Матеріал
Урок 96
Стратегія ведення діалогу. Інтерв’ювання
Діалог. Розділові знаки при діалозі
- інтерв’ю;
- діалог;
- цитата.
Відкрийте сторінку “Інтерв`ю” на сайті Ukrainer за лінком https://www.ukrainer.net/thread/interviu/. Прочитайте заголовки інтерв`ю та розгляньте фотографії, які ілюструють їх. Поміркуйте над такими питаннями:
- які синтаксичні особливості простежуються у заголовках інтерв`ю: просте чи складне речення, вид речення за метою висловлювання, чи містить цитату або пряму мову тощо; які частини мови найчастіше використовуються у заголовках;
- яке інтерв’ю ви хотіли б прочитати повністю? Що саме у заголовку привернуло вашу увагу?
Інтерв`ю – це
- метод збирання інформації, коли журналіст ставить запитання та використовує отримані відповіді як частину матеріалу.
- жанр, коли журналіст вибудовує на основі розмови із спікером окремий матеріал.
Формат інтерв`ю
- питання – відповідь
- історія і розповідь від 1 особи
Інтер`ю має містити заголовок, що може бути одночасно цитатою героя або героїні інтерв’ю`ю або його чи її новиною. Також інтерв`ю містить вріз – підведення до розмови, в якому автор пояснює, хто такий спікер або спікерка та що цікавого читач або читачка може дізнатися із інтерв`ю.
Тематичний фокус – це тема або ключові питання, які ви хотіли б розкрити. Під час інтерв`ю краще триматися в межах 2-3 тем.
Поради для якісного інтервіювання:
- ставте по одному питанню;
- уникайте загальних запитань, натомість, персоналізуйте їх.
Наприклад: Як можна стати успішним фотографом? Це загальне запитання.
Як вам вдалося досягти успіху у фотографуванні? Це персоналізоване запитання.
Будьте обережні із компліментарними запитаннями;
Уникайте закритих запитань, краще перефразуйте їх так, щоб вони були відкритими.
Структура інтерв`ю
1. Заголовок. Він має бути влучним і привертати увагу. Заголовок може містити цитату.
2. Вступ (лід або преамбула)
Короткий абзац (3–5 речень), який готує читача до розмови. У цій частині важливо представити героя, розповісти про його посаду і досягнення, описати інформаційний привід, (наприклад, вихід нової книги чи початок навчального року) та коротко описати місце зустрічі або настрій героя, щоб створити комфортну атмосферу.
3. Основна частина (діалог). У цій частині текст оформлюється як чергування запитань і відповідей.
Питання зазвичай виділяються жирним шрифтом або курсивом. Перед ними може стояти позначка ж: (журналіст) або кореспондент.
Відповіді – це пряма мова героя. Важливо зберігати авторський стиль мовлення, але уникати в тексті слів на зразок «е-е-е, ну, якби».
Ремарки (в дужках) – це авторські коментарі про поведінку героя, наприклад (сміється), (замислюється на хвилину), (показує на диплом на стіні).
4. Авторські відступи (бекграунд)
Іноді в середині тексту журналіст додає блоки інформації від себе, щоб пояснити складні терміни або надати контекст.
Довідка: Нагадаємо, що закон про академічну доброчесність було ухвалено у…
5. Кінцівка (фінал)
Завершення розмови, яке може супроводжуватися
- останнім питанням: часто про плани на майбутнє або побажання читачам.
- словами вдячності: «Дякуємо за цікаву розмову!».
- авторським підписом: ім’я того, хто готував матеріал, та фотограф.
Види запитань, які супроводжують інтерв`ю: відкриті запитання та закриті запитання.
Закриті питання передбачають однозначну відповідь:
— Як довго необхідно чекати?
— Дві години.
Відкриті питання дають змогу розвинути думку. Вони можуть розпочинатися словами чому, навіщо, як саме, де тощо.
Чому необхідно так довго чекати?
Завдання 1
Прочитай інтерв`ю. Повний текст за лінком https://www.ukrainer.net/oleksandr-hliadielov/
Підпиши кожну із виділених частин інтерв`ю.
