Урок 29. Трансмісійна електронна мікроскопія
Матеріал
Урок 29. Трансмісійна електронна мікроскопія
Місце уроку в темі: У попередніх уроках ми вивчали світлову та флуоресцентну мікроскопію. Тепер переходимо на наступний рівень мікроскопічних досліджень.
Проблема уроку: Чому для дослідження будови вірусів, рибосом чи мембран потрібен електронний мікроскоп? Як працює ця технологія?
Очікувані результати для вчителя:
Очікувані результати для учнівства:
Ключові слова:
- ТЕМ (трансмісійна електронна мікроскопія)
- електрони
- електронна лінза
- ультраструктура
- ультратонкі зрізи
- роздільна здатність
- фіксація.
План уроку
- Мотивація – «Погляд крізь стіни клітин» (5 хв)
- Тобі може знадобитися – як працює ТЕМ. (10 хв)
- Життєва ситуація – діагностика за допомогою ТЕМ. (15 хв)
- Попрактикуймо самостійно – аналіз зображень. (10 хв)
- Рефлексія (5 хв)
Дружня порада для вчителя
Тривалість: 5 хв.
🛠 Як провести:
- Почніть з образного запитання: «Чи можна побачити те, що в 200 000 разів менше за товщину волосини?»
- Покажіть відео про принцип роботи трансмісійного електронного мікроскопа.
📌 Питання для обговорення:
- Що можна вивчити за допомогою ТЕМ, але не видно під світловим мікроскопом?
- Як виглядало б наше уявлення про клітину станом на зараз, якби ТЕМ не існувало?
- Чому для вірусології ТЕМ є критично важливим?
🎯 Головна ідея:
Трансмісійна електронна мікроскопія – як телескоп, направлений у мікровсесвіт.
🔬 Погляд крізь стіни клітини: що можна побачити завдяки ТЕМ?
Уявіть, ви – дослідник/ця, який/а працює над новим типом мікробіологічних агентів захисту рослин. Але щоб зрозуміти, як влаштовані клітини потрібних бактерій, вам потрібно побачити структури розміром у кілька нанометрів. Звичайний мікроскоп? Не допоможе, його роздільна здатність обмежується довжиною світлових хвиль у сотні нанометрів (400-700 нм). Флуоресцентний? Теж недостатньо.
Вам потрібен ТЕМ – трансмісійний електронний мікроскоп. Він дозволяє зазирнути всередину самої клітини. Техніка просвічення електронами (трансмісії) тонких об’єктів дозволяє отримувати роздільну здатність до 0,08 нм, а при використанні техніки електронного коректування аберації — ТЕАМ (Transmission Electron Aberration-corrected Microscope) отримувати розділення і до 0,05 нм.
Перший електронний мікроскоп був збудований в 1931 році німецькими інженерами Ернестом Рускою і Максом Кнолем.
Ернест Руска отримав за це відкриття Нобелівську премію з фізики в 1986 році.
💬 Поміркуйте:
- Пригадайте, чому світло не може «показати» такі дрібні об’єкти?
- У яких випадках вченим може бути критично важливо бачити не просто клітину, а її «внутрішній дизайн»?
- Який знімок вразив вас більше – клітина чи вірус? Чому?
🔎 Сьогодні ми зануримось у метод, який дозволив побачити віруси, пори у ядерній мембрані та навіть рибосоми.
Цей урок – наш перший крок до біології на рівні нанометра!
Дружня порада для вчителя
Тривалість: 10 хв.
🛠 Як провести:
- Покажіть два контрастних зображення: світловий мікроскоп (низька деталізація), та ТЕМ-знімок (ультраструктура, наприклад, мітохондрія з кристами)
- Обговоріть принцип дії:
- Що відбувається, коли замість фотонів ми використовуємо електрони?
- Чому для правильної роботи мікроскопу потрібні умови вакууму і спеціальна підготовка зразків?
📌 Питання для обговорення:
- Чому ТЕМ не підходить для живих клітин?
- Для яких відкриттів у біології ТЕМ став вирішальним?
🎯 Головна ідея:
ТЕМ – це інструмент, який дозволяє зазирнути всередину клітини на рівні її «нанодеталей», але для його використання потрібні глибокі знання та ретельна підготовка.
🔬 Як працює трансмісійний електронний мікроскоп?
Мабуть кожному з нас хотілось би побачити структуру мітохондрію не у підручнику, а насправді. Але клітини мають довжину у тисячі нанометрів, а внутрішні органели ще менші. Тут на допомогу приходить справжній «рентген» для клітин – трансмісійний електронний мікроскоп (ТЕМ).
На відміну від світлового мікроскопа, ТЕМ не використовує світло. Він «просвічує» дуже тонкий зріз зразка пучком електронів – як прожектор крізь туман. І завдяки цьому можна побачити ультраструктуру клітини: мембрани, рибосоми, ядерні пори, віруси й навіть окремі білкові комплекси.
У трансмісійному електронному мікроскопі електрони проходять через об’єкт, який для цього дослідження має бути достатньо тонким. Часто достатня товщина від декількох нанометрів до мікрометра. У камері мікроскопа має бути високий вакуум (тиск в камері складає лише 10−7 мБар, що дозволяє електронам вільно рухатись без зіткнень з молекулами газів у камері), для усунення взаємодії електронів з молекулами повітря. Для усунення домішок і створення високого вакууму камеру додатково обладнують посудиною охолодженою рідким азотом, як для конденсації домішок так і для охолодження детектора аналізу спектра рентгенівського випромінювання.
💡 Довідково:
- Електронна мікроскопія – метод візуалізації за допомогою електронного пучка замість світла.
- Роздільна здатність ТЕМ – частинки нанометра. Це в тисячі разів точніше, ніж світловий мікроскоп.
Для отримання зображення використовуються фокусовані пучки електронів, якими «бомбардується» поверхня досліджуваного об’єкта. Електронні мікроскопи можуть збільшувати зображення у 2 млн разів! Висока роздільна здатність електронних мікроскопів досягається завдяки малій довжині хвилі електрона – від 4 до менше ніж 1 пікометра в залежності від робочої напруги мікроскопа.
Уявіть, метрову лінійку, поділіть її на мільярд частин – це 1 нанометр.
А 1 пікометр ще у 1000 разів менший довжини 1 нанометру (нано – 10-9, піко – 10-12 м)! Ось чому світлові хвилі видимого спектру, довжина яких 400-700 нм що проходять крізь біологічні зразки у світловому мікроскопі не можуть дати навіть близьке до електронного мікроскопу збільшення.
Для біологічних об’єктів необхідно проводити спеціальну підготовку, яка залежить від поставлених завдань:
- Фіксація об’єкта – використовують глютаральдегід для та тетроксид осмію для фіксування та фарбування ліпідів
- Кріофіксація – шокова швидка заморозка об’єкта рідким етаном при −135 °C, при цьому вода не кристалізується, та не руйнує структури, а утворює склоподібний лід.
- Дегідратація – заміщення води у об’єкті етанолом або ацетоном.
- Фіксація об’єкта у акрилових смолах.
- Секціонування – розділення на тонкі шари спеціальним приладом – ультрамікротомом.
- Використання важких атомів для концентрації зображення в певних ділянках – таким чином збільшується контраст.
- High-Pressure-Freezing (HPF) – замороження при високому тиску. Використовують у електронній мікроскопії імунної системи.
🧠 Поміркуйте:
- Чому для ТЕМ потрібно дуже тонко нарізати зразок?
- Як ви думаєте, чи можна побачити живі об’єкти під ТЕМ?
- Що б ви хотіли роздивитись, якби мали доступ до такого мікроскопа?
🔎 Поглянемо на світ так, як його «бачить» один з найпотужніших мікроскопів, що застосовують у біології.
Дружня порада для вчителя
Тривалість: 10 хв.
Демонстрація:
- Покажіть ТЕМ-зображення вірусів і бактерій
📢 Питання для обговорення:
- Чому електронна мікроскопія є важливим методом при раптових спалахах раніше невідомих інфекційних хвороб? (нагадайте про пандемію COVID-19)
- Які обмеження цього методу (зокрема, потреба у фіксації, відсутність кольору, неможливість дослідження живих об’єктів)?
✅ Головна ідея:
Електронний мікроскоп дозволяє побачити ворога ще до того, як він проявить симптоми.
🧠 Побачити невидиме: Діагностика вірусних інфекцій за допомогою ТЕМ
Уявіть себе в біолабораторії Центру контролю захворювань.
