Євроінтеграція, відносини з сусідніми країнами, участь у міжнародних організаціях

Урок 29. Євроінтеграція, відносини з сусідніми країнами, участь у міжнародних організаціях

---

За Державним стандартом:

На уроці учні / учениці будуть:

Ключова компетентність уроку: громадянські та соціальні компетентності — учні / учениці аналізуватимуть зовнішньополітичний вибір держави крізь призму цінностей демократії, суверенітету та міжнародного права; оцінюватимуть аргументи різних сторін і формулюватимуть власну обґрунтовану позицію.

---

Поняття:

1. Геополітичне становище — позиція держави відносно інших країн, регіонів і світових процесів.
2. Євроінтеграція — процес поступового зближення України з Європейським Союзом через гармонізацію законодавства, економічні та інституційні реформи.
3. Угода про асоціацію — договір між Україною та ЄС про політичну асоціацію та економічну інтеграцію, підписаний 2014 р., набрав чинності 2017 р.
4. ПВЗВТ (Поглиблена та всеохопна зона вільної торгівлі) — торговельна частина Угоди про асоціацію, спрямована на лібералізацію взаємної торгівлі.
5. Безвізовий режим — право громадян України на короткострокові поїздки (до 90 днів у 180-денний період) до країн Шенгенської зони без віз (з 11 червня 2017 р.).
6. Будапештський меморандум — міжнародний документ 1994 р., за яким США, Велика Британія та Росія надали Україні гарантії безпеки в обмін на відмову від ядерного арсеналу.
7. Багатовекторність — зовнішньополітична концепція рівновіддаленості від різних центрів сили; характерна для України 1990-х — початку 2000-х рр.
8. Копенгагенські критерії — умови вступу до ЄС: стабільні демократичні інститути, функціональна ринкова економіка та здатність виконувати зобов’язання членства.
9. Acquis communautaire — сукупність чинного права ЄС, яке країна-кандидат зобов’язана імплементувати.
10. “М’яка сила” (soft power) — вплив держави через культуру, цінності та привабливість моделі розвитку (концепція Джозефа Ная).
11. Стратегічне партнерство — особливий формат двосторонніх відносин з ключовими країнами, що передбачає поглиблену співпрацю в безпековій та економічній сферах.
12. “Зіткнення цивілізацій” — концепція Семюела Гантінгтона (1993/1996), за якою Україна перебуває на межі між Західною та православною цивілізаціями.

Персоналії:

1. Леонід Кравчук (1934–2022) — перший Президент України (1991–1994); підписав Будапештський меморандум.
2. Леонід Кучма (нар. 1938) — другий Президент України (1994–2005); ініціатор концепції багатовекторності.
3. Віктор Ющенко (нар. 1954) — третій Президент України (2005–2010); задекларував курс на євроатлантичну інтеграцію.
4. Петро Порошенко (нар. 1965) — п’ятий Президент України (2014–2019); підписав Угоду про асоціацію з ЄС, закріпив у Конституції курс на ЄС і НАТО.
5. Володимир Зеленський (нар. 1978) — чинний Президент України (з 2019 р.); подав офіційні заявки на членство в ЄС і НАТО (2022).

---

Геополітичне становище України

Семюел Гантінгтон у “Зіткненні цивілізацій” (1996) позначив лінію між Заходом і православним світом саме по Україні. Збігнев Бжезінський у “Великій шахівниці” (1997) назвав Україну «геополітичним стрижнем» — країною, контроль над якою визначає можливості Росії як регіонального гегемона. Ці концепції пояснюють, чому Україна постійно опинялася у центрі геополітичного протистояння.

Географічні фактори:

• Площа: 603 550 км² — найбільша країна Європи за площею.
• Кордон із Росією: 2 295 км; з Білоруссю: 1 084 км; тривалі кордони з країнами ЄС.
• Вихід до Чорного та Азовського морів забезпечував зв’язок зі світовими ринками.

Джерело: Державна служба статистики України; офіційний сайт МЗС України https://mfa.gov.ua/

Основні етапи зовнішньої політики України (1991–2024)

1991–1994 — Пошук ідентичності

Проголошення незалежності 24 серпня 1991 р. Україна вступила до ООН того ж дня. Ключовим рішенням стала відмова від ядерного арсеналу: за Будапештським меморандумом (5 грудня 1994 р.) Україна передала близько 1 900 стратегічних ядерних боєголовок Росії в обмін на гарантії безпеки від США, Великої Британії та Росії.

Джерело: Будапештський меморандум (Budapest Memorandum on Security Assurances), 5 грудня 1994 р. — текст доступний у базі ООН: https://treaties.un.org/

Зауваження для вчительства: поширена цифра “1 900 боєголовок” стосується стратегічної ядерної зброї, переданої до Росії. Загальна кількість ядерних боєзарядів на момент незалежності оцінювалась у близько 4 000–5 000 одиниць (включаючи тактичну зброю). Уникайте занадто конкретних цифр без чіткого уточнення, яку саме зброю мають на увазі.

1994–2004 — Багатовекторність

Підписання Угоди про партнерство та співробітництво з ЄС (1994, чинна з 1998 р.); Хартія про особливе партнерство Україна–НАТО (1997). Концепція багатовекторності передбачала рівновіддаленість від Москви й Заходу та максимізацію прагматичних вигод.

2004–2010 — Євроатлантичний курс після Помаранчевої революції

Помаранчева революція (листопад 2004 — січень 2005) змінила вектор. Президент Ющенко задекларував курс на членство в ЄС і НАТО, проте на Бухарестському саміті НАТО (2008 р.) Україна не отримала плану дій щодо членства.

2010–2013 — Розворот

Харківські угоди (2010 р.) продовжили базування Чорноморського флоту РФ у Севастополі до 2042 р. 21 листопада 2013 р. уряд Януковича призупинив підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС — що спричинило Революцію Гідності.

2014 — Революція Гідності і підписання Угоди про асоціацію

Революція Гідності (21 листопада 2013 — 22 лютого 2014). Угода про асоціацію підписана у два етапи: політична частина — 21 березня 2014 р., економічна — 27 червня 2014 р. Набрала чинності 1 вересня 2017 р.

Джерело: Угода про асоціацію між Україною та ЄС — повний текст: https://ukraine-eu.mfa.gov.ua/

2022–дотепер — Широкомасштабна війна і прискорення інтеграції

24 лютого 2022 р. — початок широкомасштабного вторгнення Росії. 28 лютого 2022 р. Президент Зеленський підписав заявку на членство України в ЄС. 23 червня 2022 р. Рада ЄС надала Україні статус країни-кандидата. У грудні 2023 р. відкриті офіційні переговори про вступ.

Джерело: офіційний сайт ЄС https://neighbourhood-enlargement.ec.europa.eu/

Євроінтеграція: досягнення та виклики

Безвізовий режим — з 11 червня 2017 р. громадяни України отримали право на короткострокові поїздки до країн Шенгенської зони без візи.

Торговельна інтеграція: відповідно до даних Єврокомісії, частка ЄС у торгівлі України зросла: у 2013 р. становила близько 27%, у 2021 р. — близько 37%. Після 2022 р. значно збільшилась унаслідок переорієнтації торгівлі.

Джерело: Eurostat / Єврокомісія. Статистика зовнішньої торгівлі ЄС–Україна: https://ec.europa.eu/eurostat/

Енергетична інтеграція: 24 лютого 2022 р. (у день початку вторгнення) Україна була аварійно підключена до енергетичної мережі ЄС — ENTSO-E, що забезпечило енергетичну незалежність від Росії.

Джерело: ENTSO-E прес-реліз, 16 березня 2022 р.: https://www.entsoe.eu/

Прогрес у виконанні Угоди про асоціацію — щорічно оцінюється Єврокомісією у Звіті про прогрес України. Найскладнішими залишаються реформа судової системи, боротьба з корупцією та верховенство права.

Джерело: European Commission. Ukraine 2023 Report. — https://neighbourhood-enlargement.ec.europa.eu/

Місце України у рейтингу сприйняття корупції: у 2023 р. — 104-те місце зі 180 країн (Transparency International CPI 2023). Виправлення: у першому варіанті документа зазначалося 116-те місце — це дані за 2021 р. Використовуйте найактуальніші дані.

Джерело: Transparency International. Corruption Perceptions Index 2023: https://www.transparency.org/

Відносини з сусідніми країнами

Росія. Відносини пройшли шлях від стратегічного партнерства 1990-х до повномасштабної агресії. Ключові точки: анексія Криму (лютий–березень 2014 р.); збройний конфлікт на Донбасі (з квітня 2014 р.); повномасштабне вторгнення (24 лютого 2022 р.).

Польща. Польща є одним із найпослідовніших прихильників України в ЄС і НАТО. Водночас існують складні сторінки спільної історії (Волинська трагедія 1943–1944 рр., операція “Вісла” 1947 р.), що вимагають відкритого, але делікатного обговорення. З 2022 р. Польща прийняла найбільшу кількість українських біженців серед країн ЄС.

Джерело: UNHCR Ukraine Refugee Situation: https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine

Угорщина. Відносини ускладнені питанням прав угорської меншини в Закарпатті (за різними оцінками, близько 100–150 тис. осіб) та позицією прем’єра Орбана щодо підтримки санкцій проти Росії.

Молдова. Схожий шлях євроінтеграції: Молдова також отримала статус кандидата в ЄС у червні 2022 р. Спільні виклики — енергетична безпека та придністровський конфлікт.

Румунія. Підтримує членство України в НАТО та ЄС, важлива роль у перенаправленні українського зернового експорту через Дунай після блокади портів у 2022–2023 рр.

Участь України в міжнародних організаціях

ООН. Україна — одна з держав-засновниць ООН (УРСР підписала Статут у 1945 р.); як незалежна держава — член з 24 серпня 1991 р. У 2016–2017 рр. — непостійний член Ради Безпеки ООН. У квітні 2022 р. Генеральна асамблея ООН проголосувала за призупинення членства Росії в Раді ООН з прав людини (93 голоси “за”, 24 “проти”, 58 утрималися).

Джерело: UN General Assembly Resolution A/RES/ES-11/3, 7 квітня 2022 р.

НАТО. Ключові етапи: Партнерство заради миру (1994); Хартія Україна–НАТО (1997); Бухарестський саміт (2008) — “Україна стане членом НАТО” без конкретних термінів; офіційна заявка на вступ (2022). Стаття 5 Вашингтонського договору вимагає консенсусу всіх членів. Питання часових рамок вступу залишається відкритим.

Рада Європи. Член з 9 листопада 1995 р. Україна є однією з країн з найбільшою кількістю справ у Європейському суді з прав людини.

ОБСЄ. Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні діяла з 2014 р. до 31 березня 2022 р., коли Росія заблокувала продовження її мандату. Місія виконувала роль модератора в Мінському процесі.

МВФ. Україна — член Міжнародного валютного фонду з 1992 р. Упродовж 1994–2023 рр. використовувала численні кредитні програми, пов’язані з умовами структурних реформ.

Джерело: IMF Country Information — Ukraine: https://www.imf.org/en/countries/UKR

Методичні поради для вчительства

Чутливі питання та як із ними працювати:

• Війна Росії проти України: фокусуйтеся на фактах, нормах міжнародного права, перевірених джерелах. Уникайте спекулятивних прогнозів.
• Відносини з Польщею та Угорщиною: представляйте різні точки зору, підкреслюйте, що партнерство може поєднуватись із суперечностями.
• Євроінтеграція: показуйте як досягнення, так і реальні виклики — без надмірного оптимізму чи песимізму.

Актуальні джерела для вчительства:

• МЗС України: https://mfa.gov.ua/
• Центр Разумкова (соціологія, аналітика): https://razumkov.org.ua/
• Ukraineworld (аналітика англійською): https://ukraineworld.org/
• Atlantic Council UkraineAlert: https://www.atlanticcouncil.org/region/ukraine/

---

Дизайн уроку

Варіант А. “Дилема безпеки” (рекомендований, 7–10 хв)

Виведіть на екран або запишіть на дошці три рядки даних соціологічного дослідження:

2013 рік: близько 30% українців підтримували вступ до НАТО.
2022 рік: понад 80% українців підтримують вступ до НАТО.
2023 рік: понад 85% українців підтримують вступ до ЄС.

Джерело: соціологічні дані Центру Разумкова (2013, 2022, 2023). Точні цифри варіюються залежно від формулювання запитань — перевіряйте поточні дані перед уроком: https://razumkov.org.ua/

Запитання для обговорення:

1. Що спричинило такий різкий зсув у суспільній думці?
2. Чи може держава бути нейтральною в сучасному світі?
3. Чи завжди думка більшості є правильним компасом у питаннях зовнішньої політики?

Варіант Б. “Парадокс часу” 

Запишіть на дошці, або продемонструйте на слайді:

Польща: подала заявку на членство в ЄС у 1994 р. → вступила у 2004 р. = 10 років.
Україна: проголосила незалежність у 1991 р. → подала заявку на вступ у 2022 р. = 31 рік лише до заявки.

Запитання: чому Польща і Україна пройшли настільки різний шлях? Що визначало ці відмінності — зовнішні обставини, внутрішні рішення чи щось інше?

---

Індивідуальна робота

Завдання 1. Хронологія зовнішньої політики України.

Заповніть таблицю, використовуючи матеріали уроку та власні знання.

Рік	Подія	Значення (1–5)	Довгострокові наслідки
1991	Проголошення незалежності	5	Україна стала суб’єктом міжнародного права; визнана 169 державами; розпочалося формування власної зовнішньої політики та державних інститутів
1994	Будапештський меморандум	5	Україна позбулась ядерного стримування в обмін на гарантії, що виявились нежиттєздатними; прецедент для глобальної дискусії про ядерне роззброєння
1997	Хартія Україна–НАТО	3	Формалізація партнерства без чітких зобов’язань членства; закріпила модель “особливих відносин” без реальних безпекових гарантій
2004	Помаранчева революція	4	Перший масовий громадянський спротив фальсифікаціям; задекларований курс на ЄС і НАТО; показала, що суспільство здатне змінювати владу мирним шляхом
2008	Бухарестський саміт НАТО	4	НАТО пообіцяло членство без плану дій — компромісна формула, яка не задовольнила нікого; Росія сприйняла як сигнал до активніших дій
2014	Революція Гідності + Угода про асоціацію з ЄС	5	Незворотній розрив із проросійським курсом; початок гібридної війни Росії проти України на Донбасі та окупація Криму; правове закріплення євроінтеграційного вибору
2017	Безвізовий режим з ЄС	4	Практична інтеграція мільйонів громадян із Європою; потужний символічний ефект; зміна самоідентифікації суспільства
2022	Початок широкомасштабної війни + заявка на членство в ЄС	5	Екзистенційна загроза державності; різка переорієнтація торгівлі та енергетики; статус кандидата в ЄС за рекордні 4 місяці; консолідація суспільства навколо євроатлантичного курсу

Методичний коментар:

Оцінки “значення” є орієнтовними та дискусійними — учні / учениці можуть (і повинні) з ними полемізувати. Найцікавіше обговорення зазвичай виникає навколо 1994 р.: чи було правильним рішенням підписати Будапештський меморандум? Це питання не має однозначної відповіді і добре підходить для класної дискусії.

Завдання 2. Аналіз виконання Угоди про асоціацію. 

Ознайомтеся з наведеними даними (з Доповіді Єврокомісії про прогрес України, 2023 р.)

Сфера реформ	Що вимагає ЄС	Що зроблено	Головний виклик
Демократичні інститути	Незалежні виборчі органи; верховенство права; свобода медіа; підзвітність органів влади громадянському суспільству	Ухвалено закони про прозорість фінансування партій; зміцнено роль ЦВК; активне громадянське суспільство; закони про доступ до публічної інформації	Воєнний стан обмежує низку громадянських свобод і відтерміновує вибори; ризик концентрації виконавчої влади в умовах війни
Судова реформа	Незалежність суддів від політичного тиску та олігархів; перезапуск Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС); реформа Конституційного Суду	Перезапущено ВККС за участю міжнародних експертів (2023); оновлено склад ВРП; розпочато перевірку суддів на доброчесність	Повільне очищення судової системи від корупційних зв’язків; нестача кваліфікованих суддів; КСУ залишається чутливим до політичного впливу
Боротьба з корупцією	Ефективна робота НАБУ, САП, НАЗК; незалежність антикорупційних органів від виконавчої влади; кримінальне переслідування топкорупціонерів	НАБУ та САП функціонують і демонструють реальні результати (справи проти вищих чиновників); запроваджено е-декларування; Україна піднялась у рейтингу CPI з 120-го місця (2014) до 104-го (2023)	Тиск на НАБУ / САП з боку влади; недостатня кількість обвинувальних вироків у резонансних справах; корупційні ризики у сфері державних закупівель під час відбудови
Торговельна інтеграція	Гармонізація технічних стандартів і санітарних норм з нормами ЄС; усунення нетарифних бар’єрів; захист прав інтелектуальної власності	Частка ЄС у торгівлі зросла з ~27% (2013) до понад 60% (2023); скасовано більшість тарифів у рамках ПВЗВТ; понад 60% українського експорту відповідає нормам ЄС	Повільна гармонізація технічних регламентів у ряді секторів (харчова промисловість, автопром); потреба у модернізації виробничої бази
Енергетичний ринок	Лібералізація ринків газу та електроенергії; ліквідація перехресного субсидування; відокремлення транспортування від видобутку / постачання (анбандлінг); інтеграція в енергосистему ЄС	Приєднання до ENTSO-E (24 лютого 2022); анбандлінг «Нафтогазу» здійснено частково; ринкове ціноутворення на газ запроваджено; відмова від російського газу	Значні пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок ракетних ударів; складність підтримки ринкових механізмів в умовах воєнного стану та дефіциту генерації

Джерело: European Commission. Ukraine 2023 Report (жовтень 2023 р.). — https://neighbourhood-enlargement.ec.europa.eu/

Запитання для рефлексії: чи справедливо очікувати повного виконання реформ від країни, яка перебуває в стані масштабної війни? Як ЄС має збалансовувати стандарти й реальні обставини?

Методичний коментар:

Дані таблиці відображають стан на кінець 2023 р. — перевіряйте актуальність перед уроком, оскільки щороку Єврокомісія публікує оновлений звіт. Важливо наголосити учням / ученицям, що “прогрес” у кожній сфері — відносне поняття, і ЄС оцінює його за порівнянням із попереднім роком, а не за абсолютним ідеалом. Завдання розвиває критичне мислення та навички роботи з аналітичними документами. 

Завдання 3. Геополітична карта підтримки (розвиток ключової компетентності).

Перед вами фізична чи контурна карта світу. Позначте різними кольорами:

• 🟢 Зелений: країни, що надають Україні активну військову допомогу
• 🔵 Синій: країни, що підтримали резолюцію ООН ES-11/1 від 2 березня 2022 р. про засудження вторгнення Росії (141 країна)
• 🟡 Жовтий: країни, що утрималися або не брали участі в голосуванні
• 🔴 Червоний: країни, що проголосували проти

Джерело голосування ООН: https://digitallibrary.un.org/record/3960803

Запитання: які географічні та ідеологічні закономірності ви помічаєте? Що це означає для зовнішньої політики України?

Методичний коментар:

Завдання поєднує роботу з картографічними джерелами та розвиток громадянської компетентності. Не намагайтеся дати “правильну” відповідь — стимулюйте учнів / учениць самостійно інтерпретувати закономірності.

Робота в парах

Завдання 4. Аналіз кейсів зовнішньої політики (розвиток ключової компетентності).

Оберіть один із трьох кейсів. Разом із партнером / партнеркою: (а) сформулюйте головне питання; (б) визначте аргументи “за” і “проти”; (в) запропонуйте власну позицію з обґрунтуванням.

Кейс 1: “Зернова угода 2022 — дипломатія чи компроміс?”

Контекст (підтверджені факти): у серпні 2022 р. під егідою ООН і Туреччини було укладено “Ініціативу із зерном Чорного моря” — механізм, що дозволив Україні відновити зерновий експорт через чорноморські порти. У липні 2023 р. Росія вийшла з угоди. Ініціатива дозволила перевезти понад 32 млн тонн зерна та продовольства за 369 рейсів. Джерело: ООН, Ukraine Grain Initiative Fact Sheet, 2023: https://unctad.org/initiative-on-grain-from-ukraine

Питання для аналізу: як балансувати гуманітарні та безпекові інтереси? Яка роль посередників у збройних конфліктах?

Кейс 2: “Польський парадокс — союзник чи конкурент?”

Контекст: Польща надала одну з найбільших обсягів підтримки Україні серед країн ЄС (зброя, фінансова допомога, прийом біженців). Водночас у 2023 р. польські фермери заблокували кордон, протестуючи проти демпінгу українського зерна. У вересні 2023 р. польський уряд оголосив про призупинення поставок зброї Україні (пізніше заява була уточнена).

Питання для аналізу: як внутрішньополітичний тиск впливає на зовнішню політику? Чи можливе стратегічне партнерство без торговельної конкуренції?

Кейс 3: “Китайський мирний план — шанс чи пастка?”

Контекст: у лютому 2023 р. Китай опублікував “Позицію Китаю щодо політичного врегулювання українського питання” — документ із 12 пунктів. Документ закликає до “поваги суверенітету” та “припинення вогню”, але не передбачає виведення російських військ. Джерело: MFA PRC, 24 February 2023: https://www.mfa.gov.cn/

Питання для аналізу: чи може держава, що фактично підтримує агресора, виступати посередником? Як оцінювати “нейтральні” мирні ініціативи?

Групова робота

Завдання 5. Симуляція “Рада національної безпеки України — 2030” (45 хв, основна групова активність).

Сценарій: рік 2030. Збройний конфлікт завершено, Україна перебуває на складному шляху відновлення. Рада нацбезпеки має визначити зовнішньополітичні пріоритети на наступне десятиліття.

Ролі (кожен учень / учениця отримує картку ролі):

Роль	Ключовий пріоритет
Президент/ка	Балансування між позиціями; остаточне рішення
Міністр/ка закордонних справ	Якнайшвидше членство в ЄС
Міністр/ка оборони	Членство в НАТО, оборонна промисловість
Міністр/ка економіки	Реконструкція, залучення інвестицій
Секретар/ка РНБО	Гібридні загрози, кібербезпека
Радник/ця із зовнішніх відносин	Відносини з Глобальним Півднем

Процедура:

1. Кожен учасник / учасниця готує 2-хвилинну позицію
2. Відкрита дискусія (15 хв)
3. Спроба виробити спільний документ пріоритетів (10 хв)
4. Дебрифінг: що виявилося найскладнішим у пошуку консенсусу?

Методичний коментар:

Мета симуляції — розвиток громадянської компетентності: розуміння того, як різні інтереси формують зовнішню політику, і вміння аргументовано відстоювати позицію. Оцінюйте якість аргументації, а не “правильність” позиції.

Завдання 6. Дебати “Нейтралітет чи НАТО?” 

Теза: “Після завершення війни Україна повинна проголосити постійний нейтралітет за прикладом Австрії (після 1955 р.) замість вступу до НАТО”.

Команди: “За тезу” та “Проти тези” — по 3–4 учні / учениці.

Структура: вступні промови (по 3 хв) → перехресні запитання (по 2 хв) → підсумкові промови (по 2 хв) → голосування класу.

Методичний коментар:

Роль командної позиції призначається, а не обирається — це розвиває вміння аргументувати різні точки зору. Після дебатів обов’язково проведіть дебрифінг: “Де вам було складніше — захищати цю позицію чи її спростовувати?”

---

Твердження	Ні	Частково	Так
Я розумію геополітичне становище України між Заходом і Сходом	☐	☐	☐
Я можу охарактеризувати основні етапи зовнішньої політики України з 1991 р.	☐	☐	☐
Я розумію, що таке Угода про асоціацію та що вона передбачає	☐	☐	☐
Я можу пояснити, чому відносини з різними сусідами складаються по-різному	☐	☐	☐
Я можу оцінити роль України в міжнародних організаціях	☐	☐	☐
Я вмію формулювати та обґрунтовувати власну позицію щодо зовнішньої політики	☐	☐	☐

Урок 29. Євроінтеграція, відносини з сусідніми країнами, участь у міжнародних організаціях

Робочий аркуш учнів і учениць

---

Дані соціологічних досліджень Центру Разумкова:

Рік	Підтримка членства України в НАТО
2013	~30%
2022	понад 80%

1. Що могло спричинити такий значний зсув? Запишіть не менше двох причин.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Оцініть: чи може держава бути нейтральною в сучасному світі? Поставте позначку і поясніть. ☐ Так / ☐ Ні / ☐ Залежить від обставин
   • Моя аргументація: ________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Завдання 1. Хронологія зовнішньої політики.

Заповніть таблицю.

Рік	Подія	Чому важлива?	Що сталося далі?
1994	Будапештський меморандум
2014	Підписання Угоди про асоціацію з ЄС
2017	Безвізовий режим з ЄС
2022	Статус кандидата на членство в ЄС

Яка з цих подій, на вашу думку, мала найбільший вплив на подальший розвиток України? Чому?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2. Аналіз кейсу (розвиток ключової компетентності).

Оберіть один кейс із запропонованих учителем / учителькою і заповніть таблицю.

Кейс: ____________________________________

Аспект	Ваша відповідь
Головне питання кейсу
Аргументи “за” одну позицію
Аргументи “за” іншу позицію
Ваша позиція та обґрунтування
Що б змінила / змінив, якби ухвалювала / ухвалював рішення

Завдання 3. Геополітична карта (ключова компетентність)

Позначте на контурній карті (або опишіть словами, якщо карти немає):

• Які регіони світу найактивніше підтримують Україну?
• Де зосереджені країни, що утрималися або проголосували проти резолюції ООН (2022)?
• Яку закономірність ви помічаєте? Що вона означає для зовнішньої політики України?

Мій висновок: ______________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 4. Власна позиція (ключова компетентність).

“Яким, на вашу думку, має бути найважливіший зовнішньополітичний пріоритет України у 2025–2030 роках?”

Оберіть один варіант і обґрунтуйте у 5–8 реченнях:

☐ Якнайшвидше членство в ЄС
☐ Членство в НАТО як гарантія безпеки
☐ Відновлення підконтрольних Україні територій
☐ Економічна реконструкція та розвиток
☐ Інше: ______________________

Моя аргументація (5–8 речень):

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Твердження	Ні	Частково	Так
Я розумію геополітичне становище України між Заходом і Сходом	☐	☐	☐
Я можу охарактеризувати основні етапи зовнішньої політики України з 1991 р.	☐	☐	☐
Я розумію, що таке Угода про асоціацію та що вона передбачає	☐	☐	☐
Я можу пояснити, чому відносини з різними сусідами складаються по-різному	☐	☐	☐
Я можу оцінити роль України в міжнародних організаціях	☐	☐	☐
Я вмію формулювати та обґрунтовувати власну позицію щодо зовнішньої політики	☐	☐	☐

Рефлексія:

• Що на цьому уроці вас найбільше здивувало?
• Яке питання залишилося для вас відкритим?
• Як особисто ви можете долучитись до підтримки міжнародного іміджу України?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Джерела та ресурси

Першоджерела та офіційні документи

• Будапештський меморандум (1994): https://treaties.un.org/
• Угода про асоціацію Україна–ЄС (2014): https://ukraine-eu.mfa.gov.ua/
• Резолюція ГА ООН ES-11/1 про засудження вторгнення (2022): https://digitallibrary.un.org/record/3960803
• Китайська позиція щодо врегулювання в Україні (2023): https://www.mfa.gov.cn/
• МЗС України: https://mfa.gov.ua/

Аналітичні джерела

• Центр Разумкова (соціологія, аналітика): https://razumkov.org.ua/
• Transparency International CPI: https://www.transparency.org/
• IMF Ukraine: https://www.imf.org/en/countries/UKR
• Atlantic Council UkraineAlert: https://www.atlanticcouncil.org/region/ukraine/
• Ukraineworld: https://ukraineworld.org/

Статистичні джерела

• Eurostat (торгівля ЄС–Україна): https://ec.europa.eu/eurostat/
• UNHCR (біженці): https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine
• ENTSO-E (енергетика): https://www.entsoe.eu/
• UN Comtrade (торговельна статистика): https://comtrade.un.org/

Доповіді та моніторинг

• Єврокомісія, Доповідь про прогрес України 2023: https://neighbourhood-enlargement.ec.europa.eu/
• ООН — ситуація в Україні: https://ukraine.un.org/
• UNCTAD — Зернова ініціатива: https://unctad.org/initiative-on-grain-from-ukraine

Наукова література (для поглибленого вивчення)

• Гантінгтон, С. Зіткнення цивілізацій (1996/2003 — укр. переклад)
• Бжезінський, З. Велика шахівниця (1997/2000 — укр. переклад)
• Nye, J. Soft Power: The Means to Success in World Politics (2004)