Урок 11. Загрожена ідентичність
Матеріал
Урок 11. Загрожена ідентичність
- Загрожена ідентичність
- Фрагмент роману Анастасії Левкової «За Перекопом є земля» із 17 розділу 2 частини до 2 розділу 3 частини включно
Усім нам, певне, знайомий момент, коли хтось раптом ганить те, що ми дуже любимо: називає наш улюблений футбольний клуб слабаками, улюблений гурт — несмаком, улюблений серіал — посередністю. В такі моменти наша любов до цих речей ніби зростає у кілька разів, ми перетворюємося на найкращих захисників того, з чим себе асоціюємо, навіть якщо у глибині душі знаємо, що цей футбольний сезон не найкращий у карʼєрі клубу.
Пригадай, чи відчував/відчувала ти щось подібне?
Завдання 1.
Перечитай фрагмент роману «За Перекопом є земля» Анастасії Левкової та виконай завдання опісля.
— Слухай, у чому взагалі справа? — запитав він. — Ти вважаєш, що це нормально?
— Що саме? Дивитися на зірки? — сказала я в небо, тільки ні його, ні зірок насправді не було видно, бо наді мною були густі крони все ще не облетілих кленів — жовтих — і абрикосів — досі зелених. Тільки каштан був уже повністю голий, але я лягла не під ним.
— Так ототожнювати себе зі своїм регіоном, — відповів Влад.
Я мовчала.
— Ти ж не тільки кримчанка. Ти — людина, істота, сутність. Жінка, професіоналка. Чому регіон для тебе якийсь святий? Невже ти не розумієш, що це просто регіон і все, навіть якщо він твій рідний? Хіба ти не можеш відособитися від нього?
1. Чому головна героїня так сильно ототожнює себе з Кримом?
(Адже протягом всього життя вона мусить обороняти те, що їй цінне: від тих, хто не визнає кримців корінними жителями Криму, від тих, хто вишукує в Криму «російський слід», від тих, хто прагне довести, що Крим — це один великий санаторій для радянських людей)
2. Поміркуй, чому звʼязок Влада із Україною не проявляється так яскраво?
(Ми не бачимо жодної взаємодію Влада із кимось, хто б ганив Україну, тому його національна ідентичність виражається доволі спокійні, він може дозволити собі критикувати певні вектори розвитку держави, але водночас добре знайомий з тими елементами культури, які без сумнівів дозволяють ідентифікувати його як українця)
3. Пригадай подальші події книги, коли це почне змінюватися?
(Майдан стає моментом, коли доволі пасивне ототожнення Влада з Україною стає активнішим)
Ідентичність загалом і національна ідентичність зокрема тісно повʼязані з емоціями. Саме тому мешканці країн, що тривалий час живуть у спокої, не надають такого значення національному ототожненню, а більше зосереджені на інших ідентичностях: гендерних, професійних, соціальних тощо. Натомість народи, які повсякчас переживають політичну турбулентність і зазнають утисків з боку сусідніх держав більш зосереджені на національній ідентичності і питанні «Ким я не є?». Тому й емоційніше реагують на закиди у бік своєї країни або регіону, адже ототожнення себе із ними набагато міцніше.
Завдання 2.
Подивись на головну героїню мультфільму «Стихії» — Теплинку. Вона представниця вогняної стихії і ця її ідентичність відіграє чималу роль у сюжеті. Подивись на пункти, ким вона не є, і поміркуй, які подібні характеристики ти можеш скласти щодо себе. І чи можна цим шляхом дійти до визначення власної ідентичності, як це було із відповідями на питання, ким я є?
- Вона не зі стихій води, землі або повітря.
- Вона не чоловічої статі (щонайменше мультфільм візуально на це натякає).
- Вона вже не підлітка і не дитина
- Вона не спокійна, як і пасує її стихії.
- Вона не хоче продовжувати справу батька у крамниці.
Завдання 3.
Перечитай наступний фрагмент роману та дай відповіді на питання опісля.
— Чому ти так пройнялася Майданом? — спитала нарешті я.
— Я ж у Німеччині українка, а не кримчанка.
— В сенсі?
— В сенсі коли мене питають, звідки я, то кажу, що з України. Раніше казала, що з Криму, але, по-перше, не всі його знають, по-друге, багато думають, що це Росія. А тоді вважають, ніби я з росіян. Мені це неприємно. Знаєш, як росіяни поводяться за кордоном?
Я знала. Я не раз спостерігала нахабство, крики, голосні розмови, пʼянство урешті-решт. Поведінку у стилі «ви всі нам винні». Тільки не думала, що Альону це може якось зачіпати.
1. Поміркуй, чому на Альону так вплинуло перебування за кордоном?
(З відстані всі відмінні досвіди зрівнялися, протиріччя стали менш гострими і Альона відчула себе частиною цілої країни, а не лише якоїсь її частини, яку всі прагнуть зарахувати до іншої держави)
2. Пригадай, як свою ідентичність визначала головна героїня? Чи схожу стратегію обрала Альона?
(Головна героїня вибудовувала свою ідентичність від зворотного: спершу дала відповідь на питання «Ким вона не є?», а от з питанням «Хто вона?» у неї досі проблеми. Альона обрала схожий шлях, от тільки віз другим питанням їй було легше, бо вона етнічна українка і історія її родини не обмежена самим Кримом)
Дружня порада вчителю
Можливо, у цьому завданні варто було повернутися до фрагмента з 8 уроку, де йшлося про ці два питання і відповіді головної героїні, щоб учні та учениці точно його пригадали.
Завдання 4 .
Перечитай ще один фрагмент роману та дай відповіді на питання опісля.
Тоді навіщо участь у цьому дійстві? Навіщо моя українська мова, навіщо — моє життя від 14 років?
Бо понад усе, казала собі, — свобода й можливості. Можливості висловлюватись, думати й говорити, знайомитись і ходити, і їздити. Було ясно, що в Україні ці можливості є. Вони непевні, зі скрипом, крихкі, але є. Саме тому я колись давно вибрала для себе Україну.
Я вибрала її і тому, що вона ніколи не була навʼязливою, і спокійні пояснення Олени Василівни викликали повагу, тоді як пафос Інни Іванівни дратував. А якщо б Україна стала навʼязливою, агресивною — чи відійшла б я від неї? Чи сказала б: «Я росіянка, Україна мені не підходить, поїду шукати кращої долі деінде»? Ні, тоді б я вважала, що агресивна й навʼязлива — це не вона. Що це — несправжня Україна. Що справжня такою бути не може. Що це — Україна купки людей, заточених на дурних ідеях. Але в ній би точно знайшлися ті, хто б виступив проти. Бо тут — можна виступити.
Але не тільки свобода. «Сад Гетсиманський» Івана Багряного і «Жовтий князь» Василя Барки, «Бояриня» Лесі Українки і вірші Василя Стуса — я вже не могла відмовитись од усього цього. Це стало мною — більше, ніж Достоєвський і Друніна, хай би що казав Влад про русскій дух моїх повідомлень. Боротьба Мустафи Джемілєва, Петра Григоренка, твори Шаміля Алядіна і Айдина Шемʼї-заде, хоча читала я їх російською, — від цього я теж не могла відмовитись, а кримськотатарська тема ніяк не вʼязалась мені з Росією — навпаки, вони були ворогами.
Тому, кружляючи довкола питань «а що, якби?», я верталася до одного й того самого: я вибирала Україну.
1. Які центральні причини, чому головна героїня обрала Україну?
(Вона обрала фундаментальні причини — свободу та можливості, які вона відчуває в Україні. Проте, вони не взялися нізвідки, така її прихильність була виплекана вивченням літератури та культури, а також людьми (передусім вчителькою української мови та літератури), які були на цьому шляху)
2. Чому вона остаточно вирішила це саме в цей момент?
(Адже це час Революції гідності — кризовий момент, коли необхідно остаточно вирішувати)
3. Чому вона звертається до літератури?
(Тому що з літератури і почалося її занурення в українську культуру, а ще, тому що історія української літератури — це свідчення, що справжня українська ідентичність дійсно побудована на засадах свободи та боротьбі за неї)
Дружня порада вчителю
У цьому завданні можна повернутися до 2 уроку, де йшлося про менталітет і його фундаментальні риси, оскільки свобода належить до саме такого складника менталітету.
Завдання 5.
Подивись відео, у якому літературознавиця Олена Романенко розповідає про впливи літератури на формуванні української ідентичності, та виконай завдання опісля.
https://youtu.be/137TheGPGs?si=8bkXPcrk8g3_WVbS
1. Якими були літературні чинники кризи ідентичності у людей наприкінці XX століття, в останні роки СРСР?
(Вони ніби і вчили українську літературу, але такий спотворений її варіант, що він не відбивав ані її велич, ані її суголосність реальних українським досвідам. Тому література не була тим, на що можна твердо спертися)
2. Про які історичні події можна було б дізнатися з художніх текстів, які були заборонені радянською цензурою? Яких імен не було у шкільній програмі доби СРСР
(Про найбільші трагедії українського народу, які були в родинній памʼяті багатьох сімей, але не були проговорені у мистецтві, наприклад трагедія Голодомору. Письменники «Розстріляного відродження», шістдесятники-дисиденти, тодішні сучасні письменники)
3. Чи можна було вповні познайомитися із тими письменниками, які були «дозволені» радянським режимом?
(Ні, адже і їхні доробки були цензуровані, тому читачі та читачки не мали доступу до найкращих їхніх текстів або ж таких, які б сприяли формуванню української національній ідентичності)
4. Чи відповідає роман «За Перекопом є земля» твоїм читацьким потребам? Чому?
Українці — літературоцентрична нація, іншими словами наша ідентичність вкорінена в літературу. Чому так сталося? Адже центральні постаті нашого не лише культурного, а й політичного процесу — це поет(к)и, письменни(ці)ки, літературознав(и)ці. Наприклад, Володимир Винниченко — був не лише прозаїком та драматургом, чиї тексти в каноні української літератури, а й політиком, головою Директорії УНР та автором універсалів. А Тарас Шевченко, Микола Хвильовий і Василь Стус ввійшли в національну історію не лише митцями, але й символами протистояння російській імперії в різних її політичних втіленнях.
До постатей Тараса Шевченка, Лесі Українки та Івана Франка звертаються у кризових ситуаціях як до центральних образів української нації. От, наприклад, графіті, які були створені в часи Революції гідності, і збереглися у національній памʼяті як «ікони революції».
Завдання 6.
Прочитай фрагмент з есею Ростислава Семківа «Свого не цураємося: кілька слів про недооціненні резерви української літератури» і виконайте завдання опісля.
Могутність української класики, найперше, у самому факті її існування, попри всі заборони та утиски. Молода людина зі школи має виходити зі сталевою певністю, що масив наших класичних творів, поза всім, значний, і там є тексти цікаві й досі актуальні. Кульмінацією вивчення в цьому сенсі мають стати твори зламу XIX-ХХ століть — нашого fin de siècle. Крім уже згаданої «Царівни» Кобилянської, це міські повісті Франка, як «Boa constrictor», психологічна новелістика Коцюбинського (зрозуміло, що «Тіні забутих предків» – також шедевр), а також — інтелектуальні драми Лесі Українки «Кассандра», «Оргія», «Камінний господар» (тобто не лише «Лісова пісня» — Лесі у свідомості наших співгромадян рішуче замало). Взагалі, школа повинна не стільки намагатися впхнути в голови учнів і учениць усе найважливіше, а радше налаштувати їх на life-long learning. І особливо це стосується читання: нам варто домогтися усвідомлення, що проза Франка, Кобилянської, Коцюбинського, драматургія Лесі Українки — це поки вершинні цінності української літератури, і за життя їх варто прочитати повністю. Щоб пізнати себе.
1. Пригадай, попри які утиски та заборони сформувалася історія української літератури?
2. Поміркуй, чому важливо читати українську літературу не лише у шкільні часи, але й пізніше, у дорослому житті?
Про які українські досвіди ти хотів/хотіла б прочитати у художніх текстах?
Переглянь відео (до 17:02) «Суспільне Культура», у якому літературознавці та літературознавиці розвінчують міфи про українську літературу.
https://youtu.be/e6gSsxj2QGs?si=VILEZo50TBXNj0a5
1. Поміркуй, чи актуальний для тебе із цих міфів, згаданих у відео?
2. Пригадай, які тексти було читати нецікаво і з якої причини?
3. Чи змінилося твоє ставлення до якихось текстів з часом?
Прочитай 229—270 сторінки роману Анастасії Левкової «За Перекопом є земля».
- Левкова Анастасія «За Перекопом є земля». Київ. Лабораторія. 2023. 393 с.:
https://www.yakaboo.ua/ua/za-perekopom-e-zemlja.html?gad_source=1&gad_campaignid=20887990244&gbraid=0AAAAADoya-a8Hk797wzSbG42jZbFJA9sZ&gclid=CjwKCAjw4efDBhATEiwAaDBpbtpLkdATttoXSxfi7BBYuFF0tLzpx6tbzObTJm8ot_PbkmLvW-TuXRoClLQQAvD_BwE - Графіті Тараса Шевченка, Лесі Українки та Івана Франка на вул. Грушевського, 4:
https://chytomo.com/vid-shevchenka-z-shableiu-do-shevchenka-z-dzhavelinom-iak-formuvavsia-ukrainskyj-kanon/ - Відео «Як уявлення про літературу впливає на ідентичність» на каналі «Культурний проєкт»:
https://youtu.be/137ThSeGPGs?si=8bkXPcrk8g3_WVbS - Семків Ростислав. Свого не цураємося: кілька слів про недооціненні резерви української літератури / Культурна експансія. Глибока. Твоя Підпільна Гуманітарка. 2022, 240 с.
- Зображення Теплинки:
https://elemental.fandom.com/wiki/Ember_Lumen
Урок 11. Загрожена ідентичність
- Загрожена ідентичність
- Фрагмент роману Анастасії Левкової «За Перекопом є земля» із 17 розділу 2 частини до 2 розділу 3 частини включно
Усім нам, певне, знайомий момент, коли хтось раптом ганить те, що ми дуже любимо: називає наш улюблений футбольний клуб слабаками, улюблений гурт — несмаком, улюблений серіал — посередністю. В такі моменти наша любов до цих речей ніби зростає у кілька разів, ми перетворюємося на найкращих захисників того, з чим себе асоціюємо, навіть якщо у глибині душі знаємо, що цей футбольний сезон не найкращий у карʼєрі клубу.
Пригадай, чи відчував/відчувала ти щось подібне?
Завдання 1.
Перечитай фрагмент роману «За Перекопом є земля» Анастасії Левкової та виконай завдання опісля.
— Слухай, у чому взагалі справа? — запитав він. — Ти вважаєш, що це нормально?
— Що саме? Дивитися на зірки? — сказала я в небо, тільки ні його, ні зірок насправді не було видно, бо наді мною були густі крони все ще не облетілих кленів — жовтих — і абрикосів — досі зелених. Тільки каштан був уже повністю голий, але я лягла не під ним.
— Так ототожнювати себе зі своїм регіоном, — відповів Влад.
Я мовчала.
— Ти ж не тільки кримчанка. Ти — людина, істота, сутність. Жінка, професіоналка. Чому регіон для тебе якийсь святий? Невже ти не розумієш, що це просто регіон і все, навіть якщо він твій рідний? Хіба ти не можеш відособитися від нього?
1. Чому головна героїня так сильно ототожнює себе з Кримом?
2. Поміркуй, чому звʼязок Влада із Україною не проявляється так яскраво?
3. Пригадай подальші події книги, коли це почне змінюватися?
Ідентичність загалом і національна ідентичність зокрема тісно повʼязані з емоціями. Саме тому мешканці країн, що тривалий час живуть у спокої, не надають такого значення національному ототожненню, а більше зосереджені на інших ідентичностях: гендерних, професійних, соціальних тощо. Натомість народи, які повсякчас переживають політичну турбулентність і зазнають утисків з боку сусідніх держав більш зосереджені на національній ідентичності і питанні «Ким я не є?». Тому й емоційніше реагують на закиди у бік своєї країни або регіону, адже ототожнення себе із ними набагато міцніше.
Завдання 2.
Подивись на головну героїню мультфільму «Стихії» — Теплинку. Вона представниця вогняної стихії і ця її ідентичність відіграє чималу роль у сюжеті. Подивись на пункти, ким вона не є, і поміркуй, які подібні характеристики ти можеш скласти щодо себе. І чи можна цим шляхом дійти до визначення власної ідентичності, як це було із відповідями на питання, ким я є?
- Вона не зі стихій води, землі або повітря.
- Вона не чоловічої статі (щонайменше мультфільм візуально на це натякає).
- Вона вже не підлітка і не дитина
- Вона не спокійна, як і пасує її стихії.
- Вона не хоче продовжувати справу батька у крамниці.
Завдання 3.
Перечитай наступний фрагмент роману та дай відповіді на питання опісля.
— Чому ти так пройнялася Майданом? — спитала нарешті я.
— Я ж у Німеччині українка, а не кримчанка.
— В сенсі?
— В сенсі коли мене питають, звідки я, то кажу, що з України. Раніше казала, що з Криму, але, по-перше, не всі його знають, по-друге, багато думають, що це Росія. А тоді вважають, ніби я з росіян. Мені це неприємно. Знаєш, як росіяни поводяться за кордоном?
Я знала. Я не раз спостерігала нахабство, крики, голосні розмови, пʼянство урешті-решт. Поведінку у стилі «ви всі нам винні». Тільки не думала, що Альону це може якось зачіпати.
1. Поміркуй, чому на Альону так вплинуло перебування за кордоном?
2. Пригадай, як свою ідентичність визначала головна героїня? Чи схожу стратегію обрала Альона?
Завдання 4 .
Перечитай ще один фрагмент роману та дай відповіді на питання опісля.
Тоді навіщо участь у цьому дійстві? Навіщо моя українська мова, навіщо — моє життя від 14 років?
Бо понад усе, казала собі, — свобода й можливості. Можливості висловлюватись, думати й говорити, знайомитись і ходити, і їздити. Було ясно, що в Україні ці можливості є. Вони непевні, зі скрипом, крихкі, але є. Саме тому я колись давно вибрала для себе Україну.
Я вибрала її і тому, що вона ніколи не була навʼязливою, і спокійні пояснення Олени Василівни викликали повагу, тоді як пафос Інни Іванівни дратував. А якщо б Україна стала навʼязливою, агресивною — чи відійшла б я від неї? Чи сказала б: «Я росіянка, Україна мені не підходить, поїду шукати кращої долі деінде»? Ні, тоді б я вважала, що агресивна й навʼязлива — це не вона. Що це — несправжня Україна. Що справжня такою бути не може. Що це — Україна купки людей, заточених на дурних ідеях. Але в ній би точно знайшлися ті, хто б виступив проти. Бо тут — можна виступити.
Але не тільки свобода. «Сад Гетсиманський» Івана Багряного і «Жовтий князь» Василя Барки, «Бояриня» Лесі Українки і вірші Василя Стуса — я вже не могла відмовитись од усього цього. Це стало мною — більше, ніж Достоєвський і Друніна, хай би що казав Влад про русскій дух моїх повідомлень. Боротьба Мустафи Джемілєва, Петра Григоренка, твори Шаміля Алядіна і Айдина Шемʼї-заде, хоча читала я їх російською, — від цього я теж не могла відмовитись, а кримськотатарська тема ніяк не вʼязалась мені з Росією — навпаки, вони були ворогами.
Тому, кружляючи довкола питань «а що, якби?», я верталася до одного й того самого: я вибирала Україну.
1. Які центральні причини, чому головна героїня обрала Україну?
2. Чому вона остаточно вирішила це саме в цей момент?
3. Чому вона звертається до літератури?
Завдання 5.
Подивись відео, у якому літературознавиця Олена Романенко розповідає про впливи літератури на формуванні української ідентичності, та виконай завдання опісля.
https://youtu.be/137TheGPGs?si=8bkXPcrk8g3_WVbS
1. Якими були літературні чинники кризи ідентичності у людей наприкінці XX століття, в останні роки СРСР?
2. Про які історичні події можна було б дізнатися з художніх текстів, які були заборонені радянською цензурою? Яких імен не було у шкільній програмі доби СРСР
3. Чи можна було вповні познайомитися із тими письменниками, які були «дозволені» радянським режимом?
4. Чи відповідає роман «За Перекопом є земля» твоїм читацьким потребам? Чому?
Українці — літературоцентрична нація, іншими словами наша ідентичність вкорінена в літературу. Чому так сталося? Адже центральні постаті нашого не лише культурного, а й політичного процесу — це поет(к)и, письменни(ці)ки, літературознав(и)ці. Наприклад, Володимир Винниченко — був не лише прозаїком та драматургом, чиї тексти в каноні української літератури, а й політиком, головою Директорії УНР та автором універсалів. А Тарас Шевченко, Микола Хвильовий і Василь Стус ввійшли в національну історію не лише митцями, але й символами протистояння російській імперії в різних її політичних втіленнях.
До постатей Тараса Шевченка, Лесі Українки та Івана Франка звертаються у кризових ситуаціях як до центральних образів української нації. От, наприклад, графіті, які були створені в часи Революції гідності, і збереглися у національній памʼяті як «ікони революції».
Завдання 6.
Прочитай фрагмент з есею Ростислава Семківа «Свого не цураємося: кілька слів про недооціненні резерви української літератури» і виконайте завдання опісля.
Могутність української класики, найперше, у самому факті її існування, попри всі заборони та утиски. Молода людина зі школи має виходити зі сталевою певністю, що масив наших класичних творів, поза всім, значний, і там є тексти цікаві й досі актуальні. Кульмінацією вивчення в цьому сенсі мають стати твори зламу XIX-ХХ століть — нашого fin de siècle. Крім уже згаданої «Царівни» Кобилянської, це міські повісті Франка, як «Boa constrictor», психологічна новелістика Коцюбинського (зрозуміло, що «Тіні забутих предків» – також шедевр), а також — інтелектуальні драми Лесі Українки «Кассандра», «Оргія», «Камінний господар» (тобто не лише «Лісова пісня» — Лесі у свідомості наших співгромадян рішуче замало). Взагалі, школа повинна не стільки намагатися впхнути в голови учнів і учениць усе найважливіше, а радше налаштувати їх на life-long learning. І особливо це стосується читання: нам варто домогтися усвідомлення, що проза Франка, Кобилянської, Коцюбинського, драматургія Лесі Українки — це поки вершинні цінності української літератури, і за життя їх варто прочитати повністю. Щоб пізнати себе.
1. Пригадай, попри які утиски та заборони сформувалася історія української літератури?
2. Поміркуй, чому важливо читати українську літературу не лише у шкільні часи, але й пізніше, у дорослому житті?
Про які українські досвіди ти хотів/хотіла б прочитати у художніх текстах?
Переглянь відео (до 17:02) «Суспільне Культура», у якому літературознавці та літературознавиці розвінчують міфи про українську літературу.
https://youtu.be/e6gSsxj2QGs?si=VILEZo50TBXNj0a5
1. Поміркуй, чи актуальний для тебе із цих міфів, згаданих у відео?
2. Пригадай, які тексти було читати нецікаво і з якої причини?
3. Чи змінилося твоє ставлення до якихось текстів з часом?
Прочитай 229—270 сторінки роману Анастасії Левкової «За Перекопом є земля».
- Левкова Анастасія «За Перекопом є земля». Київ. Лабораторія. 2023. 393 с.:
https://www.yakaboo.ua/ua/za-perekopom-e-zemlja.html?gad_source=1&gad_campaignid=20887990244&gbraid=0AAAAADoya-a8Hk797wzSbG42jZbFJA9sZ&gclid=CjwKCAjw4efDBhATEiwAaDBpbtpLkdATttoXSxfi7BBYuFF0tLzpx6tbzObTJm8ot_PbkmLvW-TuXRoClLQQAvD_BwE - Графіті Тараса Шевченка, Лесі Українки та Івана Франка на вул. Грушевського, 4:
https://chytomo.com/vid-shevchenka-z-shableiu-do-shevchenka-z-dzhavelinom-iak-formuvavsia-ukrainskyj-kanon/ - Відео «Як уявлення про літературу впливає на ідентичність» на каналі «Культурний проєкт»:
https://youtu.be/137ThSeGPGs?si=8bkXPcrk8g3_WVbS - Семків Ростислав. Свого не цураємося: кілька слів про недооціненні резерви української літератури / Культурна експансія. Глибока. Твоя Підпільна Гуманітарка. 2022, 240 с.
- Зображення Теплинки:
https://elemental.fandom.com/wiki/Ember_Lumen
Ділись та обговорюй важливе