На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання:
пояснює вплив прочитаного тексту (зокрема медіатексту) за тематикою обраного профілю або художнього тексту на власний емоційно-чуттєвий досвід, визначає потенційний вплив прочитаного тексту (зокрема медіатексту) за тематикою обраного профілю або художнього тексту на емоційно-чуттєвий досвід різних читацьких аудиторій [12 МОВ 2.3.1-1]
обґрунтовує перспективи використання інформації з одного чи кількох прочитаних текстів (зокрема медіатекстів) за тематикою обраного профілю або художніх текстів (медіатекстів), множинних та/або неструктурованих текстів для досягнення особистісно і суспільно значущих цілей і розв’язання життєво важливих проблем [12 МОВ 2.4.1-3]
експериментує з текстом за самостійно визначеною творчою стратегією з урахуванням особливостей аудиторії (змінює стиль, жанр, рід тощо) [12 МОВ 2.7.1-1 П]
Гачок
Бджола мала, а й та працює.
Менше слів — більше діла.
Два українця — три гетьмана.
Дурний язик попереду розуму біжить.
У йому тільки віри, як у москалеві правди.
Не з багатством жить, а з людиною!
Чи знаєш ти ці прислівʼя та приказки? Чи вживаєш їх у власному мовленні? Поміркуй, навіщо вони нам у мові? У чому їхня цінність для української культури?
Дружня порада вчителю
Тут можна нагадати учнівству, що прислівʼя та приказки також формують національну ідентичність, адже вони — частина української культури (зокрема, за ними ми можемо визначити систему уявлень, ціннісних орієнтирів та поглядів українського суспільства протягом кількох поколінь).
Завдання 1.
Прочитай фрагмент оповідання Остапа Вишні «Чухраїнці» та виконай завдання опісля.
Країна “Чукрен”, як про те свідчать матеріали, знайдені при розкопках гробниці чухраїнського царя Передери-матнюріохора, розлягалася на чималім просторіні від біблійської річки Сону до біблійської річки Дяну. Біля річки Дяну простягалося пасмо так званих Кирпатих гір. Це — на заході…
Південь країни “Чукрен” обмивало море з водою синього кольору. Синім те море зробилося дуже давно, ще тоді, коли найбільша в світі катаклізма — бог одділив океани від землі. Тоді те море хотіло зробитися океаном — надулося, посиніло, та так синім на ввесь свій вік і залишилося.
В синє море текла найулюбленіша чухраїнцями річка Дмитро. А на південному заході була велика річка Дсітро. Од цих річок і чухраїнці прибрали назв: Наддмитрянців і Наддсітрянців. Наддмитрянці — це ті, що жили над річкою Дмитром, а Наддсітрянці — над Дсітром.
Які реальні географічні точки/одиниці можна впізнати у цьому фрагменті? Спираючись на це, про яку територію йдеться у “Чухраїнцях”?
Запиши поряд із версіями Остапа Вишні справжні географічні назви:
Назва у Вишні
Справжня назва
річка Сан
річка Дян
Кирпаті гори
річка Дмитро
річка Дсітро
Наддмитрянці
Наддсітрянці
Пригадай, чим прикметні річки Сан та Дон? У тексті якої пісні можна зустріти одразу дві ці річки? (Вони зустрічаються у пісні Павла Чубинського “Ще не вмерла Україна”, перший куплет та приспів якої є Державним Гімном України)
Дружня порада вчителю
Можна нагадати/розповісти учнівству, що затверджений гімн — це не повна пісня, а є ще власне куплет із Сяном та Доном. Проте сьогодні території Сяну і Дону не належать Україні, тому не можуть бути частиною гімну.
А також, що у вірші Чубинського перший рядок “Ще не вмерла Україна, і слава, і воля”, тоді як у гімні змінена версія “Ще не вмерла України і слава, і воля”, адже оригінальну версію вважали занадто песимістичною для часів державної незалежності.
Повний текст пісні:
Ще не вмерла Україна, і слава, і воля, Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів: Душу, тіло ми положим за нашу свободу. І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, в бій кровавий від Сяну до Дону В ріднім краю панувати не дамо нікому; Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, Ще у нашій Україні доленька наспіє.
Приспів.
А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже, За Карпати відоб’ється, згомонить степами, України слава стане поміж народами.
Приспів.
Подивися на карту та спробуй знайти кожну зі згаданих чотирьох річок.
Перевір результати своїх пошуків. Поміркуй, чому Павло Чубинський використав саме такі річки у своїй пісні, яка згодом стала гімном України?
