матеріал 5

Урок 5. Ідентичність, яку намагаються стерти

Матеріал

Урок 5. Ідентичність, яку намагаються стерти


Опорні поняття:
  • Депортація кримських татар (сюргюнлік)
  • Стереотипи
Текст, який опрацьовуємо на цьому уроці:
  • Перші 4 розділи роману Анастасії Левкової «За Перекопом є земля»
На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання:
  • обґрунтовує, враховуючи різні погляди, ідеї та переконання, власну позицію щодо широкого кола особистісно та суспільно актуальних проблем, зокрема порушених у художньому тексті, медіатексті [12 МОВ 1.6.1-1 П]
  • визначає різні аспекти (змістові, формальні, функціональні) повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту), враховуючи індивідуальні особливості учасників комунікації, культурно-історичний контекст і засвідчуючи повне розуміння почутого повідомлення, зокрема його деталей [12 МОВ 1.1.3-1 П]
  • окреслює та підтверджує аргументами свою позицію щодо прочитаного тексту чи кількох текстів (зокрема медіатекстів) за тематикою обраного профілю або художніх текстів (медіатекстів), множинних та/або неструктурованих текстів [12 МОВ 2.4.1-2]

Гачок

Фото урочища Демерджі поряд із Алуштою
Джерело фото: Вікіпедія.

Раніше про Крим часто говорили у контексті курорту — місця, куди щоліта тисячі родин із різних куточків України приїжджають на кілька тижнів, щоб покупатися в морі, поїсти смачної їжі та подихати свіжим солоно-гірським повітрям.

Після російської анексії Криму, ми говоримо про нього у контексті ворожої агресії та втрати.

Та передусім Крим — це єдина рідна територія для кримських татар, для яких анексія — це чергова втрата дому, в який вони не одне десятиліття намагалися повернутися.

З чим у тебе передусім асоціюється Крим?


Теорія

Депортація кримських татар (або ж кримськотатарською сюргюнлік) —  це насильницьке виселення кримців, яке розпочалося о 4 ранку 18 травня 1944 року. За три дні НКВС* за наказом Сталіна примусово депортувало сотні тисяч кримських татар (переважно жінок, дітей та літніх людей, адже чоловіки були на радянському фронті Другої світової війни) та перевезли їх на схід: до Середньої Азії та Уралу.  

Формальною причиною радянська влада назвала буцімто масову співпрацю кримців із окупаційним німецьким режимом. А насправді примусове виселення було одним із етапів геноциду кримських татар, адже після виселення кримцям було заборонено навіть вказувати власний етнонім у документах — за задумом вони мали розчинитися поміж інших народів СРСР. Так само кримським татарам (або ж киримли) заборонили повертатися назад: спершу вони не могли навіть залити місце заслання. Але деякі з кримців поступово рухалися на захід, ближче до Криму. 

*НКВС — це народний комісаріат внутрішніх справ СРСР, який займався зокрема боротьбою із національними рухами. 

Карта із напрямками депортації кримських татар:


Завдання 1.

Перечитай фрагмент роману «За Перекопом є земля» Анастасії Левкової та виконай завдання опісля.

1. Що ми можемо дізнатися про повернення кримських татар додому з цього фрагменту?(Вони не могли просто так повернутися одразу до Криму, адже тоді їх би одразу повернули у місце заслання. Тому родина Аліє поволі просувалися на захід, і врешті одними з перших поселилися знову в Криму. Щоправда, не там, де жили раніше, а північніше, майже на Перекопському перешийку)

2. Переглянь карти, на яких позначено, де знаходиться Перекопський район, а де — Бахчисарай. Чому родина Аліє змогла оселитися лише там, а не у рідному місті?

3. На твою думку, що засвідчує така наполегливість у спробах повернення додому
(Бажання повернутися додому за всяку ціну, адже у кримських татар є лише одна рідна територія — кримський півострів)

4. Як ці спроби відбилися на повсякденному житті кримців? Якими перспективами їм довелося пожертвувати в обмін на повернення до Криму?
(Постійні спроби повернення означали постійний неспокій, відсутність сталої карʼєри, сталих звʼязків з оточенням, вимагали постійно шукати, як прожити без легальної роботи, як втриматися на місці і не повертатися назад)

Для відповіді на останнє питання, можливо, варто буде нагадати учням та ученицям оцей фрагмент з першого розділу:

Усі ці роки аж до кінця 1980-х вони не мали прописки. І офіційної праці, звісно, також. Вони вирощували в теплицях огірки й помідори, даючи їх на продаж у курортні містечка. Для Аніфе-біта, що виросла в місті неподалік Хансараю, це не була омріяна праця, але за депортації вона ще й не таке пережила.

Лише 1988-го, разом із родичами, що саме повернулися з Узбекистану, вони змогли купити старий вірменський дім на два входи в Бахчисараї, у Старому місті, через дорогу від Ханського палацу. Чи можна було про таке мріяти у 50-х, у 60-х, у 70-х?


Теорія

Бахчисарай — важливий історичний центр Криму, із середини XVI століття у ньому розташовувалася резиденція хана (Ханський палац або ж Хансарай), а місто мало розвинуту інфраструктуру. Це почало змінюватися з анексією Крим Російською імперією у 1783 році. Тоді Бахчисарай втратив свою економічну та політичну значущість і ставав дедалі більше провінційним містом між Севастополем і Сімферополем, які навпаки зростали. Інший, але теж не надто сприятливий вектор розвитку місто отримало вже у радянські часи після депортації кримців: економіку переорієнтували на промисловість, а у будинки кримських татар переселили жителів інших регіонів, переважно українців та росіян.

Хансарай у Бахчисараї
Джерело: Крим.Реалії

Історичну цінність Бахчисарая намагалися стерти, переорієнтувати погляд на інші міста півострова, які не були так тісно повʼязані з незалежністю Кримського ханства, а тому й зручніші для спершу Російської історії, а згодом — СРСР (який багато в чому лишився імперією). Через це повернення депортований кримських татар до Бахчисараю було таким небажаним для радянської влади. Вже за часів Незалежності місто поволі набувало статус історичного осердя півострова, а у 2012 році «Історичне середовище столиці кримських ханів у місті Бахчисарай» було внесено до Попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На жаль, ці процеси знову припинилися в російській окупації, і сьогодні ми спостерігаємо, як окупаційна влада руйнує Ханський палац під виглядом реставраційних робіт.


Завдання 2.

1. Чому прабабуся Аліє — Аніфе-біт — ставилася до головної героїні із підозрою?

2. Чим головна героїня вирізнялася з-поміж більшості своїх однолітків та одноліток?

3. Чому головна героїня боялася Аніфе-біт?


Теорія

Депортація кримських татар відбувалася у жорстоких, нелюдяних умовах. Людей перевозили за тисячі кілометрів у забитих товарних вагонах без води, їжі, вільного простору та санітарних умов. Було чимало тих, хто не пережив цю дорогу, а також тих, хто не витримав складних умов життя у засланні, в місцях, де їх ніхто не чекав.

Відстань, яку подолала частина кримських татар, яких примусово виселили

Внаслідок депортації (важкої дороги та від голоду, хвороб і репресій з боку влади у перші роки в місцях спецпоселень) загинуло до 46% киримли, за підрахунками активістів кримськотатарського національного руху. Жодного фото з депортації не збереглося, що також можна вважати способом стерти памʼять про важливі сторінки історії народу. Проте, є світлини кримських татар у спецпоселеннях і знімки спустошених кримських сіл.

Депортовані кримські татари у спецпоселенні міста Красновішерськ (зараз Пермський край РФ), 1948 рік.
Джерело: Асоціація мусульман України (з сайту ukrainer.net)

Спустошене село Ускут після депортації кримських татар, 1945 рік. Джерело фото: Вікіпедія.

Завдання 3.

Перечитай третій фрагмент роману «За Перекопом є земля» і виконай завдання опісля.

1. Порівняй, як головна героїня описує сімейні зібрання у Маметових та в себе.

2. Поміркуй, чому родина Маметових збирається саме у тій кімнаті?

3. Чому, на твою думку, з часом у головної героїні зʼявився сумнів, чи могла вона бути на цих посиденьках, хоч її з них ніколи не виганяли?

Завдання 4 

Прочитайте фрагменти з роману про повсякденне життя кримських татар на зламі XX-XXI століть та подумайте над питанням опісля. 

1. Яким було становище кримських татар після повернення до Криму? Чи ставилися до них як до рівноправних мешканців?

2. Які стереотипи застосовували до киримли? На чому вони переважно ґрунтуються?

3. Придивись уважніше до ситуації №6. На перший погляд може здатися, що бабуся головної героїні робить комплімент, проте це не так. У чому проблемність її зауваження?

4. Розбери уважніше ситуацію №7. У яких побутових обставинах опиняються кримські татари, які повертаються? Чому погляд дідуся головної героїні викривлений?


Рефлексія

Поміркуй, що нове ти дізнався/дізналася про кримських татар на цьому уроці? Які паралелі з історією українського народу можна провести?

З чим можна попрацювати ще

Подивись відео про те, як росіяни витісняли кримських татар з Криму. Подумай, чи відчуваються наслідки насильницького переселення і сьогодні?

https://youtu.be/1SjhNoP7oRU?si=0bFU7TVDa6VqcB1I

Домашнє завдання

1. Прочитай 5–8 розділи книжки Анастасії Левкової «За Перекопом є земля». 


Джерела
  1. Скриншоти з гугл-мап
  2. Фотографія Ханського палацу. Крим.Реалії:
    https://ua.krymr.com/a/khanskyi-palats-pamiatnyk-restavratsia-rosia/32153880.html
  3. Фотографія депортованих кримських татар у спецпоселенні міста Красновішерськ :
    https://www.ukrainer.net/deportatsiia-krymskykh-tatar/
  4. Фотографія спустошеного села Ускут після депортації кримських татар:
    https://www.ukrainer.net/deportatsiia-krymskykh-tatar/
  5. Левкова Анастасія «За Перекопом є земля». Київ. Лабораторія. 2023. 393 с.: https://www.yakaboo.ua/ua/za-perekopom-e-zemlja.html?gad_source=1&gad_campaignid=20887990244&gbraid=0AAAAADoya-a8Hk797wzSbG42jZbFJA9sZ&gclid=CjwKCAjw4efDBhATEiwAaDBpbtpLkdATttoXSxfi7BBYuFF0tLzpx6tbzObTJm8ot_PbkmLvW-TuXRoClLQQAvD_BwE

Урок 5. Ідентичність, яку намагаються стерти


Опорні поняття:
  • Депортація кримських татар (сюргюнлік)
  • Стереотипи
Текст, який опрацьовуємо на цьому уроці:
  • Перші 4 розділи роману Анастасії Левкової «За Перекопом є земля»
На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання:

Гачок

Фото урочища Демерджі поряд із Алуштою
Джерело фото: Вікіпедія.

Раніше про Крим часто говорили у контексті курорту — місця, куди щоліта тисячі родин із різних куточків України приїжджають на кілька тижнів, щоб покупатися в морі, поїсти смачної їжі та подихати свіжим солоно-гірським повітрям.

Після російської анексії Криму, ми говоримо про нього у контексті ворожої агресії та втрати.

Та передусім Крим — це єдина рідна територія для кримських татар, для яких анексія — це чергова втрата дому, в який вони не одне десятиліття намагалися повернутися.

З чим у тебе передусім асоціюється Крим?


Теорія

Депортація кримських татар (або ж кримськотатарською сюргюнлік) —  це насильницьке виселення кримців, яке розпочалося о 4 ранку 18 травня 1944 року. За три дні НКВС* за наказом Сталіна примусово депортувало сотні тисяч кримських татар (переважно жінок, дітей та літніх людей, адже чоловіки були на радянському фронті Другої світової війни) та перевезли їх на схід: до Середньої Азії та Уралу.  

Формальною причиною радянська влада назвала буцімто масову співпрацю кримців із окупаційним німецьким режимом. А насправді примусове виселення було одним із етапів геноциду кримських татар, адже після виселення кримцям було заборонено навіть вказувати власний етнонім у документах — за задумом вони мали розчинитися поміж інших народів СРСР. Так само кримським татарам (або ж киримли) заборонили повертатися назад: спершу вони не могли навіть залити місце заслання. Але деякі з кримців поступово рухалися на захід, ближче до Криму. 

*НКВС — це народний комісаріат внутрішніх справ СРСР, який займався зокрема боротьбою із національними рухами. 

Карта із напрямками депортації кримських татар:


Завдання 1.

Перечитай фрагмент роману «За Перекопом є земля» Анастасії Левкової та виконай завдання опісля.

1. Що ми можемо дізнатися про повернення кримських татар додому з цього фрагменту?

2. Переглянь карти, на яких позначено, де знаходиться Перекопський район, а де — Бахчисарай. Чому родина Аліє змогла оселитися лише там, а не у рідному місті?

3. На твою думку, що засвідчує така наполегливість у спробах повернення додому

4. Як ці спроби відбилися на повсякденному житті кримців? Якими перспективами їм довелося пожертвувати в обмін на повернення до Криму?


Теорія

Бахчисарай — важливий історичний центр Криму, із середини XVI століття у ньому розташовувалася резиденція хана (Ханський палац або ж Хансарай), а місто мало розвинуту інфраструктуру. Це почало змінюватися з анексією Крим Російською імперією у 1783 році. Тоді Бахчисарай втратив свою економічну та політичну значущість і ставав дедалі більше провінційним містом між Севастополем і Сімферополем, які навпаки зростали. Інший, але теж не надто сприятливий вектор розвитку місто отримало вже у радянські часи після депортації кримців: економіку переорієнтували на промисловість, а у будинки кримських татар переселили жителів інших регіонів, переважно українців та росіян.

Хансарай у Бахчисараї
Джерело: Крим.Реалії

Історичну цінність Бахчисарая намагалися стерти, переорієнтувати погляд на інші міста півострова, які не були так тісно повʼязані з незалежністю Кримського ханства, а тому й зручніші для спершу Російської історії, а згодом — СРСР (який багато в чому лишився імперією). Через це повернення депортований кримських татар до Бахчисараю було таким небажаним для радянської влади. Вже за часів Незалежності місто поволі набувало статус історичного осердя півострова, а у 2012 році «Історичне середовище столиці кримських ханів у місті Бахчисарай» було внесено до Попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На жаль, ці процеси знову припинилися в російській окупації, і сьогодні ми спостерігаємо, як окупаційна влада руйнує Ханський палац під виглядом реставраційних робіт.


Завдання 2.

1. Чому прабабуся Аліє — Аніфе-біт — ставилася до головної героїні із підозрою?

2. Чим головна героїня вирізнялася з-поміж більшості своїх однолітків та одноліток?

3. Чому головна героїня боялася Аніфе-біт?


Теорія

Депортація кримських татар відбувалася у жорстоких, нелюдяних умовах. Людей перевозили за тисячі кілометрів у забитих товарних вагонах без води, їжі, вільного простору та санітарних умов. Було чимало тих, хто не пережив цю дорогу, а також тих, хто не витримав складних умов життя у засланні, в місцях, де їх ніхто не чекав.

Відстань, яку подолала частина кримських татар, яких примусово виселили

Внаслідок депортації (важкої дороги та від голоду, хвороб і репресій з боку влади у перші роки в місцях спецпоселень) загинуло до 46% киримли, за підрахунками активістів кримськотатарського національного руху. Жодного фото з депортації не збереглося, що також можна вважати способом стерти памʼять про важливі сторінки історії народу. Проте, є світлини кримських татар у спецпоселеннях і знімки спустошених кримських сіл.

Депортовані кримські татари у спецпоселенні міста Красновішерськ (зараз Пермський край РФ), 1948 рік.
Джерело: Асоціація мусульман України (з сайту ukrainer.net)

Спустошене село Ускут після депортації кримських татар, 1945 рік. Джерело фото: Вікіпедія.

Завдання 3.

Перечитай третій фрагмент роману «За Перекопом є земля» і виконай завдання опісля.

1. Порівняй, як головна героїня описує сімейні зібрання у Маметових та в себе.

2. Поміркуй, чому родина Маметових збирається саме у тій кімнаті?

3. Чому, на твою думку, з часом у головної героїні зʼявився сумнів, чи могла вона бути на цих посиденьках, хоч її з них ніколи не виганяли?

Завдання 4 

Прочитайте фрагменти з роману про повсякденне життя кримських татар на зламі XX-XXI століть та подумайте над питанням опісля. 

1. Яким було становище кримських татар після повернення до Криму? Чи ставилися до них як до рівноправних мешканців?

2. Які стереотипи застосовували до киримли? На чому вони переважно ґрунтуються?

3. Придивись уважніше до ситуації №6. На перший погляд може здатися, що бабуся головної героїні робить комплімент, проте це не так. У чому проблемність її зауваження?

4. Розбери уважніше ситуацію №7. У яких побутових обставинах опиняються кримські татари, які повертаються? Чому погляд дідуся головної героїні викривлений?


Рефлексія

Поміркуй, що нове ти дізнався/дізналася про кримських татар на цьому уроці? Які паралелі з історією українського народу можна провести?

З чим можна попрацювати ще

Подивись відео про те, як росіяни витісняли кримських татар з Криму. Подумай, чи відчуваються наслідки насильницького переселення і сьогодні?

https://youtu.be/1SjhNoP7oRU?si=0bFU7TVDa6VqcB1I

Домашнє завдання

1. Прочитай 5–8 розділи книжки Анастасії Левкової «За Перекопом є земля». 


Джерела
  1. Скриншоти з гугл-мап
  2. Фотографія Ханського палацу. Крим.Реалії:
    https://ua.krymr.com/a/khanskyi-palats-pamiatnyk-restavratsia-rosia/32153880.html
  3. Фотографія депортованих кримських татар у спецпоселенні міста Красновішерськ :
    https://www.ukrainer.net/deportatsiia-krymskykh-tatar/
  4. Фотографія спустошеного села Ускут після депортації кримських татар:
    https://www.ukrainer.net/deportatsiia-krymskykh-tatar/
  5. Левкова Анастасія «За Перекопом є земля». Київ. Лабораторія. 2023. 393 с.: https://www.yakaboo.ua/ua/za-perekopom-e-zemlja.html?gad_source=1&gad_campaignid=20887990244&gbraid=0AAAAADoya-a8Hk797wzSbG42jZbFJA9sZ&gclid=CjwKCAjw4efDBhATEiwAaDBpbtpLkdATttoXSxfi7BBYuFF0tLzpx6tbzObTJm8ot_PbkmLvW-TuXRoClLQQAvD_BwE

Ділись та обговорюй важливе

Обкладинка коментарів до матеріалу