Урок 6. Наталка Білоцерківець. “Забуваються лінії запахи барви і звуки…”
Матеріал
Урок 6. Наталка Білоцерківець. “Забуваються лінії запахи барви і звуки…”
- Оксюморон
- Алюзія
- Інверсія
- Анафора
Які стереотипи про Париж тобі відомі? Назви їх. Звідки ці стеоретипи з’являються? Які з них є культурними?
Дружня порада вчителю
Гачок про стереотипи. Цей гачок пропонує почати урок з культурних стереотипів про Париж (круасан, Ейфелева вежа, романтика, мистецтво, кохання), які легко впізнаються учнями. Його мета — показати, що такі образи є культурними штампами, тобто спрощеними уявленнями, які культура масово відтворює й закріплює.
Завдання 1.
Прочитай вірш Наталки Білоцерківець. Дай відповіді на питання.
Забуваються лінії запахи барви і звуки…
Я помру в Парижі в четвер увечері.
Сесар Вальєхо
Забуваються лінії запахи барви і звуки
слабне зір гасне слух і минається радість проста
за своєю душею простягнеш обличчя і руки
але високо і недосяжно вона проліта
залишається тільки вокзал на останнім пероні
сіра піна розлуки клубочиться пухне і от
вже вона розмиває мої беззахисні долоні
і огидним солодким теплом наповзає на рот
залишилась любов але краще б її не було
в провінційній постелі я плакала доки стомилась
і бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна
поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились
як під тілом твоїм задихалась полиця брудна
затихала стихала банальна вокзальна весна
ми помрем не в Парижі тепер я напевно це знаю
в провінційній постелі що потом кишить і слізьми
і твого коньяку не подасть тобі жоден я знаю
нічиїм поцілунком не будемо втішені ми
під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми
надто гірко ми плакали і ображали природу
надто сильно любили
коханців соромлячи тим
надто вірші писали поетів зневаживши
зроду
нам вони не дозволять померти в Парижі
і воду
під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим
1980
Сесар Вальєхо — перуанський поет, письменник, бунтар та новатор. Опублікував усього три поетичні збірки, він вважається одним із найбільших новаторів іспаномовної поезії XX століття.
Анафора – стилістична фігура, яка полягає у повторенні окремих слів або словосполучень на початку віршових рядків, строф чи речень.
Оксиморон (оксюморон) ‒ троп, заснований на сполученні логічно несумісних понять, протилежних за значенням слів, унаслідок чого створюється несподіваний експресивний ефект. Наприклад, Василь Стус назвав свою збірку “Веселий цвинтар”, світла пітьма, суха вода.
Інверсія – зміна звичайного порядку слів у реченні для виділення смислової значущості тих чи інших його членів або для надання фразі особливого стилістичного забарвлення.
- Як ти розумієш епіграф Сесара Вальєхо “Я помру в Парижі в четвер увечері”? Як змінюється сенс цього мотиву впродовж тексту?
- Яке відчуття в тебе залишилось після прочитання вірша? Назви 1–2 слова, які найточніше передають його настрій.
- Які простори протиставляються у вірші? (Париж / провінція, вокзал / постіль).
- Чому, на твою думку, у вірші з’являється вокзал і перон? З чим у тебе асоціюється цей образ?
- Якою постає любов у цьому тексті?
- Поміркуй, чому немає розділових знаків у вірші? Як це впливає на поетику і сприйняття?
- Знайди у вірші художні засоби. Назви їх. Поясни як вони працюють тут?
- Як у вірші Наталки Білоцерківець відчувається присутність Аполлінера? Це пряма розмова з поетом чи радше розмова з традицією?
- Як змінюється звучання “класичного” мотиву, коли його промовляє поетка іншої країни й іншої епохи? Що додає ХХ–ХХІ століття до голосу модернізму?
- Що цей діалог поколінь говорить нам про безперервність поезії?
