матеріал 20

Індонезія та Малайзія – архіпелагові держави та виклики управління розосередженими територіями

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 20. Індонезія та Малайзія – архіпелагові держави та виклики управління розосередженими територіями

Які результати уроку?

За Державним стандартом:

описує самостійно явища і процеси, використовуючи наукову термінологію [12 ПРО 2.2.1-1]
аналізує, систематизує і використовує інформацію природничого змісту, здобуту з різних джерел [12 ПРО 2.1.1-1]
обґрунтовує вплив діяльності людини / власної діяльності на збереження / порушення взаємозв’язків у природі [12 ПРО 3.3.1-2]
пропонує варіанти розв’язання навчальної / життєвої проблеми [12 ПРО 4.3.1-1]

На уроці учні/учениці:

Дізнаються про особливості управління архіпелаговими державами
Порівняють унітарну та федеративну моделі державного устрою на прикладі Індонезії та Малайзії
Проаналізують вплив географічної роздробленості та поліетнічності на вибір форми правління
Дослідять екологічні наслідки вирубки лісів Борнео та Суматри
Осмислять стратегічне значення Малаккської протоки для світової торгівлі

Ключова компетентність уроку: громадянські та соціальні компетентності – учнівство досліджує, як географічні особливості держави (розосередженість островами, поліетнічність, різний рівень розвитку регіонів) впливають на вибір форми державного управління; аналіз міжетнічних відносин формує розуміння важливості інклюзивних політичних рішень.

Ключові терміни, особи та концепції

Архіпелаг – група островів, що утворюють єдину географічну, геологічну або адміністративну цілісність. Індонезія є найбільшою архіпелажною державою світу.
Унітарна держава – форма державного устрою, за якої існує єдина система органів влади, єдина конституція та єдина правова система для всієї країни.
Федерація – форма державного устрою, за якої держава складається з відносно самостійних частин (штатів, земель, провінцій), що мають власні органи влади та законодавство.
Децентралізація – передача частини повноважень і ресурсів від центральних органів влади до регіональних або місцевих.
Поліетнічна держава – держава, населення якої складається з представників двох і більше етнічних груп. Індонезія налічує понад 600 визнаних етнічних груп.
Малаккська протока – морський коридор між Малайським півостровом і островом Суматра, завдовжки близько 900 км. У найвужчому місці (Phillips Channel, поблизу Сінгапуру) завширшки лише 2,8 км. Через протоку проходить близько 25% усієї світової морської торгівлі та понад 94 000 суден на рік (рекорд 2024 р.).
Борнео (Калімантан) – третій за площею острів світу, розділений між Індонезією, Малайзією та Брунеєм. Один із найважливіших осередків тропічних лісів планети.
Вирубка лісів (deforestation) – процес знищення лісового покриву внаслідок господарської діяльності: розширення плантацій, лісозаготівля, видобуток ресурсів.
Пальмова олія – сільськогосподарська культура, масштабне вирощування якої є головною причиною вирубки тропічних лісів. Індонезія та Малайзія разом виробляють понад 83% світового обсягу пальмової олії.
ІЛР (Індекс людського розвитку) – показник ПРООН, що враховує тривалість життя, рівень освіти та дохід на душу населення. За звітом ПРООН 2025 р. (дані за 2023 р.): Малайзія – 0,819 (ранг 67), Індонезія – 0,728 (ранг 113); обидві у категорії «висока».
Сухарто – президент-диктатор Індонезії (1967–1998), за правління якого країна дотримувалась жорсткої централізації та придушувала регіональні рухи.
Bumiputera («сини землі») – малайська концепція, що надає корінним малайцям пільги в освіті, бізнесі та держслужбі. Приклад інклюзивної, але суперечливої етнічної політики.
АСЕАН – Асоціація держав Південно-Східної Азії, до якої входять і Індонезія, і Малайзія; регіональний форум економічного та політичного співробітництва, заснований 1967 р.
Сепаратизм – прагнення частини населення чи регіону до відокремлення від держави. В Індонезії проявлявся в Аче (завершений мирною угодою 2005 р.) та у Папуа (триває донині).