Завдання 2
Прочитай уривки інтерв’ю та поміркуй, які заголовки могли б їм відповідати. Свою думку обґрунтуй.
Уривок 1
«<…> Значною частиною наповнення їдишу є слов’янізми і гебраїзми. Гебраїзми — це слова, які стосуються релігійного побуту, етнографічних реалій, свят. Це те, що називається свята мова, лошн-койдеш. Слов’янізми — це результат контактів єврейської ашкеназької громади з місцевим населенням Східної Європи. Це запозичення не лише з української мови, а і з польської, білоруської, пізніше з російської».
Уривок 2
— Перша поїздка — це тур «Гич оркестру» у 2012 році. Це був безкоштовний виступ, на який прийшло кілька людей: однокласниця моєї мами зі своїми друзями, дві студентки зі Львова і два харківʼянини. Я з ними (хлопцями з Харкова. — ред.) досі товаришую, вони навіть лишилися трішки набутися з нами.
Уривок 3
— Мені здається, головною річчю, яка заважає нам, є відоме правило: де два українці, там три гетьмани. Я би переформулював так: де два українці, там три інтелектуали. Кожен із нас творить свій світ і переконаний у його справедливості. Але сісти разом і подумати над спільною ідеєю вдається не завжди.
Уривок 4
В Азії суспільство, я б сказав, більш згуртоване. Тож якщо син чи донька «пішли не туди», влада вважає, що відповідальність лежить на батьках. Ваших батьків, братів та сестер, які нічого не знають про вашу роботу, також можуть заарештувати. Їхні будинки можуть бути конфісковані державою. Так сталося у моєму випадку. Після перевороту мій родинний будинок відібрала держава.
Заголовки інтерв’ю:
- Мирослав Маринович: «Гідність і свобода — це відповідальність»
- У чому унікальність М’янми? Історія журналіста Све Віна
- Тетяна Непипенко про їдиш як частину української історії
- Марʼян Пиріг про музику й поетичний бум в Україні
Завдання 3
Прочитай уривок інтерв`ю та виділи за допомогою різнокольорових олівцівзапитання та відповіді.
— Це везіння фотографа, якщо йому вдається вхопити історію? Чи історією стає врешті-решт те, що вдалося зафіксувати?
— Я думаю, так і так може бути.
— У вас є кадри, які, на вашу думку, робили або роблять історію?
— Найменше, про що я думаю, коли фотографую — що я роблю своїм кадром якусь історію. Але коли ти вже на місці…
Яскравий приклад — це Майдан. Ти кожний день там, фотографуєш. Вранці приходиш додому помитися, поміняти одежу, проявити плівки. І ніхто ж не знав, чим все закінчиться, і всі були готові до поганого кінця. Хіба ти думаєш про історію в такі моменти? Ні, ти дієш просто.
На основі опрацьованої інформації визнач вид інтерв`ю. Аргументуйте свій вибір.
Спостерігай за репліками в інтерв`ю і дай відповіді на запитання:
- Які розділові знаки виокремлюють репліку?
- Чи можуть супроводжувати інтерв`ю цитати?
Завдання 4
Прочитай інтерв`ю визнач його мету. Скажи, що якого виду воно належить? Свою думку обґрунтуй.
Активізувати молодь громади: молодіжні політика, рада і простір
Змога покращити добробут молоді в громадах доступна не лише працівникам держустанов, а й кожному небайдужому українцю. Щоб впливати на місцеву молодіжну політику, можна, наприклад, ініціювати створення молодіжної ради, пройти навчання на працівника такого об’єднання — позиція може бути як волонтерською, так і оплачуваною, адже держава передбачає, що органи місцевого самоврядування можуть створювати робочі місця для молодіжних працівників.
У проєкті «Люди для людей» ми розповідаємо про дієвців, які ініціюють та надають соціальні послуги. Йдеться і про державну допомогу тим, хто в непростих обставинах (переселенцям, малозабезпеченим родинам, людям з інвалідністю), і включеність місцевих активістів у розвиток різних сфер життя своєї громади.
