Урок 9. Як створити виставку

Урок 9. Як створити виставку

---

---

Основні тези для вчительства

Цей урок формально не входить до жодної з тем, однак є важливим для ефективної роботи учнівства. Розуміння того, чим є кураторська робота, як створюються виставки, дасть і вчителю, і класу можливість максимально наблизити шкільні проєкти до реального життя. Організовуючи проєкти, учні й учениці отримають практичний досвід, який допоможе не лише краще засвоїти навчальний матеріал, а й певною мірою визначитися з професійним шляхом після школи.

Що відбувається

Сучасний музейно-галерейний світ переживає справжню революцію. Виставки стають не лише місцем демонстрації мистецтва, а й інструментом культурного діалогу, соціальної активності та міжнародної дипломатії. У цифрову епоху музеї змагаються за увагу з соціальними мережами, пропонуючи відвідувачам досвід імерсивних та інтерактивних просторів. Водночас війна в Україні актуалізує питання збереження культурної спадщини та виставкової роботи в умовах кризи.

Сьогоднішні виставки охоплюють теми від деколонізації музеїв до екологічної кризи, від феміністської критики до цифрового мистецтва. Великі міжнародні проєкти, як-от: Венеційська бієнале або documenta, формують глобальні культурні тренди, а локальні ініціативи відстоюють право на культурну самобутність. Виставка сьогодні — це медіум, який говорить власною мовою через просторові рішення, розташування експонатів, світло, звук та інтерактив.

Чому це впливає на мистецтво

Зміна ролі відвідувача з пасивного глядача на активного учасника змушує кураторів переосмислювати принципи організації експозицій. Демократизація культури робить виставки доступнішими через віртуальні тури, але водночас вимагає більшої інклюзивності та врахування потреб різноманітних аудиторій.

Глобалізація створює нові можливості для міжнародних проєктів, але також загострює питання культурної автентичності та репрезентації. Виставкова діяльність стає інструментом “м’якої сили”, через який країни представляють себе у світі. Україна, зокрема, активно використовує мистецькі проєкти для розповіді про власну ідентичність і боротьбу.

Як це виявляється в мистецтві

Сучасні виставки експериментують із форматами: від традиційних галерейних просторів до інсталяцій, створених спеціально для конкретного громадського простору. Куратори все частіше працюють як медіатори, створюючи простір для діалогу між різними позиціями та інтерпретаціями.

З’являються нові спеціалізації: цифрові куратори, освітні координатори, спеціалісти з інклюзивності, експерти з культурної безпеки. Виставкові проєкти набувають колаборативного характеру: до них залучаються художники, науковці, активісти і місцеві громади. Технології доповненої реальності, інтерактивні інсталяції та мультимедійні рішення радикально розширюють можливості експозиційного простору.

Кураторство

Кураторство — це мистецтво показувати твори мистецтва так, щоб вони розповідали цікаву історію. Куратор обирає роботи, вирішує, де їх розмістити, і пояснює глядачам, що вони означають та чому важливі. Куратор діє як “перекладач”, який допомагає глядачеві зрозуміти складні культурні коди та ідеї.

Концептуальна рамка виставки

Концептуальна рамка — це ключова ідея або тема, яка об’єднує всі твори в експозиції та визначає логіку їх презентації. Вона може бути хронологічною (розвиток стилю в часі), тематичною (спільна проблематика), компаративною (зіставлення різних підходів) або наративною (розгортання сюжету).

Ці поняття стають особливо важливими в епоху, коли виставка сама стає твором мистецтва. Успішна експозиція створює унікальний досвід, який неможливо повторити поза конкретним просторово-часовим контекстом.

Розвиток виставкової справи

Сучасна виставкова практика опирається на традиції, закладені ще в епоху Просвітництва, коли перші публічні музеї почали систематизувати та експонувати мистецькі колекції. Принципи класифікації, розроблені в XVIII-XIX ст., еволюціонували від суворо хронологічного підходу до тематичного групування творів.

Революційний вплив на виставкову справу справили авангардні рухи початку XX ст. Дадаїсти та сюрреалісти експериментували з незвичними формами презентації мистецтва, а конструктивісти розробили нові принципи організації експозиційного простору. Особливо вагомим був внесок радянської виставкової культури 1920-х рр., коли виставки стали інструментом соціальної трансформації.

Що нового з’явилося за останні десятиліття

1. Участь і інтерактивність

Сучасні виставки переходять від моделі “не торкатися” до активного залучення глядачів. QR-коди дають доступ до додаткової інформації, AR-додатки дозволяють “оживити” експонати, а інтерактивні інсталяції запрошують стати частиною твору. Українські музеї та виставкові центри активно впроваджують такі підходи — від аудіогідів до інтерактивних зон, де відвідувачі можуть створювати власні мистецькі експерименти або ділитися враженнями.

2. Соціальна відповідальність

Музеї та галереї активно беруть на себе роль платформ для обговорення гострих соціальних питань. Виставки про деколонізацію, гендерну рівність, екологічну кризу стають нормою, а не винятком. Виставка “A Closer Look: Conflicted Art from Ukraine” (Ближчий погляд: мистецтво з України в часи конфлікту, 2024, США) представила роботи 13 сучасних українських митців, які через фотографію, відео, інсталяцію тощо реагують на війну.

3. Цифрова трансформація

Пандемія COVID-19 прискорила впровадження віртуальних форматів. Онлайн-виставки, 3D-тури, стрімінгові відкриття стали не тимчасовою заміною, а постійним складником музейної практики. Google Arts & Culture, віртуальні тури в Луврі або музеї Метрополітен демонструють можливості цифрового кураторства.

4. Проєкти для конкретних місць і громадські ініціативи

Виставки виходять за межі традиційних музейних просторів. Проєкти в промислових будівлях, парках, навіть приватних домівках створюють нові форми взаємодії з мистецтвом. В Україні приклади таких практик — виставки в Мистецькому центрі “Ізоляція” в Донецьку (до 2014 року, потім у Києві) або проєкти PinchukArtCentre в нетипових локаціях Києва.

5. Мультикультурність та глобалізація

Сучасні великі виставкові проєкти свідомо представляють мистецтво різних культур як рівноправне й відкривають невідомі раніше сторінки історії. Наприклад, у Світовому музеї в Амстердамі, Нідерланди, діє виставка “Наша колоніальна спадщина”. Її мета – показати багатокультурність і культурне різноманіття світу.

6. Професіоналізація галузі

Кураторство стало окремою професією з власними освітніми програмами, теоретичною базою та методологією. З’явилися спеціалізовані магістерські програми (наприклад, у Києво-Могилянській академії), професійні асоціації кураторів, міжнародні резиденції та стипендії.

Що далі?

Виставкова практика рухається в бік ще більшої персоналізації досвіду. Штучний інтелект дозволить створювати індивідуальні маршрути для кожного відвідувача, адаптуючи контент до його інтересів та рівня підготовки.

Розвиток VR/AR технологій відкриває можливості для створення повністю імерсивних просторів, де глядач зможе “увійти” всередину картини або скульптури. Водночас зростає увага до етичних питань збереження та репрезентації культурної спадщини, особливо в контексті постколоніальної критики.

Кліматична криза впливатиме на виставкові практики: від енергоефективних музейних будівель до тематичних проєктів про екологію. Виставки майбутнього, імовірно, будуть ще більш міждисциплінарними із залученням досягнень науки, технологій та соціальних наук.

Еволюція виставкових практик

Від кабінету цікавинок до публічного музею (XVI-XVIII ст.)

Перші систематичні збірки мистецтва з’явилися в епоху Ренесансу. “Wunderkammer” (кабінети цікавинок) європейських монархів і аристократів були предтечами сучасних музеїв. Там демонстрували не лише мистецькі твори, але й природні раритети, наукові інструменти, етнографічні предмети.

Перший публічний музей — Британський музей — відкрився в 1759 році, проголосивши принцип загального доступу до культурних скарбів. Лувр став публічним у 1793 році під час Французької революції, символізуючи демократизацію культури.

Народження кураторства (XIX ст.)

У XIX столітті сформувалися основні принципи музейної справи. Готфрід Земпер розробив концепцію стилістичної класифікації, яка впливає на організацію музейних експозицій і досі. З’явилася професія зберігача, що поступово еволюціонувала у сучасне кураторство.

Світові виставки (Exposition Universelle в Парижі 1855, 1867, 1889, 1900 років) продемонстрували можливості масштабного представлення мистецтва та культури різних країн. Вони стали прообразом сучасних міжнародних бієнале та фестивалів.

Авангардні експерименти (перша половина XX ст.)

Авангардні художники кардинально переосмислили способи презентування мистецтва. Cabaret Voltaire в Цюриху (1916) став місцем народження дадаїзму, де Гуго Балль, Емі Геннінгс, Тристан Цара та інші експериментували з новими формами виставкових практик: перформанси поєднувалися з експонуванням робіт Кандинського, Клеє, де Кіріко в хаотичному, антитрадиційному просторі, що кидав виклик усталеним музейним конвенціям.

Особливо революційними були радянські експозиційні практики 1920-х. Олександр Родченко та Ель Лисицький створювали динамічні, конструктивістські експозиції, що відображали дух епохи. Їхні ідеї вплинули на музейний дизайн у всьому світі.

Становлення сучасного кураторства (друга половина XX ст.)

Термін “куратор” у сучасному розумінні закріпився в 1960-70-х рр. завдяки таким піонерам, як Харальд Зееманн та Понтус Хюльтен. Зееманн, директор центру мистецтва Кунстхалле в Берні, організував легендарну виставку “When Attitudes Become Form” (Коли ставлення стають формою, 1969), що назавжди змінила сприйняття й методи репрезентації сучасного мистецтва.

Створення великих міжнародних виставкових проєктів — documenta в Касселі (з 1955), Венеціанської бієнале (з 1895, але в сучасному форматі з 1960-х), Уітні-бієнале в Нью-Йорку (з 1973) — сформувало глобальну художню систему сучасного мистецького світу.

Українська специфіка виставкової справи

Радянський період

В УРСР виставкова діяльність розвивалася в межах офіційної культурної політики. Основну роль відігравали Дні культури та мистецтва радянських республік, які проходили в союзних столицях. Українське мистецтво представлялося в контексті “єдиної багатонаціональної радянської культури”.

Неофіційні виставкові практики існували в приватних квартирах та студіях. “Квартирні виставки” 1960-80-х років були формою культурного опору, способом презентації нонконформістського мистецтва.

Період незалежності

З 1991 року українська виставкова сцена почала активно інтегруватися у світовий контекст. Створення Українського культурного центру (пізніше — Український дім) в Києві, Національного виставкового центру Мистецький арсенал (Київ), відкриття галерей “Ягода”, “Триптих”, “Дзиґа” визначили нові стандарти кураторської практики.

Сучасні виклики та можливості

Анексія Криму та війна на Донбасі кардинально вплинули на українську виставкову справу. Багато музеїв втратили частини колекцій, деякі заклади припинили існування. Водночас війна стимулювала розвиток нових форм культурного опору.

Технологічні інновації

Цифрова революція радикально змінила виставкову справу. Музеї почали створювати віртуальні тури ще в 1990-х, але справжній прорив відбувся з розвитком смартфонів і соціальних мереж.

Проєкти Google Arts & Culture дозволяють “відвідати” найбільші музеї світу в гігапіксельній роздільній здатності. Мобільні додатки, наприклад, Bloomberg Connects, знайомлять із колекціями музеїв по всьому світу й допомагають спланувати візит.

Персоналії

• Харальд Зееманн (1933-2005) — швейцарський куратор, один з основоположників сучасного кураторства.
• Ханс Ульріх Обрист (нар. 1968) — впливовий сучасний куратор, директор Serpentine Gallery в Лондоні.
• Оксана Баршинова (нар. 1976) — українська кураторка, історикиня мистецтва, дослідниця.
• Валентин Раєвський (1956-2010) — український художник, куратор першого проєкту українського павільйону на Венеційській бієнале – “Перший український проєкт” (2001).

Основні поняття

• Кураторство — мистецтво відбору, організації та презентації творів мистецтва.
• Концептуальна рамка — загальна ідея виставки.
• Site-specific — твори, створені для конкретного місця.
• White cube — нейтральний білий простір галереї.
• Експозиційний дизайн — організація простору та маршруту виставки.

Хто такий куратор?

Роль куратора виходить далеко за межі простого відбору експонатів для показу. Ця ключова позиція є багатогранною і поєднує обов’язки історика, педагога та візіонера. 

Для успішної кураторської діяльності необхідні особливі навички: гострий погляд на деталі, глибоке розуміння історії мистецтва, міцні організаційні здібності та виняткове вміння розповідати історії. Крім того, куратори повинні володіти критичним мисленням та розуміти стратегії залучення аудиторії. Через ретельне компонування експозицій та глибоке тлумачення тем куратори кардинально формують досвід глядача, перетворюючи звичайне відвідування галереї на просвітницьку зустріч з мистецтвом, історією та культурною спадщиною.

Етапи кураторської роботи:

Концептуалізація — визначення теми, наративу та цілей виставки. Це не просто поява ідеї, а свідомий процес розробки цілісного виставкового проєкту. Куратор керує всім процесом від вибору теми до відбору митців, які не обов’язково повинні говорити спільною мовою. На цьому етапі встановлюються основні параметри: тема або концепція, цілі та цільова аудиторія.

Організація — відбір творів мистецтва, планування простору та координація ресурсів. Цей етап стосується логістики реалізації виставки та її подальшого управління. Визначивши основні моменти, куратор практично втілює виставку в життя.

Нагляд — контроль процесу монтажу та забезпечення послідовності проєкту. На цьому етапі куратор перевіряє, чи все готове до відкриття виставки.

Реалізація — відкриття виставки та сприяння діалогу з аудиторією. Це власне виставка від відкриття до закриття, включаючи комунікацію (спілкування з відвідувачами) та постпродакшн (документування, аналіз відвідуваності, моніторинг медіапокриття тощо) — оцінку культурної доступності, яку забезпечує експозиція.

Кураторську діяльність можна розуміти двояко: як функцію і як професію. Ці відмінності впливають на те, як куратора сприймають у музейній системі. Але незалежно від концепції, це діяльність, яку треба виконувати з великою увагою, рефлексією та відповідальністю, адже вона є не лише способом доступу до культури, а й способом творення історії мистецтва.

Додаткові джерела:

• Венеційська бієнале https://www.labiennale.org/en 
• Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» https://artarsenal.in.ua/ 
• PinchukArtCenter https://pinchukartcentre.org/ 
• Онлайн-виставки українських музеїв https://emuseum.online/ 

---

Дизайн уроку

Завдання 1 (фронтальне обговорення). Порівняйте дві фотографії однієї картини.

Запитання для обговорення: 

• Чи змінюється твір мистецтва залежно від того, де і як його показують? 
• Що робить мистецтво “мистецтвом” — сам твір чи контекст його презентації?

---

Завдання 2 (групове). Професії виставкового світу.

Об’єднайте клас у 4 групи, кожна з яких досліджує одну професію:

• куратор,
• музейний педагог / освітній координатор,
• дизайнер виставки (дизайнер експозиції),
• монтажник виставки.

Інструкція: за допомогою інтернет-ресурсів (work.ua, glassdoor.com, linkedin.com тощо + описи професії на сайтах музеїв та галерей) знайдіть інформацію про обов’язки, необхідні навички та освітні вимоги для цієї професії. Заповніть “професійну картку”.

Професія
Освітні вимоги
Навички
Обов’язки
Опишіть 1 робочий день у цій професії

Завдання 3 (групове). Аналіз концепції виставки.

Кожна група вибирає одну виставку та аналізує її концепцію. Учитель може запропонувати кілька на вибір, призначити виставку чи запропонувати учнівству вибрати об’єкт дослідження самостійно. Варто вибирати великі виставки, щодо яких є велика кількість статей, фото- та відеоматеріалів. 

Група має визначити: 

• головну ідею,
• способи її втілення,
• цільову аудиторію,
• оцінити, наскільки успішно концепція втілена у просторі.

Завдання 4 (групове). Створення концепції виставки.

Групи розробляють концепцію виставки на задану тему, наприклад:

• “Мистецтво покоління Z”
• “Краса в часи війни”
• “Діалог поколінь через мистецтво”
• “Локальне vs глобальне в українському мистецтві”

Інструкція: сформулюйте основну ідею, визначте цільову аудиторію, оберіть 8-10 творів (оскільки виставка уявна, можна брати будь-які твори), сплануйте розташування у просторі, придумайте назву.

Завдання 5 (проєктне). Доступність виставкового простору та об’єктів.

Інструкція: проаналізуйте створену в попередньому завданні концепцію виставки з огляду на інклюзивність. Врахуйте потреби відвідувачів з порушеннями зору, слуху, руху. Запропонуйте способи адаптації вашої виставки. Реалізуйте один із них (створіть аудіодескрипцію твору, тактильні елементи, адаптовані тексти тощо).

Завдання 6 (індивідуальне). Супровідний текст до твору. 

Напишіть кураторський текст до одного з творів мистецтва (на вибір з добірки).

Інструкція: текст завдовжки в 150-200 слів, включає контекстуальну інформацію, опис твору та інтерпретацію його значення для виставкової концепції (може бути як уявна виставка, так і розроблена на уроці виставка).

Завдання 7 (групова дискусія). Етичні дилеми в кураторстві. 

Запропонуйте до обговорення етичні кейси з реальної музейної практики:

• повернення культурних цінностей колишнім колоніям,
• експонування творів з приватних колекцій сумнівного походження,
• цензура в мистецтві: межі допустимого,
• комерціалізація музеїв і блокбастерні виставки.

Інструкція: кожна група отримує один кейс, виявляє, які є точки зору на проблему, пропонує власне компромісне рішення з обґрунтуванням. 

Завдання 8 (фронтальне обговорення). Майбутнє виставкової справи. 

Запитання до обговорення: “Як технологічні та соціальні зміни вплинуть на виставки та музейну справу через 10-20 років?”

Урок 9. Як створити виставку

Робочий аркуш для учня / учениці

---

Завдання 1. Професійна карта виставкового світу.

Заповни таблицю основних професій у виставковій сфері:

Професія	Основні обов’язки	Необхідні навички	Освітні вимоги
Куратор
Музейний педагог
Дизайнер виставки
Монтажник виставки

Завдання 2. Концепція моєї виставки

Тема виставки: _______________________________________________________________________________________

Цільова аудиторія: ___________________________________________________________________________________

Основна ідея (2-3 речення):

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Перелік творів (8-10 позицій):

1. ___________________________________________________________________________________
2. ___________________________________________________________________________________
3. ___________________________________________________________________________________
4. ___________________________________________________________________________________
5. ___________________________________________________________________________________
6. ___________________________________________________________________________________
7. ___________________________________________________________________________________
8. ___________________________________________________________________________________
9. ___________________________________________________________________________________
10. ___________________________________________________________________________________

Логіка розташування:

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 3. Кураторський текст.

Напиши супровідний текст до обраного твору (150-200 слів):

Твір: ___________________________________________________________________________________________________

Текст:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 4. Аналіз виставкового простору.

Накресли план ідеальної виставкової зали, що відповідатиме концепції твоєї виставки. Сплануй розташування творів, освітлення, маршрут руху відвідувачів. Врахуй психологічний вплив кольорів стін і ритм сприйняття експонатів.

Обґрунтування планування:

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 5. Проєкт для громадського простору.

Розроби концепцію виставки / інсталяції / іншого проєкту для конкретного громадського простору. Створи презентацію, у якій покажи ескізи майбутнього проєкту та опиши ідею.

---

Я можу:	Ні	Частково	Так
Пояснити, чим займається куратор виставки і які ще професії залучені до створення виставок
Спланувати підготовку до відкриття виставки
Розробити та описати концепцію виставки
Написати супровідний текст до мистецького твору
Вибрати роль у підготовці мистецького проєкту й ефективно співпрацювати з іншими учасниками