Тема 14. Кар’єрна стратегія і ролі. Робота з вакансіями. Волонтерство, стажування, фриланс і проєктна робота

матеріал 2

Урок 28. Кар’єрна стратегія і ролі. Робота з вакансіями. Волонтерство, стажування, фриланс і проєктна робота

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 28. Кар’єрна стратегія і ролі. Робота з вакансіями. Волонтерство, стажування, фриланс і проєктна робота

Опорні поняття

Кар’єрна стратегія
Кар’єрні ролі
Волонтерство
Стажування
Проєктна робота
Форми зайнятості
Соціальна відповідальність
Меценатство
Соціальний проєкт / соціальне підприємництво
Кар’єрний капітал
Навички (hard skills, soft skills)
Нетворкінг
Професійна репутація

На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання

ставить чіткі цілі щодо власного майбутнього та вибудовує стратегії досягнення їх [12 СЗО 4.6.2-1];
визначає довгострокові цілі, складає та корегує плани дій для досягнення успіху і добробуту в умовах невизначеності та непередбачуваності [12 СЗО 4.3.1-1];
планує різні варіанти освітньо-професійного шляху на основі балансу власних ресурсів і цінностей, інформації щодо ринку праці, аналізуючи наслідки власних рішень [12 СЗО 4.11.1-3];
розрізняє форми особистої зайнятості [12 СЗО 4.9.1-2];
аналізує варіанти власних рішень без впливу упереджень щодо професій і гендерно-рольових моделей [12 СЗО 4.11.1-4];
визначає цінності та потреби, пов’язані з різними сферами життя, саморозвитку і самореалізації для створення моделі власного майбутнього [12 СЗО 4.6.1-1].

Гачок

“Тиша чи публічність?”

Формат: дебати + рефлексія.

Хід роботи

Обʼєднайте клас у дві групи, які захищають свою тезу:
- Меценатство має бути публічним.
- Меценатство має бути тихим.

2. Обговоріть у класі:

Як публічність благодійної діяльності впливає на довіру суспільства?
Які ризики маніпуляцій і самопросування існують у благодійності та меценатстві?
Яку роль має особистий приклад у залученні інших до суспільно корисних ініціатив?
Чи є сенс у суспільно корисній діяльності, якщо за неї не платять?

Завдання

1. “Від меценатства до проєктної дії: як люди змінюють суспільство”.

Формат: робота в мінігрупах

Етап 1. “8 історій на мільйон”

Познайомтеся з історіями українських меценатів. Усі вони були заможними людьми свого часу, але обирали інвестувати не лише у власну розкіш, а й в освіту, культуру, науку, розвиток міст і підтримку людей. Вони свідомо підтримували українську мову, ідентичність і розвиток спільнот і щиро дбали про майбутнє суспільства. Переходьте за посиланнями, знайомтесь ближче з цими непересічними особистостями.

Богдан Ханенко і Варвара Ханенко

Це подружжя меценатів і колекціонерів створило одну з найцінніших мистецьких збірок в Україні. Завдяки своїм статкам, культурній освіті та стратегічному мисленню вони змогли перетворити приватну колекцію на публічну національну інституцію.

Вони послідовно збирали твори світового мистецтва, працювали з експертами та створювали колекцію як освітній і культурний ресурс. Коли вони вирішили передати зібрання державі, це стало проявом далекоглядного культурного патріотизму.

Сьогодні їхня спадщина – це Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків https://khanenko.museum/istoriya-kolekcziyi/
Микола Терещенко

Микола Терещенко був підприємцем і меценатом, одним із представників династії Терещенків, яка відіграла важливу роль у розвитку економіки та міського простору України у другій половині ХІХ століття. Головним джерелом їхнього капіталу була цукрова промисловість.

Микола Терещенко регулярно вкладав кошти у розвиток громадської інфраструктури: лікарні, школи, храми та мистецькі зібрання. Більшість його благодійних проєктів були зосереджені в Києві, де внесок родини допоміг місту стати культурним центром.

Для Терещенка благодійність була частиною підприємницької етики та соціальної відповідальності, а не лише разовою PR-акцією. http://www.nbuv.gov.ua/node/1915
Єлизавета Скоропадська-Милорадович

Була аристократкою, меценаткою і брала активну участь у культурному житті України у другій половині ХІХ століття. Її родина мала значні матеріальні ресурси та соціальні зв’язки, які вона свідомо використовувала для розвитку української культури й науки.

Скоропадська-Милорадович підтримувала українські культурні та наукові ініціативи навіть за умов суворих імперських заборон. Вона особливо допомагала розвитку українського книговидання, культурних товариств і наукових центрів у Галичині.

Вона була однією з меценатів, які допомогли створити Наукове товариство імені Шевченка, розуміючи важливість науки для майбутнього нації. Її діяльність є прикладом розумного і стратегічного меценатства, спрямованого не на окремі події, а на сталий розвиток. https://ukrainky.com.ua/getmansha-yelyzaveta-skoropadska-myloradovych/
Василь Симиренко

Василь Симиренко був промисловцем, інженером і меценатом з відомої родини, яка зробила внесок у розвиток цукрової промисловості в Україні у XIX столітті. Він здобув технічну освіту та впроваджував нові підходи у виробництві, що допомогло підприємствам залишатися фінансово стабільними.

Василь Симиренко найбільше відомий як меценат, який не шукав публічності. Він постійно підтримував українські культурні та освітні ініціативи, допомагав діячам науки і культури, а також фінансував українські видання та освітні проєкти у часи притиснення української мови і культури в російській імперії.

Історики відзначають, що більшість благодійних вчинків родини Симиренків залишалися непомітними для широкого загалу. Вони діяли з почуття відповідальності перед суспільством, а не заради публічного визнання https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/berezen/7/1835-narodyvsya-vasyl-symyrenko-mecenat
Євген Чикаленко

Він був аграрієм, публіцистом і одним із головних меценатів українського національного руху на початку ХХ століття. Свої статки здобув завдяки успішному веденню сільського господарства та управлінню маєтками.

Чикаленко розумів, що без української преси та інтелектуального середовища нація не сформується, тому він фінансував і підтримував українські періодичні видання, зокрема газету “Рада”, яка стала важливим майданчиком для публічної української думки.

Він також допомагав письменникам і діячам культури, підтримуючи їх у складних життєвих ситуаціях. У своїх щоденниках Чикаленко писав, що вважає фінансування культури не благодійністю, а обов’язком заможної людини перед народом. https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/gruden/21/1861-narodyvsya-yevgen-chykalenko-mecenat-vydavec
Іван Харитоненко

Іван Харитоненко був підприємцем і меценатом, який зробив значний внесок у економічний і культурний розвиток Сум у ХІХ столітті. Свої статки Харитоненко здобув також завдяки цукровій промисловості.

Харитоненко вкладав кошти у розвиток міста, зокрема у лікарні, школи, храми та соціальні установи. Його робота суттєво покращила життя мешканців, і це відзначали його сучасники.

Меценатство стало традицією в родині Харитоненків: його нащадки також підтримували мистецтво та музейні проєкти. Харитоненко є прикладом відповідального підприємця, який поєднував розвиток бізнесу з турботою про громаду. https://suspilne.media/sumy/289812-200-rokiv-z-dna-narodzenna-ivana-haritonenka-10-i-odin-fakt-pro-mecenata/
Володимир Леонтович

Був меценатом, громадським і політичним діячем, активно брав участь в українському інтелектуальному житті наприкінці XIX – на початку XX століття. Леонтович народився в заможній родині, здобув юридичну освіту та поєднував громадську діяльність з підтримкою українських видань і письменників.

Леонтович підтримував українські літературні проєкти, допомагав розвивати періодику та давав письменникам можливість зосередитися на творчості. Історичні джерела підкреслюють його внесок у створення стабільного середовища для української інтелігенції.

Його діяльність показує приклад меценатства, яке не лише підтримує культуру, а й створює умови для професійної інтелектуальної роботи. https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/serpen/5/1866-narodyvsya-pysmennyk-i-mecenat-volodymyr-leontovych
Григорій Галаган

Григорій Галаган був землевласником і меценатом, найбільше відомим як засновник Колегії Павла Галагана, одного з найпрогресивніших навчальних закладів свого часу.

Після особистої трагедії, смерті сина, Галаган направив свої ресурси на створення освітньої установи, яка виховувала нове покоління інтелектуальної еліти. Колегія поєднувала високі академічні стандарти з гуманістичними цінностями.

Галаган також підтримував українську культуру, книговидання та мистецтво. За свідченнями історичних джерел, саме він викупив кобзаря Остапа Вересая з кріпацтва.

Його діяльність є прикладом того, як освіта може бути стратегічною інвестицією в майбутнє суспільства. https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/serpen/15/1819-15-serpnya-u-seli-sokyrynci-na-chernigivshchyni-narodyvsya-grygoriy-pavlovych-galagan-gromadskyy-diyach-mecenat

Етап 2. Аналіз в мінігрупах

Кожна група отримує 2–3 картки різних меценатів, знайомиться і обирає одну історичну постать, з якою працюватиме далі.

Обговоріть у групах:

Яку ключову проблему ця людина вирішувала у свій час? У якій сфері був дефіцит: освіта, культура, інституції, підтримка людей чи інфраструктура?
Чому саме ця проблема була для неї важливою? Що вплинуло на її вибір: особистий досвід, цінності, світогляд чи особливості епохи?
Кому була адресована її допомога? (конкретним людям, інституціям (школи, музеї, видання), майбутньому поколінню або суспільству загалом.

Етап 2. Перенесення в сьогодні

Уявіть, що ця людина зараз живе в Україні.

Виберіть одну сучасну соціальну проблему (або проблему / потребу вашої громади), яка відповідає цінностям цієї особистості (наприклад, освіта, психічне здоров’я, інклюзія, розвиток громад, культура, екологія).
Запропонуйте ідею соціального або волонтерського проєкту, який ця людина могла б підтримати чи започаткувати сьогодні.

У проєкті коротко опишіть проблему, укажіть форму дії (волонтерство, проєкт, ініціатива, фонд, спільнота) та очікувану користь для людей або громади. Проєкт має відповідати логіці цінностей історичної постаті, а не просто “бути красивим або корисним”.

Результат: презентація концепції соціального проєкту з аргументацією вибору.

Етап 3. Обговорення в класі

Чим меценатство в минулому відрізняється від сучасного волонтерства або соціального підприємництва?
Якщо у меценатів головним ресурсом були гроші, то який ресурс є головним у молоді сьогодні?
Чи може волонтерство, стажування, фриланс або проєктна робота бути:
- способом отримати досвід?
- шляхом для самореалізації?
- способом упливати на навколишній світ?

Теорія

Волонтерство, стажування – де знайти можливості?

Волонтерство як ресурс досвіду, самореалізації та змінотворення

Волонтерський досвід дуже корисний, адже він допомагає особисто і професійно зростати. По-перше, волонтерство розвиває soft skills. Коли спілкуюєшся з різними людьми та працюєш в команді, можна покращувати комунікацію, вчитися співпраці, плануванню і гнучкості.

По-друге, волонтери створюють позитивний імідж серед оточення. Безкорислива допомога іншим допомагає підліткам і студентам здобути повагу однолітків і дорослих, показати лідерство та небайдужість. Дослідження показують, що волонтерство допомагає молоді самореалізуватися і відчути свою важливість для суспільства. По-третє, волонтерська робота дає практичні навички. Наприклад, участь в екологічній акції вчить організовувати події, а допомога в освітньому проєкті дає досвід викладання чи менеджменту.

Волонтери допомагають змінювати суспільство на краще. Для них це ще й шанс спробувати себе в нових ролях і відкрити свої здібності. І це точно може стати першим кроком у кар’єрі. Роботодавці часто відзначають, що ті, хто має досвід волонтерства, проявляють більше ініціативи та мотивації. Тому, коли шукаєте роботу, обов’язково вказуйте волонтерський досвід у резюме, описуючи конкретні завдання і досягнення, наприклад: “координував/-ла команду з 10 волонтерів, яка зібрала X коштів на благодійність”. Це покаже твої лідерські, організаторські навички та вміння досягати результату. Більше можна прочитати ТУТ.

Де шукати волонтерські можливості?

Спробуй почати зі шкільних або місцевих ініціатив. У кожному місті чи регіоні є молодіжні організації, благодійні фонди та екологічні рухи, які запрошують волонтерів. Інформацію про них легко знайти у соціальних мережах або на спеціальних платформах, наприклад, Volunteer Country, а також у розділі “Волонтерство” на сайтах про кар’єру. Наприклад, на work.ua часто з’являються волонтерські вакансії.

З 2022 року активно розвивається волонтерський рух, пов’язаний з гуманітарною допомогою, підтримкою переселенців та армії, і там завжди потрібні помічники. Ще один варіант – онлайн-волонтерство: можна допомагати з перекладами, дизайном чи SMM для благодійних проєктів не виходячи з дому.

Головне – обирати напрям, який тобі відгукується, щоб волонтерство було в радість. Хтось знаходить себе у екопроєктах, хтось – у допомозі дітям чи тваринам. Працюючи волонтером у цих сферах, ти не лише робиш світ кращим, а й інвестуєш в себе: набуваєш досвід, який стане у нагоді в подальшій кар’єрі та і в житті.

Формування індивідуального “кар’єрного рюкзака”: досвід, навички, контакти, репутація

Уяви, що твоя кар’єра – це подорож. Перед поїздкою ти складаєш у рюкзак усе потрібне. Так само і для роботи тобі потрібен “кар’єрний рюкзак” з речами, які допоможуть досягти цілей. Що варто взяти із собою?

Досвід

Кожна твоя активність – це ще одна річ у рюкзаку. Волонтерство, стажування, підробітки, участь у студентських проєктах, навіть ведення блогу чи гуртка – усе це додає досвіду і формує твої навички.

Не ігноруй можливість отримати досвід ще до диплому. Як уже згадувалося, роботодавці цінують випускників із практикою, а не лише з теорією.

Кожен твій крок – це внесок у кар’єрний капітал. Важливо вміти аналізувати і оформлювати цей досвід: вести список проєктів, досягнень, зберігати приклади робіт (портфоліо). Наприклад, дизайнеру варто зібрати свої найкращі роботи, журналісту – публікації, волонтеру – сертифікати чи рекомендації.

З часом твій рюкзак стане важчим від досвіду, і це добре. Головне – структуруй його, щоб у потрібний момент знайти потрібний інструмент.
Навички (вміння і знання)

Вони є основою твоєї професійної придатності. Навички бувають професійними (твердими – hard skills) і трансферними (перехідними / мʼякими – soft skills). У твоєму кар’єрному рюкзаку важливо мати обидва типи навичок у балансі.

Професійні навички – це те, що стосується твоєї спеціальності, наприклад, програмування на Python або робота з Photoshop. Їх потрібно постійно оновлювати і вивчати нові, бо технології та методи швидко змінюються.

Soft skills – це універсальні вміння, такі як: комунікація, робота в команді, креативність і критичне мислення. Вони розвиваються поступово через різні види діяльності. Волонтерство допомагає покращити комунікацію і гнучкість, а участь у стартапах – навички вирішення проблем і підприємливість. Щоб зрозуміти, які навички тобі потрібні, переглянь описи вакансій на бажані посади і зверни увагу на найпоширеніші вимоги. Склади список і поступово працюй над цими навичками. Також корисно створити профіль у LinkedIn і додавати туди свої навички та сертифікати. Це твій онлайн-рюкзак, який бачать рекрутери.
Контакти (мережа)

Твоє коло спілкування – це також частина твого кар’єрного капіталу. Нетворкінг допомагає знаходити нові можливості та отримувати підтримку. Старайся будувати хороші стосунки з однокурсниками, викладачами, колегами по стажуванню чи волонтерству. Згодом ці люди можуть порекомендувати тебе на роботу або навіть стати бізнес-партнерами. Участь у професійних спільнотах як офлайн, так і онлайн, допомагає розширити твою мережу.

Соціальні мережі – це насправді потужний інструмент. Підпишись на лідерів у своїй галузі, коментуй їхні пости та ділись своїм досвідом, щоб більше людей дізналися про тебе. Якість контактів важливіша за кількість: навіть кілька надійних професійних зв’язків (наприклад з ментором чи наставником) можуть відкрити більше можливостей, ніж сотня випадкових знайомств.
Репутація

Це те, як тебе бачать інші у професійному середовищі. Можна сказати, це як “ярлик” на твоєму рюкзаку. Репутація залежить від твого ставлення до роботи, етики та поведінки. Хорошу репутацію можна заробити ще у юності: наприклад, бути відповідальним/ою волонтером/-кою, щоб про тебе говорили “надійний/-на, можна довіряти”, або проявити себе на практиці, щоб куратори відзначили “талановитий/-та і старанний/-на студент/-ка”.

В епоху інтернету частина твоєї репутації – це твій цифровий слід, і про це часто згадувалось в цьому курсі. Потенційні роботодавці можуть знайти твої соцмережі, тому стеж, щоб вони виглядали відповідно. Нехай профіль показує твої досягнення і не містить нічого, що може зіпсувати враження.

Репутація також складається з рекомендацій від людей, з якими ти працював / працювала. Збирай ці рекомендації: попроси керівників стажування написати короткий відгук про твою роботу, збережи подяку від організаторів волонтерського проєкту. Ці рекомендації знадобляться, коли подаватимешся на нові програми чи вакансії.

Тож, коли ти формуєш свій кар’єрний рюкзак, думай наперед. Кожен новий досвід або навичка – це твій ресурс для майбутніх можливостей.

Завдання

2. “Волонтерська роль як кар’єрний прототип”.

Формат: робота в парах + індивідуально.

Етап 1. Дослідження

Перегляньте сайти волонтерських організацій:

Українська волонтерська платформа https://platforma.volunteer.country/
БУР https://www.bur.org.ua/volonteryty/
Район 1 (District One) https://www.districtone.foundation/
https://www.repair-together.com/
Сміливі відновлювати https://brave.org.ua/
Б50 https://b50.com.ua/about/
Можна також скористатися сайтами для пошуку роботи та іншими ресурсами.

Завдання: знайти три різні волонтерські можливості у різних сферах, наприклад: освіта, відбудова, толока, комунікації, аналітика, івенти, технічна допомога та інші.

Етап 2. Аналітика

Для кожної знайденої можливості проаналізувати такі аспекти:

Роль: що саме робить людина?
Які навички реально використовуються?
Яка відповідальність і який формат взаємодії?
Як цю роль можна перетворити на професійну діяльність у майбутньому?

Етап 3. Вибір і обґрунтування (індивідуально)

Обери одну волонтерську роль, яка найбільше відповідає твоїм інтересам і може стати першим кроком у кар’єрі.

Етап 4. Рефлексія

Дай відповідь письмово:

Як ця волонтерська роль може стати частиною мого кар’єрного рюкзака через 1–2 роки?

3. “Можливості підлітків у регіоні”.

Мета: допомогти учням й ученицям свідомо розрізняти різні види зайнятості, такі як: волонтерство, стажування, підробіток чи фриланс – а також навчитися аналізувати справжні оголошення.

Формат: робота в 3 групах, кожна працює з реальними оголошеннями у вашому регіоні

Етап 1. Групове дослідження ринку можливостей

Група 1. Волонтерські ролі
Джерело: волонтерські платформи (див. вправу 2), сайти громади тощо.
Завдання: знайти 2–3 актуальні волонтерські можливості для молоді.

Група 2. Стажування
Джерела: сайти компаній, освітні платформи, програми для молоді.
Завдання: знайти 2–3 стажування (онлайн або офлайн), які повністю або частково доступні підліткам.

Група 3. Початкові вакансії / підробітки / фриланс
Джерела: сайти вакансій, фриланс-платформи, локальні оголошення.
Завдання: знайти 2–3 пропозиції роботи з мінімальними вимогами до досвіду.

Етап 2. Аналіз

Усі групи заповнюють таблицю, використовуючи знайдені оголошення:

Критерії аналізу:

Що я реально отримую: які навички можна здобути, який досвід зафіксувати, які контакти чи рекомендації отримати.
Ризики і обмеження: скільки часу потрібно, можливе емоційне навантаження, фінансові чи організаційні ризики, а також можливі “червоні прапорці”.
Кому і на якому етапі це підходить: для кого цей формат є стартовим, який мінімальний рівень підготовки потрібен, чи можна поєднувати з навчанням у школі.
Що це дає для кар’єрної стратегії: як цей формат може стати першим кроком, у що він може перерости далі і яку роль відіграє у “кар’єрному рюкзаку”.

Етап 3. Обговорення в класі

Коли волонтерство стратегічно вигідніше за оплачувану роботу?
У яких ситуаціях оплачувана діяльність є більш доречною?
Як волонтерство, стажування і підробіток можуть доповнювати одне одного, допомагати будувати послідовну кар’єрну траєкторію та зменшувати ризики помилкового вибору?

Етап 4. Створення практичного продукту

Завдання класу: на основі результатів роботи всіх груп створити гід (посібник) “Можливості для підлітків у моєму місті / регіоні”.

Структура (рекомендована)

волонтерські можливості (з коротким описом ролей),
стажування й програми для молоді,
підробітки, проєкти, фриланс,
поради “на що звертати увагу”,
застереження і типові ризики.

Формат: спільний документ, плакат, презентація або цифрова дошка.

Рефлексія

4. “Хто і як тримає суспільство: анатомія добрих історій”.

Формат: індивідуальна письмова робота.

Етап 1. Дослідження

Обери одну історію на одному з ресурсів Медіа позитивних новин й історій “ШОТАМ”:

Проаналізуй цю історію і дай письмові відповіді на такі запитання:

Хто є ініціатором дії? (одна людина, команда, організація, громада)
Яку проблему намагаються вирішити?
Це індивідуальна чи системна проблема?
Які ресурси використовуються? (час, гроші, знання, звʼязки, медіа, простір, репутація)
Який головний барʼєр у цій діяльності?
Це приклад волонтерства, соціального проєкту чи меценатства? Поясни свій вибір.
Чи може ця дія бути масштабованою? Як?

Етап 2. Критичне осмислення

Обери три запитання та дай на них відповіді:

Чи вирішує ця історія причину проблеми, чи лише її наслідки?
Чи має держава виконувати те, що тут роблять волонтери?
Яка ціна цієї допомоги для самих учасників ініціативи?
Що буде з цією справою через 5 років?
Чи можлива така діяльність без публічності й медіа?

Етап 3. Звʼязок з історичним меценацтвом

Обери одну історичну постать мецената з раніше опрацьованих кейсів і дай відповідь:

Що спільного між цією історією з ShоTam і діями історичного мецената?
У чому принципово різний контекст?
Який тип відповідальності проявляється в обох випадках?

Етап 4. Особистий вибір

Напиши короткий рефлексивний текст (8–10 речень) на тему: “Якщо я нічого не роблю, що це означає?”

Опорні запитання:

Які соціальні проблеми мене насправді зачіпають?
Що я вже роблю або не роблю і чому?
Який власний ресурс я реально готовий / готова вкладати зараз?
Де для мене межа особистої відповідальності?

Етап 5. Рефлексія

Заверши роботу короткими відповідями на такі запитання:

Що в цій історії мене найбільше здивувало?
Що виявилося складним для осмислення?
Чи змінилось моє уявлення про волонтерство?
Чи обовʼязково бути героєм, щоб бути корисним?

З чим ще можна попрацювати?

1. Соціальний мініпроєкт класу.

Формат: груповий проєкт з індивідуальною участю. Строк реалізації – до 4-х тижнів.

Етап 1. Аналіз і натхнення (продовження попередньої вправи “Анатомія добрих історій”)

Що вже зроблено: учні та учениці вже проаналізували історії з https://shotam.info/ і дізналися, хто і як підтримує суспільство та які ресурси для цього потрібні.

Завдання:

Кожна група шукає відповідь на питання: “Яку невелику, але реальну проблему ми можемо спробувати змінити прямо зараз?”.

Важливо, щоб ця проблема стосувалася людей поруч: у школі, громаді або онлайн-середовищі.

Етап 2. Вибір напрямку дії

Групи обирають один із напрямків:

психічний добробут підлітків;
підтримка молодших учнів й учениць;
екологічна свідомість у школі;
інклюзія і толерантність;
культурні або освітні ініціативи;
інформаційна підтримка волонтерських ініціатив.

Питання: “Чи можемо ми вплинути на цю проблему без фінансів, але з відповідальністю?”

Етап 3. Створення мініпроєкту

Кожна група складає короткий опис свого мініпроєкту:

Назва проєкту.
Проблема (1–2 речення).
Для кого цей проєкт.
Форма дії: це може бути волонтерство, проєктна робота, інформаційна кампанія, подія або серія дій.
Ресурси: час, навички, простір і партнерства.
Конкретні дії (описати 3–5 реальних кроків).
Очікуваний результат: як можна виміряти успіх проєкту.

Етап 4. Ролі і формат роботи

У кожній групі учасники й учасниці розподіляють ролі:

координатор/ка;
комунікація й тексти;
дизайн / візуал;
дослідження і аналітика;
звʼязок з партнерами.

Етап 5. Реалізація

Групи втілюють мінімальний, але завершений результат. Це може бути серія корисних постів чи плакатів, коротка подія, менторська зустріч або інформаційна кампанія.

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 28. Кар’єрна стратегія і ролі. Робота з вакансіями. Волонтерство, стажування, фриланс і проєктна робота

Опорні поняття

Кар’єрна стратегія
Кар’єрні ролі
Волонтерство
Стажування
Проєктна робота
Форми зайнятості
Соціальна відповідальність
Меценатство
Соціальний проєкт / соціальне підприємництво
Кар’єрний капітал
Навички (hard skills, soft skills)
Нетворкінг
Професійна репутація

На цьому уроці ти

дослідиш різні форми зайнятості, доступні підліткам, і навчишся розрізняти волонтерство, стажування, проєктну роботу та підробіток;
проаналізуєш реальні оголошення і визначиш їхні можливості, обмеження та ризики;
зрозумієш, як волонтерська або проєктна роль може стати першим кроком у кар’єрній стратегії;
сформуєш уявлення про власний “кар’єрний рюкзак” і ресурси, які вже маєш або можеш розвивати;
пов’яжеш особисті цінності з вибором діяльності та усвідомленим кар’єрним рішенням.

Гачок

“Тиша чи публічність?”

Формат: дебати + рефлексія.

Хід роботи

Обʼєднайтесь у дві групи, кожа група захищає свою тезу:
- Меценатство має бути публічним.
- Меценатство має бути тихим.

2. Обговоріть у класі:

Як публічність благодійної діяльності впливає на довіру суспільства?
Які ризики маніпуляцій і самопросування існують у благодійності та меценатстві?
Яку роль має особистий приклад у залученні інших до суспільно корисних ініціатив?
Чи є сенс у суспільно корисній діяльності, якщо за неї не платять?

Завдання

1. “Від меценатства до проєктної дії: як люди змінюють суспільство”.

Формат: робота в мінігрупах

Етап 1. “8 історій на мільйон”

Познайомся з історіями українських меценатів. Усі вони були заможними людьми свого часу, але обирали інвестувати не лише у власну розкіш, а і в освіту, культуру, науку, розвиток міст і підтримку людей. Вони свідомо підтримували українську мову, ідентичність і розвиток спільнот і щиро дбали про майбутнє суспільства. Переходьте за посиланнями, знайомтесь ближче з цими непересічними особистостями.

Богдан Ханенко і Варвара Ханенко

Це подружжя меценатів і колекціонерів створило одну з найцінніших мистецьких збірок в Україні. Завдяки своїм статкам, культурній освіті та стратегічному мисленню вони змогли перетворити приватну колекцію на публічну національну інституцію.

Вони послідовно збирали твори світового мистецтва, працювали з експертами та створювали колекцію як освітній і культурний ресурс. Коли вони вирішили передати зібрання державі, це стало проявом далекоглядного культурного патріотизму.

Сьогодні їхня спадщина – це Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків https://khanenko.museum/istoriya-kolekcziyi/
Микола Терещенко

Микола Терещенко був підприємцем і меценатом, одним із представників династії Терещенків, яка відіграла важливу роль у розвитку економіки та міського простору України у другій половині ХІХ століття. Головним джерелом їхнього капіталу була цукрова промисловість.

Микола Терещенко регулярно вкладав кошти у розвиток громадської інфраструктури: лікарні, школи, храми та мистецькі зібрання. Більшість його благодійних проєктів були зосереджені в Києві, де внесок родини допоміг місту стати культурним центром.

Для Терещенка благодійність була частиною підприємницької етики та соціальної відповідальності, а не лише разовою PR-акцією. http://www.nbuv.gov.ua/node/1915
Єлизавета Скоропадська-Милорадович

Була аристократкою, меценаткою і брала активну участь у культурному житті України у другій половині ХІХ століття. Її родина мала значні матеріальні ресурси та соціальні зв’язки, які вона свідомо використовувала для розвитку української культури й науки.

Скоропадська-Милорадович підтримувала українські культурні та наукові ініціативи навіть за умов суворих імперських заборон. Вона особливо допомагала розвитку українського книговидання, культурних товариств і наукових центрів у Галичині.

Вона була однією з меценатів, які допомогли створити Наукове товариство імені Шевченка, розуміючи важливість науки для майбутнього нації. Її діяльність є прикладом розумного і стратегічного меценатства, спрямованого не на окремі події, а на сталий розвиток. https://ukrainky.com.ua/getmansha-yelyzaveta-skoropadska-myloradovych/
Василь Симиренко

Василь Симиренко був промисловцем, інженером і меценатом з відомої родини, яка зробила внесок у розвиток цукрової промисловості в Україні у XIX столітті. Він здобув технічну освіту та впроваджував нові підходи у виробництві, що допомогло підприємствам залишатися фінансово стабільними.

Василь Симиренко найбільше відомий як меценат, який не шукав публічності. Він постійно підтримував українські культурні та освітні ініціативи, допомагав діячам науки і культури, а також фінансував українські видання та освітні проєкти у часи притиснення української мови і культури в російській імперії.

Історики відзначають, що більшість благодійних вчинків родини Симиренків залишалися непомітними для широкого загалу. Вони діяли з почуття відповідальності перед суспільством, а не заради публічного визнання https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/berezen/7/1835-narodyvsya-vasyl-symyrenko-mecenat
Євген Чикаленко

Він був аграрієм, публіцистом і одним із головних меценатів українського національного руху на початку ХХ століття. Свої статки здобув завдяки успішному веденню сільського господарства та управлінню маєтками.

Чикаленко розумів, що без української преси та інтелектуального середовища нація не сформується, тому він фінансував і підтримував українські періодичні видання, зокрема газету “Рада”, яка стала важливим майданчиком для публічної української думки.

Він також допомагав письменникам і діячам культури, підтримуючи їх у складних життєвих ситуаціях. У своїх щоденниках Чикаленко писав, що вважає фінансування культури не благодійністю, а обов’язком заможної людини перед народом. https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/gruden/21/1861-narodyvsya-yevgen-chykalenko-mecenat-vydavec
Іван Харитоненко

Іван Харитоненко був підприємцем і меценатом, який зробив значний внесок у економічний і культурний розвиток Сум у ХІХ столітті. Свої статки Харитоненко здобув також завдяки цукровій промисловості.

Харитоненко вкладав кошти у розвиток міста, зокрема у лікарні, школи, храми та соціальні установи. Його робота суттєво покращила життя мешканців, і це відзначали його сучасники.

Меценатство стало традицією в родині Харитоненків: його нащадки також підтримували мистецтво та музейні проєкти. Харитоненко є прикладом відповідального підприємця, який поєднував розвиток бізнесу з турботою про громаду. https://suspilne.media/sumy/289812-200-rokiv-z-dna-narodzenna-ivana-haritonenka-10-i-odin-fakt-pro-mecenata/
Володимир Леонтович

Був меценатом, громадським і політичним діячем, активно брав участь в українському інтелектуальному житті наприкінці XIX – на початку XX століття. Леонтович народився в заможній родині, здобув юридичну освіту та поєднував громадську діяльність з підтримкою українських видань і письменників.

Леонтович підтримував українські літературні проєкти, допомагав розвивати періодику та давав письменникам можливість зосередитися на творчості. Історичні джерела підкреслюють його внесок у створення стабільного середовища для української інтелігенції.

Його діяльність показує приклад меценатства, яке не лише підтримує культуру, а й створює умови для професійної інтелектуальної роботи. https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/serpen/5/1866-narodyvsya-pysmennyk-i-mecenat-volodymyr-leontovych
Григорій Галаган

Григорій Галаган був землевласником і меценатом, найбільше відомим як засновник Колегії Павла Галагана, одного з найпрогресивніших навчальних закладів свого часу.

Після особистої трагедії, смерті сина, Галаган направив свої ресурси на створення освітньої установи, яка виховувала нове покоління інтелектуальної еліти. Колегія поєднувала високі академічні стандарти з гуманістичними цінностями.

Галаган також підтримував українську культуру, книговидання та мистецтво. За свідченнями історичних джерел, саме він викупив кобзаря Остапа Вересая з кріпацтва.

Його діяльність є прикладом того, як освіта може бути стратегічною інвестицією в майбутнє суспільства. https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/serpen/15/1819-15-serpnya-u-seli-sokyrynci-na-chernigivshchyni-narodyvsya-grygoriy-pavlovych-galagan-gromadskyy-diyach-mecenat

Етап 2. Аналіз в мінігрупах

Обговоріть у групах:

Яку ключову проблему ця людина вирішувала у свій час? У якій сфері був дефіцит: освіта, культура, інституції, підтримка людей чи інфраструктура?
Чому саме ця проблема була для неї важливою? Що вплинуло на її вибір: особистий досвід, цінності, світогляд чи особливості епохи?
Кому була адресована її допомога? (конкретним людям, інституціям (школи, музеї, видання), майбутньому поколінню або суспільству загалом.

Етап 2. Перенесення в сьогодні

Уявіть, що ця людина зараз живе в Україні.

Виберіть одну сучасну соціальну проблему (або проблему / потребу вашої громади), яка відповідає цінностям цієї особистості (наприклад, освіта, психічне здоров’я, інклюзія, розвиток громад, культура, екологія).
Запропонуйте ідею соціального або волонтерського проєкту, який ця людина могла б підтримати чи започаткувати сьогодні.

Результат: презентація концепції соціального проєкту з аргументацією вибору.

Етап 3. Обговорення в класі

Чим меценатство в минулому відрізняється від сучасного волонтерства або соціального підприємництва?
Якщо у меценатів головним ресурсом були гроші, то який ресурс є головним у молоді сьогодні?
Чи може волонтерство, стажування, фриланс або проєктна робота бути:
- способом отримати досвід?
- шляхом для самореалізації?
- способом впливати на навколишній світ?

Теорія

Волонтерство, стажування – де знайти можливості?

Волонтерство як ресурс досвіду, самореалізації та змінотворення

Де шукати волонтерські можливості?

Формування індивідуального “кар’єрного рюкзака”: досвід, навички, контакти, репутація

Досвід

Кожна твоя активність – це ще одна річ у рюкзаку. Волонтерство, стажування, підробітки, участь у студентських проєктах, навіть ведення блогу чи гуртка – усе це додає досвіду і формує твої навички.

Не ігноруй можливість отримати досвід ще до диплому. Як уже згадувалося, роботодавці цінують випускників із практикою, а не лише з теорією.

Кожен твій крок – це внесок у кар’єрний капітал. Важливо вміти аналізувати і оформлювати цей досвід: вести список проєктів, досягнень, зберігати приклади робіт (портфоліо). Наприклад, дизайнеру варто зібрати свої найкращі роботи, журналісту – публікації, волонтеру – сертифікати чи рекомендації.

З часом твій рюкзак стане важчим від досвіду, і це добре. Головне – структуруй його, щоб у потрібний момент знайти потрібний інструмент.
Навички (вміння і знання)

Вони є основою твоєї професійної придатності. Навички бувають професійними (твердими – hard skills) і трансферними (перехідними / мʼякими – soft skills). У твоєму кар’єрному рюкзаку важливо мати обидва типи навичок у балансі.

Професійні навички – це те, що стосується твоєї спеціальності, наприклад, програмування на Python або робота з Photoshop. Їх потрібно постійно оновлювати і вивчати нові, бо технології та методи швидко змінюються.

Soft skills – це універсальні вміння, такі як: комунікація, робота в команді, креативність і критичне мислення. Вони розвиваються поступово через різні види діяльності. Волонтерство допомагає покращити комунікацію і гнучкість, а участь у стартапах – навички вирішення проблем і підприємливість. Щоб зрозуміти, які навички тобі потрібні, переглянь описи вакансій на бажані посади і зверни увагу на найпоширеніші вимоги. Склади список і поступово працюй над цими навичками. Також корисно створити профіль у LinkedIn і додавати туди свої навички та сертифікати. Це твій онлайн-рюкзак, який бачать рекрутери.
Контакти (мережа)

Твоє коло спілкування – це також частина твого кар’єрного капіталу. Нетворкінг допомагає знаходити нові можливості та отримувати підтримку. Старайся будувати хороші стосунки з однокурсниками, викладачами, колегами по стажуванню чи волонтерству. Згодом ці люди можуть порекомендувати тебе на роботу або навіть стати бізнес-партнерами. Участь у професійних спільнотах як офлайн, так і онлайн, допомагає розширити твою мережу.

Соціальні мережі – це насправді потужний інструмент. Підпишись на лідерів у своїй галузі, коментуй їхні пости та ділись своїм досвідом, щоб більше людей дізналися про тебе. Якість контактів важливіша за кількість: навіть кілька надійних професійних зв’язків (наприклад з ментором чи наставником) можуть відкрити більше можливостей, ніж сотня випадкових знайомств.
Репутація

Це те, як тебе бачать інші у професійному середовищі. Можна сказати, це як “ярлик” на твоєму рюкзаку. Репутація залежить від твого ставлення до роботи, етики та поведінки. Хорошу репутацію можна заробити ще у юності: наприклад, бути відповідальним/ою волонтером/-кою, щоб про тебе говорили “надійний/-на, можна довіряти”, або проявити себе на практиці, щоб куратори відзначили “талановитий/-та і старанний/-на студент/-ка”.

В епоху інтернету частина твоєї репутації – це твій цифровий слід, і про це часто згадувалось в цьому курсі. Потенційні роботодавці можуть знайти твої соцмережі, тому стеж, щоб вони виглядали відповідно. Нехай профіль показує твої досягнення і не містить нічого, що може зіпсувати враження.

Репутація також складається з рекомендацій від людей, з якими ти працював / працювала. Збирай ці рекомендації: попроси керівників стажування написати короткий відгук про твою роботу, збережи подяку від організаторів волонтерського проєкту. Ці рекомендації знадобляться, коли подаватимешся на нові програми чи вакансії.

Тож, коли ти формуєш свій кар’єрний рюкзак, думай наперед. Кожен новий досвід або навичка – це твій ресурс для майбутніх можливостей.

Завдання

2. “Волонтерська роль як кар’єрний прототип”.

Формат: робота в парах + індивідуально.

Етап 1. Дослідження

Перегляньте сайти волонтерських організацій:

Українська волонтерська платформа https://platforma.volunteer.country/
БУР https://www.bur.org.ua/volonteryty/
Район 1 (District One) https://www.districtone.foundation/
https://www.repair-together.com/
Сміливі відновлювати https://brave.org.ua/
Б50 https://b50.com.ua/about/
Можна також скористатися сайтами для пошуку роботи та іншими ресурсами.

Етап 2. Аналітика

Для кожної знайденої волонтерської можливості заповни таблицю, проаналізуй такі аспекти:

Можливість 1

роль: що саме робить людина?
які навички реально використовуються?
яка відповідальність і який формат взаємодії?
як цю роль можна перетворити на професійну діяльність у майбутньому?

Можливість 2

роль: що саме робить людина?
які навички реально використовуються?
яка відповідальність і який формат взаємодії?
як цю роль можна перетворити на професійну діяльність у майбутньому?

Можливість 3

роль: що саме робить людина?
які навички реально використовуються?
яка відповідальність і який формат взаємодії?
як цю роль можна перетворити на професійну діяльність у майбутньому?

Етап 3. Вибір й обгрунтування (індивідуально)

Етап 4. Рефлексія

Дай відповідь письмово:

Як ця волонтерська роль може стати частиною мого кар’єрного рюкзака через 1–2 роки?

3. “Можливості підлітків в регіоні”

Формат: робота в 3 групах, кожна працює з реальними оголошеннями в вашому регіоні

Етап 1. Групове дослідження ринку можливостей

Етап 2. Аналіз

Усі групи заповнюють таблицю, використовуючи знайдені оголошення:

Критерії аналізу:

Що я реально отримую: які навички можна здобути, який досвід зафіксувати, які контакти чи рекомендації отримати.
Ризики і обмеження: скільки часу потрібно, можливе емоційне навантаження, фінансові чи організаційні ризики, а також можливі “червоні прапорці”.
Кому і на якому етапі це підходить: для кого цей формат є стартовим, який мінімальний рівень підготовки потрібен, чи можна поєднувати з навчанням у школі.
Що це дає для кар’єрної стратегії: як цей формат може стати першим кроком, у що він може перерости далі і яку роль відіграє у “кар’єрному рюкзаку”.

Етап 3. Обговорення в класі

Коли волонтерство стратегічно вигідніше за оплачувану роботу?
У яких ситуаціях оплачувана діяльність є більш доречною?
Як волонтерство, стажування і підробіток можуть доповнювати одне одного, допомагати будувати послідовну кар’єрну траєкторію та зменшувати ризики помилкового вибору?

Етап 4. Створення практичного продукту

Структура (рекомендована)

волонтерські можливості (з коротким описом ролей),
стажування й програми для молоді,
підробітки, проєкти, фриланс,
поради “на що звертати увагу”,
застереження й типові ризики.

Формат: спільний документ, плакат, презентація або цифрова дошка.

Рефлексія

4. “Хто і як тримає суспільство: анатомія добрих історій”.

Формат: індивідуальна письмова робота

Етап 1. Дослідження

Обери одну історію на одному з ресурсів Медіа позитивних новин і історій “ШОТАМ“:

Проаналізуй цю історію і дай письмові відповіді на такі запитання:

Хто є ініціатором дії? (одна людина, команда, організація, громада)
Яку проблему намагаються вирішити?
Це індивідуальна чи системна проблема?
Які ресурси використовуються? (час, гроші, знання, звʼязки, медіа, простір, репутація)
Який головний барʼєр у цій діяльності?
Це приклад волонтерства, соціального проєкту чи меценатства? Поясни свій вибір.
Чи може ця дія бути масштабованою? Як?

Етап 2. Критичне осмислення

Обери три запитання та дай на них відповіді:

Чи вирішує ця історія причину проблеми, чи лише її наслідки?
Чи має держава виконувати те, що тут роблять волонтери?
Яка ціна цієї допомоги для самих учасників ініціативи?
Що буде з цією справою через 5 років?
Чи можлива така діяльність без публічності й медіа?

Етап 3. Звʼязок з історичним меценацтвом

Обери одну історичну постать мецената з раніше опрацьованих кейсів і дай відповідь:

Що спільного між цією історією з ShоTam і діями історичного мецената?
У чому принципово різний контекст?
Який тип відповідальності проявляється в обох випадках?

Етап 4. Особистий вибір

Напиши короткий рефлексивний текст (8–10 речень) на тему: “Якщо я нічого не роблю, що це означає?”

Опорні запитання:

Які соціальні проблеми мене насправді зачіпають?
Що я вже роблю або не роблю і чому?
Який власний ресурс я реально готовий / готова вкладати зараз?
Де для мене межа особистої відповідальності?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Етап 5. Рефлексія

Заверши роботу короткими відповідями на такі запитання:

Що в цій історії мене найбільше здивувало?
Що виявилося складним для осмислення?
Чи змінилось моє уявлення про волонтерство?
Чи обовʼязково бути героєм, щоб бути корисним?

З чим ще можна попрацювати?

1. Соціальний міні проєкт класу

Формат: груповий проєкт з індивідуальною участю. Строк реалізації – до 4-х тижнів.

Етап 1. Аналіз і натхнення (продовження попередньої вправи “Анатомія добрих історій”)

Що вже зроблено: ви вже проаналізували історії з https://shotam.info/ і дізналися, хто і як підтримує суспільство та які ресурси для цього потрібні.

Завдання:

Важливо, щоб ця проблема стосувалася людей поруч: у школі, громаді або онлайн-середовищі.

Етап 2. Вибір напрямку дії

Групи обирають один із напрямків:

психічний добробут підлітків;
підтримка молодших учнів й учениць;
екологічна свідомість у школі;
інклюзія й толерантність;
культурні або освітні ініціативи;
інформаційна підтримка волонтерських ініціатив.

Питання: “Чи можемо ми вплинути на цю проблему без фінансів, але з відповідальністю?”

Етап 3. Створення мініпроєкту

Кожна група складає короткий опис свого мініпроєкту:

Назва проєкту.
Проблема (1–2 речення).
Для кого цей проєкт.
Форма дії: це може бути волонтерство, проєктна робота, інформаційна кампанія, подія або серія дій.
Ресурси: час, навички, простір і партнерства.
Конкретні дії (описати 3–5 реальних кроків).
Очікуваний результат: як можна виміряти успіх проєкту.

Етап 4. Ролі і формат роботи

У кожній групі учасники і учасниці розподіляють ролі:

координатор/ка;
комунікація і тексти;
дизайн / візуал;
дослідження й аналітика;
звʼязок з партнерами.

Етап 5. Реалізація

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе