"Зелена революція" та зміни в харчуванні

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 13. Тема. “Зелена революція” та зміни в харчуванні

Які результати уроку?

За Державним стандартом

виокремлює етапи глобальних екологічних змін другої пол. ХХ ст. [12 ГІО 1.3.1-1]
добирає й оцінює інформацію щодо “зеленої революції”, змін харчування та впливу на довкілля [12 ГІО 4.2.1-2]
характеризує вплив аграрних і біотехнологій на життя людини та природи [12 ГІО 6.3.1-5]

На уроці учні/учениці:

дослідять сутність “зеленої революції” в сільському господарстві
проаналізують впровадження нових агротехнологій, добрив та гібридів
розглянуть трансформацію харчових традицій у другій половині XX ст.
з’ясують екологічні та соціальні наслідки інтенсифікації сільського господарства

Ключова компетентність уроку

Математична компетентність (учні/учениці аналізуватимуть статистичні дані про зміни в сільському господарстві та харчуванні, представлятимуть інформацію у вигляді графіків і діаграм, інтерпретуватимуть кількісні показники врожайності та продуктивності сільського господарства)

Ключові терміни, особи та концепції

“Зелена революція” — комплекс змін у сільському господарстві країн, що розвиваються, у 1940-1970-х роках, який включав використання високоврожайних сортів, зрошення, хімічних добрив та пестицидів і призвів до значного зростання виробництва продовольства.
Норман Борлоуг (1914-2009) — американський агроном і генетик, лауреат Нобелівської премії миру 1970 року, якого називають “батьком Зеленої революції” за його внесок у розробку високоврожайних сортів пшениці.
Високоврожайні сорти (HYV) — спеціально виведені сорти сільськогосподарських культур, здатні давати значно вищі врожаї при відповідних умовах вирощування (достатнє зрошення, внесення добрив).
Гібридизація — метод селекції, при якому схрещуються генетично різні організми для отримання нащадків з бажаними ознаками обох батьківських форм.
Міжнародний центр покращення кукурудзи та пшениці (CIMMYT) — науково-дослідна організація, заснована в Мексиці в 1943 році, яка відіграла ключову роль у розробці та поширенні високоврожайних сортів зернових культур.
Інтенсифікація сільського господарства — процес збільшення виробництва сільськогосподарської продукції шляхом більш ефективного використання ресурсів (землі, води, добрив, пестицидів, машин).
Продовольча безпека — стан, при якому всі люди мають постійний фізичний, соціальний та економічний доступ до достатньої кількості безпечної та поживної їжі для забезпечення своїх харчових потреб.
Монокультура — вирощування однієї сільськогосподарської культури на великих площах протягом тривалого часу, що призводить до виснаження ґрунтів та збільшення ризику поширення шкідників.
Генетично модифіковані організми (ГМО) — організми, генетичний матеріал яких був змінений з використанням методів генної інженерії для надання їм нових властивостей.
Фаст-фуд — їжа, яка готується швидко і легко, зазвичай у спеціалізованих закладах харчування, та характеризується високим вмістом калорій, жирів, солі і цукру.
Глобалізація харчування — процес уніфікації харчових звичок різних народів світу під впливом міжнародної торгівлі, урбанізації, глобальних харчових корпорацій та поширення західного способу життя.
Мальтузіанство — теорія, запропонована Томасом Мальтусом, згідно з якою неконтрольоване зростання населення призводить до нестачі ресурсів та продовольства.
Індійська зелена революція — впровадження сучасних методів ведення сільського господарства в Індії у 1960-1970-х роках, що дозволило країні досягти самозабезпеченості в зернових культурах.
Агробізнес — сукупність підприємств, що виробляють, переробляють та постачають продукцію сільського господарства, а також надають послуги для сільськогосподарського виробництва.
Органічне сільське господарство — система виробництва сільськогосподарської продукції, що виключає використання синтетичних добрив, пестицидів, регуляторів росту та ГМО, натомість базується на сівозмінах, використанні органічних добрив та біологічних методах боротьби з шкідниками.

Як підготуватися до уроку?

Історичний контекст “Зеленої революції”

“Зелена революція” розпочалася в Мексиці у 1940-х роках і поширилася на інші країни у 1950-1960-х роках. Цьому передували такі історичні обставини:

Демографічний вибух після Другої світової війни — швидке зростання населення, особливо в країнах, що розвиваються, створило загрозу масового голоду.
Холодна війна — США та СРСР конкурували за вплив у країнах третього світу, і продовольча допомога була важливим інструментом цього впливу.
Деколонізація — новоутворені незалежні держави в Азії та Африці зіткнулися з проблемою забезпечення продовольством зростаючого населення.
Страх перед поширенням комунізму — голод у країнах, що розвиваються, розглядався як потенційний каталізатор соціальних заворушень і комуністичних революцій.
Розвиток агрономічної науки — досягнення в генетиці, селекції рослин, агрохімії створили технологічні передумови для радикального підвищення продуктивності сільського господарства.

Технологічні компоненти “Зеленої революції”

“Зелена революція” базувалася на кількох ключових інноваціях:

Високоврожайні сорти зернових — в першу чергу пшениці та рису, виведені методами традиційної селекції, зі значно вищою врожайністю при достатньому живленні.
Хімізація сільського господарства — масове застосування мінеральних добрив (особливо азотних) та хімічних засобів захисту рослин.
Іригаційні системи — розвиток систем зрошення для забезпечення стабільних врожаїв незалежно від природних опадів.
Механізація сільськогосподарських робіт — впровадження тракторів та іншої сільськогосподарської техніки.
Монокультурне землеробство — спеціалізація на вирощуванні обмеженої кількості культур на великих площах.

Соціально-економічні наслідки “Зеленої революції”

“Зелена революція” мала широкомасштабні соціально-економічні наслідки:

Вирішення проблеми голоду в багатьох країнах, особливо в Індії, Пакистані, Мексиці, які стали експортерами зерна.
Зміна структури сільського господарства — концентрація земель у великих господарствах, скорочення зайнятості в сільському господарстві.
Посилення економічної нерівності — заможні фермери могли дозволити собі нові технології, а дрібні господарства часто розорялися.
Залежність від зовнішніх ресурсів — фермери стали залежними від покупних насіння, добрив та пестицидів, часто вироблених транснаціональними корпораціями.
Урбанізація — зменшення потреби в сільськогосподарській робочій силі призвело до міграції сільського населення у міста.

Екологічні наслідки “Зеленої революції”

Інтенсифікація сільського господарства мала ряд негативних екологічних наслідків:

Забруднення води та ґрунтів хімічними добривами та пестицидами.
Втрата біорізноманіття через монокультурне землеробство та знищення природних екосистем.
Ерозія ґрунтів внаслідок інтенсивної обробки та порушення традиційних методів землекористування.
Виснаження водних ресурсів через надмірне використання води для зрошення.
Зміна клімату — інтенсивне використання азотних добрив призводить до викидів оксиду азоту, що є одним із парникових газів.

Зміни в харчуванні

Паралельно з “Зеленою революцією” відбувалися суттєві зміни в харчуванні людей:

Збільшення споживання продуктів тваринного походження — з ростом доходів у багатьох країнах зростало споживання м’яса, молочних продуктів та яєць.
Поширення “західного” типу харчування — з високим вмістом оброблених продуктів, цукру, рафінованих вуглеводів та жирів.
Розвиток харчової промисловості — зростання виробництва напівфабрикатів та готових страв.
Глобалізація харчових звичок — поява міжнародних мереж фаст-фуду та поширення глобальних брендів харчових продуктів.
Втрата традиційних національних та регіональних кухонь — уніфікація харчування під впливом глобалізації.

Методичні рекомендації щодо викладання теми:

Використовуйте статистичні дані та графіки для ілюстрації змін у виробництві продовольства, врожайності, використанні добрив тощо. Це допоможе розвинути математичну компетентність учнів/учениць.
Застосовуйте міждисциплінарний підхід, поєднуючи знання з історії, географії, біології, хімії та економіки для комплексного розуміння теми.
Стимулюйте критичне мислення, пропонуючи учням/ученицям розглянути як позитивні, так і негативні аспекти “Зеленої революції” та глобалізації харчування.
Використовуйте кейси різних країн (Мексика, Індія, Філіппіни) для ілюстрації різних шляхів та наслідків впровадження технологій “Зеленої революції”.
Залучайте локальний контекст, обговорюючи зміни в сільському господарстві та харчуванні в Україні за останні десятиліття.
Організуйте дебати з питань, пов’язаних із сучасними аспектами продовольчої проблеми: ГМО, органічне сільське господарство, справедлива торгівля тощо.
Пропонуйте завдання з аналізу та інтерпретації даних, щоб розвивати математичну компетентність учнів/учениць.

Дизайн уроку

Провокація

Запитання:

Чи є прогрес у сільському господарстві та харчових технологіях однозначно позитивним явищем для людства? Яку ціну ми платимо за високоврожайні сорти, тривале зберігання продуктів, зручність та доступність їжі?

Завдання:

Запишіть на аркуші паперу зміни, які відбулися у вашому раціоні харчування порівняно з тим, як харчувалися ваші бабусі та дідусі в молодості. Виділіть серед них ті, що пов’язані з технологічним розвитком сільського господарства та харчової промисловості.

Методичний коментар:

Це завдання активізує особистий досвід учнів/учениць та створює емоційний зв’язок із темою. Воно допомагає усвідомити масштаб змін у харчуванні протягом життя лише кількох поколінь та підводить до розуміння глобальних трансформацій у виробництві та споживанні їжі.

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз графіка (розвиток математичної компетентності).

Джерело: Графік зростання світового виробництва зернових культур, 1961-2023 рр.
https://ourworldindata.org/yields-vs-land-use-how-has-the-world-produced-enough-food-for-a-growing-population

Запитання до графіка:

Визначте, у скільки разів зросло світове виробництво зернових з 1961 по 2023 рік.
Обчисліть середньорічний приріст виробництва зернових у відсотках за цей період.
Визначте, за які десятиліття спостерігався найшвидший ріст виробництва, а за які – найповільніший.
Порівняйте темпи зростання виробництва різних зернових культур. Яка культура демонструвала найбільший приріст?
Коли спостерігалися найсуттєвіші спади виробництва? З якими історичними подіями або кліматичними факторами це могло бути пов’язано?
Спрогнозуйте, як може змінитися виробництво зернових до 2030 року, якщо поточні тенденції збережуться.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває математичну компетентність через аналіз статистичних даних, виконання розрахунків та інтерпретацію графічної інформації. Робота з реальними даними допомагає учням/ученицям усвідомити масштаб змін у світовому сільському господарстві та пов’язати ці зміни з “Зеленою революцією”.

Відповідь:

Світове виробництво зернових зросло приблизно в 3,5 рази (з близько 800 млн тонн у 1961 р. до 2800 млн тонн у 2023 р.).
Середньорічний приріст: приблизно 2,3% на рік (можна розрахувати за формулою складних відсотків).
Найшвидший ріст спостерігався у 1960-70-х роках (період активного впровадження технологій “Зеленої революції”) та у 2000-2010-х роках. Найповільніший ріст – у 1990-х роках.
Найбільший приріст показувала кукурудза, особливо після 2000 року (розвиток біопаливної галузі та зростання попиту на корми для тваринництва).
Помітні спади виробництва спостерігалися у 1988-1989 роках (посуха в США), 1998-1999 роках (Азійська фінансова криза), 2007-2008 роках (світова продовольча криза).
За збереження поточних темпів зростання, до 2030 року виробництво може досягти приблизно 3500-3700 млн тонн, але на реальну динаміку впливатимуть також кліматичні зміни, політичні фактори та обмеженість ресурсів.

Завдання 2. Аналіз текстового джерела.

Джерело: Уривок із промови Нормана Борлоуга під час отримання Нобелівської премії миру (1970 р.)

“Більше тридцяти років тому, як молодий студент агрономії, я вперше побачив причини низьких врожаїв. Збільшення виробництва продовольства шляхом підвищення врожайності на існуючих сільськогосподарських землях було для мене очевидним відповіддю на жорсткий дефіцит продовольства, що загрожував бідним державам… Цивілізації, як ми знаємо, не могли б існувати без адекватного постачання продовольства… Люди голодні сьогодні. Мільйони не можуть забезпечити свого харчування, а декілька сотень мільйонів інших страждають від дефіциту необхідних мікроелементів. Я хочу підкреслити, що “Зелена революція” виграла лише тимчасову перемогу в боротьбі людини проти голоду та позбавлення, і це дало нам необхідний час для вирішення проблеми зростання населення, яка, якщо її не вирішити, зробить усі наші зусилля марними.”

Запитання:

Яку основну проблему, на думку Борлоуга, мала вирішити “Зелена революція”? а) Забруднення навколишнього середовища б) Дефіцит продовольства в) Зростання населення г) Економічну нерівність
Яке рішення проблеми продовольчого дефіциту запропонував Борлоуг? а) Збільшення сільськогосподарських угідь б) Підвищення врожайності на існуючих землях в) Зменшення чисельності населення г) Перерозподіл продовольства між країнами
Як Борлоуг оцінював довгострокові перспективи “Зеленої революції”? а) Як остаточне вирішення проблеми голоду б) Як тимчасову перемогу, що дає час для вирішення проблеми зростання населення в) Як неефективний підхід до проблеми продовольчої безпеки г) Як загрозу для навколишнього середовища
Яке твердження найкраще відображає погляди Борлоуга на взаємозв’язок технологій сільського господарства та суспільного розвитку? а) Технології здатні повністю вирішити проблему голоду незалежно від інших факторів б) Технології можуть забезпечити тимчасове рішення, але необхідні й соціальні зміни в) Технології мають другорядне значення порівняно з контролем народжуваності г) Технології створюють більше проблем, ніж вирішують
Якою була мотивація Борлоуга у розробці нових сільськогосподарських технологій? а) Економічна вигода для розвинених країн б) Боротьба з голодом та покращення життя бідних в) Посилення політичного впливу США у країнах, що розвиваються г) Зменшення екологічного впливу сільського господарства

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички аналізу історичного джерела та критичного мислення. Учні/учениці знайомляться з поглядами “батька Зеленої революції”, що допомагає зрозуміти історичний контекст та мотивацію впровадження нових сільськогосподарських технологій.

Відповідь: 1б, 2б, 3б, 4б, 5б

Завдання 3. Аналіз даних про використання добрив (розвиток математичної компетентності).

Джерело: Дані про використання азотних добрив у країнах світу, 1961-2021 рр.

Країна/регіон	Використання азотних добрив (кг/га)
	1961	1981	2001	2021	Зростання (разів)
Світ в цілому	8.6	40.3	60.7	85.2	?
Китай	2.4	127.6	242.1	300.5	?
Індія	1.9	26.7	90.1	110.3	?
США	15.2	60.4	64.3	75.8	?
Західна Європа	44.7	120.1	110.2	96.3	?
Африка	1.1	7.5	10.2	17.6	?
СРСР/Росія	2.8	32.6	15.1	27.5	?

Завдання:

Заповніть останній стовпчик таблиці, розрахувавши, у скільки разів зросло використання азотних добрив з 1961 по 2021 рік.
Побудуйте стовпчикову діаграму, що відображає зміну використання азотних добрив у різних регіонах за цей період.
Порівняйте темпи зростання використання азотних добрив у різних країнах/регіонах. Які з них демонструють найбільш інтенсивне використання? Які показують зниження інтенсивності в певні періоди?
Проаналізуйте, як ці дані співвідносяться з періодами впровадження “Зеленої революції” в різних регіонах.
Які екологічні наслідки може мати таке зростання використання азотних добрив? Які країни зіткнуться з найсерйознішими проблемами?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває математичну компетентність учнів/учениць через роботу зі статистичними даними, виконання розрахунків та побудову діаграми. Аналіз даних про використання добрив допомагає зрозуміти регіональні відмінності у впровадженні технологій “Зеленої революції” та оцінити потенційні екологічні наслідки.

Відповідь:

Заповнений стовпчик:
- Світ в цілому: ~9,9 разів
- Китай: ~125,2 разів
- Індія: ~58,1 разів
- США: ~5,0 разів
- Західна Європа: ~2,2 рази
- Африка: ~16,0 разів
- СРСР/Росія: ~9,8 разів
Учні/учениці будують стовпчикову діаграму, що наочно демонструє зміни в інтенсивності використання добрив.
Найінтенсивніше використання азотних добрив спостерігається в Китаї, де воно зросло найбільше. Західна Європа демонструє зниження інтенсивності після 1981 року, що пов’язано з підвищенням ефективності використання добрив та екологічними обмеженнями. Росія показує падіння після розпаду СРСР і поступове зростання в 2000-х роках.
Динаміка використання добрив відповідає періодам “Зеленої революції”: в Індії та Китаї спостерігається різке зростання у 1970-80-х роках, коли там активно впроваджувались нові технології.
Екологічні наслідки включають: забруднення ґрунтових вод, евтрофікацію водойм (надмірне збагачення водойм поживними речовинами, що призводить до бурхливого розвитку водоростей та порушення кисневого режиму), викиди оксиду азоту (парниковий газ). Найсерйозніші проблеми виникнуть у Китаї та Індії через надзвичайно високі показники використання добрив.

Робота в парах

Завдання 4. Порівняльний аналіз традиційного та індустріального харчування.

Працюючи в парах, заповніть порівняльну таблицю:

Аспект	Традиційне харчування (початок ХХ ст.)	Сучасне індустріальне харчування (початок ХХІ ст.)
Джерела отримання продуктів
Основні інгредієнти
Технології приготування та зберігання
Вплив на здоров’я
Вплив на навколишнє середовище
Соціальні аспекти (час на приготування, спільне споживання їжі тощо)

Після заповнення таблиці обговоріть, які переваги та недоліки має кожна система харчування. Які елементи традиційного харчування варто було б зберегти в сучасному світі?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички порівняльного аналізу та критичного мислення. Робота в парах сприяє обміну ідеями та формуванню більш повного розуміння проблеми. Завдання допомагає учням/ученицям усвідомити, як зміни в сільському господарстві відобразилися на повсякденному житті людей.

Відповідь: Заповнена таблиця може містити наступні елементи:

Аспект	Традиційне харчування (початок ХХ ст.)	Сучасне індустріальне харчування (початок ХХІ ст.)
Джерела отримання продуктів	Місцеве виробництво, власне господарство, місцеві ринки	Супермаркети, глобальні ланцюги постачання, фаст-фуд
Основні інгредієнти	Сезонні продукти, натуральні інгредієнти, менше м’яса і цукру	Продукти тривалого зберігання, рафіновані вуглеводи, більше м’яса, напівфабрикати
Технології приготування та зберігання	Консервування, соління, сушіння, ферментація, короткотермінове зберігання	Заморожування, використання консервантів, опромінення, модифікована атмосфера, тривале зберігання
Вплив на здоров’я	Більш збалансоване харчування, менше доданого цукру та жирів, але періодичні голодування через сезонність	Надмірне споживання калорій, проблеми ожиріння, діабету, серцево-судинних захворювань, але краща продовольча безпека
Вплив на навколишнє середовище	Низький вуглецевий слід, менше відходів, органічне виробництво за замовчуванням	Високий вуглецевий слід через транспортування, хімізацію сільського господарства, значна кількість харчових відходів та упаковки
Соціальні аспекти	Спільне приготування їжі, сімейні трапези, культурні традиції, багато часу на приготування	Індивідуалізоване споживання, швидке харчування, втрата харчових традицій, менше часу на приготування

Завдання 5. Аналіз даних про врожайність (розвиток математичної компетентності).

Джерело: Дані про врожайність пшениці (т/га) у вибраних країнах світу

Країна	1960	1970	1980	1990	2000	2010	2020	Зростання (%)
Індія	0.85	1.21	1.56	2.12	2.78	2.84	3.53	?
Мексика	1.07	2.22	3.44	4.21	4.94	5.35	5.95	?
Китай	0.77	1.18	1.89	3.19	3.75	4.75	5.75	?
США	1.84	2.11	2.25	2.53	2.82	3.01	3.52	?
Франція	2.33	3.42	5.07	6.54	7.19	6.88	7.11	?
Україна	1.89	2.45	2.51	3.48	1.98	2.68	3.80	?

Завдання:

Розрахуйте відсоткове зростання врожайності пшениці в кожній країні за період 1960-2020 рр. та заповніть останній стовпчик таблиці.
Побудуйте лінійну діаграму, що відображає динаміку врожайності пшениці у всіх країнах.
Проаналізуйте, в яких країнах і в які періоди спостерігалося найбільш стрімке зростання врожайності. Як це співвідноситься з впровадженням технологій “Зеленої революції”?
Порівняйте динаміку врожайності у розвинених країнах (США, Франція) та країнах, що розвиваються (Індія, Китай, Мексика). Які відмінності ви спостерігаєте?
Поясніть особливості динаміки врожайності пшениці в Україні. Які історичні та економічні фактори могли на це вплинути?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває математичну компетентність через аналіз статистичних даних, виконання розрахунків, побудову діаграм та інтерпретацію результатів. Порівняння динаміки врожайності в різних країнах дозволяє учням/ученицям зрозуміти глобальний вплив “Зеленої революції” та його регіональні особливості.

Відповідь:

Розрахунок зростання:
- Індія: 315%
- Мексика: 456%
- Китай: 647%
- США: 91%
- Франція: 205%
- Україна: 101%
Учні/учениці будують лінійну діаграму, яка демонструє динаміку врожайності у всіх країнах.
Найбільш стрімке зростання спостерігається:
- У Мексиці в 1960-1980 рр. (період впровадження перших високоврожайних сортів пшениці, розроблених під керівництвом Борлоуга)
- У Китаї в 1980-1990 рр. (період економічних реформ і активного впровадження технологій “Зеленої революції”)
- В Індії в 1970-2000 рр. (період індійської “Зеленої революції”)
Відмінності між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються:
- Розвинені країни мали вищі початкові показники врожайності
- Країни, що розвиваються, демонструють більш стрімке зростання (у відсотках)
- Розвинені країни досягли “плато” врожайності раніше
- У розвинених країнах зростання врожайності було більш поступовим
Особливості динаміки врожайності в Україні:
- Стабільне зростання в радянський період (1960-1990)
- Різке падіння в 1990-х роках (економічна криза після розпаду СРСР)
- Поступове відновлення в 2000-2010 рр.
- Більш інтенсивне зростання після 2010 року (модернізація сільського господарства, інвестиції, впровадження сучасних технологій)

Групова робота

Завдання 6. Аналіз впливу “Зеленої революції” на різні країни.

Об’єднайтесь у групи по 4-5 осіб. Кожна група отримує для аналізу одну з країн, де активно впроваджувалися технології “Зеленої революції”:

Індія
Мексика
Філіппіни
Китай
Пакистан

План дослідження:

Охарактеризуйте ситуацію з продовольчим забезпеченням у країні до впровадження технологій “Зеленої революції”.
Опишіть особливості впровадження нових сільськогосподарських технологій у цій країні (хронологія, основні культури, ключові інновації).
Проаналізуйте результати “Зеленої революції” для країни:
- Економічні (зміни в обсягах виробництва, експорт/імпорт продовольства, вплив на ВВП)
- Соціальні (вплив на бідність, голод, зайнятість у сільському господарстві)
- Екологічні (вплив на стан ґрунтів, водних ресурсів, біорізноманіття)
Оцініть, наскільки успішною була “Зелена революція” в цій країні. Які фактори сприяли успіху або обмежували його?
Підготуйте коротку презентацію (3-5 хвилин) за результатами дослідження.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички групової роботи, дослідницькі компетентності та критичне мислення. Аналіз конкретних випадків допомагає учням/ученицям краще зрозуміти регіональні особливості та різноманітні наслідки “Зеленої революції”. Порівняння досвіду різних країн сприяє формуванню більш комплексного розуміння теми.

Відповідь:

Учні/учениці представляють результати групових досліджень, які можуть містити такі елементи:

Індія:

До “Зеленої революції” – залежність від імпорту продовольства, періодичні голодомори
Особливості: впровадження високоврожайних сортів пшениці та рису в 1960-70-х роках, розвиток іригації, механізація
Результати: досягнення самозабезпечення зерновими, але посилення регіональної нерівності, проблеми з ґрунтовими водами

Мексика:

Перша країна “Зеленої революції”, початок експериментів Нормана Борлоуга у 1940-х роках
Особливості: виведення напівкарликових сортів пшениці, стійких до хвороб
Результати: перетворення з імпортера на експортера пшениці, але загострення соціальної нерівності

Філіппіни:

Створення Міжнародного інституту дослідження рису (IRRI) у 1960 році
Особливості: впровадження високоврожайних сортів рису IR8 (“чудовий рис”)
Результати: зростання виробництва рису, але проблеми з різноманітністю сортів та стійкістю до шкідників

Китай:

Впровадження “Зеленої революції” після економічних реформ 1978 року
Особливості: гібриди рису, інтенсивне використання добрив
Результати: значне зростання виробництва продовольства, але серйозні екологічні проблеми через надмірне використання добрив

Пакистан:

Впровадження високоврожайних сортів пшениці в 1960-х роках
Особливості: масштабне будівництво іригаційних систем
Результати: зростання виробництва пшениці, але проблеми з засоленням ґрунтів через неправильне зрошення

Завдання 7. Дебати про майбутнє харчування (розвиток математичної компетентності).

Розділіться на дві групи для проведення дебатів на тему: “Як прогодувати 10 мільярдів людей у 2050 році?”

Перша група захищає позицію: “Лише подальша інтенсифікація сільського господарства з використанням генетично модифікованих організмів, точного землеробства та інших сучасних технологій дозволить забезпечити продовольчі потреби зростаючого населення планети.”

Друга група захищає позицію: “Майбутнє за органічним сільським господарством, локальними продовольчими системами та традиційними методами, адаптованими до сучасних умов.”

План підготовки до дебатів:

Зберіть статистичні дані та прогнози щодо:
- Динаміки чисельності населення до 2050 року
- Поточного виробництва основних продуктів харчування та їх споживання
- Доступності орних земель, води та інших ресурсів
- Продуктивності різних сільськогосподарських систем
Проаналізуйте дані та підготуйте аргументи, що підтверджують вашу позицію.
Підготуйте візуальні матеріали (графіки, діаграми), що ілюструють ваші аргументи.
Виберіть 2-3 спікерів, які представлять вашу позицію під час дебатів.

Формат дебатів:

Вступні виступи кожної команди (по 3 хвилини)
Питання від опонентів (5 хвилин)
Заключні виступи команд (по 2 хвилини)

Методичний коментар:

Це завдання розвиває критичне мислення, навички аргументації та публічних виступів. Необхідність збирати та аналізувати статистичні дані сприяє розвитку математичної компетентності. Дебати допомагають учням/ученицям усвідомити складність продовольчої проблеми та різні підходи до її вирішення.

Відповідь:

Учні/учениці можуть використовувати такі аргументи:

Перша група (інтенсифікація сільського господарства):

Математичні розрахунки показують, що для забезпечення продовольчих потреб 10 мільярдів людей при органічному землеробстві потрібно буде освоїти набагато більше земель, що призведе до знищення лісів та інших природних екосистем
Статистика врожайності ГМО-культур демонструє їх перевагу в продуктивності та стійкості до шкідників
Точне землеробство дозволяє знизити використання добрив та пестицидів без втрати продуктивності

Друга група (органічне сільське господарство):

Дані свідчать, що третина виробленого продовольства втрачається або викидається, тому проблема не в обсягах виробництва, а в розподілі
Статистика показує, що дрібні фермерські господарства часто демонструють вищу продуктивність з гектара при поліультурному вирощуванні
Органічне сільське господарство може бути майже таким же продуктивним, як і конвенційне, при правильному використанні сівозмін та компостування

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я знаю сутність “Зеленої революції” та її основні компоненти
Я знаю основні зміни в харчуванні, що відбулися протягом другої половини ХХ ст.
Я вмію аналізувати статистичні дані щодо сільського господарства та робити висновки
Я вмію пояснювати взаємозв’язок між аграрними технологіями та змінами в харчуванні
Я розумію екологічні наслідки інтенсифікації сільського господарства
Я розумію соціально-економічні наслідки “Зеленої революції”

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 13. Тема. “Зелена революція” та зміни в харчуванні

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Практика

Завдання 1. Аналіз графіка (розвиток математичної компетентності).

https://ourworldindata.org/yields-vs-land-use-how-has-the-world-produced-enough-food-for-a-growing-population

Запитання до графіка:

Визначте, у скільки разів зросло світове виробництво зернових з 1961 по 2023 рік.
Обчисліть середньорічний приріст виробництва зернових у відсотках за цей період.
Визначте, за які десятиліття спостерігався найшвидший ріст виробництва, а за які – найповільніший.
Порівняйте темпи зростання виробництва різних зернових культур. Яка культура демонструвала найбільший приріст?
Коли спостерігалися найсуттєвіші спади виробництва? З якими історичними подіями або кліматичними факторами це могло бути пов’язано?
Спрогнозуйте, як може змінитися виробництво зернових до 2030 року, якщо поточні тенденції збережуться.

Завдання 2. Збільшення використання добрив у світі (розвиток математичної компетентності).

Дані про використання азотних добрив у сільському господарстві (млн тонн)

Рік	1960	1970	1980	1990	2000	2010	2020
Використання азотних добрив	10.2	31.8	60.8	77.6	81.2	105.3	118.2

Побудуйте лінійну діаграму використання азотних добрив за даними таблиці.
Розрахуйте, у скільки разів збільшилося використання азотних добрив з 1960 по 2020 рік.
Обчисліть середньорічний темп зростання використання добрив (у відсотках) за періоди: a) 1960-1980 рр. б) 1980-2000 рр. в) 2000-2020 рр.
Проаналізуйте, як змінювалася інтенсивність використання добрив у різні періоди. Які фактори могли вплинути на ці зміни?
Який зв’язок існує між збільшенням використання азотних добрив та зростанням світового виробництва зернових?

Завдання 3. Аналіз тексту про “Зелену революцію”.

Прочитайте текст та дайте відповіді на запитання.

“Зелена революція” – це низка ініціатив, що були реалізовані з кінця 1940-х років і призвели до значного збільшення виробництва продовольства, особливо в країнах, що розвиваються. Головним архітектором “Зеленої революції” вважається Норман Борлоуг, американський агроном і генетик, який розробив нові високоврожайні сорти пшениці в Мексиці. Ключовими компонентами “Зеленої революції” були: виведення високоврожайних сортів основних продовольчих культур, розширення іригаційної інфраструктури, застосування хімічних добрив та пестицидів, механізація сільськогосподарських робіт та покращення управління земельними ресурсами. Впровадження цих технологій дозволило таким країнам як Індія та Китай, які стикалися з постійною загрозою голоду, досягти самозабезпеченості продовольством.

Попри свої досягнення, “Зелена революція” мала й негативні наслідки: забруднення ґрунтів та води хімікатами, виснаження ґрунтових вод через інтенсивне зрошення, зниження біорізноманіття через монокультурне виробництво, зростання нерівності між заможними та бідними фермерами, які не могли дозволити собі нові технології. З часом ці проблеми призвели до пошуку більш збалансованих підходів до ведення сільського господарства.”

Які основні компоненти “Зеленої революції” згадуються в тексті? Перелічіть не менше трьох.
Які країни найбільше виграли від впровадження технологій “Зеленої революції”?
Назвіть щонайменше три негативні наслідки “Зеленої революції”, згадані в тексті.
Хто вважається головним архітектором “Зеленої революції”? Який його внесок у розвиток сільського господарства?
Чому виникла необхідність у пошуку більш збалансованих підходів до ведення сільського господарства?

Завдання 4. Трансформація харчування у другій половині XX ст.

Заповніть таблицю, що відображає основні зміни в харчуванні, які відбулися протягом другої половини XX ст.

Аспект харчування	Традиційна модель (до 1950-х рр.)	Сучасна модель (після 1990-х рр.)
Джерела білків
Способи обробки продуктів
Тривалість зберігання продуктів
Різноманітність раціону протягом року
Споживання цукру
Споживання рослинних олій
Вплив глобалізації

Які із зазначених змін ви вважаєте позитивними, а які негативними? Аргументуйте свою позицію.

Завдання 5. Дослідження “Зеленої революції” в конкретній країні (розвиток математичної компетентності).

Виберіть одну з країн, де активно впроваджувалися технології “Зеленої революції” (Індія, Мексика, Китай, Філіппіни або Пакистан), та дослідіть її досвід за такими параметрами:

Назва країни: __________________
Основні сільськогосподарські культури, які були об’єктами “Зеленої революції” в цій країні:

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Період активного впровадження технологій “Зеленої революції” (роки):

Зміни у врожайності основних культур (заповніть таблицю, використовуючи дані з доступних джерел):

Культура	Врожайність до “Зеленої революції” (т/га)	Врожайність після “Зеленої революції” (т/га)	Зростання (%)

Соціально-економічні наслідки “Зеленої революції” в цій країні:

Екологічні наслідки “Зеленої революції” в цій країні:

Загальна оцінка успішності “Зеленої революції” в цій країні (обведіть):

Дуже успішна / Скоріше успішна / Змішані результати / Скоріше неуспішна / Неуспішна

Обґрунтуйте свою оцінку: _____________________________________

Завдання 6. Фаст-фуд як явище глобалізації харчування.

Прочитайте текст про виникнення та поширення фаст-фуду та виконайте завдання.

“Феномен фаст-фуду (швидкого харчування) зародився у США в середині XX століття як відповідь на швидкий темп життя, урбанізацію та автомобілізацію суспільства. Перший ресторан McDonald’s відкрився в 1948 році в Каліфорнії. Брати Річард та Моріс Макдональди створили систему швидкого обслуговування, стандартизацію меню та процесів приготування їжі. У 1950-х роках Рей Крок розвинув мережу ресторанів McDonald’s за франчайзинговою моделлю, що призвело до швидкого поширення компанії спочатку в США, а потім у всьому світі.

Глобальне поширення фаст-фуду збіглося в часі з “Зеленою революцією”. Інтенсифікація виробництва пшениці, кукурудзи, картоплі, м’яса та інших інгредієнтів, що використовуються у фаст-фуді, забезпечила доступну сировину для розвитку цієї індустрії. Стандартизація сільськогосподарської продукції відповідала потребам мереж швидкого харчування в уніфікованих інгредієнтах.

До кінця XX століття фаст-фуд став глобальним феноменом, що впливає на харчові традиції багатьох країн світу. McDonald’s, KFC, Burger King та інші мережі присутні більш ніж у 100 країнах. Поширення фаст-фуду пов’язують зі зростанням проблем ожиріння, серцево-судинних захворювань та діабету, особливо серед молоді. Водночас ця індустрія створила мільйони робочих місць та стала важливою частиною глобальної економіки.”

Завдання:

Як пов’язані “Зелена революція” та поширення фаст-фуду?
Які соціально-економічні чинники сприяли виникненню та поширенню фаст-фуду?
Які позитивні та негативні наслідки глобалізації харчування через фаст-фуд можна виділити?
Як фаст-фуд вплинув на традиційні харчові культури різних народів?
Чому, на вашу думку, фаст-фуд стає все популярнішим, незважаючи на поширення інформації про його негативний вплив на здоров’я?

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я знаю сутність “Зеленої революції” та її основні компоненти
Я знаю основні зміни в харчуванні, що відбулися протягом другої половини ХХ ст.
Я вмію аналізувати статистичні дані щодо сільського господарства та робити висновки
Я вмію пояснювати взаємозв’язок між аграрними технологіями та змінами в харчуванні
Я розумію екологічні наслідки інтенсифікації сільського господарства
Я розумію соціально-економічні наслідки “Зеленої революції”

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе