Туреччина та Казахстан – країни на перетині Європи та Азії

Урок 14. Туреччина та Казахстан – країни на перетині Європи та Азії

---

За Державним стандартом:

На уроці учні/учениці:

Ключова компетентність уроку: культурна компетентність – учні/учениці досліджують складність культурної ідентичності країн, що перебувають на перетині цивілізацій, вивчають взаємовплив європейських та азійських традицій на розвиток держав. Аналізують, як географічне положення впливає на культурну політику, мовну ситуацію та міжнародні відносини, формуючи розуміння багатоманітності світу.

---

1. Тюркські мови – сім’я з понад 35 споріднених мов, якими розмовляють близько 200 мільйонів людей від Балканського півострова до Сибіру та Китаю. Найпоширенішими є турецька (близько 80 млн носіїв) та казахська (близько 14 млн носіїв) мови.
2. Тюркські народи – етнічні групи, що розмовляють тюркськими мовами та мають спільне культурно-історичне коріння в степах Центральної Азії. До них належать турки, казахи, азербайджанці, узбеки, туркмени, киргизи, уйгури, татари та інші.
3. Організація тюркських держав (ОТД) – міжнародна організація, заснована у 2009 році для поглиблення співпраці між тюркськими країнами. Членами є Азербайджан, Казахстан, Киргизстан, Туреччина, Узбекистан та Туркменістан (як спостерігач).
4. Огузька гілка – південно-західна група тюркських мов, до якої належить турецька мова. Сформувалася в ареалі Анатолії та Закавказзя.
5. Кипчацька гілка – північно-західна група тюркських мов, до якої належить казахська мова. Історично пов’язана зі степовими кочівниками Євразії.
6. Каспійський нафтогазовий басейн – один з найбільших світових регіонів видобутку вуглеводнів, що охоплює прибережні зони Казахстану, Туркменістану, Азербайджану, Росії та Ірану.
7. Енергетичний коридор “Схід-Захід” – стратегічна мережа нафто- та газопроводів, що транспортує енергоресурси з Центральної Азії та Каспійського регіону через Туреччину до Європи, зокрема трубопровід Баку-Тбілісі-Джейхан.
8. Трансанатолійський газопровід (TANAP) – магістральний газопровід, що з’єднує Азербайджан з Європою через територію Туреччини, введений в експлуатацію у 2018 році.
9. Євразійська інтеграція – процес економічного та політичного зближення між країнами пострадянського простору, зокрема Євразійський економічний союз (ЄАЕС), членом якого є Казахстан.
10. НАТО – Організація Північноатлантичного договору, військово-політичний альянс, до якого з 1952 року входить Туреччина як важливий стратегічний партнер на перетині Європи, Азії та Близького Сходу.
11. G20 – група з 20 найрозвиненіших економік світу, до якої входить Туреччина як 17-та економіка світу за номінальним ВВП (станом на 2024 рік).
12. Індекс людського розвитку (ІЛР) – показник, що враховує очікувану тривалість життя, рівень освіти та дохід на душу населення. У 2023 році Туреччина посіла 45-те місце (0,855), а Казахстан – 60-те (0,837) серед 193 країн.
13. Секуляризація – процес зменшення впливу релігії на суспільне та державне життя. Туреччина пройшла інтенсивну секуляризацію за часів Ататюрка (1920-1930-ті роки).
14. Степова цивілізація – культурно-історичний тип кочових та напівкочових суспільств Євразійських степів, до спадщини якої належить історія тюркських народів, зокрема казахів.
15. Тенгріанство – давня релігійна система тюркських та монгольських народів, що обожнювала небо (Тенгрі) та природні сили. Елементи тенгріанства збереглися у культурі казахів попри прийняття ісламу.

Як підготуватися до уроку

Історико-культурний контекст тюркського світу

Туреччина та Казахстан, незважаючи на географічну відстань понад 3000 кілометрів між їхніми столицями, об’єднані глибокими історичними та культурними зв’язками, що сягають корінням у степи Центральної Азії. Прото-тюркські мови, як вважають лінгвісти, виникли близько 2500 років тому в регіоні між Монголією та північним Китаєм. Звідти тюркські народи поширилися на захід, досягнувши Анатолії у середньовіччі, і на північ – до Сибіру.

Тюркські мови належать до однієї з найбільших мовних родин світу – понад 200 мільйонів людей розмовляють тюркськими мовами від Балкан до Великої Китайської стіни. Турецька мова (огузька гілка) та казахська (кипчацька гілка) мають спільні риси: агглютинацію (послідовне додавання суфіксів до кореня), гармонію голосних, порядок слів суб’єкт-об’єкт-дієслово. Носії турецької та казахської можуть розпізнати базову лексику один одного, хоча повне взаєморозуміння обмежене через тривалу територіальну віддаленість та різні впливи (арабо-перська лексика в турецькій; монгольсько-російські впливи в казахській).

Географічне положення як ключ до розуміння геополітики

Туреччина займає унікальне положення на межі Європи та Азії. Протоки Босфор і Дарданелли історично контролюють морський шлях між Чорним та Середземним морями. Близько 97% території країни (Анатолійський півострів) знаходиться в Азії, тоді як 3% (Східна Фракія) – в Європі. Площа Туреччини – 785 350 км² (приблизно як дві Німеччини), населення – близько 86 мільйонів (2025 рік), що робить її найбільшою за населенням країною регіону після Ірану.

Казахстан – найбільша країна Центральної Азії та 9-та за площею у світі (2 724 900 км²), більша за всю Західну Європу. Населення – близько 19,6 мільйонів (2025 рік), що дає одну з найнижчих густот населення у світі (7 осіб на км²). Країна не має виходу до світового океану, але має вихід до Каспійського моря – найбільшого закритого водойму планети. Казахстан межує з Росією (найдовший сухопутний кордон у світі – 7 644 км), Китаєм, Киргизстаном, Узбекистаном і Туркменістаном.

Енергетичні ресурси: благословення чи прокляття?

Обидві країни мають значні енергетичні ресурси, але різняться ступенем залежності від них та способами використання цього багатства.

Казахстан є одним з найбільших світових виробників нафти (близько 1,8 мільйонів барелів на день у 2024 році) та володіє найбільшими запасами урану у світі (близько 19% розвіданих світових запасів). У 2024 році країна видобула понад 21 000 тон урану. Природний газ також важливий: Казахстан має запаси близько 85 трильйонів кубічних футів. Основні родовища – Тенгіз, Кашаган, Карачаганак – належать до найбагатших нафтогазових басейнів світу.

Проте Казахстан стикається з типовою проблемою ресурсних економік: у 2023 році 89% енергії країни надходило з викопного палива (вугілля, нафта, газ), а лише 11% – з відновлюваних джерел. Уряд прийняв стратегію “Казахстан-2050”, що передбачає досягнення 50% споживання енергії з альтернативних джерел до 2050 року, але прогрес йде повільно. ВВП на душу населення в Казахстані у 2023 році становив близько 30 989 доларів США (за ПКС), що відповідає рівню країн з високим людським розвитком, але економіка залишається вразливою до коливань цін на нафту.

Туреччина володіє значно меншими запасами енергоресурсів. Власний видобуток нафти у 2024 році становив лише близько 127 000 барелів на день, що покриває менш ніж 15% внутрішнього споживання. Країна імпортує близько 1 мільйона барелів нафти щодня, переважно з Росії (56%), Іраку (16%) та Казахстану (10%). Природний газ – ще більша проблема: власний видобуток покриває лише 4% потреб, решта імпортується з Росії (42%), Азербайджану (22%) та Ірану (14%). Відкриття газових родовищ у Чорному морі у 2020-х роках дало надію, але навіть за оптимістичними прогнозами вони покриють лише 30% потреб протягом наступного десятиліття.

Натомість Туреччина зробила ставку на енергетичний транзит та диверсифіковану економіку. Країна стала ключовим енергетичним коридором між Центральною Азією, Каспійським регіоном та Європою. Трубопровід Баку-Тбілісі-Джейхан транспортує нафту з Азербайджану та Казахстану через Туреччину до Середземного моря. TANAP (Трансанатолійський газопровід) доставляє азербайджанський газ до Європи. У 2024 році через Туреччину пройшло 53 мільйони тонн нафти з Азербайджану, Казахстану та Туркменістану. ВВП Туреччини у 2024 році становив близько 1,32 трильйона доларів (17-та економіка світу), а ВВП на душу населення – близько 16 000 доларів (номінально), що значно нижче за Казахстан за ПКС, але економіка більш диверсифікована.

