Урок 1. Тема: Вступ. Коли поезія стає музикою
Матеріал
Урок 1
Тема: Вступ. Коли поезія стає музикою
- Вступ
- Кларнетизм
- Символізм
- Ідіостиль
- Вірш Павла Тичини «Гаї шумлять» у музичних інтерпретаціях гуртів «Пиріг і Батіг» та The Doox.
«На-а-а м-о-о-г-и-лі моїй посадіть молоду яворину…» — ти точно чув цей мемний хіт Степана Гіги десь у тіктоці. Зверни увагу, як цей шлягер звучить у твоїй голові… Чи можеш ти уявити музику окремо від слів і навпаки? Непросто, еге ж? Як ти гадаєш, чому так?
У літературі є безліч видів текстів, як і в музиці — мелодій. І є жанр, де ці два мистецтва сплетені воєдино — пісня. Пісні створюються по-різному: іноді першою виникає мелодія, під яку далі музикант чи окремий автор пише слова. А іноді навпаки: уже готовий текст, що доти існував цілком собі окремо, знаходить своє музичне втілення у творчості якогось виконавця. Досить часто так стається з поезією. На цьому та наступних уроках ми слухатимемо багато композицій на слова українських поетів і поеток та спробуємо зрозуміти, як література впливає на музику й навпаки.
1918 рік! По Європі лунають останні постріли на фронтах Першої світової війни. В Україні тим часом бурхливо розгортається спроба державотворення. Українська Народна Республіка проголошує незалежність, відтак переживає гетьманський переворот, а потім і Директорію. До приходу «совєтів» ще кілька щасливих років. Медіа нової епохи — радіо — ще не дійшло до України (уперше воно залунає аж у 1926 в Харкові). Тим часом у Києві сходить зірка 27-річного поета Павла Тичини — він видає свою першу збірку «Соняшні кларнети».
А його унікальний символістський стиль, яскраво зображений у віршах збірки, навіть знаходить власну назву — кларнетизм. (До речі, кларнет — це духовий музичний інструмент, відомий з ХVIII ст, без якого не обійтися у симфонічному оркестрі).
Це вже значно пізніше історія покаже, що грянуть репресії інтелігенції, які зламають Павла Тичину й він належатиме до покоління митців «Розстріляного відродження». А поки ми в 1918 році, на зорі його слави!
Завдання 1.
Читаємо, як відчуваємо
Прочитаймо вірш Павла Тичини «Гаї шумлять», що увійшов до дебютної збірки автора.
Гаї шумлять —
Я слухаю.
Хмарки біжать —
Милуюся.
Милуюся-дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Гей, дзвін гуде —
Iздалеку.
Думки пряде —
Над нивами.
Над нивами-приливами,
Купаючи мене,
мов ластівку.
Я йду, іду —
Зворушений.
Когось все жду —
Співаючи.
Співаючи-кохаючи
Під тихий шепіт трав
голублячий.
Щось мріє гай —
Над річкою.
Ген неба край —
Як золото.
Мов золото — поколото,
Горить-тремтить ріка,
як музика.
Завдання 2.
Словничок тексту
Проглянь текст ще раз і виділи для себе всі незнайомі слова та/або незвичайні словосполучення. Не забувай, що ми працюємо з текстом періоду модернізму, що мав безліч авангардних течій, а значить — і купу чудернацького й незрозумілого у творах їх послідовників.
Думки пряде [дзвін] — прясти думки тут вжито у значенні створювати багато приводів для безперервних, один за одним, роздумів.
Мріє гай — слово мріє також має значення мерехтить, видніється вдалині, тож цілком можливо, так метафорично автор зобразив шурхіт зелені й гілля в гаю.
Ген — тобто там, удалині.
Горить-тремтить [ріка] — цими дієсловами підсилено характер течії річки — імовірно, бурхливий, звучний.
Кларнетизм — поетичний стиль та світоглядно-естетична концепція Павла Тичини, авторська течія символізму. Термін був запропонований Ю. Лавріненком та В. Баркою і походить від назви збірки Павла Тичини «Сонячні кларнети» (1918). Прикметні риси стилю: життєствердність настроїв та образів у тексті; музикальність (активне використання алітерацій, асонансів, звуконаслідувань); синестезія (поєднання відчуттів в образах, коли, наприклад, кольори викликають слухові образи, а запахи — візуальні).
Ритміка в літературознавстві — це лад певного віршового твору чи сукупності творів, а також розділ віршознавства, спрямований на вивчення ритміки в різних системах версифікацій (розміри, рими, строфи тощо).
Ідіостиль — це індивідуальний стиль; система змістовних і формальних лінгвістичних характеристик, притаманних творам певного автора.
«Пиріг і Батіг» — український музично-поетичний проєкт, заснований 2020 року у Львові. Свій стиль музиканти називають «співаною поезією», адже звертаються до поетичної спадщини класиків; суто музикально стиль тяжіє до бароко-попу та фолку. Гурт розвинувся із сольного проєкту львівського музиканта Мар’яна Пирога: він записував музику на тексти українських поетів і 2016 року видав альбом «Поетичний» із піснями на тексти Павла Тичини. У 2024 році гурт презентував першу частина триптиха «Замордовані» на слова українських поетів, котрі трагічно загинули в різний час — зокрема, Василя Стуса, Григорія Чупринки, Василя Бобинського, Євгена Плужника, Миколи Вороного та ін.
The Doox — український етно-рок-гурт, що пропонує фолк в цікавій сопілковій обробці в поєднанні чоловічого й жіночого народних голосів з басами гітар. The Doox експериментують з музикою й можуть виступати як в легкому акустичному лаунж-форматі, так і з сильним драйвовим саундом. Гурт створює сучасні авторські обробки народних пісень з усіх куточків України.
Завдання 3
Послухай композицію «Гаї шумлять» на слова Павла Тичини у виконанні гурту «Пиріг і Батіг»:
Відео
Зверни увагу:
- Чи весь текст вірша проспівано в композиції? Так
- Чи виділено якісь рядки інтонаційно або повтором; як ти гадаєш — чому? Передостанній рядок повторюється кілька разів для виразнішого завершення пісні.
- Які музичні інструменти використовують музиканти для створення цієї мелодії? Гітара, скрипка, контрабас, кларнет, фагот, барабани.
Дружня порада вчителю
Після прослуховування першої пісні прочитайте вірш окремо: нехай кілька учнів по черзі зачитають по кілька рядків уголос, інтонуючи так, як їм відчувається.
Завдання 4
Послухай, яку стилізацію того самого вірша «Гаї шумлять» пропонує гурт The Doox, що творить у стилі етнорок.
Відео
Зверни увагу:
- Чи весь текст вірша проспівано в композиції? Так
- Чи виділено якісь рядки інтонаційно або повтором; як ти гадаєш — чому? Рядки «Гей, дзвін гуде — // Iздалеку. // Думки пряде — // Над нивами»використано як приспів.
- Які музичні інструменти використовують музиканти для створення цієї мелодії? Синтезатор, електрогітари, барабани, сопілка, ліра.
Завдання 5
Прочитай текст вірша ще раз — подумки. За допомогою відеокліпів, результатів обговорення композицій та літературної довідки спробуй пояснити особливості кларнетизму — ідіостилю Павла Тичини.
Характерна ритміка та милозвучність поезії Павла Тичини досягається завдяки дотриманню закону звукової гармонії поетичного тексту: усі фонічні одиниці перебувають у впорядкованій взаємодії і сприяють досягненню заданої естетико-змістової мети. Жоден із елементів не порушує в цілому звукового малюнка тексту.
Поміркуй, що робить особливим поетичний текст, а що — мелодію. Відтак спробуй відповісти на запитання:
- Що спільного та відмінного в музики та поезії і чому вони так гармонійно працюють у жанрі пісні?
- Чи таким самим успішним було б поєднання музики з іншими жанрами літератури і чому?
Послухайте інтерв’ю з лідером гурту «Пиріг і Батіг», аби дізнатися більше про те, як музиканти працюють з поезією.
Як «Пиріг і Батіг» зробив українську поезію попкультурою | Skvot Selector https://youtu.be/gkfvp-kIzrY?si=CNCWSpVkcAfZus_g
Відео
- Всеукраїнська школа онлайн: 11 клас. Українська література. Феномен «кларнетизму». Вітаїстичність як наскрізна тональність https://youtu.be/iQal1QWKyl4
Відео
- Гурт «Пиріг і Батіг» видав альбом «Замордовані. Подзвін перший», котрий є першою частиною з триптиха. hurt-pyrih-i-batih-prezentuvav-albom-zamordovani-podzvin-pershyj
- Звукоповтори в поезії Павла Тичини 6-ks_84.pdf
- Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т.2 2up
- Словник. UA index.php
Урок 1
Тема: Вступ. Коли поезія стає музикою
- Вірш Павла Тичини «Гаї шумлять» у музичних інтерпретаціях гуртів «Пиріг і Батіг» та The Doox.
«На-а-а м-о-о-г-и-лі моїй посадіть молоду яворину…» — ти точно чув цей мемний хіт Степана Гіги десь у тіктоці. Зверни увагу, як цей шлягер звучить у твоїй голові… Чи можеш ти уявити музику окремо від слів і навпаки? Непросто, еге ж? Як ти гадаєш, чому так?
У літературі є безліч видів текстів, як і в музиці — мелодій. І є жанр, де ці два мистецтва сплетені воєдино — пісня. Пісні створюються по-різному: іноді першою виникає мелодія, під яку далі музикант чи окремий автор пише слова. А іноді навпаки: уже готовий текст, що доти існував цілком собі окремо, знаходить своє музичне втілення у творчості якогось виконавця. Досить часто так стається з поезією. На цьому та наступних уроках ми слухатимемо багато композицій на слова українських поетів і поеток та спробуємо зрозуміти, як література впливає на музику й навпаки.
1918 рік! По Європі лунають останні постріли на фронтах Першої світової війни. В Україні тим часом бурхливо розгортається спроба державотворення. Українська Народна Республіка проголошує незалежність, відтак переживає гетьманський переворот, а потім і Директорію. До приходу «совєтів» ще кілька щасливих років. Медіа нової епохи — радіо — ще не дійшло до України (уперше воно залунає аж у 1926 в Харкові). Тим часом у Києві сходить зірка 27-річного поета Павла Тичини — він видає свою першу збірку «Соняшні кларнети».
А його унікальний символістський стиль, яскраво зображений у віршах збірки, навіть знаходить власну назву — кларнетизм. (До речі, кларнет — це духовий музичний інструмент, відомий з ХVIII ст, без якого не обійтися у симфонічному оркестрі).
Це вже значно пізніше історія покаже, що грянуть репресії інтелігенції, які зламають Павла Тичину й він належатиме до покоління митців «Розстріляного відродження». А поки ми в 1918 році, на зорі його слави!
Завдання 1.
Читаємо, як відчуваємо
Прочитаймо вірш Павла Тичини «Гаї шумлять», що увійшов до дебютної збірки автора.
Гаї шумлять —
Я слухаю.
Хмарки біжать —
Милуюся.
Милуюся-дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Гей, дзвін гуде —
Iздалеку.
Думки пряде —
Над нивами.
Над нивами-приливами,
Купаючи мене,
мов ластівку.
Я йду, іду —
Зворушений.
Когось все жду —
Співаючи.
Співаючи-кохаючи
Під тихий шепіт трав
голублячий.
Щось мріє гай —
Над річкою.
Ген неба край —
Як золото.
Мов золото — поколото,
Горить-тремтить ріка,
як музика.
Завдання 2.
Словничок тексту
Проглянь текст ще раз і виділи для себе всі незнайомі слова та/або незвичайні словосполучення. Не забувай, що ми працюємо з текстом періоду модернізму, що мав безліч авангардних течій, а значить — і купу чудернацького й незрозумілого у творах їх послідовників.
Думки пряде [дзвін] — прясти думки тут вжито в значенні створювати багато приводів для безперервних, один за одним, роздумів.
Мріє гай — слово мріє також має значення мерехтить, видніється вдалині, тож цілком можливо, так метафорично автор зобразив шурхіт зелені й гілля в гаю.
Ген — тобто там, удалині.
Горить-тремтить [ріка] — цими дієсловами підсилено характер течії річки — імовірно, бурхливий, звучний.
Кларнетизм — поетичний стиль та світоглядно-естетична концепція Павла Тичини, авторська течія символізму. Термін був запропонований Ю. Лавріненком та В. Баркою і походить від назви збірки Павла Тичини «Сонячні кларнети» (1918). Прикметні риси стилю: життєствердність настроїв та образів у тексті; музикальність (активне використання алітерацій, асонансів, звуконаслідувань); синестезія (поєднання відчуттів в образах, коли, наприклад, кольори викликають слухові образи, а запахи — візуальні).
Ритміка в літературознавстві — це лад певного віршового твору чи сукупності творів, а також розділ віршознавства, спрямований на вивчення ритміки в різних системах версифікацій (розміри, рими, строфи тощо).
Ідіостиль — це індивідуальний стиль; система змістовних й формальних лінгвістичних характеристик, притаманних творам певного автора.
«Пиріг і Батіг» — український музично-поетичний проєкт, заснований 2020 року у Львові. Свій стиль музиканти називають «співаною поезією», адже звертаються до поетичної спадщини класиків; суто музикально стиль тяжіє до бароко-попу та фолку. Гурт розвинувся із сольного проєкту львівського музиканта Мар’яна Пирога: він записував музику на тексти українських поетів і 2016 року видав альбом «Поетичний» із піснями на тексти Павла Тичини. У 2024 році гурт презентував першу частина триптиха «Замордовані» на слова українських поетів, котрі трагічно загинули в різний час — зокрема, Василя Стуса, Григорія Чупринки, Василя Бобинського, Євгена Плужника, Миколи Вороного та ін.
The Doox — український етно-рок-гурт, що пропонує фолк в цікавій сопілковій обробці в поєднанні чоловічого й жіночого народних голосів з басами гітар. The Doox експериментують з музикою й можуть виступати як в легкому акустичному лаунж-форматі, так і з сильним драйвовим саундом. Гурт створює сучасні авторські обробки народних пісень з усіх куточків України.
Завдання 3
Послухай композицію «Гаї шумлять» на слова Павла Тичини у виконанні гурту «Пиріг і Батіг»:
Відео
Зверни увагу:
- Чи весь текст вірша проспівано в композиції?
- Чи виділено якісь рядки інтонаційно або повтором; як ти гадаєш — чому?
- Які музичні інструменти використовують музиканти для створення цієї мелодії?
Завдання 4
Послухай, яку стилізацію того самого вірша «Гаї шумлять» пропонує гурт The Doox, що творить у стилі етнорок.
Відео
Зверни увагу:
- Чи весь текст вірша проспівано в композиції?
- Чи виділено якісь рядки інтонаційно або повтором; як ти гадаєш — чому?
- Які музичні інструменти використовують музиканти для створення цієї мелодії?
Завдання 5
Прочитай текст вірша ще раз — подумки. За допомогою відеокліпів, результатів обговорення композицій та літературної довідки спробуй пояснити особливості кларнетизму — ідіостилю Павла Тичини.
Поміркуй, що робить особливим поетичний текст, а що — мелодію. Відтак спробуй відповісти на запитання:
- Що спільного та відмінного у музики та поезії і чому вони так гармонійно працюють у жанрі пісні?
- Чи таким самим успішним було б поєднання музики з іншими жанрами літератури й чому?
Послухайте інтерв’ю з лідером гурту «Пиріг і Батіг», аби дізнатися більше про те, як музиканти працюють з поезією.
Як «Пиріг і Батіг» зробив українську поезію попкультурою | Skvot Selector https://youtu.be/gkfvp-kIzrY?si=CNCWSpVkcAfZus_g
Відео
- Всеукраїнська школа онлайн: 11 клас. Українська література. Феномен «кларнетизму». Вітаїстичність як наскрізна тональність https://youtu.be/iQal1QWKyl4
Відео
- Словник. UA index.php
- Гурт «Пиріг і Батіг» видав альбом «Замордовані. Подзвін перший», котрий є першою частиною з триптиха. hurt-pyrih-i-batih-prezentuvav-albom-zamordovani-podzvin-pershyj
- Звукоповтори в поезії Павла Тичини 6-ks_84.pdf
- Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т.2 2up
Ділись та обговорюй важливе