Ви – частина команди, що займається розслідуванням спалаху інфекції. На руках маєте біологічні зразки пацієнта.
Ваше завдання визначити: чи це бактеріальна інфекція, чи вірусна? І який саме вірус?
На допомогу приходить електронна мікроскопія. В лабораторії вам передають зображення, отримані за допомогою трансмісійного електронного мікроскопа (ТЕМ).
🧪 Завдання – розгляньте зображення з біолабораторії:
- Віріони вірусу SARS-CoV-2
🔍 Округлі структури з «короною» навколо.
- Частинки вірусу грипу
🔍 Пухирці на поверхні клітини, правильна сферична форма з «шипами».
- Бактеріофаг T4, прикріплений до бактерії
🧠 Проаналізуйте:
- Які структури видно?
- Чим відрізняються віріони грипу від бактеріофага?
- Як можна за зовнішнім виглядом віріона зробити висновок про його тип?
💬 Обговоріть:
- Що може сказати лікар, спираючись лише на ТЕМ-зображення?
- Чому для дослідження вірусів не підходить світловий мікроскоп?
💡 Висновок: Завдяки електронній мікроскопії людство вперше побачило віруси, навчилося їх ідентифікувати і створювати методи точної діагностики. Ви щойно стали частиною цієї передової науки.
Дружня порада для вчителя
Тривалість: 15 хв.
Завдання 1: Порівняння клітинних структур
Проаналізуйте два зображення, отримані за допомогою трансмісійного електронного мікроскопа:
Назвіть органели, представлені на зображеннях. Визначте, які функції мають ці структури, орієнтуючись на їх вигляд та власні знання:
Органела 1: Назва _______________________________________________________________
Функції:
| ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Органела 2: Назва _______________________________________________________________
Функції:
| ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Очікувані відповіді учнівства:
Завдання 1: Порівняння клітинних структур
- Органела 1 – мітохондрія. Функції: клітинне дихання, синтез АТФ.
- Органела 2 – хлоропласт. Функції: фотосинтез.
Завдання 2: Обчислення масштабу і збільшення зображення
На зображенні Рис. 10 (рибосома, ТЕМ), реальна довжина шкали = 50 нм.
На зображенні виміряйте довжину шкали лінійкою, потім довжину рибосоми і визначте її розмір у нанометрах
Формула:
Реальний розмір = (Довжина об’єкта на зображенні / Довжина шкали на зображенні) × значення шкали
Відповідь: __________ нм (реальний розмір рибосоми – знадобиться у подальших розрахунках)
Розрахуйте, у скільки разів збільшені рибосоми на зображенні (Рис. 10), для цього переведіть всі виміряні і обчислені величини у метри і використовуйте калькулятор:
1 см = 10-2 м
1 нм = 10-9 м
Довжина шкали виміряна на зображенні: _______ см = _______ м
Реальний розмір рибосоми (підставте значення отримане вище): _______ нм = _______________ м
Тепер використайте формулу нижче і розрахуйте збільшення яке забазпечив ТЕМ на мікрофотографії (Рис. 10)
Формула:
Збільшення трансмісійного електронного мікроскопа = (Довжина шкали на зображенні (у метрах) / Реальний розмір рибосоми (у метрах))
Відповідь: у __________________ разів електронний мікроскоп збільшив рибосоми, отримані на зображенні.
Очікувані відповіді учнівства:
Завдання 2: Обчислення масштабу
- Важливо, врахуйте – розрахунки залежать від багатьох чинників, особливо як це зображення виглядатиме в учнів!
- При +/- точному вимірюванні лінійкою орієнтовні розрахунки реального розміру рибосоми у відповідях учнівства мають бути у межах 10-20 нм
- Орієнтовне розраховане учнями збільшення зображення отримане за допомогою електронного мікроскопа на Рис. 10 відповідно має складати величину у діапазоні від 1 до 2 млн разів
🧠 Поміркуйте:
- Які структури з описаних у завданнях важче вивчати через їхній розмір?
- Чи можна відрізнити вірус чи бактерію на мікрофотографіях від органел клітини? На які деталі варто звернути увагу?
Дружня порада для вчителя
Тривалість: 5 хв.
Як провести:
- Запропонуйте учням написати 1-2 речення: «Якби я був органелою, яку видно лише під ТЕМ, я був(ла) би ___, тому що___»
📌 Питання для глибшого осмислення:
- Як змінився ваш погляд на клітинну будову після аналізу ТЕМ-зображень?
- У чому для вас сьогодні проявилася краса науки?
Закінчіть речення:
Найбільше мене здивувало, що за допомогою ТЕМ можна побачити:
| __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Тепер я розумію, що вивчення клітин потребує:
| __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Мені захотілось дізнатись більше про:
| __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Оцініть свій рівень розуміння:
👍 – Я можу пояснити, що таке ТЕМ, як він працює і навіщо його використовують.
🤔 – Я розумію основи, але мені ще складно розрізняти органели на ТЕМ-зображеннях.
👎 – Мені поки складно, хочу ще попрактикувати аналіз зображень.
💬 Обговорення:
- Як би ви пояснили іншим, чим електронний мікроскоп відрізняється від звичайного?
- Чи змінилось ваше уявлення щодо принципів роботи електронного мікроскопа від того, як ви їх уявляли раніше?
📺 Відео для допитливих:
- Як працює трансмісійний електронний мікроскоп:
https://www.youtube.com/watch?v=pLJmr74E_Vc - Ідентифікація клітинних органел:
https://www.youtube.com/watch?v=oSd7Dlx56Xg
🕹 Інтерактивні моделі:
- Галерея зображень електронної мікроскопії (Cell Image Library)
https://www.cellimagelibrary.org - 3D-тур структурою клітини (потребує завантаження на комп’ютер)
https://cellsalive.com/index.html - 3D-модель еукаріотичної клітини на Sketchfab
https://sketchfab.com/3d-models/eukaryotic-cell-b7d84e5f2d5e411fbb195ab2742f2256
Урок 29. Трансмісійна електронна мікроскопія
Місце уроку в темі: У попередніх уроках ми вивчали світлову та флуоресцентну мікроскопію. Тепер переходимо на наступний рівень мікроскопічних досліджень.
Проблема уроку: Чому для дослідження будови вірусів, рибосом чи мембран потрібен електронний мікроскоп? Як працює ця технологія?
Очікувані результати для учнівства:
Ключові слова:
- ТЕМ (трансмісійна електронна мікроскопія)
- електрони
- електронна лінза
- ультраструктура
- ультратонкі зрізи
- роздільна здатність
- фіксація.
План уроку
- Мотивація – «Погляд крізь стіни клітин» (5 хв)
- Тобі може знадобитися – як працює ТЕМ. (10 хв)
- Життєва ситуація – діагностика за допомогою ТЕМ. (15 хв)
- Попрактикуймо самостійно – аналіз зображень. (10 хв)
- Рефлексія (5 хв)
🔬 Погляд крізь стіни клітини: що можна побачити завдяки ТЕМ?
Уявіть, ви – дослідник/ця, який/а працює над новим типом мікробіологічних агентів захисту рослин. Але щоб зрозуміти, як влаштовані клітини потрібних бактерій, вам потрібно побачити структури розміром у кілька нанометрів. Звичайний мікроскоп? Не допоможе, його роздільна здатність обмежується довжиною світлових хвиль у сотні нанометрів (400-700 нм). Флуоресцентний? Теж недостатньо.
Вам потрібен ТЕМ – трансмісійний електронний мікроскоп. Він дозволяє зазирнути всередину самої клітини. Техніка просвічення електронами (трансмісії) тонких об’єктів дозволяє отримувати роздільну здатність до 0,08 нм, а при використанні техніки електронного коректування аберації — ТЕАМ (Transmission Electron Aberration-corrected Microscope) отримувати розділення і до 0,05 нм.
Перший електронний мікроскоп був збудований в 1931 році німецькими інженерами Ернестом Рускою і Максом Кнолем.
Ернест Руска отримав за це відкриття Нобелівську премію з фізики в 1986 році.
💬 Поміркуйте:
- Пригадайте, чому світло не може «показати» такі дрібні об’єкти?
- У яких випадках вченим може бути критично важливо бачити не просто клітину, а її «внутрішній дизайн»?
- Який знімок вразив вас більше – клітина чи вірус? Чому?
🔎 Сьогодні ми зануримось у метод, який дозволив побачити віруси, пори у ядерній мембрані та навіть рибосоми.
Цей урок – наш перший крок до біології на рівні нанометра!
🔬 Як працює трансмісійний електронний мікроскоп?
Мабуть кожному з нас хотілось би побачити структуру мітохондрію не у підручнику, а насправді. Але клітини мають довжину у тисячі нанометрів, а внутрішні органели ще менші. Тут на допомогу приходить справжній «рентген» для клітин – трансмісійний електронний мікроскоп (ТЕМ).
На відміну від світлового мікроскопа, ТЕМ не використовує світло. Він «просвічує» дуже тонкий зріз зразка пучком електронів – як прожектор крізь туман. І завдяки цьому можна побачити ультраструктуру клітини: мембрани, рибосоми, ядерні пори, віруси й навіть окремі білкові комплекси.
У трансмісійному електронному мікроскопі електрони проходять через об’єкт, який для цього дослідження має бути достатньо тонким. Часто достатня товщина від декількох нанометрів до мікрометра. У камері мікроскопа має бути високий вакуум (тиск в камері складає лише 10−7 мБар, що дозволяє електронам вільно рухатись без зіткнень з молекулами газів у камері), для усунення взаємодії електронів з молекулами повітря. Для усунення домішок і створення високого вакууму камеру додатково обладнують посудиною охолодженою рідким азотом, як для конденсації домішок так і для охолодження детектора аналізу спектра рентгенівського випромінювання.
💡 Довідково:
- Електронна мікроскопія – метод візуалізації за допомогою електронного пучка замість світла.
- Роздільна здатність ТЕМ – частинки нанометра. Це в тисячі разів точніше, ніж світловий мікроскоп.
Для отримання зображення використовуються фокусовані пучки електронів, якими «бомбардується» поверхня досліджуваного об’єкта. Електронні мікроскопи можуть збільшувати зображення у 2 млн разів! Висока роздільна здатність електронних мікроскопів досягається завдяки малій довжині хвилі електрона – від 4 до менше ніж 1 пікометра в залежності від робочої напруги мікроскопа.
Уявіть, метрову лінійку, поділіть її на мільярд частин – це 1 нанометр.
А 1 пікометр ще у 1000 разів менший довжини 1 нанометру (нано – 10-9, піко – 10-12 м)! Ось чому світлові хвилі видимого спектру, довжина яких 400-700 нм що проходять крізь біологічні зразки у світловому мікроскопі не можуть дати навіть близьке до електронного мікроскопу збільшення.
Для біологічних об’єктів необхідно проводити спеціальну підготовку, яка залежить від поставлених завдань:
- Фіксація об’єкта – використовують глютаральдегід для та тетроксид осмію для фіксування та фарбування ліпідів
- Кріофіксація – шокова швидка заморозка об’єкта рідким етаном при −135 °C, при цьому вода не кристалізується, та не руйнує структури, а утворює склоподібний лід.
- Дегідратація – заміщення води у об’єкті етанолом або ацетоном.
- Фіксація об’єкта у акрилових смолах.
- Секціонування – розділення на тонкі шари спеціальним приладом – ультрамікротомом.
- Використання важких атомів для концентрації зображення в певних ділянках – таким чином збільшується контраст.
- High-Pressure-Freezing (HPF) – замороження при високому тиску. Використовують у електронній мікроскопії імунної системи.
🧠 Поміркуйте:
- Чому для ТЕМ потрібно дуже тонко нарізати зразок?
- Як ви думаєте, чи можна побачити живі об’єкти під ТЕМ?
- Що б ви хотіли роздивитись, якби мали доступ до такого мікроскопа?
🔎 Поглянемо на світ так, як його «бачить» один з найпотужніших мікроскопів, що застосовують у біології.
🧠 Побачити невидиме: Діагностика вірусних інфекцій за допомогою ТЕМ
Уявіть себе в біолабораторії Центру контролю захворювань.
Ви – частина команди, що займається розслідуванням спалаху інфекції. На руках маєте біологічні зразки пацієнта.
Ваше завдання визначити: чи це бактеріальна інфекція, чи вірусна? І який саме вірус?
На допомогу приходить електронна мікроскопія. В лабораторії вам передають зображення, отримані за допомогою трансмісійного електронного мікроскопа (ТЕМ).
🧪 Завдання – розгляньте зображення з біолабораторії:
- Віріони вірусу SARS-CoV-2
🔍 Округлі структури з «короною» навколо.
- Частинки вірусу грипу
🔍 Пухирці на поверхні клітини, правильна сферична форма з «шипами».
- Бактеріофаг T4, прикріплений до бактерії
🧠 Проаналізуйте:
- Які структури видно?
- Чим відрізняються віріони грипу від бактеріофага?
- Як можна за зовнішнім виглядом віріона зробити висновок про його тип?
💬 Обговоріть:
- Що може сказати лікар, спираючись лише на ТЕМ-зображення?
- Чому для дослідження вірусів не підходить світловий мікроскоп?
💡 Висновок: Завдяки електронній мікроскопії людство вперше побачило віруси, навчилося їх ідентифікувати і створювати методи точної діагностики. Ви щойно стали частиною цієї передової науки.
Завдання 1: Порівняння клітинних структур
Проаналізуйте два зображення, отримані за допомогою трансмісійного електронного мікроскопа:
Назвіть органели, представлені на зображеннях. Визначте, які функції мають ці структури, орієнтуючись на їх вигляд та власні знання:
Органела 1: Назва _______________________________________________________________
Функції:
| ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Органела 2: Назва _______________________________________________________________
Функції:
| ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 2: Обчислення масштабу і збільшення зображення
На зображенні Рис. 10 (рибосома, ТЕМ), реальна довжина шкали = 50 нм.
На зображенні виміряйте довжину шкали лінійкою, потім довжину рибосоми і визначте її розмір у нанометрах
Формула:
Реальний розмір = (Довжина об’єкта на зображенні / Довжина шкали на зображенні) × значення шкали
Відповідь: __________ нм (реальний розмір рибосоми – знадобиться у подальших розрахунках)
Розрахуйте, у скільки разів збільшені рибосоми на зображенні (Рис. 10), для цього переведіть всі виміряні і обчислені величини у метри і використовуйте калькулятор:
1 см = 10-2 м
1 нм = 10-9 м
Довжина шкали виміряна на зображенні: _______ см = _______ м
Реальний розмір рибосоми (підставте значення отримане вище): _______ нм = _______________ м
Тепер використайте формулу нижче і розрахуйте збільшення яке забазпечив ТЕМ на мікрофотографії (Рис. 10)
Формула:
Збільшення трансмісійного електронного мікроскопа = (Довжина шкали на зображенні (у метрах) / Реальний розмір рибосоми (у метрах))
Відповідь: у __________________ разів електронний мікроскоп збільшив рибосоми, отримані на зображенні.
🧠 Поміркуйте:
- Які структури з описаних у завданнях важче вивчати через їхній розмір?
- Чи можна відрізнити вірус чи бактерію на мікрофотографіях від органел клітини? На які деталі варто звернути увагу?
Закінчіть речення:
Найбільше мене здивувало, що за допомогою ТЕМ можна побачити:
| __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Тепер я розумію, що вивчення клітин потребує:
| __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Мені захотілось дізнатись більше про:
| __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Оцініть свій рівень розуміння:
👍 – Я можу пояснити, що таке ТЕМ, як він працює і навіщо його використовують.
🤔 – Я розумію основи, але мені ще складно розрізняти органели на ТЕМ-зображеннях.
👎 – Мені поки складно, хочу ще попрактикувати аналіз зображень.
💬 Обговорення:
- Як би ви пояснили іншим, чим електронний мікроскоп відрізняється від звичайного?
- Чи змінилось ваше уявлення щодо принципів роботи електронного мікроскопа від того, як ви їх уявляли раніше?
📺 Відео для допитливих:
- Як працює трансмісійний електронний мікроскоп:
https://www.youtube.com/watch?v=pLJmr74E_Vc - Ідентифікація клітинних органел:
https://www.youtube.com/watch?v=oSd7Dlx56Xg
🕹 Інтерактивні моделі:
- Галерея зображень електронної мікроскопії (Cell Image Library)
https://www.cellimagelibrary.org - 3D-тур структурою клітини (потребує завантаження на комп’ютер)
https://cellsalive.com/index.html - 3D-модель еукаріотичної клітини на Sketchfab
https://sketchfab.com/3d-models/eukaryotic-cell-b7d84e5f2d5e411fbb195ab2742f2256
Ділись та обговорюй важливе