Урок 3. Вступ. Менталітет — складник національної ідентичності

Урок 3. Вступ. Менталітет — складник національної ідентичності

---

• Національна культура
• Менталітет
• Непостійна ідентичність

1. Фрагменти з книги Марини Стародубської «Як зрозуміти українців: кроскультурний погляд» 
2. Фрагмент з книжки Френсіса Фукуями «Ідентичність. Потреба в гідності й політика скривдженості»

---

«Поводься чемно, будь ласка!», —  фраза, яка знайома, певне, усім. Її часто чують діти, коли, скажімо, вередують і не хочуть ділитися іграшками з іншими. Вона наздоганяє нас у підлітковому віці, коли ми не виходимо привітатися з гостями. Навіть у дорослому віці можна почути цю фразу, скажімо, в тролейбусі, якщо занадто голосно засміятися або трохи загучно говорити телефоном.

Так ми звикаємо, що існує певне «чемно», але що саме воно означає?

---

Нікому ж у дитинстві не пояснювали, де починаються межі нечемності, проте ми знаємо, що краще вітатися з сусідами, притримувати двері та лишили телефонні розмови за межами громадського транспорту. Звідки це нам відомо? Бо це частина нашої національної культури, тобто менталітету.

Нідерландський психолог Герт Хофстеде дає таке визначення національній культурі (менталітету) — це колективне програмування свідомості, яке вирізняє людей з однієї суспільної групи від іншої.  

Іншими словами, це тривале повторення одних і тих самих проявів поведінки, які люди відтворюють автоматично, адже так роблять їхні сусіди та колеги, ба більше так робили їхні батьки та прабатьки.Наприклад, бережуть найкращі тарілки та келихи для особливих приводів, а на щодень обирають менш красивий посуд.

Найяскравіші риси менталітету також можуть підживлювати стереотипи про націю, особливо якщо їх гіперболізувати. Наприклад, взяти тенденцію українців довіряти переважно близьким чи знайомим людям, яка сформувалася, зокрема,  численними політичними репресіями минулих століть, і викривити її до стереотипу, що українське суспільство наскрізь просякнуте непотизмом, й українці у ділових зв’язках покладаються лише на «кумівство».

---

Завдання 1.

Прочитай фрагменти з праці Марини Стародубської «Як зрозуміти українців» та дай відповіді на запитання опісля.

Менталітет — це колективне явище. Якщо сталі поведінкові прояви притаманні не всьому суспільству, а його частині, то це не про національний менталітет. «Національний» означає притаманний абсолютній більшості населення країни — принаймні протягом кількох поколінь, але, як правило, довше.  <…>

Менталітет набувається і не є вродженим. Хоч менталітетні риси стійкі навіть до економічних криз і війн, характерна поведінка прищеплюється нам через родину, найближче коло взаємодії, неписані правила, «як належно поводитись», і формальні інститути: садок, школа, виш, правоохоронні органи, суди, поліція тощо. Тобто виховне оточення та суспільство скеровують нашу поведінку в напрямі бажаності («так слід чинити завжди») та передбачуваності («такі-то дії спричиняють такі-то наслідки»). 

Національний менталітет складається з підвалин, цінностей і переконань, суспільних інститутів і норм поведінки. Менталітет працює як компас, що вказує напрям для дій і рішень у життєвих ситуаціях.

 <…>

Кожній країні та регіонам у її складі притаманні певні прояви національної культури (менталітету), які формувалися тривалий час під впливом географічних (ландшафт, клімат, розташування), історичних (режими, війни, ступінь ізольованості від решти світу), соціальних (стратифікація суспільства та взаємодія в ньому) та інших чинників. За різними оцінками, такі прояви починають формуватися в родині, згодом закріплюються через ширше суспільство й відтворюються з покоління в покоління. <…>

Якби ми уявили національний менталітет у «намацальному» вигляді, то його можна порівняти з тришаровим пляцком, кожен «шар» якого має різний період змін і різну глибину впливу на національну культуру. 

1. На твою думку, коли ми опиняємося під впливом національного менталітету?
   (Ми опиняємося під його впливом одразу, щойно опиняємося у суспільстві, якому притаманний цей менталітет. Тобто, від самого малечку, адже родина — це перша і найменша така спільнота зі спільним менталітетом)
2. Як ми «вбираємо» менталітет протягом життя?
   (Через спільноти близьких людей (родина, друзі, сусіди) та суспільні інститути, тобто, установи, які мають чітко окреслені правила поведінки. Наприклад, у школі ти мусиш приходити на урок до дзвінка, вести щоденник, написати контрольні, щоб перейти у наступний навчальний рік, а інколи навіть носити форму.)
3. Які чинники впливають на формування національного менталітету?
   (Менталітет формується у взаємодії, зокрема, таких чинників: географічне розташування, історичні події, політичні та соціальні зміни)
4. Поміркуй, яке визначення «менталітету» буде найзрозумілішим для тебе?

Дружня порада вчителю

Відповідь на останнє питання можливо буде не просто сформулювати швидко, тому є інші опція. Нехай учні та учениці назвуть найважливіше, на їхню думку, у визначення «менталітету» і з цих найважливіших слів та фраз скласти «мапу думок», яка допоможе кожному і кожній краще порозумітися з непростим терміном. 

Завдання 2.

Це тришаровий «торт» національного менталітету. Як, на твою думку, мають розташовуватися його шари, якщо найнижчий — це найфундаментальніші його прояви, а найвищий — найбільш плинні. 

1. Орієнтири, зумовлені географічними, політичними та історичними чинниками. Наприклад, потреба абсолютної свободи, за яку ми не одне століття боремося. Для українського суспільства бажана свобода така безмежна, що часом призводить до порушення особистих кордонів і непроханих порад.
2. Цінності, які суспільство разом визначає найважливішими. Скажімо, якщо українці та німці стоятимуть перед вибором: дотриматися усіх правил чи досягти швидшого результату, — то вибір буде протилежним (а українці оберуть результат).
3. Норми поведінки у суспільстві — неписані, або бажані принципи, яким варто дотримуватися. Скажімо, висловлювати або ні про зовнішність своїх однокласників чи однокласниць.

(Відповідь: вони мають розташуватися у зворотному порядку. Внизу будуть орієнтири, які важко змінити швидше ніж за цілих 100 років, середній шар займуть цінності, які можуть змінюватися раз на покоління у широкому сенсі (20-30 років), а верхній — суспільні норми, які цілком можна змінити за 2-3 роки)

1. У кожного прояву поведінки свій шар вкоріненості у наше суспільство, проте усіх їх можна помітити у щоденній взаємодії з людьми довкола: непрохані поради від малознайомих людей, небажання слідувати правилам, оцінювання чужої зовнішності.
   Подумай, чи зустрічав/зустрічала ти такі прояви поведінки у спілкуванні зі своїм оточенням? Яку емоцію кожен з них у тебе викликає?

Дружня порада вчителю

Імовірно, учні та учениці говоритимуть про роздратування щодо непроханих порад та оцінки зовнішності, бо підлітки, певне, найбільше від цього страждають, адже їхню думку ще не всі сприймають серйозно, але всім хочеться висловити їм свої перестороги.
Можна одразу пояснити, що негатив щодо оцінки чужої зовнішності дуже передбачуваний, адже це умовна норма вже не для всього суспільства, молодші покоління частіше назвуть це неприйнятним, ніж їхні дідусі та бабусі. 

А також ще раз проговорити, можливо, не дуже очевидний звʼязок бажаної свободи та непроханих порад: можливість висловитися про все, що хочеш, якої не було ще пів століття тому, стирає межі між особистими кордонами, звідси й маємо непрохані поради. Оскільки це фундаментальніший вимір менталітету, то долатимемо ми це довше.

Завдання 3.

Роздивись діаграму з книги Марини Стародубської та виконай завдання опісля.

1. Яка тенденція вказана на графіку?
2. Які настрої у суспільстві відбиває цей графік?
3. Поміркуй, чому недовіра до людей виросла від 2020 до 2023 року?

---

Менталітет є водночас найпомітнішою та найскладнішою частиною національної ідентичності. З одного боку він проявляється у щоденних взаємодіях, а тому «намацати» його можна всюди. З іншого — дуже складно точно визначити, чому ми робимо саме так і які у наших дій історичні, географічні чи політичні передумови. Тому поняттям менталітету займають кроскультурні студії, які долучають до досліджень психологію та усі необхідні галузі.

Для нас найважливіше те, що розмова про менталітет показує, наскільки повільно змінюється національна ідентичність, якщо навіть наші щоденні дії певною мірою повʼязані з історією цілої країни, ба більше географією цілої території. Але це не означає, що наша ідентичність завжди незмінна. Якраз навпаки, ми живемо у часи швидких змін і такою ж є наша ідентичність.

Завдання 4 

Прочитай фрагмент «Ідентичність. Потреба в гідності й політика скривдженості» Френсіса Фукуями та поміркуй, які ідентичності швидкоплинні, а які змінюються повільно? Чому певні ідентичності можуть ставати неактуальними для людини? (Бо вона виходить за межі спільноти, якій раніше належала, або поступово має все менше спільного із нею)

Сучасна ідентичність за своєю природою непостійна. Хоч деякі люди переконують себе, що їхня ідентичність зумовлена біологічними особливостями і їм непідвладна, для сучасності характерна множинність ідентичностей, сформованих нашими соціальними взаємодіями на багатьох рівнях. У нас є ідентичності, визначені расою, гендером, місцем роботи, освітою, спільними поглядами й національністю. Для багатьох підлітків ідентичність формується на основі конкретного піджанру музики, який вони з друзями слухають.

Дружня порада вчителю

Тут можна повернутися до розмови про градацію ідентичностей, про яку ми говорили на минулому уроці. Є плинні як, скажімо, ідентичність учня або студента, яка лишається актуальною лише протягом навчання. А є стійкіші: національна приналежність, статева, у дорослому житті — професійна. Проте, це не означає, що вони сталі та незмінні.

---

1. Пригадай, з якими спільнотами ти асоціював/асоціювала раніше, а тепер вони стали не актуальними? А які, можливо, стануть твоїми у майбутньому?
2. Подумай, що у типовій взаємодії з людьми тебе дивує або бентежить і спробуй проаналізувати, які можуть бути передумови до таких вчинків? І хто саме таке робить: старші покоління чи твої однолітки?

Подивись відео музиканта Євгенія Філатова про те, як звучить Запоріжжя, та пошукай відповіді на наступні запитання.

1. Як музикант обирав, які звуки варто записати? 
2. До яких сфер життя звертався Євгеній Філатов?
3. Чи можна за ними зрозуміти менталітет жителів та жительок Запоріжжя?
4. Поміркуй, як би могло звучати твоє місто?

Джерело: https://youtu.be/rlkIzYEg7eQ?si=gw2YwdXGB40_SVZ7

---

1. Стародубська М. Як зрозуміти українців. Харків. Vivat. 2024, 400 с.:
   https://www.yakaboo.ua/ua/jak-zrozumiti-ukrainciv-kroskul-turnij-pogljad.html?gad_source=1&gad_campaignid=20923791519&gbraid=0AAAAADoya-ZcaveBtsbISRk1P-H0XnEJ6&gclid=Cj0KCQjw-NfDBhDyARIsAD-ILeC5fhamc9HYE8YGtuXc2-5Dt5NFB1iilHUsaL3JdTJzu3bcZyRFd0oaAi3hEALw_wcB
2. Фукуяма Ф. Ідентичність. Потреба в гідності й політика скривдженості. Київ : «Наш формат». 2020. 192 с.:
   https://www.yakaboo.ua/ua/identichnist-potreba-v-gidnosti-j-politika-skrivdzhenosti.html
3. Схематичне зображення торта:
   https://pngtree.com/freepng/three-layer-cake_4490181.html
4. Діаграма з книги Марини Стародубської «Як зрозуміти українців»

Урок 3. Вступ. Менталітет — складник національної ідентичності

---

• Національна культура
• Менталітет
• Непостійна ідентичність

1. Фрагменти з книги Марини Стародубської «Як зрозуміти українців: кроскультурний погляд» 
2. Фрагмент з книжки Френсіса Фукуями «Ідентичність. Потреба в гідності й політика скривдженості»

---

«Поводься чемно, будь ласка!», —  фраза, яка знайома, певне, усім. Її часто чують діти, коли, скажімо, вередують і не хочуть ділитися іграшками з іншими. Вона наздоганяє нас у підлітковому віці, коли ми не виходимо привітатися з гостями. Навіть у дорослому віці можна почути цю фразу, скажімо, в тролейбусі, якщо занадто голосно засміятися або трохи загучно говорити телефоном.

Так ми звикаємо, що існує певне «чемно», але що саме воно означає?

---

Нікому ж у дитинстві не пояснювали, де починаються межі нечемності, проте ми знаємо, що краще вітатися з сусідами, притримувати двері та лишили телефонні розмови за межами громадського транспорту. Звідки це нам відомо? Бо це частина нашої національної культури, тобто менталітету.

Нідерландський психолог Герт Хофстеде дає таке визначення національній культурі (менталітету) — це колективне програмування свідомості, яке вирізняє людей з однієї суспільної групи від іншої.  

Іншими словами, це тривале повторення одних і тих самих проявів поведінки, які люди відтворюють автоматично, адже так роблять їхні сусіди та колеги, ба більше так робили їхні батьки та прабатьки.Наприклад, бережуть найкращі тарілки та келихи для особливих приводів, а на щодень обирають менш красивий посуд.

Найяскравіші риси менталітету також можуть підживлювати стереотипи про націю, особливо якщо їх гіперболізувати. Наприклад, взяти тенденцію українців довіряти переважно близьким чи знайомим людям, яка сформувалася, зокрема,  численними політичними репресіями минулих століть, і викривити її до стереотипу, що українське суспільство наскрізь просякнуте непотизмом, й українці у ділових зв’язках покладаються лише на «кумівство».

---

Завдання 1.

Прочитай фрагменти з праці Марини Стародубської «Як зрозуміти українців» та дай відповіді на запитання опісля.

Менталітет — це колективне явище. Якщо сталі поведінкові прояви притаманні не всьому суспільству, а його частині, то це не про національний менталітет. «Національний» означає притаманний абсолютній більшості населення країни — принаймні протягом кількох поколінь, але, як правило, довше.  <…>

Менталітет набувається і не є вродженим. Хоч менталітетні риси стійкі навіть до економічних криз і війн, характерна поведінка прищеплюється нам через родину, найближче коло взаємодії, неписані правила, «як належно поводитись», і формальні інститути: садок, школа, виш, правоохоронні органи, суди, поліція тощо. Тобто виховне оточення та суспільство скеровують нашу поведінку в напрямі бажаності («так слід чинити завжди») та передбачуваності («такі-то дії спричиняють такі-то наслідки»). 

Національний менталітет складається з підвалин, цінностей і переконань, суспільних інститутів і норм поведінки. Менталітет працює як компас, що вказує напрям для дій і рішень у життєвих ситуаціях.

 <…>

Кожній країні та регіонам у її складі притаманні певні прояви національної культури (менталітету), які формувалися тривалий час під впливом географічних (ландшафт, клімат, розташування), історичних (режими, війни, ступінь ізольованості від решти світу), соціальних (стратифікація суспільства та взаємодія в ньому) та інших чинників. За різними оцінками, такі прояви починають формуватися в родині, згодом закріплюються через ширше суспільство й відтворюються з покоління в покоління. <…>

Якби ми уявили національний менталітет у «намацальному» вигляді, то його можна порівняти з тришаровим пляцком, кожен «шар» якого має різний період змін і різну глибину впливу на національну культуру. 

1. На твою думку, коли ми опиняємося під впливом національного менталітету?
   
2. Як ми «вбираємо» менталітет протягом життя?
   
3. Які чинники впливають на формування національного менталітету?
   
4. Поміркуй, яке визначення «менталітету» буде найзрозумілішим для тебе?

Завдання 2.

Це тришаровий «торт» національного менталітету. Як, на твою думку, мають розташовуватися його шари, якщо найнижчий — це найфундаментальніші його прояви, а найвищий — найбільш плинні. 

1. Орієнтири, зумовлені географічними, політичними та історичними чинниками. Наприклад, потреба абсолютної свободи, за яку ми не одне століття боремося. Для українського суспільства бажана свобода така безмежна, що часом призводить до порушення особистих кордонів і непроханих порад.
2. Цінності, які суспільство разом визначає найважливішими. Скажімо, якщо українці та німці стоятимуть перед вибором: дотриматися усіх правил чи досягти швидшого результату, — то вибір буде протилежним (а українці оберуть результат).
3. Норми поведінки у суспільстві — неписані, або бажані принципи, яким варто дотримуватися. Скажімо, висловлювати або ні про зовнішність своїх однокласників чи однокласниць.

1. У кожного прояву поведінки свій шар вкоріненості у наше суспільство, проте усіх їх можна помітити у щоденній взаємодії з людьми довкола: непрохані поради від малознайомих людей, небажання слідувати правилам, оцінювання чужої зовнішності.
   Подумай, чи зустрічав/зустрічала ти такі прояви поведінки у спілкуванні зі своїм оточенням? Яку емоцію кожен з них у тебе викликає?

Завдання 3.

Роздивись діаграму з книги Марини Стародубської та виконай завдання опісля.

1. Яка тенденція вказана на графіку?
2. Які настрої у суспільстві відбиває цей графік?
3. Поміркуй, чому недовіра до людей виросла від 2020 до 2023 року?

---

Менталітет є водночас найпомітнішою та найскладнішою частиною національної ідентичності. З одного боку він проявляється у щоденних взаємодіях, а тому «намацати» його можна всюди. З іншого — дуже складно точно визначити, чому ми робимо саме так і які у наших дій історичні, географічні чи політичні передумови. Тому поняттям менталітету займають кроскультурні студії, які долучають до досліджень психологію та усі необхідні галузі.

Для нас найважливіше те, що розмова про менталітет показує, наскільки повільно змінюється національна ідентичність, якщо навіть наші щоденні дії певною мірою повʼязані з історією цілої країни, ба більше географією цілої території. Але це не означає, що наша ідентичність завжди незмінна. Якраз навпаки, ми живемо у часи швидких змін і такою ж є наша ідентичність.

Завдання 4 

Прочитай фрагмент «Ідентичність. Потреба в гідності й політика скривдженості» Френсіса Фукуями та поміркуй, які ідентичності швидкоплинні, а які змінюються повільно? Чому певні ідентичності можуть ставати неактуальними для людини?

Сучасна ідентичність за своєю природою непостійна. Хоч деякі люди переконують себе, що їхня ідентичність зумовлена біологічними особливостями і їм непідвладна, для сучасності характерна множинність ідентичностей, сформованих нашими соціальними взаємодіями на багатьох рівнях. У нас є ідентичності, визначені расою, гендером, місцем роботи, освітою, спільними поглядами й національністю. Для багатьох підлітків ідентичність формується на основі конкретного піджанру музики, який вони з друзями слухають.

---

1. Пригадай, з якими спільнотами ти асоціював/асоціювала раніше, а тепер вони стали не актуальними? А які, можливо, стануть твоїми у майбутньому?
2. Подумай, що у типовій взаємодії з людьми тебе дивує або бентежить і спробуй проаналізувати, які можуть бути передумови до таких вчинків? І хто саме таке робить: старші покоління чи твої однолітки?

Подивись відео музиканта Євгенія Філатова про те, як звучить Запоріжжя, та пошукай відповіді на наступні запитання.

1. Як музикант обирав, які звуки варто записати? 
2. До яких сфер життя звертався Євгеній Філатов?
3. Чи можна за ними зрозуміти менталітет жителів та жительок Запоріжжя?
4. Поміркуй, як би могло звучати твоє місто?

Джерело: https://youtu.be/rlkIzYEg7eQ?si=gw2YwdXGB40_SVZ7

---

1. Стародубська М. Як зрозуміти українців. Харків. Vivat. 2024, 400 с.:
   https://www.yakaboo.ua/ua/jak-zrozumiti-ukrainciv-kroskul-turnij-pogljad.html?gad_source=1&gad_campaignid=20923791519&gbraid=0AAAAADoya-ZcaveBtsbISRk1P-H0XnEJ6&gclid=Cj0KCQjw-NfDBhDyARIsAD-ILeC5fhamc9HYE8YGtuXc2-5Dt5NFB1iilHUsaL3JdTJzu3bcZyRFd0oaAi3hEALw_wcB
2. Фукуяма Ф. Ідентичність. Потреба в гідності й політика скривдженості. Київ : «Наш формат». 2020. 192 с.:
   https://www.yakaboo.ua/ua/identichnist-potreba-v-gidnosti-j-politika-skrivdzhenosti.html
3. Схематичне зображення торта:
   https://pngtree.com/freepng/three-layer-cake_4490181.html
4. Діаграма з книги Марини Стародубської «Як зрозуміти українців»