Завдання 2.
Прочитай наступний фрагмент оповідання та виконай завдання опісля
“Чукрен” була країна хліборобська. На ланах її на широких росли незнані тепер хліба: книші, паляниці, перепічки… А найбільше чухраїнці любили на вгородах соняшники. — Хороша, — казали вони, — рослина. Як зацвіте-зацвіте-зацвіте. А потім як і схилить і стоїть перед тобою, як навколюшках… Так ніби він — ти, а ти — ніби пан. Уперто покірлива рослина. Хороша рослина.
Поміркуй, що може означати статус хліборобської країни? Це престижно? Чи, навпаки, непривабливо?
Чи чув/чула ти колись, що Україну називають “житницею Європи”? Як думаєш, це правда чи черговий міф про нашу країну?
Прочитай кілька матеріалів про експорт зерна у 1920-ті, коли жив Остап Вишня, та сьогодні. Зістав інформацію, яку вони презентують, і поміркуй, чи дійсно статус хлібарів та житниці Європи був і є актуальним та позитивним для українців?
Чи був експорт зерна та інших аграрних культур продуктивним рішення у 1920-ті?
Легенда про Україну як європейську житницю також пов’язана з обсягами зерновиробництва в українському селі другої половини ХIХ – першого десятиліття ХХ ст., коли майже половину експорту хліба забезпечували поміщицькі й селянські господарства. На українських землях збирали 43% світового врожаю ячменю, 20 – пшениці та 10% – кукурудзи. Експорт української пшениці наприкінці XIX ст. й до початку Першої світової війни відігравав важливу роль в економіці Російської імперії. У 1910–1911 роках українські губернії виробляли 19,6 млн т зерна на рік, із них 4,9 млн т (майже чверть урожаю) йшло на експорт, насамперед у Німеччину.
Революційні аграрні перетворення більшовиків фактично зруйнували соціальноекономічну структуру зернового господарства, тому “житниця Європи”, особливо в умовах посушливого 1921 року, стала залежною від зернового імпорту, не маючи зерна для харчування населення, сівби й утримання худоби.
Динаміка зовнішнього товарообігу України за 1921–1924 роки характеризувалася зростанням, але наприкінці 1924 року вже простежувалася тенденція до її спаду, тому що експорт хліба зменшився.
<…>
Недорід зернових культур в Україні у 1928 році через вимерзання посівів негативно вплинув на хлібозаготівлі й експорт.
<…>
Таким чином, з’ясувавши обсяги експорту українського зерна у роки нової економічної політики та порівнявши його з довоєнним періодом, необхідно констатувати незаперечний факт їх катастрофічного спаду.
Лише у 1923 і 1926 роках Україна досягла четвертої частини довоєнного обсягу експорту, а в наступні роки – показник став доволі низьким.
Фрагмент статті доцента Херсонського державного аграрного університету Ю.Є. Кирилова.
Подивися, у які країни експортується українська пшениця. У які регіони світу експортується більше пшениці?
Прочитай фрагмент статті про українську аристократію із цитатою з лекції історика Олександра Алфьорова. У якому сенсі в ній вжите слово «хлібороби»? Чому воно протиставляється?
За російськими наративами щодо української історії, народ не може існувати без аристократії, еліти, тому що не має провідної верстви, меценатів, які формують і підтримують культуру й ідентичність – політичну, економічну, соціальну.
«У нас сформований стереотип про те, що шляхта – це щось чуже для нас. Якщо малороси окремий народ, то у них має бути й своя аристократія, еліта, шляхта. Якщо немає, то тоді вони є частиною іншої аристократії, яка є великоросійською чи польською. І нам говорять: “У вас немає аристократії, все це польські князі або російські дворяни”. І Російська імперія в XIX столітті, і Радянський Союз вважали українців народом хліборобів. Але кому ж тоді належать маєтки Качанівка, Тростянець – це все історія нашої аристократії».
Дружня порада вчителю
У цьому пункті учнівство спробує сформувати цілісну картину статусу «хлібарів» з джерел різного типу: із історичної перспективи, із сучасних статистичних даних та з постколоніального погляду.
Завдання 3.
Переглянь кожну з пʼяти рис, притаманних чухраїнцям, та заповни таблицю.
У другу колонку впиши прислівʼя чи приказку (з оповідання або просто з вжитку), яке існує в українській культурі і суголосне рисі або співзвучне словам, що їх викоремив Остап Вишня.
У третю колонку впиши приклад з власного життя, коли ти чи хтось ще проявляли саме таку рису.
У четвертій сформулюй життєве правило, повʼязане з рисою, якого варто дотримуватися, щоб уникнути неприємностей.
Зауваж, що деякі з рис вже самі по собі є прислівʼями, у такому разі вкажіть їхнє тлумачення та прислівʼя-синонім.
Риса
Прислівʼя чи приказка
Приклад з власного життя
Життєве правило за мотивами цієї риси
Якби ж знаття?
Якби ж знаття, де впадеш,— соломки б підіслав.Якби знаття, що в кума пиття…
(з оповідання)
Забув.
Був та загув Викинув з голови
Спізнивсь.
На годину спізнивсь, за рік не доженеш
Якось то воно буде!
Прийде врем’ячко — достигне яблучко і само відпаде.
Я так і знав.
Як у воду дивився
Пригадай, можливо, деякі з цих рис існують вже у сучасній культурі, скажімо, у вигляді мемів?
Дружня порада вчителю
Як приклад можна показати оцю картинку, яка майже дослівно повторює третю другу рису:
Що обʼєднує усі ці риси? Обери кілька прикметників, якими можна було б охарактеризувати чухраїнців вцілому. Поділися своїми версіями з однокласниками та однокласницями.
_____________________________________________
_____________________________________________
_____________________________________________
Чи справді всі ці риси є в кожного та кожної з нас?
Завдання 4.
Подумай, чи можна назвати виокремлені Вишнею риси — стереотипними?
Пригадай ті шкідливі стереотипи, які ми викоремлювали на другому уроці. Поміркуй, чи можуть бути «нейтральні» стереотипи? Такі, які можуть набридати, але не приносити суспільству серйозної шкоди? Наприклад, як стереотип, що усі італійці мусять любити піцу. Якщо так, то наведи такі приклади про українців.
_____________________________________________
_____________________________________________
_____________________________________________
_____________________________________________
_____________________________________________
Завдання 5.
Поміркуй, як Остап Вишня ставиться до чухраїнців? Його докори злі та викривальні, чи добродушні?
(Вишня критикував своїх земляків за громадянську і національну розпорошеність, за політичну дріб’язковість і недалекоглядність, за архаїзм та індивідуалізм, інертність, але завжди підкреслював їх доброту і щирість)
Запиши у два стовпчики усіх негативні риси чухраїнців, які наводить Вишня, і позитивні. Добери до тих негативний рис свої версії позитивних якостей українців.
Негативні
Позитивні
Поміркуй, до яких літературних прийомів вдавався Остап Вишня протягом оповідання, щоб зробити певні риси чухраїнців виразнішими?
Рефлексія
Який із проговорених протягом уроку стереотипів про українців тебе найбільше дратує, а який настільки відповідає твоїм вподобанням та поведінці, що ти із ним вповні погоджуєшся?
З чим можна попрацювати ще
Поглянь на зображення із прикладами хліба. Де та у яких формах ми можемо зустріти хліб та пшеницю в українській культурі? Запиши свої асоціації повʼязані із цими зображеннями, а також обставини, у яких ці приклади у нас зустрічаються.
Поміркуй, у яких ще культурних обставинах, не повʼязаних напряму з харчуваннями, ми можемо побачити зерно та хліб?
У яких ще значеннях (окрім злаків) може бути використане слово «зерно»? За потреби скористайся словником: https://goroh.pp.ua/
Дружня порада вчителю
Ця вправа має на меті підсвітити важливість хліба для української культури, адже він присутній у багатьох історичних, мистецьких, культурних контекстах, деякі з яких очевидні, а інші ми не завжди усвідомлюємо. Це завдання спонукає подумати про хліб з різних перспектив.
Роздивися проєкт Жанни Кадирової «Паляниця» 2022 року, зроблений із річкового каміння. Поміркуй, що ця робота може символізувати?
Подивися трейлер постановки «Чухраїнців» у Театрі на Подолі. Поміркуй, чому режисер обрав саме таку форму для презентації цієї історії? Чи відбиває вона головні риси тексту та проблеми, про які пише Остап Вишня? https://www.youtube.com/watch?v=YqJtF2g18yI
повернешся до фрагментів твору Остапа Вишні, поміркуєш про проблематику твору;
поміркуєш про риси, притаманні українцям;
пригадаєш, що знаєш про стереотипи.
Гачок
Бджола мала, а й та працює.
Менше слів — більше діла.
Два українця — три гетьмана.
Дурний язик попереду розуму біжить.
У йому тільки віри, як у москалеві правди.
Не з багатством жить, а з людиною!
Чи знаєш ти ці прислівʼя та приказки? Чи вживаєш їх у власному мовленні? Поміркуй, навіщо вони нам у мові? У чому їхня цінність для української культури?
Завдання 1.
Прочитай фрагмент оповідання Остапа Вишні «Чухраїнці» та виконай завдання опісля.
Країна “Чукрен”, як про те свідчать матеріали, знайдені при розкопках гробниці чухраїнського царя Передери-матнюріохора, розлягалася на чималім просторіні від біблійської річки Сону до біблійської річки Дяну. Біля річки Дяну простягалося пасмо так званих Кирпатих гір. Це — на заході…
Південь країни “Чукрен” обмивало море з водою синього кольору. Синім те море зробилося дуже давно, ще тоді, коли найбільша в світі катаклізма — бог одділив океани від землі. Тоді те море хотіло зробитися океаном — надулося, посиніло, та так синім на ввесь свій вік і залишилося.
В синє море текла найулюбленіша чухраїнцями річка Дмитро. А на південному заході була велика річка Дсітро. Од цих річок і чухраїнці прибрали назв: Наддмитрянців і Наддсітрянців. Наддмитрянці — це ті, що жили над річкою Дмитром, а Наддсітрянці — над Дсітром.
Які реальні географічні точки/одиниці можна впізнати у цьому фрагменті? Спираючись на це, про яку територію йдеться у “Чухраїнцях”?
Запиши поряд із версіями Остапа Вишні справжні географічні назви:
Назва у Вишні
Справжня назва
річка Сан
річка Дян
Кирпаті гори
річка Дмитро
річка Дсітро
Наддмитрянці
Наддсітрянці
Пригадай, чим прикметні річки Сан та Дон? У тексті якої пісні можна зустріти одразу дві ці річки?
Подивися на карту та спробуй знайти кожну зі згаданих чотирьох річок.
Перевір результати своїх пошуків. Поміркуй, чому Павло Чубинський використав саме такі річки у своїй пісні, яка згодом стала гімном України?
Завдання 2.
Прочитай наступний фрагмент оповідання та виконай завдання опісля
“Чукрен” була країна хліборобська. На ланах її на широких росли незнані тепер хліба: книші, паляниці, перепічки… А найбільше чухраїнці любили на вгородах соняшники. — Хороша, — казали вони, — рослина. Як зацвіте-зацвіте-зацвіте. А потім як і схилить і стоїть перед тобою, як навколюшках… Так ніби він — ти, а ти — ніби пан. Уперто покірлива рослина. Хороша рослина.
Поміркуй, що може означати статус хліборобської країни? Це престижно? Чи, навпаки, непривабливо?
Чи чув/чула ти колись, що Україну називають “житницею Європи”? Як думаєш, це правда чи черговий міф про нашу країну?
Прочитай кілька матеріалів про експорт зерна у 1920-ті, коли жив Остап Вишня, та сьогодні. Зістав інформацію, яку вони презентують, і поміркуй, чи дійсно статус хлібарів та житниці Європи був і є актуальним та позитивним для українців?
Чи був експорт зерна та інших аграрних культур продуктивним рішення у 1920-ті?
Легенда про Україну як європейську житницю також пов’язана з обсягами зерновиробництва в українському селі другої половини ХIХ – першого десятиліття ХХ ст., коли майже половину експорту хліба забезпечували поміщицькі й селянські господарства. На українських землях збирали 43% світового врожаю ячменю, 20 – пшениці та 10% – кукурудзи. Експорт української пшениці наприкінці XIX ст. й до початку Першої світової війни відігравав важливу роль в економіці Російської імперії. У 1910–1911 роках українські губернії виробляли 19,6 млн т зерна на рік, із них 4,9 млн т (майже чверть урожаю) йшло на експорт, насамперед у Німеччину.
Революційні аграрні перетворення більшовиків фактично зруйнували соціальноекономічну структуру зернового господарства, тому “житниця Європи”, особливо в умовах посушливого 1921 року, стала залежною від зернового імпорту, не маючи зерна для харчування населення, сівби й утримання худоби.
Динаміка зовнішнього товарообігу України за 1921–1924 роки характеризувалася зростанням, але наприкінці 1924 року вже простежувалася тенденція до її спаду, тому що експорт хліба зменшився.
<…>
Недорід зернових культур в Україні у 1928 році через вимерзання посівів негативно вплинув на хлібозаготівлі й експорт.
<…>
Таким чином, з’ясувавши обсяги експорту українського зерна у роки нової економічної політики та порівнявши його з довоєнним періодом, необхідно констатувати незаперечний факт їх катастрофічного спаду.
Лише у 1923 і 1926 роках Україна досягла четвертої частини довоєнного обсягу експорту, а в наступні роки – показник став доволі низьким.
Фрагмент статті доцента Херсонського державного аграрного університету Ю.Є. Кирилова.
Подивися, у які країни експортується українська пшениця. У які регіони світу експортується більше пшениці?
Прочитай фрагмент статті про українську аристократію із цитатою з лекції історика Олександра Алфьорова. У якому сенсі в ній вжите слово «хлібороби»? Чому воно протиставляється?
За російськими наративами щодо української історії, народ не може існувати без аристократії, еліти, тому що не має провідної верстви, меценатів, які формують і підтримують культуру й ідентичність – політичну, економічну, соціальну.
«У нас сформований стереотип про те, що шляхта – це щось чуже для нас. Якщо малороси окремий народ, то у них має бути й своя аристократія, еліта, шляхта. Якщо немає, то тоді вони є частиною іншої аристократії, яка є великоросійською чи польською. І нам говорять: “У вас немає аристократії, все це польські князі або російські дворяни”. І Російська імперія в XIX столітті, і Радянський Союз вважали українців народом хліборобів. Але кому ж тоді належать маєтки Качанівка, Тростянець – це все історія нашої аристократії».
Завдання 3.
Переглянь кожну з пʼяти рис, притаманних чухраїнцям, та заповни таблицю.
У другу колонку впиши прислівʼя чи приказку (з оповідання або просто з вжитку), яке існує в українській культурі і суголосне рисі або співзвучне словам, що їх викоремив Остап Вишня.
У третю колонку впиши приклад з власного життя, коли ти чи хтось ще проявляли саме таку рису.
У четвертій сформулюй життєве правило, повʼязане з рисою, якого варто дотримуватися, щоб уникнути неприємностей.
Зауваж, що деякі з рис вже самі по собі є прислівʼями, у такому разі вкажіть їхнє тлумачення та прислівʼя-синонім.
Риса
Прислівʼя чи приказка
Приклад з власного життя
Життєве правило за мотивами цієї риси
Якби ж знаття?
Забув.
Спізнивсь.
Якось то воно буде!
Я так і знав.
Пригадай, можливо, деякі з цих рис існують вже у сучасній культурі, скажімо, у вигляді мемів?
Що обʼєднує усі ці риси? Обери кілька прикметників, якими можна було б охарактеризувати чухраїнців вцілому. Поділися своїми версіями з однокласниками та однокласницями.
_____________________________________________
_____________________________________________
_____________________________________________
Чи справді всі ці риси є в кожного та кожної з нас?
Завдання 4.
Подумай, чи можна назвати виокремлені Вишнею риси — стереотипними?
Пригадай ті шкідливі стереотипи, які ми викоремлювали на другому уроці. Поміркуй, чи можуть бути «нейтральні» стереотипи? Такі, які можуть набридати, але не приносити суспільству серйозної шкоди? Наприклад, як стереотип, що усі італійці мусять любити піцу. Якщо так, то наведи такі приклади про українців.
_____________________________________________
_____________________________________________
_____________________________________________
_____________________________________________
_____________________________________________
Завдання 5.
Поміркуй, як Остап Вишня ставиться до чухраїнців? Його докори злі та викривальні, чи добродушні?
Запиши у два стовпчики усіх негативні риси чухраїнців, які наводить Вишня, і позитивні. Добери до тих негативний рис свої версії позитивних якостей українців.
Негативні
Позитивні
Поміркуй, до яких літературних прийомів вдавався Остап Вишня протягом оповідання, щоб зробити певні риси чухраїнців виразнішими?
Рефлексія
Який із проговорених протягом уроку стереотипів про українців тебе найбільше дратує, а який настільки відповідає твоїм вподобанням та поведінці, що ти із ним вповні погоджуєшся?
З чим можна попрацювати ще
Поглянь на зображення із прикладами хліба. Де та у яких формах ми можемо зустріти хліб та пшеницю в українській культурі? Запиши свої асоціації повʼязані із цими зображеннями, а також обставини, у яких ці приклади у нас зустрічаються.
Подивися трейлер постановки «Чухраїнців» у Театрі на Подолі. Поміркуй, чому режисер обрав саме таку форму для презентації цієї історії? Чи відбиває вона головні риси тексту та проблеми, про які пише Остап Вишня? https://www.youtube.com/watch?v=YqJtF2g18yI
Ділись та обговорюй важливе