Матеріал
Урок 98
Стратегії ведення діалогу. Інтерв’ювання. Поняття про журналістську етику.
Повторення: стилістично маркована й нейтральна лексика, неповне речення.
- мета інтерв’ю;
- дослідження співрозмовника;
- стилістично маркована й нейтральна лексика;
- неповне речення.
Запиши відомі тобі факти про мозок протягом однієї хвилини. Назви ті, які тобі здаються неправдивими. Перевір один із них на достовірність, користуючись можливостями інтернету. Чи підтвердилися твої припущення?
Завдання 1
Переглянь фрагмент випуску “Цейво подкасту” Василя Байдака на тему “Мозок з пробірки”. Заповни картку подкасту.
Картка подкасту
1. Тема. ___________________________________________________________
2. Інтерв’юер:_______________________________________________________
3. Інтерв’юйована: __________________________________________________
4. Ознаки інтерв’ю в подкасті:
- _____________________________________________________________________________________________
- _____________________________________________________________________________________________
- _____________________________________________________________________________________________
5. Вид інтерв’ю: _____________________________________________________
6. Типи запитань у подкасті
| Типи запитань | Приклади |
| Відкриті | |
| Закриті | |
| Уточнювальні | |
| Провокативні | |
| Нейтральні |
7. Стилістично маркована лексика та її роль в інтерв’ю: ______________________________
8. Неповні речення (не менше трьох): ___________________________________________________________
Завдання 2
Накресли часолінію, де познач етапи інтерв’ю. Промаркуй кольором найважливіший відтинок, який забезпечує успішність усієї розмови.
Порада для вчителя
Відповіді на поставлене запитання будуть різнитися — звертайте увагу на аргументацію. Вислухавши кількох учнів/иць, запропонуйте їм поміркувати над тезою: якісне інтерв’ю починається до першого запитання. Так ви сфокусуєте увагу учнівства на важливости ретельної підготовки до інтрев’ювання.
Орієнтовний варіант виконання:

Завдання 3
Обери позицію: 1 — підготовку до інтерв’ю слід розпочинати з пошуку цікавої особистости; 2 — підготовку до інтерв’ю слід розпочинати з визначення мети. Обґрунтуй.
Порада для вчителя
Якщо ви працюєте очно й час на уроці дозволяє, перетворіть цю вправу на інтерактивну. В одній частині класу розмістіть перше твердження, а в іншій —- друге. Попросіть унів й учениць перейти до відповідної картки. Частина учнівства може залишитися між двома осередками, якщо не погоджується із жодним твердженням. Після того як вибір зроблено, кожна з двох / трьох груп має навести докази на підтвердження власної позиції з метою переконати інших. Тривалість промови —- 1 хв. Коли групи завершать, запитайте, чи хтось хоче змінити позицію. Якщо так, то чому.
Завдання 4
Пригадай за інфографікою, якою є мета кожного з різновидів інтерв’ю. Відредагуй наведені в таблиці нижче цілі інтерв’ю та визначте мету інтерв’ю “Мозок з пробірки”.

| Мета інтерв’ю | Відредагована мета інтерв’ю |
| Поговорити про появу нового медіа. | |
| Запитати про причини протестів. | |
| Поспілкуватися з відомою письменницею. | |
| Мета інтерв’ю “Мозок з пробірки” |
Завдання 5
Прочитай текст. Склади конспект за методом Корнелла. / Опрацюй інфографіку. Заповни таблицю, залежно від мети інтерв’ю.
Порада для вчителя
Якщо дозволяє час на уроці, то поставте учнівству завдання законспектувати текст. Якщо ні, то запропонуйте роботу з інфографікою. Орієнтуйтеся на особливості саме вашого класу.
Текст для конспектування
Дослідження співрозмовника
Віталій Голубєв
1. Визначте тему та/або героя інтерв’ю. Пріоритетність визначення залежить від того, предметне це інтерв’ю чи особистісне. В особистісному герой інтерв’ю, по суті, й виступатиме його темою. У предметному інтерв’ю передбачте, якщо це можливо, запасний варіант – хто ще може розкрити певну тему. В разі потреби узгодьте тему та/або співрозмовника з редактором.
2. Встановіть контакт із майбутнім співрозмовником: знайдіть його контактні дані (якщо це ваш перший контакт), домовтеся про час, місце, можливо, тривалість розмови. Ймовірно, на цьому етапі доведеться просити когось із колег чи знайомих, аби вам допомогли знайти контакт із героєм матеріалу: дали телефон, попередили людину про ваш дзвінок або ж відрекомендували вас.
Зазвичай може бути три основних варіанти місця зустрічі: у вашого співрозмовника (на роботі чи вдома), у вас (переважно у редакції) або ж на «нейтральній території» (у парку, кав’ярні).
Якщо говорити про місце, де кожен із вас почуватиметься впевненіше, то, ймовірно, для вашого співрозмовника це бути «його» територія (робота чи дім), для вас – ваше робоче місце, а в кав’ярні ваша впевненість може бути приблизно рівною. Зрозуміло, що тут ми говоримо про «початковий рівень» впевненості – безвідносно до змісту подальшої розмови, який цілком може внести корективи в рівень комфортного відчуття кожного з вас.
Якщо інтерв’ю предметне, то зустріч на робочому місці вашого співрозмовника виглядає логічною, особливо, коли це керівник. У нього під рукою будуть потрібні документи, а поряд – підлеглі, які зможуть уточнити чи доповнити певну інформацію. Документи можна сфотографувати на смартфон, щоб не переписувати, або попросити надати в електронному вигляді. Для цього завжди (завжди!) варто мати при собі флешку з достатньою кількістю вільного місця.
До того ж, якщо в матеріалі йтиметься про діяльність певної організації, якою керує ваш співрозмовник, вам піде на користь побачити бодай кілька хвилин повсякденного життя офісу чи виробництва на власні очі.
Натомість в особистісному інтерв’ю домашня атмосфера створить більш довірливий тон, а спостереження за героєм матеріалу в звичному для нього «середовищі проживання» здатне збагатити матеріал додатковими барвами.
У визначенні часу й місця зустрічі варто враховувати й різницю в соціальних статусах журналіста і співрозмовника: якщо герой майбутнього інтерв’ю відчутно переважає вас за статусом, логічно, що саме він визначатиме, де і коли ви зустрінетесь (а часто – чи зустрінетесь узагалі). Імовірно, ви підлаштовуватиметесь під його умови (що не заважає вам висловити власні побажання, наприклад, не планувати інтерв’ю на день здачі газети чи на час, близький до часу іншої, вже спланованої, зйомки). Якщо ж ваша різниця за статусом не настільки відчутна або ж контакт давній і тісний, ви можете обговорити зручні для обох місце та час зустрічі, а не просто мовчки погодитись на те, що запропонує співрозмовник.
Часом, плануючи зустріч, варто брати до уваги й те, кому більше потрібна зустріч – вам чи вашому герою. Одна справа, очікувано гостре інтерв’ю на проблемну тему, якого ви добивались місяць, а інша – іміджевий матеріал, поява якого потрібна насамперед його герою.
Якщо співрозмовнику не надто важливий конкретний час зустрічі й він довіряє у його визначенні вам – відразу називайте зручний для вас день і час. Не варто починати вголос розмірковувати “Та я можу будь-коли, коли скажете… навіть не знаю… Ви самі скажіть”. По-перше, якщо це для вас не принципово, простіше визначити чітку дату зустрічі – й більше про це не думати. Ви зекономите розумову енергію для більш суттєвих справ. А, по-друге, чітко називаючи прийнятний для вас день і час зустрічі (навіть якщо ви взяли їх “зі стелі”), ви створюєте у співрозмовника позитивне враження про себе як про людину організовану й активну, з наперед розпланованим графіком.
3.Зберіть інформацію про тему та героя інтерв’ю. У випадку з темою джерелами можуть виступити пошук в інтернеті, аналіз попередніх матеріалів вашого та інших ЗМІ відповідної тематики, спілкування з колегами або знайомими вам фахівцями відповідної сфери, моніторинг соціальних мереж. Що ж до героя інтерв’ю, то тут варто використовувати ті самі джерела, з поправкою щодо соцмереж: вивчаючи проблему, ми, вочевидь, більше звертатимемо увагу на дискусії відповідної тематики, а вивчаючи людину, аналізуватимемо її профіль (якщо він є): чим цікавиться, який контент поширює, як коментує повідомлення інших інтернет-користувачів, хто у вас є у спільних друзях. Можливо, саме контент на сторінці вашого майбутнього співрозмовника у соцмережі допоможе вам вдало розпочати розмову. Наприклад, ви виявили, що вболіваєте за одну й ту саму команду або нещодавно подорожували в ті самі місця.
Варто записати ім’я та по батькові людини й уважно переглянути її фото, якщо ви зустрічатиметесь уперше. Це вбереже вас від незручних ситуацій, у які часто потрапляють журналісти, коли, прийшовши на інтерв’ю, в останній момент забувають, як звати героя, або ж не можуть ідентифікувати його серед кількох присутніх в одному приміщенні.
Фрагмент статті: https://journalistic-space.webnode.com.ua/l/magiya-zatishnogo-krisla/

Мета інтерв’ю: дізнатися про вплив ШІ на якість навчання учнівства в 7-9 класах з метою пошуку оптимальної стратегії навчального закладу.
| Учень/иця | Учитель/ка | Директор/ка | |
| Контекст | |||
| Роль | |||
| Позиція |
Завдання 6. Рефлексія
Що в підготовці інтерв’ю для вас є найскладнішим? Як мінімізувати ці труднощі?
- Голубєв В. Техніка інтерв’ю. Види інтерв’ю. Journalistic space. 04.12.2021. URL: https://journalistic-space.webnode.com.ua/l/magiya-zatishnogo-krisla/ (дата звернення: 06.01.2026).
- Порадник юним журналістам / Л. Василенко та ін. Київ : YOUTH MEDIALAB, 2020. 68–69 с. URL: https://drive.google.com/file/d/1-QSpA0Ml8GEnDmLYswqOpRwovLKOsE4D/view (дата звернення: 06.01.2026).
Урок 98
Стратегії ведення діалогу. Інтерв’ювання. Поняття про журналістську етику.
Повторення: стилістично маркована й нейтральна лексика, неповне речення.
- мета інтерв’ю;
- дослідження співрозмовника;
- стилістично маркована й нейтральна лексика;
- неповне речення.
Запиши відомі тобі факти про мозок протягом однієї хвилини. Назви ті, які тобі здаються неправдивими. Перевір один із них на достовірність, користуючись можливостями інтернету. Чи підтвердилися твої припущення?
Завдання 1
Переглянь фрагмент випуску “Цейво подкасту” Василя Байдака на тему “Мозок з пробірки”. Заповни картку подкасту.
Картка подкасту
1. Тема. ___________________________________________________________
2. Інтерв’юер:_______________________________________________________
3. Інтерв’юйована: __________________________________________________
4. Ознаки інтерв’ю в подкасті:
- _____________________________________________________________________________________________
- _____________________________________________________________________________________________
- _____________________________________________________________________________________________
5. Вид інтерв’ю: _____________________________________________________
6. Типи запитань у подкасті
| Типи запитань | Приклади |
| Відкриті | |
| Закриті | |
| Уточнювальні | |
| Провокативні | |
| Нейтральні |
7. Стилістично маркована лексика та її роль в інтерв’ю: __________________________________
8. Неповні речення (не менше трьох): __________________________________________________
Завдання 2
Накресли часолінію, де познач етапи інтерв’ю. Промаркуй кольором найважливіший відтинок, який забезпечує успішність усієї розмови.
Завдання 3
Обери позицію: 1 — підготовку до інтерв’ю слід розпочинати з пошуку цікавої особистости; 2 — підготовку до інтерв’ю слід розпочинати з визначення мети. Обґрунтуй.
Завдання 4
Пригадай за інфографікою, якою є мета кожного з різновидів інтерв’ю. Відредагуй наведені в таблиці нижче цілі інтерв’ю та визначте мету інтерв’ю “Мозок з пробірки”.

| Мета інтерв’ю | Відредагована мета інтерв’ю |
| Поговорити про появу нового медіа. | |
| Запитати про причини протестів. | |
| Поспілкуватися з відомою письменницею. | |
| Мета інтерв’ю “Мозок з пробірки” |
Завдання 5
Прочитай текст. Склади конспект за методом Корнелла. / Опрацюй інфографіку. Заповни таблицю, залежно від мети інтерв’ю.
Текст для конспектування
Віталій Голубєв
Дослідження співрозмовника
1. Визначте тему та/або героя інтерв’ю. Пріоритетність визначення залежить від того, предметне це інтерв’ю чи особистісне. В особистісному герой інтерв’ю, по суті, й виступатиме його темою. У предметному інтерв’ю передбачте, якщо це можливо, запасний варіант – хто ще може розкрити певну тему. В разі потреби узгодьте тему та/або співрозмовника з редактором.
2. Встановіть контакт із майбутнім співрозмовником: знайдіть його контактні дані (якщо це ваш перший контакт), домовтеся про час, місце, можливо, тривалість розмови. Ймовірно, на цьому етапі доведеться просити когось із колег чи знайомих, аби вам допомогли знайти контакт із героєм матеріалу: дали телефон, попередили людину про ваш дзвінок або ж відрекомендували вас.
Зазвичай може бути три основних варіанти місця зустрічі: у вашого співрозмовника (на роботі чи вдома), у вас (переважно у редакції) або ж на «нейтральній території» (у парку, кав’ярні).
Якщо говорити про місце, де кожен із вас почуватиметься впевненіше, то, ймовірно, для вашого співрозмовника це бути «його» територія (робота чи дім), для вас – ваше робоче місце, а в кав’ярні ваша впевненість може бути приблизно рівною. Зрозуміло, що тут ми говоримо про «початковий рівень» впевненості – безвідносно до змісту подальшої розмови, який цілком може внести корективи в рівень комфортного відчуття кожного з вас.
Якщо інтерв’ю предметне, то зустріч на робочому місці вашого співрозмовника виглядає логічною, особливо, коли це керівник. У нього під рукою будуть потрібні документи, а поряд – підлеглі, які зможуть уточнити чи доповнити певну інформацію. Документи можна сфотографувати на смартфон, щоб не переписувати, або попросити надати в електронному вигляді. Для цього завжди (завжди!) варто мати при собі флешку з достатньою кількістю вільного місця.
До того ж, якщо в матеріалі йтиметься про діяльність певної організації, якою керує ваш співрозмовник, вам піде на користь побачити бодай кілька хвилин повсякденного життя офісу чи виробництва на власні очі.
Натомість в особистісному інтерв’ю домашня атмосфера створить більш довірливий тон, а спостереження за героєм матеріалу в звичному для нього «середовищі проживання» здатне збагатити матеріал додатковими барвами.
У визначенні часу й місця зустрічі варто враховувати й різницю в соціальних статусах журналіста і співрозмовника: якщо герой майбутнього інтерв’ю відчутно переважає вас за статусом, логічно, що саме він визначатиме, де і коли ви зустрінетесь (а часто – чи зустрінетесь узагалі). Імовірно, ви підлаштовуватиметесь під його умови (що не заважає вам висловити власні побажання, наприклад, не планувати інтерв’ю на день здачі газети чи на час, близький до часу іншої, вже спланованої, зйомки). Якщо ж ваша різниця за статусом не настільки відчутна або ж контакт давній і тісний, ви можете обговорити зручні для обох місце та час зустрічі, а не просто мовчки погодитись на те, що запропонує співрозмовник.
Часом, плануючи зустріч, варто брати до уваги й те, кому більше потрібна зустріч – вам чи вашому герою. Одна справа, очікувано гостре інтерв’ю на проблемну тему, якого ви добивались місяць, а інша – іміджевий матеріал, поява якого потрібна насамперед його герою.
Якщо співрозмовнику не надто важливий конкретний час зустрічі й він довіряє у його визначенні вам – відразу називайте зручний для вас день і час. Не варто починати вголос розмірковувати “Та я можу будь-коли, коли скажете… навіть не знаю… Ви самі скажіть”. По-перше, якщо це для вас не принципово, простіше визначити чітку дату зустрічі – й більше про це не думати. Ви зекономите розумову енергію для більш суттєвих справ. А, по-друге, чітко називаючи прийнятний для вас день і час зустрічі (навіть якщо ви взяли їх “зі стелі”), ви створюєте у співрозмовника позитивне враження про себе як про людину організовану й активну, з наперед розпланованим графіком.
3.Зберіть інформацію про тему та героя інтерв’ю. У випадку з темою джерелами можуть виступити пошук в інтернеті, аналіз попередніх матеріалів вашого та інших ЗМІ відповідної тематики, спілкування з колегами або знайомими вам фахівцями відповідної сфери, моніторинг соціальних мереж. Що ж до героя інтерв’ю, то тут варто використовувати ті самі джерела, з поправкою щодо соцмереж: вивчаючи проблему, ми, вочевидь, більше звертатимемо увагу на дискусії відповідної тематики, а вивчаючи людину, аналізуватимемо її профіль (якщо він є): чим цікавиться, який контент поширює, як коментує повідомлення інших інтернет-користувачів, хто у вас є у спільних друзях. Можливо, саме контент на сторінці вашого майбутнього співрозмовника у соцмережі допоможе вам вдало розпочати розмову. Наприклад, ви виявили, що вболіваєте за одну й ту саму команду або нещодавно подорожували в ті самі місця.
Варто записати ім’я та по батькові людини й уважно переглянути її фото, якщо ви зустрічатиметесь уперше. Це вбереже вас від незручних ситуацій, у які часто потрапляють журналісти, коли, прийшовши на інтерв’ю, в останній момент забувають, як звати героя, або ж не можуть ідентифікувати його серед кількох присутніх в одному приміщенні.
Фрагмент статті: https://journalistic-space.webnode.com.ua/l/magiya-zatishnogo-krisla/

Мета інтерв’ю: дізнатися про вплив ШІ на якість навчання учнівства в 7-9 класах з метою пошуку оптимальної стратегії навчального закладу.
| Учень/иця | Учитель/ка | Директор/ка | |
| Контекст | |||
| Роль | |||
| Позиція |
Завдання 6. Рефлексія
Що в підготовці інтерв’ю для вас є найскладнішим? Як мінімізувати ці труднощі?
- Голубєв В. Техніка інтерв’ю. Види інтерв’ю. Journalistic space. 04.12.2021. URL: https://journalistic-space.webnode.com.ua/l/magiya-zatishnogo-krisla/ (дата звернення: 06.01.2026).
- Порадник юним журналістам / Л. Василенко та ін. Київ : YOUTH MEDIALAB, 2020. 68–69 с. URL: https://drive.google.com/file/d/1-QSpA0Ml8GEnDmLYswqOpRwovLKOsE4D/view (дата звернення: 06.01.2026).

Ділись та обговорюй важливе