Тема 25. Комунікативний намір співрозмовника

матеріал 2

Урок 43. Комунікативний намір співрозмовника (діалог)

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 43

Комунікативний намір співрозмовника (діалог)

Опорні поняття:

комунікація;
адресат;
адресант;
діалог.

На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання:

виявляє відмінності в інтерпретації фактів, явищ, подій, враховуючи причини розбіжностей з огляду на суб’єктивні фактори, підтекст, історико-культурний або інший контекст [12 МОВ 1.4.3];
аргументовано висловлює власну позицію, використовуючи вербальні та невербальні засоби, щодо широкого кола актуальних проблем з урахуванням різних поглядів, ідей, переконань, зокрема висловлених у художньому тексті, медіатексті [12 МОВ 1.6.1];
визначає і коментує проблеми, порушені в одному чи кількох текстах (зокрема художніх текстах, медіатекстах), зважаючи на контекст (культурний, соціальний, особистісний) [12 МОВ 2.2.1].

Гачок

Уявіть: ви пишете комусь у чат «Треба поговорити».

Що ви мали на увазі – а що прочитала інша людина?

Скільки різних емоцій можна «начитати» в одній і тій самій фразі?

Сьогодні ви дізнаєтеся, чому в комунікації ми чуємо не тільки слова, а ще й наміри, підтексти й власні страхи.

Теорія

Особливості оформлення діалогу

Діалог можна записати двома способами:

1. Репліки, що беруться в лапки, записуються підряд. Якщо між репліками немає слів автора, то між ними ставимо тире, наприклад:

«Мамо,— питаю,— то льони цвітуть?» А мати сміється: «То,— кажуть,— Дніпро».— «А чого він такий синій?» — «Від неба»,— кажуть (О. Гончар).

2. Якщо репліки не беруться в лапки, їх треба записувати кожну з абзацу і ставити тире на початку рядка. Слова автора, які супроводжують репліки, оформлюються за загальними правилами написання речень із прямою мовою, наприклад:

— Мамо,— питаю,— то льони цвітуть?

А мати сміється:

— То,— кажуть,— Дніпро.

— А чого він такий синій?

— Від неба,— кажуть.

Завдання 1

Прочитайте текст. У запропонованому фрагменті розставте розділові знаки в діалогах, користуючись правилами.

Потроху я зрозумів твоє невеселе життя. Довший час ти мав лише одну розвагу: милуватися вечірнім сонцем. Я дізнався про це вранці четвертого дня, коли ти мовив мені

Я дуже люблю призахідне сонце. Ходімо подивимось, як сонце заходить.

Але ж доведеться почекати…

Чекати? Чого?

Щоб сонце сіло.

Спершу ти дуже здивувався, а потім засміявся сам із себе і мовив

Мені все здається, ніби я вдома!

І справді. Усім відомо, що коли в Америці полудень, у Франції вже вечоріє. I аби за одну хвилину перенестися до Франції, можна було б подивитись, як там сідає сонце. На жаль, до Франції неблизький світ. А на твоїй планетці тобі досить було пересунути свого стільця на крок, другий. I ти бачив захід сонця щоразу, коли тільки бажав… І тут хлопчик вигукнув

Якось за один день я бачив захід сонця сорок три рази!

I трохи перегодом ти додав

Бачиш… коли стає дуже сумно, утішно помилуватися, як сідає сонце.

Виходить, того дня, коли ти бачив захід сонця сорок три рази, тобі було дуже сумно?

Але маленький принц не відповів (за повістю «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері).

Завдання 2

Прочитайте тексти й виконайте завдання до них.

Для виконання завдання можна розділитися на групи, кожна з яких обирає для роботи один із текстів.

Після опрацювання матеріалу обміняйтеся думками з однокласниками й однокласницями.

Текст 1. Інтерв’ю з українською письменницею та журналісткою Катериною Бабкіною.

– Для початку дещо «кулінарні» запитання. Хто такий письменник? У чому різниця між письменником, публіцистом і журналістом? Хто з них може більше собі дозволити?

– На мою думку, письменник – це людина, яка розповідає вигадані історії. Вони можуть ґрунтуватися на реальних подіях. Письменник передає свій емоційний досвід іншим. Тоді як журналіст – той, хто оповідає дійсність. А публіцист оповідає дійсність у більш повільний та художній спосіб.

– Як, на вашу думку, популяризувати читання у дітей, прищепити любов до книг?

– Писати хороші книги, розуміти дітей, поважати їх, вірити в них, говорити до них як до повноцінних членів соціуму.

– Що б ви побажали тому, хто починає писати?

– Бути уважним до світу, бути гранично уважним до світу у всіх його проявах. Це дуже важливо, це провідна риса письменника, яка може забезпечити йому шлях до порозуміння з аудиторією.

– Хто для вас сучасний читач?

– Сучасний читач дуже спраглий якісного контенту в доступній йому формі.

Кожен читач завжди потребує уваги й поваги, про що мусять пам’ятати автори та видавці. Це і якість книг, і різноманітність перекладів, і жвавість контекстів. Це зручні мережі продажу, доступність книги завжди й усюди, це інформація, заохочення, освіта (за О. Усачовою).

Текст 2.

Людина в спорті – це людина цілі. Інтерв’ю з Жаном Беленюком.

‑ Ви почали займатися боротьбою в 2000 році, коли вам було дев’ять років. Як минуло Ваше дитинство? Чи був у Вас час на звичайні дитячі веселощі та спілкування з однолітками?

‑ Я спочатку займався спортом тільки три дні на тиждень, і мені вистачало часу і на навчання, і на прогулянки з друзями. Із часом у мене стали більш насичені тренування, і я почав займатися щодня, крім неділі. Таким чином, мені бракувало часу на так зване особисте життя, і навчання почало страждати від цього. Я відразу зробив ставку на спорт, відчуваючи, що боротьба ‑ це моє захоплення.

‑ Що Вам дарує відчуття розслабленості? Подорожі? Книги?

‑ Перед змаганнями, звичайно, не можеш розслабитися, бо присутній психологічний тиск. Я намагаюся, коли є бажання й вільний час, почитати книги, сходити в театр, на балет. Мене долучають до культурного життя мама з дівчиною.

‑ Спортивна кар’єра передбачає певні труднощі та емоційні навантаження. Які Ви можете дати поради, як вистояти в стресових ситуаціях?

‑ Залежить від людини. Деякі люди можуть долати це напруження самостійно, деякі ні. Я сам себе налаштовую й сам із собою розмовляю. Це схоже на шизофренію (Сміється).

‑ Дякуємо, Жане, за таку приємну розмову та бажаємо майбутніх перемог і здійснення усіх мрій та планів!

Поміркуйте

Риси якого стилю мовлення характерні для кожного тексту? Обґрунтуйте свою думку.
Які завдання ставили перед собою модератори комунікації?
Який комунікативний намір мають співрозмовники? Чи можуть збігатися комунікативні наміри адресанта й адресата?
Чи можна помітити комунікативний шум у пропонованій ситуації спілкування? Якщо так, то в яких формах?
У який спосіб виражаються емоції в цій комунікативній ситуації?
Які особистості можуть стати цікавими опитуваними для інтерв’ю?
Які питання поставили б ви, беручи інтерв’ю в письменниці чи спортсмена? Запишіть свої пропоновані питання до кожного співрозмовника (до 5 питань).

Завдання 3

Ознайомтеся з текстом і виконайте завдання.

Маємо нагоду поговорити про риси успішного співрозмовника та про те, чи може особистість стати вправним оратором завдяки певними тренуванням.

Чи замислювалися ви, у яких ситуаціях нам потрібні ораторські здібності? Чи тільки під час важливих дипломатичних перемовин і пишних публічних виступів? Можливо, ми використовуємо навички з риторики кожного разу, коли нам потрібно переконати рідних чи друзів у правильності своєї думки, коли необхідно скласти з однокласниками план чергового благодійного заходу в школі чи закликати підписників в інстаграмі збирати донати для Збройних сил України? Так, звичайно, здібності вправного оратора потрібні нам ледь не щодня в найрізноманітніших ситуаціях. І сьогодні ми спробуємо прокачати свої навички гарного співрозмовника та дізнатися про деякі лайфхаки, що допоможуть вам чітко, аргументовано й красиво висловлювати свої думки.

Так, іздавна люди, які мали дар красномовства, мали важливу роль у суспільстві. Вони часто ставали представниками спільноти в політиці, вирішували важливі питання у сфері культури. Безсумнівно, здібності вправного промовця – дуже важливий складник іміджу сучасної прогресивної людини, яке хоче побудувати успішну кар’єру. І тут пригадаються влучні слова Наполеона: «Хто не вміє говорити, кар’єри не зробить».

Якими мають бути умови спілкування, аби воно стало успішним? Звичайно, ідеться про відкритість, використання неагресивних тону, жестів, міміки. Адресант повинен контролювати емоції, бути уважним до коментарів слухачів.

Варто працювати над мелодійністю й благозвучністю мовлення. І в цьому можуть допомогти чистомовки й скоромовки!

За посиланням прослухайте найдовшу скоромовку в українській мові у виконанні Анастасії Смєхової.

Відео

https://www.youtube.com/watch?v=5s0MwmxOFAIhttps://www.youtube.com/watch?v=5s0MwmxOFAI

Запропонуйте своїм однокласникам і однокласницям челедж із вивчення найдовшої скоромовки!

Звичайно, особистість мовця – це не тільки вимова. Аби бути вправним оратором, потрібно мати такі риси: упевненість у собі, артистизм, щирість і доброзичливість, обізнаність.

Якщо ти будеш упевненим у собі, то люди несвідомо тягнутимуться до тебе, адже до сильних особистостей завжди дослухаються, цікавляться ними. Такі люди стають трансляторами важливих думок. Тому варто пам’ятати: якщо оратор поводиться невпевнено, до нього дуже швидко втрачають інтерес.

Не варто забувати про артистизм! Не даремно курси театральної майстерності є затребуваними серед фахівців у різних галузях. Адже успішність виступу залежить не тільки від змістового наповнення промови, але й від міміки, жестів, інтонації мовця. Тому під час підготовки до виголошення важливої промови варто тренувати позу, продумувати рухи, відпрацьовувати інтонування. Ваш виступ – це теж маленька вистава. А от чи отримає вона овації, залежить тільки від вас і вашої наполегливості.

Безумовно, ритор повинен бути щирим. Таким людям більше довіряють, до них прихильніше ставляться.

Промовець має бути обізнаний у тому, про що говорить. Це дозволяє почуватися більш упевнено. Обізнана людина стає для слухачів ходячою енциклопедією, що підсилює авторитет.

Не варто забувати про об’єктивність. Вона викликає серйозне сприйняття. А суб’єктивність може дратувати. Не даремно говорив Вінстон Черчилль: «Оратор повинен вичерпати тему, а не терпіння слухачів».

Окрасою виступу стане доброзичливість. Емпатичність може створити для вашої промови необхідне тло, що стане запорукою її позитивного сприйняття.

Завдання 4

На основі інформації, які ви дізналися з тексту, складіть гайд для особистості, яка готується до промови чи важливого діалогу.

Гайд успішного співрозмовника

1. Робота над вимовою й тоном.

2. __________________________

3. __________________________

4. __________________________

5. __________________________

Завдання 5

Попрацюйте із зображення, запропоновані нижче.

1. Запропонуйте назви емоцій, які можуть бути позначені такими зображеннями.

2. У яких комунікативних ситуаціях може виникати така чи інша невербальна реакція. Чому?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 6

Перегляньте фрагмент фільму «Залізна леді» за посиланням і виконайте завдання.

Посилання: https://www.youtube.com/watch?v=H8Nv45UHxVk

Відео

Поміркуйте, над покращенням яких комунікативних рис працювала Маргарет Тетчер.

На основі переглянутого відео складіть таблицю сильних і слабких рис політикині як ораторки й співрозмовниці.

Риси комунікативного образу Маргарет Тетчер

Позитивні риси	Недоліки, із якими варто було працювати

Рефлексія

Виходить, що над іміджем оратора треба довго й старанно працювати. Не варто забувати про чистоту вимови, але й про чіткість висловленої думки треба пам’ятати, важливими є жести й міміка, проте над тембром голосу теж варто працювати. Так, це непростий виклик, але результат того вартує!

Упевнена, що робота над своїм мовним іміджем буде для вас цікавим викликом, а не прикрим випробуванням! Недаремно сказав Цицерон: «Поетами народжуються, ораторами стають». Тож бажаю вам натхненної роботи! Пам’ятайте: варто лише заговорити, щоб вас побачили!

Домашнє завдання

Складіть і запишіть текст інтерв’ю.

Співрозмовником може бути спортсмен, блогер, науковець, співак, художник.

Поміркуйте, чи зміниться формат інтерв’ю залежно від того, з ким плануєте розмову. Аргументуйте відповідь.

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 43

Комунікативний намір співрозмовника (діалог)

Опорні поняття:

комунікація;
адресат;
адресант;
діалог.

На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання:

виявляє відмінності в інтерпретації фактів, явищ, подій, враховуючи причини розбіжностей з огляду на суб’єктивні фактори, підтекст, історико-культурний або інший контекст [12 МОВ 1.4.3];
аргументовано висловлює власну позицію, використовуючи вербальні та невербальні засоби, щодо широкого кола актуальних проблем з урахуванням різних поглядів, ідей, переконань, зокрема висловлених у художньому тексті, медіатексті [12 МОВ 1.6.1];
визначає і коментує проблеми, порушені в одному чи кількох текстах (зокрема художніх текстах, медіатекстах), зважаючи на контекст (культурний, соціальний, особистісний) [12 МОВ 2.2.1].

Гачок

Уявіть: ви пишете комусь у чат «Треба поговорити».

Що ви мали на увазі – а що прочитала інша людина?

Скільки різних емоцій можна «начитати» в одній і тій самій фразі?

Сьогодні ви дізнаєтеся, чому в комунікації ми чуємо не тільки слова, а ще й наміри, підтексти й власні страхи.

Теорія

Особливості оформлення діалогу

Діалог можна записати двома способами:

1. Репліки, що беруться в лапки, записуються підряд. Якщо між репліками немає слів автора, то між ними ставимо тире, наприклад:

«Мамо,— питаю,— то льони цвітуть?» А мати сміється: «То,— кажуть,— Дніпро».— «А чого він такий синій?» — «Від неба»,— кажуть (О. Гончар).

2. Якщо репліки не беруться в лапки, їх треба записувати кожну з абзацу і ставити тире на початку рядка. Слова автора, які супроводжують репліки, оформлюються за загальними правилами написання речень із прямою мовою, наприклад:

— Мамо,— питаю,— то льони цвітуть?

А мати сміється:

— То,— кажуть,— Дніпро.

— А чого він такий синій?

— Від неба,— кажуть.

Завдання 1

Прочитайте текст. У запропонованому фрагменті розставте розділові знаки в діалогах, користуючись правилами.

Потроху я зрозумів твоє невеселе життя. Довший час ти мав лише одну розвагу: милуватися вечірнім сонцем. Я дізнався про це вранці четвертого дня, коли ти мовив мені

Я дуже люблю призахідне сонце. Ходімо подивимось, як сонце заходить.

Але ж доведеться почекати…

Чекати? Чого?

Щоб сонце сіло.

Спершу ти дуже здивувався, а потім засміявся сам із себе і мовив

Мені все здається, ніби я вдома!

І справді. Усім відомо, що коли в Америці полудень, у Франції вже вечоріє. I аби за одну хвилину перенестися до Франції, можна було б подивитись, як там сідає сонце. На жаль, до Франції неблизький світ. А на твоїй планетці тобі досить було пересунути свого стільця на крок, другий. I ти бачив захід сонця щоразу, коли тільки бажав… І тут хлопчик вигукнув

Якось за один день я бачив захід сонця сорок три рази!

I трохи перегодом ти додав

Бачиш… коли стає дуже сумно, утішно помилуватися, як сідає сонце.

Виходить, того дня, коли ти бачив захід сонця сорок три рази, тобі було дуже сумно?

Але маленький принц не відповів (за повістю «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері).

Завдання 2

Прочитайте тексти й виконайте завдання до них.

Для виконання завдання можна розділитися на групи, кожна з яких обирає для роботи один із текстів.

Після опрацювання матеріалу обміняйтеся думками з однокласниками й однокласницями.

Текст 1. Інтерв’ю з українською письменницею та журналісткою Катериною Бабкіною.

– Для початку дещо «кулінарні» запитання. Хто такий письменник? У чому різниця між письменником, публіцистом і журналістом? Хто з них може більше собі дозволити?

– На мою думку, письменник – це людина, яка розповідає вигадані історії. Вони можуть ґрунтуватися на реальних подіях. Письменник передає свій емоційний досвід іншим. Тоді як журналіст – той, хто оповідає дійсність. А публіцист оповідає дійсність у більш повільний та художній спосіб.

– Як, на вашу думку, популяризувати читання у дітей, прищепити любов до книг?

– Писати хороші книги, розуміти дітей, поважати їх, вірити у них, говорити до них як до повноцінних членів соціуму.

– Що б ви побажали тому, хто починає писати?

– Бути уважним до світу, бути гранично уважним до світу у всіх його проявах. Це дуже важливо, це провідна риса письменника, яка може забезпечити йому шлях до порозуміння з аудиторією.

– Хто для вас сучасний читач?

– Сучасний читач дуже спраглий якісного контенту в доступній йому формі.

Кожен читач завжди потребує уваги й поваги, про що мусять пам’ятати автори та видавці. Це і якість книг, і різноманітність перекладів, і жвавість контекстів. Це зручні мережі продажу, доступність книги завжди й усюди, це інформація, заохочення, освіта (за О. Усачовою).

Текст 2.

Людина в спорті – це людина цілі. Інтерв’ю з Жаном Беленюком.

‑ Ви почали займатися боротьбою в 2000 році, коли вам було дев’ять років. Як минуло Ваше дитинство? Чи був у Вас час на звичайні дитячі веселощі та спілкування з однолітками?

‑ Я спочатку займався спортом тільки три дні на тиждень, і мені вистачало часу і на навчання, і на прогулянки з друзями. Із часом у мене стали більш насичені тренування, і я почав займатися щодня, крім неділі. Таким чином, мені бракувало часу на так зване особисте життя, і навчання почало страждати від цього. Я відразу зробив ставку на спорт, відчуваючи, що боротьба ‑ це моє захоплення.

‑ Що Вам дарує відчуття розслабленості? Подорожі? Книги?

‑ Перед змаганнями, звичайно, не можеш розслабитися, бо присутній психологічний тиск. Я намагаюся, коли є бажання й вільний час, почитати книги, сходити в театр, на балет. Мене долучають до культурного життя мама з дівчиною.

‑ Спортивна кар’єра передбачає певні труднощі та емоційні навантаження. Які Ви можете дати поради, як вистояти в стресових ситуаціях?

‑ Залежить від людини. Деякі люди можуть долати це напруження самостійно, деякі ні. Я сам себе налаштовую й сам із собою розмовляю. Це схоже на шизофренію (Сміється).

‑ Дякуємо, Жане, за таку приємну розмову та бажаємо майбутніх перемог і здійснення усіх мрій та планів!

Поміркуйте

Риси якого стилю мовлення характерні для кожного тексту? Обґрунтуйте свою думку.
Які завдання ставили перед собою модератори комунікації?
Який комунікативний намір мають співрозмовники? Чи можуть збігатися комунікативні наміри адресанта й адресата?
Чи можна помітити комунікативний шум у пропонованій ситуації спілкування? Якщо так, то в яких формах?
У який спосіб виражаються емоції в цій комунікативній ситуації?
Які особистості можуть стати цікавими опитуваними для інтерв’ю?
Які питання поставили б ви, беручи інтерв’ю в письменниці чи спортсмена? Запишіть свої пропоновані питання до кожного співрозмовника (до 5 питань).