«Малаккська дилема» – термін, запроваджений китайським президентом Ху Цзіньтао у 2003 р. для опису вразливості Китаю, якому через протоку транзитує близько 80% імпортованої нафти.

Як підготуватися до уроку

Загальний контекст

Урок будується навколо центрального питання: чи є децентралізація та демократія відповіддю на виклики великої і складної держави? Індонезія та Малайзія – це дві країни Південно-Східної Азії, що поєднують спільну географічну природу (архіпелаги, тропіки, острів Борнео) з різними моделями управління та рівнем розвитку. Вивчення їхніх відмінностей дозволяє побачити, що форма державного устрою – не абстракція, а конкретна відповідь на реальні виклики: як управляти країною, розкиданою на тисячі островів? Як утримати єдність у суспільстві зі сотнями мов і культур? Де межа між централізацією заради стабільності та децентралізацією заради ефективності? Без безпосередньої прив’язки до України урок ставить питання, актуальні і для українського контексту: децентралізація, регіональні ідентичності, інклюзивна політика.

Індонезія

Індонезія – найбільша архіпелажна держава світу: станом на 2024 р. офіційно зареєстровано 17 380 островів із найменуваннями та координатами, площа – 1 904 569 км², населення – понад 280 мільйонів осіб, понад 600 визнаних етнічних груп і більш ніж 700 мов та діалектів. Найбільша етнічна група – яванці (близько 40% населення), зосереджені на острові Ява. Після проголошення незалежності у 1945 р. лідер революції Сукарно обрав унітарну модель як інструмент збереження єдності нової держави, а диктатура Сухарто (1967–1998) ще жорсткіше централізувала управління, придушуючи будь-які регіональні рухи. Після падіння Сухарто у 1998 р. Індонезія провела масштабну децентралізацію: формально залишившись унітарною республікою, вона фактично набула рис асиметричної федерації – провінція Аче після десятиліть збройного конфлікту у 2005 р. уклала мирну угоду й отримала право на шаріатське право, а Папуа – особливий автономний статус. Ключова внутрішня суперечність: острів Ява (7% площі країни) концентрує понад половину населення та левову частку економіки, тоді як Папуа, Калімантан і Малуку залишаються значно біднішими – і саме подолання цього розриву є найбільшим викликом для будь-якої моделі управління.

Малайзія

Малайзія успадкувала федеративну модель від британського колоніального управління, яке у різний час контролювало окремі малайські султанати. Після незалежності у 1957 р. федерація поступово розширювалась і сьогодні складається з 13 штатів і 3 федеральних територій (Куала-Лумпур, Путраджайя, Лабуан). Головна внутрішня суперечність – міжетнічна: малайці (~63%), китайці (~23%) та індійці (~7%) мають різний соціально-економічний статус і різні культури. Після міжетнічних заворушень 1969 р. уряд запровадив систему квот і пільг для корінних малайців (bumiputera) в освіті та бізнесі – крок суперечливий, але такий, що забезпечив відносну стабільність. Малайзія досягла значно вищого ІЛР (0,819 проти 0,728) і ВВП на душу населення (~$34 000 проти ~$15 000 за ПКС), що пояснюється меншим населенням, розвиненою нафтогазовою галуззю (Petronas), ефективнішим управлінням та вигідним географічним положенням. Важливо при цьому не ідеалізувати малайзійську модель: країна має власні обмеження свободи слова та зборів, а система bumiputera критикується як інституційна дискримінація.

Малаккська протока

Малаккська протока завдовжки ~900 км пролягає між Малайським півостровом і Суматрою. У найвужчому місці (Phillips Channel, поблизу Сінгапуру) її ширина – лише 2,8 км, а мінімальна глибина – 25 метрів, що обмежує максимальний розмір суден (стандарт «Malaccamax»). У 2024 р. через протоку пройшло рекордних 94 301 судно – на 5,5% більше, ніж роком раніше, – що робить її найзавантаженішою протокою світу. Приблизно 25% усієї світової морської торгівлі та близько 80% нафтового імпорту Китаю транзитує через цей коридор. Блокування протоки додало б 3–5 діб маршруту через альтернативні протоки (Ломбок, Зондський) або 7–10 діб через Австралію. Саме тому контроль над протокою є стратегічним важелем для Малайзії та Індонезії у відносинах із великими морськими державами, а Сінгапур, розташований у самому «горлі» протоки, перетворився на один із найбагатших фінансових центрів світу – наочний приклад того, як географічне положення може бути головним ресурсом розвитку.

Вирубка лісів Борнео і Суматри

Індонезія та Малайзія разом виробляють понад 83% світового обсягу пальмової олії – продукту, що використовується у харчовій промисловості (шоколад, маргарин, хліб, печиво), косметиці та біопаливі. Основні зони виробництва – Суматра та Борнео, де тропічні ліси є одними з найдавніших на планеті (понад 100 мільйонів років) і домівкою для суматранських тигрів, орангутанів і сотень ендемічних видів. Осушення торф’яних боліт під плантації супроводжується масштабними пожежами: під час рекордної пожежної кризи 2015 р. Індонезія тимчасово вийшла на третє місце у світі за добовими викидами CO₂ – більше, ніж уся економіка США за той самий день. ЄС у 2023 р. прийняв «Регламент про знеліснення» (EUDR), що забороняє імпорт товарів, пов’язаних із вирубкою лісів, – це спричинило дипломатичний конфлікт, оскільки Індонезія та Малайзія активно лобіювали пом’якшення регламенту. Вчительству варто підкреслити, що ця ситуація є прикладом того, як споживчі ринки через законодавство можуть стимулювати зміни виробничих практик на іншому кінці світу.

Дизайн уроку

Провокація

Запитання для обговорення

Уявіть, що вам доручили управляти державою, розкиданою на 17 000 островів, де мешкають 600 різних народів і говорять більш ніж 700 мовами. Яку модель управління ви б обрали – єдину централізовану владу чи федерацію з широкою автономією регіонів? Що б могло піти не так у кожному з варіантів?

Завдання

Розгляньте карту Індонезії та Малайзії. Порівняйте їхнє географічне положення. Спробуйте сформулювати 2–3 виклики, з якими, на вашу думку, уряди цих країн стикаються щодня.

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Indonesia_Malaysia_Locator.svg

Методичний коментар:

Провокація має активізувати уявлення учнів про зв’язок між географією та управлінням – ще до будь-якого пояснення. Більшість інтуїтивно обере або федерацію («більше свободи для регіонів»), або централізацію («легше управляти»), не думаючи про конкретні наслідки. Важливо не оцінювати відповіді як правильні чи неправильні, а фіксувати їх на дошці і повернутися до них наприкінці уроку – різноманіття думок у класі само по собі ілюструє складність проблеми. Завдання з картою спонукає до просторового мислення: учнівство має побачити, що «управляти» Індонезією означає координувати дії через тисячокілометрові відстані і відкриті моря, тоді як Малайзія теж розділена протокою між материковою частиною і Борнео. Доречно поставити провокативне додаткове запитання: «Хто з вас погодився б виконувати обов’язки мера міста, якщо половина жителів живе на острові без мосту?»

Орієнтовні відповіді на завдання з картою. Серед типових викликів: забезпечення зв’язку між островами; рівний доступ до освіти і медицини у віддалених регіонах; попередження сепаратизму; захист кордонів від піратства; реагування на природні катастрофи (цунамі, землетруси, виверження вулканів).

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Знайомство з країнами: опрацювання та аналіз даних

Джерело: Таблиця порівняння Індонезії та Малайзії (дані 2023–2024 рр.)