Героїня цього матеріалу — громадська активістку Лоліта Рябоконь із Ржищівської громади Наддніпрянщини, яка взялася розвивати місцеву молодіжну політику: ініціювала перезапуск молодіжної ради, долучилася до створення молодіжного простору й допомагає молоді втілювати їхні проєкти.
Джерело: https://www.ukrainer.net/lolita-riabokon/
Завдання 5
Прочитай інтерв`ю із Валерієм Харчишиним. Визнач вид інтерв`ю та його складові частини.
Житомир від Валерія Харчишина
У проєкті «Амбасадори» відомі творчі українці стають неформальними провідниками містами, де свого часу прожили багато років. У чотирнадцятій серії співак і фронтмен гурту «Друга ріка» Валерій Харчишин познайомить з тисячолітнім Житомиром, що у студентські роки став для музиканта ще одним рідним містом. Житомир — адміністративний і промисловий центр, що завдяки цікавим туристичним місцям і пам’яткам області стрімко нарощує свій туристичний потенціал.
Разом з Валерієм до міста поїхав засновник проєкту Ukraїner Богдан Логвиненко.
— Де ти народився?
— У селищі Любар, неподалік Житомира. Мій батько звідти, а батькова мама не знає, звідки вона, бо вона сирота. Я намагався дізнатися, рився в архівах. Імовірніше, її перевезли з голодуючого Поволжя, десь із Росії, і вона, ймовірніше, татарка. А дід, який загинув у Другій світовій, мав прізвище Харчишин. І там, в Любарі, дуже багато Харчишинів. Можливо, вони потрапили до Любара із західних регіонів України, бо оселились таким осередком. Маю кров гуцулів чи лемків, чи бойків, не знаю. І маю кров татарську, українську. Сподіваюсь, що немає російської, але не знаю.
— Чи є в Житомирі своя говірка, якісь місцеві традиції?
— Не знаю, чи називають когутів когутами ще десь, але в Житомирі це є. Зазвичай кажуть «бик», «бичара», а от в Житомирі — когути. Я був один з когутів, бо приїхав із села, з Любара. Та й, мабуть, залишився когутом на все життя. А ще в Житомирі є унікальна субкультура: хлопці, аби підкреслити свою місцевість, носили штани кльош, як матроси. І в кого штани були ширші, той був крутіший. Щоб соціалізуватися, когути теж інколи це робили. Всі шили їх, бо вони не продавались. Ніде більше я такого не бачив, тільки в Житомирі.
Джерело: https://www.ukrainer.net/kharchyshyn/
Як перефразувати цитати, які використані в інтерв`ю.
- вилучіть повторювані слова;
- скоротіть цитату, залиште лише ключові слова;
- приберіть слова-паразити («просто», «власне», «насправді» та інші), крім випадків, коли вони доречні;
- виправте лексичніпомилки спікера, неправильний порядок слів, русизми, діалектизми, жаргонізми;
- спростіть канцеляризми;
- скоротіть довгі та складні речення складні;
Завдання 6
Перефразуй репліки, використовуючи непряму мову.
Наприклад:
— Чи є в Житомирі своя говірка, якісь місцеві традиції?
— Не знаю, чи називають когутів когутами ще десь, але в Житомирі це є. Зазвичай кажуть «бик», «бичара», а от в Житомирі — когути. Я був один з когутів, бо приїхав із села, з Любара. Та й, мабуть, залишився когутом на все життя. А ще в Житомирі є унікальна субкультура: хлопці, аби підкреслити свою місцевість, носили штани кльош, як матроси. І в кого штани були ширші, той був крутіший. Щоб соціалізуватися, когути теж інколи це робили. Всі шили їх, бо вони не продавались. Ніде більше я такого не бачив, тільки в Житомирі.
Борис Харчишин, згадуючи про місцеві говірки Житомирщини, виокремлює слово «когут», яким називали хлопців, що приїхали із села. Також молоді чоловіки, щоб підкреслити свою належність до Житомира, шили і носили штани кьош.
— Революція Гідності якось вплинула на творчість «Другої ріки»?
— Альбом «Supernation» ми почали до Революції Гідності і тексти змінювалися разом з подіями на Майдані, разом з країною. Так в це вірилось, так хотілося змін і відобразити це в тому, що робиш. Це дуже вплинуло на нас, тому ні про що інше не хотілося писати. Навіть якби хотів писати про кохання, то починав про кохання, а закінчував тим, що відбувається в країні, що ти відчуваєш насправді, як впливають на тебе ці події. Була надія, що суспільство змінилося, але недовго.
____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________
- Юлія Василенко, Олег Гнатюк та ін. Порадник юним журналістам.: К., 2020. https://drive.google.com/file/d/1-QSpA0Ml8GEnDmLYswqOpRwovLKOsE4D/view
- Рус-Моль, Штефан; Шульц, Танев Р88 Журналістика: посібник / Пер. з нім. В. Климченко та В. Олійник; наук. ред. В. Іванов. — К.: Академія української преси, Центр вільної преси, 2025. — 393 с. Режим доступу //chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://www.aup.com.ua/wp-content/uploads/2025/10/Zhurnalistika_posib_snort.pdf
- Кирило Дудко. Олександр Глядєлов: «Треба і можна фотографувати все» // https://www.ukrainer.net/oleksandr-hliadielov/
- Богдан Логвиненко. Житомир від Валерія Харчишина // https://www.ukrainer.net/kharchyshyn/
- Юлія Гуз. Тетяна Непипенко про їдиш як частину української історії // https://www.ukrainer.net/tetiana-nepypenko-idysh/
- Юлія Тимошенко. Марʼян Пиріг про музику й поетичний бум в Україні // https://www.ukrainer.net/marian-pyrih/
- Юлія Тимошенко Мирослав Маринович: «Гідність і свобода — це відповідальність» // https://www.ukrainer.net/myroslav-marynovych-2/
Урок 96
Стратегія ведення діалогу. Інтерв’ювання
Діалог. Розділові знаки при діалозі
- інтерв’ю;
- діалог;
- цитата.
Відкрийте сторінку “Інтерв`ю” на сайті Ukrainer за лінком https://www.ukrainer.net/thread/interviu/. Прочитайте заголовки інтерв`ю та розгляньте фотографії, які ілюструють їх. Поміркуйте над такими питаннями:
- які синтаксичні особливості простежуються у заголовках інтерв`ю: просте чи складне речення, вид речення за метою висловлювання, чи містить цитату або пряму мову тощо; які частини мови найчастіше використовуються у заголовках;
- яке інтерв’ю ви хотіли б прочитати повністю? Що саме у заголовку привернуло вашу увагу?
Інтерв`ю – це
- метод збирання інформації, коли журналіст ставить запитання та використовує отримані відповіді як частину матеріалу.
- жанр, коли журналіст вибудовує на основі розмови із спікером окремий матеріал.
Формат інтерв`ю
- питання – відповідь
- історія і розповідь від 1 особи
Інтер`ю має містити заголовок, що може бути одночасно цитатою героя або героїні інтерв’ю`ю або його чи її новиною. Також інтерв`ю містить вріз – підведення до розмови, в якому автор пояснює, хто такий спікер або спікерка та що цікавого читач або читачка може дізнатися із інтерв`ю.
Тематичний фокус – це тема або ключові питання, які ви хотіли б розкрити. Під час інтерв`ю краще триматися в межах 2-3 тем.
Поради для якісного інтервіювання:
- ставте по одному питанню;
- уникайте загальних запитань, натомість, персоналізуйте їх.
Наприклад: Як можна стати успішним фотографом? Це загальне запитання.
Як вам вдалося досягти успіху у фотографуванні? Це персоналізоване запитання.
Будьте обережні із компліментарними запитаннями;
Уникайте закритих запитань, краще перефразуйте їх так, щоб вони були відкритими.
Структура інтерв`ю
1. Заголовок. Він має бути влучним і привертати увагу. Заголовок може містити цитату.
2. Вступ (лід або преамбула)
Короткий абзац (3–5 речень), який готує читача до розмови. У цій частині важливо представити героя, розповісти про його посаду і досягнення, описати інформаційний привід, (наприклад, вихід нової книги чи початок навчального року) та коротко описати місце зустрічі або настрій героя, щоб створити комфортну атмосферу.
3. Основна частина (діалог). У цій частині текст оформлюється як чергування запитань і відповідей.
Питання зазвичай виділяються жирним шрифтом або курсивом. Перед ними може стояти позначка ж: (журналіст) або кореспондент.
Відповіді – це пряма мова героя. Важливо зберігати авторський стиль мовлення, але уникати в тексті слів на зразок «е-е-е, ну, якби».
Ремарки (в дужках) – це авторські коментарі про поведінку героя, наприклад (сміється), (замислюється на хвилину), (показує на диплом на стіні).
4. Авторські відступи (бекграунд)
Іноді в середині тексту журналіст додає блоки інформації від себе, щоб пояснити складні терміни або надати контекст.
Довідка: Нагадаємо, що закон про академічну доброчесність було ухвалено у…
5. Кінцівка (фінал)
Завершення розмови, яке може супроводжуватися
- останнім питанням: часто про плани на майбутнє або побажання читачам.
- словами вдячності: «Дякуємо за цікаву розмову!».
- авторським підписом: ім’я того, хто готував матеріал, та фотограф.
Види запитань, які супроводжують інтерв`ю: відкриті запитання та закриті запитання.
Закриті питання передбачають однозначну відповідь:
— Як довго необхідно чекати?
— Дві години.
Відкриті питання дають змогу розвинути думку. Вони можуть розпочинатися словами чому, навіщо, як саме, де тощо.
Чому необхідно так довго чекати?
Завдання 1
Прочитай інтерв`ю. Повний текст за лінком https://www.ukrainer.net/oleksandr-hliadielov/
Підпиши кожну із виділених частин інтерв`ю.
Завдання 2
Прочитай уривки інтерв’ю та поміркуй, які заголовки могли б їм відповідати. Свою думку обґрунтуй.
Уривок 1
«<…> Значною частиною наповнення їдишу є слов’янізми і гебраїзми. Гебраїзми — це слова, які стосуються релігійного побуту, етнографічних реалій, свят. Це те, що називається свята мова, лошн-койдеш. Слов’янізми — це результат контактів єврейської ашкеназької громади з місцевим населенням Східної Європи. Це запозичення не лише з української мови, а і з польської, білоруської, пізніше з російської».
Уривок 2
— Перша поїздка — це тур «Гич оркестру» у 2012 році. Це був безкоштовний виступ, на який прийшло кілька людей: однокласниця моєї мами зі своїми друзями, дві студентки зі Львова і два харківʼянини. Я з ними (хлопцями з Харкова. — ред.) досі товаришую, вони навіть лишилися трішки набутися з нами.
Уривок 3
— Мені здається, головною річчю, яка заважає нам, є відоме правило: де два українці, там три гетьмани. Я би переформулював так: де два українці, там три інтелектуали. Кожен із нас творить свій світ і переконаний у його справедливості. Але сісти разом і подумати над спільною ідеєю вдається не завжди.
Уривок 4
В Азії суспільство, я б сказав, більш згуртоване. Тож якщо син чи донька «пішли не туди», влада вважає, що відповідальність лежить на батьках. Ваших батьків, братів та сестер, які нічого не знають про вашу роботу, також можуть заарештувати. Їхні будинки можуть бути конфісковані державою. Так сталося у моєму випадку. Після перевороту мій родинний будинок відібрала держава.
Заголовки інтерв’ю:
- Мирослав Маринович: «Гідність і свобода — це відповідальність»
- У чому унікальність М’янми? Історія журналіста Све Віна
- Тетяна Непипенко про їдиш як частину української історії
- Марʼян Пиріг про музику й поетичний бум в Україні
Завдання 3
Прочитай уривок інтерв`ю та виділи за допомогою різнокольорових олівцівзапитання та відповіді.
— Це везіння фотографа, якщо йому вдається вхопити історію? Чи історією стає врешті-решт те, що вдалося зафіксувати?
— Я думаю, так і так може бути.
— У вас є кадри, які, на вашу думку, робили або роблять історію?
— Найменше, про що я думаю, коли фотографую — що я роблю своїм кадром якусь історію. Але коли ти вже на місці…
Яскравий приклад — це Майдан. Ти кожний день там, фотографуєш. Вранці приходиш додому помитися, поміняти одежу, проявити плівки. І ніхто ж не знав, чим все закінчиться, і всі були готові до поганого кінця. Хіба ти думаєш про історію в такі моменти? Ні, ти дієш просто.
На основі опрацьованої інформації визнач вид інтерв`ю. Аргументуйте свій вибір.
Спостерігай за репліками в інтерв`ю і дай відповіді на запитання:
- Які розділові знаки виокремлюють репліку?
- Чи можуть супроводжувати інтерв`ю цитати?
Завдання 4
Прочитай інтерв`ю визнач його мету. Скажи, що якого виду воно належить? Свою думку обґрунтуй.
Активізувати молодь громади: молодіжні політика, рада і простір
Змога покращити добробут молоді в громадах доступна не лише працівникам держустанов, а й кожному небайдужому українцю. Щоб впливати на місцеву молодіжну політику, можна, наприклад, ініціювати створення молодіжної ради, пройти навчання на працівника такого об’єднання — позиція може бути як волонтерською, так і оплачуваною, адже держава передбачає, що органи місцевого самоврядування можуть створювати робочі місця для молодіжних працівників.
У проєкті «Люди для людей» ми розповідаємо про дієвців, які ініціюють та надають соціальні послуги. Йдеться і про державну допомогу тим, хто в непростих обставинах (переселенцям, малозабезпеченим родинам, людям з інвалідністю), і включеність місцевих активістів у розвиток різних сфер життя своєї громади.
Героїня цього матеріалу — громадська активістку Лоліта Рябоконь із Ржищівської громади Наддніпрянщини, яка взялася розвивати місцеву молодіжну політику: ініціювала перезапуск молодіжної ради, долучилася до створення молодіжного простору й допомагає молоді втілювати їхні проєкти.
Джерело: https://www.ukrainer.net/lolita-riabokon/
Завдання 5
Прочитай інтерв`ю із Валерієм Харчишиним. Визнач вид інтерв`ю та його складові частини.
Житомир від Валерія Харчишина
У проєкті «Амбасадори» відомі творчі українці стають неформальними провідниками містами, де свого часу прожили багато років. У чотирнадцятій серії співак і фронтмен гурту «Друга ріка» Валерій Харчишин познайомить з тисячолітнім Житомиром, що у студентські роки став для музиканта ще одним рідним містом. Житомир — адміністративний і промисловий центр, що завдяки цікавим туристичним місцям і пам’яткам області стрімко нарощує свій туристичний потенціал.
Разом з Валерієм до міста поїхав засновник проєкту Ukraїner Богдан Логвиненко.
— Де ти народився?
— У селищі Любар, неподалік Житомира. Мій батько звідти, а батькова мама не знає, звідки вона, бо вона сирота. Я намагався дізнатися, рився в архівах. Імовірніше, її перевезли з голодуючого Поволжя, десь із Росії, і вона, ймовірніше, татарка. А дід, який загинув у Другій світовій, мав прізвище Харчишин. І там, в Любарі, дуже багато Харчишинів. Можливо, вони потрапили до Любара із західних регіонів України, бо оселились таким осередком. Маю кров гуцулів чи лемків, чи бойків, не знаю. І маю кров татарську, українську. Сподіваюсь, що немає російської, але не знаю.
— Чи є в Житомирі своя говірка, якісь місцеві традиції?
— Не знаю, чи називають когутів когутами ще десь, але в Житомирі це є. Зазвичай кажуть «бик», «бичара», а от в Житомирі — когути. Я був один з когутів, бо приїхав із села, з Любара. Та й, мабуть, залишився когутом на все життя. А ще в Житомирі є унікальна субкультура: хлопці, аби підкреслити свою місцевість, носили штани кльош, як матроси. І в кого штани були ширші, той був крутіший. Щоб соціалізуватися, когути теж інколи це робили. Всі шили їх, бо вони не продавались. Ніде більше я такого не бачив, тільки в Житомирі.
Джерело: https://www.ukrainer.net/kharchyshyn/
Як перефразувати цитати, які використані в інтерв`ю.
- вилучіть повторювані слова;
- скоротіть цитату, залиште лише ключові слова;
- приберіть слова-паразити («просто», «власне», «насправді» та інші), крім випадків, коли вони доречні;
- виправте лексичніпомилки спікера, неправильний порядок слів, русизми, діалектизми, жаргонізми;
- спростіть канцеляризми;
- скоротіть довгі та складні речення складні;
Завдання 6
Перефразуй репліки, використовуючи непряму мову.
Наприклад:
— Чи є в Житомирі своя говірка, якісь місцеві традиції?
— Не знаю, чи називають когутів когутами ще десь, але в Житомирі це є. Зазвичай кажуть «бик», «бичара», а от в Житомирі — когути. Я був один з когутів, бо приїхав із села, з Любара. Та й, мабуть, залишився когутом на все життя. А ще в Житомирі є унікальна субкультура: хлопці, аби підкреслити свою місцевість, носили штани кльош, як матроси. І в кого штани були ширші, той був крутіший. Щоб соціалізуватися, когути теж інколи це робили. Всі шили їх, бо вони не продавались. Ніде більше я такого не бачив, тільки в Житомирі.
Борис Харчишин, згадуючи про місцеві говірки Житомирщини, виокремлює слово «когут», яким називали хлопців, що приїхали із села. Також молоді чоловіки, щоб підкреслити свою належність до Житомира, шили і носили штани кьош.
— Революція Гідності якось вплинула на творчість «Другої ріки»?
— Альбом «Supernation» ми почали до Революції Гідності і тексти змінювалися разом з подіями на Майдані, разом з країною. Так в це вірилось, так хотілося змін і відобразити це в тому, що робиш. Це дуже вплинуло на нас, тому ні про що інше не хотілося писати. Навіть якби хотів писати про кохання, то починав про кохання, а закінчував тим, що відбувається в країні, що ти відчуваєш насправді, як впливають на тебе ці події. Була надія, що суспільство змінилося, але недовго.
____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________
- Юлія Василенко, Олег Гнатюк та ін. Порадник юним журналістам.: К., 2020. https://drive.google.com/file/d/1-QSpA0Ml8GEnDmLYswqOpRwovLKOsE4D/view
- Рус-Моль, Штефан; Шульц, Танев Р88 Журналістика: посібник / Пер. з нім. В. Климченко та В. Олійник; наук. ред. В. Іванов. — К.: Академія української преси, Центр вільної преси, 2025. — 393 с. Режим доступу //chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://www.aup.com.ua/wp-content/uploads/2025/10/Zhurnalistika_posib_snort.pdf
- Кирило Дудко. Олександр Глядєлов: «Треба і можна фотографувати все» // https://www.ukrainer.net/oleksandr-hliadielov/
- Богдан Логвиненко. Житомир від Валерія Харчишина // https://www.ukrainer.net/kharchyshyn/
- Юлія Гуз. Тетяна Непипенко про їдиш як частину української історії // https://www.ukrainer.net/tetiana-nepypenko-idysh/
- Юлія Тимошенко. Марʼян Пиріг про музику й поетичний бум в Україні // https://www.ukrainer.net/marian-pyrih/
- Юлія Тимошенко Мирослав Маринович: «Гідність і свобода — це відповідальність» // https://www.ukrainer.net/myroslav-marynovych-2/
Ділись та обговорюй важливе