Урок 9. Тема: Неокласики доби модерну. Частина 1

Урок 9

Тема: Неокласики доби модерну. Частина 1

---

• вірш Юрія Клена «Осінь» у музичній інтерпретації Соломії Чубай.

---

Сьогодні з нами — Юрій Клен! Поетичне ім’я, чи не так? Можливо, тому, що вигадане. Адже справжнє ім’я цього поета — Освальд-Еккард Бургардт (плюсик до карми тим, хто зміг прочитати правильно з першого разу). Поети-авангардисти того часу любили вигадливо перекручувати свої імена. Так, Ґео Шкурупій — насправді Юрій (або ж Георгій, не більше), а Михайль Семенко та Майк Йогансен — просто собі Михайли. Однак псевдоніми таки крутецькі, нічого сказати…

---

1937 рік. Скорботний рік в історії України: початок масових репресій, що увійшли в історію під назвою «Великий терор». 5 серпня 1937 року наказом НКВД № 00447 набрала чинности постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін. Ретельно проводилася «чистка» партійних лав та органів безпеки. Політбюро ЦК КП(б)У розіслало по областях УРСР указівку про формування позасудового репресивного органу — обласних «трійок», створених для спрощення процедури засудження.

За період «Великого терору» на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин — до розстрілу. Решту було відправлено до в’язниць і таборів. Лише в урочищі Сандармох поблизу міста Медвеж’єгорська в Карелії в період 27 жовтня — 4 листопада 1937 року з нагоди наближення 20-річчя Жовтневої революції було розстріляно 1111 осіб, із них 287 українців та осіб, долі яких пов’язані з Україною. Серед них — митці: Лесь Курбас, Микола Куліш, Марко Вороний, Микола Зеров, Валер’ян Підмогильний та інші яскраві постаті українського відродження 20-х років ХХ століття.

___________________________________________________________________________

Юрієві Клену пощастило уникнути репресій: 1931 року, скориставшись своїм німецьким походженням, він емігрував до Німеччини, де жив і творив до кінця своїх літ. Проте як митець Юрій Клен сформувався ще за життя в Києві. Уже в 20-ті роки розкрилися ті особливості його манери письма, що зближували Юрія Клена з неокласиками: досконале володіння мистецькою формою, панівний естетизм, звернення до ідеалів античности.

---

Неокласики — так називали невелике коло київських поетів, перекладачів і літературознавців 1920-их років — Миколу Зерова, Михайла Драй-Хмару, Павла Филиповича, Максима Рильського та Юрія Клена. Поет Драй-Хмара в сонеті «Лебеді» стосовно своїх товаришів ужив вираз «гроно п’ятірне», яке стало синонімом терміна «неокласики». Вони об’єднались у неформальне товариство вільних митців, які відмежовувалися від позахудожніх організацій. Спільними для неокласиків стали принципи «аристократизму духу», творчого інтелекту, тяжіння до гармонії між раціональною сферою та почуттями. Вони захоплювалися досконалістю античної лірики, вишуканістю доробку трубадурів, глибиною орієнтальної поезії, естетичним смаком класицистів, шляхетністю барокової метафори, філігранністю творів французьких «парнасців», а також українською класикою. Їхня естетична програма характеризувалася прагненням до строгої форми, гармонійної завершеності вірша, наслідуванням класичних зразків.

Завдання 1. Читаємо, як відчуваємо

Прочитай вірш Юрія Клена «Осінь», уявляючи змальовані в ньому образи:

Осінь, дівчинку маленьку,
я гойдаю на колінах,
а по шибах дощ забренькав,
плине, мов на хвилях ліні.

Навантаживши в трамваї,
млу розвозить вечір синій.
Заблудився він між ліній.
У півтемряві співають
Тихі вйолончелі ліні.

Завдання 2

Зверни увагу на віртуозне перегукування слів лінь та лінії, а також на рядки «У півтемряві співають // Тихі вйолончелі ліні». Як гадаєш, чому з усіх музичних інструментів автор вивів тут саме образ віолончелі, до того ж вйолончелі ліні?

Уяви, що тобі випало створити ансамбль осені — склади перелік музичних інструментів, які перегукуються тобі з цією порою й гармонійно звучатимуть разом. 

Завдання 3

Послухай цей вірш у музичній інтерпретації Соломії Чубай і зверни увагу на стилізацію дощу у відеоряді, що настроєво доповнює пісню:

Варто знати про виконавицю

Соломія Чубай — українська співачка, музикантка, композиторка, вокалістка етно-рок-гурту «Джалапіта», продюсерка літературно-музичних проєктів. З-поміж них такі: «П’ятикнижжя» — проєкт, присвячений батькові Соломії, поетові Грицькові Чубаєві, та «Колискові для Олекси» — проєкт, присвячений дітям з аутизмом та їхнім батькам. Також Соломія Чубай – авторка маштабного мистецького проєкту з симфонічним орекестром «POETY. Діалог поколінь», до якого увійшли пісні на слова поетів різних поколінь: Павла Тичини, Юрія Клена, Миколи Вінграновського, Грицька Чубая, Олександра Ірванця та інших.

---

1. Альбом Соломії Чубай називається «Альбом поколінь». Спробуй уявити, про що могли б побесідувати поети сучасних 20-их із поетами 20-их минулого століття. Які теми порушували б письменники в цьому діалозі?
2. Якби тобі випало дібрати поезію для подібного альбому, які автори це були б? (Можна називати українських поетів усіх поколінь)

За можливості придбайте в класну бібліотеку (або візьміть у користування в міській) єдине на сьогодні видання поеми «Метафізичний реквієм» та присвятіть урок цій книжці: прочитайте інші частини поеми, зверніть увагу на особливу верстку та ілюстрації — це чудовий приклад футуристичного витвору мистецтва.

1. 1937 – символічний день початку «Великого терору».
2. Неокласики: https://nlu.org.ua/vustavki.php?id=685
3. Чубай Соломія Григорівна — Вікіпедія
4. POETY. Діалог поколінь – CITY OF LITERATURE

Урок 9

Тема: Неокласики доби модерну. Частина 1

---

• вірш Юрія Клена «Осінь» у музичній інтерпретації Соломії Чубай.

---

Сьогодні з нами — Юрій Клен! Поетичне ім’я, чи не так? Можливо, тому, що вигадане. Адже справжнє ім’я цього поета — Освальд-Еккард Бургардт (плюсик до карми тим, хто зміг прочитати правильно з першого разу). Поети-авангардисти того часу любили вигадливо перекручувати свої імена. Так, Ґео Шкурупій — насправді Юрій (або ж Георгій, не більше), а Михайль Семенко та Майк Йогансен — просто собі Михайли. Однак псевдоніми таки крутецькі, нічого сказати…

---

1937 рік. Скорботний рік в історії України: початок масових репресій, що увійшли в історію під назвою «Великий терор». 5 серпня 1937 року наказом НКВД № 00447 набрала чинности постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін. Ретельно проводилася «чистка» партійних лав та органів безпеки. Політбюро ЦК КП(б)У розіслало по областях УРСР указівку про формування позасудового репресивного органу — обласних «трійок», створених для спрощення процедури засудження.

За період «Великого терору» на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин — до розстрілу. Решту було відправлено до в’язниць і таборів. Лише в урочищі Сандармох поблизу міста Медвеж’єгорська в Карелії в період 27 жовтня — 4 листопада 1937 року з нагоди наближення 20-річчя Жовтневої революції було розстріляно 1111 осіб, із них 287 українців та осіб, долі яких пов’язані з Україною. Серед них — митці: Лесь Курбас, Микола Куліш, Марко Вороний, Микола Зеров, Валер’ян Підмогильний та інші яскраві постаті українського відродження 20-х років ХХ століття.

___________________________________________________________________________

Юрієві Клену пощастило уникнути репресій: 1931 року, скориставшись своїм німецьким походженням, він емігрував до Німеччини, де жив і творив до кінця своїх літ. Проте як митець Юрій Клен сформувався ще за життя в Києві. Уже в 20-ті роки розкрилися ті особливості його манери письма, що зближували Юрія Клена з неокласиками: досконале володіння мистецькою формою, панівний естетизм, звернення до ідеалів античности.

---

Неокласики — так називали невелике коло київських поетів, перекладачів і літературознавців 1920-их років — Миколу Зерова, Михайла Драй-Хмару, Павла Филиповича, Максима Рильського та Юрія Клена. Поет Драй-Хмара в сонеті «Лебеді» стосовно своїх товаришів ужив вираз «гроно п’ятірне», яке стало синонімом терміна «неокласики». Вони об’єднались у неформальне товариство вільних митців, які відмежовувалися від позахудожніх організацій. Спільними для неокласиків стали принципи «аристократизму духу», творчого інтелекту, тяжіння до гармонії між раціональною сферою та почуттями. Вони захоплювалися досконалістю античної лірики, вишуканістю доробку трубадурів, глибиною орієнтальної поезії, естетичним смаком класицистів, шляхетністю барокової метафори, філігранністю творів французьких «парнасців», а також українською класикою. Їхня естетична програма характеризувалася прагненням до строгої форми, гармонійної завершеності вірша, наслідуванням класичних зразків.

Завдання 1. Читаємо, як відчуваємо

Прочитай вірш Юрія Клена «Осінь», уявляючи змальовані в ньому образи:

Осінь, дівчинку маленьку,
я гойдаю на колінах,
а по шибах дощ забренькав,
плине, мов на хвилях ліні.

Навантаживши в трамваї,
млу розвозить вечір синій.
Заблудився він між ліній.
У півтемряві співають
Тихі вйолончелі ліні.

Завдання 2

Зверни увагу на віртуозне перегукування слів лінь та лінії, а також на рядки «У півтемряві співають // Тихі вйолончелі ліні». Як гадаєш, чому з усіх музичних інструментів автор вивів тут саме образ віолончелі, до того ж вйолончелі ліні?

Уяви, що тобі випало створити ансамбль осені — склади перелік музичних інструментів, які перегукуються тобі з цією порою й гармонійно звучатимуть разом. 

Завдання 3

Послухай цей вірш у музичній інтерпретації Соломії Чубай і зверни увагу на стилізацію дощу у відеоряді, що настроєво доповнює пісню:

Варто знати про виконавицю

Соломія Чубай — українська співачка, музикантка, композиторка, вокалістка етно-рок-гурту «Джалапіта», продюсерка літературно-музичних проєктів. З-поміж них такі: «П’ятикнижжя» — проєкт, присвячений батькові Соломії, поетові Грицькові Чубаєві, та «Колискові для Олекси» — проєкт, присвячений дітям з аутизмом та їхнім батькам. Також Соломія Чубай – авторка маштабного мистецького проєкту з симфонічним орекестром «POETY. Діалог поколінь», до якого увійшли пісні на слова поетів різних поколінь: Павла Тичини, Юрія Клена, Миколи Вінграновського, Грицька Чубая, Олександра Ірванця та інших.

---

1. Альбом Соломії Чубай називається «Альбом поколінь». Спробуй уявити, про що могли б побесідувати поети сучасних 20-их із поетами 20-их минулого століття. Які теми порушували б письменники в цьому діалозі?
2. Якби тобі випало дібрати поезію для подібного альбому, які автори це були б? (Можна називати українських поетів усіх поколінь)

За можливості придбайте в класну бібліотеку (або візьміть у користування в міській) єдине на сьогодні видання поеми «Метафізичний реквієм» та присвятіть урок цій книжці: прочитайте інші частини поеми, зверніть увагу на особливу верстку та ілюстрації — це чудовий приклад футуристичного витвору мистецтва.

1. 1937 – символічний день початку «Великого терору».
2. Неокласики: https://nlu.org.ua/vustavki.php?id=685
3. Чубай Соломія Григорівна — Вікіпедія
4. POETY. Діалог поколінь – CITY OF LITERATURE