- Чи справді поети “розмовляють” між собою через десятиліття?
Дружня порада вчителю
Построфний аналіз вірша може бути таким.
Епіграф одразу вводить інтертекстуальний горизонт. Вальєхо — поет екзистенційного болю, вигнання, передчуття смерті. Його рядок задає міф Парижа як місця великого фіналу, символічної смерті митця. У подальшому тексті цей міф буде заперечений і зруйнований.
У 1 строфі змальовано стан емоційного й сенсорного згасання. Світ поступово втрачає чіткість “слабне зір гасне слух”.
У 2 строфі образ вокзалу – ключовий символ розлуки та межового стану. “Залишилась любов але краще б її не було” – кульмінація. Любов не як порятунок, а як болісний залтшок. Вона вже не творить, а ранить. Метафора “сіра піна розлуки” нав’язлива та фізично відчутна. “Клубочиться пухне розмиває” – дієслова в теперішньому часі розташовані за принципом градації. Кожне наступне посилює загрозу. Вони створюють сильний емоційний ефект.
У 3 строфі лірична героїня постає не як ідеалізована закохана, а як звичайна жива, емоційно розбита, втомлена. Оксюморон “бридливо рум’яний бузок” – природа, яка зазвичай співпереживає закоханим, тут порушує інтимність, підглядає. “Задихалась полиця”, “затихала стихала весна” – ці метафори про згасання.
4 строфа вибудувана на протиставлення міфу і реальності. Ключова фраза “ми помрем не в Парижі”. Париж тут не географічна точка, а культурний міф. Місто любові, поезії, “красивої” смерті (алюзія на європейську літературну традицію). Заперечення “не в Парижі” – екзистенційний жест: герої не гідні міфу, або міф більше не працює. “І твого коньяку не подасть тобі жоден я знаю” – коньяк символ богемності, ритуалу прощання. “Жоден не подасть” – самотність, відсутність співучасника. “Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми” – поцілунок знак любові, примирення. Тут він втрачений як сенс. Займенник “ми” про спільність, поразку двох людей. “Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми” – пряма алюзія на Аполлінера. У нього вода плине, кола розходяться, час рухається. У Білоцерківець – інверсія образу. Кола не розходяться, темрява застигла.
5 строфа підсумовує весь вірш, пояснює чому неможливий Париж. Ключовий принцип – анафора “надто”. Цей повтор створює відчуття провини, інтонацію сповіді. Це перехід від почуття до відповідальності. Важлива особливість цієї строфи – зламаний візуальний рядок. З’являються відступи, ніби провали в мовленні. Створюється враження, що мовлення не витримує напруги. Поетика наближається до верлібру, хоча текст ритмізований. Кульмінаційний образ – вода під конвоєм. У Аполлінера вода вільна, плинна, символ часу і любові. Тут вода окільцьована, рух зупинений, свобода взята під контроль.
Завдання 2.
Знайди алюзії у вірші Наталки Білоцерківець.
Чому Білоцерківець вводить у свій вірш чужий поетичний образ?
Чи змінює вона його сенс? Якщо так — як саме?
Чим відрізняється емоційний і світоглядний стан ліричних героїв у цих двох віршах, попри спільний образ?
Дружня порада вчителю
Це завдання допомагає учням побачити, що алюзія — це не “запозичення”, а розмова між текстами. Образ мосту Мірабо в Аполлінера символізує плинність, пам’ять і прийняття втрати, тоді як у Білоцерківець він постає як знак недосяжності, заборони, зламаної мрії.
Завдання 3.
Послухай пісню гурту Мертвий півень “Ми помрем не в Парижі” на слова Наталки Білоцерківець. Дай відповіді на питання.
Джерело: Мертвий півень і Каша Сальцова “Ми помрем не в Парижі”
- Які емоції виникають у тебе під час прослуховування пісні? В чому вони подібні або відрізняються від того, що ти відчував/ла під час читання вірша?
- Який музичний темп та інтонацію обрали музиканти? Як це звучання змінює твій емоційний досвід тексту?
- Які рядки у виконанні музикантів звучать найбільш напружено, емоційно чи драматично?
- Чи робить музика текст більш сумним, драматичним чи навпаки дає якісь інші відчуття?
Завдання 4.
Творче письмо. Уяви, що лірична героїня вірша має право на останнє слово — але не у формі вірша, а у формі внутрішнього монологу (5–7 речень), або короткого листа, або одного абзацу прозою. Обов’язкова умова зберегти тон Білоцерківець: стриманість, іронію, втому, без пафосу; не згадувати Париж прямо, але дати зрозуміти, що саме було втрачено.
| ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 5.
Філологічна гра. Об’єднайтесь у групи. Прочитай два вірші. Спираючись на маркери у тексті, висловіть припущення про те, коли жили і творили автори (яке століття і може навіть десятиліття); хто є автором — жінка чи чоловік; у якій країні жили автори цих текстів?
| Вірш 1 Весь час Ми далі йтимемо але вперед ніколи I від планети до планети I від сузір’я до сузір’я Все той же Дон Жуан тисячі й трьох комет Не сходячи з землі Шукає сил нових Всерйоз приймаючи фантоми I скільки забувається світів Велике діло забуття Хто б то примусив нас забути ту чи ту частину світу Де той Колумб що нам закриє материк Згубúть Але згубить по-справжньому Аби могти знайти Згубить Життя аби знайти Звитягу | Вірш 2 Кожного вечора, кожної ночі Стукіт у груди. Відкриєш — вокзал. Кожного вечора, кожної ночі. Стукіт у груди. Відкриєш — вокзал, Потяги йдуть, новобранцями повні, Сірі дівчата перонні, безмовні, Сухість війни на акаціях. О, ніч як страх, Чорновокзальний птах! Там, де з могил проростають багнети, Ходять шинелі безрукі. Дивись: Там, де з могил проростають багнети, Ходять шинелі безрукі наскрізь; Тихо ворушаться рани незрячі, Сірі дівчата, вологі, тремтячі, Пестять шинелі руками беріз. О, запах кіс! Кожного вечора, кожної ночі Серце висмоктує з плоті життя Образи, запахи, згустки пророчі — Серце поета із плоті життя. Сірих акацій стручки перезрілі, Соком просякнуті пори беріз Серце стискає устами. І в тілі Товпляться поштовхи сяючих сліз |
Дружня порада вчителю
Залежно від кількості учнів у класі об’єднайте учнів у групи по 3-4. Філологічна гра передбачає аналіз та порівняння учнями двох поезій. Навчитися чути текст, відчувати епоху через поетику. Мета гри – показати, що несе в собі поезія навіть коли про це прямо не вказано. Запропонуйте учням звернути увагу на стилістику, мову, ліричного героя. Який це голос? Чи відчувається гендер автора?
Вірш 1 Ґійома Аполлінера.
Вірш 2 Наталки Білоцерківець.
Розглянь зображення, згенероване ШІ як ілюстрацію до вірша Наталки Білоцерківець.
- Які деталі інтер’єру передають емоційний стан жінки?
- Бузок за вікном — живий, яскравий, весняний. Чому він виглядає майже “чужим” до сцени всередині купе? Як ця деталь допомагає зрозуміти рядок про “банальну вокзальну весну”?
- Якби цю ілюстрацію потрібно було підписати одним рядком із поезії, який ти обереш і чому саме його?
- Чи є в ілюстрації щось що не резонує тобі з віршем? Поясни.
Прочитай фрагмент інтерв’ю і визнач у ньому не проговорені на уроках культурні маркери Парижа.
Джерело: Український журнал 9/2010
- Мертвий півень і Каша Сальцова. Ми помрем не в Парижі
- Готель Централь. Вибрані вірші / Наталка Білоцерківець К.: Кальварія. – 2004. – 120 с.
- Український журнал 9/2010
Урок 6. Наталка Білоцерківець. “Забуваються лінії запахи барви і звуки…”
- Оксюморон
- Алюзія
- Інверсія
- Анафора
Які стереотипи про Париж тобі відомі? Назви їх. Звідки ці стеоретипи з’являються? Які з них є культурними?
Завдання 1.
Прочитай вірш Наталки Білоцерківець. Дай відповіді на питання.
Забуваються лінії запахи барви і звуки…
Я помру в Парижі в четвер увечері.
Сесар Вальєхо
Забуваються лінії запахи барви і звуки
слабне зір гасне слух і минається радість проста
за своєю душею простягнеш обличчя і руки
але високо і недосяжно вона проліта
залишається тільки вокзал на останнім пероні
сіра піна розлуки клубочиться пухне і от
вже вона розмиває мої беззахисні долоні
і огидним солодким теплом наповзає на рот
залишилась любов але краще б її не було
в провінційній постелі я плакала доки стомилась
і бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна
поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились
як під тілом твоїм задихалась полиця брудна
затихала стихала банальна вокзальна весна
ми помрем не в Парижі тепер я напевно це знаю
в провінційній постелі що потом кишить і слізьми
і твого коньяку не подасть тобі жоден я знаю
нічиїм поцілунком не будемо втішені ми
під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми
надто гірко ми плакали і ображали природу
надто сильно любили
коханців соромлячи тим
надто вірші писали поетів зневаживши
зроду
нам вони не дозволять померти в Парижі
і воду
під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим
1980
Сесар Вальєхо — перуанський поет, письменник, бунтар та новатор. Опублікував усього три поетичні збірки, він вважається одним із найбільших новаторів іспаномовної поезії XX століття.
Анафора – стилістична фігура, яка полягає у повторенні окремих слів або словосполучень на початку віршових рядків, строф чи речень.
Оксиморон (оксюморон) ‒ троп, заснований на сполученні логічно несумісних понять, протилежних за значенням слів, унаслідок чого створюється несподіваний експресивний ефект. Наприклад, Василь Стус назвав свою збірку “Веселий цвинтар”, світла пітьма, суха вода.
Інверсія – зміна звичайного порядку слів у реченні для виділення смислової значущості тих чи інших його членів або для надання фразі особливого стилістичного забарвлення.
- Як ти розумієш епіграф Сесара Вальєхо “Я помру в Парижі в четвер увечері”? Як змінюється сенс цього мотиву впродовж тексту?
- Яке відчуття в тебе залишилось після прочитання вірша? Назви 1–2 слова, які найточніше передають його настрій.
- Які простори протиставляються у вірші?
- Чому, на твою думку, у вірші з’являється вокзал і перон? З чим у тебе асоціюється цей образ?
- Якою постає любов у цьому тексті?
- Поміркуй, чому немає розділових знаків у вірші? Як це впливає на поетику і сприйняття?
- Знайди у вірші художні засоби. Назви їх. Поясни як вони працюють тут?
- Як у вірші Наталки Білоцерківець відчувається присутність Аполлінера? Це пряма розмова з поетом чи радше розмова з традицією?
- Як змінюється звучання “класичного” мотиву, коли його промовляє поетка іншої країни й іншої епохи? Що додає ХХ–ХХІ століття до голосу модернізму?
- Що цей діалог поколінь говорить нам про безперервність поезії?
- Чи справді поети “розмовляють” між собою через десятиліття?
Завдання 2.
Знайди алюзії у вірші Наталки Білоцерківець.
Чому Білоцерківець вводить у свій вірш чужий поетичний образ?
Чи змінює вона його сенс? Якщо так — як саме?
Чим відрізняється емоційний і світоглядний стан ліричних героїв у цих двох віршах, попри спільний образ?
Завдання 3.
Послухай пісню гурту Мертвий півень “Ми помрем не в Парижі” на слова Наталки Білоцерківець. Дай відповіді на питання.
Джерело: Мертвий півень і Каша Сальцова “Ми помрем не в Парижі”
- Які емоції виникають у тебе під час прослуховування пісні? В чому вони подібні або відрізняються від того, що ти відчував/ла під час читання вірша?
- Який музичний темп та інтонацію обрали музиканти? Як це звучання змінює твій емоційний досвід тексту?
- Які рядки у виконанні музикантів звучать найбільш напружено, емоційно чи драматично?
- Чи робить музика текст більш сумним, драматичним чи навпаки дає якісь інші відчуття?
Завдання 4.
Творче письмо. Уяви, що лірична героїня вірша має право на останнє слово — але не у формі вірша, а у формі внутрішнього монологу (5–7 речень), або короткого листа, або одного абзацу прозою. Обов’язкова умова зберегти тон Білоцерківець: стриманість, іронію, втому, без пафосу; не згадувати Париж прямо, але дати зрозуміти, що саме було втрачено.
| ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 5.
Філологічна гра. Об’єднайтесь у групи. Прочитай два вірші. Спираючись на маркери у тексті, висловіть припущення про те, коли жили і творили автори (яке століття і може навіть десятиліття); хто є автором — жінка чи чоловік; у якій країні жили автори цих текстів?
| Вірш 1 Весь час Ми далі йтимемо але вперед ніколи I від планети до планети I від сузір’я до сузір’я Все той же Дон Жуан тисячі й трьох комет Не сходячи з землі Шукає сил нових Всерйоз приймаючи фантоми I скільки забувається світів Велике діло забуття Хто б то примусив нас забути ту чи ту частину світу Де той Колумб що нам закриє материк Згубúть Але згубить по-справжньому Аби могти знайти Згубить Життя аби знайти Звитягу | Вірш 2 Кожного вечора, кожної ночі Стукіт у груди. Відкриєш — вокзал. Кожного вечора, кожної ночі. Стукіт у груди. Відкриєш — вокзал, Потяги йдуть, новобранцями повні, Сірі дівчата перонні, безмовні, Сухість війни на акаціях. О, ніч як страх, Чорновокзальний птах! Там, де з могил проростають багнети, Ходять шинелі безрукі. Дивись: Там, де з могил проростають багнети, Ходять шинелі безрукі наскрізь; Тихо ворушаться рани незрячі, Сірі дівчата, вологі, тремтячі, Пестять шинелі руками беріз. О, запах кіс! Кожного вечора, кожної ночі Серце висмоктує з плоті життя Образи, запахи, згустки пророчі — Серце поета із плоті життя. Сірих акацій стручки перезрілі, Соком просякнуті пори беріз Серце стискає устами. І в тілі Товпляться поштовхи сяючих сліз |
Розглянь зображення, згенероване ШІ як ілюстрацію до вірша Наталки Білоцерківець.
- Які деталі інтер’єру передають емоційний стан жінки?
- Бузок за вікном — живий, яскравий, весняний. Чому він виглядає майже “чужим” до сцени всередині купе? Як ця деталь допомагає зрозуміти рядок про “банальну вокзальну весну”?
- Якби цю ілюстрацію потрібно було підписати одним рядком із поезії, який ти обереш і чому саме його?
- Чи є в ілюстрації щось що не резонує тобі з віршем? Поясни.
Прочитай фрагмент інтерв’ю і визнач у ньому не проговорені на уроках культурні маркери Парижа.
Джерело: Український журнал 9/2010
- Мертвий півень і Каша Сальцова. Ми помрем не в Парижі
- Готель Централь. Вибрані вірші / Наталка Білоцерківець К.: Кальварія. – 2004. – 120 с.
- Український журнал 9/2010
Ділись та обговорюй важливе