз розвитку. Архаїчний період (VII-VI ст. до н.е.) характеризується геометризованими, дещо схематичними зображеннями тварин. Класичний період (V-IV ст. до н.е.) під впливом грецького мистецтва набуває більшої пластичності та реалістичності, але зберігає символічну суть. Пізній період (III-I ст. до н.е.) показує поступове згасання традиції під тиском нових міграційних хвиль.
Торевтика (мистецтво художньої обробки металу) досягає неперевершених висот у Причорномор’ї. Золота пектораль із Товстої Могили демонструє синтез скіфської символіки та грецької майстерності. Верхній ярус зображує світ людей і свійських тварин, середній — рослинний орнамент, нижній — диких звірів. Це візуальна модель скіфського космосу, створена грецькими руками.
Архітектурна адаптація проявляється в грецьких містах Причорномор’я. Херсонес, Ольвія, Пантікапей зберігають основи грецької містобудівної традиції (агора, театри, храми), але адаптують їх до місцевих умов: потужніші оборонні стіни, підземні зерносховища, системи водопостачання, пристосовані до степового клімату.

Культурний синтез пізнього періоду
Сарматське мистецтво (III ст. до н.е. — III ст. н.е.) приносить нові елементи: поліхромний стиль із використанням кольорових вставок, зооморфні фібули, особливі типи діадем. Сармати, на відміну від скіфів, більше схильні до впливу середземноморських традицій.
Черняхівська культура (II-V ст. н.е.) представляє унікальний феномен поліетнічного синтезу. Тут бачимо і готські фібули, і античні прикраси, і слов’янську кераміку, і римський скляний посуд. Це не еклектика, а органічне поєднання різних традицій у нову культурну єдність.
Гунський період (IV-V ст. н.е.) завершує античну епоху в регіоні. Гунське мистецтво, збагачене здобутками всіх попередніх культур, поширює причорноморські художні мотиви до Західної Європи, впливаючи на формування ранньосередньовічного мистецтва.

Спадок і трансформації
Причорноморські культурні синтези заклали основи для середньовічного мистецтва Східної Європи. Звіриний стиль трансформується в декоративні системи слов’ян, скандинавів, угро-фінських народів. Техніки обробки металу поширюються торговими шляхами. Принципи культурного діалогу, відпрацьовані в античному Причорномор’ї, стануть основою для пізніших культурних взаємодій у регіоні.

Історична довідка: Скіфія та грецькі поліси

Скіфська держава (VII-III ст. до н.е.)
Скіфи створили першу на території України державну організацію, що простягалася від Дону до Дунаю. За свідченнями Геродота, скіфське суспільство ділилося на кілька груп: царські скіфи, скіфи-кочівники, скіфи-землероби та скіфи-орачі. Така соціальна диференціація проявлялася в мистецтві — від простих виробів повсякденного вжитку до розкішних царських регалій.
Скіфська релігійно-міфологічна система базувалася на культі предків, шаманізмі та тотемізмі. Основними божествами були Табіті (богиня вогнища), Папай (Зевс), Апі (Земля-мати). Звіриний стиль візуалізував цю складну космогонію: олень символізував сонце та життєдайну силу, хижі птахи — верхній світ, хижаки — воїнську доблесть.

Грецькі колонії Причорномор’я
Ольвія (VI ст. до н.е. — IV ст. н.е.) контролювала торгівлю по Дніпру та Бугу. Археологічні дослідження показують інтенсивні контакти зі скіфським населенням: грецька кераміка в скіфських поселеннях, скіфські впливи в ольвійському мистецтві.
Херсонес (V ст. до н.е. — XV ст. н.е.) зберігав грецькі традиції найдовше, адаптуючи їх до нових історичних реалій. Херсонеські мозаїки, рельєфи та розписи демонструють еволюцію античного мистецтва в причорноморських умовах.
Боспорське царство (V ст. до н.е. — VI ст. н.е.) з центром у Пантікапеї стало найпотужнішим грецьким державним утворенням у регіоні. Боспорські некрополі дали найбільшу кількість творів, що демонструють грецько-скіфський синтез.

Велике переселення народів
Готи (III ст. н.е.) принесли германські художні традиції, зокрема особливий стиль фібул та поясних наборів. Готське мистецтво активно засвоювало античні та місцеві елементи.
Гуни (IV-V ст. н.е.) завершили античний період, але їхнє мистецтво синтезувало досягнення всіх попередніх епох, поширюючи їх на величезні території.

Персоналії:

  • Геродот із Галікарнасу — «батько історії», автор найдетальнішого опису скіфського світу.
  • Страбон із Амасії — географ й історик, описав грецькі міста Причорномор’я.
  • Діон Хризостом — оратор, залишив свідчення про пізньоантичну Ольвію.
  • Йордан — готський історик VI ст., автор «Гетики» з описами готських міграцій.

Ключові роботи:

  • Золота пектораль із Товстої Могили (IV ст. до н.е.) — шедевр грецько-скіфського синтезу.
  • Срібна амфора з Чортомлика — приклад скіфської тематики в грецькому виконанні.
  • Золотий гребінь із Солохи — зображення скіфської битви.
  • Херсонеські мозаїки — античні традиції в місцевому контексті.
  • Готські фібули з Черняхівських пам’яток — германські форми з місцевими елементами.

Основні поняття:

  • Звіриний стиль — декоративна система кочівників із зображеннями тварин.
  • Торевтика — мистецтво художньої обробки металу.
  • Поліетнічний синтез — органічне поєднання різних культурних традицій.
  • Культурна дифузія — процес взаємного проникнення художніх традицій.
  • Поліхромний стиль — техніка прикрашення виробів кольоровими вставками.
Таблиця для хронологічного співвіднесення античних Греції та Риму та скіфського періоду.
Дата / періодГреціяРимСкіфи (та кочовики)
VII ст. до н.е.Геометричний стиль завершується; початок архаїки, формування доричного й іонічного ордерівЗаснування Риму (753 р. до н.е. за легендою)Скіфи з’являються в Північному Причорномор’ї; формування «звіриного стилю»
VI ст. до н.е.Храм Артеміди в Ефесі, куроси й кориЕтруський вплив на ранній Рим, будівництво храмівСкіфські кургани з першими розкішними золотими виробами
V ст. до н.е.«Золотий вік Афін», Парфенон, скульптури Фідія; класичний канон ПоліклетаРимська республіка; розвиток громадських споруд, форумівПоховання скіфської знаті (Чортомлик, Солоха); гребінь із Солохи
IV ст. до н.е.Розквіт грецької класики; пізніше — еллінізм (Лаокоон, Венера Мілоська)Завоювання Італії; перші контакти з грецькою культуроюПектораль із Товстої Могили (IV ст. до н.е.), вершина скіфського мистецтва
III ст. до н.е.Елліністичні царства, Александрія, ПергамРозширення Риму, перемоги в Пунічних війнахСкіфія занепадає, посилюються сармати
II ст. до н.е.Реалізм в елліністичній скульптурі; бібліотека в ПергаміРим підкорює Грецію, початок активного культурного синтезуСарматські орнаменти й прикраси поширюються в Причорномор’ї
I ст. до н.е.Класичні еллінізовані стилі; статуї ораторівКінець Республіки, початок Імперії; Август з Прима-ПортаКочові впливи на місцеві культури, спад Скіфії
I ст. н.е.Грецькі міста під Римом; поєднання стилівPax Romana, Колізей, Пантеон, римські фрески й мозаїкиСармати домінують у степах; контакти з причорноморськими полісами — Херсонес, Ольвія
II ст. н.е.Грецька спадщина зберігається в РиміФорум і колона Траяна, вілла Адріана; апогей імперського мистецтваПочаток формування Черняхівської культури (поліетнічна)
III ст. н.е.Занепад античних центрівКриза імперії; нові стилі в портретах (солдатські імператори)Черняхівська культура (III–IV ст.), поєднання античних, германських, сарматських елементів
IV ст. н.е.Перехід від античності до християнстваКостянтин, перенесення столиці в Константинополь (330); легалізація християнстваГоти, гуни в Причорномор’ї; Велике переселення народів, зникнення Скіфії

Більше історичної інформації:

Автор: Роман Днепр – Власна робота, CC BY-SA 4.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=51692164

Автор: Роман Днепр – Власна робота, CC BY-SA 4.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=51692166

Детальніше про звіриний стиль

“Звіриний” стиль є візитівкою скіфської культури. Він пов’язаний із зображенням тварин та звіриних мотивів у специфічній, притаманній лише скіфам, манері. Зразки зооморфного мистецтва знайдено в пам’ятках широкого ареалу споріднених племен скіфського часу на території сучасних України, Росії, Казахстану та сусідніх з ними регіонів. Але в кожному з них цей стиль мав свої характерні, досить яскраві та пізнавані, регіональні ознаки.

… у питанні походження “звіриного” стилю погляди дослідників різко розходяться. Існує кілька концепцій, в основу яких покладено визначення художніх традицій, що зіграли вирішальну роль у формуванні “звіриного” стилю. За античною теорією, ключова роль у складанні “звіриного” стилю належала іонійському мистецтву, оскільки скіфи запозичили традиції зображення тварин у греків, що переселилися у Північне Причорномор’я. Прихильники передньоазійської теорії стверджують, що скіфська культура, а разом з тим і мистецтво “звіриного” стилю, сформувалися внаслідок походів скіфів у Передню Азію. За теорією місцевого походження, витоки “звіриного” стилю слід шукати в місцевих культурах доби неоліту та бронзи Євразії. Центральноазійська теорія базується на аналізі артефактів з кургану Аржан у Туві, оскільки ця пам’ятка майже на 100 років старша за передньоазійські походи скіфів, батьківщиною скіфського мистецтва пропонують вважати степи Євразії…

У репертуарі образів “звіриного” стилю є хижаки, копитні, птахи та фантастичні істоти. Найулюбленішими серед хижаків були пантера, рись, лев; рідше використовувалися образи вовка та ведмедя. Серед копитних превалювали олень, лось, кабан; рідше зображували цапа, коня, барана, бика. З птахів перевагу надавали орлу, але зображували й водоплавних гусей та лебедів. Інколи зверталися до зображення риб. Фантастичних істот репрезентували грифони різних видів – птахоголовий чи лев’ячеголовий, інколи грифо-баран. Отже, скіфські майстри “не помічали” багатьох звірів із навколишнього середовища, натомість надавали перевагу, наприклад, леву та леопарду, яких не було в Причорномор’ї. Цю ситуацію можна пояснити, якщо звернутися до особливостей світоглядних уявлень кочовиків.

Усесвіт вони уявляли подібним до світового дерева, розділеним на три вертикальні зони, кожній з яких відповідали конкретні зооморфні образи. Верхній (небесний) світ репрезентували птахи, середній (земний) копитні тварини, нижній (підземний) хижаки та плазуни. Стовбур сприймався як світова вісь та шлях з однієї зони в іншу для богів та людей. Зв’язок між різними рівнями здійснювався через посередників. Таку роль у скіфських побудовах виконував, наприклад, кабан: з одного боку, копитна тварина, з другого хижак. Таким чином, кожний зооморфний образ представляв певний знак чи символ, що відбивав загальну ідею.

… Для скіфського “звіриного” стилю були характерні власні зображувальні прийоми, які відрізняли його від інших зооморфних зображень. Тогочасні майстри, застосовуючи прийом моделювання поверхні предмета, усю поверхню корпусу тварини з урахуванням найдрібніших його частин розподіляли на кілька площин, що з’єднувалися під різними кутами. Завдяки грі світла й тіні таке зображення ставало об’ємним. … Прийом моделювання поверхні застосовували для зображень, вироблених з кістки, рогу, бронзи, золота, зрідка заліза та срібла, різноманітних за технікою виробництва лиття, штампування, карбування, гравіювання. 

https://tinyurl.com/bdfxkjm7 (Історія українського мистецтва у 5 томах. Т. 1, ст. 196-203)

Додаток до уроку: Культурний геноцид — розграбування української археологічної спадщини

Історичні передумови (XVIII-XX ст.)

Систематичне розграбування археологічних пам’яток України російською імперією розпочалося ще в XVIII столітті. У 1763 році за наказом Катерини II почалися “археологічні дослідження” в Криму та Північному Причорномор’ї, які фактично були організованим мародерством. Скіфські кургани розкопувалися без наукового підходу, цінні артефакти вивозилися до Петербурга.

Особливо інтенсивними стали грабунки наприкінці XIX — на початку XX століття. Російська археологічна комісія під керівництвом графа Олексія Бобринського організувала масштабні “експедиції” по всій Україні. За офіційними даними, лише з 1859 по 1917 рік до Росії було вивезено понад 100 000 археологічних артефактів з українських земель.

Радянський період: “інтернаціоналізація” спадщини

За радянських часів грабунки набули “наукового” характеру. Найцінніші знахідки автоматично потрапляли до московських та ленінградських музеїв під приводом “загальносоюзного значення”. Скіфське золото з Товстої Могили, срібло з Чортомлика, античні пам’ятки Херсонеса — усе це осідало в Ермітажі та інших російських колекціях.

Характерний приклад — доля знахідок з розкопок Бориса Фармаковського в Ольвії (1901-1915): унікальні античні статуї, рельєфи, вази були негайно відправлені до Петербурга і більше ніколи не поверталися в Україну.

Сучасний етап: воєнні злочини 2014-2025 рр.

З початком російської агресії 2014 р. розграбування набуло характеру державної політики. У Криму окупанти одразу взяли під контроль усі археологічні об’єкти та музеї.

Херсонес Таврійський: У 2014 р. заповідник був незаконно переданий під російську юрисдикцію. У 2022 р. на території почалося будівництво, що завдає непоправної шкоди античним руїнам. За даними ЮНЕСКО, понад 40% археологічного культурного шару знищено.

Пантікапей (Керч): Окупанти використовують територію античного городища для військових потреб. Ведеться несанкціоноване будівництво, що руйнує багатовікові культурні нашарування.

Кам’яна Могила: Найдавніша пам’ятка наскельного мистецтва в Україні (палеоліт) перетворена російськими військовими на склад боєприпасів. Територію заміновано, доступ для дослідників неможливий.

Масштаби втрат після 2022 року

За даними Міністерства культури України, станом на початок 2024 р.:

  • знищено або пошкоджено понад 2000 пам’яток культури,
  • з окупованих територій вивезено понад 15 000 музейних експонатів,
  • призупинено роботу 74 археологічних експедицій,
  • утрачено доступ до 200+ античних та скіфських пам’яток.

Конкретні втрати:

  • Мелітопольський краєзнавчий музей: вивезено колекцію скіфського золота (понад 2000 предметів).
  • Маріупольський краєзнавчий музей: втрачено унікальну колекцію античних амфор.
  • Бердянський музей: розграбовано експозицію “Античне Приазов’я”.
  • Музей Куїнджі в Маріуполі: знищено колекцію археологічних знахідок XIX ст.

Правові наслідки

Ці дії кваліфікуються як воєнні злочини згідно з:

  • Гаазькою конвенцією про захист культурних цінностей (1954),
  • Римським статутом Міжнародного кримінального суду,
  • Конвенцією ЮНЕСКО про заходи заборони незаконного ввезення та вивезення культурних цінностей (1970).

Україна подала позови до Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини. Створено спеціальну прокуратуру для розслідування злочинів проти культурної спадщини.

Додаткові матеріали:

Викрадення росією української культурної спадщини:

Презентація:


Дизайн уроку

Провокація
Завдання 1 (фронтальне обговорення). Визначаємо стиль і географічну приналежність артефакту.

Показуємо класу зображення творів мистецтва без підписів:

  • золота пантера з Келермеса (чисто скіфський стиль);
  • срібна ваза з Чортомлика (грецько-скіфський синтез);
  • готська фібула з черняхівської культури (поліетнічний синтез).

Запитання: який це стиль? Хто автор — греки, скіфи, неолітична культура, хтось інший? 

Заохочуйте учнівство підкріплювати свої гіпотези отриманими знаннями, звертати увагу на окремі елементи, матеріали тощо. Можна влаштувати голосування за авторство. По завершенню розкриваємо правильні відповіді та обговорюємо, як різні культури впливали одна на одну.


Практика
Завдання 2 (групове). Картографування культурних впливів.

Об’єднайте клас у 4 групи. Кожна отримує контурну карту Причорномор’я та кольорові олівці. Використовуючи доступні джерела інформації, групи мають позначити:

  • Група 1: грецькі міста та їхні торгові шляхи;
  • Група 2: скіфські кургани та центри влади;
  • Група 3: маршрути Великого переселення народів;
  • Група 4: пам’ятки черняхівської культури.

Результат: спільна багатошарова карта культурних взаємодій.

Завдання 3 (парне). Розшифровка золотої пекторалі.

Розгляньте зображення золотої пекторалі з Товстої Могили. Визначте:

  • Які сцени зображені на верхньому, середньому та нижньому ярусах?
  • Які елементи належать грецькій, а які — скіфській традиції?
  • Як це відображає скіфське розуміння світу?
Завдання 4 (проєктне). Мінівиставка “Культурний діалог”.

Об’єднайте клас у групи по 3-6 осіб. Кожна з груп має створити власну віртуальну виставку з 5-6 експонатів, що демонструють взаємодію різних культур у Причорномор’ї. 

Для цього група має:

  • визначитися з концепцією виставки (основна ідея, спосіб презентування) та написати короткий кураторський текст-презентацію (3-5 речень);
  • кожен експонат повинен мати:
    • назву,
    • опис (стиль, час, місце створення, де й коли знайдено, де зберігається),
    • текст, що пояснює, чому був обраний саме цей експонат — які культурні впливи він відображає, як поєднується з іншими експонатами виставки (2-3 речення),
    • посилання — звідки взято фото. Зверніть увагу учнів на етику добору зображень;

Групи викладають свої виставки на спільному padlet або іншому ресурсі на вибір учителя.

Завдання  5 (індивідуальне). Порівняння особливостей скіфського та грецького мистецтва.

Заповніть таблицю.

КритерійСкіфське мистецтвоГрецьке мистецтво
Основні мотиви
Призначення
Техніки
Символіка
Завдання 6 (творче). Готський майстер у поселенні черняхівської культури.

Уявіть, що ви готський ремісник, який оселився в багатонаціональному поселенні. Опишіть, як ви адаптуєте свої традиційні техніки до місцевих потреб і впливів інших культур.

Завдання 7 (групове або парне). Розслідування за торговими шляхами.

У запасниках вашого музею зберігаються такі артефакти: а) грецька амфора, знайдена в скіфському кургані, б) скіфський гребінь з грецького поселення в Криму, в) бурштин із Балтики в сарматському похованні. Відтворіть шлях цих артефактів. Як вони туди потрапили — торгівля, війна, сувеніри? Які припущення ви можете висунути про культурні зв’язки між цими регіонами?

Завдання 8 (дискусія). “Культурна асиміляція чи збереження традицій?”

Об’єднайте клас у дві команди: одна захищає позицію скіфської еліти, що засвоює грецькі новації, друга — традиціоналістів, що виступають за збереження звичаїв предків.

Завдання 9 (групове). Дослідження української культурної спадщини.

Варіант 1: Підготуйте чернетку репортажу в довільному форматі (стаття, відеосюжет, аудіотекст для радіо тощо) про розграбування Росією культурних цінностей на окупованих територіях. У чернетці заплануйте, в кого та про що ви б хотіли отримати коментар. Додайте перелік використаної літератури та інших джерел.

Варіант 2: опрацюйте добірку статей про розграбування Росією культурних цінностей на окупованих територіях і підготуйте 5-6 написів для плакатів для протестної акції біля штаб-квартири ЮНЕСКО.

Завдання 10 (групове). Ознаки приналежності до певної культури.

Об’єднайте клас у групи. Кожна з них створює власну вправу на визначення “яка це культура”, але для сучасного світу, і пояснення, які ознаки предметів / споруд є визначальними для об’єднання їх в одну культуру. За бажання, групи можуть обмінятися вправами та виконати їх.

Тема 1.3. Античність як основа європейської культури 

Урок 8. Скіфи та греки: культурна взаємодія у Причорномор’ї. Мистецтво кочовиків.

Робочий аркуш для учня / учениці

Завдання 1. Заповни таблицю культурних впливів.
КультураОсновні мотивиТехнікиМатеріалиВплив на інших
Скіфська
Грецька
Сарматська
Готська
Завдання 2. Аналіз артефакту.

Обери один твір мистецтва з уроку та проаналізуй:

Назва твору: _________________________________________________________________________________________

Культурна належність:  _____________________________________________________________________________

Матеріали та техніка: _______________________________________________________________________________

Основні мотиви: ____________________________________________________________________________________

Символічне значення: ______________________________________________________________________________

Культурні впливи: ___________________________________________________________________________________

Завдання 3. Знайди інформацію про археологічні знахідки у твоєму регіоні, що належать до античного періоду. Які культурні впливи можна в них простежити? Заповни таблицю:
Назва артефакту
Час і місце створення
Час і місце знахідки
Культурні впливи


Завдання 4. Еволюція стилю.

Створи серію малюнків або колаж, що показує еволюцію або зміни виконання одного мотиву (наприклад, зображення тварини) від Давньої Греції до скіфського періоду та черняхівської культури.













Завдання 5. Звіриний стиль у різних культурах.

Порівняй зображення оленя в різних культурах. Напиши невелике (5-7 речень) есе-порівняння. Що ти помічаєш спільного чи відмінного? Закономірності? Наслідування?

Тагарська культура, VII-V ст. до н.е.
https://www.hominides.com/html/exposition/premiers-nomades-haute-asie-quinson-0798.php

Пластина у вигляді оленя, що спочиває. Скіфія, к. VII – п. VI ст. до н.е.
https://www.meisterdrucke.uk/fine-art-prints/Unbekannt/958770/Shield-emblem-in-the-form-of-a-recumbent-stag,-Scythian,-late-7th-early-6th-century-BC.html

Сакська культура (Казахстан), VI-V ст. до н.е.
https://www.metmuseum.org/art/collection/search/59561

Фібула у вигляді оленя, що спочиває. Північно-східна Європа, V ст.
https://www.clevelandart.org/art/1986.205

Хаттійський олень з кургану в Аладжа-Хююк (Туреччина), близько 2350–2150 рр. до н. е.
https://en.wikipedia.org/wiki/Alaca_H%C3%B6y%C3%BCk_bronze_standards#/media/File:AlacaStandarteHirsch.jpg

Теракотова статуетка оленя.
Давня Греція, VI ст. до н.е.
https://www.metmuseum.org/art/collection/search/254678

Олениця годує оленятко.
Давня Греція, 750-700 р. до н.е.
https://collections.mfa.org/download/152647;jsessionid=6B59A4D1F25891CB62A8D456CE8B4747

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Прогрес
Я можу:НіЧастковоТак
Навести приклади взаємодії грецької цивілізації з місцевими культурами Причорномор’я
Пояснити, що таке “звіриний стиль” і в чому полягають його особливості
Пояснити, як у черняхівській культурі проявляється синтез різних культурних впливів
Навести приклади культурного взаємовпливу між осілими й кочовими народами, описати, як він відбувався
Визначити роль міграційних процесів у формуванні мистецьких традицій

Ділись та обговорюй важливе

Обкладинка коментарів до матеріалу