Урок 29. Формули вибору професії. Власна формула вибору

Урок 29. Формули вибору професії. Власна формула вибору

---

• Формули вибору професії
• Професійна ідентичність
• Ікіґай
• Професійне самовизначення
• Інтереси
• Здібності
• Сильні сторони
• Цінності
• Мотивація (внутрішня і зовнішня)
• Потреби ринку праці

---

Порада для вчителя / вчительки: 

Тема 48 складається з двох послідовних і пов’язаних між собою уроків про свідомий вибір професії у складному світі.

На уроці 29 учні й учениці працюють з відомими формулами вибору професії “хочу-можу-треба” та “ікігай”. Вони вчаться помічати обмеження цих формул і починають створювати власні критерії вибору, розрізняючи внутрішні потреби та зовнішній тиск.

На уроці 30 варто переходити від роздумів до дій: аналізувати ринок праці, освітні можливості та потреби суспільства, а також планувати можливі освітньо-професійні шляхи.

На початку уроку запропонуйте учням і ученицям уявити, що в них є 10 хвилин аби дати пораду комусь молодшому як обрати професію мрії, але вони не можуть називати жодної конкретної професії. Що би вони порадили?

Після короткого обговорення переходьте до гачка.

---

Метод Рассела Кроу

Запропонуйте учням й ученицям подивитись коротке відео – уривок інтервʼю з Расселом Кроу, де він говорить власну “формулу успіху”: https://www.youtube.com/shorts/4inhtMF95JI (є переклад українською мовою). Ось переклад тексту: 

“- У мене запитання до пана Рассела Кроу: “Чи використовуєте ви метод Станіславського?”

– Я користуюся методом Рассела Кроу. Я ніколи не навчався в театральному, друже. Узагалі не ходив до акторської школи. Єдиний раз, коли мав якісь формальні заняття, це коли близько трьох тижнів працював із класичними текстами. Але я знімаюся з шести років. З часом просто стаєш, не знаю як краще сказати, дедалі ефективнішим у тому, щоб доходити до самого ядра персонажа, якого граєш. Я, чесно, навіть не знаю, що таке метод Станіславського. І мені це не цікаво.

– Ти щойно просто знецінив сто років традиції.

– Та й бог з ним, приятелю. Серйозно, усе не так вже й складно. Хочеш бути актором – розберися сам”.

Обговоріть у класі:

• Про що насправді говорить Рассел Кроу: про знецінення традиційних театральних методів чи про те, що кожен відповідає за власний професійний шлях?
• Чи може “власний метод” з’явитися завдяки досвіду, а не через заперечення знань? 
• Що ще потрібно, окрім впевненості в собі?
• Якщо застосувати цю ідею не лише до акторства, а і до будь-якої іншої професії, що для тебе означає “дійти до ядра” своєї справи”?
• На думку учнів і учениць, якою може бути формула вибору професії у зірок кіно?

---

Формули вибору професії. Власна формула вибору.

Обговоріть у класі чи існує ідеальна формула вибору професії?

Давай одразу чесно – універсальної формули вибору професії не існує.

Раніше, коли люди обирали професію, світ був більш передбачуваним. Професії змінювалися повільно, кар’єри часто розвивалися поступово, а вибір професії залишався актуальним на багато років.

Зараз світ зовсім інший: він став швидким, нестабільним і часто суперечливим. Нові професії з’являються швидше, ніж їх встигають описати футуристи. Деякі спеціальності зникають, змінюються також і вимоги до навичок, формати роботи та уявлення про успіх.

Та й люди всі точно різні, життя динамічне, професійна ідентичність змінюється протягом життя. І сучасна профорієнтація вже не ставить питання “Ким ти будеш, коли виростеш” а підштовхує до самоаналізу “Як я приймаю професійні рішення?”

Тому власна формула вибору професії – це спосіб мислення, твоя особиста система критеріїв і пріоритетів, яка допомагає оцінювати варіанти, ухвалювати свідомі рішення та змінювати напрямок без відчуття поразки. І вона має бути гнучкою й орієнтованою на розвиток.

​Питання, які допоможуть сформувати власну формулу (і відповіді на ці питання важливіші за назви професій!)