Показник	Індонезія	Малайзія
Площа	1 904 569 км²	329 847 км²
Населення (2024)	~280 млн осіб	~34 млн осіб
Кількість островів (офіційно, 2024)	17 380	понад 800
Форма устрою	Унітарна республіка	Федерація (13 штатів + 3 федеральні терит.)
ВВП (2023)	$1,42 трлн	$399 млрд
ВВП на душу нас. (ПКС, 2023)	~$15 000	~$34 000
ІЛР (2023, звіт ПРООН 2025)	0,728 (ранг 113)	0,819 (ранг 67)
Частка мусульман	~87%	~63%
Кількість етнічних груп	понад 600	3 основні (малайці, китайці, індійці)
Незалежність	1945 р.	1957 р.

Завдання:

Розрахуйте: у скільки разів ВВП Малайзії на душу населення перевищує індонезійський? Покажіть обчислення. Незважаючи на те що загальний ВВП Індонезії більший у 3,5 рази, чому її ВВП на душу населення нижчий за малайзійський?
Обидві країни мають ІЛР у категорії «висока». Проте значення помітно різняться: 0,819 проти 0,728. ІЛР складається з трьох рівновагомих вимірів – здоров’я (тривалість життя), освіта та дохід. Для якого з трьох вимірів різниця між країнами, найімовірніше, найбільша? Обґрунтуйте.
Заповніть таблицю: вкажіть, яка форма устрою краще підходить для кожної характеристики. Можна обрати обидва варіанти, якщо вони рівнозначні.

Характеристика держави	Унітарна	Федерація
Велика кількість островів і регіональна різноманітність
Багатоетнічне населення з різними мовами та культурами
Значна різниця в рівні розвитку між регіонами
Потреба у швидкому прийнятті рішень під час катастроф
Ризик сепаратистських рухів

Методичний коментар:

Провокаційне запитання про витрачання 100 мільярдів доларів має на меті активізувати уяву учнів/учениць і підготувати їх до розуміння масштабів багатства нафтових монархій. Більшість учнів/учениць спочатку думатиме про особисті бажання – розкішні будинки, автомобілі, подорожі. Це природна реакція, яка дозволяє перейти до обговорення того, як насправді використовують свої статки найбагатші люди планети. Контраст між бедуїнським табором 1970-х та сучасним Дубаєм із найвищим хмарочосом світу демонструє неймовірну швидкість трансформації – всього за 50-70 років. Ця візуалізація має викликати здивування і запитання: як можливе таке перетворення, чи є воно сталим, які його наслідки для людей і природи. Важливо, щоб учні/учениці самі сформулювали запитання про рушійні сили змін (відповідь: нафта) та їхню ціну (екологічні проблеми, соціальна нерівність, залежність від вичерпного ресурсу).

Відповіді. 1. $34 000 ÷ $15 000 ≈ 2,3 рази. Причина: Індонезія має у ~8 разів більше населення (~280 млн проти ~34 млн), тому навіть більший загальний ВВП «ділиться» між набагато більшою кількістю людей. 2. Найімовірніше, найбільша різниця – у вимірі «дохід», оскільки ВВП на душу населення різниться у 2,3 рази; відмінності у тривалості життя та освіті між двома відносно розвиненими країнами зазвичай менші. 3. Таблиця – відкрите завдання.

Завдання 2. Малаккська протока: вузол світової торгівлі

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Map_of_the_Strait_of_Malacca-de.jpg

Малаккська протока завдовжки близько 900 км пролягає між Малайським півостровом і Суматрою. У найвужчому місці (Phillips Channel, поблизу Сінгапуру) її ширина – лише 2,8 км, а мінімальна глибина – 25 метрів. Ці обмеження визначають максимальний розмір суден («Malaccamax»): надвеликі танкери змушені оминати протоку через Ломбок або навколо Австралії, витрачаючи додатково 3–10 діб. У 2024 р. через протоку пройшло рекордних 94 301 судно. Вона перевозить близько 25% усього світового морського вантажопотоку, зокрема нафту з Перської затоки до Китаю, Японії та Кореї. Через протоку проходить близько 80% нафтового імпорту Китаю – саме це породило термін «малаккська дилема»: стратегічна вразливість Пекіна від можливого блокування цього коридору.

Завдання:

На контурній карті позначте Малаккську протоку та три країни, що контролюють її береги.
Чому блокування Малаккської протоки стало б катастрофою для світової економіки? Наведіть два конкретні аргументи, спираючись на текст.
Малайзія та Індонезія мають стратегічний контроль над протокою. Чи дає це їм важелі впливу у відносинах із США, Китаєм і Японією? Обґрунтуйте.

Методичний коментар:

Завдання формує розуміння поняття «геополітична рента» – того, що географічне положення може бути стратегічним ресурсом не меншою мірою, ніж нафта чи технології. Варто провести паралель із Суецьким каналом (Єгипет) та Панамським каналом (Панама) – іншими прикладами, де географічне положення визначає вагу невеликої держави на міжнародній арені. Для ілюстрації «малаккської дилеми» можна навести простий образ: уявіть, що 80% газу, яким ви опалюєте домівку, надходить через одну трубу, яку контролює сусід. Саме такою є ситуація Китаю. Це змушує Пекін будувати альтернативні маршрути – трубопроводи через М’янму та Пакистан. Вчительство може також запитати: а чи є у світі аналогічна залежність України від якихось транспортних вузлів?

Відповіді. 2. Аргументи: (а) ~25% світового вантажопотоку та 80% нафти для Китаю і Японії – блокування спричинить дефіцит енергоносіїв і зупинку виробництв; (б) альтернативні маршрути подовжать рейси на 3–10 діб, підвищивши вартість перевезень і ціни у всьому світі. 3. Так: контроль над протокою дає можливість вимагати внесків у систему безпеки, отримувати дипломатичну підтримку та регулювати прохід через власні територіальні води.

Робота в парах

Завдання 3. Екологічний детектив: хто відповідає за вирубку лісів Борнео?

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Borneo_sat.jpg

Світанок у джунглях Борнео
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Dawn_in_Borneo.jpg
Острів Борнео – третій за площею острів світу – утратив значну частину лісового покриву за останні 50 років. Головна причина – розширення плантацій пальмової олії. Індонезія та Малайзія разом виробляють понад 83% світової пальмової олії, яка використовується у харчовій промисловості (шоколад, маргарин, хліб, печиво), косметиці та біопаливі. Осушення торф’яних боліт під плантації супроводжується масштабними пожежами: під час рекордної кризи 2015 р. Індонезія тимчасово стала третьою країною у світі за добовими викидами CO₂ – більше, ніж вся економіка США за той самий день. ЄС у 2023 р. прийняв «Регламент про знеліснення» (EUDR), що забороняє імпорт товарів, пов’язаних із вирубкою лісів. Це безпосередньо стосується експортерів пальмової олії з Індонезії та Малайзії.

Завдання:

Обговоріть у парі: хто несе відповідальність за вирубку лісів – уряди країн, що видають дозволи; міжнародні корпорації, що купують пальмову олію; чи споживачі в Європі та Азії? Розподіліть відповідальність між трьома «сторонами» у відсотках (сума = 100%) і обґрунтуйте.
Запропонуйте по одному конкретному практичному заходу для кожного «учасника»: (а) для урядів, (б) для компаній, (в) для споживачів.
Чи є у вас вдома продукти з пальмовою олією? Чи змінить отримана інформація вашу поведінку як споживача? Поясніть свою позицію.

Методичний коментар:

Ключова педагогічна мета – показати, що екологічні проблеми мають складний ланцюг відповідальності і жодна «сторона» не є єдиним винуватцем. Учнівство часто або покладає провину виключно на уряди та корпорації («це не моя справа»), або надмірно персоналізує відповідальність споживача («від мене нічого не залежить»). Завдання спонукає до більш нюансованого розуміння. Варто зазначити, що ЄС уже відреагував – прийнявши регламент EUDR 2023 р., і це реальний приклад того, як споживчі ринки через законодавство можуть змінити виробничі практики на іншому кінці світу. Цікавий додаток: Індонезія та Малайзія активно лобіювали пом’якшення EUDR, оскільки він погрожував мільярдам доларів експортних надходжень – і ЄС частково відтермінував його впровадження. Це реальний кейс зіткнення екологічної та економічної логіки у міжнародній торгівлі.

Орієнтовні відповіді. Розподіл відповідальності – відкрите завдання. Практичні заходи: (а) уряди – мораторій на осушення торф’яників, супутниковий моніторинг, сертифікація; (б) компанії – перехід на сертифіковану пальмову олію (RSPO), прозорість ланцюга постачань; (в) споживачі – вибір продуктів із сертифікатом RSPO, скорочення споживання переробленої їжі.

Групова робота

Завдання 4. Дебати: «Чи повинна Індонезія перейти до федеративного устрою?»

Ключова компетентність: громадянські та соціальні компетентності

Клас об’єднується у дві групи. Перша відстоює «За федерацію», друга – «За унітарний устрій (з децентралізацією)». Підготовка, а потім дебати, підсумкове голосування та обговорення.

Аргументи «ЗА» федерацію:

Регіони Індонезії надзвичайно різні за культурою, мовою та розвитком – федерація дозволить ураховувати ці відмінності у законодавстві та бюджеті
Малайзія як федерація демонструє значно вищий ІЛР і ВВП на душу населення
Децентралізація де-факто вже відбувається з 1999 р. – федерація лише закріпить це юридично та чесно

Аргументи «ЗА» унітарний устрій:

У такій різноманітній країні федерація може посилити сепаратизм і ризик розпаду (особливо в Папуа, де тривають збройні зіткнення)
Централізоване управління ефективніше під час катастроф: землетруси, цунамі і виверження вулканів в Індонезії трапляються регулярно
Успішна децентралізація без зміни конституційної форми доводить, що гнучкість усередині унітарної системи – реалістичне рішення

Методичний коментар:

Завдання моделює демократичний процес прийняття рішень: учнівство практикує побудову аргументу, активне слухання та повагу до протилежної думки – і при цьому, як у реальній демократії, не отримує «правильної» відповіді. Перед початком дебатів вчительство може коротко нагадати про Чехословаччину (мирне розділення 1993 р.) та СРСР (розпад 1991 р.) як приклади різних сценаріїв держав, що не витримали внутрішнього тиску. Після дебатів варто повернутися до відповідей із Провокації: чи змінилась позиція когось з учнів? Підсумковий висновок для вчительства: жодна форма устрою не є «правильною» сама по собі – є лише зважені рішення з урахуванням конкретного географічного, історичного та соціального контексту.

Завдання 5. Дослідження: «Архіпелаг – виклик чи перевага?»

Групи по 3–4 особи. Кожна досліджує одне питання і представляє висновки класу.

Група 1. Які економічні переваги дає острівне положення? (туризм, рибальство, морська торгівля, контроль над протоками)
Група 2. Які виклики для управління створює острівне положення? (логістика, нерівномірний розвиток, природні катастрофи, піратство)
Група 3. Як Індонезія та Малайзія будують зв’язність між островами? (мости – напр., Пенанг; авіасполучення; поромне сполучення; цифровізація)
Група 4. Які ще великі архіпелажні держави існують у світі? (Філіппіни – понад 7 600 островів; Японія – понад 6 800 островів; Нова Зеландія). Що їх об’єднує і чим вони відрізняються від Індонезії.

Методичний коментар:

Завдання закріплює ключову ідею уроку через дослідницьку роботу: один і той самий географічний чинник може бути одночасно і викликом, і ресурсом – залежно від того, як держава ним управляє. Найяскравіший приклад для обговорення – Сінгапур: крихітний острів без природних ресурсів, розташований у «горлі» Малаккської протоки, перетворив своє геополітичне положення на головне джерело добробуту і є сьогодні одним із найбагатших міст-держав світу. Провокативне запитання для дискусії: чому Сінгапур зміг, а великі Індонезія та Малайзія досі мають значну нерівність між регіонами? Урок можна завершити запитанням: а чи є серед вивчених прикладів такий, що найбільше нагадує ситуацію з регіональним розвитком в Україні?

Прогрес

Твердження для самоперевірки	Так	Частково	Ні
Я знаю, що таке архіпелаг та чим він відрізняється від материкової держави
Я знаю різницю між унітарною державою та федерацією
Я знаю роль Малаккської протоки у світовій торгівлі
Я можу порівнювати форми державного устрою та оцінювати їх переваги і недоліки
Я можу аналізувати вплив географічного положення на управління державою
Я можу пов’язувати вирубку лісів із глобальними кліматичними процесами
Я можу аргументувати власну позицію щодо децентралізації в поліетнічних державах
Я розумію, чому географічна роздробленість є викликом для державного управління
Я розумію, як міжетнічні відносини впливають на стабільність держави

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 20. Індонезія та Малайзія – архіпелагові держави

Робочий аркуш учнівства

Провокація

Уявіть, що вам доручили управляти державою, розкиданою на 17 000 островів, де мешкають 600 різних народів і говорять більш ніж 700 мовами. Яку модель управління ви б обрали – централізовану чи федерацію? Запишіть свій вибір та головний аргумент.

Мій вибір: ____________________________________________________________

Головний аргумент:

Практика

Завдання 1. Аналіз статистичних даних

Розрахуйте: у скільки разів ВВП на душу населення Малайзії більший за індонезійський?

$34 000 ÷ $15 000 = ______

Яка країна має вищий ІЛР і наскільки? _______________ вищий на _______
Незважаючи на те що загальний ВВП Індонезії (~$1,42 трлн) більший, ніж у Малайзії (~$399 млрд), ВВП на душу населення в Індонезії нижчий. Поясніть чому одним реченням:

Завдання 2. Малаккська протока

Назвіть три країни, між якими розташована Малаккська протока:

_______________, _______________, _______________

Яка частка світової морської торгівлі проходить через протоку? ____ %
Чому блокування протоки стало б катастрофою для світової економіки? Два аргументи:

Аргумент 1: ___________________________________________________________

Аргумент 2: ___________________________________________________________

Завдання 3. Вирубка лісів Борнео

Твердження: «Споживачі в Європі, які купують шоколад чи косметику з пальмовою олією, несуть частину відповідальності за вирубку лісів Борнео».

Обведіть вашу позицію: ТАК / ЧАСТКОВО / НІ
Розподіліть відповідальність між трьома сторонами (сума = 100%):

Уряди Індонезії та Малайзії: _____% Міжнародні компанії: _____% Споживачі: _____%

Обґрунтуйте свій розподіл (2–3 речення):

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Один конкретний крок, який може зробити звичайний споживач:

Завдання 4. Рефлексія

Поверніться до вашої відповіді у провокації. Чи змінилась ваша думка після уроку? Що вплинуло на зміну – або який аргумент виявився найпереконливішим на підтримку вашої позиції?

Прогрес

Твердження для самоперевірки	Так	Частково	Ні
Я знаю, що таке архіпелаг та чим він відрізняється від материкової держави
Я знаю різницю між унітарною державою та федерацією
Я знаю роль Малаккської протоки у світовій торгівлі
Я можу порівнювати форми державного устрою та оцінювати їх переваги і недоліки
Я можу аналізувати вплив географічного положення на управління державою
Я можу пов’язувати вирубку лісів із глобальними кліматичними процесами
Я можу аргументувати власну позицію щодо децентралізації в поліетнічних державах
Я розумію, чому географічна роздробленість є викликом для державного управління
Я розумію, як міжетнічні відносини впливають на стабільність держави

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе