Вплив промислової революції на довкілля

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 10. Тема. Вплив промислової революції на довкілля.

Які результати уроку?

За Державним стандартом:

описує основні екологічні та соціальні виклики початку ХХ ст. (зростання міст, забруднення) та пояснює їх причини [12 ГІО 2.2.1-1]
храктеризує вплив технологій кінця XIX — поч. XX ст. на життя людини та довкілля [12 ГІО 6.3.1-5]
наводить приклади діяльності людей, що спричинила екологічні проблеми [12 ГІО 2.2.1-2]

На уроці учні/учениці

дослідять екологічні наслідки промислової революції;
проаналізують вплив урбанізації на природне середовище;
розглянуть проблеми забруднення повітря, води та ґрунтів внаслідок індустріалізації;
з’ясують передумови перших техногенних аварій.

Ключова компетентність уроку

Екологічна компетентність: учні/учениці визначатимуть наслідки впливу людини на довкілля, аналізуватимуть історичні екологічні зміни внаслідок індустріалізації.

Ключові терміни, особи та концепції

Індустріальне забруднення — забруднення повітря, води, ґрунту внаслідок промислової діяльності, що стало масштабною проблемою під час промислової революції.
Урбанізація — процес зростання міст і міського населення, що супроводжував промислову революцію та мав значні екологічні наслідки.
Смог — забруднення повітря, що складається з суміші диму та туману, особливо характерне для промислових міст XIX — початку XX століття.
“Великий сморід” — екологічна криза в Лондоні влітку 1858 року, коли через забруднення річки Темзи стічними водами місто було охоплене нестерпним смородом.
Джозеф Безалгетт (1819-1891) — британський інженер, який спроектував каналізаційну систему Лондона після “Великого смороду”.
Донбас — регіон на сході України, який у XIX столітті став центром вугільної промисловості та металургії, зазнавши значного екологічного впливу.
Вугільна промисловість — основне джерело енергії для промислової революції, яке спричинило серйозні екологічні проблеми: забруднення повітря, знищення ландшафтів, шахтні відвали.
Металургійна промисловість — галузь, що займається виплавкою металів, яка стала одним з основних джерел забруднення атмосфери та водойм під час промислової революції.
Кислотні дощі — опади з підвищеною кислотністю внаслідок забруднення атмосфери промисловими викидами, що негативно впливають на рослинність, водойми та будівлі.
Промислові стоки — рідкі відходи промислових підприємств, які забруднюють водойми та ґрунтові води.
Техногенна катастрофа — аварія на промисловому чи інфраструктурному об’єкті, що спричиняє значні екологічні та соціальні наслідки.
“Темна сатанинська фабрика” — вираз з вірша Вільяма Блейка, що став символом негативного впливу індустріалізації на природний та соціальний ландшафт.
Санітарна реформа — реформа міського господарства й інфраструктури у XIX столітті, спрямована на подолання епідемій та покращення санітарних умов у містах.
Едвін Чедвік (1800-1890) — британський реформатор, автор звіту “Санітарні умови робітничого населення”, який став поштовхом до санітарних реформ.
Джон Іві (1840-1902) — британський фотограф, який документував жахливі умови життя в промислових районах, сприяючи усвідомленню соціальних та екологічних проблем індустріалізації.

Як підготуватися до уроку?

Тема впливу промислової революції на довкілля є логічним продовженням попереднього уроку про промислову революцію, але з фокусом на її екологічних наслідках. При підготовці до уроку важливо зібрати різноманітні візуальні матеріали, які демонструють екологічні зміни, спричинені індустріалізацією: фотографії та гравюри промислових міст XIX – початку XX століття, зображення забруднених водойм та повітря, трансформованих ландшафтів.

Підготуйте статистичні дані про зростання видобутку корисних копалин, промислового виробництва та урбанізації протягом XIX століття, щоб учні/учениці могли усвідомити масштаб змін. Також корисно знайти описи екологічної ситуації в промислових містах у літературних творах, спогадах, репортажах того часу.

Приділіть увагу українському контексту: екологічним наслідкам розвитку вугільної та металургійної промисловості Донбасу, забрудненню Дніпра відходами підприємств, впливу цукрових заводів на водойми тощо. Це допоможе зробити тему ближчою та зрозумілішою для учнів/учениць.

Розгляньте також реакцію тогочасного суспільства на екологічні проблеми: перші санітарні реформи, розвиток систем водопостачання та каналізації, зародження ідей збереження природи. Це дозволить показати, що усвідомлення екологічних проблем почалося вже в XIX столітті, хоча й у обмеженому масштабі.

Важливо також провести паралелі між історичними екологічними проблемами та сучасними викликами, щоб учні/учениці могли побачити, як багато сучасних екологічних проблем мають коріння в промисловій революції. Це допоможе розвинути екологічну компетентність учнів/учениць, їхнє розуміння взаємозв’язку між економічним розвитком, технологічними інноваціями та станом довкілля.

Для розвитку екологічної компетентності підготуйте завдання, які спонукатимуть учнів/учениць аналізувати причинно-наслідкові зв’язки між індустріалізацією та екологічними проблемами, оцінювати масштаб впливу людської діяльності на довкілля, пропонувати альтернативні шляхи розвитку з меншим екологічним впливом.

Дизайн уроку

Провокація

Запитання:

Чи була промислова революція “прокляттям” чи “благословенням” для людства з екологічної точки зору? Чи можливо було досягти технологічного прогресу та підвищення рівня життя без такої масштабної шкоди для навколишнього середовища?

Завдання:

Розгляньте два зображення: 1) Гравюра “Паддінгтон, Лондон” 1750 року; 2) Фотографія того ж району 1900 року. Запишіть 3-4 речення про те, які зміни відбулися з ландшафтом та як, на вашу думку, змінилися умови життя людей у цьому районі.

Методичний коментар.

Це завдання активізує критичне мислення учнів/учениць, спонукає їх до осмислення екологічних наслідків індустріалізації через візуальні докази. Контрастні зображення одного й того ж місця до та після промислової революції наочно демонструють масштаб змін. Варто підвести учнів/учениць до розуміння неоднозначності промислової революції: з одного боку – економічне зростання, технологічний прогрес, підвищення продуктивності; з іншого – екологічна деградація, забруднення, погіршення умов життя.

Відповідь:

Учні/учениці можуть відзначити разючі зміни ландшафту: зникнення зелених насаджень, забудову промисловими об’єктами, забруднення річки, появу димарів з чорним димом. Щодо умов життя, вони можуть звернути увагу на погіршення якості повітря, забруднення води, шум та загальне погіршення естетичної привабливості середовища, але також на появу робочих місць, розвиток інфраструктури, економічний розвиток регіону.

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз екологічних наслідків промислової революції (розвиток екологічної компетентності).

Завдання:

Заповніть таблицю “Екологічні наслідки промислової революції”.

Компонент довкілля	Вид впливу	Причини/джерела забруднення	Наслідки для природи	Наслідки для людського здоров’я	Спроби вирішення проблеми в XIX-поч. XX ст.
атмосфера
гідросфера
літосфера
біорізноманіття
ландшафти

Методичний коментар.

Це завдання розвиває екологічну компетентність учнів/учениці через систематизацію знань про вплив промислової революції на різні компоненти довкілля. Робота з таблицею дозволяє структурувати інформацію та прослідкувати причинно-наслідкові зв’язки між промисловою діяльністю й екологічними проблемами. Особливу увагу варто приділити останній колонці, яка показує, що вже в XIX столітті суспільство почало усвідомлювати екологічні проблеми та шукати шляхи їхнього вирішення.

Відповідь:

Компонент довкілля	Вид впливу	Причини/джерела забруднення	Наслідки для природи	Наслідки для людського здоров’я	Спроби вирішення проблеми в XIX-поч. XX ст.
атмосфера	забруднення повітря димом, сажею, сірчистими сполуками	– спалювання вугілля на заводах і фабриках – металургійні підприємства – опалення будинків вугіллям	– кислотні дощі – руйнування озонового шару -зміни місцевого клімату – смог	– респіраторні захворювання – захворювання очей – погіршення загального стану здоров’я -підвищена смертність під час смогів	– вищі димарі для розсіювання забруднення – перші закони про чисте повітря – винесення найбрудніших виробництв за межі міст
гідросфера	забруднення річок, озер, підземних вод	– промислові стоки – відсутність очисних споруд – міські каналізаційні системи – шахтні води	– деградація водних екосистем – загибель риби – цвітіння води – забруднення питної води	– кишкові інфекції – холера, тиф та інші захворювання – отруєння важкими металами	– будівництво каналізаційних систем – перші очисні споруди – законодавство про якість води – системи водопостачання з чистих джерел
літосфера	ерозія ґрунтів, забруднення важкими металами, накопичення відходів	– гірничодобувна промисловість – шахтні відвали – промислові звалища – металургійні шлаки	– деградація ґрунтів – зниження родючості – накопичення токсичних речовин – зміна рельєфу	– отруєння через продукти харчування -контакт із забрудненим ґрунтом – пилове забруднення повітря	– рекультивація деяких територій – використання відходів як будівельного матеріалу – перші спроби регулювання розміщення відходів
біорізноманіття	знищення природних середовищ, зникнення видів	– вирубка лісів для промислових потреб – осушення боліт – забруднення середовищ існування – розширення міст	– зникнення багатьох видів рослин і тварин – порушення екологічних зв’язків – зменшення біологічного різноманіття	– порушення екосистемних послуг – поширення шкідників – втрата природних ресурсів	– створення перших заповідників – рух за охорону природи – перші екологічні організації
ландшафти	трансформація природних ландшафтів в антропогенні	– розширення міст – будівництво фабрик і заводів – прокладання залізниць – створення кар’єрів і шахт	– фрагментація природних ландшафтів – порушення гідрологічного режиму – зміна мікроклімату	– психологічний дискомфорт – відчуження від природи – вплив на ментальне здоров’я	– створення міських парків – озеленення промислових районів – рух “Місто-сад” (початок XX ст.)

Завдання 2. Аналіз історичного джерела про екологічні умови в промислових містах (розвиток екологічної компетентності).

Джерело: Уривок зі звіту Едвіна Чедвіка “Санітарні умови робітничого населення Великої Британії” (1842):

“В районі Бетнал-Грін, поблизу Лондона, більшість вулиць не мають каналізації, а стічні води накопичуються у великих смердючих калюжах перед будинками. У Лідсі стоки фабрик та домогосподарств течуть відкритими каналами, забруднюючи повітря випарами настільки сильно, що в багатьох частинах міста сторінки книг, залишених на ніч відкритими, вранці набувають жовто-зеленого кольору. В Манчестері річка Ірвелл настільки забруднена фабричними відходами, що від її води виділяються бульбашки газу, а риба повністю зникла. У Бірмінгемі робітники, які живуть поблизу металургійних заводів, страждають на постійний кашель і респіраторні захворювання через дим та випари з плавилень…”

Завдання:

Які екологічні проблеми промислових міст описані в тексті?
Як ці проблеми впливали на якість життя жителів міст?
Які галузі промисловості були основними забруднювачами?
Чому місцева влада не вирішувала ці проблеми ефективно?
Яких змін вимагав автор документа, і які реальні зміни відбулися внаслідок публікації цього звіту?

Методичний коментар.

Це завдання розвиває екологічну компетентність через роботу з історичним джерелом, що описує конкретні екологічні проблеми промислових міст. Воно допомагає учням/ученицям зрозуміти реальні умови життя в період індустріалізації та усвідомити взаємозв’язок між економічним розвитком, довкіллям та здоров’ям людей. Робота з джерелом також розвиває критичне мислення та вміння аналізувати історичні тексти.

Відповідь:

Екологічні проблеми, описані в тексті:
- відсутність каналізації та накопичення стічних вод на вулицях
- забруднення повітря промисловими викидами;
- забруднення річок фабричними стоками;
- загибель риби у водоймах;
- хімічне забруднення, що пошкоджує навіть паперові вироби;
- забруднення повітря димом та випарами з металургійних заводів.
Вплив на якість життя:
- неприємні запахи від стічних вод та промислових викидів;
- респіраторні захворювання (кашель) через забруднення повітря;
- погіршення загального стану здоров’я;
- втрата рибних ресурсів у річках;
- неестетичне середовище проживання;
- пошкодження особистого майна хімічними речовинами в повітрі.
Основні галузі-забруднювачі:
- текстильна промисловість (Лідс, Манчестер);
- металургія (Бірмінгем);
- хімічна промисловість;
- комунальне господарство (відсутність очищення стічних вод).
Причини бездіяльності місцевої влади:
- відсутність чіткого розуміння зв’язку між забрудненням та здоров’ям;
- пріоритет економічного розвитку, попри проблеми екології та здоров’я;
- брак фінансування для масштабних інфраструктурних проектів;
- корупція та зв’язки промисловців з владою;
- недостатній розвиток демократичних інституцій, що обмежував вплив громадян на рішення влади;
- відсутність відповідного законодавства.
Зміни, яких вимагав автор, та реальні наслідки:
- Звіт Чедвіка вимагав створення централізованих систем водопостачання та каналізації, встановлення санітарних норм, забезпечення чистого повітря та води.
- Реальні зміни включали прийняття Закону про громадське здоров’я 1848 року, створення місцевих рад здоров’я, початок будівництва каналізаційних систем у великих містах (найвідоміша – система Безалгетта в Лондоні у 1860-х роках), виділення коштів на покращення санітарних умов.
- Звіт став поштовхом до “санітарної революції” у Великій Британії, яка значно покращила умови життя в містах та знизила рівень захворюваності в другій половині XIX століття.

Завдання 3. Аналіз статистичних даних про вплив промислової революції на довкілля (розвиток екологічної компетентності).

Джерело: Таблиця “Індикатори промислового впливу на довкілля у XIX – на початку XX століття”

Показник	1800	1850	1900	Зростання за 100 років (рази)
Видобуток вугілля у світі (млн тонн)	10	80	700	70
Виплавка чавуну (млн тонн)	0.8	4.5	40	50
Населення міст з понад 100 тис. жителів у Європі (млн осіб)	5.5	12	45	8.2
Площа лісів у Європі (% від території, порівняно з 1700 р.)	85%	70%	55%	-35%
Кількість видів ссавців, що зникли	–	7	28	–
Середня концентрація сажі в повітрі промислових міст (мг/м³)	0.5	2.5	6.0	12
Середня концентрація свинцю в річкових відкладеннях біля промислових центрів (мг/кг)	15	45	150	10

Завдання:

Проаналізуйте таблицю та визначте, які показники зростали найшвидше протягом XIX століття.
Яка залежність простежується між промисловим розвитком, урбанізацією та екологічними показниками?
Визначте основні тенденції антропогенного впливу на довкілля в XIX столітті.
Розрахуйте, у скільки разів збільшилось співвідношення між видобутком вугілля та населенням великих міст за цей період. Про що це свідчить?
Запропонуйте кілька показників, які можна було б додати до таблиці для більш повного аналізу впливу промислової революції на довкілля.

Методичний коментар.

Це завдання розвиває екологічну компетентність через аналіз статистичних даних, що демонструють масштаб впливу промислової революції на довкілля. Воно допомагає учням/ученицям встановити кількісні взаємозв’язки між економічним розвитком й екологічними змінами, а також розвиває навички роботи з числовими даними та їхньої інтерпретації. Останнє питання стимулює критичне мислення щодо вибору індикаторів для оцінки екологічних змін.

Відповідь:

Найшвидше зростали показники видобутку вугілля (у 70 разів) та виплавки чавуну (у 50 разів), а також концентрація сажі в повітрі промислових міст (у 12 разів) та концентрація свинцю у річкових відкладеннях (у 10 разів).
Залежність між промисловим розвитком, урбанізацією та екологічними показниками:
- Зростання промислового виробництва (видобуток вугілля, виплавка чавуну) супроводжувалося зростанням забруднення (сажа в повітрі, свинець у річкових відкладеннях).
- Урбанізація (зростання населення великих міст) корелює з деградацією довкілля (зменшення площі лісів, зникнення видів).
- Спостерігається прямий зв’язок між інтенсивністю промислового розвитку та погіршенням екологічних показників.
Основні тенденції антропогенного впливу на довкілля в XIX столітті:
- різке зростання використання невідновлюваних ресурсів (вугілля);
- інтенсифікація забруднення атмосфери та водойм;
- знеліснення значних територій;
- прискорення вимирання видів;
- концентрація екологічних проблем у промислових центрах та навколо них;
- початок глобальних змін у природних системах.
Розрахунок зміни співвідношення між видобутком вугілля та населенням великих міст:
- 1800 рік: 10 млн тонн / 5.5 млн осіб = 1.82 тонни на особу;
- 1900 рік: 700 млн тонн / 45 млн осіб = 15.56 тонни на особу;
- зростання: 15.56 / 1.82 = 8.55 разів.

Це свідчить про те, що енергоємність економіки та, відповідно, екологічний слід середньостатистичного міського жителя значно зросли за цей період. Міста стали не просто більшими, але й споживали набагато більше ресурсів на одну особу, що посилювало їхній вплив на довкілля.

Додаткові показники для аналізу:
- обсяг промислових та побутових стоків у водойми;
- площа земель, порушених гірничими роботами;
- кількість та площа міських звалищ;
- викиди діоксиду сірки й інших забруднювачів в атмосферу;
- зміни у видовому складі річок й озер біля промислових центрів;
- показники захворюваності населення промислових міст;
- обсяг споживання води промисловістю;
- площа міських зелених насаджень.

Робота в парах

Завдання 4. Порівняльний аналіз впливу промислової революції на довкілля в різних регіонах (розвиток екологічної компетентності).

Завдання:

Працюючи в парах, порівняйте особливості впливу промислової революції на довкілля в різних регіонах світу у XIX – на початку XX століття. Заповніть порівняльну таблицю.

Аспект порівняння	Великобританія	Німеччина	США	Російська імперія (українські землі)
Основні галузі промисловості та їхній екологічний вплив
Вплив на ландшафти та природні ресурси
Урбанізація та екологічні проблеми міст
Реакція суспільства та влади на екологічні проблеми
Відмінні риси та особливості

Методичний коментар.

Це завдання розвиває екологічну компетентність через порівняльний аналіз впливу промислової революції на довкілля в різних регіонах світу. Робота в парах дозволяє обговорити проблему з різних перспектив та обмінятися знаннями. Завдання також сприяє розумінню регіональних особливостей та глобальних тенденцій екологічних змін, а також ролі політичних, економічних та культурних чинників у формуванні ставлення до екологічних проблем.

Відповідь:

Аспект порівняння	Великобританія	Німеччина	США	Російська імперія (українські землі)
Основні галузі промисловості та їхній екологічний вплив	– текстильна (забруднення річок барвниками) – вугільна (забруднення повітря, знищення ландшафтів) – металургійна (забруднення повітря та води) – машинобудування	– хімічна промисловість (токсичні відходи) – металургія в Рурі (забруднення повітря) – машинобудування – електротехнічна (менш забруднювальна)	– металургія – нафтова промисловість (забруднення нафтою) – залізничний транспорт – лісова промисловість (масове вирубування лісів)	– вугільна промисловість Донбасу (терикони, забруднення повітря) – металургія Придніпров’я (забруднення води та повітря) – цукрова промисловість (забруднення річок органічними відходами)
Вплив на ландшафти та природні ресурси	– найбільш трансформовані ландшафти – майже повне вирубування лісів – забруднення річок по всій країні – візуальне забруднення (фабрики, шахти)	– концентрація промисловості в окремих регіонах (Рур, Саксонія) – менший вплив на сільські ландшафти – початок спланованого лісового господарства	– масштабна експлуатація незайманих територій – знищення великих площ лісів – забруднення річок – зміна ландшафту внаслідок залізничного будівництва	– нерівномірна індустріалізація – локалізація проблем у промислових регіонах – великі площі збереженої природи – менша масштабність змін через пізнішу та повільнішу індустріалізацію
Урбанізація та екологічні проблеми міст	– швидке хаотичне зростання міст – найгірші санітарні умови в Європі до 1850-х – відсутність планування – пізніше – “зразкові” санітарні реформи	– більш упорядкована урбанізація – кращі санітарні умови порівняно з Британією – ранній розвиток міського планування – забезпечення населення питною водою	– швидке зростання міст-гігантів (Нью-Йорк, Чикаго) – проблеми якості повітря та води – контрасти багатих і бідних районів – часті пожежі через дерев’яну забудову	– повільніше зростання міст – збереження сільського характеру багатьох поселень – відсутність базової інфраструктури – більший контраст між “європеїзованим” центром і околицями
Реакція суспільства та влади на екологічні проблеми	– рання санітарна реформа – закони про чисте повітря – будівництво систем каналізації – формування перших природоохоронних організацій	– ефективний державний контрол – рання індустріальна екологія – науковий підхід до забруднення – ефективне міське планування	– рух за збереження природи – створення національних парків – прогресивний рух за реформи в містах – потужний громадський активізм	– слабка реакція влади – обмежені санітарні реформи в містах – відсутність екологічного законодавства – початок природоохоронного руху в наукових колах
Відмінні риси та особливості	– перша індустріальна країна, найранніші та найгостріші проблеми – висока щільність населення – візніше – лідер у санітарних реформах	– більш плановий підхід до індустріалізації – науковий підхід до проблем забруднення – збереження лісових ресурсів – розвиток екологічної науки	– наявність великих незайманих територій – ідея “прикордоння” та підкорення природи – раннє усвідомлення цінності дикої природи – найбільша різноманітність екологічних умов	– пізня та нерівномірна індустріалізація – менша масштабність проблем – колоніальний характер експлуатації ресурсів – відсутність системних реформ

Завдання 5. Аналіз гіпотетичних альтернатив розвитку (розвиток екологічної компетентності).

Завдання:

Працюючи в парах, розгляньте гіпотетичну ситуацію: припустимо, що в середині XIX століття суспільство усвідомило екологічні ризики промислової революції та вирішило розвиватися іншим шляхом. Обговоріть та запишіть відповіді на наступні питання:

Які екологічно дружні технології та підходи могли б бути розвинуті в XIX столітті на основі тогочасних знань? Наведіть конкретні приклади.
Як могла б виглядати “екологічна індустріалізація” в XIX столітті? Які принципи та правила вона б включала?
Яким чином можна було б організувати промислові міста, щоб мінімізувати їхній негативний вплив на довкілля та здоров’я людей?
Які економічні та соціальні наслідки мав би такий альтернативний шлях розвитку? Чи вдалося б досягти подібного економічного зростання?
Чому, на вашу думку, такий альтернативний шлях не був обраний? Які економічні, політичні, соціальні та культурні фактори цьому завадили?

Методичний коментар.

Це завдання розвиває екологічну компетентність через моделювання альтернативних шляхів розвитку з урахуванням екологічних аспектів. Воно стимулює креативне мислення, аналіз історичних можливостей та обмежень, а також розуміння взаємозв’язків між технологічними, економічними, соціальними й екологічними чинниками. Робота в парах дозволяє обговорити різні ідеї та перспективи. Останнє питання спонукає до критичного аналізу реальних історичних процесів і факторів, що визначили шлях індустріалізації.

Відповідь:

Екологічно дружні технології та підходи XIX століття:
- масштабніше використання гідроенергії через удосконалені водяні колеса та ранні гідротурбіни;
- раннє впровадження електрики (з гідроджерел) замість прямого використання вугілля;
- розвиток вітрової енергетики на основі вдосконалених вітряків;
- використання біогазу (уже був відомий у XIX ст.) для освітлення й опалення;
- сонячні теплові системи (перший сонячний двигун створений у 1860-х);
- циркулярне використання ресурсів (повторне використання відходів);
- ефективніші системи згоряння палива для зменшення забруднення;
- системи фільтрації для промислових викидів;
- інтегроване лісове господарство для забезпечення сталого використання деревини.
“Екологічна індустріалізація” XIX століття:
- пріоритет енергоефективності й економії ресурсів;
- принцип “безвідходного виробництва” – використання відходів одних виробництв як сировини для інших;
- просторове планування промислових об’єктів з урахуванням їх взаємного впливу;
- встановлення екологічних стандартів для підприємств;
- поетапне впровадження технологій очищення та фільтрації;
- збалансований розвиток різних секторів економіки (не лише важкої промисловості);
- збереження та розвиток ремісничого виробництва поряд з фабричним;
- упровадження принципів сталого лісового господарства та землекористування;
- розвиток громадського транспорту (трамваї, залізниці) замість індивідуального.
Організація екологічних промислових міст:
- чітке зонування з відокремленням промислових зон від житлових;
- створення зелених буферних зон між ними;
- розвиток децентралізованих систем водопостачання й очищення стічних вод;
- збереження та розширення зелених насаджень у містах;
- використання принципів “міста-саду” (концепція вже розроблялася наприкінці XIX ст.);
- розвиток ефективних систем збору та переробки відходів;
- планування міського транспорту для мінімізації забруднення;
- будівництво з урахуванням природної вентиляції й освітлення;
- створення замкнутих циклів використання ресурсів у міському господарстві.
Економічні та соціальні наслідки:
- імовірно, повільніше економічне зростання в короткостроковій перспективі;
- можливо, більш рівномірний розподіл благ та менша соціальна нерівність;
- менш інтенсивна, але більш стала експлуатація ресурсів;
- краще здоров’я населення, довша тривалість життя;
- збереження більш різноманітної структури зайнятості;
- можливо, менша геополітична напруга через ресурси;
- менша залежність від викопного палива в довгостроковій перспективі;
- розвиток інших типів інновацій, спрямованих на ефективність, а не масштаб.
Причини, чому альтернативний шлях не був обраний:
- Економічні: прагнення до максимізації прибутку в короткостроковій перспективі, нехтування “зовнішніми витратами”.
- Політичні: слабкість демократичних інститутів, домінування інтересів промисловців у політиці.
- Соціальні: недостатня освіченість більшості населення, відсутність розуміння екологічних взаємозв’язків.
- Культурні: домінування ідеології підкорення природи, віра в безмежність ресурсів.
- Наукові: недостатнє розуміння довгострокових екологічних наслідків промислової діяльності.
- Міжнародна конкуренція: країни змагалися за економічне та військове домінування.
- Технологічні: вугілля та інші викопні палива забезпечували найбільшу концентрацію енергії за доступною ціною.
- Інституційні: відсутність міжнародних механізмів регулювання екологічних питань.

Групова робота

Завдання 6. Дослідження впливу промислової революції на довкілля України (розвиток екологічної компетентності).

Завдання:

Об’єднайтеся в групи по 4-5 осіб. Кожна група отримує завдання дослідити екологічні наслідки розвитку певної галузі промисловості на українських землях у XIX – на початку XX століття:

Група 1: Вугільна промисловість Донбасу.
Група 2: Металургійна промисловість Придніпров’я.
Група 3: Цукрова промисловість Правобережної України.
Група 4: Нафтова та лісова промисловість Галичини.

Для вашої галузі/регіону дослідіть та підготуйте короткий звіт (3-5 хвилин) :

Коли і як розпочався промисловий розвиток у цьому регіоні/галузі?
Які основні підприємства створені, хто був їхніми власниками?
Які екологічні проблеми виникли внаслідок розвитку цієї галузі промисловості?
Як ці проблеми впливали на місцеве населення та природу?
Чи вживалися якісь заходи для подолання цих проблем?
Які з цих проблем залишилися актуальними до сьогодні?

Методичний коментар.

Це завдання розвиває екологічну компетентність через дослідження конкретних прикладів впливу промисловості на довкілля України. Локалізація теми робить її ближчою та зрозумілішою для учнів/учениць, дозволяє побачити зв’язок між історичними процесами та сучасним станом довкілля в різних регіонах країни. Групова робота сприяє обміну інформацією та колективному формуванню висновків, а також розвиває навички публічного представлення результатів дослідження.

Відповідь.

Група 1: Вугільна промисловість Донбасу.

Розвиток промисловості:
- Активний розвиток розпочався у 1870-80-х роках з будівництвом залізниць.
- Передумовою стало відкриття багатих покладів вугілля в регіоні.
- Швидкий розвиток вугледобування для забезпечення металургійних заводів та залізниць.
Основні підприємства та власники:
- значна роль іноземного капіталу (французького, бельгійського, британського);
- великі компанії: “Новоросійське товариство” Джона Юза, “Товариство Південно-Російської кам’яновугільної промисловості”;
- швидке зростання: з 64 шахт у 1868 р. до понад 1200 у 1900 р..
Екологічні проблеми:
- формування териконів (відвалів породи) навколо шахт;
- забруднення повітря пилом та газами;
- забруднення водойм шахтними водами з високим вмістом мінералів;
- просідання ґрунту над шахтами;
- вирубка лісів для потреб шахт (кріплення);
- порушення гідрологічного режиму.
Вплив на населення та природу:
- респіраторні захворювання шахтарів та місцевого населення;
- трансформація ландшафту: зі степового на індустріальний;
- забруднення місцевих річок, погіршення якості питної води;
- знищення степової рослинності.
Заходи з подолання проблем:
- практично не вживалися, екологічні питання не були пріоритетом;
- лише початкові спроби облаштування териконів;
- поодинокі заходи з очищення шахтних вод.
Актуальність сьогодні:
- проблема териконів (понад 1200 на сучасному Донбасі);
- забруднення підземних вод;
- підтоплення територій та просідання ґрунту;
- необхідність екологічної реабілітації після закриття шахт.

Група 2: Металургійна промисловість Придніпров’я..

Розвиток промисловості:
- активний розвиток з 1880-х років;
- поєднання криворізької залізної руди з донецьким вугіллям;
- близькість до Дніпра як транспортного шляху.
Основні підприємства та власники:
- Олександрівський завод у Катеринославі (Брянський);
- Дніпровський завод у Кам’янському;
- значні інвестиції французького та бельгійського капіталу.
Екологічні проблеми:
- значне забруднення повітря викидами доменних печей;
- забруднення Дніпра та його приток промисловими стоками;
- накопичення металургійних шлаків;
- виснаження лісових ресурсів для металургійних потреб.
Вплив на населення та природу:
- високий рівень респіраторних захворювань у промислових містах;
- забруднення питної води;
- загибель риби в річках;
- деградація прибережних екосистем;
- формування техногенних ландшафтів.
Заходи з подолання проблем:
- мінімальні заходи з очищення стоків;
- початок використання шлаків як будівельного матеріалу;
- відсутність комплексного підходу до вирішення проблем.
Актуальність сьогодні:
- забруднення повітря в промислових містах (Дніпро, Кам’янське, Запоріжжя);
- накопичення промислових відходів;
- необхідність модернізації металургійних підприємств;
- забруднення Дніпра та його вплив на питну воду.

Група 3: Цукрова промисловість Правобережної України.

Розвиток промисловості:
- активний розвиток з 1830-40-х років;
- сприятливі ґрунтово-кліматичні умови для вирощування цукрового буряка;
- доступ до дешевої робочої сили.
Основні підприємства та власники:
- переважно власність місцевих поміщиків (Потоцькі, Браницькі);
- пізніше – розвиток акціонерних товариств;
- Київська, Подільська, Волинська губернії як основні центри.
Екологічні проблеми:
- забруднення річок органічними відходами цукроваріння;
- виснаження ґрунтів через монокультурне вирощування цукрового буряка;
- вирубка лісів для опалення котлів цукроварень;
- зміна гідрологічного режиму малих річок.
Вплив на населення та природу:
- забруднення джерел питної води;
- загибель риби в малих річках;
- ерозія ґрунтів на плантаціях цукрового буряка;
- смердючі випари від відстійників цукроварень.
Заходи з подолання проблем:
- початок впровадження сівозмін для запобігання виснаженню ґрунтів;
- перші спроби очищення стоків;
- використання відходів цукроваріння для відгодівлі худоби.
Актуальність сьогодні:
- проблема забруднення малих річок залишається актуальною;
- ерозія ґрунтів у регіонах інтенсивного землеробства;
- відновлення родючості ґрунтів після багаторічного вирощування цукрового буряка.

Група 4: Нафтова та лісова промисловість Галичини.

Розвиток промисловості:
- нафтова промисловість – з 1850-60-х років (Борислав, Дрогобич);
- активна експлуатація лісових ресурсів Карпат з другої половини XIX ст..
Основні підприємства та власники:
- нафтові компанії з австрійським і британським капіталом;
- Галицька ощадна каса, родини Гартенбергів, Лаутербахів;
- лісові концесії австрійських і німецьких компаній.
Екологічні проблеми:
- забруднення ґрунтів і водойм нафтою та відходами її переробки;
- масова вирубка карпатських лісів без лісовідновлення;
- ерозія ґрунтів на вирубаних ділянках;
- підвищення ризику повеней через знеліснення водозбірних басейнів;
- пожежі на нафтових промислах.
Вплив на населення та природу:
- забруднення питної води нафтопродуктами;
- загибель риби в річках;
- погіршення умов життя в районах нафтовидобутку;
- зміна ландшафтів Карпат через вирубку лісів;
- підвищення ризику зсувів та повеней.
Заходи з подолання проблем:
- початок впровадження законодавства про охорону лісів в Австро-Угорщині;
- перші спроби регулювання нафтовидобутку;
- початок лісовідновлення в деяких районах.
Актуальність сьогодні:
- забруднення ґрунтів нафтопродуктами в старих промислових районах;
- проблема відновлення карпатських лісів;
- підвищений ризик повеней у Карпатському регіоні;
- необхідність рекультивації земель старих нафтопромислів.

Завдання 7. Створення інформаційного буклету “Промислова революція та довкілля” (розвиток екологічної компетентності).

Завдання:

Об’єднайтеся в групи по 3-4 особи. Кожна група створює інформаційний буклет на одну з тем:

Група 1: “Індустріальне місто XIX століття: екологічні виклики та рішення”.
Група 2: “Вплив промислової революції на водні ресурси”.
Група 3: “Трансформація ландшафтів під впливом індустріалізації”.
Група 4: “Перші екологічні рухи та природоохоронні ідеї XIX століття”.
Група 5: “Промислові забруднення та їхній вплив на здоров’я людей у XIX столітті”.

Буклет має містити:

Ілюстративний матеріал (малюнки, схеми).
Короткі інформативні тексти.
Цікаві факти чи цитати сучасників.
Приклад вирішення екологічної проблеми в XIX столітті.
Зв’язок історичних проблем з сучасними екологічними викликами.

Методичний коментар.

Це завдання розвиває екологічну компетентність через творче осмислення інформації про вплив промислової революції на довкілля. Створення інформаційного буклету сприяє розвитку вміння структурувати та візуалізувати інформацію, виділяти головне, представляти її в доступній та цікавій формі. Групова робота дозволяє об’єднати різні таланти та навички учнів/учениць, а також стимулює обмін ідеями та знаннями.

Відповідь.

Учні/учениці створюють інформаційні буклети відповідно до заданих тем. Буклети можуть бути виконані на папері чи, за наявності технічних можливостей, у цифровому форматі. Кожен буклет має відповідати зазначеним вимогам і містити всі необхідні елементи. Ось приклади ключових елементів, які можуть бути включені до буклетів різних груп:

Група 1: “Індустріальне місто XIX століття: екологічні виклики та рішення”:

зображення типового індустріального міста з поясненнями екологічних проблем;
інформація про забруднення повітря, води, скупченість, антисанітарію;
цитати з творів Діккенса, Енгельса чи інших сучасників про умови життя;
приклади вирішення проблем: санітарні реформи, водопостачання, каналізація;
зв’язок з сучасними проблемами урбанізації та розвитком “зелених міст”.

Група 2: “Вплив промислової революції на водні ресурси”:

схема забруднення річки промисловими підприємствами XIX століття;
інформація про основні забруднювачі: текстильні фабрики, металургійні заводи, шахти;
факти про стан річок у промислових регіонах (Темза, Рейн, Дніпро);
приклад вирішення проблеми: очисні споруди, законодавство про чисту воду;
зв’язок з сучасними підходами до управління водними ресурсами.

Група 3: “Трансформація ландшафтів під впливом індустріалізації”:

порівняльні зображення ландшафтів до та після індустріалізації;
інформація про зміни у використанні землі, знеліснення, видобуток корисних копалин;
цитати з документів про масштаби змін ландшафту;
приклад вирішення проблеми: перші спроби рекультивації земель, озеленення;
зв’язок з сучасними підходами до ландшафтного планування та реабілітації порушених територій.

Група 4: “Перші екологічні рухи та природоохоронні ідеї XIX століття”:

портрети перших мислителів й активістів, що вивчали проблеми екології;
інформація про зародження ідей збереження природи, перші природоохоронні організації;
цитати з праць перших мислителів, які досліджували питання екології (Гумбольдт, Марш, Торо);
приклад вирішення проблеми: створення перших національних парків і заповідників;
зв’язок з сучасним екологічним рухом та концепцією сталого розвитку.

Група 5: “Промислові забруднення та їх вплив на здоров’я людей у XIX столітті”:

ілюстрації типових захворювань мешканців промислових районів;
інформація про вплив забруднення повітря, води, продуктів харчування на здоров’я;
статистичні дані про смертність і захворюваність у промислових районах;
приклад вирішення проблеми: санітарні реформи, початок медичного страхування робітників;
зв’язок з сучасними дослідженнями впливу забруднення на здоров’я та розвитком екологічної медицини.

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні типи екологічних проблем, спричинених індустріалізацією
Я знаю приклади промислового забруднення в Україні та світі в XIX – на початку XX ст.
Я вмію аналізувати екологічні наслідки розвитку різних галузей промисловості
Я вмію визначати взаємозв’язок між урбанізацією та забрудненням довкілля
Я розумію масштаб змін у природному середовищі, спричинених індустріалізацією
Я розумію причини безконтрольного забруднення довкілля в період промислової революції

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 10. Тема. Вплив промислової революції на довкілля.

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Розгляньте два зображення: 1) Гравюра “Паддінгтон, Лондон” 1750 року; 2) Фотографія того ж району 1900 року.

Запишіть 3-4 речення про те, які зміни відбулися з ландшафтом та як, на вашу думку, змінилися умови життя людей у цьому районі.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практика

Завдання 1. Заповніть таблицю “Екологічні наслідки промислової революції” (розвиток екологічної компетентності).

Компонент довкілля	Вид впливу	Причини/джерела забруднення	Наслідки для природи	Наслідки для людського здоров’я	Спроби вирішення проблеми в XIX-поч. XX ст.
Атмосфера
Гідросфера
Літосфера
Біорізноманіття
Ландшафти

Завдання 2. Проаналізуйте історичне джерело про екологічні умови в промислових містах (розвиток екологічної компетентності).

Джерело: Уривок зі звіту Едвіна Чедвіка “Санітарні умови робітничого населення Великої Британії” (1842):

Завдання:

Які екологічні проблеми промислових міст описані в тексті?
Як ці проблеми впливали на якість життя жителів міст?
Які галузі промисловості були основними забруднювачами?
Чому місцева влада не вирішувала ці проблеми ефективно?

Завдання 3. Розгляньте гіпотетичну ситуацію (розвиток екологічної компетентності).

Припустимо, що в середині XIX століття суспільство усвідомило екологічні ризики промислової революції та вирішило розвиватися іншим шляхом. Дайте відповіді на питання:

Які екологічно дружні технології та підходи могли б бути розвинуті в XIX столітті на основі тогочасних знань? Наведіть конкретні приклади.
Як могла б виглядати “екологічна індустріалізація” в XIX столітті? Які принципи та правила вона б включала?
Яким чином можна було б організувати промислові міста, щоб мінімізувати їхній негативний вплив на довкілля та здоров’я людей?

Завдання 4. Дослідіть екологічні наслідки розвитку однієї з галузей промисловості на українських землях у XIX – на початку XX століття (оберіть одну з наведених):

вугільна промисловість Донбасу;
металургійна промисловість Придніпров’я;
цукрова промисловість Правобережної України;
нафтова та лісова промисловість Галичини.

Зверніть увагу :

Коли і як розпочався промисловий розвиток у цьому регіоні/галузі?
Які екологічні проблеми виникли внаслідок розвитку цієї галузі промисловості?
Як ці проблеми впливали на місцеве населення та природу?
Які з цих проблем залишилися актуальними до сьогодні?

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні типи екологічних проблем, спричинених індустріалізацією
Я знаю приклади промислового забруднення в Україні та світі у XIX – на початку XX ст.
Я вмію аналізувати екологічні наслідки розвитку різних галузей промисловості
Я вмію визначати взаємозв’язок між урбанізацією та забрудненням довкілля
Я розумію масштаб змін у природному середовищі, спричинених індустріалізацією
Я розумію причини безконтрольного забруднення довкілля в період промислової революції

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе