Урок 9. Тема. Значення історії та громадянської освіти для життя в суспільстві. Частина 1

---

Цей урок розкриває глибинний взаємозв’язок між історичними подіями, формуванням громадянського суспільства та розвитком демократичних цінностей. Через інтерактивні методи навчання, зокрема “Фішбоун” та дебати, учні й учениці досліджують, чому історія – це не просто перелік фактів і дат, а живий зв’язок між минулим і майбутнім суспільства. Аналізуючи три знакові події – Конституцію Пилипа Орлика, американський рух за громадянські права та Революцію Гідності, молодь осмислює історичне коріння демократичних цінностей та розуміє, як історичні процеси формують громадянську ідентичність.

Особливу цінність урок має для розвитку критичного мислення та формування особистого ставлення до історії. Дебати щодо виховної функції історії допомагають учням та ученицям усвідомити подвійну природу історичного знання – як об’єктивної науки та як джерела суспільних цінностей і моральних орієнтирів. Така рефлексія сприяє вихованню свідомих громадян і громадянок, які не лише знають історію, але й здатні критично аналізувати різні інтерпретації минулого, бачити причинно-наслідкові зв’язки між історичними подіями та сучасними суспільними процесами, а також брати активну участь у розбудові демократичного суспільства, спираючись на уроки історії.

---

1. Історична пам’ять –  це уявлення суспільства про минуле, які передаються через культуру, освіту, політику та традиції. Вона формує спільну ідентичність людей, впливає на їхнє ставлення до історичних подій та визначає, які події вважаються важливими. Історична пам’ять зберігається в символах, міфах, пам’ятниках, книгах та інших формах колективної пам’яті.
   Джерело: Удод О.А. ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Додатковий том. ‒ Кн. 1: А–Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во «Наукова думка», 2021. – 773 с.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=istorychna_pam’jat 
2. Громадянська освіта – це процес формування знань, цінностей, компетенцій і навичок, необхідних для активної участі людини в житті суспільства, розуміння своїх прав і обов’язків, критичного мислення та відповідального громадянства. Вона сприяє розвитку демократичних цінностей, правової культури та здатності впливати на соціальні й політичні процеси. Джерело: Громадянська освіта – це про компетенції, які допомагають будувати успішну країну. УП Життя: https://life.pravda.com.ua/projects/hromadianska-osvita/2021/02/16/243780/ 
3. Відповідальність – здатність особи чи колективу не тільки усвідомлено вибирати дії, способи поведінки і життя, а й оцінювати їх під кутом зору їхніх наслідків.
   Джерело: Енциклопедія сучасної України: https://esu.com.ua/article-34408 

---

Дизайн уроку

Навіщо нам історія та громадянська освіта?

Методичні рекомендації:

• Створіть невимушену атмосферу для відкритого обміну думками.
• Запропонуйте учням та ученицям розглянути питання з різних перспектив: особистої, суспільної, державної.
• Заохочуйте висловлюватись навіть тих, хто зазвичай мовчить, використовуючи прийом “естафети” або “мікрофона”.
• Фіксуйте ключові думки на дошці для подальшого використання у методі “Фішбоун”.

Запитання для обговорення:

1. Чи можна бути відповідальним громадянином, не знаючи історії?
   • Запропонуйте учням та ученицям навести приклади ситуацій, коли знання/незнання історії впливає на громадянську позицію.
   • Спонукайте до роздумів про те, як історичний контекст допомагає розуміти сучасні суспільно-політичні процеси.
   • Обговоріть, чи всі історичні знання однаково важливі для громадянина/громадянки, чи є ключові події, які мають знати всі.
   • Проведіть паралелі між історичною пам’яттю та колективною ідентичністю.
2. Як історія впливає на наше сучасне суспільство?
   • Запропонуйте проаналізувати, як історичні наративи використовуються в сучасній політиці.
   • Обговоріть, як історичні травми (Голодомор, Друга світова війна, радянська окупація) впливають на сучасну ментальність та політичну культуру.
   • Розгляньте, як історичні постаті стають символами та моральними орієнтирами для сучасників.
   • Проаналізуйте, як історичні міфи можуть як об’єднувати, так і роз’єднувати суспільство.
3. Що ми дізнаємося про себе через вивчення історії?
   • Заохотьте учнів та учениць поміркувати, як історія допомагає зрозуміти власне коріння та ідентичність.
   • Обговоріть, як знання про історичні помилки може допомогти уникнути їх повторення.
   • Розгляньте, як історія формує критичне мислення та здатність аналізувати складні суспільні процеси.
   • Запропонуйте поміркувати, як історія розкриває людську природу в екстремальних умовах (героїзм, жертовність, зрада, конформізм).

Метод “Фішбоун”

Підготовка до роботи за методом:

• Заздалегідь підготуйте великий шаблон скелета риби на дошці або на великому аркуші паперу.
• Підготуйте стікери або картки для запису думок учнів та учениць.
• Визначте модератора/модераторку (це може бути вчитель/вчителька або учень/учениця) для структурування дискусії.

Організація роботи:

1. Постановка проблеми (голова риби):
   • Чітко сформулюйте проблемне питання: “Чому історія та громадянська освіта важливі?”
   • Запропонуйте учнівству детально пояснити, як вони розуміють поняття “історія” та “громадянська освіта”.
2. Збір аргументів (верхні кістки):
   • Попросіть учнів та учениць навести факти, які підтверджують важливість історії та громадянської освіти.
   • Запропонуйте використовувати конкретні приклади з історії України та світу.
   • Заохочуйте посилатися на думки авторитетних істориків, філософів, політологів.
   • Запишіть кожен факт/аргумент на окремому стікері та прикріпіть до верхніх кісток.
3. Збір контраргументів (нижні кістки):
   • Запропонуйте навести аргументи скептиків щодо важливості історії та громадянської освіти.
   • Обговоріть потенційні небезпеки, пов’язані з маніпуляціями історичними фактами.
   • Розгляньте питання суб’єктивності в інтерпретації історичних подій.
   • Запишіть кожен контраргумент на окремому стікері та прикріпіть до нижніх кісток.
4. Формулювання висновку (хвіст риби):
   • Попросіть учнівство спільно сформулювати зважений висновок, який враховує різні точки зору.
   • Наголосіть на важливості критичного аналізу та синтезу думок.
   • Запишіть остаточний висновок у хвості риби.

Приклади можливих аргументів та контраргументів:

Аргументи (верхні кістки):

• Історія допомагає уникати повторення помилок минулого.
• Знання історії формує національну ідентичність та почуття приналежності.
• Історія розвиває критичне мислення та аналітичні навички.
• Громадянська освіта готує до свідомої участі в демократичних процесах.
• Історія пояснює причини сучасних геополітичних конфліктів.

Контраргументи (нижні кістки):

• Історичні наративи часто використовуються як інструмент політичної пропаганди.
• Інтерпретації історії можуть бути суб’єктивними та заангажованими.
• Зосередження на минулому може відволікати від вирішення актуальних проблем.
• Факти можуть замінюватися міфами, які фактично дезінформують громадян.
• Надмірний акцент на травматичних подіях може поглиблювати суспільні розколи.

Обговорення після методу “Фішбоун”:

• Запитайте учнів та учениць, чи змінилися їхні погляди після дискусії.
• Попросіть навести конкретні думки або аргументи, які вплинули на їхнє розуміння питання.
• Обговоріть, які аспекти важливості історії та громадянської освіти були для них новими чи несподіваними.
• Запропонуйте поміркувати, як отримані висновки можуть вплинути на їхнє ставлення до навчання та громадянської активності.

---

Завдання 1. “Як історія формує громадянське суспільство?”

Мета завдання:

• Розвинути розуміння взаємозв’язку між історичними подіями та формуванням громадянського суспільства.
• Практикувати навички аналізу історичних джерел та проведення історичних паралелей.
• Формувати вміння бачити причинно-наслідкові зв’язки між минулим і сучасністю.

Підготовчі матеріали:

• Підготуйте інформаційні картки про кожну з трьох історичних подій.
• Підберіть першоджерела для кожної події (фрагменти Конституції Пилипа Орлика, промови Мартіна Лютера Кінга, документальні матеріали про Революцію Гідності).
• Підготуйте додаткові візуальні матеріали (зображення, відеофрагменти, інфографіку).
• Розробіть шаблон для структурування відповідей груп.

Організація роботи:

1. Об’єднання учнів і учениць у три групи:
   • Використайте креативні методи для формування груп (наприклад, картки з символами трьох подій).
   • Забезпечте, щоб у кожній групі були учні та учениці з різним рівнем підготовки.
   • Призначте модератора/модераторку та доповідача/доповідачку в кожній групі.
2. Аналіз події за алгоритмом:

Для групи, яка досліджує Конституцію Пилипа Орлика (1710 р.):

• Запропонуйте проаналізувати, які демократичні принципи були закладені в цьому документі.
• Попросіть порівняти ці принципи з тогочасними європейськими політичними системами.
• Обговоріть, чому цей документ вважається важливим для української державницької традиції.
• Запропонуйте дослідити, які положення Конституції випередили свій час і знайшли відображення в сучасних демократичних системах.

Для групи, яка досліджує Рух за громадянські права в США (1950-1960-ті роки):

• Запропонуйте проаналізувати методи ненасильницького спротиву та громадянської непокори.
• Попросіть дослідити роль особистості (Мартін Лютер Кінг, Роза Паркс) у мобілізації громадянського суспільства.
• Обговоріть взаємозв’язок між рухом за громадянські права та законодавчими змінами.
• Запропонуйте проаналізувати, як цей рух вплинув на розвиток концепції прав людини у глобальному масштабі.

Для групи, яка досліджує Революцію Гідності (2013-2014 рр.):

• Запропонуйте проаналізувати роль громадянського суспільства та самоорганізації під час подій.
• Попросіть дослідити, які цінності відстоювали учасники протестів.
• Обговоріть, як Революція Гідності вплинула на формування національної ідентичності та громадянської свідомості.
• Запропонуйте проаналізувати, які зміни в суспільстві та державі відбулися внаслідок цих подій.

3. Презентація висновків групами:
   • Виділіть достатньо часу для кожної презентації (7-10 хвилин).
   • Заохочуйте використання візуальних матеріалів та цитат із першоджерел.
   • Після кожної презентації організуйте короткий сесія запитань-відповідей.
   • Пропонуйте іншим групам шукати зв’язки та паралелі між подіями.
4. Загальна дискусія:
   • Запропонуйте виявити спільні риси у всіх трьох подіях.
   • Обговоріть, які цінності та принципи громадянського суспільства проявилися у всіх цих подіях.
   • Проаналізуйте, як ці події вплинули на формування правових систем та громадянських інститутів.

Методичні рекомендації:

Конституція Пилипа Орлика (1710 р.):

• Наголосіть на унікальності цього документа для свого часу.
• Зверніть увагу на такі принципи як розподіл влади, виборність посад, підзвітність уряду.
• Обговоріть, як ці ідеї перегукуються із сучасними демократичними цінностями.
• Проаналізуйте історичний контекст створення документа та причини, чому він не був повністю реалізований.

Рух за громадянські права в США (1950-1960-ті роки):

• Підкресліть важливість ненасильницьких методів боротьби.
• Обговоріть роль медіа у висвітленні руху та формуванні громадської думки.
• Проаналізуйте взаємозв’язок між громадянським активізмом та законодавчими змінами.
• Розгляньте глобальний вплив руху на боротьбу за права людини в інших країнах.

Революція Гідності (2013-2014 рр.):

• Наголосіть на складності та багатовимірності цієї події.
• Обговоріть роль соціальних мереж та нових медіа в організації протестів.
• Проаналізуйте різноманітність учасників та їхніх мотивацій.
• Розгляньте, як події вплинули на громадянську ідентичність та політичну культуру в Україні.

Рефлексія:

• Чи можна сказати, що громадянське суспільство є результатом історичних процесів?
  • Запропонуйте учням та ученицям проаналізувати, як поступово формувалися інститути громадянського суспільства.
  • Обговоріть роль історичних криз та конфліктів у консолідації громадянського суспільства.
  • Розгляньте, як історичний досвід різних країн впливає на моделі громадянського суспільства.
• Як історія допомагає зрозуміти роль громадянина й громадянки в суспільстві?
  • Запропонуйте учнівству навести приклади історичних постатей, які демонструють різні моделі громадянської поведінки.
  • Обговоріть, як змінювалося розуміння громадянства протягом історії.
  • Проаналізуйте, як історичні випробування виявляють справжні цінності та пріоритети суспільства.

Завдання 2: “Чи має історія виховну функцію?”

Мета завдання:

• Розвинути навички аргументації та критичного мислення.
• Формувати здатність бачити різні аспекти складних питань.
• Заохотити рефлексію щодо ролі історії в формуванні світогляду.

Підготовчі матеріали:

• Підготуйте картки з ключовими аргументами для кожної групи.
• Підберіть цитати відомих істориків, філософів, педагогів щодо виховної функції історії.
• Розробіть критерії оцінювання аргументів та презентації позицій.
• Підготуйте таймер для контролю часу виступів.

Організація роботи:

1. Підготовка до дебатів:
   • Розподіліть учнів та учениць на дві групи, намагаючись забезпечити баланс сильних сторін.
   • Чітко поясніть формат дебатів та правила висловлення думок.
   • Виділіть достатньо часу (15-20 хвилин) для підготовки аргументів.
   • Призначте модератора/модераторку дебатів з-поміж учнівства або виконайте цю роль самостійно.

Для першої групи (історія — лише наука):

• Запропонуйте дослідити концепцію об’єктивності в історичній науці.
• Порадьте звернути увагу на приклади політизації історії та її негативні наслідки.
• Підкажіть обмірковувати аргументи щодо права кожної людини на власні моральні висновки з історичних фактів.
• Запропонуйте розглянути ризики нав’язування “правильних” інтерпретацій історії.

Для другої групи (історія має виховну функцію):

• Запропонуйте дослідити приклади, як історія сприяє формуванню національної ідентичності.
• Порадьте звернути увагу на роль історичних прикладів у моральному вихованні.
• Підкажіть обмірковувати аргументи щодо циклічності історії та важливості засвоєння її уроків.
• Запропонуйте розглянути роль історичних наративів у процесі примирення після конфліктів.

2. Проведення дебатів:
   • Встановіть чіткий регламент виступів (3-5 хвилин на презентацію позиції, 2-3 хвилини на відповідь).
   • Заохочуйте використання конкретних історичних прикладів для підкріплення аргументів.
   • Слідкуйте за дотриманням етики дискусії та взаємоповаги.
   • Фіксуйте ключові аргументи на дошці.
3. Структура дебатів:
   • Вступні промови представників/представниць груп.
   • Раунд запитань-відповідей між групами.
   • Час на підготовку контраргументів.
   • Презентація контраргументів.
   • Заключні промови груп.
4. Пошук компромісу:
   • Після основної частини дебатів запропонуйте групам знайти точки дотику.
   • Попросіть сформулювати спільну позицію, яка враховувала б сильні аргументи обох сторін.
   • Обговоріть можливі шляхи балансування між науковою об’єктивністю та виховною функцією історії.

Методичні поради щодо можливих аргументів:

Для групи “Історія — лише наука”:

• Історична наука має базуватися на фактах та доказах, а не на моральних судженнях.
• Політизація історії та нав’язування “правильних” інтерпретацій призводить до маніпуляцій та пропаганди.
• Різні суспільства та культури мають різні ціннісні системи, тому неможливо сформулювати універсальні моральні уроки історії.
• Професійні історики прагнуть до об’єктивності та уникнення емоційних оцінок.
• Історія показує різноманіття людського досвіду без однозначних висновків про “правильність” тих чи інших дій.

Для групи “Історія має виховну функцію”:

• Історія завжди була джерелом прикладів моральної поведінки та патріотичного виховання.
• Неможливо повністю відокремити факти від їх інтерпретації та оцінки.
• Історія допомагає сформувати колективну ідентичність та цінності суспільства.
• Вивчення помилок минулого допомагає уникнути їх повторення в майбутньому.
• Історія розвиває емпатію та розуміння різних перспектив, що є важливим для морального розвитку.

Рефлексія після дебатів:

• Чи змінилася ваша думка після дебатів?
  • Запропонуйте учням та ученицям проаналізувати, які аргументи опонентів здалися їм найбільш переконливими.
  • Попросіть пояснити, чому їхня позиція змінилася або залишилася незмінною.
  • Обговоріть, чи важливо бути готовим/готовою змінити свою думку під впливом переконливих аргументів.
• Чи є баланс між історією як наукою і її суспільною функцією?
  • Запропонуйте поміркувати, як можна поєднати наукову точність із суспільною значущістю історії.
  • Обговоріть роль істориків у суспільстві та їхню відповідальність.
  • Проаналізуйте, як змінювалося розуміння ролі історії в різні епохи.
• Чи можна використовувати історію для виховання громадянської свідомості?
  • Запропонуйте навести приклади “правильного” та “неправильного” використання історії у вихованні.
  • Обговоріть, які історичні теми найбільше сприяють формуванню громадянських цінностей.
  • Проаналізуйте, як уникнути маніпуляцій та пропаганди при використанні історії у виховних цілях.

Урок 9. Тема. Значення історії та громадянської освіти для життя в суспільстві. Частина 1

Робочий аркуш для учнів і учениць

---

Моя початкова позиція:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Метод “Фішбоун”

Головне питання: Чому історія та громадянська освіта важливі?

Аргументи ЗА (верхні кістки):

1. _____________________________________________________________________________________
2. _____________________________________________________________________________________
3. _____________________________________________________________________________________
4. _____________________________________________________________________________________

Аргументи ПРОТИ (нижні кістки):

1. _____________________________________________________________________________________
2. _____________________________________________________________________________________
3. _____________________________________________________________________________________
4. _____________________________________________________________________________________

Загальний висновок:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Завдання 1. “Як історія формує громадянське суспільство?”

Історична подія: _____________________________________________________________________________________

Опис події:

• Де і коли відбулася? __________________________________________________________________
• Передумови: _________________________________________________________________________
• Учасники: ____________________________________________________________________________
• Ключові вимоги/цінності: ______________________________________________________________

Аналіз впливу на громадянське суспільство:

• Принципи громадянського суспільства у цій події:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Вплив на тогочасне суспільство:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Наслідки для розвитку демократії:

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Паралелі із сучасністю:

• Аналогії із сучасними процесами:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Уроки для сьогодення:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2: “Чи має історія виховну функцію?”

Моя позиція: __________________________________________________________________________________________

Аргументи на підтримку моєї позиції:

1. _____________________________________________________________________________________
2. _____________________________________________________________________________________
3. _____________________________________________________________________________________

Аргументи протилежної сторони, які мене переконали:

1. _____________________________________________________________________________________
2. _____________________________________________________________________________________

Компромісний висновок:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

• Чи змінилися мої погляди на значення історії та громадянської освіти? Як саме?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Історична подія, яка, на мою думку, найбільше вплинула на формування громадянського суспільства, і чому:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Як я можу використати знання з історії для власної активної громадянської позиції:

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________