Економічні моделі: ресурсна рента vs промислова диверсифікація

Казахстан демонструє класичну модель ресурсної економіки. Нафта, газ, уран та метали становлять основу експорту. Це забезпечує високі доходи, але створює структурні виклики: економіка вразлива до зовнішніх шоків (падіння цін на сировину), є ризик “голландської хвороби” (зміцнення національної валюти робить інші сектори неконкурентними), відбувається повільна диверсифікація. Позитивним є те, що уряд інвестує нафтові доходи в освіту, інфраструктуру та Національний фонд (суверенний фонд добробуту), що дозволяє пом’якшувати економічні коливання.

Туреччина має більш збалансовану економіку: промисловість (автомобілебудування, текстиль, електроніка), туризм (понад 50 мільйонів туристів щороку – одна з топ-10 туристичних дестинацій світу), сільське господарство (великий виробник фруктів, овочів, зерна), будівництво та послуги. Це робить економіку стійкішою, але країна стикається з іншими викликами: висока інфляція (34,9% прогноз на 2025 рік), енергетична залежність, дефіцит торгового балансу.

Політичні системи та демократичні виклики

Обидві країни є республіками з президентською формою правління, але мають різний досвід демократичного розвитку.

Туреччина має найдовшу історію багатопартійної демократії серед мусульманських країн, започатковану ще в 1950-х роках. Країна є членом НАТО з 1952 року, має угоду про асоціацію з ЄС з 1963 року (переговори про членство тривають з 2005 року). Проте останніми роками спостерігається авторитарний дрейф: обмеження свободи преси, переслідування опозиції, концентрація влади в руках президента після конституційної реформи 2017 року. За Індексом демократії 2024 року, Туреччина класифікується як “гібридний режим”.

Казахстан здобув незалежність у 1991 році після розпаду СРСР і будував політичну систему практично з нуля. Країна зберігає авторитарні риси, але демонструє поступову лібералізацію: конституційна реформа 2022 року обмежила повноваження президента, посилила парламент, заборонила родичам президента обіймати політичні посади. Економічна відкритість супроводжується обережною політичною лібералізацією. Казахстан балансує між Росією (найближчий союзник, член ЄАЕС та ОДКБ), Китаєм (найбільший торговельний партнер) та Заходом.

Культурна ідентичність: між Європою та Азією

Обидві країни стикаються з питанням культурної ідентичності.

Туреччина офіційно є світською державою з 1920-х років (реформи Ататюрка), але населення переважно мусульманське (99%). Географічне положення створює амбівалентність: чи є Туреччина європейською країною з азійськими коренями, чи азійською країною з європейськими прагненнями? Членство в НАТО, прагнення до ЄС свідчать про європейський вектор, але геополітична вага на Близькому Сході, зв’язки з тюркським світом підкреслюють азійський. Ця двоїстість – як виклик, так і можливість.

Казахстан поєднує номадичну степову культуру, ісламську традицію (прийняту в IX-XII ст.) та 70-річний радянський досвід. Після незалежності держава активно будує національну ідентичність, відроджуючи доісламські традиції (свято Наурыз), мову (казахська – державна з 1997 року, хоча російська широко використовується) та культурну спадщину. Європейський вектор виявляється у членстві в ОБСЄ, участі в Болонському процесі, але географія, історія та економіка міцно пов’язують країну з Азією.

Співпраця в тюркському світі

Організація тюркських держав (ОТД) стала платформою для поглиблення зв’язків. У 2024 році на енергетичній нараді ОТД в Стамбулі міністри обговорювали:

• Транс-Каспійський газопровід (доставка туркменського газу до Туреччини та Європи)
• Каспійський електричний коридор (транспортування відновлюваної енергії з Центральної Азії)
• Інтеграцію мереж нафти, газу та електроенергії “зі сходу на захід”
• Спільні інвестиції понад 20 мільярдів доларів (80% – в енергетику)

Країни ОТД разом володіють понад 20 трлн кубометрів газу, 39 млрд барелів нафти та виробляють 40% світового урану. Це створює потужний енергетичний блок, здатний впливати на глобальні енергетичні ринки.

Паралелі з Україною

Для українського контексту важливі кілька аспектів:

1. Географічне положення як стратегічний ресурс (Туреччина контролює протоки, Україна – транзит)
2. Енергетична безпека через диверсифікацію (урок турецької залежності від російського газу)
3. Балансування між різними геополітичними центрами (Казахстан між Росією та Китаєм)
4. Збереження культурної ідентичності попри зовнішні впливи
5. Економічна диверсифікація як шлях до стійкості

Методичні акценти

На уроці важливо:

• Уникати однозначних оцінок “краще-гірше”, натомість аналізувати контекст та історичні умови
• Показати, що географічне положення створює як можливості, так і виклики
• Підкреслити різноманітність шляхів розвитку навіть споріднених країн
• Звернути увагу на економічні моделі та їх наслідки
• Розвивати культурну компетентність через розуміння складності ідентичності

---

Дизайн уроку

Завдання 1. Мовна загадка

Прочитайте ці фрази і спробуйте здогадатися, про що йдеться:

• Турецькою: “Merhaba, benim adım…” (Привіт, мене звати…)
• Казахською: “Сәлем, менің атым…” (Привіт, мене звати…)
• Українською: “Привіт, мене звати…”

Запитання:

1. Які слова схожі в турецькій та казахській мовах?
2. Чому мови країн, віддалених одна від одної на тисячі кілометрів, мають спільні риси?
3. Назвіть інші мови або народи, які можуть бути спорідненими з турками та казахами.

Методичний коментар:

Тюркські мови становлять одну з найбільших мовних родин Євразії, об’єднуючи понад 200 мільйонів носіїв від Балкан до Якутії. Турецька та казахська мови, незважаючи на географічну відстань понад 3000 кілометрів між Анкарою та Астаною, зберігають спільні структурні риси: агглютинацію (послідовне приєднання суфіксів), гармонію голосних, порядок слів суб’єкт-об’єкт-дієслово. У наведеному прикладі учні/учениці можуть помітити схожість слів “adım” (турецька) та “атым” (казахська), які означають “моє ім’я”, хоча вимова дещо відрізняється. Це завдання створює інтригу на початку уроку, активізує попередні знання про мовні родини (які учні/учениці вивчали на уроках української мови та зарубіжної літератури) та підводить до теми тюркського світу. Важливо підкреслити, що мовна спорідненість не означає взаємної зрозумілості – турки й казахи можуть розпізнати окремі слова, але для спілкування потрібна додаткова підготовка. Порівняння з українською показує принципову відмінність між слов’янськими та тюркськими мовами, що допомагає усвідомити різноманітність мовних систем.

Відповіді:

1. Які слова схожі в турецькій та казахській мовах? У наведених фразах схожі слова “adım” (турецька) та “атым” (казахська), які означають “моє ім’я”. Обидва слова побудовані за схожим принципом: корінь (ad/ат = ім’я) + присвійний суфікс першої особи (-ım/-ым = моє). Також структурно схожі привітання “Merhaba” та “Сәлем”, хоча етимологічно вони різні (турецьке слово має арабське походження, казахське – власне тюркське).
2. Чому мови країн, віддалених одна від одної на тисячі кілометрів, мають спільні риси? Турецька та казахська мови належать до однієї тюркської мовної родини, яка виникла близько 2500 років тому в степах Центральної Азії (між Монголією та Китаєм). З часом тюркські народи мігрували в різних напрямках: на захід (предки турків досягли Анатолії в XI-XIII століттях), на північ (до Сибіру) та залишалися в Центральній Азії (предки казахів). Попри територіальну віддаленість, ці мови зберегли спільні структурні риси та частину базової лексики, подібно до того, як слов’янські мови (українська, польська, російська, болгарська) мають спільне коріння, навіть якщо їхні носії живуть далеко один від одного.
3. Назвіть інші мови або народи, які можуть бути спорідненими з турками та казахами. До тюркської мовної родини належать: азербайджанці (Азербайджан, Іран), узбеки (Узбекистан), туркмени (Туркменістан), киргизи (Киргизстан), уйгури (Китай), татари (Росія, Україна), башкири (Росія), якути (Саха, Росія), кримські татари (Україна, Туреччина), караїми (Україна, Литва), гагаузи (Молдова, Україна), каракалпаки (Узбекистан) та багато інших. Загалом налічується понад 35 тюркських мов. Деякі з цих народів історично мали значний вплив на українські землі – зокрема, Кримське ханство, Золота Орда, а кримські татари та караїми є автохтонними народами України.

Завдання 2. Географічна позиція

На контурній карті позначте:

• Туреччину (підпишіть столицю Анкару та найбільше місто Стамбул)
• Казахстан (підпишіть столицю Астану та найбільше місто Алмати)
• Проведіть умовну лінію, що розділяє Європу та Азію
• Каспійське море

Запитання:

1. У якій частині світу знаходиться більша частина території Туреччини?
2. Чи має Казахстан вихід до світового океану?
3. Що спільного в географічному положенні обох країн?

