Урок 9. «Місто» Валерʼяна Підмогильного. Автобіографічні елементи роману
Матеріал
Урок 9. «Місто» Валерʼяна Підмогильного. Автобіографічні елементи роману
- Автобіографізм
- Роман-виховання
- Гі де Мопассан
Часто кажуть, що перший роман письменника чи письменниці базується на їхній особистих досвідах. Ба більше, молодим авторам та авторкам навіть радять писати перший великий текст про щось, що їм добре відомо.
Ростислав Семків у розділі про американського письменника-фантаста Рея Бредбері у книжці «Як писали класики» пише:
«Перше, що необхідно мати, аби розповідати цікаві історії, — це досвід. Життєвий, який був у батька та діда нашого письменника, та літературний — досвід читання багатьох книг».
Поміркуй, чому дають такі поради?
Чи можеш пригадати приклад дебютних книжки або фільму, які базувалися на досвідах творців?
Завдання 1.
Прочитай фрагменти біографії Валерʼяна Підмогильного зі статті літературознавиці Ярини Цимбал «36 зі 120: парадокси Валер’яна Підмогильного» та порівняй їх із біографією Степана Радченка (за романом «Місто») .
Народився Валер’ян Підмогильний 2 лютого 1901 року в степовому селі Чаплі під Катеринославом (нині в межах міста Дніпро).
Спершу ходив до церковно-приходської школи, а в дев’ять років його віддали в Катеринославське реальне училище.
<…>
Буремного 1918 року Підмогильний з відзнакою закінчив училище. Тоді вже змінилася не одна влада, не один уряд. Він вступив до Катеринославського університету, повчився на математичному та юридичному факультетах, але вищої освіти так і не здобув.
<…>
Тоді ж таки в житті Підмогильного відбулися два поворотні знайомства — з Петром Єфремовим і Валер’яном Поліщуком. Перший, брат знаменитого Сергія Єфремова, заснував у Катеринославі, вже перейменованому на Січеслав, часопис «Січ». Протягом 1919 року вийшло два його окремі числа, і в цьому провінційному виданні доби революції дебютували одразу два видатні українські письменники — прозаїк Валер’ян Підмогильний і поет Валер’ян Поліщук.
<…>
Наступного року в Січеславі вийшла перша книжка Підмогильного з викличною назвою «Твори. Том 1». Автору було тільки 19 років, але амбіції його сягали далеко, і сил у собі він мав достатньо. Його самовпевненість небезпідставна: у світовій літературі мало таких зрілих, цілісних дебютів.
<…>
Того ж таки року Підмогильний вирушив до Києва. У місті лютував голод, і письменник перебрався в містечко Ворзель під Києвом, де вчителював. Там одружився з актрисою Катериною Червінською. Згодом подружжя повернулося до Києва.
Підмогильний працював редактором у видавництві «Книгоспілка», був співредактором київського літературно-мистецького щомісячника «Життя й революція», який виходив із 1925 року, а загалом віддався творчій роботі.
- Чи цих автобіографічних деталей, на твою думку, вистачає, щоб назвати роман автобіографічним?
- Поміркуй, чи можна ототожнювати головного героя художнього твору з автором, навіть якщо між ними є певні фактологічні подібності?
Дружня порада вчителю
Підмогильний, вочевидь, використовував власний досвід, однак автобіографічні деталі досить абстрактні, щоб ними визначати роман.
Художній роман — це завжди вигадка, навіть коли головного героя звуть так само, як автора чи більша частина їхніх біографій збігаються. Тому між ними можуть були чимало подібностей, але головний герой навіть автобіографічного художнього тексту не тотожний автору.
Це чудова нагода поміркувати про біографії й автобіографії відомих постатей, які є літературою факту, тобто нонфікшном, та де немає простору для вигадки, на відміну від художнього твору.
- Розглянь та проаналізуй кілька обкладинок книжок із полички нонфікшну.
Які з цих книжок біографічні, а які — автобіографічні?
Поміркуй, чим відрізняються ці жанри?
Чим «Місто» відрізняється від представлених книжок?
Автобіографічність у художньому тексті — наявність у тексті елементів з реального життя автора чи авторки.
Герой/героїня автобіографічного твору — протагоніст/протагоністка художнього твору, в основі його/її образу лежать елементи реального життя автора чи авторки тексту. Однак цей образ не варто утотожнювати з постатю автора чи авторки, адже будь-який художній твір, навіть автобіографічний, — це простір вигадки.
У «Місті» є персонажів, прототипами яких були реальні митці 1920-х.
Так, наприклад, в образі критика Світозарова можна роздивитися неокласика Миколу Зерова, який у другій половині 1920-х дійсно був літературним критиком.
Серед інших підстав деякі літературознавці відзначають такою те, що Зеров розкритикував текст Бориса Антоненка-Давидовича — приятеля Підмогильного та члена угрупування «Ланка».
Завдання 2.
Ще один персонаж «Міста», який має прототип з реальності — поет Вигорський. Прочитай фрагмент роману, пригадай дії Вигорського у сюжеті та обери одного з чотирьох поетів 1920-х, хто найпевніше був прототипом персонажа. Приділи увагу дрібним деталям, згаданим у фрагменті.
Призначеної години він здибався в канцелярії житлоспілки з своїм попередником тов. Ланським, пильно на нього глянув і здивовано спитав:
— А хіба ви не поет Вигорський?
— Це правда,— невдоволено буркнув той,— але все-таки я Ланський з діда-прадіда.
Потім вони поговорили про діло. Виявилось, що поет лишав Степанові свою групу в досить занедбаному стані. Він не міг навіть точно означити, на чому саме слухачі його спинились.
— Взагалі я не вірю, щоб наука могла бути корисна,— закінчив він. — Особливо в моєму викладанні.
— Гаразд, повторимо,— сказав Степан.—Але скажіть мені, коли це не секрет, навіщо ви псевдонім прибрали? Не розумію! Справжнє прізвище у вас чудове.
— Це зовсім не секрет,— відповів поет.— Бачите, спочатку я підписував свої вірші власним прізвищем, і їх ніхто не хотів друкувати. Потім вигадав псевдонім, і вони пішли.
— Невже це може бути?
— Може. Крім того, якщо хочете, ще й інша причина була, внутрішнього порядку. Це надто велика відповідальність — підписуватись власним ім’ям. Це немов зобов’язання жити й думати так, як пишемо.
— Хіба це неможливо?
— Можливо, але нудно.
Степан запропонував йому цигарки.
— Ні, я не курю,— сказав поет. — Пиво п’ю, це правда.
Майк Йогансен
- народився і прожив усе життя до репресій в Харкові, закінчив Харківський університет;
- бів співзасновником угрупування ВАПЛІТЕ, разом з іншими діячами видавав часопис «Універсальний журнал» та альманах «Літературний ярмарок»;
- дуже добре грав у більярд;
- писав як поезію, так і прозу, однак найбільш відомий від саме прозовим екпериментальним доробком.
Максим Рильський
- один із київських Неокласиків;
- у своїй поетичній творчості в 1920-ті всуціль ігнорував сучасний радянський контекст, натомість використовув класичні сюжети;
- батько поета — культурний діяч та українофіл Тадей Рильський, тому Рильський зростав в київському культурному середовищі;
- багато перекладав, не лише художні твори, але й лібрето до опер.
Євген Плужник
- був частиною «Ланки»;
- через хворобу був вимушений двічі в рік їздити до Криму чи на Кавказ;
- написав вірш до оповідання Підмогильного «Третя революція»;
- разом з Підмогильним уклав книжки «Фразеологія ділової мови» та «Російсько-український фразеологічний словник».
Михайль Семенко
- основоположник українського футуризму;
- відкидав традиції, натомість сміливо експериментував із формою віршів;
- був сценаристом на Одеській кінофабриці;
- теж написав «Місто», але не роман, а вірш. Починається він так:
«Осте сте
бі бо
бу…»
Дружня порада вчителю
Поета Вигорського Валерʼян Підмогильний списав із Євгена Плужника.
Євген Плужник
- був частиною «Ланки»;
(Варто звернути увагу на прізвище)- через хворобу був вимушений двічі в рік їздити до Криму чи на Кавказ;
(Вигорський подорожував цими містами)- написав вірш до оповідання Підмогильного «Третя революція»;
(Інший приклад співпраці в художньому тексті)- разом з Підмогильним уклав книжки «Фразеологія ділової мови» та «Російсько-український фразеологічний словник».
(Спільна просвітницька робота)Варто звернути увагу учнівства, що у 3 поетичній темі «Мистецтво поетичне. Природа» йтиметься про читання поетичних текстів Михайля Семенка, Євгена Плужника та Максима Рильського.
Завдання 3.
«Любий друг» — роман французького письменника-реаліста Гі де Мопасана (1883), який українською переклав Валерʼян Підмогильний. У центрі сюжету історія Жоржа Дюруа, який приїжджає до Парижу, щоб досягти у столиці успіхів, навіть якщо задля цього треба буде іноди поступитися мораллю.
Сюжет дещо схожий на «Місто», чи не так?
Першим про цю подібність писав літературознавець та письменник Юрій Тарнавський.
Послухай фрагмент лекції літературознавиці Олени Галети (1:11:05–1:15:42), у якому вона детальніше описує усі ті подібність між «Містом» Підмогильного та «Любим другом» Мопассана, та дай відповіді на запитання опісля.
https://www.youtube.com/watch?v=9VlCCgVO4hI
- Що таке роман-виховання?
- Які з цих подібностей, на твою думку, важать найбільше?
- Сформулюй проміжну думку щодо цієї ситуації перед тим, як перейти до наступного завдання: «Місто» — оригінальний і новаторський текст української літератури чи опанування та продовження французької традиції?
Дружня порада вчителю
Проміжна думка може бути неоднозначно або ж учнівство навіть буде переконане у вторинності тексту Валерʼяна Підмогильного. Це потрібно для того, щоб надалі краще розібратися, що текст спирається на традицію французької літератури, але іде далі, переомислює розповісюджений сюжет та його персонажів.
Завдання 4.
Послухай наступний фрагмент лекції Олени Галети (1:16:13–1:21:06), цього разу про відмінності між цими текстами. Звернися до теорії, щоб дізнатися більше про філософські пошуки Артура Шопенгауера та Зигмунда Фройда. Дай відповіді на запитання опісля.
https://www.youtube.com/watch?v=9VlCCgVO4hI
- У чому полягають відмінності між «Місто» та «Любим другом»?
- Чи дає це підстави говорити про новизну «Міста» не лише для українського читацтва 1920-х, але й в цілому? Обґрунтуй свою думку.
В основі світоглядної концепції німецького філософа Артура Шопенгауера лежить уявлення, що навколишній світ — це «хаотичний потік життя». Розум та свідомість відіграють у ньому скромну роль, тоді як основні життєво важливі процеси (зачаття, розвиток організму чи загоювання ран) відбуваються без участі інтелекту. Відповідно людиною часто керує не розум, а природні інстинкти, що формують нашу жагу.
Австрійський психолог Зигмунд Фройд та його послідовники у царині психоаналізу також цікавилися несвідомим, яке стоїть за деякими людськими вчинками та бажанням. Однак, на відміну від Шопенгауера, вони ставилися до несвідомого не як до незбагненного природнього закону, а як до обʼєкту дослідження.
Чому нам важливо доводити, що у романі «Місто» Валерʼяна Підмогильного була новизна?
- В екранізації «Любого друга» 2012 року Жоржа Дюруа грав відомий актор Роберт Патінсон. Поміркуй, хто міг би грати роль Степана Радченка?
- Чи мають Жорж Дюруа та Степан Радченко виглядати подібно? Обґрунтуй свою думку.
- Як зовнішність актора впливає на сприйняття таких персонажів?
- Прочитай фрагменти зі статті про створення екранізації «Міста» від режисера Станіслава Битюцького — сучасного переосмислення сюжету роману. Поміркуй, як зміна контекстів може вплинути на сприйняття персонажа?
Екранізація «Міста» сильно відрізнятиметься від літературного першоджерела. Герой Підмогильного (частково альтер-его письменника) — 25-річний ветеран Першої світової, учасник бойових дій Української революції 1917–1921 років. У Київ він приїздить, аби стати великим письменником, і занурюється у творче середовище 1920-х, що кипіло інтригами, драмами й романами. Герой екранізації Битюцького — юнак, молодший від призовних 25 років, який перебирається зі щойно деокупованого Херсона до Києва й пірнає у рейв-культуру. «Моє покоління (режисерові 42 роки. — Ред.) почало відкривати для себе творчість Розстріляного відродження після 2014 року, — каже Битюцький. — Знаю, зараз відбувається повторне його передвідкриття молодим поколінням, і тому ми хотіли вловити цей час, щоб розповісти історію “Міста”».
<…>
«… Радченко вливається в літературну тусовку того часу; а через сто років її ідеальним відповідником є середовище рейв-культури й електронної музики. У нас це середовище дуже активне, але широка аудиторія мало про нього знає. І мені хотілося б розповісти історію про травми сучасної молоді та спосіб сховатися від воєнних буднів саме в рейвах».
Степана Радченка у цій екранізації зіграв актор Максим Рягін. Чи подібний він та те, як ти уявляв/уявляла цього персонажа?
- Обкладинка роману «Любий друг»
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3_(%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD)#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Couverture_de_Bel-ami,_%C3%A9ditions_Flammarion.jpg - Фото письменників з сайту https://uk.wikipedia.org/wiki/
- Стаття про створення фільму: https://lb.ua/culture/2026/07/17/751792_ekranizatsiya_romanu_misto_reyvi.html
#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Couverture_de_Bel-ami,_%C3%A9ditions_Flammarion.jpg){kind=link}
Урок 9. «Місто» Валерʼяна Підмогильного. Автобіографічні елементи роману
- Автобіографізм
- Роман-виховання
- Гі де Мопассан
Часто кажуть, що перший роман письменника чи письменниці базується на їхній особистих досвідах. Ба більше, молодим авторам та авторкам навіть радять писати перший великий текст про щось, що їм добре відомо.
Ростислав Семків у розділі про американського письменника-фантаста Рея Бредбері у книжці «Як писали класики» пише:
«Перше, що необхідно мати, аби розповідати цікаві історії, — це досвід. Життєвий, який був у батька та діда нашого письменника, та літературний — досвід читання багатьох книг».
Поміркуй, чому дають такі поради?
Чи можеш пригадати приклад дебютних книжки або фільму, які базувалися на досвідах творців?
Завдання 1.
Прочитай фрагменти біографії Валерʼяна Підмогильного зі статті літературознавиці Ярини Цимбал «36 зі 120: парадокси Валер’яна Підмогильного» та порівняй їх із біографією Степана Радченка (за романом «Місто») .
Народився Валер’ян Підмогильний 2 лютого 1901 року в степовому селі Чаплі під Катеринославом (нині в межах міста Дніпро).
Спершу ходив до церковно-приходської школи, а в дев’ять років його віддали в Катеринославське реальне училище.
<…>
Буремного 1918 року Підмогильний з відзнакою закінчив училище. Тоді вже змінилася не одна влада, не один уряд. Він вступив до Катеринославського університету, повчився на математичному та юридичному факультетах, але вищої освіти так і не здобув.
<…>
Тоді ж таки в житті Підмогильного відбулися два поворотні знайомства — з Петром Єфремовим і Валер’яном Поліщуком. Перший, брат знаменитого Сергія Єфремова, заснував у Катеринославі, вже перейменованому на Січеслав, часопис «Січ». Протягом 1919 року вийшло два його окремі числа, і в цьому провінційному виданні доби революції дебютували одразу два видатні українські письменники — прозаїк Валер’ян Підмогильний і поет Валер’ян Поліщук.
<…>
Наступного року в Січеславі вийшла перша книжка Підмогильного з викличною назвою «Твори. Том 1». Автору було тільки 19 років, але амбіції його сягали далеко, і сил у собі він мав достатньо. Його самовпевненість небезпідставна: у світовій літературі мало таких зрілих, цілісних дебютів.
<…>
Того ж таки року Підмогильний вирушив до Києва. У місті лютував голод, і письменник перебрався в містечко Ворзель під Києвом, де вчителював. Там одружився з актрисою Катериною Червінською. Згодом подружжя повернулося до Києва.
Підмогильний працював редактором у видавництві «Книгоспілка», був співредактором київського літературно-мистецького щомісячника «Життя й революція», який виходив із 1925 року, а загалом віддався творчій роботі.
- Чи цих автобіографічних деталей, на твою думку, вистачає, щоб назвати роман автобіографічним?
- Поміркуй, чи можна ототожнювати головного героя художнього твору з автором, навіть якщо між ними є певні фактологічні подібності?
- Розглянь та проаналізуй кілька обкладинок книжок із полички нонфікшну.
Які з цих книжок біографічні, а які — автобіографічні?
Поміркуй, чим відрізняються ці жанри?
Чим «Місто» відрізняється від представлених книжок?
Автобіографічність у художньому тексті — наявність у тексті елементів з реального життя автора чи авторки.
Герой/героїня автобіографічного твору — протагоніст/протагоністка художнього твору, в основі його/її образу лежать елементи реального життя автора чи авторки тексту. Однак цей образ не варто утотожнювати з постатю автора чи авторки, адже будь-який художній твір, навіть автобіографічний, — це простір вигадки.
У «Місті» є персонажів, прототипами яких були реальні митці 1920-х.
Так, наприклад, в образі критика Світозарова можна роздивитися неокласика Миколу Зерова, який у другій половині 1920-х дійсно був літературним критиком.
Серед інших підстав деякі літературознавці відзначають такою те, що Зеров розкритикував текст Бориса Антоненка-Давидовича — приятеля Підмогильного та члена угрупування «Ланка».
Завдання 2.
Ще один персонаж «Міста», який має прототип з реальності — поет Вигорський. Прочитай фрагмент роману, пригадай дії Вигорського у сюжеті та обери одного з чотирьох поетів 1920-х, хто найпевніше був прототипом персонажа. Приділи увагу дрібним деталям, згаданим у фрагменті.
Призначеної години він здибався в канцелярії житлоспілки з своїм попередником тов. Ланським, пильно на нього глянув і здивовано спитав:
— А хіба ви не поет Вигорський?
— Це правда,— невдоволено буркнув той,— але все-таки я Ланський з діда-прадіда.
Потім вони поговорили про діло. Виявилось, що поет лишав Степанові свою групу в досить занедбаному стані. Він не міг навіть точно означити, на чому саме слухачі його спинились.
— Взагалі я не вірю, щоб наука могла бути корисна,— закінчив він. — Особливо в моєму викладанні.
— Гаразд, повторимо,— сказав Степан.—Але скажіть мені, коли це не секрет, навіщо ви псевдонім прибрали? Не розумію! Справжнє прізвище у вас чудове.
— Це зовсім не секрет,— відповів поет.— Бачите, спочатку я підписував свої вірші власним прізвищем, і їх ніхто не хотів друкувати. Потім вигадав псевдонім, і вони пішли.
— Невже це може бути?
— Може. Крім того, якщо хочете, ще й інша причина була, внутрішнього порядку. Це надто велика відповідальність — підписуватись власним ім’ям. Це немов зобов’язання жити й думати так, як пишемо.
— Хіба це неможливо?
— Можливо, але нудно.
Степан запропонував йому цигарки.
— Ні, я не курю,— сказав поет. — Пиво п’ю, це правда.
Майк Йогансен
- народився і прожив усе життя до репресій в Харкові, закінчив Харківський університет;
- бів співзасновником угрупування ВАПЛІТЕ, разом з іншими діячами видавав часопис «Універсальний журнал» та альманах «Літературний ярмарок»;
- дуже добре грав у більярд;
- писав як поезію, так і прозу, однак найбільш відомий від саме прозовим екпериментальним доробком.
Максим Рильський
- один із київських Неокласиків;
- у своїй поетичній творчості в 1920-ті всуціль ігнорував сучасний радянський контекст, натомість використовув класичні сюжети;
- батько поета — культурний діяч та українофіл Тадей Рильський, тому Рильський зростав в київському культурному середовищі;
- багато перекладав, не лише художні твори, але й лібрето до опер.
Євген Плужник
- був частиною «Ланки»;
- через хворобу був вимушений двічі в рік їздити до Криму чи на Кавказ;
- написав вірш до оповідання Підмогильного «Третя революція»;
- разом з Підмогильним уклав книжки «Фразеологія ділової мови» та «Російсько-український фразеологічний словник».
Михайль Семенко
- основоположник українського футуризму;
- відкидав традиції, натомість сміливо експериментував із формою віршів;
- був сценаристом на Одеській кінофабриці;
- теж написав «Місто», але не роман, а вірш. Починається він так:
«Осте сте
бі бо
бу…»
Завдання 3.
«Любий друг» — роман французького письменника-реаліста Гі де Мопасана (1883), який українською переклав Валерʼян Підмогильний. У центрі сюжету історія Жоржа Дюруа, який приїжджає до Парижу, щоб досягти у столиці успіхів, навіть якщо задля цього треба буде іноди поступитися мораллю.
Сюжет дещо схожий на «Місто», чи не так?
Першим про цю подібність писав літературознавець та письменник Юрій Тарнавський.
Послухай фрагмент лекції літературознавиці Олени Галети (1:11:05–1:15:42), у якому вона детальніше описує усі ті подібність між «Містом» Підмогильного та «Любим другом» Мопассана, та дай відповіді на запитання опісля.
https://www.youtube.com/watch?v=9VlCCgVO4hI
- Що таке роман-виховання?
- Які з цих подібностей, на твою думку, важать найбільше?
- Сформулюй проміжну думку щодо цієї ситуації перед тим, як перейти до наступного завдання: «Місто» — оригінальний і новаторський текст української літератури чи опанування та продовження французької традиції?
Завдання 4.
Послухай наступний фрагмент лекції Олени Галети (1:16:13–1:21:06), цього разу про відмінності між цими текстами. Звернися до теорії, щоб дізнатися більше про філософські пошуки Артура Шопенгауера та Зигмунда Фройда. Дай відповіді на запитання опісля.
https://www.youtube.com/watch?v=9VlCCgVO4hI
- У чому полягають відмінності між «Місто» та «Любим другом»?
- Чи дає це підстави говорити про новизну «Міста» не лише для українського читацтва 1920-х, але й в цілому? Обґрунтуй свою думку.
В основі світоглядної концепції німецького філософа Артура Шопенгауера лежить уявлення, що навколишній світ — це «хаотичний потік життя». Розум та свідомість відіграють у ньому скромну роль, тоді як основні життєво важливі процеси (зачаття, розвиток організму чи загоювання ран) відбуваються без участі інтелекту. Відповідно людиною часто керує не розум, а природні інстинкти, що формують нашу жагу.
Австрійський психолог Зигмунд Фройд та його послідовники у царині психоаналізу також цікавилися несвідомим, яке стоїть за деякими людськими вчинками та бажанням. Однак, на відміну від Шопенгауера, вони ставилися до несвідомого не як до незбагненного природнього закону, а як до обʼєкту дослідження.
Чому нам важливо доводити, що у романі «Місто» Валерʼяна Підмогильного була новизна?
- В екранізації «Любого друга» 2012 року Жоржа Дюруа грав відомий актор Роберт Патінсон. Поміркуй, хто міг би грати роль Степана Радченка?
- Чи мають Жорж Дюруа та Степан Радченко виглядати подібно? Обґрунтуй свою думку.
- Як зовнішність актора впливає на сприйняття таких персонажів?
- Прочитай фрагменти зі статті про створення екранізації «Міста» від режисера Станіслава Битюцького — сучасного переосмислення сюжету роману. Поміркуй, як зміна контекстів може вплинути на сприйняття персонажа?
Екранізація «Міста» сильно відрізнятиметься від літературного першоджерела. Герой Підмогильного (частково альтер-его письменника) — 25-річний ветеран Першої світової, учасник бойових дій Української революції 1917–1921 років. У Київ він приїздить, аби стати великим письменником, і занурюється у творче середовище 1920-х, що кипіло інтригами, драмами й романами. Герой екранізації Битюцького — юнак, молодший від призовних 25 років, який перебирається зі щойно деокупованого Херсона до Києва й пірнає у рейв-культуру. «Моє покоління (режисерові 42 роки. — Ред.) почало відкривати для себе творчість Розстріляного відродження після 2014 року, — каже Битюцький. — Знаю, зараз відбувається повторне його передвідкриття молодим поколінням, і тому ми хотіли вловити цей час, щоб розповісти історію “Міста”».
<…>
«… Радченко вливається в літературну тусовку того часу; а через сто років її ідеальним відповідником є середовище рейв-культури й електронної музики. У нас це середовище дуже активне, але широка аудиторія мало про нього знає. І мені хотілося б розповісти історію про травми сучасної молоді та спосіб сховатися від воєнних буднів саме в рейвах».
Степана Радченка у цій екранізації зіграв актор Максим Рягін. Чи подібний він та те, як ти уявляв/уявляла цього персонажа?
- Обкладинка роману «Любий друг»
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3_(%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD)#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Couverture_de_Bel-ami,_%C3%A9ditions_Flammarion.jpg - Фото письменників з сайту https://uk.wikipedia.org/wiki/
- Стаття про створення фільму: https://lb.ua/culture/2026/07/17/751792_ekranizatsiya_romanu_misto_reyvi.html
Ділись та обговорюй важливе