Урок 27. Редагування текстів. Найважливіші орфограми й пунктограми

Урок 27

Редагування текстів. Найважливіші орфограми й пунктограми

---

• аналітичний текст
• теза
• аргумент
• доказ
• коментар
• висновок
• академічна доброчесність
• цифровий детокс
• дофамін
• мовні помилки

---

Скільки може коштувати кома?

Вислухайте відповіді учнівства й розкажіть кейс, поданий нижче.

У 2002 році Rogers Communications уклала контракт із Bell Aliant, за яким остання мала можливість припинити угоду зі строком у п’ять років, за умови, що попередить про це за рік. 

Проблема виникла через комою перед словом “unless” — вона створювала неоднозначність: чи можна розірвати угоду в будь-який момент (попередивши про це за рік), чи лише наприкінці п’ятирічного терміну? 

Канадська Радіо- та телекомунікаційна комісія (CRTC) вирішила суперечку на користь Bell Aliant, визнавши коми граматичною особливістю, яка відкриває можливість дострокового розірвання — це могло коштувати Rogers близько 1 млн канадських доларів.

Проте в результаті апеляції Rogers виграла справу, оскільки французька версія контракту (офіційна в Канаді) була чіткішою, і пункт про попередження за рік попередження там трактувався суто як  кінець кожного п’ятирічного терміну.

Джерело: https://www.pinsentmasons.com/out-law/news/the-case-of-the-million-dollar-comma 

Як цей приклад пов’язаний із темою дофаміну й темою нашого уроку?

---

Завдання 1

Об’єднайтеся в пари. Прочитайте одне одному домашні заготовки для текстів. Дайте зворотний зв’язок, беручи до уваги пункти контрольного списку. Дайте поради, що дозволили б написати текст більш якісно.

Контрольний список

• Теза сформульована чітко.
• Тезу можна довести.
• Аргументів для підтвердження тези достатньо.
• Аргументи не дублюють один одного.
• Є докази й коментарі до них.
• Дотримано логіки тексту.
• Висновок не повторює тези, підсумовувує написане.
• Легко уявити майбутній текст за цим планом, ключових деталей достатньо.

Завдання 2

Пригадайте структуру аналітичного тексту.

Зверніть увагу на такі важливі деталі.

1. Теза – це дискусійне твердження, яке потребує доведення чи спростування. Вона не може бути сформульована у формі запитання. 

2. Компоненти аргументативного абзацу мають поєднуватися між собою. Для цього в пригоді стануть такі фрази чи їх початки: 

• На підтвердження своєї позиції можу сказати…
• Це можна підтвердити дослідженнями …
• Я погоджуюся з думкою …, проте варто взяти до уваги …
• З іншого боку, факти доводять …

3. Кожен із наведених доказів має бути відкоментованим. У коментарі ви пояснюєте, що саме стоїть за тими числами / фактами тощо, які ви наводите, як це пов’язано з аргументом. 

4. Докази можуть бути цитатами чи парафразами. Парафраз – це авторський текст, переданий власними словами зі збереженням змісту. Щоб парафраз був вдалим, варто звертати увагу на сполучники та прийменники, наявні в авторському тексті. Пам’ятайте, що звичайна заміна слів речення синонімами не є парафразуванням: конструкцію потрібно змінювати. Пам’ятайте про дотримання академічної доброчесности: і цитуючи, і парафразуючи, зазначайте автора/ку.

Об’єднайтеся в мінігрупи. Пригадайте типи підрядних речень, визначте сполучники та сполучні слова. Спробуйте парафразувати наведені конструкції.

Складнопідрядне речення	Тип підрядної частини	Парафраз
Цифровий детокс потрібен, щоб зменшити стрес.
Цифровий детокс корисний, тому що допомагає відновити зв’язок із життям.
Якщо людина має низький рівень дофаміну, то її рухи стають скутими, а мислення повільним.
Неприродно великий вкид дофаміну формує залежности, так що в усьому потрібно дотримуватися балансу.

Орієнтовний зразок заповнення таблиці

Складнопідрядне речення	Тип підрядної частини	Парафраз
Цифровий детокс потрібен, щоб зменшити стрес.	мети	Проведення цифрового детоксу потрібне для мінімізації напруження..
Цифровий детокс корисний, тому що допомагає відновити зв’язок із життям.	причини	Цифровий детокс потрібен: це дозволяє відчувати себе тут і зараз.
Якщо людина має низький рівень дофаміну, то її рухи стають скутими, а мислення повільним.	умови	Низький рівень дофаміну є передумовою сповільненої активности як фізичної, так і мисленнєвої.
Неприродно великий вкид дофаміну формує залежности, так що в усьому потрібно дотримуватися балансу.	наслідку	Залежности формуються через надмір дофаміну, тому треба знати міру в усьому.

Завдання 3

Напишіть першу чернетку аналітичного тексту, працюючи зі знайомими вам текстами (в них ви шукаєте докази, які подаєте як цитати чи парафрази) і дотримуючись структури. 

Обміняйтеся роботами в парі. Промаркуйте роботу однокласника/ці, дотримуючись значення колірних позначок:

Дофамін і соцмережі: чи потрібно робити детокс

Катерина Ситник
https://www.kunsht.com.ua/articles/dofamin-i-sotsmerezi-chy-potribno-robyty-detoks 

Дофамінове голодування, або детокс — популярний тренд в інтернеті, особливо з 2019 року. Прихильники цього методу на деякий час відмовляються від усіх задоволень, які, на їхню думку, викликають виділення дофаміну в головному мозку. Але найчастіше йдеться про користування соцмережами. Прибічники дофамінового голодування вважають, що це «перезавантажує» мозок, зменшує потяг до залипання в телефоні та повертає здатність відчувати задоволення від слабших стимулів, наприклад, читання книг. Але чи дійсно відмова від фейсбуку та інстаграму знижує рівень дофаміну? 

Дофамін — це біологічно активна речовина, яку виробляють переважно нейрони та меншою мірою клітини наднирників. Дофамін є гормоном та виконує певні функції в нашому тілі, не пов’язані з нервовою системою, зокрема збільшує нирковий кровотік. 

Дофамін одночасно належить до нейромедіаторів або, як їх ще називають, нейротрансмітерів. Ці речовини допомагають передавати нервовий сигнал у нашому організмі. 

Він має важливе значення зокрема для когнітивних функцій та контролю над рухами. До прикладу, коли в ділянці мозку, яка називається компактна частина чорної речовини, зменшується кількість нейронів, що виробляють дофамін, розвивається хвороба Паркінсона. Порушення вироблення дофаміну або чутливості рецепторів до нього також пов’язані з хворобою Гантінгтона, шизофренією, депресією, синдромом дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ).

Та найбільше дофамін є відомим як гормон задоволення. Але це помилковий вислів. Звідки походить ідея дофамінового голодування? Ймовірно, через роль дофаміну в наркотичній залежності. Деякі наркотики викликають різкі сплески дофаміну, потужно посилюючи зв’язок між споживанням, отриманим задоволенням і всіма зовнішніми ознаками, пов’язаними з цим досвідом. Це «вчить» мозок шукати наркотики за рахунок інших, більш здорових цілей і діяльності. 

Багато людей вважають, що подібний механізм спостерігається у людей, які занадто багато часу проводять у соцмережах. Але це лише припущення. Досліджень, присвячених дофаміну та залипанню в телефоні, небагато, але вони досить показові. 

Нідерландська група вчених перевірила зв’язок між використанням соціальних мереж та рівнем дофаміну в смугастому тілі. Це підкіркове утворення переднього мозку, яке є важливим компонентом системи винагород. Виявилося: що більше людина сидить у соцмережах, то менше дофаміну виробляють її нейрони в смугастому тілі. 

Міжнародна група вчених досліджувала мозок студентів, які користуються фейсбуком. За допомогою магнітно-резонансної томографії вони оцінювали об’єм сірої речовини в головному мозку. Люди, які більше залипали у соцмережі, мали менший об’єм сірої речовини в мигдалині та смугастому тілі (якщо бути точним: у вентральній — передній — частині правого смугастого тіла).Оскільки смугасте тіло виробляє дофамін, це може призводити до зменшення його рівня. 

Обидва дослідження вказують лише на факт кореляції. За ними неможливо визначити причинно-наслідковий зв’язок. Тому їх можна трактувати по-різному. Можливо, люди зі зниженим синтезом дофаміну більше схильні «залипати» у соцмережах. А можливо, навпаки, проведення часу в соцмережах призводить до зниження рівня дофаміну. 

Але в будь-якому разі це суперечить концепції дофамінового голодування. Який сенс знижувати дофамін, якщо він уже є зниженим? Скоріше треба тоді його підвищувати. До речі, дефіцит дофаміну притаманний депресивному розладу, одним з основних симптомів якого є ангедонія — відсутність бажань і мотивації до дій¹². Тому низький рівень дофаміну не є чимось, до чого варто прагнути. 

Дофамінове голодування згадується в інтернеті щонайменше з 2016 року, коли один з користувачів Reddit розповів про своє рішення випробувати його протягом 40 днів¹³. У 2019 році американський психолог Кемерон Сепа опублікував текст на сайтах Medium і LinkedIn під назвою «Повний посібник із дофамінового голодування 2.0» з детальними поясненнями свого бачення методу. 

Сепа одразу пише про те, що дофамінове голодування — це не зниження рівня дофаміну та не уникнення всього, що приносить задоволення. Варто працювати з тією імпульсивною поведінкою, яка дійсно погіршує життя. Це можуть бути емоційне переїдання, інтернет, ігри, шопінг тощо. 

Його метод заснований на когнітивно-поведінковій терапії. Зокрема, він пропонує використати техніку КПТ, яка називається контроль стимулів. Наприклад, людина автоматично тягнеться до телефона, коли відчуває нудьгу, тривогу, самотність тощо. Це допомагає приглушити негативні відчуття та відволіктися від них. У цьому випадку контроль стимулів — це сховати телефон подалі чи поставити застосунки, що обмежують користування соцмережами. Можна також піти на пробіжку, тобто почати альтернативну діяльність, не сумісну зі стимулом. 

Інша техніка КПТ, яку рекомендує Сепа, — це експозиція з попередженням реакції. Потрібно навчитися відчувати негативні емоції без імпульсивного хапання за телефон. Спостерігати, як виникає та йде бажання, не піддаючись йому. З часом це послаблює звичку автоматично занурюватися у телефон при негативних почуттях. 

Сепа пропонує створити графік, коли ви не будете користуватися соцмережами. Наприклад, ввечері — від однієї до чотирьох годин. Або цілий день в суботу чи неділю. Замість цього краще взяти участь у діяльності, що відображає ваші цінності: спорт, навчання, спілкування, допомога іншим. 

Дофамінове голодування як спосіб взяти контроль над імпульсивними звичками дійсно може покращити якість життя. Але навряд чи варто очікувати, що воно може суттєво зменшити рівень дофаміну в головному мозку. Ба більше, це і не потрібно. Дофамін — не шкідлива речовина, від якої необхідно робити «детокс». Адже він є нейромедіатором мотивації, яка нам потрібна для змін на краще. 

12 правил цифрового детоксу на практиці

Вова Лук’янчук (адаптовано для уроку)
https://goit.global/ua/blog/digital_detox/

Соцмережі – не зло. Google і Apple не винні, що ми годинами сидимо в інтернеті. Швидше за все, ми переоцінюємо користь гаджетів і залежимо від контенту. Нам усім не завадить легкий цифровий детокс.

Цифровий детокс (digital detox) – це період, коли людина скорочує час використання смартфона, планшета, ноутбука поза роботою. Це усвідомлений і добровільний перепочинок на користь реального життя.

Скільки триває цифровий детокс? Година, дві, десять, двадцять чотири – на скільки вистачить сил. Відпочивати від гаджетів можна разово або систематично. Тільки не варто геройствувати і доводити себе до стресу. Цифрова усвідомленість – це процес поступової трансформації.

З чого почати цифровий детокс? Обирайте кілька способів для початку. Завдання: виробити одну просту звичку, а потім додати нову. У майбутньому ви можете придумати власні правила.

Концентруйтеся на одному занятті, не носіть телефон із собою.
Під час роботи не забувайте робити 5-хвилинні перерви щогодини.
Слухайте спів птахів, спостерігайте і насолоджуйтесь природою. Нехай ваш розум заспокоїться.
Смійтеся, базікайте, цікавтеся життям рідних. Вони оцінять вашу увагу.

У реальному світі стільки приємних занять: малювання, музика, танці, плавання, кулінарія, ігри з тваринами…

Вихідні на природі, турпоїздки і ретрити з медитації. Не забудьте попередити близьких, що будете без зв’язку.

Яка користь цифрового детоксу? Людина по-справжньому проживає те, чим займається. Вчиться знаходити цікаве поза інтернетом. Поліпшується пам’ять, поліпшується постава, людина краще висипається. Стає спокійнішою і приємнішою у спілкуванні.

Чим закінчується цифровий детокс? Ви можете прокачати корисні звички і стати на шлях медіааскетизму (цифрового утримання). Це означає розвинути здорове ставлення до гаджетів і технологій: не заперечувати їхню користь, але обмежити час взаємодії з ними.

Завдання 4

Відредагуйте чернетку й перепишіть роботу начисто.

---

Вправа «Дві літери»

Учні/иці обирають дві літери (наприклад, з власного імені або випадкові) й пишуть поруч два слова, які характеризують їхній прогрес на уроці, наприклад:

• «С – структура, Т – точність»;
• «Р – редагування, В – впевненість».

Об’єднатися в мінігрупи (по 4 особи) й виконати завдання проєкту “Медіамозаїка”.

Завдання

1. Переглянути всі теми курсу й визначити три найбільш корисних.
2. Підготувати макет сторінки для соцмережі (найзручніше це зробити на платформі Canva) з контентом, що розкриває значущість обраних вами тем. Матеріал має бути різноманітним:

• новинне повідомлення;
• коротке відео;
• аналітичний текст.

3. Розмістити покликання на спільній цифровій дошці.
4. Підготувати огляд-презентацію результату проєкту.
5. Виконати взаємооцінювання в межах групи.

Рубрики для взаємооцінювання

Згенеровано ШІ Notebook LM на основі Критеріїв оцінювання, затверджених МОН.

Критерій оцінювання	Початковий рівень (1-3 бали)	Середній рівень (4-6 балів)	Достатній рівень (7-9 балів)	Високий рівень (10-12 балів)
1. Участь у виборі та обґрунтуванні тем
Аналіз та вибір тем	Долучався(-лась) мінімально; обґрунтування вибору тем були відсутні або нечіткі.	Долучався(-лась) до обговорення, надавав(-ла) прості аргументи, але потребував(-ла) допомоги або додаткових пояснень.	Долучався(-лась) до обговорення, надавав(-ла) аргументи, але не завжди був(-ла) повністю самостійним(-ою) в інтеграції інформації чи переконливості.	Активно аналізував(-ла) інформацію, інтегрував(-ла) істотну інформацію з різних джерел, переконливо аргументував(-ла) свою позицію щодо вибору тем.
Розуміння значущості	Не продемонстрував(-ла) розуміння значущості обраних тем у своєму внеску.	Пояснював(-ла) значущість тем, але потребував(-ла) допомоги в деталізації або поглибленні.	Пояснював(-ла) значущість тем, зв’язуючи їх з власним досвідом, але без глибокого або всебічного розкриття.	Глибоко розкривав(-ла) значущість тем, обґрунтовуючи їхній зв’язок з власним досвідом та контекстом курсу.
2. Внесок у створення контенту (Сторінка соцмережі: новинне повідомлення, коротке відео, аналітичний текст)
Якість та різноманітність контенту	Внесок у контент був незначним, містив суттєві помилки або не відповідав вимогам.	Вніс(-ла) певний внесок, але якість контенту потребувала доопрацювань або значної корекції з боку групи.	Вніс(-ла) якісний внесок, але не завжди проявляв(-ла) оригінальність або потребував(-ла) незначних корекцій для повного врахування мети та адресата.	Створив(-ла) якісний, змістовний контент, ураховуючи мету та адресата, вправно використовував(-ла) мовні засоби, проявив(-ла) оригінальність та творчий підхід.
Цифрова грамотність	Мав(-ла) значні утруднення з використанням цифрових інструментів.	Використовував(-ла) цифрові інструменти, але з певною допомогою або не завжди ефективно.	Використовував(-ла) цифрові інструменти достатньо ефективно, але іноді потребував(-ла) уточнень або підтримки.	Вправно використовував(-ла) цифрові інструменти, самостійно аналізував(-ла) власний текст в цифровому середовищі та публікував(-ла) матеріали без проблем.
Дослідницька складова (аналітичний текст)	Аналіз інформації для тексту був поверховим, джерела невідомі або використані невідповідно.	Виконував(-ла) частину дослідницького завдання, але без глибокого аналізу або самостійного упорядкування інформації.	Аналізував(-ла) інформацію з кількох джерел, упорядковував(-ла) її, але без виявлення системних знань або з незначними неточностями.	Аналізував(-ла) інформацію з різних джерел, упорядковував(-ла) / представляв(-ла) її в різні способи, виявляючи системні знання про мовні та літературні явища.
3. Внесок у презентацію проєкту (Огляд-презентація результату проєкту)
Чіткість та логіка викладу	Виклад під час презентації був нелогічним, важко було зрозуміти основну думку або зв’язок з темою.	Презентував(-ла) свою частину, але потребував(-ла) допомоги в структуруванні виступу або чіткості викладу.	Презентував(-ла) свою частину логічно і чітко, але аргументація могла бути більш розгорнутою або узагальнення інформації — глибшим.	Вибудовував(-ла) логічну аргументацію, узагальнював(-ла) інформацію та чітко, структуровано представляв(-ла) її.
Аргументація та відповіді на питання	Не міг(-могла) аргументувати свою позицію або відповідати на питання за темою.	Наводив(-ла) окремі аргументи, але не завжди переконливо; відповідав(-ла) на прості питання.	Аргументував(-ла) свою позицію та відповідав(-ла) на питання достатньо переконливо, але без глибокого розвитку ідей чи здатності дискутувати на високому рівні.	Переконливо аргументував(-ла) свою позицію, розвивав(-ла) ідеї інших учасників, демонструючи глибоке розуміння та вміння дискутувати.
4. Комунікація та співпраця в групі
Взаємодія та розподіл обов’язків	Був(-ла) пасивним(-ою), уникав(-ла) взаємодії та не виконував(-ла) свої обов’язки в групі.	Долучався(-лась) до роботи в групі, виконував(-ла) більшість своїх обов’язків, але не завжди був(-ла) ініціативним(-ою).	Долучався(-лась) до роботи в групі, виконував(-ла) свої обов’язки, обмінювався(-лась) інформацією, але не завжди ініціював(-ла) спілкування або сприяв(-ла) роботі з високою ефективністю.	Активно виконував(-ла) пошукові/творчі завдання в групі, обмінювався(-лась) інформацією, ініціював(-ла) спілкування та ефективно сприяв(-ла) роботі.
Вирішення проблем та толерантність	Уникав(-ла) участі у вирішенні проблем, був(-ла) нетолерантним(-ою) до різних думок.	Долучався(-лась) до розв’язання проблем відомим способом з допомогою вчителя або групи.	Долучався(-лась) до розв’язання проблемних ситуацій, виявляючи толерантність, але не завжди обирав(-ла) найдоцільніший спосіб вирішення або виступав(-ла) посередником.	Обирав(-ла) доцільний спосіб розв’язання проблемних ситуацій, виступав(-ла) посередником у спілкуванні, демонстрував(-ла) толерантність до різних поглядів та надавав(-ла) роз’яснення іншим.

Урок 27

Редагування текстів. Найважливіші орфограми й пунктограми

---

• аналітичний текст
• теза
• аргумент
• доказ
• коментар
• висновок
• академічна доброчесність
• цифровий детокс
• дофамін
• мовні помилки

---

Скільки може коштувати кома?

Вислухайте відповіді учнівства й розкажіть кейс, поданий нижче.

У 2002 році Rogers Communications уклала контракт із Bell Aliant, за яким остання мала можливість припинити угоду зі строком у п’ять років, за умови, що попередить про це за рік. 

Проблема виникла через комою перед словом “unless” — вона створювала неоднозначність: чи можна розірвати угоду в будь-який момент (попередивши про це за рік), чи лише наприкінці п’ятирічного терміну? 

Канадська Радіо- та телекомунікаційна комісія (CRTC) вирішила суперечку на користь Bell Aliant, визнавши коми граматичною особливістю, яка відкриває можливість дострокового розірвання — це могло коштувати Rogers близько 1 млн канадських доларів.

Проте в результаті апеляції Rogers виграла справу, оскільки французька версія контракту (офіційна в Канаді) була чіткішою, і пункт про попередження за рік попередження там трактувався суто як  кінець кожного п’ятирічного терміну.

Джерело: https://www.pinsentmasons.com/out-law/news/the-case-of-the-million-dollar-comma 

Як цей приклад пов’язаний із темою дофаміну й темою нашого уроку?

---

Завдання 1

Об’єднайтеся в пари. Прочитайте одне одному домашні заготовки для текстів. Дайте зворотний зв’язок, беручи до уваги пункти контрольного списку. Дайте поради, що дозволили б написати текст більш якісно.

Контрольний список

• Теза сформульована чітко.
• Тезу можна довести.
• Аргументів для підтвердження тези достатньо.
• Аргументи не дублюють один одного.
• Є докази й коментарі до них.
• Дотримано логіки тексту.
• Висновок не повторює тези, підсумовувує написане.
• Легко уявити майбутній текст за цим планом, ключових деталей достатньо.

Завдання 2

Пригадайте структуру аналітичного тексту.

Зверніть увагу на такі важливі деталі.

1. Теза – це дискусійне твердження, яке потребує доведення чи спростування. Вона не може бути сформульована у формі запитання. 

2. Компоненти аргументативного абзацу мають поєднуватися між собою. Для цього в пригоді стануть такі фрази чи їх початки: 

• На підтвердження своєї позиції можу сказати…
• Це можна підтвердити дослідженнями …
• Я погоджуюся з думкою …, проте варто взяти до уваги …
• З іншого боку, факти доводять …

3. Кожен із наведених доказів має бути відкоментованим. У коментарі ви пояснюєте, що саме стоїть за тими числами / фактами тощо, які ви наводите, як це пов’язано з аргументом. 

4. Докази можуть бути цитатами чи парафразами. Парафраз – це авторський текст, переданий власними словами зі збереженням змісту. Щоб парафраз був вдалим, варто звертати увагу на сполучники та прийменники, наявні в авторському тексті. Пам’ятайте, що звичайна заміна слів речення синонімами не є парафразуванням: конструкцію потрібно змінювати. Пам’ятайте про дотримання академічної доброчесности: і цитуючи, і парафразуючи, зазначайте автора/ку.

Об’єднайтеся в мінігрупи. Пригадайте типи підрядних речень, визначте сполучники та сполучні слова. Спробуйте парафразувати наведені конструкції.

Складнопідрядне речення	Тип підрядної частини	Парафраз
Цифровий детокс потрібен, щоб зменшити стрес.
Цифровий детокс корисний, тому що допомагає відновити зв’язок із життям.
Якщо людина має низький рівень дофаміну, то її рухи стають скутими, а мислення повільним.
Неприродно великий вкид дофаміну формує залежности, так що в усьому потрібно дотримуватися балансу.

Завдання 3

Напишіть першу чернетку аналітичного тексту, працюючи зі знайомими вам текстами (в них ви шукаєте докази, які подаєте як цитати чи парафрази) і дотримуючись структури. 

Обміняйтеся роботами в парі. Промаркуйте роботу однокласника/ці, дотримуючись значення колірних позначок:

Дофамін і соцмережі: чи потрібно робити детокс

Катерина Ситник
https://www.kunsht.com.ua/articles/dofamin-i-sotsmerezi-chy-potribno-robyty-detoks 

Дофамінове голодування, або детокс — популярний тренд в інтернеті, особливо з 2019 року. Прихильники цього методу на деякий час відмовляються від усіх задоволень, які, на їхню думку, викликають виділення дофаміну в головному мозку. Але найчастіше йдеться про користування соцмережами. Прибічники дофамінового голодування вважають, що це «перезавантажує» мозок, зменшує потяг до залипання в телефоні та повертає здатність відчувати задоволення від слабших стимулів, наприклад, читання книг. Але чи дійсно відмова від фейсбуку та інстаграму знижує рівень дофаміну? 

Дофамін — це біологічно активна речовина, яку виробляють переважно нейрони та меншою мірою клітини наднирників. Дофамін є гормоном та виконує певні функції в нашому тілі, не пов’язані з нервовою системою, зокрема збільшує нирковий кровотік. 

Дофамін одночасно належить до нейромедіаторів або, як їх ще називають, нейротрансмітерів. Ці речовини допомагають передавати нервовий сигнал у нашому організмі. 

Він має важливе значення зокрема для когнітивних функцій та контролю над рухами. До прикладу, коли в ділянці мозку, яка називається компактна частина чорної речовини, зменшується кількість нейронів, що виробляють дофамін, розвивається хвороба Паркінсона. Порушення вироблення дофаміну або чутливості рецепторів до нього також пов’язані з хворобою Гантінгтона, шизофренією, депресією, синдромом дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ).

Та найбільше дофамін є відомим як гормон задоволення. Але це помилковий вислів. Звідки походить ідея дофамінового голодування? Ймовірно, через роль дофаміну в наркотичній залежності. Деякі наркотики викликають різкі сплески дофаміну, потужно посилюючи зв’язок між споживанням, отриманим задоволенням і всіма зовнішніми ознаками, пов’язаними з цим досвідом. Це «вчить» мозок шукати наркотики за рахунок інших, більш здорових цілей і діяльності. 

Багато людей вважають, що подібний механізм спостерігається у людей, які занадто багато часу проводять у соцмережах. Але це лише припущення. Досліджень, присвячених дофаміну та залипанню в телефоні, небагато, але вони досить показові. 

Нідерландська група вчених перевірила зв’язок між використанням соціальних мереж та рівнем дофаміну в смугастому тілі. Це підкіркове утворення переднього мозку, яке є важливим компонентом системи винагород. Виявилося: що більше людина сидить у соцмережах, то менше дофаміну виробляють її нейрони в смугастому тілі. 

Міжнародна група вчених досліджувала мозок студентів, які користуються фейсбуком. За допомогою магнітно-резонансної томографії вони оцінювали об’єм сірої речовини в головному мозку. Люди, які більше залипали у соцмережі, мали менший об’єм сірої речовини в мигдалині та смугастому тілі (якщо бути точним: у вентральній — передній — частині правого смугастого тіла).Оскільки смугасте тіло виробляє дофамін, це може призводити до зменшення його рівня. 

Обидва дослідження вказують лише на факт кореляції. За ними неможливо визначити причинно-наслідковий зв’язок. Тому їх можна трактувати по-різному. Можливо, люди зі зниженим синтезом дофаміну більше схильні «залипати» у соцмережах. А можливо, навпаки, проведення часу в соцмережах призводить до зниження рівня дофаміну. 

Але в будь-якому разі це суперечить концепції дофамінового голодування. Який сенс знижувати дофамін, якщо він уже є зниженим? Скоріше треба тоді його підвищувати. До речі, дефіцит дофаміну притаманний депресивному розладу, одним з основних симптомів якого є ангедонія — відсутність бажань і мотивації до дій¹². Тому низький рівень дофаміну не є чимось, до чого варто прагнути. 

Дофамінове голодування згадується в інтернеті щонайменше з 2016 року, коли один з користувачів Reddit розповів про своє рішення випробувати його протягом 40 днів¹³. У 2019 році американський психолог Кемерон Сепа опублікував текст на сайтах Medium і LinkedIn під назвою «Повний посібник із дофамінового голодування 2.0» з детальними поясненнями свого бачення методу. 

Сепа одразу пише про те, що дофамінове голодування — це не зниження рівня дофаміну та не уникнення всього, що приносить задоволення. Варто працювати з тією імпульсивною поведінкою, яка дійсно погіршує життя. Це можуть бути емоційне переїдання, інтернет, ігри, шопінг тощо. 

Його метод заснований на когнітивно-поведінковій терапії. Зокрема, він пропонує використати техніку КПТ, яка називається контроль стимулів. Наприклад, людина автоматично тягнеться до телефона, коли відчуває нудьгу, тривогу, самотність тощо. Це допомагає приглушити негативні відчуття та відволіктися від них. У цьому випадку контроль стимулів — це сховати телефон подалі чи поставити застосунки, що обмежують користування соцмережами. Можна також піти на пробіжку, тобто почати альтернативну діяльність, не сумісну зі стимулом. 

Інша техніка КПТ, яку рекомендує Сепа, — це експозиція з попередженням реакції. Потрібно навчитися відчувати негативні емоції без імпульсивного хапання за телефон. Спостерігати, як виникає та йде бажання, не піддаючись йому. З часом це послаблює звичку автоматично занурюватися у телефон при негативних почуттях. 

Сепа пропонує створити графік, коли ви не будете користуватися соцмережами. Наприклад, ввечері — від однієї до чотирьох годин. Або цілий день в суботу чи неділю. Замість цього краще взяти участь у діяльності, що відображає ваші цінності: спорт, навчання, спілкування, допомога іншим. 

Дофамінове голодування як спосіб взяти контроль над імпульсивними звичками дійсно може покращити якість життя. Але навряд чи варто очікувати, що воно може суттєво зменшити рівень дофаміну в головному мозку. Ба більше, це і не потрібно. Дофамін — не шкідлива речовина, від якої необхідно робити «детокс». Адже він є нейромедіатором мотивації, яка нам потрібна для змін на краще. 

12 правил цифрового детоксу на практиці

Вова Лук’янчук (адаптовано для уроку)
https://goit.global/ua/blog/digital_detox/

Соцмережі – не зло. Google і Apple не винні, що ми годинами сидимо в інтернеті. Швидше за все, ми переоцінюємо користь гаджетів і залежимо від контенту. Нам усім не завадить легкий цифровий детокс.

Цифровий детокс (digital detox) – це період, коли людина скорочує час використання смартфона, планшета, ноутбука поза роботою. Це усвідомлений і добровільний перепочинок на користь реального життя.

Скільки триває цифровий детокс? Година, дві, десять, двадцять чотири – на скільки вистачить сил. Відпочивати від гаджетів можна разово або систематично. Тільки не варто геройствувати і доводити себе до стресу. Цифрова усвідомленість – це процес поступової трансформації.

З чого почати цифровий детокс? Обирайте кілька способів для початку. Завдання: виробити одну просту звичку, а потім додати нову. У майбутньому ви можете придумати власні правила.

Концентруйтеся на одному занятті, не носіть телефон із собою.
Під час роботи не забувайте робити 5-хвилинні перерви щогодини.
Слухайте спів птахів, спостерігайте і насолоджуйтесь природою. Нехай ваш розум заспокоїться.
Смійтеся, базікайте, цікавтеся життям рідних. Вони оцінять вашу увагу.

У реальному світі стільки приємних занять: малювання, музика, танці, плавання, кулінарія, ігри з тваринами…

Вихідні на природі, турпоїздки і ретрити з медитації. Не забудьте попередити близьких, що будете без зв’язку.

Яка користь цифрового детоксу? Людина по-справжньому проживає те, чим займається. Вчиться знаходити цікаве поза інтернетом. Поліпшується пам’ять, поліпшується постава, людина краще висипається. Стає спокійнішою і приємнішою у спілкуванні.

Чим закінчується цифровий детокс? Ви можете прокачати корисні звички і стати на шлях медіааскетизму (цифрового утримання). Це означає розвинути здорове ставлення до гаджетів і технологій: не заперечувати їхню користь, але обмежити час взаємодії з ними.

Завдання 4

Відредагуйте чернетку й перепишіть роботу начисто.

---

Вправа «Дві літери»

Учні/иці обирають дві літери (наприклад, з власного імені або випадкові) й пишуть поруч два слова, які характеризують їхній прогрес на уроці, наприклад:

• «С – структура, Т – точність»;
• «Р – редагування, В – впевненість».

Об’єднатися в мінігрупи (по 4 особи) й виконати завдання проєкту “Медіамозаїка”.

Завдання

1. Переглянути всі теми курсу й визначити три найбільш корисних.
2. Підготувати макет сторінки для соцмережі (найзручніше це зробити на платформі Canva) з контентом, що розкриває значущість обраних вами тем. Матеріал має бути різноманітним:

• новинне повідомлення;
• коротке відео;
• аналітичний текст.

3. Розмістити покликання на спільній цифровій дошці.
4. Підготувати огляд-презентацію результату проєкту.
5. Виконати взаємооцінювання в межах групи.

Рубрики для взаємооцінювання

Згенеровано ШІ Notebook LM на основі Критеріїв оцінювання, затверджених МОН.

Критерій оцінювання	Початковий рівень (1-3 бали)	Середній рівень (4-6 балів)	Достатній рівень (7-9 балів)	Високий рівень (10-12 балів)
1. Участь у виборі та обґрунтуванні тем
Аналіз та вибір тем	Долучався(-лась) мінімально; обґрунтування вибору тем були відсутні або нечіткі.	Долучався(-лась) до обговорення, надавав(-ла) прості аргументи, але потребував(-ла) допомоги або додаткових пояснень.	Долучався(-лась) до обговорення, надавав(-ла) аргументи, але не завжди був(-ла) повністю самостійним(-ою) в інтеграції інформації чи переконливості.	Активно аналізував(-ла) інформацію, інтегрував(-ла) істотну інформацію з різних джерел, переконливо аргументував(-ла) свою позицію щодо вибору тем.
Розуміння значущості	Не продемонстрував(-ла) розуміння значущості обраних тем у своєму внеску.	Пояснював(-ла) значущість тем, але потребував(-ла) допомоги в деталізації або поглибленні.	Пояснював(-ла) значущість тем, зв’язуючи їх з власним досвідом, але без глибокого або всебічного розкриття.	Глибоко розкривав(-ла) значущість тем, обґрунтовуючи їхній зв’язок з власним досвідом та контекстом курсу.
2. Внесок у створення контенту (Сторінка соцмережі: новинне повідомлення, коротке відео, аналітичний текст)
Якість та різноманітність контенту	Внесок у контент був незначним, містив суттєві помилки або не відповідав вимогам.	Вніс(-ла) певний внесок, але якість контенту потребувала доопрацювань або значної корекції з боку групи.	Вніс(-ла) якісний внесок, але не завжди проявляв(-ла) оригінальність або потребував(-ла) незначних корекцій для повного врахування мети та адресата.	Створив(-ла) якісний, змістовний контент, ураховуючи мету та адресата, вправно використовував(-ла) мовні засоби, проявив(-ла) оригінальність та творчий підхід.
Цифрова грамотність	Мав(-ла) значні утруднення з використанням цифрових інструментів.	Використовував(-ла) цифрові інструменти, але з певною допомогою або не завжди ефективно.	Використовував(-ла) цифрові інструменти достатньо ефективно, але іноді потребував(-ла) уточнень або підтримки.	Вправно використовував(-ла) цифрові інструменти, самостійно аналізував(-ла) власний текст в цифровому середовищі та публікував(-ла) матеріали без проблем.
Дослідницька складова (аналітичний текст)	Аналіз інформації для тексту був поверховим, джерела невідомі або використані невідповідно.	Виконував(-ла) частину дослідницького завдання, але без глибокого аналізу або самостійного упорядкування інформації.	Аналізував(-ла) інформацію з кількох джерел, упорядковував(-ла) її, але без виявлення системних знань або з незначними неточностями.	Аналізував(-ла) інформацію з різних джерел, упорядковував(-ла) / представляв(-ла) її в різні способи, виявляючи системні знання про мовні та літературні явища.
3. Внесок у презентацію проєкту (Огляд-презентація результату проєкту)
Чіткість та логіка викладу	Виклад під час презентації був нелогічним, важко було зрозуміти основну думку або зв’язок з темою.	Презентував(-ла) свою частину, але потребував(-ла) допомоги в структуруванні виступу або чіткості викладу.	Презентував(-ла) свою частину логічно і чітко, але аргументація могла бути більш розгорнутою або узагальнення інформації — глибшим.	Вибудовував(-ла) логічну аргументацію, узагальнював(-ла) інформацію та чітко, структуровано представляв(-ла) її.
Аргументація та відповіді на питання	Не міг(-могла) аргументувати свою позицію або відповідати на питання за темою.	Наводив(-ла) окремі аргументи, але не завжди переконливо; відповідав(-ла) на прості питання.	Аргументував(-ла) свою позицію та відповідав(-ла) на питання достатньо переконливо, але без глибокого розвитку ідей чи здатності дискутувати на високому рівні.	Переконливо аргументував(-ла) свою позицію, розвивав(-ла) ідеї інших учасників, демонструючи глибоке розуміння та вміння дискутувати.
4. Комунікація та співпраця в групі
Взаємодія та розподіл обов’язків	Був(-ла) пасивним(-ою), уникав(-ла) взаємодії та не виконував(-ла) свої обов’язки в групі.	Долучався(-лась) до роботи в групі, виконував(-ла) більшість своїх обов’язків, але не завжди був(-ла) ініціативним(-ою).	Долучався(-лась) до роботи в групі, виконував(-ла) свої обов’язки, обмінювався(-лась) інформацією, але не завжди ініціював(-ла) спілкування або сприяв(-ла) роботі з високою ефективністю.	Активно виконував(-ла) пошукові/творчі завдання в групі, обмінювався(-лась) інформацією, ініціював(-ла) спілкування та ефективно сприяв(-ла) роботі.
Вирішення проблем та толерантність	Уникав(-ла) участі у вирішенні проблем, був(-ла) нетолерантним(-ою) до різних думок.	Долучався(-лась) до розв’язання проблем відомим способом з допомогою вчителя або групи.	Долучався(-лась) до розв’язання проблемних ситуацій, виявляючи толерантність, але не завжди обирав(-ла) найдоцільніший спосіб вирішення або виступав(-ла) посередником.	Обирав(-ла) доцільний спосіб розв’язання проблемних ситуацій, виступав(-ла) посередником у спілкуванні, демонстрував(-ла) толерантність до різних поглядів та надавав(-ла) роз’яснення іншим.