Урок 16. Пошук аргументів. Перевірка за схемою «аргумент – доказ». Частина 2.

Тема. Пошук аргументів. Перевірка за схемою «аргумент – доказ». Частина 2.

Урок 16

---

• аргумент
• доказ

---

Завдання 1.

Прочитай уривок з книги «Фішинг. Хто і як маніпулює вашим вибором». Підкресли в поданому тексті аргументи та докази. 

Соціальний психолог і маркетолог Роберт Чалдіні написав книжку, у якій є чимало прикладів психологічних упереджень. Згідно з його переліком, ми найчастіше потрапляємо «на гачок» з таких причин: хочемо віддячити за подарунки й послуги; бути ввічливими з людьми, які нам подобаються; не хочемо виражати непокору владі; прагнемо наслідувати поведінку інших людей у певній ситуації; намагаємося бути послідовними; не хочемо нічого втрачати. За Чалдіні, кожен такий випадок пов’язаний з певним трюком продавця. Один приклад стосується його брата Річарда: той щотижня купував два-три легкових авто за рекламою в місцевих газетах. Він їх прокачував і знову виставляв на продаж. Чоловік грав на небажанні людей втрачати. Але як? Дуже просто. На відміну від більшості з нас, Річард не пропонував потенційним покупцям приходити в різний час. Навпаки, він планував відвідини так, що час їхніх візитів збігався. Кожен покупець бачив, що ось-ось може втратити машину, яка йому більш-менш сподобалася, бо інший охочий зараз її купить.

Завдання 2.

Прочитай текст і визнач, які аргументи та докази є сильними або слабкими. Запиши відповідь за зразком: Я вважаю, що цей аргумент / доказ є сильним / слабким, тому що …

Хочеш бути здоровим і сильним? Тоді тобі необхідно займатися спортом. Адже, як відомо, якщо ти будеш регулярно підстрибувати, то швидше ростимеш. Про зв’язок між стрибками у висоту та зростом є чимало досліджень, зібраних в книзі відомого тренера Ерика Кайнарда «Підкорювачі висот». 

Щоденні тренування можуть робити дива з вашим тілом. Прикладом може бути історія відомого актора Арнольда Шварценеггера, який народився в бідній сім’ї, однак мріяв перемогти в конкурсі бодибілдерів «Містер Олімпія». П’ять років щоденних тренувань зробили диво: Арнольд досягнув того, чого більшість переможців добивалися за 10 років. 

Зміцнити м’язи можна досить швидко, піднімаючи кілька разів на день важкі речі, наприклад, тумбочку або ж холодильник. Про це говорить персонаж кінофільму «Штангіст» (2019):  «Навіть якщо вам важко, напружуйте м’язи, і ви здивуєтеся результатом, здобутим усього за два-три місяці таких тренувань».

___________________________________________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________________________________________

Завдання 3.

Обговори з однокласниками  ілюстрацію, згенеровану ШІ. Які сюжети ви впізнали? Чи є тут неточності?

Відповіді:

На цій ілюстрації ШІ намалював сюжети пов’язані з історіями, міфами, символами про

• Адама та Єву; 
• яблуко розбрату в Гери, Афіни та Афродіти;
• Ісаака Ньютона; 
• сучасний логотип компанії «Apple».

---

Джордж Акерлоф, Роберт Шиллер. «Фішинг. Хто і як маніпулює вашим вибором», Наш Формат, 2017.

Це книжка про економічну теорію, однак не ту, якої нас навчав Адам Сміт. Джордж Акерлоф і Роберт Шиллер пропонують своє, оригінальне бачення вільних ринків, які не лише «вирівнюють» потреби споживача, а й намагаються обманути його, щойно з’являється така змога. Цей обман автори називають фішингом. Поняття фішингу в книжці витлумачено широко: це передусім нав’язування споживачам певних товарів і послуг, яких їм насправді не потрібні. Через такий обман ми часто купуємо дорогі, але непрактичні авто, витрачаємо шалені гроші на неефективні ліки, а також стаємо жертвами шкідливих звичок. Чи становить це небезпеку для нашого майбутнього? Можливо. Однак фішинг має й позитивну складову – він допомагає економіці долати кризи.

Тема. Пошук аргументів. Перевірка за схемою «аргумент – доказ». Частина 2.

Урок 16

---

• аргумент
• доказ

---

Завдання 1.

Прочитай уривок з книги «Фішинг. Хто і як маніпулює вашим вибором». Підкресли в поданому тексті аргументи та докази. 

Соціальний психолог і маркетолог Роберт Чалдіні написав книжку, у якій є чимало прикладів психологічних упереджень. Згідно з його переліком, ми найчастіше потрапляємо «на гачок» з таких причин: хочемо віддячити за подарунки й послуги; бути ввічливими з людьми, які нам подобаються; не хочемо виражати непокору владі; прагнемо наслідувати поведінку інших людей у певній ситуації; намагаємося бути послідовними; не хочемо нічого втрачати. За Чалдіні, кожен такий випадок пов’язаний з певним трюком продавця. Один приклад стосується його брата Річарда: той щотижня купував два-три легкових авто за рекламою в місцевих газетах. Він їх прокачував і знову виставляв на продаж. Чоловік грав на небажанні людей втрачати. Але як? Дуже просто. На відміну від більшості з нас, Річард не пропонував потенційним покупцям приходити в різний час. Навпаки, він планував відвідини так, що час їхніх візитів збігався. Кожен покупець бачив, що ось-ось може втратити машину, яка йому більш-менш сподобалася, бо інший охочий зараз її купить.

Завдання 2.

Прочитай текст і визнач, які аргументи та докази є сильними або слабкими. Запиши відповідь за зразком: Я вважаю, що цей аргумент / доказ є сильним / слабким, тому що …

Хочеш бути здоровим і сильним? Тоді тобі необхідно займатися спортом. Адже, як відомо, якщо ти будеш регулярно підстрибувати, то швидше ростимеш. Про зв’язок між стрибками у висоту та зростом є чимало досліджень, зібраних в книзі відомого тренера Ерика Кайнарда «Підкорювачі висот». 

Щоденні тренування можуть робити дива з вашим тілом. Прикладом може бути історія відомого актора Арнольда Шварценеггера, який народився в бідній сім’ї, однак мріяв перемогти в конкурсі бодибілдерів «Містер Олімпія». П’ять років щоденних тренувань зробили диво: Арнольд досягнув того, чого більшість переможців добивалися за 10 років. 

Зміцнити м’язи можна досить швидко, піднімаючи кілька разів на день важкі речі, наприклад, тумбочку або ж холодильник. Про це говорить персонаж кінофільму «Штангіст» (2019):  «Навіть якщо вам важко, напружуйте м’язи, і ви здивуєтеся результатом, здобутим усього за два-три місяці таких тренувань».

___________________________________________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________________________________________

Завдання 3.

Обговори з однокласниками  ілюстрацію, згенеровану ШІ. Які сюжети ви впізнали? Чи є тут неточності?

---

Джордж Акерлоф, Роберт Шиллер. «Фішинг. Хто і як маніпулює вашим вибором», Наш Формат, 2017.

Це книжка про економічну теорію, однак не ту, якої нас навчав Адам Сміт. Джордж Акерлоф і Роберт Шиллер пропонують своє, оригінальне бачення вільних ринків, які не лише «вирівнюють» потреби споживача, а й намагаються обманути його, щойно з’являється така змога. Цей обман автори називають фішингом. Поняття фішингу в книжці витлумачено широко: це передусім нав’язування споживачам певних товарів і послуг, яких їм насправді не потрібні. Через такий обман ми часто купуємо дорогі, але непрактичні авто, витрачаємо шалені гроші на неефективні ліки, а також стаємо жертвами шкідливих звичок. Чи становить це небезпеку для нашого майбутнього? Можливо. Однак фішинг має й позитивну складову – він допомагає економіці долати кризи.