Урок 26. Відмова від будь-якої національної ідентичності
Матеріал
Урок 26. Відмова від будь-якої національної ідентичності
- Космополітизм
- Інтернаціоналізм чи русифікація?
- Фрагменти з роману «Походження» Саші Станішича
Чи ти чув/чула фразу «Усі тварини рівні, але деякі тварини рівніші за інших»? Поміркуй, що вона означає?
Це цитата з «Колгоспу тварин» (1945 року) Джоржа Орвела, в якій автор критикує удавану рівність, за якою проступає верховенство одних тварин (сильніших, ближчих до влади) над іншими (слабшими).
З часом вона стала найвлучнішим описом того, як насправді функціонує проголошена рівність у соціалістичних тоталітарних режимах. Зокрема в СРСР та в Югославії.
Завдання 1.
Прочитай фрагмент роману та дай відповіді на питання опісля.
Після смерті Тіто найпізніше у 1980-х роках у мультиперспективному наративі Югославії зʼявилися прогалини, а у фундаменті федерації — тріщини. Гасла єдності та братерства не змогли закрити, зокрема, економічних розколів. Багатші республіки більше не бажали підтримувати розподіл товарів і капіталу, а спроби відокремитися підживлювалися етнічними образами — й отримували етнічні образи у відповідь. Така політика не зменшила страхів, а навпаки, розпалила ворожнечу.
Цемент багатоетнічної ідеї більше не міг протистояти корозійному потенціалу націоналізму. Тіто як найважливішому оповідному голосу югославського сюжету про єдність не вдалося знайти заміну. Нові голоси були брехливими і брутальними. Їхні маніфести читалися як інструкції до міжнародної ненависті. Їх підтримували інтелектуали, поширювали засоби масової інформації і повторювали так часто, що до середини 1980-х років від них нікуди було втекти. Батько читав їх перед танцем із матірʼю і змією.
Нових оповідачів звали Мілошевич, Ізетбегович, Туджман. Вони вирушили в довгий читацький тур до свого народу.
Жанр: гнівна промова закличного характеру.
Рамки: помилкова політика вісімдесятих, економічна криза та інфляція.
Сюжет: власний народ як жертва. Образа честі, пережиті несправедливості, програні битви. Інший як ворог.
Головні герої: сьогоднішні малозабезпечені і безробітні та воїни, які загинули століття тому.
Оповідний час: близько восьмиста років.
Стиль: наказовий. Символи на символах. Криваві сцени. Зловісні передчуття.
Перспектива: наратор-всезнавець. Перша особа множини — розповідний займенник за вибором. Ми використовується так, що викреслює тих, хто до них не належить: «Ми не дозволимо їм — і так далі».
Послання: до нових героїчних звершень! Історію можна виправити! Наша кров сильна! Нікола Тесла — серб. Дражен Петрович — хорват.
Лінія аргументації: утвердження народу, чия національна і культурна цілісність перебуває під загрозою і тому повинна бути захищена. Ствердження расової, релігійної чи моральної вищості для легітимізації територіальних домагань. Фольклор походження як доказ індивідуальності. Все, що надходить з іншого боку, є брехнею.
Реципієнти: складані ножі й дезодорант у кишенях чоловічих штанів.
- Міжетнічна злагода в Югославії, яку проголошувала політика Тіто — це правда чи сконструйований міф? Чому?
- Зважаючи на події роману та цей фрагмент, чому Саші так не подобалася надмірна увага до походження?
- Чому слово «ми» стало зброєю у руках пропаганди?
- Пригадуючи урок про важливість для культури власних визначних постатей, чому народам було важливо довести, що Тесла саме серб, а Петрович — хорват.

Нікола Тесла — фізик, винахідник галузях електрики, магнетизму та електротехніки

Дражен Петрович — баскетболіст, призер Олімпійських ігор 1994 року
Завдання 2.
Подивись фрагмент відео (0:55–07:58) в якому Євгенія Кузнєцова говорить про інтернаціоналізм у СРСР.
https://www.youtube.com/watch?v=PbYstOGoioU
- Чи подібними були удавані рівності між етносами у СРСР та в Югославії?
- Якою була «система сегрегації» різних етносів в межах СРСР?
- Яке місце у ній займали українці та білоруси? Чому?
- Пригадай, як у романі усі етноси Югославії за кордоном називали «сербами». Яка подібна тенденція ще донедавна проглядалася у називанні народів, що колись були частиною СРСР?
Інтернаціоналізм — це політичний рух, започаткований у XVIII столітті. Він спрямований на політичну та економічну співпрацю між націями, які при цьому лишаються великою мірою незалежними одна від одної. Проголошену ідею солідарності у ХІХ столітті використали творці марксизму і закликати до єднання робітничі класи різних країн. В СРСР ця ідея мутувала у гасла «Весь світ буде наш!» і термін «інтернаціоналізм» став ширмою для шовіністичних гасел про верховенство росіян у межах СРСР, а тоді і верховенство радянських людей в межах світу.
Космополітизм — це світобачення, в якому поняття батьківщина розширюється на увесь світ. За таких умов зникають поняття національної культури або національної ідентичності, і людина, що сповідує таку систему поглядів (себто космополіт), вважає себе громадянином світу.
Головна відмінність між інтернаціоналізмом та космополітизмом полягає в тому, що перший враховує цінність розмаїття національних культур та важливість патріотизму та ставить мету дізнатися про них більше, тоді як другий — нехтує ними на користь загальнолюдських цінностей.
Завдання 3.
Прочитай фрагмент роману та дай відповіді на питання опісля.
Ви вже вивчили дні тижня і місяці, але мине ще деякий час, перш ніж у вас зʼявляться друзі. Їх легше знайти, маючи спільну мову. Ти розумієш, яка футбольна команда їм подобається. Оллі з Еппельгайма вболіває за команду з Гамбурга. Його батько бере тебе на матч у Карлсруе. Вперше в Німеччині тебе кудись запрошують. Батько Оллі кричить на арбітра. Ти вивчаєш слово «Duwichserdu». Він купує вам сосиски в перерві матчу.
Ви підспівуєте: «Гамбурзькі хлопці, гамбурзькі хлопці, ми всі гамбурзькі хлопці». На девʼяносто хвилин ти стаєш гамбурзьким хлопчиком. Твоя команда називається HSV. HSV програє. З часом ти звикнеш до цього.
Вчитель географії дістає карту і перераховує федеральні землі та столиці. Він запитує Пекку, яка столиця його рідної країни, і Пекка відповідає: «Штутгарт».
Вчитель географії каже: «Дуже смішно».
Всі сміються, навіть травмовані.
Вчитель географії запитує мене, яка столиця моєї країни, і я кажу: «Белград, Сараєво і Берлін».
Щоб грати у футбол, не потрібно багато слів. Важливіше не бути останнім у команді. Але нові джинси рвуться на коліні, і мама божеволіє, потім плаче, потім латає джинси. А ти тим часом сидиш на дивані і ловиш муху. Диван підібраний серед викинутих меблів, а муха від паніки лоскоче твій кулак. Ти відпускаєш її, на перший раз.
- Які зміни у сприйнятті німецького простору сталися з головним героєм протягом матчу?
- Пригадай урок на гордість, як елемент національної ідентичності, як емоційна привʼязаність до конкретної команди впливає на ідентичність?
- Чому в Саша називає аж три міста, коли його питають про столицю «його країни»? Про що це може свідчити?
Завдання 4.
Сучасний світ — глобалізований, а ми знаємо чимало всього про інші, не лише сусідні, країни. Поміркуй, які зі знань та активностей були б нам недоступні, якби не поступове переплітання культур та соціальні мережі, завдяки яким ми можемо бачити побут інших країн?
| Наприклад: Мати улюблену команду в американському футболі | ![]() |
| | |
- Поміркуй, чи сприяє глобалізація кращим знанням про менші країни?
- Чому завдяки глобалізації ми дізнаємося більше про далекі великі країни, чи про наших сусідів?
Завдання 5.
Прочитай невеликий фрагмент праці літературознавця Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація» та поміркуй про питання опісля.
«Інтернаціоналізм чи русифікація» (1965) — це праця, у якій Іван Дзюба аналізує національно-культурну політику СРСР і говорить із перспективи української спільноти щодо змін, які варто внести у цю політику.

Найвищий обов’язок людини — належати людству. Але належати людству можна тільки через націю, через свій народ. За всю історію людства можна знайти хібащо кілька винятків з цього загального правила, підтвердженого як Грандіозними рухами мас, так і життєписами великих людей. Можна знайти, скажемо, кілька випадків, коли людина покидала свою націю і прилучалася до іншої, робила добро їй і людству. Але це тоді, коли її материнська нація вже утвердила себе у
вселюдській сім’ї, вже забезпечила собі національне існування і не відчула великої втрати через відплив кількох одиниць. А коли твоя нація в критичному стані, коли саме її національне буття й майбутнє під питанням, — тоді покидати її — ганебне.
- Поміркуй, чому на думку Івана Дзюби людина «корисніша» власній культурі, ніж іншим?
- Яку, на твою думку, користь для культури може принести погляд Іншого?
- Чому Іван Дзюба принципово розділяє ситуації, коли людина полишає країну у стані кризи, а коли — під час політичної стабільності?
Завдання 6.
Це висновок, який містить речення: моїм бунтом було пристосування. Не до очікувань тих, яким ти маєш бути емігрантом у Німеччині маєш бути як мігрант у Німеччині, втім, я не виступав проти них свідомо. Мій опір був спрямований проти фетишизації походження й фантому національної ідентичності. Я був за приналежність. Скрізь, де мене хотіли бачити і де я хотів бути. Знайти найнижчий спільний знаменник: і досить.
- Поміркуй, чому для Саші було так важливо належати до якоїсь групу людей, навіть якщо для цього доводилося брехати?
- Чи вдавалося йому це зробити протягом подій книжки?
- Поміркуй про плюси та мінуси глобалізації світу. Які з них ти відчуваєш на власному досвіді?
Послухай подкаст із філософом та Президентом українського ПЕНу Володимиром Єрмоленком.
https://www.youtube.com/watch?v=eahrsd13v6Q
- Як взаємодіють між собою патріотизм та бажання досліджувати інші країни та їхні культури?
- Чому, на думку Володимира Єрмоленка, важливо знати інші культури?
- Станішич Саша «Походження». Київ. Комора. 2025. 368 с.:
https://www.yakaboo.ua/ua/pohodzhennja.html?srsltid=AfmBOoofT2rOkLGqBiAppaQkObDFncTC_vt319zr83PyVhurv6KbHaIP - Іван Дзюба. інтернаціоналізм чи русифікація:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC_%D1%87%D0%B8_%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%3F#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Dzuba_Book.jpeg - Фото Ніколи Тесли:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%A2%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%B0#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tesla_circa_1890.jpeg - Фото Дражена Петровича:
https://en.wikipedia.org/wiki/Dra%C5%BEen_Petrovi%C4%87#/media/File:Lipofsky-JDra%C5%BEen_Petrovi%C4%87.jpg - Фото американського футболу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%84%D1%83%D1%82%D0%B1%D0%BE%D0%BB#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:2004_Notre_Dame-Navy_Game.jpg
Урок 26. Відмова від будь-якої національної ідентичності
- Космополітизм
- Інтернаціоналізм чи русифікація?
- Фрагменти з роману «Походження» Саші Станішича
Чи ти чув/чула фразу «Усі тварини рівні, але деякі тварини рівніші за інших»? Поміркуй, що вона означає?
Це цитата з «Колгоспу тварин» (1945 року) Джоржа Орвела, в якій автор критикує удавану рівність, за якою проступає верховенство одних тварин (сильніших, ближчих до влади) над іншими (слабшими).
З часом вона стала найвлучнішим описом того, як насправді функціонує проголошена рівність у соціалістичних тоталітарних режимах. Зокрема в СРСР та в Югославії.
Завдання 1.
Прочитай фрагмент роману та дай відповіді на питання опісля.
Після смерті Тіто найпізніше у 1980-х роках у мультиперспективному наративі Югославії зʼявилися прогалини, а у фундаменті федерації — тріщини. Гасла єдності та братерства не змогли закрити, зокрема, економічних розколів. Багатші республіки більше не бажали підтримувати розподіл товарів і капіталу, а спроби відокремитися підживлювалися етнічними образами — й отримували етнічні образи у відповідь. Така політика не зменшила страхів, а навпаки, розпалила ворожнечу.
Цемент багатоетнічної ідеї більше не міг протистояти корозійному потенціалу націоналізму. Тіто як найважливішому оповідному голосу югославського сюжету про єдність не вдалося знайти заміну. Нові голоси були брехливими і брутальними. Їхні маніфести читалися як інструкції до міжнародної ненависті. Їх підтримували інтелектуали, поширювали засоби масової інформації і повторювали так часто, що до середини 1980-х років від них нікуди було втекти. Батько читав їх перед танцем із матірʼю і змією.
Нових оповідачів звали Мілошевич, Ізетбегович, Туджман. Вони вирушили в довгий читацький тур до свого народу.
Жанр: гнівна промова закличного характеру.
Рамки: помилкова політика вісімдесятих, економічна криза та інфляція.
Сюжет: власний народ як жертва. Образа честі, пережиті несправедливості, програні битви. Інший як ворог.
Головні герої: сьогоднішні малозабезпечені і безробітні та воїни, які загинули століття тому.
Оповідний час: близько восьмиста років.
Стиль: наказовий. Символи на символах. Криваві сцени. Зловісні передчуття.
Перспектива: наратор-всезнавець. Перша особа множини — розповідний займенник за вибором. Ми використовується так, що викреслює тих, хто до них не належить: «Ми не дозволимо їм — і так далі».
Послання: до нових героїчних звершень! Історію можна виправити! Наша кров сильна! Нікола Тесла — серб. Дражен Петрович — хорват.
Лінія аргументації: утвердження народу, чия національна і культурна цілісність перебуває під загрозою і тому повинна бути захищена. Ствердження расової, релігійної чи моральної вищості для легітимізації територіальних домагань. Фольклор походження як доказ індивідуальності. Все, що надходить з іншого боку, є брехнею.
Реципієнти: складані ножі й дезодорант у кишенях чоловічих штанів.
- Міжетнічна злагода в Югославії, яку проголошувала політика Тіто — це правда чи сконструйований міф? Чому?
- Зважаючи на події роману та цей фрагмент, чому Саші так не подобалася надмірна увага до походження?
- Чому слово «ми» стало зброєю у руках пропаганди?
- Пригадуючи урок про важливість для культури власних визначних постатей, чому народам було важливо довести, що Тесла саме серб, а Петрович — хорват.

Нікола Тесла — фізик, винахідник галузях електрики, магнетизму та електротехніки

Дражен Петрович — баскетболіст, призер Олімпійських ігор 1994 року
Завдання 2.
Подивись фрагмент відео (0:55–07:58) в якому Євгенія Кузнєцова говорить про інтернаціоналізм у СРСР.
https://www.youtube.com/watch?v=PbYstOGoioU
- Чи подібними були удавані рівності між етносами у СРСР та в Югославії?
- Якою була «система сегрегації» різних етносів в межах СРСР?
- Яке місце у ній займали українці та білоруси? Чому?
- Пригадай, як у романі усі етноси Югославії за кордоном називали «сербами». Яка подібна тенденція ще донедавна проглядалася у називанні народів, що колись були частиною СРСР?
Інтернаціоналізм — це політичний рух, започаткований у XVIII столітті. Він спрямований на політичну та економічну співпрацю між націями, які при цьому лишаються великою мірою незалежними одна від одної. Проголошену ідею солідарності у ХІХ столітті використали творці марксизму і закликати до єднання робітничі класи різних країн. В СРСР ця ідея мутувала у гасла «Весь світ буде наш!» і термін «інтернаціоналізм» став ширмою для шовіністичних гасел про верховенство росіян у межах СРСР, а тоді і верховенство радянських людей в межах світу.
Космополітизм — це світобачення, в якому поняття батьківщина розширюється на увесь світ. За таких умов зникають поняття національної культури або національної ідентичності, і людина, що сповідує таку систему поглядів (себто космополіт), вважає себе громадянином світу.
Головна відмінність між інтернаціоналізмом та космополітизмом полягає в тому, що перший враховує цінність розмаїття національних культур та важливість патріотизму та ставить мету дізнатися про них більше, тоді як другий — нехтує ними на користь загальнолюдських цінностей.
Завдання 3.
Прочитай фрагмент роману та дай відповіді на питання опісля.
Ви вже вивчили дні тижня і місяці, але мине ще деякий час, перш ніж у вас зʼявляться друзі. Їх легше знайти, маючи спільну мову. Ти розумієш, яка футбольна команда їм подобається. Оллі з Еппельгайма вболіває за команду з Гамбурга. Його батько бере тебе на матч у Карлсруе. Вперше в Німеччині тебе кудись запрошують. Батько Оллі кричить на арбітра. Ти вивчаєш слово «Duwichserdu». Він купує вам сосиски в перерві матчу.
Ви підспівуєте: «Гамбурзькі хлопці, гамбурзькі хлопці, ми всі гамбурзькі хлопці». На девʼяносто хвилин ти стаєш гамбурзьким хлопчиком. Твоя команда називається HSV. HSV програє. З часом ти звикнеш до цього.
Вчитель географії дістає карту і перераховує федеральні землі та столиці. Він запитує Пекку, яка столиця його рідної країни, і Пекка відповідає: «Штутгарт».
Вчитель географії каже: «Дуже смішно».
Всі сміються, навіть травмовані.
Вчитель географії запитує мене, яка столиця моєї країни, і я кажу: «Белград, Сараєво і Берлін».
Щоб грати у футбол, не потрібно багато слів. Важливіше не бути останнім у команді. Але нові джинси рвуться на коліні, і мама божеволіє, потім плаче, потім латає джинси. А ти тим часом сидиш на дивані і ловиш муху. Диван підібраний серед викинутих меблів, а муха від паніки лоскоче твій кулак. Ти відпускаєш її, на перший раз.
- Які зміни у сприйнятті німецького простору сталися з головним героєм протягом матчу?
- Пригадай урок на гордість, як елемент національної ідентичності, як емоційна привʼязаність до конкретної команди впливає на ідентичність?
- Чому в Саша називає аж три міста, коли його питають про столицю «його країни»? Про що це може свідчити?
Завдання 4.
Сучасний світ — глобалізований, а ми знаємо чимало всього про інші, не лише сусідні, країни. Поміркуй, які зі знань та активностей були б нам недоступні, якби не поступове переплітання культур та соціальні мережі, завдяки яким ми можемо бачити побут інших країн?
| Наприклад: Мати улюблену команду в американському футболі | ![]() |
| | |
- Поміркуй, чи сприяє глобалізація кращим знанням про менші країни?
- Чому завдяки глобалізації ми дізнаємося більше про далекі великі країни, чи про наших сусідів?
Завдання 5.
Прочитай невеликий фрагмент праці літературознавця Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація» та поміркуй про питання опісля.
«Інтернаціоналізм чи русифікація» (1965) — це праця, у якій Іван Дзюба аналізує національно-культурну політику СРСР і говорить із перспективи української спільноти щодо змін, які варто внести у цю політику.

Найвищий обов’язок людини — належати людству. Але належати людству можна тільки через націю, через свій народ. За всю історію людства можна знайти хібащо кілька винятків з цього загального правила, підтвердженого як Грандіозними рухами мас, так і життєписами великих людей. Можна знайти, скажемо, кілька випадків, коли людина покидала свою націю і прилучалася до іншої, робила добро їй і людству. Але це тоді, коли її материнська нація вже утвердила себе у
вселюдській сім’ї, вже забезпечила собі національне існування і не відчула великої втрати через відплив кількох одиниць. А коли твоя нація в критичному стані, коли саме її національне буття й майбутнє під питанням, — тоді покидати її — ганебне.
- Поміркуй, чому на думку Івана Дзюби людина «корисніша» власній культурі, ніж іншим?
- Яку, на твою думку, користь для культури може принести погляд Іншого?
- Чому Іван Дзюба принципово розділяє ситуації, коли людина полишає країну у стані кризи, а коли — під час політичної стабільності?
Завдання 6.
Це висновок, який містить речення: моїм бунтом було пристосування. Не до очікувань тих, яким ти маєш бути емігрантом у Німеччині маєш бути як мігрант у Німеччині, втім, я не виступав проти них свідомо. Мій опір був спрямований проти фетишизації походження й фантому національної ідентичності. Я був за приналежність. Скрізь, де мене хотіли бачити і де я хотів бути. Знайти найнижчий спільний знаменник: і досить.
- Поміркуй, чому для Саші було так важливо належати до якоїсь групу людей, навіть якщо для цього доводилося брехати?
- Чи вдавалося йому це зробити протягом подій книжки?
- Поміркуй про плюси та мінуси глобалізації світу. Які з них ти відчуваєш на власному досвіді?
Послухай подкаст із філософом та Президентом українського ПЕНу Володимиром Єрмоленком.
https://www.youtube.com/watch?v=eahrsd13v6Q
- Як взаємодіють між собою патріотизм та бажання досліджувати інші країни та їхні культури?
- Чому, на думку Володимира Єрмоленка, важливо знати інші культури?
- Станішич Саша «Походження». Київ. Комора. 2025. 368 с.:
https://www.yakaboo.ua/ua/pohodzhennja.html?srsltid=AfmBOoofT2rOkLGqBiAppaQkObDFncTC_vt319zr83PyVhurv6KbHaIP - Іван Дзюба. інтернаціоналізм чи русифікація:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC_%D1%87%D0%B8_%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%3F#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Dzuba_Book.jpeg - Фото Ніколи Тесли:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%A2%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%B0#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tesla_circa_1890.jpeg - Фото Дражена Петровича:
https://en.wikipedia.org/wiki/Dra%C5%BEen_Petrovi%C4%87#/media/File:Lipofsky-JDra%C5%BEen_Petrovi%C4%87.jpg - Фото американського футболу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%84%D1%83%D1%82%D0%B1%D0%BE%D0%BB#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:2004_Notre_Dame-Navy_Game.jpg

Ділись та обговорюй важливе