1. Що для мене важливіше – стабільність чи розвиток?
2. Мені ближче працювати з людьми чи з системами?
3. Мені більше до вподоби глибина чи різноманіття?
4. Що для мене важливіше – результат чи процес?
5. Я готовий або готова довго вчитись, чи хочу швидко перейти до практики?
6. Я віддаю перевагу індивідуальній роботі чи командній?
7. Яку ціну я готовий або готова заплатити за успіх?

Ключовими компонентами усвідомленого професійного вибору є:

1. Інтереси: що мене насправді захоплює

Це стійкі сфери, які тебе приваблюють, теми чи заняття, що викликають інтерес, а також схильність до певних завдань і середовищ. Саме вони є джерелом внутрішньої мотивації.

Інтерес – це те, у що ти готовий / готова вкладати свій час і увагу, це діяльність, яка не втомлює тебе швидко і дає внутрішню (а не лише зовнішню) мотивацію.

Варто пам’ятати, що інтереси можуть змінюватися. Вони розвиваються з досвідом, тому їх не потрібно вгадувати, а краще досліджувати.

2. Здібності і сильні сторони: що в мене реально виходить

Здібності розвиваються з практикою, навчанням і досвідом. Це поєднання навичок, мислення, практики і зусиль. Вони проявляються у твоїх сильних сторонах під час конкретних дій. Їх можна перевірити через участь у проєктах чи стажуваннях.

Дай відповіді на питання:

• Що мені дається швидше?
• У яких завданнях я почуваюся впевнено?
• Де я можу прогресувати, якщо вкладатимусь?

3. Цінності: заради чого я готовий/-ва старатися

Цінності – це твої внутрішні орієнтири, які допомагають обирати свій шлях. На практиці це означає, що вибір професії має відповідати бажаному стилю життя, етичним пріоритетам, рівню самостійності, сенсу та внеску у суспільство. 

Варто пам’ятати, що різні професії можуть задовольняти однакові цінності по-різному. Навіть люди з однаковими здібностями можуть обрати зовсім різні кар’єрні шляхи саме через різні цінності.

Вони відповідають на питання:

• Що для мене важливо в житті й роботі?
• Який стиль життя я хочу?
• Яку “ціну” я готовий/-а платити за успіх?

4. Потреби ринку: реальність, яку не варто ігнорувати

Ринок праці – це джерело інформації, одна з важливих змінних для ухвалення реалістичних рішень. Усвідомлений вибір – це розуміння, які навички потрібні, які сфери розвиваються, а які скорочуються. Варто враховувати, що професії змінюються, а не просто зникають (чим нас часто лякають  у соцмережах 🙂).

Класичні формули вибору професії

“Хочу – Можу – Треба“

Ця модель є однією з найвідоміших, вона базова і водночас дуже ефективна. 

• Хочу – інтереси, цінності, мотивація, сенси.
• Можу – здібності, сильні сторони, ресурси, обмеження.
• Треба – потреби ринку, соціальний контекст, реальність.

Уважається, що професію варто обирати там, де перетинаються всі три складові, а не лише одна з них, адже тоді можна попасти в пастки:

• “Хочу + Можу” без “Треба” – це романтичний, але часто нереалістичний вибір.
• “Треба” без “Хочу” може призвести до вигорання і відчуття, що живеш не своїм життям.
• “Можу” без “Хочу” часто означає відсутність внутрішнього сенсу.

IKIGAI

Філософія ікіґай базується на пошуку балансу між чотирма основними категоріями (зі статті про Ikigai на happymonday.ua)

• що тобі подобається робити?
• що ти добре вмієш робити?
• за що ти можеш отримати оплату?
• що потрібно людям і світу?

Насправді про Ikigai часто розповідають як про красиву “формулу покликання”, але насправді це зовсім не те, чим його зробили на Заході.

Ikigai – це японське слово (Iki – життя, бути живим + Gai – цінність, користь, причина, заради якої щось має сенс). Дослівно: “те, заради чого варто жити” або “причина прокидатися зранку”. 

Воно виникло в повсякденній культурі Японії як опис відчуття сенсу життя, а не як термін у психології чи кар’єрному консультуванні.

Для японців Ikigai може означати що завгодно: турботу про близьких, улюблене ремесло, догляд за садом, роботу, звичний ритм днів або маленькі радощі.

Тобто відома діаграма з чотирма колами “люблю – умію – потрібно світу – за що платять” не є традиційною японською моделлю. Її створили значно пізніше на Заході, просто використавши екзотичне слово. Тому Ikigai краще сприймати як філософську метафору, яка нагадує: сенс життя не обмежується кар’єрою, і його не потрібно шукати раз і назавжди.

---

1.  Робота з кейсами “Неідеальний Ikigai”.

Формат: робота в 4 групах.

Обʼєднайте клас в 4 групи, Кожна група отримує один кейс.

Завдання для групи: визначити, якого елементу Ikigai не вистачає, проаналізувати ризики такого вибору та запропонувати один-два реалістичних кроки для балансу.

Кейс 1.

Герой: Андрій, 17 років “Головне, що мені подобається, решта якось складеться”.

Підказка для вчителя / вчительки: Є: що люблю, що вмію. Немає: що потрібно людям / ринку.

Андрій любить створювати власні комікси про вигадані світи. Він малює з дитинства, має свій стиль і багато часу приділяє деталям. Друзі цінують його роботи, але Андрій планує “просто бути художником” і не замислюється, кому це може бути цікаво чи потрібно. Про аудиторію, формати і потреби ринку він ще не думав.

Питання для групи:

• Який ризик такого вибору через 3–5 років?
• Що означає “потрібно людям” у цьому кейсі?
• Який досвід або крок міг би допомогти Андрію не зрадити себе, але побачити реальність?

Кейс 2. 

Героїня: Олена, 18 років “Може, з часом полюблю”.

Підказка для вчителя / вчительки: Є: що вмію, за що платять, Немає: що люблю.

Олена добре знає математику, логічно мислить і перемагала на олімпіадах. Батьки та вчителі радять їй обрати ІТ або фінанси. Олена вступає на технічну спеціальність, бо вважає це надійним і престижним проте вона зізнається, що їй нудно, не цікаво, вона швидко втомлюється і не бачить у цьому сенсу.

Питання для групи:

• Які психологічні ризики такого вибору?
• Чи обовʼязково “любити” професію?
• Які альтернативи могла б дослідити Олена, не відмовляючись від своїх здібностей.

Кейс 3.

Герой: Максим, 17 років “Але ж це так потрібно людям, хіба цього мало?”

Підказка для вчителя / вчительки: Є: що потрібно людям, що люблю. Немає: що вмію.

Максим мріє допомагати людям і хоче стати психологом, психіатром або лікарем. Йому важливо бути корисним, він чутливий до чужого болю, але навчання дається йому важко: біологія і хімія складні, а зосереджуватися непросто. Максим боїться, що може не впоратися.

Питання для групи:

• Чи означає це, що Максиму “не варто” йти в цю сферу?
• Що таке “умію” – вроджене чи те, що розвивається?
• Які суміжні ролі або формати допомоги людям існують?

Кейс 4.

Героїня: Софія, 18 років “Робота – це просто спосіб заробити. Сенс – не тут”.

Підказка для вчителя / вчительки: Є: за що платять. Немає: що люблю / що потрібно людям (за її відчуттями).

Софія обирає професію фактично тільки через дохід. Її вибір виглядає логічним, але вона не відчуває залученості і вже зараз думає, що просто це витримає.

Питання для групи:

• Чи є в цьому виборі ризики?
• Чи може сенс існувати поза роботою і чи завжди це працює?
• Що могло б зробити такий шлях більш стійким?

Обговорення в класі

• Чи є в цих кейсах “неправильні” герої або героїні?
• Який кейс здався найближчим?
• Що важливіше: ідеальна формула чи здатність усвідомлювати перекоси?

2. “Професійні перекоси в мемах”.

Мета: через гумор і візуальні образи показати, що відбувається, коли в професійному виборі працюють лише дві складові з трьох.

Формат: робота в парах – використовуйте будь-який генератор зображень або мемів.

Завдання:

Оберіть один із варіантів перекосу:

• МОЖУ + ХОЧУ (без ТРЕБА)
• ХОЧУ + ТРЕБА (без МОЖУ)
• МОЖУ + ТРЕБА (без ХОЧУ)

Створіть картинку або мем, який показує, як виглядає людина, що у виборі професії керується лише цими двома складовими. (Можна показати емоційний стан, типові фрази, стиль життя, внутрішній монолог, контраст між очікуванням і реальністю).

Презентація

Кожна пара показує свій мем і завершує фразу: “Ця людина ризикує …” (наприклад, вигоріти, розчаруватися, застрягти або довго шукати баланс). Оцінювання не проводиться.

---

3. Мій власний Ikigai.

Формат: індивідуальна письмова / творча робота

Завдання: скласти формулу власного Ikigai на цьому етапі життя  за прикладом схеми з happymonday (вище).

1. Що тобі подобається робити?
   • Які заняття чи теми тобі цікаві?
   • У які моменти ти думаєш: “Мені справді цікаво”?
   • Що ти готовий або готова робити довше, ніж це потрібно?
2. Що ти добре вмієш робити?
   • Що в тебе виходить краще, ніж у більшості людей?
   • За що тебе часто хвалять або просять допомогти?
   • Які навички ти вже маєш або легко розвиваєш?

Крок 3. За що ти можеш отримати оплату?

• За що люди зазвичай готові платити?
• Які твої вміння чи інтереси можуть бути цінними для інших?
• Де це може стати в пригоді: онлайн, офлайн, у команді, для клієнтів чи організацій?

Крок 4. Що потрібно людям і світу?

• Які проблеми чи потреби людей тебе турбують?
• У чому ти хотів би або хотіла б бути корисним чи корисною?
• Що, на твою думку, важливо для світу зараз чи в майбутньому?

Крок 5. Пошук перетинів (серце вправи)

Подивись на всі чотири списки та дай відповідь:

• Де ти бачиш перетини чи зв’язки між цими пунктами?
• Які 1–2 ідеї повторюються чи найбільше “відгукуються” тобі?
• Що з цього здається тобі найбільш живим?

---

1. Відео

Подивись цей TEDx-виступ про те, як знайти улюблену справу (ту саму “сродню працю” за Сковородою).

“Професійний гедонізм або Як обрати сродну працю | Віктор Досенко | TEDxBankingUniversity”
Професійний гедонізм або Як обрати сродну працю | Віктор Досенко | TEDxBankingUniversity

Лектор Віктор Досенко, патофізіолог і генетик, цікаво розповідає про вибір професії. Він пояснює, що важливо не тільки зважати на зарплату, статус чи попит на ринку, а й знаходити те, що справді подобається, надихає і приносить емоційне та смислове задоволення.

2. Книга “Маленька книжка ікіґай. Секрети щастя по-японському“

Ікіґай – це вміння помічати й цінувати те, що наповнює життя сенсом і радістю саме для тебе. П’ять принципів ікіґай допоможуть легше долати складні часи, справлятися з викликами, краще розуміти свої потреби і знаходити гармонію в житті.

Урок 29. Формули вибору професії. Власна формула вибору

---

• Формули вибору професії
• Професійна ідентичність
• Ікіґай
• Професійне самовизначення
• Інтереси
• Здібності
• Сильні сторони
• Цінності
• Мотивація (внутрішня і зовнішня)
• Потреби ринку праці

---

Метод Рассела Кроу

Подивись уривок інтервʼю з Расселом Кроу, де він говорить про власну “формулу успіху”: https://www.youtube.com/shorts/4inhtMF95JI (є переклад українською мовою). Ось переклад тексту:

“- У мене запитання до пана Рассела Кроу: “Чи використовуєте ви метод Станіславського?”

– Я користуюся методом Рассела Кроу. Я ніколи не навчався в театральному, друже. Узагалі не ходив до акторської школи. Єдиний раз, коли мав якісь формальні заняття, це коли близько трьох тижнів працював із класичними текстами. Але я знімаюся з шести років. З часом просто стаєш, не знаю як краще сказати, дедалі ефективнішим у тому, щоб доходити до самого ядра персонажа, якого граєш. Я, чесно, навіть не знаю, що таке метод Станіславського. І мені це не цікаво.

– Ти щойно просто знецінив сто років традиції.

– Та й бог з ним, приятелю. Серйозно, усе не так вже й складно. Хочеш бути актором – розберися сам”.

Обговоріть у класі:

• Про що насправді говорить Рассел Кроу: про знецінення традиційних театральних методів чи про те, що кожен відповідає за власний професійний шлях?
• Чи може “власний метод” з’явитися завдяки досвіду, а не через заперечення знань? 
• Що ще потрібно, окрім впевненості в собі?
• Якщо застосувати цю ідею не лише до акторства, а і до будь-якої іншої професії, що для тебе означає “дійти до ядра” своєї справи”?
• На думку учнів і учениць, якою може бути формула вибору професії у зірок кіно?

---

Формули вибору професії. Власна формула вибору

Як ти думаєш – чи існує ідеальна формула вибору професії?

Давай одразу чесно – універсальної формули вибору професії не існує 🙂.

Раніше, коли люди обирали професію, світ був більш передбачуваним. Професії змінювалися повільно, кар’єри часто розвивалися поступово, а вибір професії залишався актуальним на багато років.

Зараз світ зовсім інший: він став швидким, нестабільним і часто суперечливим. Нові професії з’являються швидше, ніж їх встигають описати футуристи. Деякі спеціальності зникають, змінюються також і вимоги до навичок, формати роботи та уявлення про успіх.

Та й люди всі точно різні, життя динамічне, професійна ідентичність змінюється протягом життя. І сучасна профорієнтація вже не ставить питання “Ким ти будеш, коли виростеш” а підштовхує до самоаналізу “Як я приймаю професійні рішення?”

Тому власна формула вибору професії – це спосіб мислення, твоя особиста система критеріїв і пріоритетів, яка допомагає оцінювати варіанти, ухвалювати свідомі рішення та змінювати напрямок без відчуття поразки. І вона має бути гнучкою й орієнтованою на розвиток.

​Питання, які допоможуть сформувати власну формулу (і відповіді на ці питання важливіші за назви професій!)

1. Що для тебе важливіше – стабільність чи розвиток?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Тобі ближче працювати з людьми чи з системами?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Тобі більше до вподоби глибина чи різноманіття?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Що для тебе важливіше – результат чи процес?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Ти готовий або готова довго вчитись, чи хочеш швидко перейти до практики?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Ти віддаєш перевагу індивідуальній роботі чи командній?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Яку ціну ти готовий або готова заплатити за успіх?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ключовими компонентами усвідомленого професійного вибору є:

1. Інтереси: що мене насправді захоплює

Це стійкі сфери, які тебе приваблюють, теми чи заняття, що викликають інтерес, а також схильність до певних завдань і середовищ. Саме вони є джерелом внутрішньої мотивації.

Інтерес – це те, у що ти готовий / готова вкладати свій час і увагу, це діяльність, яка не втомлює тебе швидко і дає внутрішню (а не лише зовнішню) мотивацію.

Варто пам’ятати, що інтереси можуть змінюватися. Вони розвиваються з досвідом, тому їх не потрібно вгадувати, а краще досліджувати.

2. Здібності і сильні сторони: що в мене реально виходить

Здібності розвиваються з практикою, навчанням і досвідом. Це поєднання навичок, мислення, практики і зусиль. Вони проявляються у твоїх сильних сторонах під час конкретних дій. Їх можна перевірити через участь у проєктах чи стажуваннях..

Дай відповіді на питання:

• Що тобі дається швидше?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• У яких завданнях ти почуваєшся більш впевнено?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Де ти можеш прогресувати, якщо вкладатимеш зусилля?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Цінності: заради чого я готовий/-ва старатися

Цінності – це твої внутрішні орієнтири, які допомагають обирати свій шлях. На практиці це означає, що вибір професії має відповідати бажаному стилю життя, етичним пріоритетам, рівню самостійності, сенсу та внеску у суспільство. 

Варто пам’ятати, що різні професії можуть задовольняти однакові цінності по-різному. Навіть люди з однаковими здібностями можуть обрати зовсім різні кар’єрні шляхи саме через різні цінності.

Вони відповідають на питання:

• Що для тебе важливо в житті і роботі?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Який стиль життя ти хочеш?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Яку “ціну” ти готовий/-а платити за успіх?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Потреби ринку: реальність, яку не варто ігнорувати

Ринок праці – це джерело інформації, одна з важливих змінних для ухвалення реалістичних рішень. Усвідомлений вибір – це розуміння, які навички потрібні, які сфери розвиваються, а які скорочуються. Варто враховувати, що професії змінюються, а не просто зникають (чим нас часто лякають  у соцмережах 🙂).

Класичні формули вибору професії

“Хочу – Можу – Треба“

Ця модель є однією з найвідоміших, вона базова і водночас дуже ефективна.

• Хочу – інтереси, цінності, мотивація, сенси.
• Можу – здібності, сильні сторони, ресурси, обмеження.
• Треба – потреби ринку, соціальний контекст, реальність.

Уважається, що професію варто обирати там, де перетинаються всі три складові, а не лише одна з них, адже тоді можна попасти в пастки:

• “Хочу + Можу” без “Треба” – це романтичний, але часто нереалістичний вибір.
• “Треба” без “Хочу” може призвести до вигорання і відчуття, що живеш не своїм життям.
• “Можу” без “Хочу” часто означає відсутність внутрішнього сенсу.

IKIGAI

Філософія ікіґай базується на пошуку балансу між чотирма основними категоріями (зі статті про Ikigai на happymonday.ua)

• що тобі подобається робити?
• що ти добре вмієш робити?
• за що ти можеш отримати оплату?
• що потрібно людям і світу?

Насправді про Ikigai часто розповідають як про красиву “формулу покликання”, але насправді це зовсім не те, чим його зробили на Заході.

Ikigai – це японське слово (Iki – життя, бути живим + Gai – цінність, користь, причина, заради якої щось має сенс). Дослівно: “те, заради чого варто жити” або “причина прокидатися зранку”. 

Воно виникло в повсякденній культурі Японії як опис відчуття сенсу життя, а не як термін у психології чи кар’єрному консультуванні.

Для японців Ikigai може означати що завгодно: турботу про близьких, улюблене ремесло, догляд за садом, роботу, звичний ритм днів або маленькі радощі.

Тобто відома діаграма з чотирма колами “люблю – умію – потрібно світу – за що платять” не є традиційною японською моделлю. Її створили значно пізніше на Заході, просто використавши екзотичне слово. Тому Ikigai краще сприймати як філософську метафору, яка нагадує: сенс життя не обмежується кар’єрою, і його не потрібно шукати раз і назавжди.

---

1.  Робота з кейсами “Неідеальний Ikigai”

Формат: робота в 4 групах.

Обʼєднайте клас в 4 групи, Кожна група отримує один кейс.

Завдання для групи: визначити, якого елементу Ikigai не вистачає, проаналізувати ризики такого вибору та запропонувати один-два реалістичних кроки для балансу.

Кейс 1.

Герой: Андрій, 17 років “Головне, що мені подобається, решта якось складеться”.

Андрій любить створювати власні комікси про вигадані світи. Він малює з дитинства, має свій стиль і багато часу приділяє деталям. Друзі цінують його роботи, але Андрій планує “просто бути художником” і не замислюється, кому це може бути цікаво чи потрібно. Про аудиторію, формати і потреби ринку він ще не думав.

Питання для групи:

• Який ризик такого вибору через 3–5 років?
• Що означає “потрібно людям” у цьому кейсі?
• Який досвід або крок міг би допомогти Андрію не зрадити себе, але побачити реальність?

Кейс 2. 

Героїня: Олена, 18 років “Може, з часом полюблю”.

Олена добре знає математику, логічно мислить і перемагала на олімпіадах. Батьки та вчителі радять їй обрати ІТ або фінанси. Олена вступає на технічну спеціальність, бо вважає це надійним і престижним, проте вона зізнається, що їй нудно, не цікаво, вона швидко втомлюється і не бачить у цьому сенсу.

Питання для групи:

• Які психологічні ризики такого вибору?
• Чи обовʼязково “любити” професію?
• Які альтернативи могла б дослідити Олена, не відмовляючись від своїх здібностей.

Кейс 3.

Герой: Максим, 17 років “Але ж це так потрібно людям, хіба цього мало?”

Максим мріє допомагати людям і хоче стати психологом, психіатром або лікарем. Йому важливо бути корисним, він чутливий до чужого болю, але навчання дається йому важко: біологія і хімія складні, а зосереджуватися непросто. Максим боїться, що може не впоратися.

Питання для групи:

• Чи означає це, що Максиму “не варто” йти в цю сферу?
• Що таке “умію” – вроджене чи те, що розвивається?
• Які суміжні ролі або формати допомоги людям існують?

Кейс 4.

Героїня: Софія, 18 років “Робота – це просто спосіб заробити. Сенс – не тут”.

Софія обирає професію фактично тільки через дохід. Її вибір виглядає логічним, але вона не відчуває залученості і вже зараз думає, що просто це витримає.

Питання для групи:

• Чи є в цьому виборі ризики?
• Чи може сенс існувати поза роботою і чи завжди це працює?
• Що могло б зробити такий шлях більш стійким?

Обговорення в класі

• Чи є в цих кейсах “неправильні” герої або героїні?
• Який кейс здався найближчим?
• Що важливіше: ідеальна формула чи здатність усвідомлювати перекоси?

2. “Професійні перекоси в мемах”.

Формат: робота в парах – використовуйте будь-який генератор зображень або мемів.

Завдання:

Оберіть один із варіантів перекосу:

• МОЖУ + ХОЧУ (без ТРЕБА)
• ХОЧУ + ТРЕБА (без МОЖУ)
• МОЖУ + ТРЕБА (без ХОЧУ)

Створіть картинку або мем, який показує, як виглядає людина, що у виборі професії керується лише цими двома складовими. (Можна показати емоційний стан, типові фрази, стиль життя, внутрішній монолог, контраст між очікуванням і реальністю).

Презентація

Кожна пара показує свій мем і завершує фразу: “Ця людина ризикує …” (наприклад, вигоріти, розчаруватися, застрягти або довго шукати баланс). Оцінювання не проводиться.

---

3. Мій власний Ikigai.

Формат: індивідуальна письмова / творча робота.

Завдання: скласти формулу власного Ikigai на цьому етапі життя  за прикладом схеми з happymonday (вище).

1. Що тобі подобається робити?

• Які заняття чи теми тобі цікаві?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• У які моменти ти думаєш: “Мені справді цікаво”?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Що ти готовий або готова робити довше, ніж це потрібно?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Що ти добре вмієш робити?

• Що в тебе виходить краще, ніж у більшості людей?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• За що тебе часто хвалять або просять допомогти?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Які навички ти вже маєш або легко розвиваєш?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Крок 3. За що ти можеш отримати оплату?

• За що люди зазвичай готові платити?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Які твої вміння чи інтереси можуть бути цінними для інших?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Де це може стати в пригоді: онлайн, офлайн, у команді, для клієнтів чи організацій?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Крок 4. Що потрібно людям і світу?

• Які проблеми чи потреби людей тебе турбують?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• У чому ти хотів би або хотіла б бути корисним чи корисною?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Що, на твою думку, важливо для світу зараз чи в майбутньому?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Крок 5. Пошук перетинів (серце вправи)

Подивись на всі чотири списки та дай відповідь:

• Де ти бачиш перетини чи зв’язки між цими пунктами?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Які 1–2 ідеї повторюються чи найбільше “відгукуються” тобі?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Що з цього здається тобі найбільш живим?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

1. Відео

Подивись цей TEDx-виступ про те, як знайти улюблену справу (ту саму “сродню працю” за Сковородою).

“Професійний гедонізм або Як обрати сродну працю | Віктор Досенко | TEDxBankingUniversity” Професійний гедонізм або Як обрати сродну працю | Віктор Досенко | TEDxBankingUniversity

Лектор Віктор Досенко, патофізіолог і генетик, цікаво розповідає про вибір професії. Він пояснює, що важливо не тільки зважати на зарплату, статус чи попит на ринку, а й знаходити те, що справді подобається, надихає і приносить емоційне та смислове задоволення.

2. Книга “Маленька книжка ікіґай. Секрети щастя по-японському“

Ікіґай – це вміння помічати й цінувати те, що наповнює життя сенсом і радістю саме для тебе. П’ять принципів ікіґай допоможуть легше долати складні часи, справлятися з викликами, краще розуміти свої потреби і знаходити гармонію в житті.