11. Малі космічні тіла
Матеріал
Урок №11. Малі космічні тіла
Мета уроку: ознайомити учнів з основними типами малих тіл Сонячної системи, розкрити їхнє походження, рух та особливості, а також показати значення цих об’єктів для нашої планети та людства в цілому.
Цілі сталого розвитку:
Які цілі сталого розвитку (у порядку пріоритетності) опрацьовуємо на уроці:
- 4. Якісна освіта.
- 9. Інновації та інфраструктура.
- 17. Партнерство заради стійкого розвитку.
Ключові слова: астероїд, карликова планета, комета, метеор, метеорний потік, метеороїд, хмара Оорта, метеорит, болід, пояс астероїдів, астрономічна одиниця (а. о.), пояс Койпера.
План уроку:
- Мотиваційна частина.
- Теоретичний блок.
- Малі космічні тіла.
- Карликові планети.
- Астероїди.
- Комети.
- Метеороїди.
- Попрактикуймо самостійно.
- Рефлексія.
Очікувані результати для вчителя:
Очікувані результати для учнівства:
Чому більшість астероїдів зосереджена саме в цьому поясі, а не рівномірно розподілена по Сонячній системі?
Дружня порада вчителю
Тривалість — до 3 хв.
Дружня порада вчителю
Тривалість — до 7 хв.
Запропонуйте учням об’єднатися в пари та знайти співвідношення між терміном та визначенням. Дізнайтеся, чи були якісь визначення для них новими. Перевірте отриманий ними результат.
Об’єднавшись у пари, установіть співвідношення між терміном та визначенням:
| Астероїд | мале тіло Сонячної системи, яке обертається навколо Сонця і має так звану кому (атмосферу) і/або хвіст. |
| Карликова планета | явище, що виникає за згоряння в атмосфері Землі дрібних метеорних тіл (наприклад, уламків комет чи астероїдів). |
| Комета | невелике тверде небесне тіло, що рухається в міжпланетному просторі, розміром значно менше за астероїд, але значно більше, ніж атом (діаметром від 100 мкм до 10 м). |
| Метеор | гіпотетична область Сонячної системи, що є джерелом комет із довгим періодом обертання. |
| Метеорний потік (зорепад, зоряний дощ, метеорний дощ) | невелике небесне тіло неправильної форми діаметром від 50 м до 1000 км, що складається зі скельних порід або заліза та нікелю і обертається навколо Сонця. |
| Метеороїд | тверде тіло космічного походження, що впало на поверхню Землі або іншого космічного тіла з космосу. |
| Хмара Оорта | небесне тіло, що обертається безпосередньо навколо Сонця (тобто, не є супутником іншої планети); має достатню масу, щоб гравітація надала їй гідростатично-рівноважної форми; не здатна розчистити околиці своєї орбіти від інших подібних тіл — вона «не домінує» на своїй орбіті. |
| Метеорит | природне явище, під час якого на нічному небі можна побачити численні метеори, що летять ніби з однієї точки на небосхилі. |
| Болід | частина Сонячної системи, розташована між орбітами Марса і Юпітера, яка є місцем скупчення великої кількості об’єктів різних розмірів, переважно неправильної форми, що називаються астероїдами. |
| Пояс астероїдів | позасистемна одиниця відстані, уживана переважно в астрономії. Дорівнює середній відстані Землі від Сонця (≈149,6 млн км). |
| Астрономічна одиниця (а. о.) | це область Сонячної системи, розташована за орбітою Нептуна, приблизно на відстані від 30 до 50 астрономічних одиниць (а. о.) від Сонця. |
| Пояс Койпера | великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, яка рухається в небі. |
Посилання на додаткові джерела:
- https://uahistory.co/pidruchniki/prishlyak-astronomy-11-class-2019-profile-level/9.php#google_vignette
- https://www.youtube.com/watch?v=2YL1VM1TzWM&t=3s
Відео
Відео
Дружня порада вчителю
Астероїд — невелике небесне тіло, неправильної форми, діаметром від 50 м до 1000 км, що складається зі скельних порід або заліза та нікелю і обертається навколо Сонця.
Карликова планета — небесне тіло, що
- обертається безпосередньо навколо Сонця (тобто, не є супутником іншої планети);
- має достатню масу, щоб гравітація надала їй гідростатично-рівноважної форми;
- не здатна розчистити околиці своєї орбіти від інших подібних тіл — вона «не домінує» на своїй орбіті.
Комета — мале тіло Сонячної системи, що обертається навколо Сонця і має так звану кому (атмосферу) і/або хвіст.
Метеор — явище, що виникає за згоряння в атмосфері Землі дрібних метеорних тіл (наприклад, уламків комет чи астероїдів).
Метеорний потік (зорепад, зоряний дощ, метеорний дощ) — природне явище, під час якого на нічному небі можна побачити численні метеори, що летять ніби з однієї точки на небосхилі.
Метеороїд — невелике тверде небесне тіло, що рухається в міжпланетному просторі, розміром значно менше за астероїд, але значно більше, ніж атом (діаметром від 100 мкм до 10 м).
Метеорит — тверде тіло космічного походження, що впало на поверхню Землі або іншого космічного тіла з космосу.
Болід — великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, яка рухається в небі.
Пояс астероїдів — частина Сонячної системи, розташована між орбітами Марса і Юпітера, яка є місцем скупчення великої кількості об’єктів різних розмірів, переважно неправильної форми, що називаються астероїдами.
Астрономічна одиниця (а. о.) — позасистемна одиниця відстані, уживана переважно в астрономії. Дорівнює середній відстані Землі від Сонця (≈149,6 млн км).
Пояс Койпера — це область Сонячної системи, розташована за орбітою Нептуна, приблизно на відстані від 30 до 50 а. о. від Сонця.
Хмара Оорта — гіпотетична область Сонячної системи, що є джерелом комет із довгим періодом обертання.
3.1. Карликові планети
Перший об’єкт, розташований між орбітами Марсу та Юпітеру, був виявлений італійським астрономом Джузеппе Піацці увечері 1 січня 1801 року. Він отримав назву Церера — на честь римської богині землеробства. Протягом кількох років після відкриття Церери астрономи виявили ще три об’єкти між Марсом та Юпітером. Вони отримали назву Паллада, Юнона та Веста. Питання класифікації новознайдених небесних тіл тривалий час залишалося предметом дебатів. Оскільки навіть у найбільші телескопи ці об’єкти все одно виглядали як зорі, Вільям Гершель запропонував для їхнього позначення термін астероїди (тобто зореподібні). Проте більшість астрономів тієї епохи розглядали Цереру, Палладу, Юнону та Весту як планети.
Далі (у 1930 році) було відкрито Плутон — найбільшу планету такого класу. У 2003 р. було відкрито об’єкт, за розмірами трохи менший за Плутон. Деякі астрономи називали його 10 планетою, надавши неофіційну назву — Ксена. Це стало ударом для статусу-кво Плутона як 9-ої планети: якщо Плутон є планетою, то Ксена також.
Генеральна асамблея Міжнародного астрономічного союзу 24 серпня 2006 р. ухвалила рішення про позбавлення Плутона статусу планети.
- Який новий тип космічних об’єктів було засновано та чому всі планети «класу Плутон» було віднесено до них? За якими принципами відбувався розподіл?
Дружня порада вчителю
Тривалість — до 20 хв.
У цій частині пропонується покроково розглянути малі космічні тіла сонячної системи, дізнатися що є між ними спільного, а що відмінного. При чому, хоч карликові планети і не є малими тілами Сонячної системи, їм теж потрібно приділити увагу.
Розглянь таблицю з основними характеристиками карликових планет Сонячної системи (Плутон, Церера, Ерида, Макемаке, Хаумеа).
| Планета | Діаметр (км) | Орбіта (а.о.) | Маса(10²¹ кг) | Температура (°C) | Атмосфера |
|---|---|---|---|---|---|
| Плутон | 2376 | 39.5 | 13.1 | -229 | Так, тонка |
| Церера | 940 | 2.8 | 0.94 | -105 | Ні |
| Ерида | 2326 | 68.0 | 16.7 | -243 | Так, тонка |
| Макемаке | 1430 | 45.8 | 3.1 | -239 | Так, дуже тонка |
| Хаумеа | 1960 | 43.3 | 4.0 | -241 | Ні |
- Яка карликова планета знаходиться найближче до Сонця, а яка — найдалі? Як це впливає на їхню температуру?
- Яка з карликових планет має найбільший діаметр, а яка — найменший? Яким чином це може вплинути на наявність атмосфери?
- На основі даних припустіть, яка з карликових планет могла б бути найбільш перспективною для дослідження космічними місіями і чому.
Дружня порада вчителю
Інформація в таблицях надається для ознайомлення учнівства самостійно. Потім можна обговорити, які закономірності простежуються в ній, а вже після цього перейти до питань, які знаходяться під таблицею.
3.2. Астероїди
Кожному з астероїдів під час відкриття надається порядковий номер і назва, яку пропонує автор відкриття. Так, за номером 1709 зареєстрований астероїд Україна. Часто нові космічні тіла називають на честь країн, міст та видатних особистостей. Українські астрономи також уславили нашу країну та видатних співвітчизників: навколо Сонця обертаються астероїди 2171 Київ, 2983 Полтава, 2427 Кобзар, 2428 Каменяр, 2431 Сковорода, 4520 Довженко, 3448 Нарбут та ін. Сьогодні астрономи відкрили понад мільйон астероїдів. Орбіти більшості лежать у проміжку між Марсом та Юпітером. Для позначення цього регіону використовується термін — головний пояс астероїдів.
Згідно з досить поширеною помилкою, астероїди у Головному поясі — це уламки загиблої планети.
- Які факти говорять про те, що це є помилкою?
За сучасними даними, орбіту Землі перетинають близько 2000 астероїдів з діаметром більше 1 км і сотні тисяч з діаметром більше за 100 м. Хоча ймовірність зустрічі нашої планети з окремим астероїдом досить мала.
Залежно від свого хімічного складу та альбедо, усі астероїди діляться на безліч різних класів. У найбільш спрощеному вигляді можна виділити три основні різновиди астероїдів: вуглецеві (вони мають дуже темну поверхню), кремнієві (кам’яні) та металеві. На перші дві категорії припадає приблизно 75% та 17% від загальної кількості всіх відомих астероїдів.
- Чому дослідження хімічного складу астероїдів досить важливе для людства і як цю інформації ми можемо використати в майбутньому?
3.3. Комети
Комети — малі тіла Сонячної системи, орбіти яких дуже витягнуті еліпси. Від ступеня витягнутості залежить період обертання комет навколо Сонця (від 3-х до десятків мільйонів років). Назви кометам присвоюють за іменем першовідкривача (Енке, Галлея, Герасименко). Найзнаменитішою кометою можна вважати комету Галлея, яку спостерігають вже кілька тисячоліть. Уперше її орбіта була визначена Е. Галлеєм (1656-1742), комету було видно в 1682 р. і за допомогою ІІІ Закону Кеплера, він передбачив її появу в 1758 р. Останній раз її спостерігали в 1986 р., наступний її можна буде побачити у 2061 р.
Зазвичай комети, які знаходяться на великій відстані від Сонця, не видно із Землі. У комети розрізняють голову й хвіст, що виникає при наближенні до Сонця. Голова складається з ядра і світної оболонки (коми). Ядро (розміри 10-20 км) — це величезні грудки снігу зі вкрапленими тугоплавкими частинками. Із наближенням до Сонця комета стає видимою.
- Чому комети стають видимими, коли наближаються до Сонця?
Розглянь таблицю з основними характеристиками комет.
| Комета | Орбітальний період (роки) | Найменша відстань до Сонця (перигелій, а.о.) | Максимальна відстань від Сонця (а.о.) | Довжина хвоста (млн км) | Яскравість під час наближення |
|---|---|---|---|---|---|
| Галлея | 76 | 0.59 | 35.1 | 15 | Висока |
| Хейла-Боппа | ~2500 | 0.91 | ~370 | 40 | Дуже висока |
| 67P/Чурюмова-Герасименко | 6.45 | 1.24 | 5.68 | 10 | Середня |
| NEOWISE | ~4500 | 0.29 | ~450 | 20 | Висока |
- Порівняйте мінімальні відстані до Сонця (перигелій) комет. Як це може впливати на їхню активність?
- Які фактори, окрім відстані, можуть впливати на яскравість комети?
Дружня порада вчителю
Інформація в таблицях надається для ознайомлення учнівства самостійно. Потім можна обговорити, які закономірності простежуються в ній, а вже після цього перейти до питань, які знаходяться під таблицею.
3.4. Метеороїди
Метеороїди утворюються внаслідок розпаду комет або подрібнення карликових планет після зіткнення. Потрапивши на космічній швидкості в земну атмосферу, ці дрібні тверді частинки спалахують, лишаючи яскравий слід — метеор. Якщо в атмосферу Землі вриваються значно великі частинки, то вони породжують яскраве явище, що виглядає як вогняна куля, що рухається в небі і супроводжується сильним гуркотом.
- Як називається таке явище?
Метеорне тіло, що впало на Землю, називають метеоритом.
Найбільшу швидкість має метеорит, який рухається назустріч руху Землі (50-70 км/с). Усі метеорити за складом діляться на три основних класи: кам’яні, залізокам’яні й залізні. Кам’яні метеорити близькі за хімічним складом до земних гірських порід: містять оксиди заліза, кремнію, магнію. Близько 90 % кам’яних метеоритів містять хондри — сферичні частинки розміром від мікроскопічних зерен до горошини. Такі кам’яні метеорити називають хондритами, інші кам’яні метеорити — ахондритами.
Після падіння великих метеоритів на поверхні Землі залишаються кратери. На Землі зараз відомо близько 150 кратерів, що отримали назву астроблеми (“зоряних ран”). Найдавніший на території України — Іллінецький (Вінницька область) — кратер із діаметром 7 км, глибиною 700 м, вік якого 400 млн років.
Найбільший метеорит виявлено в 1920 р. біля населеного пункту Гоба (Намібія) в Південно-Західній Африці. Це залізний метеорит масою близько 60 т. Метеорит Княгиня знайдено в 1866 р. у Закарпатській області, його маса становить 500 кг.
В Україні було знайдено всього 43 метеорити. Останній із них — залізний метеорит Верхній Салтів масою 9,5 кг — знайшли у 2001 р. під час розкопок стародавнього хазарського поселення в Харківській області.
Розглянь таблицю з основними характеристиками метеоритів.
| Тип метеорита | Склад | Густина (г/см³) | Частка серед знайдених (%) | Походження | Приклади |
|---|---|---|---|---|---|
| Залізні | Металеве залізо та нікель | 7.5–8.0 | 5 | Ядра великих астероїдів | Cape York, Gibeon |
| Кам’яні | Силікати (олівін, піроксен) | 3.0–3.5 | 94 | Кора великих астероїдів | Allende, Nakhla |
| Залізо-кам’яні | Залізо, силікати | 4.0–5.0 | 1 | Межа ядра та мантії астероїдів | Pallasites, Mesosiderites |
- Чи є зв’язок між походженням метеоритів і їхнім складом?
- Чому саме кам’яні метеорити найчастіше долітають до поверхні Землі?
Дружня порада вчителю
Інформація в таблицях надається для ознайомлення учнівства самостійно. Потім можна обговорити, які закономірності простежуються в таблиці, а вже після цього перейти до питань під таблицею.
На кінець уроку учні повинні чітко зрозуміти, яка різниця між карликовими планетами, астероїдами, кометами, метеороїдами та метеоритами. Тому після обговорення кожного з цих космічних об’єктів варто зафіксувати інформацію про відмінності між ними.
Карта метеоритних падінь
Уявіть, що ви створюєте карту, яка показує місця падіння метеоритів по всьому світу. Відшукайте інформації про 3 метеорити. Кожен наступний рівень включає в себе також інформацію з минулого рівня.
- Рівень А: Позначте місця падіння метеоритів на карті світу та додайте коротку інформацію (назва, дата падіння, маса метеорита).
- Рівень В: + укажіть, як географічні особливості Землі можуть впливати на місця падіння кожного з метеоритів та їх збереження.
- Рівень С: + які наслідки падіння цих метеоритів були для людей (соціальні, наукові).
Дружня порада вчителю
Тривалість — до 12 хв.
Ця робота є невеликим проєктом. Об’єднайте учнів в групи по 4-5 осіб. При цьому поясніть учням, що в кожній групі вони повинні розподілити окремі елементи проєкту між собою для швидшого виконання.
Покликання на інтерактивну карту з уже нанесеними метеоритами: https://kgs.uky.edu/storymap/meteorites
Перелічіть три факти, які ви дізналися на сьогоднішньому уроці про малі тіла Сонячної системи.
Дружня порада вчителю
Тривалість — до 3 хв.
Відео
Відео
Відео
Відео
Урок №11. Малі космічні тіла
Мета уроку: ознайомити учнів із основними типами малих тіл Сонячної системи, розкрити їх походження, рух та особливості, а також показати значення цих об’єктів для нашої планети та людства в цілому.
Цілі сталого розвитку:
Які цілі сталого розвитку (у порядку пріоритетності) опрацьовуємо на уроці:
- 4. Якісна освіта.
- 9. Інновації та інфраструктура.
- 17. Партнерство заради стійкого розвитку.
Ключові слова: астероїд, карликова планета, комета, метеор, метеорний потік, метеороїд, хмара Оорта, метеорит, болід, пояс астероїдів, астрономічна одиниця (а. о.), пояс Койпера.
План уроку:
- Мотиваційна частина.
- Теоретичний блок.
- Малі космічні тіла.
- Карликові планети.
- Астероїди.
- Комети.
- Метеороїди.
- Попрактикуймо самостійно.
- Рефлексія.
Очікувані результати для учнівства:
Чому більшість астероїдів зосереджена саме в цьому поясі, а не рівномірно розподілена по Сонячній системі?
Об’єднавшись у пари, установіть співвідношення між терміном та визначенням:
| Астероїд | мале тіло Сонячної системи, яке обертається навколо Сонця і має так звану кому (атмосферу) і/або хвіст. |
| Карликова планета | явище, що виникає за згоряння в атмосфері Землі дрібних метеорних тіл (наприклад, уламків комет чи астероїдів). |
| Комета | невелике тверде небесне тіло, що рухається в міжпланетному просторі, розміром значно менше за астероїд, але значно більше, ніж атом (діаметром від 100 мкм до 10 м). |
| Метеор | гіпотетична область Сонячної системи, що є джерелом комет із довгим періодом обертання. |
| Метеорний потік (зорепад, зоряний дощ, метеорний дощ) | невелике небесне тіло неправильної форми діаметром від 50 м до 1000 км, що складається зі скельних порід або заліза та нікелю і обертається навколо Сонця. |
| Метеороїд | тверде тіло космічного походження, що впало на поверхню Землі або іншого космічного тіла з космосу. |
| Хмара Оорта | небесне тіло, що обертається безпосередньо навколо Сонця (тобто, не є супутником іншої планети); має достатню масу, щоб гравітація надала їй гідростатично-рівноважної форми; не здатна розчистити околиці своєї орбіти від інших подібних тіл — вона «не домінує» на своїй орбіті. |
| Метеорит | природне явище, під час якого на нічному небі можна побачити численні метеори, що летять ніби з однієї точки на небосхилі. |
| Болід | частина Сонячної системи, розташована між орбітами Марса і Юпітера, яка є місцем скупчення великої кількості об’єктів різних розмірів, переважно неправильної форми, що називаються астероїдами. |
| Пояс астероїдів | позасистемна одиниця відстані, уживана переважно в астрономії. Дорівнює середній відстані Землі від Сонця (≈149,6 млн км). |
| Астрономічна одиниця (а. о.) | це область Сонячної системи, розташована за орбітою Нептуна, приблизно на відстані від 30 до 50 астрономічних одиниць (а. о.) від Сонця. |
| Пояс Койпера | великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, яка рухається в небі. |
Посилання на додаткові джерела:
- https://uahistory.co/pidruchniki/prishlyak-astronomy-11-class-2019-profile-level/9.php#google_vignette
- https://www.youtube.com/watch?v=2YL1VM1TzWM&t=3s
Відео
Відео
3.1. Карликові планети
Перший об’єкт, розташований між орбітами Марсу та Юпітеру, був виявлений італійським астрономом Джузеппе Піацці увечері 1 січня 1801 року. Він отримав назву Церера — на честь римської богині землеробства. Протягом кількох років після відкриття Церери астрономи виявили ще три об’єкти між Марсом та Юпітером. Вони отримали назву Паллада, Юнона та Веста. Питання класифікації новознайдених небесних тіл тривалий час залишалося предметом дебатів. Оскільки навіть у найбільші телескопи ці об’єкти все одно виглядали як зорі, Вільям Гершель запропонував для їхнього позначення термін астероїди (тобто зореподібні). Проте більшість астрономів тієї епохи розглядали Цереру, Палладу, Юнону та Весту як планети.
Далі (у 1930 році) було відкрито Плутон — найбільшу планету такого класу. У 2003 р. було відкрито об’єкт, за розмірами трохи менший за Плутон. Деякі астрономи називали його 10 планетою, надавши неофіційну назву — Ксена. Це стало ударом для статусу-кво Плутона як 9-ої планети: якщо Плутон є планетою, то Ксена також.
Генеральна асамблея Міжнародного астрономічного союзу 24 серпня 2006 р. ухвалила рішення про позбавлення Плутона статусу планети.
- Який новий тип космічних об’єктів було засновано та чому всі планети «класу Плутон» було віднесено до них? За якими принципами відбувався розподіл?
Розглянь таблицю з основними характеристиками карликових планет Сонячної системи (Плутон, Церера, Ерида, Макемаке, Хаумеа).
| Планета | Діаметр (км) | Орбіта (а.о.) | Маса(10²¹ кг) | Температура (°C) | Атмосфера |
|---|---|---|---|---|---|
| Плутон | 2376 | 39.5 | 13.1 | -229 | Так, тонка |
| Церера | 940 | 2.8 | 0.94 | -105 | Ні |
| Ерида | 2326 | 68.0 | 16.7 | -243 | Так, тонка |
| Макемаке | 1430 | 45.8 | 3.1 | -239 | Так, дуже тонка |
| Хаумеа | 1960 | 43.3 | 4.0 | -241 | Ні |
- Яка карликова планета знаходиться найближче до Сонця, а яка — найдалі? Як це впливає на їхню температуру?
- Яка з карликових планет має найбільший діаметр, а яка — найменший? Яким чином це може вплинути на наявність атмосфери?
- На основі даних припустіть, яка з карликових планет могла б бути найбільш перспективною для дослідження космічними місіями і чому.
3.2. Астероїди
Кожному з астероїдів під час відкриття надається порядковий номер і назва, яку пропонує автор відкриття. Так, за номером 1709 зареєстрований астероїд Україна. Часто нові космічні тіла називають на честь країн, міст та видатних особистостей. Українські астрономи також уславили нашу країну та видатних співвітчизників: навколо Сонця обертаються астероїди 2171 Київ, 2983 Полтава, 2427 Кобзар, 2428 Каменяр, 2431 Сковорода, 4520 Довженко, 3448 Нарбут та ін. Сьогодні астрономи відкрили понад мільйон астероїдів. Орбіти більшості лежать у проміжку між Марсом та Юпітером. Для позначення цього регіону використовується термін — головний пояс астероїдів.
Згідно з досить поширеною помилкою, астероїди у Головному поясі — це уламки загиблої планети.
- Які факти говорять про те, що це є помилкою?
За сучасними даними, орбіту Землі перетинають близько 2000 астероїдів з діаметром більше 1 км і сотні тисяч з діаметром більше за 100 м. Хоча ймовірність зустрічі нашої планети з окремим астероїдом досить мала.
Залежно від свого хімічного складу та альбедо, усі астероїди діляться на безліч різних класів. У найбільш спрощеному вигляді можна виділити три основні різновиди астероїдів: вуглецеві (вони мають дуже темну поверхню), кремнієві (кам’яні) та металеві. На перші дві категорії припадає приблизно 75% та 17% від загальної кількості всіх відомих астероїдів.
- Чому дослідження хімічного складу астероїдів досить важливе для людства і як цю інформації ми можемо використати в майбутньому?
3.3. Комети
Комети — малі тіла Сонячної системи, орбіти яких дуже витягнуті еліпси. Від ступеня витягнутості залежить період обертання комет навколо Сонця (від 3-х до десятків мільйонів років). Назви кометам присвоюють за іменем першовідкривача (Енке, Галлея, Герасименко). Найзнаменитішою кометою можна вважати комету Галлея, яку спостерігають вже кілька тисячоліть. Уперше її орбіта була визначена Е. Галлеєм (1656-1742), комету було видно в 1682 р. і за допомогою ІІІ Закону Кеплера, він передбачив її появу в 1758 р. Останній раз її спостерігали в 1986 р., наступний її можна буде побачити у 2061 р.
Зазвичай комети, які знаходяться на великій відстані від Сонця, не видно із Землі. У комети розрізняють голову й хвіст, що виникає при наближенні до Сонця. Голова складається з ядра і світної оболонки (коми). Ядро (розміри 10-20 км) — це величезні грудки снігу зі вкрапленими тугоплавкими частинками. Із наближенням до Сонця комета стає видимою.
- Чому комети стають видимими, коли наближаються до Сонця?
Розглянь таблицю з основними характеристиками комет.
| Комета | Орбітальний період (роки) | Найменша відстань до Сонця (перигелій, а.о.) | Максимальна відстань від Сонця (а.о.) | Довжина хвоста (млн км) | Яскравість під час наближення |
|---|---|---|---|---|---|
| Галлея | 76 | 0.59 | 35.1 | 15 | Висока |
| Хейла-Боппа | ~2500 | 0.91 | ~370 | 40 | Дуже висока |
| 67P/Чурюмова-Герасименко | 6.45 | 1.24 | 5.68 | 10 | Середня |
| NEOWISE | ~4500 | 0.29 | ~450 | 20 | Висока |
- Порівняйте мінімальні відстані до Сонця (перигелій) комет. Як це може впливати на їхню активність?
- Які фактори, окрім відстані, можуть впливати на яскравість комети?
3.4. Метеороїди
Метеороїди утворюються внаслідок розпаду комет або подрібнення карликових планет після зіткнення. Потрапивши на космічній швидкості в земну атмосферу, ці дрібні тверді частинки спалахують, лишаючи яскравий слід — метеор. Якщо в атмосферу Землі вриваються значно великі частинки, то вони породжують яскраве явище, що виглядає як вогняна куля, що рухається в небі і супроводжується сильним гуркотом.
- Як називається таке явище?
Метеорне тіло, що впало на Землю, називають метеоритом.
Найбільшу швидкість має метеорит, який рухається назустріч руху Землі (50-70 км/с). Усі метеорити за складом діляться на три основних класи: кам’яні, залізокам’яні й залізні. Кам’яні метеорити близькі за хімічним складом до земних гірських порід: містять оксиди заліза, кремнію, магнію. Близько 90 % кам’яних метеоритів містять хондри — сферичні частинки розміром від мікроскопічних зерен до горошини. Такі кам’яні метеорити називають хондритами, інші кам’яні метеорити — ахондритами.
Після падіння великих метеоритів на поверхні Землі залишаються кратери. На Землі зараз відомо близько 150 кратерів, що отримали назву астроблеми (“зоряних ран”). Найдавніший на території України — Іллінецький (Вінницька область) — кратер із діаметром 7 км, глибиною 700 м, вік якого 400 млн років.
Найбільший метеорит виявлено в 1920 р. біля населеного пункту Гоба (Намібія) в Південно-Західній Африці. Це залізний метеорит масою близько 60 т. Метеорит Княгиня знайдено в 1866 р. у Закарпатській області, його маса становить 500 кг.
В Україні було знайдено всього 43 метеорити. Останній із них — залізний метеорит Верхній Салтів масою 9,5 кг — знайшли у 2001 р. під час розкопок стародавнього хазарського поселення в Харківській області.
Розглянь таблицю з основними характеристиками метеоритів.
| Тип метеорита | Склад | Густина (г/см³) | Частка серед знайдених (%) | Походження | Приклади |
|---|---|---|---|---|---|
| Залізні | Металеве залізо та нікель | 7.5–8.0 | 5 | Ядра великих астероїдів | Cape York, Gibeon |
| Кам’яні | Силікати (олівін, піроксен) | 3.0–3.5 | 94 | Кора великих астероїдів | Allende, Nakhla |
| Залізо-кам’яні | Залізо, силікати | 4.0–5.0 | 1 | Межа ядра та мантії астероїдів | Pallasites, Mesosiderites |
- Чи є зв’язок між походженням метеоритів і їхнім складом?
- Чому саме кам’яні метеорити найчастіше долітають до поверхні Землі?
Карта метеоритних падінь
Уявіть, що ви створюєте карту, яка показує місця падіння метеоритів по всьому світу. Відшукайте інформації про 3 метеорити. Кожен наступний рівень включає в себе також інформацію з минулого рівня.
- Рівень А: Позначте місця падіння метеоритів на карті світу та додайте коротку інформацію (назва, дата падіння, маса метеорита).
- Рівень В: + укажіть, як географічні особливості Землі можуть впливати на місця падіння кожного з метеоритів та їх збереження.
- Рівень С: + які наслідки падіння цих метеоритів були для людей (соціальні, наукові).
Перелічіть три факти, які ви дізналися на сьогоднішньому уроці про малі тіла Сонячної системи.
| 1. ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 2. ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 3. ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Відео
Відео
Відео
Відео
Ділись та обговорюй важливе