Тема 2. Класифікація та номенклатура неорганічних сполук. Розчини

матеріал 12

Якісні реакції на деякі йони

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 32. Якісні реакції на деякі йони

Очікувані результати

формулює самостійно або у співпраці з іншими дослідницьку проблему, аргументує вибір проблеми дослідження [12 ПРО 1.1.1-2 П]
формулює самостійно або у співпраці з іншими гіпотезу дослідження [12 ПРО 1.2.2-1 П]
визначає самостійно або у співпраці з іншими завдання дослідження відповідно до гіпотези [12 ПРО 1.2.2-2 П]
визначає і пояснює самостійно або у співпраці з іншими необхідні етапи дослідження [12 ПРО 1.3.2-1 П]
визначає і пояснює самостійно або у співпраці з іншими необхідні етапи дослідження [12 ПРО 1.3.2-1 П]
прогнозує самостійно результати кожного етапу дослідження [12 ПРО 1.3.2-2 П]
складає самостійно або у співпраці з іншими план дослідження [12 ПРО 1.3.2-3 П]
фіксує результати дослідження в самостійно визначений спосіб [12 ПРО 1.4.2-3 П]
оцінює самостійно або у співпраці з іншими надійність джерел і достовірність інформації в самостійно обраний спосіб [12 ПРО 2.1.1-2 П]
розрізняє самостійно або у співпраці з іншими спроби маніпулювання даними, факти та їх інтерпретацію [12 ПРО 2.1.1-4 П]
визначає самостійно або у співпраці з іншими властивості об’єктів, істотні ознаки явищ і процесів, необхідні для розв’язання життєвої/навчальної проблеми [12 ПРО 3.1.1-2 П]
розрізняє самостійно або у співпраці з іншими наукові факти, їх інтерпретації, судження [12 ПРО 4.1.1-1 П]
пояснює самостійно або у співпраці з іншими ризики використання ненаукового мислення для розв’язання життєвих/навчальних проблем [12 ПРО 4.1.1-4 П]
виокремлює, ідентифікує, формулює самостійно або у співпраці з іншими навчальну/життєву проблему [12 ПРО 4.2.1-1 П]
розв’язує самостійно або у співпраці з іншими навчальні/життєві проблеми, використовуючи здобуті наукові знання і набутий досвід [12 ПРО 4.3.2-1 П]
оцінює самостійно або у співпраці з іншими ефективність і варіативність обраних способів/засобів розв’язання навчальної/життєвої проблеми [12 ПРО 4.3.2-2 П]

Мета уроку: навчитися аналізувати наявність певних йонів у розчині за результатами проведення якісних реакцій, проводити якісні реакції з метою ідентифікації деяких йонів неорганічних речовин, а саме хлорид-, ортофосфат-, нітрат-, нітрит- аніонів та катіонів Барію, Ферум(ІІ), Ферум(ІІІ), амонію; аналізувати спостереження та записувати відповідні рівняння реакцій, в тому числі в йонно-молекулярній формі.

Очікувані результати для вчительства:

ознайомити учнів із поняттям «якісна реакція» та ознаками проходження якісних реакцій
учні аналізують склад речовини і пропонують реактив для виявлення певних йонів
учні пишуть рівняння якісних реакцій у молекулярній, повній та скороченій йонних формах
учні використовують таблицю розчинності кислот, основ, солей у воді для підтвердження власної думки
учні усвідомлюють значення якісних реакцій

Очікувані результати для учнівства:

вміє ідентифікувати певні йони за якісними реакціями
пропонує реактиви для визначення певних йонів
висловлює судження про значення хімічного експерименту як способу набуття нових знань

Ключові слова

прості та складні йони
катіон
аніон
якісна реакція
якісний (аналітичний) сигнал
реактив

План уроку

Мотивація (до 4 хв.).
Якісні реакції та їх ознаки (6 хв.).
Якісні реакції на деякі йони з демонстрацією (15 хв.).
Практикуємось (15 хв.).
Рефлексія (5 хв.).

1. Мотивація

Дружня порада для вчителя

Тривалість: до 4 хв.

Урок можна розпочати із введення у тему через аналіз неправдивої інформації, наголошенні на тому як важливо перевіряти першоджерела і т.п. Можна використати один із прикладів з джерела: Григорович О. Медіаграмотність на заняттях з хімії. Навчальне видання / За редакцією Волошенюк О., Іванов В. — Київ : АУП, ЦВП, 2020. — 53 с., іл.

Підводимо учнів до думки, що в хімії можна підтвердити склад речовини за допомогою якісного аналізу.

Як часто ви зустрічались з неправдивою інформацією, брехнею?
Яким чином ви змогли дізнатись про те, що це неправда?
Як ви думаєте чи можна розпізнати склад невідомих вам речовин, проконтролювати якість продукту або чистоту лікарського препарату, виявити наявність токсичних речовин/йонів у ґрунтах або продуктах харчування, діагностувати наявність певних речовин у біологічних рідинах нашого організму? А чи можна сфальсифікувати ці дані? І чи може хімічний якісний аналіз допомогти вам викрити фальсифікацію?

2. Якісні реакції та їх ознаки

Дружня порада для вчителя

Тривалість: 6 хв.

Розповідь вчителя може поєднуватись із бесідою з учнями, під час якої вони висловлюють власні версії щодо аналітичних сигналів проходження якісних реакцій.

Якісні реакції – це реакції, які дозволяють визначити у досліджуваному об’єкті певні йони, молекули, функціональні групи тощо.

Характерні ознаки якісних реакцій або якісні (аналітичні) сигнали:

Утворення осаду.
Виділення газу.
Зміна або поява забарвлення.
Розчинення речовин.
Зміна або поява запаху.
Забарвлення полум’я.

Суть якісних реакцій полягає в тому, що має бути різниця в аналітичних сигналах речовин, склад яких ми досліджуємо. Наприклад, при розпізнаванні двох безбарвних розчинів солей необхідно, щоб:

одна речовина вступала у реакцію, а друга – ні; але при цьому спостерігалася характерна ознака проходження реакції;
обидві речовини вступали у реакції, але ознаки проходження реакцій різнилися між собою.

3. Якісні реакції на деякі йони з демонстрацією

Дружня порада для вчителя

Тривалість: 15 хв.

Використовуючи таблицю розчинності кислот, основ та солей у воді вчимо учнів прогнозувати, які реагенти використовують з метою виявлення певних йонів у розчині. Робимо акцент на йони, які зазначені у навчальній програмі. За можливості проводимо демонстраційний експеримент або включаємо відео супровід проведення даних якісних реакцій. У випадку, коли осад нерозчинний в кислотах, демонстрація цього також може проводитись із отриманням негативного результату, який краще запам’ятовують учні.

Звичайно за бажанням можна розширити перелік йонів. Також є доцільним продемонструвати кольори забарвлення полум’я деяких йонів, на прикладі кристаликів солей, внесених у полум’я пальника:

Якісна реакція на хлорид-йони – взаємодія із розчином арґентум(І) нітрату з утворенням білого сирнистого осаду AgCl, нерозчинного у кислотах:
- NaCl + AgNO₃ → AgCl↓ + NaNO₃
- Cl^– + Ag⁺→ AgCl↓
Якісна реакція на ортофосфат-йони – взаємодія із розчином арґентум(І) нітрату з утворенням жовтого осаду Ag₃PO₄, який розчиняється у розбавленій нітратній кислоті.
- Na₃PO₄ + 3AgNO₃ → Ag₃PO₄↓+ 3NaNO₃
- PO₄^3- + 3Ag⁺ → Ag₃PO₄↓
Для виявлення у розчині нітрат- та нітрит-йонів використовують реактив – антипірин у присутності концентрованої сульфатної кислоти. Із нітрат-йонами утворюється сполука яскраво-червоного кольору; із нітрит-йонами – смарагдово-зеленого кольору. Із проходженням даної реакції можна ознайомитися з відео: https://youtu.be/gV5iRUmh04k

Відео

Також якісною реакцією для визначення нітрат-йонів є взаємодія із розчином ферум(ІІ) сульфату у присутності концентрованої сульфатної кислоти – у результаті проходження реакції на межі розділу фаз утворюється буре кільце.

З метою визначення нітрит-йонів у розчині використовують розчин дифеніламіну в концентрованій сульфатній кислоті. У разі наявності нітритів, утворюється синій колір. Варто також згадати, що у кислотному середовищі нітрит-йон знебарвлює розчин калій перманганату.

Якісна реакція на виявлення катіонів Барію – взаємодія із сульфатами з утворенням білого осаду, нерозчинного в кислотах:
- BaCl₂ + H₂SO₄ → BaSO₄↓ + 2HCl
- Ba²⁺+ SO₄^2-→ BaSO₄↓
Якісна реакція на виявлення йонів дво- та тривалентного Феруму – взаємодія із розчином лугу. У випадку катіонів Феруму(ІІ) утворюється зеленуватий осад Fe(OH)₂, а у випадку катіонів Феруму(ІІІ) – бурий осад Fe(OH)₃.
- FeCl₂ + 2NaOH → Fe(OH)₂↓ + 2NaCl
- Fe²⁺ + 2OH^– → Fe(OH)₂↓
- FeCl₃ + 3NaOH → Fe(OH)₃↓ + 3NaCl
- Fe³⁺ + 3OH^– → Fe(OH)₃↓
Аналогічно за допомогою розчину лугу виявляють наявність катіонів амонію – за появою характерного різкого запаху амоніаку або змоченим у воді універсальним індикаторним папірцем, що при виділенні амоніаку змінює своє забарвлення на синє.
- NH₄Cl+ NaOH→ NaCl + NH₃↑ + H₂O
- NH₄⁺+ OH^– → NH₃↑ + H₂O

4. Практикуємось

Дружня порада для вчителя

Тривалість: 15 хв.

Організовуємо роботу учнів щодо виконання завдань: можна запропонувати теоретичне виконання із написанням рівнянь реакцій або ж практичне виконання цих або подібних завдань. Завдання 1 – 4 подібні – їх можуть виконувати учні об’єднані у групи і потім презентувати власні результати.

У чотирьох пронумерованих пробірках знаходяться розбавлені водні розчини неорганічних речовин. Щодо них відоме наступне:
- речовини з пробірок 1 та 2 нейтралізують одна одну;
- під час змішування вмісту пробірок 1 та 3 утворюється білий осад;
- при взаємодії вмісту пробірок 2 та 4 виділяється газ (н.у.) з характерним запахом.

Установіть відповідність між назвою неорганічної речовини та номером пробірки, у якій знаходиться розчин даної речовини:

Назва речовини	Номер пробірки
А) барій нітрат
Б) калій гідроксид
В) амоній хлорид
Г) сульфатна кислота

Відповідь: А 3; Б 2; В 4; Г 1.

У чотирьох пронумерованих пробірках знаходяться розбавлені водні розчини неорганічних речовин. Щодо них відоме наступне:
- речовини з пробірок 1 та 4 нейтралізують одна одну;
- речовини із пробірок 1 та 3 реагують між собою з утворенням блакитного осаду;
- при додаванні до вмісту пробірки 2 речовини із пробірки 4 випадає білий осад.

Назва речовини	Номер пробірки
А) барій хлорид
Б) купрум(ІІ) нітрат
В) натрій гідроксид
Г) сульфатна кислота

Відповідь: А 2; Б 3; В 1; Г 4.

У чотирьох пронумерованих пробірках знаходяться розбавлені водні розчини неорганічних речовин. Щодо них відоме наступне:
- речовини з пробірок 1 та 4 нейтралізують одна одну;
- речовини із пробірок 3 та 4 реагують між собою з утворенням бурого осаду;
- вміст пробірки 2 не змінює забарвлення індикаторів.

Назва речовини	Номер пробірки
А) нітратна кислота
Б) натрій гідроксид
В) ферум(ІІІ) сульфат
Г) барій хлорид

Відповідь: А 1; Б 4; В 3; Г 2.

У чотирьох пронумерованих пробірках знаходяться розбавлені водні розчини неорганічних речовин. Щодо них відоме наступне:
- речовини з пробірок 2 та 4 нейтралізують одна одну, здатні розчиняти цинк, його оксид та гідроксид;
- речовини із пробірок 1 та 4 реагують між собою з утворенням осаду, здатного розчинятися у кислотах та лугах;
- вміст пробірки 3 не реагує з іншими речовинами та не змінює забарвлення індикаторів.

Назва речовини	Номер пробірки
А) натрій хлорид
Б) калій гідроксид
В) сульфатна кислота
Г) алюміній нітрат

Відповідь: А 3; Б 4; В 2; Г 1.

Установіть відповідність між речовиною та реактивом, який можна використати для її якісного визначення. Усі електроліти використані у вигляді водних розчинів.

Речовина	Реактив
1 – NH₄Cl	А) H₂SO₄
2 – Ba(NO₃)₂	Б) NaI
	В) AgNO₃
	Г) KBr

Водний розчин солі Х розділили на дві пробірки. У першу додали хлоридну кислоту, унаслідок чого виділився газ. А в другу пробірку – водний розчин барій хлориду й спостерігали утворення осаду. Укажіть формулу солі Х.

А) Na₂S
Б) AgNO₃
В) K₂SiO₃
Г) Na₂SO₃

Відповідь: 2.

Відповідь: В. (завдання НМТ з хімії, 2023р., друга сесія)

Рефлексія

Дружня порада для вчителя

Тривалість: 5 хв.

Рефлексія: катіони зображають ті, хто зрозумів матеріал, аніони – не повністю зрозумів, водночас повторюємо тему будови атома, електронної конфігурації йонів

Якщо те, що вивчалось на сьогоднішньому уроці вам зрозуміло, то зобразіть електронну конфігурацію одного з простих катіонів, про який йшлося на уроці.
Якщо інформація із сьогоднішнього уроку частково зрозуміла або потребує додаткового пояснення зобразіть електронну конфігурацію будь-якого простого аніона, про який йшлося на уроці.

У вільний від відпочинку час

Дружня порада для вчителя

Наголосіть учням, що на наступному уроці вони виконуватимуть контрольну роботу з вивчених тем “Розчини” та “Основні класи неорганічних сполук”.

Завдання 2 підсумовує вивчене на уроці та має на меті поглибити знання учнів про ідентифікацію неорганічних речовин.

Підготуватися до контрольної роботи №2 із тем: “Розчини” та “Основні класи неорганічних сполук” (повторити основний матеріал).
Ознайомтеся із інформацією та наведіть приклади до кожного пункту й пропишіть рівняння реакцій.

Що можна використати для розпізнавання деяких неорганічних речовин (загальні рекомендації):

Індикатори.
Кислоти-окисники відрізняють від неорганічних мінеральних кислот шляхом взаємодії з неактивними металами (звичайні мінеральні кислоти не взаємодіють, а кислоти-окисники такі як концентрована сульфатна, нітратна кислоти взаємодіють із утворенням газу).
Метали за активністю можна відрізнити шляхом взаємодії з водою (лужні та лужноземельні взаємодіють із утворенням лугу, інші без нагрівання – не взаємодіють).
Сіль слабкої кислоти від солі сильної кислоти можна відрізнити за утворенням осаду або виділенням газу під час взаємодії із сильною кислотою.
Сіль утворену слабкою основою від солі утвореною сильною основою можна відрізнити взаємодією з лугом, у випадку розчинної солі, що утворена слабкою основою – утвориться осад. У випадку солей амонію утвориться газ амоніак із різким запахом (також його наявність перевіряють змоченим у воді універсальним індикаторним папірцем).
При розпізнаванні солей, одна із яких містить амфотерний метал у складі – додаємо луг, у випадку амфотерного металу у складі солі, спочатку утворюється осад, який при подальшому доливанні лугу розчиняється.
Амфотерний гідроксид від нерозчинної основи відрізняють шляхом додавання лугу, у випадку амфотерного гідроксиду – спостерігається розчинення осаду. Нерозчинні основи із лугами не взаємодіють.

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 32. Якісні реакції на деякі йони

Робочий аркуш учнівства

Очікувані результати

Очікувані результати для учнівства:

Я розумію, що таке якісні реакції та ознаки їх проходження.
Я аналізую склад речовини з метою підбору реактиву для підтвердження її складу.
Я дотримуюсь правил безпеки життєдіяльності під час виконання досліджень.
Я розумію значення якісних реакцій для ідентифікації речовин.

Ключові слова

прості та складні йони
катіон
аніон
якісна реакція
якісний (аналітичний) сигнал
реактив

План уроку

Мотивація (до 4 хв.).
Якісні реакції та їх ознаки (6 хв.).
Якісні реакції на деякі йони з демонстрацією (15 хв.).
Практикуємось (15 хв.).
Рефлексія (5 хв.).

1. Мотивація

Як часто ви зустрічались з неправдивою інформацією, брехнею?
Яким чином ви змогли дізнатись про те, що це неправда?
Як ви думаєте чи можна розпізнати склад невідомих вам речовин, проконтролювати якість продукту або чистоту лікарського препарату, виявити наявність токсичних речовин/йонів у ґрунтах або продуктах харчування, діагностувати наявність певних речовин у біологічних рідинах нашого організму? А чи можна сфальсифікувати ці дані? І чи може хімічний якісний аналіз допомогти вам викрити фальсифікацію?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Якісні реакції та їх ознаки

Характерні ознаки якісних реакцій або якісні (аналітичні) сигнали:

Утворення осаду.
Виділення газу.
Зміна або поява забарвлення.
Розчинення речовин.
Зміна або поява запаху.
Забарвлення полум’я.

одна речовина вступала у реакцію, а друга – ні; але при цьому спостерігалася характерна ознака проходження реакції;
обидві речовини вступали у реакції, але ознаки проходження реакцій різнилися між собою.

3. Якісні реакції на деякі йони з демонстрацією

Якісна реакція на хлорид-йони – взаємодія із розчином арґентум(І) нітрату з утворенням білого сирнистого осаду AgCl, нерозчинного у кислотах:
- NaCl + AgNO₃ → AgCl↓ + NaNO₃
- Cl^– + Ag⁺→ AgCl↓
Якісна реакція на ортофосфат-йони – взаємодія із розчином арґентум(І) нітрату з утворенням жовтого осаду Ag₃PO₄, який розчиняється у розбавленій нітратній кислоті.
- Na₃PO₄ + 3AgNO₃ → Ag₃PO₄↓+ 3NaNO₃
- PO₄^3- + 3Ag⁺ → Ag₃PO₄↓
Для виявлення у розчині нітрат- та нітрит-йонів використовують реактив – антипірин у присутності концентрованої сульфатної кислоти. Із нітрат-йонами утворюється сполука яскраво-червоного кольору; із нітрит-йонами – смарагдово-зеленого кольору. Із проходженням даної реакції можна ознайомитися з відео: https://youtu.be/gV5iRUmh04k

Відео

Якісна реакція на виявлення катіонів Барію – взаємодія із сульфатами з утворенням білого осаду, нерозчинного в кислотах:
- BaCl₂ + H₂SO₄ → BaSO₄↓ + 2HCl
- Ba²⁺+ SO₄^2-→ BaSO₄↓
Якісна реакція на виявлення йонів дво- та тривалентного Феруму – взаємодія із розчином лугу. У випадку катіонів Феруму(ІІ) утворюється зеленуватий осад Fe(OH)₂, а у випадку катіонів Феруму(ІІІ) – бурий осад Fe(OH)₃.
- FeCl₂ + 2NaOH → Fe(OH)₂↓ + 2NaCl
- Fe²⁺ + 2OH^– → Fe(OH)₂↓
- FeCl₃ + 3NaOH → Fe(OH)₃↓ + 3NaCl
- Fe³⁺ + 3OH^– → Fe(OH)₃↓
Аналогічно за допомогою розчину лугу виявляють наявність катіонів амонію – за появою характерного різкого запаху амоніаку або змоченим у воді універсальним індикаторним папірцем, що при виділенні амоніаку змінює своє забарвлення на синє.
- NH₄Cl+ NaOH→ NaCl + NH₃↑ + H₂O
- NH₄⁺+ OH^– → NH₃↑ + H₂O

4. Практикуємось

У чотирьох пронумерованих пробірках знаходяться розбавлені водні розчини неорганічних речовин. Щодо них відоме наступне:
- речовини з пробірок 1 та 2 нейтралізують одна одну;
- під час змішування вмісту пробірок 1 та 3 утворюється білий осад;
- при взаємодії вмісту пробірок 2 та 4 виділяється газ (н.у.) з характерним запахом.

Назва речовини	Номер пробірки
А) барій нітрат
Б) калій гідроксид
В) амоній хлорид
Г) сульфатна кислота

У чотирьох пронумерованих пробірках знаходяться розбавлені водні розчини неорганічних речовин. Щодо них відоме наступне:
- речовини з пробірок 1 та 4 нейтралізують одна одну;
- речовини із пробірок 1 та 3 реагують між собою з утворенням блакитного осаду;
- при додаванні до вмісту пробірки 2 речовини із пробірки 4 випадає білий осад.

Назва речовини	Номер пробірки
А) барій хлорид
Б) купрум(ІІ) нітрат
В) натрій гідроксид
Г) сульфатна кислота

У чотирьох пронумерованих пробірках знаходяться розбавлені водні розчини неорганічних речовин. Щодо них відоме наступне:
- речовини з пробірок 1 та 4 нейтралізують одна одну;
- речовини із пробірок 3 та 4 реагують між собою з утворенням бурого осаду;
- вміст пробірки 2 не змінює забарвлення індикаторів.

Назва речовини	Номер пробірки
А) нітратна кислота
Б) натрій гідроксид
В) ферум(ІІІ) сульфат
Г) барій хлорид

У чотирьох пронумерованих пробірках знаходяться розбавлені водні розчини неорганічних речовин. Щодо них відоме наступне:
- речовини з пробірок 2 та 4 нейтралізують одна одну, здатні розчиняти цинк, його оксид та гідроксид;
- речовини із пробірок 1 та 4 реагують між собою з утворенням осаду, здатного розчинятися у кислотах та лугах;
- вміст пробірки 3 не реагує з іншими речовинами та не змінює забарвлення індикаторів.

Назва речовини	Номер пробірки
А) натрій хлорид
Б) калій гідроксид
В) сульфатна кислота
Г) алюміній нітрат

Установіть відповідність між речовиною та реактивом, який можна використати для її якісного визначення. Усі електроліти використані у вигляді водних розчинів.

Речовина	Реактив
1 – NH₄Cl	А) H₂SO₄
2 – Ba(NO₃)₂	Б) NaI
	В) AgNO₃
	Г) KBr

А) Na₂S
Б) AgNO₃
В) K₂SiO₃
Г) Na₂SO₃

Рефлексія

Якщо те, що вивчалось на сьогоднішньому уроці вам зрозуміло, то зобразіть електронну конфігурацію одного з простих катіонів, про який йшлося на уроці.
Якщо інформація із сьогоднішнього уроку частково зрозуміла або потребує додаткового пояснення зобразіть електронну конфігурацію будь-якого простого аніона, про який йшлося на уроці.

У вільний від відпочинку час

Підготуватися до контрольної роботи №2 із тем: “Розчини” та “Основні класи неорганічних сполук” (повторити основний матеріал).
Ознайомтеся із інформацією та наведіть приклади до кожного пункту й пропишіть рівняння реакцій.

Що можна використати для розпізнавання деяких неорганічних речовин (загальні рекомендації):

Індикатори.
Кислоти-окисники відрізняють від неорганічних мінеральних кислот шляхом взаємодії з неактивними металами (звичайні мінеральні кислоти не взаємодіють, а кислоти-окисники такі як концентрована сульфатна, нітратна кислоти взаємодіють із утворенням газу).
Метали за активністю можна відрізнити шляхом взаємодії з водою (лужні та лужноземельні взаємодіють із утворенням лугу, інші без нагрівання – не взаємодіють).
Сіль слабкої кислоти від солі сильної кислоти можна відрізнити за утворенням осаду або виділенням газу під час взаємодії із сильною кислотою.
Сіль утворену слабкою основою від солі утвореною сильною основою можна відрізнити взаємодією з лугом, у випадку розчинної солі, що утворена слабкою основою – утвориться осад. У випадку солей амонію утвориться газ амоніак із різким запахом (також його наявність перевіряють змоченим у воді універсальним індикаторним папірцем).
При розпізнаванні солей, одна із яких містить амфотерний метал у складі – додаємо луг, у випадку амфотерного металу у складі солі, спочатку утворюється осад, який при подальшому доливанні лугу розчиняється.
Амфотерний гідроксид від нерозчинної основи відрізняють шляхом додавання лугу, у випадку амфотерного гідроксиду – спостерігається розчинення осаду. Нерозчинні основи із лугами не взаємодіють.

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе