154. Енергоефективна архітектура. Частина 2
Матеріал
Урок №154. Енергоефективна архітектура. Частина 2

Мета уроку:
- сформувати в учнів розуміння принципів енергоефективної архітектури;
- навчити розрізняти пасивні й активні підходи до застосування енергоефективних рішень;
- сформувати вміння обґрунтовувати вибір технологій залежно від умов.
Цілі сталого розвитку:

Які цілі сталого розвитку (в порядку пріоритетності) опрацьовуємо на уроці:
- 11. Сталий розвиток міст і громад
- 10. Скорочення нерівності
- 7. Доступна та чиста енергія.
- 8. Гідна праця та економічне зростання
Ключові слова: енергоефективна будівля, інтелектуальна вентиляція, рекуперація, адаптивний фасад, машрабія, динамічне затінення, сонячні панелі.
План уроку:
- Мотивація
- Практична частина
- Попрактикуй самостійно
- Рефлексія
Очікувані результати для вчителя:
Очікувані результати для учнівства:
Дружня порада вчителю
Тривалість до 3 хв.
Чи може будівля працювати як живий організм — отримувати світло, виробляти енергію і сама підтримувати комфорт усередині?

Посилання на відео джерела:
Відео
Відео
Відео
Дружня порада вчителю
Тривалість до 22 хв.
Поради вчителю:
- Показати фото Powerhouse Brattørkaia та попросити учнів здогадатися, що робить цю будівлю особливою.
- Згадати від чого залежить кількість енергії, яка генерується сонячними панелями.
Завдання №1.
Powerhouse Brattørkaia — офісна будівля в Тронхеймі (Норвегія), зведена студією у 2012–2019 рр. За оцінками, будівництво Powerhouse Brattørkaia коштувало близько $34 мільйонів доларів. Це найпівнічніша у світі споруда, яка за весь життєвий цикл виробляє більше енергії, ніж споживає. Будівля генерує 500000 кВт·год на рік — удвічі більше, ніж потрібно для її функціювання. Надлишок енергії подається сусіднім будівлям і транспорту через мікромережу.

- Що важливіше для енергоефективної будівлі: власне виробництво енергії чи її економне використання? Чому?
Можлива відповідь: Обидва підходи важливі, але економія зменшує потребу в енергії, а виробництво її покриває або перевищує.
При будівництві будівлі було використано багато енергоефективних рішень.
Далі представлено декілька з таких рішень.
1. Сонячні панелі на даху та фасаді.
Площа сонячних панелей— близько 3000 м². розташовані на похилому п’ятикутному даху та частині південного й західного фасадів, щоб максимально вловлювати сонячне світло протягом року.

- Чи однакову кількість енергії виробляють панелі на південному, північному, східному та західному фасадах? Чому?
Можлива відповідь: Ні, південний фасад у північній півкулі отримує найбільше сонця, північний — найменше. - Як ви думаєте, чому архітектори вирішили встановити панелі навіть на фасадах, де сонячне світло потрапляє не так часто?
Можлива відповідь: Дозволяє використовувати відбите світло та виробляти енергію в різний час дня. - Як би змінилася ефективність панелей, якби будівля знаходилася ближче до екватора?
Можлива відповідь: Ефективність зросла б через більший кут падіння сонячних променів і більше годин сонячного світла. - Чи впливають на роботу сонячних панелей такі погодні умови, як сніг, лід або часті дощі? Як можна подолати ці проблеми?
Можлива відповідь: Сніг і лід блокують світло, дощ зменшує інтенсивність, але очищає; вирішення — підігрів, антипригарне покриття, нахил панелей. - Які ризики можуть виникнути при обслуговуванні панелей на високих фасадах? Як їх можна мінімізувати?
Можлива відповідь: Ризик падіння та травм; вирішення — платформи, страховка, дрони для інспекції. - Що могло б статися з ефективністю панелей, якби будівля була нижчою?
Можлива відповідь: Могла б втратити ефективність через затінення від інших об’єктів.

2. Інтелектуальна вентиляція з рекуперацією.
У будь-якій будівлі тепле повітря та нагріта вода, що зливаються в каналізацію (так звані сірі стоки — наприклад, після миття рук, душу, миття посуду), містять значну кількість енергії. Якщо просто викидати це тепло назовні, воно губиться, і систему опалення доводиться працювати більше.
Система вентиляції з рекуперацією тепла вловлює цю енергію, перед тим як повітря чи вода покинуть будівлю:
Повітряна рекуперація — тепле відпрацьоване повітря проходить через теплообмінник і передає своє тепло свіжому холодному повітрю, яке надходить з вулиці. При цьому повітряні потоки не змішуються, але тепло переходить.
Рекуперація з сірих стоків — гаряча вода з душів чи умивальників передає тепло холодній воді, що надходить у систему, через окремий теплообмінник.

- Як тепло з повітря і води передається новим потокам без їх змішування?
Можлива відповідь: Через теплообмінник, який передає тепло через стінки труб або пластин, не змішуючи рідини чи гази. - У яких типах будівель (школи, лікарні, офіси, житлові комплекси) така система буде найбільш корисною?
Можлива відповідь: У лікарнях, школах, спортивних центрах, великих офісах — де великі обсяги вентиляції чи гарячої води. - Чи є рекуперація однаково ефективною в різних кліматичних зонах?
Можлива відповідь: У холодному кліматі ефективність вища через більший перепад температур. - Чи можна вважати цю технологію «обов’язковою» для сучасного енергоефективного будівництва?
Можлива відповідь: Для високих стандартів енергоефективності — так, у базовому будівництві може бути опційною. - Якщо є дешевші способи зменшити тепловтрати (утеплення, енергоефективні вікна), чи варто використовувати рекуперацію?
Можлива відповідь: Варто, якщо потрібна додаткова економія після впровадження дешевших заходів.
3. Опалення й охолодження морською водою
Система працює на принципі теплового насоса з використанням морської води як стабільного джерела тепла або холоду.
Взимку морська вода на глибині зберігає відносно високу температуру
(приблизно +4…+8 °C), навіть коли повітря на вулиці може бути значно холоднішим.
Тепловий насос «забирає» це тепло й передає його у систему опалення будівлі.
Влітку морська вода зазвичай прохолодніша за температуру повітря, тому її можна використовувати для охолодження приміщень, передаючи холод через теплообмінник у систему кондиціонування.

- Чому важливо забирати морську воду з певної глибини, а не з поверхні?
Як тепловий насос може отримати тепло з води, температура якої взимку лише +4…+8 °C?
Можлива відповідь: На глибині температура стабільна, тоді як на поверхні сильно коливається від погоди. - В яких регіонах актуально встановлювати таку систему, а в яких ні?. Чому?
Можлива відповідь: Актуально в прибережних регіонах із холодними зимами або спекотним літом; неефективно у теплих морях без значного перепаду температур. - Чи може така система зашкодити морській екосистемі, якщо забирати і повертати воду?
Можлива відповідь: Так, якщо змінювати температуру чи хімічний склад води; шкоду зменшують фільтрацією і контрольованим відведенням. - Якщо будівля вже має сонячні панелі, чи доцільно ще інвестувати у таке опалення?
4. Динамічне регулювання освітлення
Дружня порада вчителю
Поради вчителю:
- Показати коротке відео з прикладом роботи динамічного освітлення в офісі або школі.
- Обговорити з учнями, як вони відчувають себе в приміщеннях з різними рівнями світла.
- Підкреслити зв’язок між комфортом, економією та здоров’ям очей.
Динамічне регулювання освітлення — це інтелектуальна система, яка автоматично підлаштовує рівень штучного світла залежно від природного освітлення і присутності людей.
- Датчики освітленості вимірюють, скільки природного світла потрапляє в приміщення, і зменшують або збільшують яскравість ламп.
- Датчики руху та присутності вмикають світло лише там, де перебувають люди, і вимикають його в порожніх зонах.
- Перехід між рівнями яскравості відбувається плавно.

- Чому система не просто вмикає і вимикає світло, а змінює його яскравість поступово?
Можлива відповідь: Щоб уникнути різкого дискомфорту для очей і створити природний перехід. - У яких типах приміщень (школи, офіси, лікарні, підприємства) динамічне регулювання освітлення може дати найбільший ефект? Чому?
Можлива відповідь: Офіси та школи — багато часу при штучному світлі, значна економія й підвищення комфорту. - Які проблеми можуть виникнути, якщо датчику руху будуть налаштовані неналежним чином? Чи бував ти у ситуації коли датчик був налаштований неправильно?
Можлива відповідь: Світло може гаснути, коли люди нерухомі, або вмикатися без потреби; так, трапляється у громадських туалетах чи коридорах. - За яких умов використання цієї системи може окупитися швидше?
Можлива відповідь: При високих тарифах на електроенергію та великій кількості робочих годин. - Чому актуальність використання цієї технології це не тільки про економію коштів?
Можлива відповідь: Це також про комфорт, зменшення втоми очей та екологічне зниження споживання енергії. - Що складніше: створити будівлю, яка виробляє багато енергії, чи будівлю, яка витрачає дуже мало енергії? Обґрунтуйте відповідь.
Можлива відповідь: Зменшити витрати складніше, бо це потребує змін у конструкції, матеріалах та поведінці користувачів.
Завдання №2.
Al Bahr Towers — це пара 29-поверхових офісних хмарочосів в Абу-Дабі, ОАЕ, побудованих у 2012 році. Загальна висота кожної вежі становить близько 145 метрів, а сумарна площа офісних приміщень — понад 70000 м².
Будівлі були створені як нова штаб-квартира Ради з інвестицій Абу-Дабі та розташовані в діловому центрі міста. Незвичним елементом будівлі є адаптивний фасад, що поєднує естетику, культурну спадщину та передові технології пов’язані з енергоефективністю.
Фасад складається з понад 1000 рухомих трикутних панелей. Кожна панель автоматично відкривається або закривається залежно від положення сонця.

- У чому схожість по функціоналу між машрабією (традиційна арабська дерев’яна решітка на вікна та балкони) та сучасною системою затінення фасаду Al Bahr Towers? У чому принципова відмінність?
Можлива відповідь: Обидві системи зменшують нагрів приміщень і створюють тінь; відмінність — машрабія статична, панелі Al Bahr Towers рухомі й автоматизовані.
- Чому для будівлі в Абу-Дабі було важливо розробити систему динамічного затінення, а не обмежитися звичайними тонованими вікнами?
Можлива відповідь: Через сильну спеку й високу сонячну активність потрібен динамічний контроль освітлення та тепла, а не постійне затемнення. - Як би змінилося енергоспоживання будівлі, якби фасад не мав адаптивних панелей?
Можлива відповідь: Зросло б споживання енергії на кондиціонування. - Чи потрібна подібна система в регіонах із помірним кліматом, де немає надмірної спеки? Чому?
Можлива відповідь: У помірному кліматі потреба менша, але можливо використовувати для контролю блиску чи захисту від перегріву влітку. - Чи могла б така система виконувати ще якісь функції, окрім сонячного захисту? І навіщо в цій системі встановлений анемометр?
Можлива відповідь: Може зменшувати відблиски, підвищувати приватність; анемометр захищає систему, прибираючи панелі при сильному вітрі, захист від пилових бурь. - Чому панелі не просто встановлені на фасаді, а рухаються упродовж дня? Який практичний ефект дає їхня автоматична регуляція?
Можлива відповідь: Щоб реагувати на зміну положення сонця й підтримувати оптимальні умови всередині будівлі. - Якщо фасад захищає від сонця, чи може він погіршити природне освітлення і збільшити витрати на штучне світло? Як це можна вирішити?
Можлива відповідь: Може зменшити освітленість, але вирішується використанням прозорих матеріалів, світловідбивних панелей або автоматичним регулюванням відкритості.
Kuggen — це офісна будівля в Гетеборзі, Швеція, зведена у 2011 році. Вона має круглу форму, завдяки чому співвідношення зовнішньої поверхні до внутрішнього об’єму менше, а отже, знижуються тепловтрати. Фасад будівлі обладнаний рухомими екранами, які змінюють своє положення залежно від руху сонця, створюючи тінь на верхніх поверхах. Додатково ці екрани інтегровані з сонячними панелями, що одночасно забезпечують захист від прямих променів і виробляють електроенергію.

- Яка будівля більше орієнтована на пасивне зниження енергоспоживання, а яка — на активне виробництво енергії?
Можлива відповідь: Kuggen більше орієнтована на пасивне зниження енергоспоживання, Al Bahr Towers — на активне регулювання мікроклімату та захист від сонця. - Які адаптивні елементи фасаду використовує кожна будівля?
У чому принципова різниця між рухомими екранами Kuggen і панелями фасаду Al Bahr Towers?
Можлива відповідь: Kuggen — рухомі екрани з інтегрованими сонячними панелями; Al Bahr Towers — рухомі трикутні панелі. Різниця: у Kuggen екрани виконують одночасно затінення й генерацію енергії, а в Al Bahr — лише адаптивне затінення. - Як клімат кожного міста вплинув на форму будівлі?
Можлива відповідь: У Гетеборзі холодніший клімат, тому компактна кругла форма зменшує тепловтрати; в Абу-Дабі жарко, тому форма дозволяє ефективно застосовувати динамічне затінення. - Чи працювали б технології Al Bahr Towers у холодному кліматі Швеції, а Kuggen — у спекотному кліматі ОАЕ?
Можлива відповідь: Al Bahr Towers у Швеції були б менш ефективними через відсутність надмірного сонячного випромінювання; Kuggen в ОАЕ потребувала б сильнішого захисту від спеки та, ймовірно, іншої системи охолодження.
Дружня порада вчителю
Тривалість до 17 хв.
«Реставруй будівлю енергоефективно» (частина №2)
- Уточніть дані з частини №1
- Оберіть 3-4 енергоефективні рішення (лише назви) для вашої будівлі.
- На фото позначте місця реалізації енергоефективних рішень.
- Складіть короткий план реалізації
- Зараз (без великих витрат)
- Пізніше (потрібні кошти/дозволи)
- Ризики та їх мінімізація
- Захист робіт
- Назва будівлі
- Проблеми пов’язані з енергоефективністю будівлі
- Спосиби підвищення енергоефективності будівлі
- Ризики та їх мінімізаці
- Вплив реставрації на такі напрями (аспекти): історичний, економічний, культурний, туристичний та екологічний.
- Висновок
Дружня порада вчителю
Тривалість до 3 хв.
Опишіть одним реченням, яке з енергоефективних архітектурних рішень вас вразило найбільше і чому.
Сфотографуйте вдома або у своєму районі приклад енергоефективного рішення та підпишіть фото:
- Як воно економить енергію?
- Що це?
Урок №154. Енергоефективна архітектура. Частина 2
Мета уроку:
- сформувати в учнів розуміння принципів енергоефективної архітектури;
- навчити розрізняти пасивні й активні підходи до застосування енергоефективних рішень;
- сформувати вміння обґрунтовувати вибір технологій залежно від умов.
Цілі сталого розвитку:

Які цілі сталого розвитку (в порядку пріоритетності) опрацьовуємо на уроці:
- 11. Сталий розвиток міст і громад
- 10. Скорочення нерівності
- 7. Доступна та чиста енергія.
- 8. Гідна праця та економічне зростання
Ключові слова: енергоефективна будівля, інтелектуальна вентиляція, рекуперація, адаптивний фасад, машрабія, динамічне затінення, сонячні панелі.
План уроку:
- Мотивація
- Практична частина
- Попрактикуй самостійно
- Рефлексія
Очікувані результати для учнівства:
Чи може будівля працювати як живий організм — отримувати світло, виробляти енергію і сама підтримувати комфорт усередині?

Посилання на відео джерела:
Відео
Відео
Відео
Завдання №1.
Powerhouse Brattørkaia — офісна будівля в Тронхеймі (Норвегія), зведена студією у 2012–2019 рр. За оцінками, будівництво Powerhouse Brattørkaia коштувало близько $34 мільйонів доларів. Це найпівнічніша у світі споруда, яка за весь життєвий цикл виробляє більше енергії, ніж споживає. Будівля генерує 500000 кВт·год на рік — удвічі більше, ніж потрібно для її функціювання. Надлишок енергії подається сусіднім будівлям і транспорту через мікромережу.

- Що важливіше для енергоефективної будівлі: власне виробництво енергії чи її економне використання? Чому?
При будівництві будівлі було використано багато енергоефективних рішень.
Далі представлено декілька з таких рішень.
1. Сонячні панелі на даху та фасаді.
Площа сонячних панелей— близько 3000 м². розташовані на похилому п’ятикутному даху та частині південного й західного фасадів, щоб максимально вловлювати сонячне світло протягом року.

- Чи однакову кількість енергії виробляють панелі на південному, північному, східному та західному фасадах? Чому?
- Як ви думаєте, чому архітектори вирішили встановити панелі навіть на фасадах, де сонячне світло потрапляє не так часто?
- Як би змінилася ефективність панелей, якби будівля знаходилася ближче до екватора?
- Чи впливають на роботу сонячних панелей такі погодні умови, як сніг, лід або часті дощі? Як можна подолати ці проблеми?
- Які ризики можуть виникнути при обслуговуванні панелей на високих фасадах? Як їх можна мінімізувати?
- Що могло б статися з ефективністю панелей, якби будівля була нижчою?

2. Інтелектуальна вентиляція з рекуперацією.
У будь-якій будівлі тепле повітря та нагріта вода, що зливаються в каналізацію (так звані сірі стоки — наприклад, після миття рук, душу, миття посуду), містять значну кількість енергії. Якщо просто викидати це тепло назовні, воно губиться, і систему опалення доводиться працювати більше.
Система вентиляції з рекуперацією тепла вловлює цю енергію, перед тим як повітря чи вода покинуть будівлю:
Повітряна рекуперація — тепле відпрацьоване повітря проходить через теплообмінник і передає своє тепло свіжому холодному повітрю, яке надходить з вулиці. При цьому повітряні потоки не змішуються, але тепло переходить.
Рекуперація з сірих стоків — гаряча вода з душів чи умивальників передає тепло холодній воді, що надходить у систему, через окремий теплообмінник.

- Як тепло з повітря і води передається новим потокам без їх змішування?
- У яких типах будівель (школи, лікарні, офіси, житлові комплекси) така система буде найбільш корисною?
- Чи є рекуперація однаково ефективною в різних кліматичних зонах?
- Чи можна вважати цю технологію «обов’язковою» для сучасного енергоефективного будівництва?
- Якщо є дешевші способи зменшити тепловтрати (утеплення, енергоефективні вікна), чи варто використовувати рекуперацію?
3. Опалення й охолодження морською водою
Система працює на принципі теплового насоса з використанням морської води як стабільного джерела тепла або холоду.
Взимку морська вода на глибині зберігає відносно високу температуру
(приблизно +4…+8 °C), навіть коли повітря на вулиці може бути значно холоднішим.
Тепловий насос «забирає» це тепло й передає його у систему опалення будівлі.
Влітку морська вода зазвичай прохолодніша за температуру повітря, тому її можна використовувати для охолодження приміщень, передаючи холод через теплообмінник у систему кондиціонування.

- Чому важливо забирати морську воду з певної глибини, а не з поверхні?
Як тепловий насос може отримати тепло з води, температура якої взимку лише +4…+8 °C? - В яких регіонах актуально встановлювати таку систему, а в яких ні?. Чому?
- Чи може така система зашкодити морській екосистемі, якщо забирати і повертати воду?
- Якщо будівля вже має сонячні панелі, чи доцільно ще інвестувати у таке опалення?
4. Динамічне регулювання освітлення
Динамічне регулювання освітлення — це інтелектуальна система, яка автоматично підлаштовує рівень штучного світла залежно від природного освітлення і присутності людей.
- Датчики освітленості вимірюють, скільки природного світла потрапляє в приміщення, і зменшують або збільшують яскравість ламп.
- Датчики руху та присутності вмикають світло лише там, де перебувають люди, і вимикають його в порожніх зонах.
- Перехід між рівнями яскравості відбувається плавно.

- Чому система не просто вмикає і вимикає світло, а змінює його яскравість поступово?
- У яких типах приміщень (школи, офіси, лікарні, підприємства) динамічне регулювання освітлення може дати найбільший ефект? Чому?
- Які проблеми можуть виникнути, якщо датчику руху будуть налаштовані неналежним чином? Чи бував ти у ситуації коли датчик був налаштований неправильно?
- За яких умов використання цієї системи може окупитися швидше?
- Чому актуальність використання цієї технології це не тільки про економію коштів?
- Що складніше: створити будівлю, яка виробляє багато енергії, чи будівлю, яка витрачає дуже мало енергії? Обґрунтуйте відповідь.
Завдання №2.
Al Bahr Towers — це пара 29-поверхових офісних хмарочосів в Абу-Дабі, ОАЕ, побудованих у 2012 році. Загальна висота кожної вежі становить близько 145 метрів, а сумарна площа офісних приміщень — понад 70000 м².
Будівлі були створені як нова штаб-квартира Ради з інвестицій Абу-Дабі та розташовані в діловому центрі міста. Незвичним елементом будівлі є адаптивний фасад, що поєднує естетику, культурну спадщину та передові технології пов’язані з енергоефективністю.
Фасад складається з понад 1000 рухомих трикутних панелей. Кожна панель автоматично відкривається або закривається залежно від положення сонця.

- У чому схожість по функціоналу між машрабією (традиційна арабська дерев’яна решітка на вікна та балкони) та сучасною системою затінення фасаду Al Bahr Towers? У чому принципова відмінність?
- Чому для будівлі в Абу-Дабі було важливо розробити систему динамічного затінення, а не обмежитися звичайними тонованими вікнами?
- Як би змінилося енергоспоживання будівлі, якби фасад не мав адаптивних панелей?
- Чи потрібна подібна система в регіонах із помірним кліматом, де немає надмірної спеки? Чому?
- Чи могла б така система виконувати ще якісь функції, окрім сонячного захисту? І навіщо в цій системі встановлений анемометр?
- Чому панелі не просто встановлені на фасаді, а рухаються упродовж дня? Який практичний ефект дає їхня автоматична регуляція?
- Якщо фасад захищає від сонця, чи може він погіршити природне освітлення і збільшити витрати на штучне світло? Як це можна вирішити?
Kuggen — це офісна будівля в Гетеборзі, Швеція, зведена у 2011 році. Вона має круглу форму, завдяки чому співвідношення зовнішньої поверхні до внутрішнього об’єму менше, а отже, знижуються тепловтрати. Фасад будівлі обладнаний рухомими екранами, які змінюють своє положення залежно від руху сонця, створюючи тінь на верхніх поверхах. Додатково ці екрани інтегровані з сонячними панелями, що одночасно забезпечують захист від прямих променів і виробляють електроенергію.

- Яка будівля більше орієнтована на пасивне зниження енергоспоживання, а яка — на активне виробництво енергії?
- Які адаптивні елементи фасаду використовує кожна будівля?
У чому принципова різниця між рухомими екранами Kuggen і панелями фасаду Al Bahr Towers? - Як клімат кожного міста вплинув на форму будівлі?
- Чи працювали б технології Al Bahr Towers у холодному кліматі Швеції, а Kuggen — у спекотному кліматі ОАЕ?
«Реставруй будівлю енергоефективно» (частина №2)
- Уточніть дані з частини №1
- Оберіть 3-4 енергоефективні рішення (лише назви) для вашої будівлі.
- На фото позначте місця реалізації енергоефективних рішень.
- Складіть короткий план реалізації
- Зараз (без великих витрат)
- Пізніше (потрібні кошти/дозволи)
- Ризики та їх мінімізація
- Захист робіт
- Назва будівлі
- Проблеми пов’язані з енергоефективністю будівлі
- Спосиби підвищення енергоефективності будівлі
- Ризики та їх мінімізаці
- Вплив реставрації на такі напрями (аспекти): історичний, економічний, культурний, туристичний та екологічний.
- Висновок
Опишіть одним реченням, яке з енергоефективних архітектурних рішень вас вразило найбільше і чому.
Сфотографуйте вдома або у своєму районі приклад енергоефективного рішення та підпишіть фото:
- Як воно економить енергію?
- Що це?


Ділись та обговорюй важливе