Тема 26. Аналітичний текст. Будова тексту

матеріал 1

Урок 26. Аналітичний текст. Будова тексту

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 26

Аналітичний текст. Будова тексту

Опорні поняття:

аналітичний текст
теза
аргументативний абзац
висновок
інформаційний детокс
дофамін

На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання:

виявляє гнучкість і стійкість в обстоюванні власної позиції з урахуванням різних думок, аргументів щодо певної проблеми порушеної в медіатексті [12 МОВ 1.6.1-1];
вибудовує комунікацію з іншими, забезпечуючи позитивний емоційний фон завдяки врахуванню особливостей контексту та інших важливих характеристик ситуації спілкування [12 МОВ 1.7.2-1];
вільно застосовує та за потреби комбінує різні способи читання текстів (зокрема медіатекстів) [12 МОВ 2.1.1-1];
коментує та обґрунтовує актуальність порушених в одному чи кількох текстах (зокрема медіатекстах) проблем [12 МОВ 2.2.1-1];
розрізняє факти і судження, виявляє суперечності на підставі результатів аналізу інформації з кількох текстів (зокрема медіатекстів) [12 МОВ 2.2.2-1];
інтегрує інформацію з кількох прочитаних текстів (зокрема медіатекстів) для формулювання обґрунтованих висновків та аргументованих рішень для розвʼязання різних життєво важливих проблем [12 МОВ 2.2.4-1];
окреслює та підтверджує аргументами свою позицію щодо прочитаного тексту чи кількох текстів (зокрема медіатекстів) [12 МОВ 2.4.1-2];
обґрунтовує перспективи використання інформації з одного чи кількох прочитаних текстів (зокрема медіатекстів) для досягнення особистісно і суспільно значущих цілей і розв’язання життєво важливих проблем [12 МОВ 2.4.1-3];
створює тексти різної жанрово-стильової належності, зокрема за тематикою обраного профілю, відповідно до індивідуальних і суспільних потреб на засадах академічної доброчесності [12 МОВ 3.1.1-1];
виокремлює різні види помилок у власних і чужих текстах, пояснює причини виникнення таких помилок [12 МОВ 3.3.1-1];
обирає способи вдосконалення тексту за самостійно визначеними критеріями [12 МОВ 3.3.1-2].

Гачок

Займи позицію

Оберіть щось одне:

7 секунд яскравого, сильного почуття щастя тут і зараз;
мікродози щастя протягом 70 років.

Поясніть свій вибір.

Підказка для вчителя

Вправу можна виконати з використанням можливостей Mentimeter, де учні одразу проголосують за надані варіанти. Після того як загальна картина буде зрозумілою, надайте слово охочим пояснити свій вибір.

Чи зміниться ваш вибір, коли ви почуєте таку інформацію:

Коли ви отримуєте вподобайку в соцмережі, мозок отримує дофамін — і це відчуття триває орієнтовно 7секунд. Стосунки, побудовані на цінностях, дружба можуть підтримувати рівень дофаміну і відчуття щастя протягом усього життя.

Чи не здається вам дивним, що ми так часто обмінюємо тривале щастя на 7 секунд радости, коли надаємо перевагу соцмережам, а не спільним прогулянкам чи живим розмовам?

Для того, щоб розібратися в усьому, нам потрібні аналітичні тексти.

Завдання 1

Прослухайте подкаст. Опрацюйте в групах відомості про аналітичний текст за поданою інфографікою. Законспектуйте відповіді на такі запитання:

що таке аналітичний текст?
з яких етапів складається робота над аналітичним текстом?
яку структуру має аналітичний текст?

Підказка для вчителя

Якщо вважаєте, що подкаст задовгий, то можете запропонувати учнівству роботу з фрагментами статті “Як написати аналітичний текст” Отара Довженка. Стаття подана нижче.

Як написати аналітичний текст

Отар Довженко (адаптовано для уроку)
https://medialab.online/news/analitics/

Новини дають читачеві знання, аналітичні тексти — розуміння, а публіцистичні — рефлексії на певну тему. Аналітика починається там, де ситуацію розбирають на складові, намагаються побачити з усіх боків і спрогнозувати її розвиток.

Аналітика використовує критичний метод. У народі слово «критикувати» вживається здебільшого у значенні «ганити», натомість, тут ідеться про відокремлення та розгляд позитивних і негативних сторін предмету. «Позитивне» і «негативне» — речі відносні. Щоб зробити їх менш відносними, треба встановити мету і вважати негативними ті сторони, які заважають її досягти, позитивними — ті, що допомагають. Але це, звісно, не значить, що треба вигадувати негативні або позитивні сторони там, де їх немає.

Якщо вам видається, що задача, за яку ви взялися, має один і тільки один розв’язок, шукайте далі.

Якісна аналітика (як, утім, і публіцистика) не оперує категоріями «добре/погано», «я за/я проти», «подобається/не подобається». Проте в ній можливе авторське «я», оцінкові судження, а розкривати тему можна крізь призму власного або чужого досвіду: живі історії ілюструють проблему краще за узагальнення.

Щоб написати аналітичний текст, потрібно сформулювати запитання, відповідь на яке ви плануєте шукати. Це запитання зовсім не мусить бути глобальним, навпаки — що конкретніше воно сформульоване, то краще. Вам також не завадить робоча гіпотеза, яку ви або підтвердите, або скоригуєте, або заперечите.

Зібравши матеріал і осмисливши його, побудуйте сюжет розвитку думки або план тексту. Дуже помічною може бути mind map. Коли план склали, слід зупинитись і запитати себе: що нового в порівнянні з відомою аудиторії картинкою скаже мій матеріал? Якщо ви лише констатували те, що всі знали до того, думайте ще.

Пам’ятайте: зібрані докупи коментарі експертів не є аналітикою. Шматочки їхніх думок повинні вибудовуватись у матеріалі за певною логікою, яка дозволяє читачеві прийти до розуміння ситуації.

Якщо ви написали хороший аналітичний текст, не додавайте в кінці «отже, підсумовуючи, ще раз зазначимо, що». Не треба. Можна завершити текст хоча би стислим прогнозом.

Інфографіка створена ШІ Napkin.

Завдання 2

Розгорніть останню сторінку зошита.

Підпишіть угорі: Трекер думок. Тут ви будете занотовувати власні міркування щодо проблеми, обговорюваної на уроці, щоб потім було зручно працювати із цими нотатками.

Сформулюйте власну позицію щодо проблеми залежности від соцмереж, необхідности цифрового детоксу й занотуйте її в зошиті.

Опрацюйте тексти (тексти адаптовані для уроку), маркуючи ті докази, які здаються вам важливими.

Дофамін і соцмережі: чи потрібно робити детокс

Катерина Ситник
https://www.kunsht.com.ua/articles/dofamin-i-sotsmerezi-chy-potribno-robyty-detoks

Дофамінове голодування, або детокс — популярний тренд в інтернеті, особливо з 2019 року. Прихильники цього методу на деякий час відмовляються від усіх задоволень, які, на їхню думку, викликають виділення дофаміну в головному мозку. Але найчастіше йдеться про користування соцмережами. Прибічники дофамінового голодування вважають, що це «перезавантажує» мозок, зменшує потяг до залипання в телефоні та повертає здатність відчувати задоволення від слабших стимулів, наприклад, читання книг. Але чи дійсно відмова від фейсбуку та інстаграму знижує рівень дофаміну?

Дофамін — це біологічно активна речовина, яку виробляють переважно нейрони та меншою мірою клітини наднирників. Дофамін є гормоном та виконує певні функції в нашому тілі, не пов’язані з нервовою системою, зокрема збільшує нирковий кровотік.

Дофамін одночасно належить до нейромедіаторів або, як їх ще називають, нейротрансмітерів. Ці речовини допомагають передавати нервовий сигнал у нашому організмі.

Він має важливе значення зокрема для когнітивних функцій та контролю над рухами. До прикладу, коли в ділянці мозку, яка називається компактна частина чорної речовини, зменшується кількість нейронів, що виробляють дофамін, розвивається хвороба Паркінсона. Порушення вироблення дофаміну або чутливості рецепторів до нього також пов’язані з хворобою Гантінгтона, шизофренією, депресією, синдромом дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ).

Та найбільше дофамін є відомим як гормон задоволення. Але це помилковий вислів. Звідки походить ідея дофамінового голодування? Ймовірно, через роль дофаміну в наркотичній залежності. Деякі наркотики викликають різкі сплески дофаміну, потужно посилюючи зв’язок між споживанням, отриманим задоволенням і всіма зовнішніми ознаками, пов’язаними з цим досвідом. Це «вчить» мозок шукати наркотики за рахунок інших, більш здорових цілей і діяльності.
Багато людей вважають, що подібний механізм спостерігається у людей, які занадто багато часу проводять у соцмережах. Але це лише припущення. Досліджень, присвячених дофаміну та залипанню в телефоні, небагато, але вони досить показові.

Нідерландська група вчених перевірила зв’язок між використанням соціальних мереж та рівнем дофаміну в смугастому тілі. Це підкіркове утворення переднього мозку, яке є важливим компонентом системи винагород. Виявилося: що більше людина сидить у соцмережах, то менше дофаміну виробляють її нейрони в смугастому тілі.

Міжнародна група вчених досліджувала мозок студентів, які користуються фейсбуком. За допомогою магнітно-резонансної томографії вони оцінювали об’єм сірої речовини в головному мозку. Люди, які більше залипали у соцмережі, мали менший об’єм сірої речовини в мигдалині та смугастому тілі (якщо бути точним: у вентральній — передній — частині правого смугастого тіла).

Оскільки смугасте тіло виробляє дофамін, це може призводити до зменшення його рівня.
Обидва дослідження вказують лише на факт кореляції. За ними неможливо визначити причинно-наслідковий зв’язок. Тому їх можна трактувати по-різному. Можливо, люди зі зниженим синтезом дофаміну більше схильні «залипати» у соцмережах. А можливо, навпаки, проведення часу в соцмережах призводить до зниження рівня дофаміну.

Але в будь-якому разі це суперечить концепції дофамінового голодування. Який сенс знижувати дофамін, якщо він уже є зниженим? Скоріше треба тоді його підвищувати. До речі, дефіцит дофаміну притаманний депресивному розладу, одним з основних симптомів якого є ангедонія – відсутність бажань і мотивації до дій¹². Тому низький рівень дофаміну не є чимось, до чого варто прагнути.

Дофамінове голодування згадується в інтернеті щонайменше з 2016 року, коли один з користувачів Reddit розповів про своє рішення випробувати його протягом 40 днів¹³. У 2019 році американський психолог Кемерон Сепа опублікував текст на сайтах Medium і LinkedIn під назвою «Повний посібник із дофамінового голодування 2.0» з детальними поясненнями свого бачення методу.

Сепа одразу пише про те, що дофамінове голодування — це не зниження рівня дофаміну та не уникнення всього, що приносить задоволення. Варто працювати з тією імпульсивною поведінкою, яка дійсно погіршує життя. Це можуть бути емоційне переїдання, інтернет, ігри, шопінг тощо.
Його метод заснований на когнітивно-поведінковій терапії. Зокрема, він пропонує використати техніку КПТ, яка називається контроль стимулів. Наприклад, людина автоматично тягнеться до телефона, коли відчуває нудьгу, тривогу, самотність тощо. Це допомагає приглушити негативні відчуття та відволіктися від них. У цьому випадку контроль стимулів — це сховати телефон подалі чи поставити застосунки, що обмежують користування соцмережами. Можна також піти на пробіжку, тобто почати альтернативну діяльність, не сумісну зі стимулом.

Інша техніка КПТ, яку рекомендує Сепа, — це експозиція з попередженням реакції. Потрібно навчитися відчувати негативні емоції без імпульсивного хапання за телефон. Спостерігати, як виникає та йде бажання, не піддаючись йому. З часом це послаблює звичку автоматично занурюватися у телефон при негативних почуттях.

Сепа пропонує створити графік, коли ви не будете користуватися соцмережами. Наприклад, ввечері — від однієї до чотирьох годин. Або цілий день в суботу чи неділю. Замість цього краще взяти участь у діяльності, що відображає ваші цінності: спорт, навчання, спілкування, допомога іншим.

Дофамінове голодування як спосіб взяти контроль над імпульсивними звичками дійсно може покращити якість життя. Але навряд чи варто очікувати, що воно може суттєво зменшити рівень дофаміну в головному мозку. Ба більше, це і не потрібно. Дофамін — не шкідлива речовина, від якої необхідно робити «детокс». Адже він є нейромедіатором мотивації, яка нам потрібна для змін на краще.

12 правил цифрового детоксу на практиці

Вова Лук’янчук (адаптовано для уроку)
https://goit.global/ua/blog/digital_detox/

Соцмережі – не зло. Google і Apple не винні, що ми годинами сидимо в інтернеті. Швидше за все, ми переоцінюємо користь гаджетів і залежимо від контенту. Нам усім не завадить легкий цифровий детокс.

Цифровий детокс (digital detox) – це період, коли людина скорочує час використання смартфона, планшета, ноутбука поза роботою. Це усвідомлений і добровільний перепочинок на користь реального життя.

Скільки триває цифровий детокс? Година, дві, десять, двадцять чотири – на скільки вистачить сил. Відпочивати від гаджетів можна разово або систематично. Тільки не варто геройствувати і доводити себе до стресу. Цифрова усвідомленість – це процес поступової трансформації.

З чого почати цифровий детокс? Обирайте кілька способів для початку. Завдання: виробити одну просту звичку, а потім додати нову. У майбутньому ви можете придумати власні правила.

Концентруйтеся на одному занятті, не носіть телефон із собою.
Під час роботи не забувайте робити 5-хвилинні перерви щогодини.
Слухайте спів птахів, спостерігайте і насолоджуйтесь природою. Нехай ваш розум заспокоїться.
Смійтеся, базікайте, цікавтеся життям рідних. Вони оцінять вашу увагу.

У реальному світі стільки приємних занять: малювання, музика, танці, плавання, кулінарія, ігри з тваринами…

Вихідні на природі, турпоїздки і ретрити з медитації. Не забудьте попередити близьких, що будете без зв’язку.

Яка користь цифрового детоксу? Людина по-справжньому проживає те, чим займається. Вчиться знаходити цікаве поза інтернетом. Поліпшується пам’ять, поліпшується постава, людина краще висипається. Стає спокійнішою і приємнішою у спілкуванні.

Чим закінчується цифровий детокс? Ви можете прокачати корисні звички і стати на шлях медіааскетизму (цифрового утримання). Це означає розвинути здорове ставлення до гаджетів і технологій: не заперечувати їхню користь, але обмежити час взаємодії з ними.

Зіставте прочитане й заповніть таблицю. Виконайте ці записи в зошиті на сторінках класної роботи – не трекера думок.

Критерій	Дофамін і соцмережі: чи потрібно робити детокс	12 правил цифрового детоксу на практиці
Тема
Основна думка
Докази

Чи можна вважати обидва тексти аналітичними?

Орієнтовна відповідь: Ні, аналітичним є лише перший: у ньому розглянуто протилежні точки зору, наведені конкретні факти на підтвердження кожної з позицій. У другому пропонуються вже готові рішення, замість аналізу різних поглядів.

Чи змінилася ваша думка щодо відмови від соцмереж чи, навпаки, користі від присутности в них? Занотуйте важливе в трекері.

Завдання 3

Поверніться до текстів і визначте в кожному з них тезу, аргументи, висновок. Заповніть таблицю.

Структурний компонент	Дофамін і соцмережі: чи потрібно робити детокс	12 правил цифрового детоксу на практиці
Теза
Аргумент
Висновок

Узагальніть, працюючи в мінігрупах.

Наскільки чіткою є теза в кожному з текстів? Як її можна покращити?
Чи вдало сформульовані аргументи? Чи є достатньою їхня кількість? Як аргументи пов’язані з тезою?
Чи відповідає висновок тим вимогам, які окреслені в інфографіці й подкасті / тексті статті? Як можна по-іншому їх сформулювати?

Рефлексія

Учні у зошитах/табличках відповідають на питання:

Що нового я дізнався/лася про аналітичний текст сьогодні?
Які навички я покращив/ла?
Що я можу застосувати у своїй повсякденній роботі з медіа та інформацією?

Домашнє завдання

Створіть розгорнутий план майбутнього аналітичного тексту, дотримуючись його структури. Для цього скристайтеся контрольним списком.

Контрольний список

Теза сформульована чітко.
Тезу можна довести.
Аргументів для підтвердження тези достатньо.
Аргументи не дублюють один одного.
Є докази й коментарі до них.
Дотримано логіки тексту.
Висновок не повторює тези, підсумовувує написане.
Легко уявити майбутній текст за цим планом, ключових деталей достатньо.