Методичний коментар:

Географічне положення Туреччини та Казахстану є ключем до розуміння їхньої історії, економіки та геополітичного значення. Туреччина контролює стратегічні протоки Босфор і Дарданелли, що з’єднують Чорне море зі Середземним, а через них – із світовим океаном. Це робить країну незамінним партнером як для чорноморських держав (включно з Україною), так і для глобальних морських держав. Лише 3% території Туреччини (Східна Фракія) знаходиться в Європі, решта – в Азії (Анатолійський півострів), але культурно і політично країна тяжіє до Європи (член НАТО з 1952 року, кандидат до ЄС). Казахстан – найбільша країна, що не має виходу до світового океану, але має вихід до Каспійського моря – найбільшої внутрішньої водойми планети. Країна розташована в самому центрі Євразії, що історично робило її перехрестям торгових шляхів (Великий шовковий шлях), а сьогодні – важливою транзитною державою між Європою та Азією. Умовна межа між Європою та Азією проходить Уральськими горами та річкою Урал, тож західна частина Казахстану формально належить до Європи. Обидві країни є прикладами держав, які не можна однозначно віднести до однієї частини світу, що створює унікальні виклики та можливості для культурної, економічної та політичної ідентичності.

Відповіді:

1. У якій частині світу знаходиться більша частина території Туреччини? Близько 97% території Туреччини (Анатолійський півострів) знаходиться в Азії. Лише 3% території (Східна Фракія, де розташоване місто Стамбул) належить до Європи. Географічною межею є протоки Босфор і Дарданелли, а також Мармурове море між ними. Саме Стамбул – єдине місто у світі, що розташоване на двох континентах: його історичний центр та старе місто знаходяться в європейській частині, а більша частина сучасної забудови – в азійській.
2. Чи має Казахстан вихід до світового океану? Ні, Казахстан не має виходу до світового океану і є однією з двох найбільших країн світу без такого виходу (друга – Монголія). Проте країна має вихід до Каспійського моря – найбільшої закритої водойми планети площею близько 371 000 км² (більше за площу Німеччини). Каспійське море має статус озера або внутрішнього моря, і його юридичний статус є предметом міжнародних дискусій. Відсутність виходу до океану створює виклики для зовнішньої торгівлі – Казахстан залежить від транзиту через сусідні країни, але водночас Каспійське море надає доступ до багатих нафтогазових родовищ.
3. Що спільного в географічному положенні обох країн? Обидві країни розташовані на межі Європи та Азії, що створює унікальне геополітичне положення. Туреччина – фізично на межі (протоки розділяють континенти), Казахстан – на умовній межі, що проходить Уральськими горами. Обидві країни є важливими транзитними коридорами: Туреччина – між Європою, Близьким Сходом і Центральною Азією; Казахстан – між Європою та Азією (Китаєм). Обидві мають вихід до внутрішніх морів (Туреччина – до Чорного, Середземного, Мармурового та Егейського; Казахстан – до Каспійського та Аральського). Обидві країни через своє географічне положення історично були перехрестями цивілізацій, культур і торгових шляхів, що відбилося на їхній багатій та складній історії.

---

Індивідуальна робота

Завдання 1. Складення порівняльної таблиці

Джерело. Сайт https://www.worlddata.info/country-comparison.php або інші надійні джерела

Завдання:

1. Перейдіть на сайт Worlddata та оберіть для порівняння Туреччину та Казахстан
2. На основі отриманих даних заповніть порівняльну таблицю

Показник	Туреччина	Казахстан
Площа (тис. км²)
Населення (млн осіб)
Щільність населення (осіб/км²)
Столиця
Державна мова
Державний устрій
Валюта
ВВП на душу населення (ПКС, дол. США)
Індекс людського розвитку (ІЛР)
Очікувана тривалість життя (років)
Основна релігія

Методичний коментар:

Порівняльна таблиця – базовий інструмент географічного аналізу, що дозволяє систематизувати інформацію та виявити подібності й відмінності між об’єктами дослідження. У випадку Туреччини та Казахстану таблиця виявляє цікаві контрасти: Казахстан майже в 3,5 рази більший за площею, але має в 4,4 рази менше населення, що створює різницю в щільності населення у 15 разів (110 осіб/км² в Туреччині проти 7 осіб/км² в Казахстані). Попри різницю в розмірах і населенні, країни мають дуже близькі показники людського розвитку (Туреччина – 0,855, Казахстан – 0,837), що свідчить про схожий рівень доступу до освіти, охорони здоров’я та матеріального добробуту. Важливо звернути увагу учнів/учениць на те, що ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності (ПКС) часто відрізняється від номінального ВВП – це пояснюється різницею в цінах на товари та послуги в різних країнах. Обидві країни є республіками, але з президентською формою правління, що відрізняє їх від парламентських республік Європи. Роботу з таблицею варто супроводжувати обговоренням: чому густонаселена Туреччина має менший ВВП на душу населення за ПКС? Чи означає більша територія автоматично більше багатство?

Відповідь (дані 2023-2025 років):

Показник	Туреччина	Казахстан
Площа (тис. км²)	785	2 725
Населення (млн осіб)	86,0	19,6
Щільність населення (осіб/км²)	110	7
Столиця	Анкара	Астана
Державна мова	Турецька	Казахська
Державний устрій	Президентська республіка	Президентська республіка
Валюта	Турецька ліра	Казахстанське тенге
ВВП на душу населення (ПКС, дол. США)	~16 000 (ном.) / ~38 000 (ПКС)	~12 000 (ном.) / ~31 000 (ПКС)
Індекс людського розвитку (ІЛР)	0,855 (45-те місце)	0,837 (60-те місце)
Очікувана тривалість життя (років)	78	74
Основна релігія	Іслам (суніти)	Іслам (суніти)

Додаткові спостереження для обговорення:

• Чому при меншому номінальному ВВП Казахстан має вищий показник за ПКС? (Нижчі ціни на товари першої необхідності)
• Чому країни з такою різною щільністю населення мають схожі показники ІЛР? (Розвиток залежить не від кількості людей, а від якості інститутів, освіти, медицини)
• Які переваги та недоліки густонаселеності? (Більший ринок праці vs перенаселення; концентрація ресурсів vs навантаження на інфраструктуру)

Завдання 2. Аналіз енергетичних ресурсів

Завдання. На основі наведеної інформації заповніть таблицю:

Ресурс	Туреччина	Казахстан
Нафта (власний видобуток покриває потреби)	☐ Так ☐ Ні	☐ Так ☐ Ні
Природний газ (власний видобуток покриває потреби)	☐ Так ☐ Ні	☐ Так ☐ Ні
Уран (видобуток)	☐ Так ☐ Ні	☐ Так ☐ Ні
Роль в енергетичному транзиті	☐ Висока ☐ Низька	☐ Висока ☐ Низька

Запитання:

1. Яка країна має більше власних енергоресурсів?
2. Яка країна більше залежить від імпорту енергоресурсів?
3. Як ви думаєте, чи є багаті енергоресурси завжди перевагою для країни?

Методичний коментар:

Енергетичні ресурси – один з найважливіших факторів сучасної геополітики та економіки, і порівняння Туреччини з Казахстаном ілюструє два принципово різних підходи до енергетичної безпеки. Казахстан володіє величезними запасами вуглеводнів: нафтові родовища Тенгіз, Кашаган і Карачаганак належать до найбагатших у світі, запаси природного газу оцінюються в 85 трлн кубічних футів, а за виробництвом урану країна є абсолютним світовим лідером (21 000 тон на рік, що становить близько 40% світового видобутку). Це створює “ресурсне благословення”, але й ризик “ресурсного прокляття” – економіка надмірно залежить від експорту сировини, що робить її вразливою до цінових коливань. Туреччина, навпаки, майже повністю залежить від імпорту енергоресурсів: власний видобуток нафти покриває лише 13-15% потреб, газу – 4%, вугілля також переважно імпортується. Це змушує країну диверсифікувати джерела постачання та інвестувати в альтернативну енергетику (сонячні та вітрові електростанції дають близько 11% електроенергії). Водночас Туреччина перетворила географічне положення на стратегічну перевагу, ставши ключовим енергетичним коридором між Каспієм, Центральною Азією та Європою – через її територію проходять нафто- і газопроводи з Азербайджану, Казахстану, Іраку. Це завдання підводить учнів/учениць до розуміння, що “багатство ресурсів” не завжди означає “економічний успіх” – важливіша здатність ефективно використовувати наявні можливості та диверсифікувати економіку.

Завдання 3. Культурна самоідентифікація (розвиток культурної компетентності)

Завдання. Уявіть, що ви представник Туреччини або Казахстану на міжнародній конференції. Вам поставили запитання: “Ваша країна належить до Європи чи до Азії?”

Напишіть коротку відповідь (5-7 речень) від імені представника:

• Туреччини
• Казахстану

У відповіді врахуйте:

• Географічне положення
• Культурні зв’язки
• Економічні інтереси
• Історичний досвід

Методичний коментар:

Це завдання є центральним для розвитку культурної компетентності – ключової мети даного уроку. Воно спонукає учнів/учениць зануритися в складність культурної ідентичності, зрозуміти, що належність до Європи чи Азії – це не лише географічний факт, а комплексна конструкція, що включає історію, культуру, релігію, політичні орієнтири, економічні зв’язки та самосприйняття народу. Для Туреччини питання ідентичності особливо гостре: країна географічно переважно азійська, але з 1920-х років (реформи Ататюрка) свідомо обрала європейську модель розвитку – секуляризм, латинську абетку, європейську систему права, членство в НАТО, прагнення до ЄС. Водночас історична спадщина Османської імперії, мусульманська релігійність більшості населення, зростаюча роль на Близькому Сході підкреслюють азійські корені. Для Казахстану питання не менш складне: країна будує нову національну ідентичність після 70 років у складі СРСР, відроджує номадичні традиції, ісламську спадщину, але при цьому зберігає тісні культурні зв’язки з Росією (російськомовне населення ~30%, російська мова широко вживана), економічно інтегрується з Китаєм та водночас прагне до Заходу (Болонський процес, участь в ОБСЄ). Учні/учениці мають зрозуміти: немає “правильної” відповіді, обидві країни можуть легітимно претендувати на приналежність і до Європи, і до Азії, і відповідь залежить від критеріїв (географія, культура, економіка, політика). Важливо, щоб учні/учениці формулювали власну позицію, аргументували її і поважали альтернативні погляди – це суть культурної компетентності в глобалізованому світі.

Приклади відповідей

За Туреччину

Я представляю Туреччину на міжнародній конференції. На запитання про належність до Європи чи Азії відповідаю: Туреччина – унікальна країна, що органічно поєднує обидві ідентичності. Географічно ми розташовані на межі континентів, і Стамбул – єдине місто світу на двох континентах – символізує цей синтез. Історично Османська імперія контролювала величезні території в Європі, Азії та Африці, залишивши культурну спадщину на всіх континентах. З 1920-х років ми свідомо обрали європейську модель розвитку: світську державу, демократію, ринкову економіку. Туреччина – член НАТО з 1952 року, кандидат до ЄС, учасник європейських структур. Водночас ми пишаємося своїм азійським корінням, тюркською спадщиною, ісламською культурою. Ми не вибираємо між Європою та Азією – ми є мостом, що їх з’єднує, і це наша сила в глобалізованому світі.

За Казахстан

Я представляю Казахстан, країну в самому серці Євразійського континенту. Ми не належимо виключно ні до Європи, ні до Азії – ми євразійська держава за суттю. Географічно західна частина нашої країни знаходиться в Європі (за Уральськими горами), східна – в Азії. Історично казахські степи були перехрестям Великого шовкового шляху, де зустрічалися східні та західні цивілізації. Після здобуття незалежності в 1991 році ми будуємо багатовекторну зовнішню політику: ми члени Євразійського економічного союзу (зв’язки з Росією), стратегічний партнер Китаю, учасник ОБСЄ (європейські структури безпеки), партнер НАТО за програмою “Партнерство заради миру”. Культурно ми поєднуємо номадичні степові традиції, ісламську спадщину та модерну міжнародну відкритість. Наша столиця Астана – символ євразійської інтеграції, де архітектура поєднує традиційні мотиви та футуристичний дизайн. Ми не обираємо між Європою та Азією – ми будуємо євразійську ідентичність XXI століття.

Альтернативні відповіді (більш прозахідні)

За Туреччину: 

Хоч географічно більшість території в Азії, Туреччина – європейська країна за цінностями, політичною системою, економічними зв’язками. Ми обрали європейський шлях сто років тому і не збочуємо з нього.

За Казахстан:

Ми прагнемо до європейських стандартів демократії, освіти, економіки. Членство в ОБСЄ, Болонський процес, інтеграція з європейськими структурами показують наш вибір.

Робота в парах

Завдання 4. Порівняння історичного шляху

Завдання. Заповніть таблицю, використовуючи підручник або інтернет-ресурси.

Історична подія/період	Туреччина	Казахстан
Середньовіччя (до XV ст.)
Імперський період
ХХ століття (до 1991 р.)
Незалежність
Сучасність (XXI ст.)

Методичний коментар:

Історичний контекст є абсолютно необхідним для розуміння сучасного стану будь-якої країни, і Туреччина з Казахстаном демонструють два радикально різних історичних шляхи, що призвели до схожих сучасних результатів. Туреччина – спадкоємиця однієї з найвеличніших імперій в історії людства: Османська імперія (1299-1922) у період розквіту контролювала території від Балкан до Аравійського півострова, від Північної Африки до Кавказу, була однією з наддержав свого часу і залишила глибокий слід у світовій історії. Розпад імперії після Першої світової війни міг призвести до зникнення турецької державності, але Мустафа Кемаль Ататюрк провів радикальну модернізацію: скасував халіфат і султанат, запровадив світську республіку, змінив арабську абетку на латинську, надав жінкам рівні права, провів індустріалізацію. Це дозволило Туреччині вижити та стати регіональною державою. Казахстан, навпаки, є молодою країною, що здобула незалежність лише 1991 року, хоча казахська етнічна ідентичність формувалася століттями. У XV столітті виникло Казахське ханство, але воно поступово потрапило під російський контроль (XVIII-XIX ст.). Радянський період (1936-1991) приніс індустріалізацію, але й страшні трагедії: голодомор 1930-х років, коли померло близько 1,5 млн казахів, депортації цілих народів, ядерні випробування на Семипалатинському полігоні. Після незалежності Казахстан будує державність майже з нуля: створює національні інституції, відроджує мову і культуру, формує економіку. Це завдання допомагає учням/ученицям побачити, що країни з дуже різним історичним досвідом можуть досягти схожих результатів, якщо вони ефективно використовують свої можливості та вчаться на помилках минулого.

Як варіант, надайте заповнену таблицю та питання до неї.

Історична подія/період	Туреччина	Казахстан
Середньовіччя (до XV ст.)	XI-XIII ст.: Сельджуцьке царство – перша велика турецька держава в Анатолії після міграції огузьких племен з Центральної Азії. Битва при Манцикерті (1071) відкрила шлях до тюркізації Малої Азії. XIII-XV ст.: Бейлік (князівство) Османів поступово розширюється, захоплює візантійські території.	До XV ст.: Тюркські та монгольські племена контролюють казахські степи. Територія входить до складу різних держав: Тюркський каганат (VI-VIII ст.), Кимацьке царство (IX-XIII ст.), Золота Орда (XIII-XV ст.). 1465: Утворення Казахського ханства – перша власне казахська державність.
Імперський період	1299-1922: Османська імперія – одна з наймогутніших держав світу. Піднесення за Сулеймана Пишного (XVI ст.): контроль над Балканами, Близьким Сходом, Північною Африкою. Облога Відня (1529, 1683). Поступовий занепад з XVIII ст. (“хворий чоловік Європи”). Участь у Першій світовій війні на боці Центральних держав – поразка і розпад.	XVIII-XIX ст.: Казахське ханство поступово втрачає незалежність. 1731-1742: Молодший жуз переходить під протекторат Російської імперії. 1840-ві: Остаточне входження Середнього жузу. 1860-ті: Підпорядкування Старшого жузу. Казахські землі стають частиною Російської імперії, активна колонізація слов’янськими переселенцями.
ХХ століття (до 1991 р.)	1923: Проголошення Турецької Республіки після війни за незалежність (1919-1923) під керівництвом Мустафи Кемаля Ататюрка. 1920-1930-ті: Радикальні реформи: секуляризація, європеїзація, індустріалізація, права жінок, латинська абетка. 1952: Вступ до НАТО. 1960-1990-ті: Періоди демократії перемежовуються військовими переворотами (1960, 1971, 1980). Економічне зростання, урбанізація.	1920: Казахська АРСР у складі РРФСР. 1936:Казахська РСР – повноправна республіка СРСР. 1930-ті: Насильна колективізація, голодомор (загинуло ~1,5 млн казахів, ~38% населення). 1940-1950-ті: Депортації народів (німців, чеченців, корейців та ін.) до Казахстану. 1949-1989: Семипалатинський ядерний полігон – понад 450 ядерних випробувань. 1986:Желтоксанські події (грудневе повстання в Алмати) – перші масові протести проти радянської влади.
Незалежність	1923 рік – проголошення республіки після розпаду Османської імперії та війни за незалежність. Туреччина – спадкоємиця імперії, але якісно нова держава.	16 грудня 1991 року – проголошення незалежності після розпаду СРСР. Казахстан – остання республіка, що вийшла зі складу Союзу. Президент Нурсултан Назарбаєв (1991-2019).
Сучасність (XXI ст.)	2000-ті: Економічне зростання, посилення ісламських настроїв. 2002: Партія справедливості та розвитку (ПСР) Ердогана приходить до влади. 2016: Спроба військового перевороту. 2017: Конституційна реформа – перехід до президентської системи, концентрація влади. 2023: Століття республіки, землетруси, економічні виклики (інфляція 65% у 2023). Туреччина балансує між Заходом (НАТО, ЄС) та власними інтересами (конфлікти з Грецією, операції в Сирії).	1997: Перенесення столиці з Алмати до Астани (нині названа на честь Назарбаєва). 2019:Назарбаєв залишає президентство, новий президент Касим-Жомарт Токаєв. 2022: Січневі протести, конституційна реформа (обмеження президентських повноважень, заборона родичам президента обіймати посади). 2024: Референдум щодо будівництва АЕС. Казахстан балансує між Росією (ЄАЕС, ОДКБ), Китаєм (найбільший торговий партнер), Туреччиною (культурні зв’язки, ОТД) та Заходом.

Додаткові питання для обговорення:

• Як імперське минуле Туреччини вплинуло на її сучасну геополітичну роль?
• Які наслідки радянського періоду для сучасного Казахстану (позитивні та негативні)?
• Чому обидві країни, маючи такий різний історичний досвід, досягли схожих показників розвитку?

Завдання 5. Енергетична карта (розвиток культурної компетентності через розуміння взаємозв’язків)

https://aenert.com/countries/asia/energy-industry-in-turkey/

https://aenert.com/countries/asia/energy-industry-in-kazakhstan/

Завдання:

1. Розгляньте схему нафто- та газопроводів, що проходять через Туреччину та Казахстан
2. Позначте на контурній карті основні енергетичні маршрути:
   • Трубопровід Баку-Тбілісі-Джейхан (БТД)
   • TANAP (Трансанатолійський газопровід)
   • Каспійський трубопровідний консорціум (КТК)
3. Відповідайте на запитання:
   • Звідки надходять енергоресурси?
   • Куди вони транспортуються?
   • Чому Туреччина та Казахстан є важливими учасниками глобальної енергетичної системи?

Методичний коментар:

Енергетичні коридори – це не просто труби і дроти, це артерії глобальної економіки, що визначають геополітичний ландшафт XXI століття. Контроль над енергетичними маршрутами дає країні величезний вплив: вона може заробляти на транзиті, диктувати умови постачальникам і споживачам, використовувати енергетику як інструмент дипломатії. Туреччина усвідомлено розбудовує себе як “енергетичний хаб” між газо- і нафтобагатими регіонами (Каспій, Центральна Азія, Близький Схід) та енергодефіцитною Європою. Трубопровід Баку-Тбілісі-Джейхан (БТД), введений в експлуатацію 2006 року, транспортує азербайджанську та казахстанську нафту в обхід Росії до турецького середземноморського порту Джейхан, звідки танкерами до Європи та світу – це геополітична альтернатива російським маршрутам. TANAP (Трансанатолійський газопровід, 2018) та його продовження TAP (Трансадріатичний) доставляють азербайджанський газ через Грузію, Туреччину, Грецію, Албанію до Італії – це “Південний газовий коридор”, що зменшує європейську залежність від Росії. Казахстан використовує кілька маршрутів: основний – КТК (Каспійський трубопровідний консорціум) до російського Новоросійська на Чорному морі (55 млн тон нафти на рік), але країна диверсифікує: через БТД (1,5 млн тон, планується збільшення до 20 млн), через Китай (газопровід Центральна Азія-Китай), планується транскаспійський маршрут через Азербайджан. Це завдання візуалізує абстрактні поняття (“енергетична безпека”, “диверсифікація маршрутів”) і показує учням/ученицям, як географія перетворюється на геополітику. Важливо підкреслити паралель з Україною: наша країна також була важливим транзитером російського газу до Європи, що давало і доходи, і політичний вплив, але після 2022 року ця роль завершилася.

Основні енергетичні маршрути:

1. Трубопровід Баку-Тбілісі-Джейхан (БТД)
   • Маршрут: Азербайджан (Баку) → Грузія (Тбілісі) → Туреччина (Джейхан на Середземному морі)
   • Довжина: 1768 км
   • Призначення: Транспортування азербайджанської та казахстанської нафти в обхід Росії до Середземного моря, звідки танкерами до Європи та світу
   • Потужність: До 1,2 млн барелів на день
   • Значення: Геополітична альтернатива російським нафтопроводам, дає незалежність країнам Каспію
2. TANAP (Трансанатолійський газопровід)
   • Маршрут: Азербайджан (кордон з Грузією) → Туреччина (схід-захід через всю країну) → Греція (кордон)
   • Довжина: 1850 км
   • Призначення: Транспортування азербайджанського газу з родовища Шах-Дені зз до Туреччини та Європи
   • Потужність: 16 млрд куб. м на рік (для Туреччини 6 млрд, для Європи 10 млрд)
   • Продовження: TAP (Трансадріатичний газопровід) через Грецію, Албанію до Італії
   • Значення: Частина “Південного газового коридору”, зменшує європейську залежність від Росії
3. Каспійський трубопровідний консорціум (КТК)
   • Маршрут: Казахстан (Тенгізське родовище) → Росія (Новоросійськ на Чорному морі)
   • Довжина: 1511 км
   • Призначення: Основний маршрут казахстанської нафти на експорт
   • Потужність: 67 млн тон на рік (близько 80% казахстанського експорту)
   • Значення: Критична важливість для економіки Казахстану, але залежність від Росії (технічні “аварії” використовувалися як політичний тиск)
4. Газопровід Центральна Азія – Китай
   • Маршрут: Туркменістан → Узбекистан → Казахстан → Китай (Сінцзян)
   • Довжина: Понад 7000 км (частина в Казахстані ~1300 км)
   • Призначення: Постачання центральноазійського газу до Китаю
   • Потужність: 55 млрд куб. м на рік (три нитки)
   • Значення: Диверсифікація експорту для Казахстану і енергобезпека Китаю
5. Планований Транскаспійський газопровід
   • Маршрут: Туркменістан → (дном Каспійського моря) → Азербайджан → далі через TANAP до Європи
   • Статус: Обговорюється з 1990-х, юридичні суперечки щодо статусу Каспія
   • Значення: Потенційно дозволить доставляти туркменський газ (4-ті запаси у світі) до Європи в обхід Росії

Відповіді на запитання

1. Звідки надходять енергоресурси? Основні джерела: Казахстан (нафта з родовищ Тенгіз, Кашаган, Карачаганак), Азербайджан (нафта та газ з Каспійського шельфу, зокрема родовище Шах-Дені), Туркменістан (величезні запаси природного газу – 4-те місце у світі), Узбекистан (газ), частково Росія та Іран (постачання до Туреччини). Каспійський басейн загалом має запаси близько 48 млрд барелів нафти та 292 трлн кубічних футів газу.
2. Куди вони транспортуються? Основні напрямки: Європа (через Туреччину – БТД, TANAP/TAP), Китай(через Казахстан – газопровід ЦА-Китай, нафтопровід Атасу-Алашанькоу), світові ринки (через Чорне море – КТК до Новоросійська, потім танкерами; через Середземне море – БТД до Джейхана), Туреччина(частина газу з TANAP залишається для внутрішнього споживання).
3. Чому Туреччина та Казахстан є важливими учасниками глобальної енергетичної системи? Туреччина – не виробник, а транзитер і хаб. Географічне положення між енергобагатими регіонами (Каспій, Близький Схід, Центральна Азія) та енергодефіцитною Європою робить країну незамінним посередником. Через територію Туреччини проходять ключові нафто- і газопроводи, що дозволяють Європі диверсифікувати постачання та зменшити залежність від Росії. Туреччина заробляє на транзитних тарифах, отримує політичний вплив, забезпечує частину власних енергопотреб. Казахстан – виробник і постачальник. Країна має величезні запаси нафти (39 млрд барелів розвіданих), газу (85 трлн куб. футів) і є №1 у світі з урану. Казахстан постачає енергоресурси до Європи (через Росію і Азербайджан), Китаю (прямі трубопроводи) та на світові ринки. Країна також є транзитером туркменського газу до Китаю. Енергетичний сектор – основа економіки Казахстану (~25-30% ВВП, до 60% експорту). Разом країни ОТД (Організація тюркських держав, де обидві є членами) контролюють понад 20 трлн куб. м газу, 39 млрд барелів нафти та 40% світового виробництва урану. Це робить тюркський світ одним з ключових енергетичних регіонів планети, здатним впливати на глобальні ціни та енергобезпеку великих держав.

Паралель з Україною. До 2022 року Україна була важливим транзитером російського газу до Європи (~40 млрд куб. м на рік, транзитні доходи ~3 млрд доларів). Після повномасштабного вторгнення ця роль припинилася, але Україна має потенціал стати частиною альтернативних енергетичних коридорів (водневі трубопроводи, відновлювана електроенергія до ЄС) – це шанс перетворити географічне положення на стратегічну перевагу.

Групова робота

Завдання 6. Дебати “Бути великим чи бути багатим?”

1. Група. Представники Казахстану – аргументуйте переваги великої території та багатих природних ресурсів
2. Група. Представники Туреччини – аргументуйте переваги стратегічного географічного положення та диверсифікованої економіки
3. Група. Експерти-економісти – аналізуйте ризики ресурсної економіки (“ресурсне прокляття”)
4. Група. Експерти-географи – аналізуйте значення географічного положення для геополітики

Кожна група має 7-10 хвилин на підготовку, потім по 3-5 хвилин на презентацію позиції.

Методичний коментар:

Дебати – це педагогічний інструмент, що розвиває критичне мислення, навички аргументації, публічного виступу та вміння бачити проблему з різних перспектив. У контексті порівняння Туреччини та Казахстану дебати дозволяють учням/ученицям глибше зрозуміти, що “успіх” країни не вимірюється одним параметром – велика територія, багаті ресурси, стратегічне положення, диверсифікована економіка є різними типами переваг, кожна з яких має свої плюси і мінуси. Казахстан демонструє класичну ситуацію ресурсної економіки: величезна територія (2,7 млн км²) та багаті родовища забезпечують високий ВВП на душу населення за ПКС ($31 000), але економіка вразлива до цінових шоків, виникає “голландська хвороба” (зміцнення валюти робить інші сектори неконкурентними), спокуса покладатися на “легкі гроші” від експорту сировини гальмує інновації. Туреччина, маючи в 3,5 рази менше території та майже без власних енергоресурсів, побудувала диверсифіковану економіку ($1,32 трлн ВВП – 17-та у світі): промисловість (автомобілі, текстиль, електроніка), туризм (50+ млн туристів щороку), сільське господарство, будівництво, фінанси. Це створює стійкість до зовнішніх шоків, але вимагає постійних інвестицій у людський капітал, інфраструктуру, інновації. Важливо, щоб учні/учениці зрозуміли концепцію “ресурсного прокляття” (resource curse) – парадокс, коли країни з великими природними багатствами розвиваються повільніше за країни без таких ресурсів (приклади: Норвегія vs Нігерія, обидві нафтовидобувні, але з радикально різними результатами). Під час дебатів вчитель виступає модератором, стежить за коректністю аргументів, запобігає переходу на особистості, підсумовує ключові думки. Після дебатів важливо провести рефлексію: чи змінилася ваша думка? Які аргументи були найпереконливішими? Чи є “правильна” відповідь?

Орієнтовні аргументи для груп

1. Група. Представники Казахстану (переваги великої території та природних ресурсів)

Основна теза: природні ресурси та велика територія – це фундамент, на якому можна будувати процвітаючу економіку та забезпечувати високий рівень життя населення.

Аргументи:

1. Енергетична незалежність: Казахстан повністю забезпечує себе нафтою, газом, вугіллям, не залежить від імпорту, як Туреччина (яка імпортує 85% нафти, 96% газу). Це створює енергетичну безпеку та стабільність.
2. Експортні доходи: Продаж нафти, газу, урану приносить величезні валютні надходження, які можна інвестувати в освіту, медицину, інфраструктуру. ВВП на душу населення за ПКС ($31 000) вищий, ніж у багатьох європейських країн.
3. Геополітичний вплив: Контроль над енергоресурсами дає політичний вплив. Казахстан є важливим партнером і для Росії, і для Китаю, і для Європи. Країни потребують наших ресурсів.
4. Простір для розвитку: Велика територія означає можливості для сільського господарства (Казахстан – один з найбільших експортерів пшениці), видобутку корисних копалин, розвитку туризму (унікальні ландшафти – степи, гори, озера).
5. Суверенний фонд: Нафтові доходи дозволили створити Національний фонд Казахстану (понад $70 млрд станом на 2023 рік), який згладжує економічні коливання та забезпечує майбутні покоління.
6. Урановий лідер: Казахстан виробляє 40% світового урану – це стратегічний ресурс для атомної енергетики майбутнього, попит на який зростатиме в контексті декарбонізації.

Можливі контраргументи опонентів і як на них відповідати:

• “Ресурсна економіка нестабільна” → Так, але за умови розумного управління (Національний фонд, стратегія диверсифікації) ресурси стають перевагою.
• “Мала щільність населення – виклик” → Це також перевага: менше екологічних проблем, більше простору на людину, можливості для майбутнього зростання.

2. Група. Представники Туреччини (переваги стратегічного положення та диверсифікації)

Основна теза: стратегічне географічне положення та диверсифікована економіка створюють стійкий розвиток, незалежний від цінових коливань на сировинних ринках.

Аргументи:

1. Географічне положення як ресурс: Туреччина контролює протоки Босфор і Дарданелли – єдиний шлях з Чорного моря до Середземного. Це дає геополітичний вплив без потреби видобувати нафту. Члени НАТО, сусідство з ЄС, Близьким Сходом, Кавказом – ми в центрі трьох регіонів.
2. Енергетичний хаб: Без власних великих родовищ ми побудували роль енергетичного моста між Каспієм/Центральною Азією та Європою. Транзитні тарифи приносять доходи без екологічних ризиків видобутку. БТД, TANAP – це наші проекти.
3. Диверсифікована економіка: Наш ВВП ($1,32 трлн) у 5+ разів більший за казахстанський, бо ми не залежимо від однієї галузі. Промисловість (автомобілі, побутова техніка, текстиль), туризм (50+ млн туристів, топ-10 у світі), сільське господарство (експорт фруктів, горіхів, зерна), будівництво, IT-сектор.
4. Стійкість до шоків: Коли ціни на нафту впали в 2014-2016 роках, економіка Казахстану зазнала кризи (девальвація тенге на 50%). Наша економіка більш стійка, бо не залежить від одного ресурсу.
5. Людський капітал: Населення 86 млн – це великий внутрішній ринок, робоча сила, споживчий попит. Густонаселеність стимулює розвиток інфраструктури, послуг, інновацій.
6. Культурний вплив: Турецькі серіали, музика, кіно популярні від Балкан до Центральної Азії. “М’яка сила” культури дає політичний вплив без танків і нафтопроводів.

Можливі контраргументи опонентів і як на них відповідати:

• “Залежність від імпорту енергії – слабкість” → Так, але диверсифікація постачальників (Росія, Азербайджан, Іран, LNG з різних джерел) зменшує ризик. Плюс інвестиції в відновлювану енергетику.
• “Інфляція 35-65%” → Це циклічна проблема, пов’язана з політикою, а не з структурою економіки. Диверсифікація допомагає швидше відновлюватися.

3. Група . Експерти-економісти (аналіз “ресурсного прокляття”)

Основна теза: багаті природні ресурси можуть стати як благословенням, так і прокляттям – все залежить від якості управління та інституцій.

Аргументи та дані:

1. Що таке “ресурсне прокляття”? Парадокс, виявлений економістами: країни з великими запасами нафти, газу, мінералів часто розвиваються повільніше за країни без таких ресурсів. Приклади: Норвегія vs Нігерія (обидві нафтовидобувні, але ВВП на душу $89 000 vs $2 100), ОАЕ vs Венесуела (обидві з величезними запасами, але один процвітає, інша в кризі).
2. Механізми прокляття:
   • “Голландська хвороба”: Експорт ресурсів приносить валюту, вона зміцнюється, інші сектори (промисловість, сільське господарство) стають неконкурентними на світових ринках, економіка деградує.
   • Інституційна деградація: Легкі гроші від ресурсів дозволяють урядам не розвивати інші сектори, не реформувати інституції, не дбати про освіту. Ресурсна рента стимулює корупцію (боротьба за контроль над доходами).
   • Цінова волатильність: Економіка стає заручником світових цін. Падіння цін → бюджетна криза → девальвація → соціальна нестабільність.
   • Відсутність диверсифікації: Навіщо розвивати важкі галузі (машинобудування, IT), якщо можна продавати нафту? Але коли ресурс вичерпається або ціни впадуть – економіка неготова.
3. Емпіричні дані:
   • Дослідження показують: країни, де ресурсний сектор дає >30% ВВП, зростають у середньому на 1-2% повільніше за країни з диверсифікованою економікою.
   • Індекс сприйняття корупції: нафтовидобувні країни в середньому мають гірші показники (Казахстан – 93-тє місце, Туреччина – 115-те, але це пов’язано з іншими факторами).
4. Казахстан: у зоні ризику?
   • Позитив: Національний фонд ($70+ млрд), стратегія диверсифікації, інвестиції в освіту.
   • Негатив: Нафта і газ все ще ~25-30% ВВП, до 60% експорту. Девальвація тенге в 2014-2015 (з 150 до 340 за долар) показала вразливість.
5. Як уникнути прокляття? (на прикладі Норвегії):
   • Створити суверенний фонд (норвезький – $1,6 трлн, найбільший у світі)
   • Інвестувати в освіту, науку, інфраструктуру
   • Підтримувати інші сектори економіки
   • Забезпечити прозорість і верховенство права
   • Обмежити вплив ресурсних доходів на поточні бюджетні витрати
6. Висновок: Ресурси – це інструмент. Як ножем можна різати хліб або поранитися, так і ресурси можуть збагатити або зруйнувати економіку. Все залежить від якості управління, інституцій, стратегічного бачення.

Дані для презентації:

• Графік: ВВП на душу населення Норвегії vs Венесуели (1970-2023) – обидві нафтовидобувні, радикально різні результати
• Таблиця: Частка ресурсів у ВВП vs темпи зростання (1990-2020) для 50 країн – негативна кореляція
• Приклад Казахстану: ВВП на душу 2013 ($13 890) → 2015 ($10 510) → 2023 ($12 000 ном.) – цінова волатильність

4. Група. Експерти-географи (значення географічного положення)

Основна теза: географічне положення – це “нерухомий ресурс”, що визначає історію, економіку та геополітику країни, незалежно від наявності корисних копалин.

Аргументи:

1. Географія як доля: Класик геополітики Альфред Мехен писав: “Географія – найпостійніший фактор зовнішньої політики держави, бо вона найменш схильна до змін.” Протоки, гори, моря, клімат визначають можливості країни на століття вперед.
2. Типи географічних переваг:
   • Контроль над транспортними вузлами: Туреччина (Босфор/Дарданелли), Єгипет (Суецький канал), Панама (Панамський канал), Сінгапур (Малаккська протока). Ці країни збагачуються на транзиті.
   • Доступ до морів: Вихід до океану дає доступ до світової торгівлі (90% товарів у світі перевозяться морем). Казахстан – landlocked (без виходу), це обмежує торгівлю.
   • Клімат і родючість: Туреччина має середземноморський та континентальний клімат, придатний для сільського господарства. Казахстан – переважно степи, різкоконтинентальний клімат (від -40°C до +40°C), це обмежує агрокультури.
   • Сусідство: “Можна обрати друзів, але не можна обрати сусідів.” Туреччина межує з ЄС (Греція, Болгарія) – доступ до найбагатшого ринку світу. Казахстан межує з Росією (7 644 км – найдовший кордон) та Китаєм – це і можливості, і ризики.
3. Казахстан: виклики географії:
   • Landlocked country: Без виходу до океану – товари йдуть через сусідні країни, вищі транспортні витрати, залежність від транзиту.
   • Віддаленість від ринків: Астана на 3 000+ км від найближчого великого морського порту. Це здорожує експорт несировинних товарів.
   • Низька щільність населення (7 осіб/км²): Великі відстані між містами, дорога інфраструктура (дороги, залізниці, електромережі).
   • Континентальний клімат: Різкі перепади температур, посушливість – виклики для сільського господарства, енергетики (високі витрати на опалення).
4. Туреччина: переваги географії:
   • Стратегічні протоки: Конвенція Монтре (1936) дає Туреччині контроль над Босфором і Дарданеллами. Будь-який військовий корабель з Чорного моря до Середземного – тільки з дозволу Туреччини.
   • На межі регіонів: Європа (ЄС, багаті ринки), Близький Схід (нафта, конфлікти, вплив), Кавказ (енергоресурси), Балкани (історичні зв’язки). Туреччина грає роль у всіх чотирьох.
   • Клімат і природа: Середземноморське узбережжя – туризм (50+ млн туристів); Анатолійське плато – сільське господарство (пшениця, бавовна); Чорноморське узбережжя – чай, фундук.
   • Густонаселеність (110 осіб/км²): Великий внутрішній ринок, концентрація талантів, економія на масштабі.
5. Порівняльна таблиця:

Географічний фактор	Казахстан	Туреччина	Переможець
Вихід до океану	Ні (landlocked)	Так (4 моря)	Туреччина
Контроль транспортних вузлів	Транзит (РФ-Китай)	Босфор/Дарданелли	Туреччина
Клімат для агро	Обмежений (степ)	Сприятливий	Туреччина
Природні ресурси	Багаті (нафта, газ, уран)	Бідні	Казахстан
Простір для розширення	Величезний (2,7 млн км²)	Обмежений (0,8 млн км²)	Казахстан
Щільність населення	Низька (7/км²)	Висока (110/км²)	Залежить від потреб

6. Висновок географів: Географія – це контекст, в якому діють всі інші фактори. Туреччина використала географічне положення максимально ефективно, ставши мостом між континентами. Казахстан стикається з викликами континентальності, але компенсує їх ресурсами та розміром. Ідеальна країна мала б: стратегічне положення Туреччини + ресурси Казахстану + інституції Норвегії.

Завдання 7. Організація тюркських держав: що це і навіщо?

Інформація для груп (детальна довідка)

1. Історія створення:

• 2009: Засновано Тюркську раду (Нахічеванська угода) – Азербайджан, Казахстан, Киргизстан, Туреччина
• 2019: Приєднання Узбекистану (п’ятий член)
• 2021: Перейменування на Організацію тюркських держав, надання статусу повноцінної міжнародної організації
• Секретаріат: Стамбул, Туреччина (генеральний секретар – Кубаніч Омуралієв, киргиз)

2. Країни-члени (2025):

Країна	Населення	ВВП	Тюркськомовне населення	Рік вступу
Туреччина	86 млн	$1,32 трлн	80 млн (турки)	2009
Казахстан	19,6 млн	$236 млрд	14 млн (казахи)	2009
Узбекистан	36 млн	$90 млрд	30 млн (узбеки)	2019
Азербайджан	10 млн	$78 млрд	9,5 млн (азербайджанці)	2009
Киргизстан	7 млн	$15 млрд	5 млн (киргизи)	2009
Разом	158,6 млн	$1,73 трлн	138,5 млн	–

Спостерігачі: Туркменістан (7 млн, 6 млн туркменів), Угорщина (9,6 млн, 0 тюрків – приєдналася за культурно-історичною гіпотезою угорсько-тюркського споріднення)

3. Цілі організації:

• Економічна інтеграція: Зниження торгових бар’єрів, спрощення митних процедур, створення спільного ринку
• Енергетична співпраця: Будівництво транс-Каспійського газопроводу, електричних мереж, диверсифікація маршрутів
• Транспортна інтеграція: Відновлення Шовкового шляху, залізничні та автомобільні коридори
• Культурна кооперація: Спільна історія, література, традиції; щороку обирається “Культурна столиця тюркського світу”
• Освітня співпраця: Обміни студентами, визнання дипломів, спільні університети
• Туризм: Спрощення віз, спільний туристичний маркетинг (“Тюркський світ – від Анкари до Бішкека”)

4. Ключові проєкти та досягнення:

Енергетика (найбільша сфера – 80% інвестицій):

• Трубопровід Баку-Тбілісі-Джейхан (нафта з Азербайджану/Казахстану через Туреччину)
• TANAP (Трансанатолійський газопровід) – азербайджанський газ через Туреччину до Європи
• Проект транс-Каспійського газопроводу (туркменський газ через Каспій до Азербайджану/Туреччини)
• Каспійський електричний коридор (відновлювана енергія з Центральної Азії через Каспій до Азербайджану/Туреччини)
• Загальний інвестиційний портфель ОТД в енергетиці: понад $20 млрд

Транспорт:

• Залізничний коридор Баку-Тбілісі-Карс (з’єднує Азербайджан, Грузію, Туреччину, далі до Європи – альтернатива російським маршрутам)
• Міжнародний транспортний маршрут “Середній коридор” (Китай → Казахстан → Каспій → Азербайджан → Грузія → Туреччина → Європа)

Культура:

• TÜRKSOY (Організація культури тюркського світу) – координує культурні заходи
• Щорічне обрання “Культурної столиці тюркського світу” (2023 – Шуша, Азербайджан; 2024 – Туркестан, Казахстан)
• Проект латинізації алфавітів тюркських мов (Туреччина перейшла на латиницю 1928, Азербайджан 1991, Узбекистан та Туркменістан 1990-ті, Казахстан процес до 2031)

Освіта:

• Академія тюркських держав (дослідницький центр у Стамбулі)
• Програми обміну студентами, стипендії

5. Порівняння ОТД з Європейським Союзом:

Критерій	Європейський Союз (ЄС)	Організація тюркських держав (ОТД)
Засновано	1957 (ЄЕС) / 1993 (ЄС)	2009 (Тюркська рада) / 2021 (ОТД)
Країни-члени	27 держав	5 держав + 2 спостерігачі
Населення	~450 млн	~170 млн
ВВП сукупний	~$17 трлн	~$2 трлн
Принцип об’єднання	Географічна близькість, спільні цінності (демократія, права людини, ринкова економіка)	Етнокультурна спорідненість (тюркські мови, спільна історія)
Інституції	Наднаціональні (Європарламент, Єврокомісія, Суд ЄС) – передача частини суверенітету	Міждержавні (Рада голів держав, Рада міністрів) – без передачі суверенітету
Свобода руху	Повна свобода руху людей, товарів, капіталу, послуг (4 свободи)	Спрощення віз, поступове зниження торгових бар’єрів
Спільна валюта	Євро (19 з 27 країн)	Немає (національні валюти)
Спільна зовнішня політика	Координується (хоч і непослідовно)	Кожна країна самостійна
Військова складова	Немає спільної армії (є координація через НАТО, але ЄС ≠ НАТО)	Немає
Основні сфери співпраці	Економіка, право, соціальна політика, екологія, міграція	Енергетика, транспорт, торгівля, культура
Ступінь інтеграції	Високий (частково федеративні риси)	Початковий (консультативна координація)

Спільне: Обидві організації прагнуть економічної інтеграції, культурного обміну, мирного співіснування. Обидві засновані на ідеї “сильніші разом”.

Відмінне: ЄС – глибока інтеграція зі втратою частини суверенітету, ОТД – легка координація зі збереженням повної незалежності. ЄС – ціннісно орієнтований (демократія обов’язкова), ОТД – прагматичний (політичні системи різні – від турецької демократії до казахського авторитаризму).

6. Чи може Україна співпрацювати з ОТД?

Так, є кілька векторів можливої співпраці:

А. Енергетика:

• Україна могла б стати транзитером для каспійських енергоресурсів до Європи (альтернатива російським маршрутам)
• Після відновлення – експорт електроенергії з відновлюваних джерел (Україна має потужний потенціал ВЕС/СЕС)
• Співпраця в атомній енергетиці (Казахстан – уран, Україна – технології)

Б. Транспорт:

• Україна – природний коридор між Європою та тюркським світом (залізниці, автошляхи, порти на Чорному морі)
• Інтеграція в “Середній коридор” (Китай → Центральна Азія → Каспій → Чорне море → Україна → ЄС)

В. Військово-технічна співпраця:

• Туреччина – виробник Bayraktar TB2 (безпілотники, що Україна активно використовує)
• Спільні проєкти в оборонці (Україна має сильну ракетну, артилерійську, бронетехніку)

Г. Культурна дипломатія:

• В Україні живе ~250 000 кримських татар (тюркський народ) – культурний міст з ОТД
• Історичні зв’язки: Кримське ханство, козацько-османські контакти, спільна боротьба проти російського імперіалізму (Кавказька війна, депортації)

Д. Сільське господарство:

• Україна – житниця Європи, Казахстан – великий експортер пшениці → координація на світових ринках
• Туреччина імпортує зерно, соняшникову олію → торгівля

Статус: Україна могла б стати партнером або спостерігачем ОТД (не повний член, бо не тюркськомовна, але є культурні/історичні зв’язки через кримських татар). Прецедент: Угорщина – спостерігач, хоч угорці не тюрки.

Перешкода: Росія агресивно протидіє будь-якій інтеграції України в незалежні від неї структури. Але після перемоги – співпраця з ОТД може стати одним з векторів багатовекторної зовнішньої політики.

Завдання: У групі по 4-5 осіб:

1. Дізнайтеся, які країни входять до ОТД
2. Які цілі організації?
3. Які спільні проєкти реалізуються?
4. Порівняйте ОТД з Європейським Союзом: що спільного і чим відрізняються?
5. Чи може Україна співпрацювати з ОТД? У яких галузях?

Презентуйте результати у вигляді короткої доповіді (5 хвилин) або плакату.

Методичний коментар:

Організація тюркських держав (ОТД, англ. Organization of Turkic States) – маловідома для українського учнівства, але геополітично важлива регіональна організація, що об’єднує країни з тюркськомовним населенням. Вона демонструє альтернативну модель міжнародної інтеграції – не на основі географічної близькості (як ЄС чи АСЕАН), а на основі етнокультурної спорідненості. Для України це особливо актуально, бо серед членів ОТД – Туреччина (стратегічний партнер України, постачальник Bayraktar TB2, політична підтримка), а Казахстан зайняв нейтральну позицію щодо російської агресії, відмовився визнавати “ЛДНР” і продовжує торгівлю з Україною. ОТД заснована 2009 року як Рада співробітництва тюркськомовних держав (Тюркська рада), у 2021 перейменована на ОТД та отримала статус повноцінної міжнародної організації. Членами є п’ять країн: Азербайджан, Казахстан, Киргизстан, Туреччина, Узбекистан (приєднався 2019). Спостерігачі: Туркменістан, Угорщина (єдина нетюркська країна, але претендує на далеке угорсько-тюркське споріднення через фіно-угорську/алтайську гіпотезу). Населення країн-членів – понад 170 мільйонів, сукупний ВВП – понад $2 трлн, територія – близько 5 млн км² (більше за ЄС). Порівняння з Європейським Союзом продуктивне: обидві організації прагнуть економічної інтеграції, спрощення руху товарів/капіталу/людей, культурного співробітництва. Але є принципові відмінності: ЄС має наднаціональні інституції (Європарламент, Єврокомісія, суди), єдину валюту (євро), спільну зовнішню політику; ОТД поки що міждержавна організація без передачі суверенітету, координує, але не диктує. Це завдання розширює геополітичний кругозір учнівства, показує різноманітність форм міжнародної співпраці, знайомить з регіонами, про які в українських ЗМІ мало інформації. Важливо підкреслити: ОТД – не антизахідний блок (Туреччина – член НАТО), не антиросійський (Казахстан – союзник РФ у ЄАЕС), а прагматична платформа для економічної та культурної кооперації на основі спільного коріння.

---

Критерій	Так	Частково	Ні
Я розумію, що таке тюркські народи та мови
Я можу показати на карті Туреччину та Казахстан і пояснити їхнє географічне положення
Я знаю основні відмінності в економіках двох країн
Я розумію роль енергоресурсів у розвитку Казахстану
Я розумію значення Туреччини як енергетичного коридору
Я можу пояснити, що означає бути країною “на перетині Європи та Азії”
Я розумію складність культурної ідентичності
Я можу порівняти історичний шлях Туреччини та Казахстану

Урок 14. Туреччина та Казахстан – країни на перетині Європи та Азії

Робочий аркуш учнівства

---

Завдання 1. Мовна загадка

Прочитайте ці фрази і спробуйте здогадатися, про що йдеться:

• Турецькою: “Merhaba, benim adım…” (Привіт, мене звати…)
• Казахською: “Сәлем, менің атым…” (Привіт, мене звати…)
• Українською: “Привіт, мене звати…”

Запитання:

1. Які слова схожі в турецькій та казахській мовах?
2. Чому мови країн, віддалених одна від одної на тисячі кілометрів, мають спільні риси?
3. Назвіть інші мови або народи, які можуть бути спорідненими з турками та казахами.

---

Завдання 1. Складення порівняльної таблиці

На основі даних з сайту https://www.worlddata.info/country-comparison.php заповніть таблицю:

Показник	Туреччина	Казахстан
Площа (тис. км²)
Населення (млн осіб)
Щільність населення (осіб/км²)
Столиця
Державна мова
ВВП на душу населення (ПКС, дол.)
Індекс людського розвитку (ІЛР)

Завдання 2. Енергетичні ресурси

Заповніть таблицю на основі інформації з уроку:

Ресурс	Туреччина	Казахстан
Нафта (власний видобуток покриває потреби)	☐ Так ☐ Ні	☐ Так ☐ Ні
Природний газ (власний видобуток покриває потреби)	☐ Так ☐ Ні	☐ Так ☐ Ні
Уран (видобуток)	☐ Так ☐ Ні	☐ Так ☐ Ні

Яка країна більше залежить від імпорту енергоресурсів? Чому?

Завдання 3. Культурна ідентичність

Напишіть коротку відповідь (5-7 речень): “Чому Туреччину та Казахстан називають країнами на перетині Європи та Азії?”

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 4. Історичний шлях

Історичний період	Туреччина	Казахстан
Імперський період
ХХ століття
Незалежність (рік)

Завдання 5. Географічна карта

На контурній карті позначте / Покажіть на карті:

• Туреччину та Казахстан
• Каспійське море
• Основні енергетичні маршрути (БТД, TANAP)

---

Критерій	Так	Частково	Ні
Я розумію, що таке тюркські народи
Я можу показати на карті обидві країни
Я знаю роль енергоресурсів у розвитку країн
Я розумію складність культурної ідентичності