217. Орієнтування по зорям. Карта зоряного неба. Частина 1.

Урок №217. Орієнтування по зорям. Карта зоряного неба. Частина 1.

---

Мета уроку:

• формувати в учнів уявлення про зоряне небо, сузір’я та принципи їхнього спостереження;
• розвинути навички орієнтування на небесній сфері за допомогою інтерактивних карт і визначення часу сходу, кульмінації та заходу сузір’їв;
• сприяти усвідомленню сезонних змін у видимості сузір’їв та зв’язку цих змін з рухом Землі.

Цілі сталого розвитку: 

Які цілі сталого розвитку опрацьовуємо на уроці:

• ЦСР 9: Промисловість, інновації та інфраструктура
• ЦСР 12:  Відповідальне споживання та виробництво
• ЦСР 17: Партнерство заради сталого розвитку

Ключові слова: астрономічна одиниця, світловий рік, зорі, сузір’я, змінні зорі, небесна сфера, зеніт, надир, математичний горизонт, коло висоти, вісь світу, полюси світу, Полярна зоря, небесний екватор, точки сходу та заходу, небесний меридіан, полуденна лінія, екліптика, зоряна карта, зимовий трикутник, літній трикутник, рух Землі, циркумполярні сузір’я.

План уроку:

1. Мотивація
2. Теоретичний блок
3. Практична частина
4. Попрактикуй самостійно
5. Рефлексія

Очікувані результати для учнівства:

Очікувані результати для вчителя:

---

Дружня порада вчителю

Тривалість: до 3 хв.

1. Навіщо астрономи поділили небо на сузір’я, якщо зорі знаходяться на різних відстанях? 
2. Чому одні й ті самі зорі можуть утворювати зовсім різні фігури в різних культурах (наприклад, у греків і китайців)?
3. Чи залишаться знайомі нам сузір’я такими ж через 10000 років, чи їхні форми зміняться?

---

Посилання на відео джерела:

---

Дружня порада вчителю

Тривалість: до 7 хв.

1. Пояснюйте через аналогії та порівняння:
Щоб учні зрозуміли масштаби космічних відстаней, порівняйте 1 астрономічну одиницю із звичними дистанціями (наприклад, відстань від Києва до Нью-Йорка у тисячі разів менша).
Наведіть приклад із світловим роком: «Якби світло було автомобілем, що рухається зі швидкістю 300 000 км/с, за рік воно проїхало б близько 10 трильйонів кілометрів.»

2. Ілюструйте матеріал візуально:
Використовуйте інтерактивні карти зоряного неба (Stellarium, Sky & Telescope).
Показуйте малюнки або схеми небесної сфери (зеніт, надир, екліптика, полюси світу).

3. Зверніть увагу на історію та культуру:
Розкажіть учням легенди про грецькі міфологічні сузір’я (Андромеда, Персей, Пегас).

4. Працюйте з картами та симуляціями
Використайте https://stellarium-web.org/, щоб показати зоряне небо для вашого міста у реальному часі. Нехай учні знайдуть 2–3 знайомі сузір’я на інтерактивній карті.

Відстані в космічному просторі такі великі, що вимірювати їх у звичайних метрах чи кілометрах незручно, тому астрономи вибрали одиницями вимірювання астрономічну одиницю (середня відстань від Сонця до Землі =149,6 млн. км.) та світловий рік (відстань яку проходить світло за 1 рік, 1св.рік =1013км.)

За межами Сонячної системи, на відстані більше ніж 100000 астрономічних одиниць, починається зона тяжіння інших зір. У ясну безмісячну ніч неозброєним оком над горизонтом можна бачити близько 3 000 зір (на небі всього 6000 видимих оком зір). Видиме розташування зір змінюється надзвичайно повільно і зміну їх положення на небі без точних вимірів помітити майже неможливо. Це спонукало за незапам’ятних часів поділити небо на окремі ділянки за певною конфігурацією розміщення зір – сузір’я. У 1922 р на Міжнародному з’їзді астрономів небо було поділено на 88 сузір’їв.(до цього було 108) (рис.2).

Сузір’я – це певна ділянка зоряного неба з чітко окресленими межами, що включає всі належні їй світила і має власну назву.

Деякі назви сузір’їв пов’язані з грецькою міфологією (Андромеда, Персей, Пегас…), деякі з предметами, що нагадують фігури, утворювані яскравими зорями сузір’їв (Стріла, Трикутник, Південний хрест…), які дістали назви тварин ( Гончі Пси, Дельфін, Дракон, Лебідь…) тощо.

Майже 500 р. тому зорі в кожному сузір’ї було позначено літерами грецького алфавіту (α, β, γ…).у порядку зменшення яскравості зір. Зорі, яскравість яких змінюється з часом, позначають однією або двома латинськими літерами (R, S, ZZ..). Якщо в сузір’ї змінних зір більше ніж 334 ( стільки комбінацій можна утворити з однієї і двох літер), вони позначаються індексом V і цифрою (наприклад, V335, V336…).

Під час спостережень здається, що всі небесні світила розташовані на уявній сферичній поверхні неба, однаково віддаленій від спостерігача. Цю поверхню називають небесною сферою – уявною сферою довільного радіуса, в центрі якої знаходиться око спостерігача, а всі світила проектуються на її поверхню.

Прямовисна лінія – лінія, що проходить через центр небесної сфери вздовж тіла спостерігача; її верхня точка – зеніт (z), нижня – надир (z’). Її напрям визначає сила тяжіння, що встановлюється за допомогою виска (рис.3).

Математичний горизонт – площина, перпендикулярна до прямовисної лінії.
Коло висоти (вертикальне коло) – велике коло небесної сфери, яке проходить через зеніт, світило та надир.

Небесна сфера здійснює видиме обертання навколо осі світу – уявної лінії, що перетинає небесну сферу в точках полюсів світу (P і P’). Полюс, навколо якого сфера обертається проти годинникової стрілки, називається Північним полюсом світу – він розташований біля Полярної зорі (α Малої Ведмедиці). Висота полюса світу над горизонтом дорівнює географічній широті місцевості (φ). Південний полюс світу розташований у сузір’ї Октанта (рис.5)

Небесний екватор – велике коло небесної сфери, перпендикулярне до осі світу, що ділить її на північну та південну півкулі.
Точки сходу (E) та заходу (W) – місця перетину екватора з математичним горизонтом.

Небесний меридіан – коло, що проходить через зеніт, полюси світу та надир, перетинаючи горизонт у точках півночі (N) та півдня (S). Лінія, що з’єднує ці точки, називається полуденною лінією.

Коло схилень (годинникове коло) – велике коло, яке проходить через полюси світу та світило.

Екліптика – коло, по якому протягом року рухається центр Сонця. Вона нахилена до небесного екватора під кутом ε = 23°26,5, перетинаючи його в точках рівнодень та сонцестояння.

Полюс світу залишається на одному місці, а решта світил здійснює добовий рух по небесних паралелях, паралельних небесному екватору.

Земля обертається навколо своєї осі із заходу на схід, тому нам здається, що зоряне небо рухається у зворотному напрямку – зі сходу на захід. Унаслідок цього всі зорі та сузір’я, за винятком полярних, з’являються на сході, піднімаються над горизонтом і поступово «зникають» на заході.

Схід сузір’я на небі – це момент, коли сузір’я (або його яскраві зорі) з’являється на східній частині горизонту внаслідок видимого добового обертання небесної сфери.

Захід сузір’я на небі – це момент, коли сузір’я зникає за західним горизонтом, ніби «занурюючись під нього», також через добовий рух небесної сфери, викликаний обертанням Землі (рис.7).

---

Дружня порада вчителю

Тривалість: до 15 хв.
1. Перед виконанням завдання продемонструйте, як користуватися сайтом Stellarium Web. Поясніть, як змінювати місце спостереження (Запоріжжя – Сідней).
Покажіть, як увімкнути/вимкнути назви сузір’їв та лінії їхніх контурів.
Потренуйтеся разом з учнями

2. Використовуйте знайомі сузір’я як орієнтири
Для північної півкулі орієнтуйтеся на Велику Ведмедицю, Кассіопею, Оріон (як приклад зимового).
Для південної — покажіть Південний Хрест, Центавра, Павука.
Для спільних сузір’їв підійдуть ті, що розташовані поблизу небесного екватора (Оріон, Водолій, Пегас).

3. Поясніть фізичні причини різниці в небі
Поясніть, що Земля – це куля, і спостерігачі з різних півкуль бачать різні частини зоряного купола.
Дайте учням просту схему з небесною сферою і покажіть, як розташування горизонтів «відрізає» видиму частину неба.

4. Робота в групах
Нехай учні об’єднаються в групу, так буде швидше та цікавіше для них.

Завдання №1

Порівняння зоряного неба Північної та Південної півкулі (рис.8, рис.9)На фото зображені північна півкуля зоряного неба (Запоріжжя, Україна) та південна півкуля (Сідней, Австралія) 21.07.2025. Замість готових фото можна скористатися симуляцією https://stellarium-web.org/

1. Наведіть приклади сузір’я, які присутні на обох півкулях.
2.  Наведіть приклади сузір’я які видно лише в південній півкулі.
3.  Наведіть приклади сузір’я які видно лише в північній півкулі.
4. Заповніть табл.1, вказавши назви сузір’їв на українській мові.

Сузір’я (тільки Сідней)	Сузір’я (спільні)	Сузір’я (тільки Запоріжжя)

5. Поясніть, чому Полярна зірка не видима з Південної півкулі?
6. Чому небо виглядає різним з різних півкуль Землі?

---

Завдання №2

Дружня порада вчителю

1. Попередня демонстрація інтерфейсу
Перед тим, як дати завдання, покажіть на екрані, як відкрити Sky & Telescope Interactive Sky Chart.
Поясніть:

• Як встановити місцезнаходження (Україна – Запоріжжя або своє місто).
• Як змінювати дату та час (календар і поле для годин).
• Як включати підписи сузір’їв, контури та яскраві зорі.

2. Допомога з пошуком зимових та літніх сузір’їв
Дайте учням орієнтири для пошуку:
Зимові (січень): Оріон, Телець, Близнюки, Возничий, Великий Пес.
Літні (липень): Лебідь, Ліра, Орел, Пегас, Стріла.
Спільні: Велика Ведмедиця, Кассіопея, Цефей (циркумполярні).
Розкажіть, що “зимовий трикутник” та “літній трикутник” допомагають знайти сузір’я-орієнтири.

3. Поясніть сезонні зміни
Зверніть увагу учнів, що взимку бачимо ті сузір’я, які знаходяться на протилежному боці Сонця, а влітку — інші.
Додайте просте пояснення: обертання Землі навколо Сонця «змінює» нічну сторону неба.

4. Оріон як приклад.
Покажіть, що Оріон добре видно в січні, але зникає у червні, оскільки вдень він знаходиться на небі поруч із Сонцем.
Використайте це, щоб пояснити, чому зимові сузір’я «зникають» улітку.

5. Робота з полярними сузір’ями
Поясніть, що Велика Ведмедиця та Кассіопея не зникають, але змінюють своє положення (обертаються навколо Полярної зорі).
Запропонуйте учням поспостерігати, як їхнє положення змінюється між січнем і липнем.

6. Робота в групах.
учні об’єднаються в групу, так буде швидше та цікавіше для них.

Відкрийте інтерактивну карту зоряного неба Sky & Telescope https://skyandtelescope.org/interactive-sky-chart/
Встановіть своє місцезнаходження.
Перегляньте карту неба на 15 січня о 22:00 та на 15 липня о 22:00.

1. Аналіз змін сузір’їв (табл.2)

Зимові сузір’я (січень)	Літні сузір’я (липень)	Спільні (видимі цілий рік)

2. Порівняй розташування сузір’я Оріон у січні та у червні.
3. Де воно знаходиться на зимовому небі. Чому його не видно влітку?
4. Знайдіть на карті:
   • «Зимовий трикутник» (зорі Сіріус – Проціон – Бетельгейзе).
   • «Літній трикутник» (зорі Вега – Денеб – Альтаїр).
5. Чи змінюються положення полярні сузір’я (Велика Ведмедиця, Кассіопея) залежно від пори року?
6. Як рух Землі навколо Сонця впливає на видимість різних сузір’їв у різні пори року?
7. Як би ти пояснив, чому зоряні карти потрібно створювати для певної дати та часу?
8. Інтерфейс якої програми https://stellarium-web.org/ чи Sky & Telescope.
   Тобі здався зручнішим? Чому?

---

Дружня порада вчителю

Тривалість: до 17 хв.
1. Поясніть логіку роботи з рухомою картою зоряного неба.
Перед початком роботи наочно продемонструйте як обертати карту:
Проти годинникової стрілки — щоб «перемотати час вперед».
За годинниковою — щоб «повернутися в минуле». Покажіть, як знайти сузір’я.

2. Вкажіть часові підказки
Поясніть, що сузір’я не завжди з’являються рівно опівночі — іноді їхній схід/захід відбувається вдень (тому пишемо «Н/Д»).
Попросіть учнів змінювати час на карті по 1-2 години й дивитися, коли сузір’я з’являється/зникає.

3. Акцентуйте на груповій роботі (3-5 учнів)

Практична: Час сходу та заходу сузір’їв (рис.10).
Інструкція для учнів:

1. Відкрийте карту зоряного неба:

• https://drifted.in/planisphere-app/app/index.xhtml

або скористайтяся роздрукованою картою

• https://drifted.in/planisphere-app/app/out/planisphere6906659767239718621.html

2. Налаштуйте мову

3. Оберіть широту на якій знаходишся, сезон та дату, які відповідають поточному часу
Обертайте карту ПРОТИ годинникової стрілки, щоб перемотати час уперед.
Щоб побачити, як небо виглядало раніше — обертайте за годинниковою стрілкою.

4. Визначте час:
Схід: коли перша яскрава зоря сузір’я з’являється на східному краї карти.
Кульмінація: коли сузір’я знаходиться найвище над горизонтом (його яскраві зорі опиняються у верхній частині карти).
Захід: коли остання яскрава зоря сузір’я зникає за західним краєм карти.
Якщо важко визначити точний момент, вважайте, що сузір’я зайшло, коли більшість його яскравих зір уже зникли за горизонтом.

5. Запишіть отримані дані (табл.3).
Якщо зоря або сузір’я сходить або заходить у проміжку 6:00–18:00 (вдень), напишіть «Н/Д» (немає даних).
Пам’ятайте: деякі сузір’я видно на небі завжди (вони циркумполярні).
Для таких сузір’їв у графах «Час сходу» та «Час заходу» пишіть: «Видно всю ніч».

Табл.3

№	Сузір’я	Час сходу	Час кульмінації	Час заходу
1	Велика Ведмедиця
2	Лебідь
3	Кассіопея
4	Ліра
5	Пегас
6	Андромеда
7	Персей
8	Оріон
9	Телець

Рівень А: 3 сузір’я
Рівень В: 6 сузір’їв
Рівень С: 9 сузір’їв

---

Дружня порада вчителю

Тривалість: до 3 хв.

«3 речі»
Назвіть:
1 сузір’я, яке ви вже знали,
1 сузір’я, яке сьогодні знайшли вперше,
1 запитання, яке у вас залишилось після уроку.

---

Урок №217. Орієнтування по зорям. Карта зоряного неба. Частина 1.

---

Мета уроку:

• формувати в учнів уявлення про зоряне небо, сузір’я та принципи їхнього спостереження;
• розвинути навички орієнтування на небесній сфері за допомогою інтерактивних карт і визначення часу сходу, кульмінації та заходу сузір’їв;
• сприяти усвідомленню сезонних змін у видимості сузір’їв та зв’язку цих змін з рухом Землі.

Цілі сталого розвитку: 

Які цілі сталого розвитку опрацьовуємо на уроці:

• ЦСР 9: Промисловість, інновації та інфраструктура
• ЦСР 12:  Відповідальне споживання та виробництво
• ЦСР 17: Партнерство заради сталого розвитку

Ключові слова: астрономічна одиниця, світловий рік, зорі, сузір’я, змінні зорі, небесна сфера, зеніт, надир, математичний горизонт, коло висоти, вісь світу, полюси світу, Полярна зоря, небесний екватор, точки сходу та заходу, небесний меридіан, полуденна лінія, екліптика, зоряна карта, зимовий трикутник, літній трикутник, рух Землі, циркумполярні сузір’я.

План уроку:

1. Мотивація
2. Теоретичний блок
3. Практична частина
4. Попрактикуй самостійно
5. Рефлексія

Очікувані результати для учнівства:

---

1. Навіщо астрономи поділили небо на сузір’я, якщо зорі знаходяться на різних відстанях? 
2. Чому одні й ті самі зорі можуть утворювати зовсім різні фігури в різних культурах (наприклад, у греків і китайців)?
3. Чи залишаться знайомі нам сузір’я такими ж через 10000 років, чи їхні форми зміняться?

---

Посилання на відео джерела:

---

Відстані в космічному просторі такі великі, що вимірювати їх у звичайних метрах чи кілометрах незручно, тому астрономи вибрали одиницями вимірювання астрономічну одиницю (середня відстань від Сонця до Землі =149,6 млн. км.) та світловий рік (відстань яку проходить світло за 1 рік, 1св.рік =1013км.)

За межами Сонячної системи, на відстані більше ніж 100000 астрономічних одиниць, починається зона тяжіння інших зір. У ясну безмісячну ніч неозброєним оком над горизонтом можна бачити близько 3 000 зір (на небі всього 6000 видимих оком зір). Видиме розташування зір змінюється надзвичайно повільно і зміну їх положення на небі без точних вимірів помітити майже неможливо. Це спонукало за незапам’ятних часів поділити небо на окремі ділянки за певною конфігурацією розміщення зір – сузір’я. У 1922 р на Міжнародному з’їзді астрономів небо було поділено на 88 сузір’їв.(до цього було 108) (рис.2).

Сузір’я – це певна ділянка зоряного неба з чітко окресленими межами, що включає всі належні їй світила і має власну назву.

Деякі назви сузір’їв пов’язані з грецькою міфологією (Андромеда, Персей, Пегас…), деякі з предметами, що нагадують фігури, утворювані яскравими зорями сузір’їв (Стріла, Трикутник, Південний хрест…), які дістали назви тварин ( Гончі Пси, Дельфін, Дракон, Лебідь…) тощо.

Майже 500 р. тому зорі в кожному сузір’ї було позначено літерами грецького алфавіту (α, β, γ…).у порядку зменшення яскравості зір. Зорі, яскравість яких змінюється з часом, позначають однією або двома латинськими літерами (R, S, ZZ..). Якщо в сузір’ї змінних зір більше ніж 334 ( стільки комбінацій можна утворити з однієї і двох літер), вони позначаються індексом V і цифрою (наприклад, V335, V336…).

Під час спостережень здається, що всі небесні світила розташовані на уявній сферичній поверхні неба, однаково віддаленій від спостерігача. Цю поверхню називають небесною сферою – уявною сферою довільного радіуса, в центрі якої знаходиться око спостерігача, а всі світила проектуються на її поверхню.

Прямовисна лінія – лінія, що проходить через центр небесної сфери вздовж тіла спостерігача; її верхня точка – зеніт (z), нижня – надир (z’). Її напрям визначає сила тяжіння, що встановлюється за допомогою виска (рис.3).

Математичний горизонт – площина, перпендикулярна до прямовисної лінії.
Коло висоти (вертикальне коло) – велике коло небесної сфери, яке проходить через зеніт, світило та надир.

Небесна сфера здійснює видиме обертання навколо осі світу – уявної лінії, що перетинає небесну сферу в точках полюсів світу (P і P’). Полюс, навколо якого сфера обертається проти годинникової стрілки, називається Північним полюсом світу – він розташований біля Полярної зорі (α Малої Ведмедиці). Висота полюса світу над горизонтом дорівнює географічній широті місцевості (φ). Південний полюс світу розташований у сузір’ї Октанта (рис.5)

Небесний екватор – велике коло небесної сфери, перпендикулярне до осі світу, що ділить її на північну та південну півкулі.
Точки сходу (E) та заходу (W) – місця перетину екватора з математичним горизонтом.

Небесний меридіан – коло, що проходить через зеніт, полюси світу та надир, перетинаючи горизонт у точках півночі (N) та півдня (S). Лінія, що з’єднує ці точки, називається полуденною лінією.

Коло схилень (годинникове коло) – велике коло, яке проходить через полюси світу та світило.

Екліптика – коло, по якому протягом року рухається центр Сонця. Вона нахилена до небесного екватора під кутом ε = 23°26,5, перетинаючи його в точках рівнодень та сонцестояння.

Полюс світу залишається на одному місці, а решта світил здійснює добовий рух по небесних паралелях, паралельних небесному екватору.

Земля обертається навколо своєї осі із заходу на схід, тому нам здається, що зоряне небо рухається у зворотному напрямку – зі сходу на захід. Унаслідок цього всі зорі та сузір’я, за винятком полярних, з’являються на сході, піднімаються над горизонтом і поступово «зникають» на заході.

Схід сузір’я на небі – це момент, коли сузір’я (або його яскраві зорі) з’являється на східній частині горизонту внаслідок видимого добового обертання небесної сфери.

Захід сузір’я на небі – це момент, коли сузір’я зникає за західним горизонтом, ніби «занурюючись під нього», також через добовий рух небесної сфери, викликаний обертанням Землі (рис.7).

---

Завдання №1

Порівняння зоряного неба Північної та Південної півкулі (рис.8, рис.9)На фото зображені північна півкуля зоряного неба (Запоріжжя, Україна) та південна півкуля (Сідней, Австралія) 21.07.2025. Замість готових фото можна скористатися симуляцією https://stellarium-web.org/

1. Наведіть приклади сузір’я, які присутні на обох півкулях.
2.  Наведіть приклади сузір’я які видно лише в південній півкулі.
3.  Наведіть приклади сузір’я які видно лише в північній півкулі.
4. Заповніть табл.1, вказавши назви сузір’їв на українській мові.

Сузір’я (тільки Сідней)	Сузір’я (спільні)	Сузір’я (тільки Запоріжжя)

5. Поясніть, чому Полярна зірка не видима з Південної півкулі?
6. Чому небо виглядає різним з різних півкуль Землі?

---

Завдання №2

Відкрийте інтерактивну карту зоряного неба Sky & Telescope https://skyandtelescope.org/interactive-sky-chart/
Встановіть своє місцезнаходження.
Перегляньте карту неба на 15 січня о 22:00 та на 15 липня о 22:00.

1. Аналіз змін сузір’їв (табл.2)

Зимові сузір’я (січень)	Літні сузір’я (липень)	Спільні (видимі цілий рік)

2. Порівняй розташування сузір’я Оріон у січні та у червні.
3. Де воно знаходиться на зимовому небі. Чому його не видно влітку?
4. Знайдіть на карті:
   • «Зимовий трикутник» (зорі Сіріус – Проціон – Бетельгейзе).
   • «Літній трикутник» (зорі Вега – Денеб – Альтаїр).
5. Чи змінюються положення полярні сузір’я (Велика Ведмедиця, Кассіопея) залежно від пори року?
6. Як рух Землі навколо Сонця впливає на видимість різних сузір’їв у різні пори року?
7. Як би ти пояснив, чому зоряні карти потрібно створювати для певної дати та часу?
8. Інтерфейс якої програми https://stellarium-web.org/ чи Sky & Telescope.
   Тобі здався зручнішим? Чому?

---

Практична: Час сходу та заходу сузір’їв (рис.10).
Інструкція для учнів:

1. Відкрийте карту зоряного неба:

• https://drifted.in/planisphere-app/app/index.xhtml

або скористайтяся роздрукованою картою

• https://drifted.in/planisphere-app/app/out/planisphere6906659767239718621.html

2. Налаштуйте мову

3. Оберіть широту на якій знаходишся, сезон та дату, які відповідають поточному часу
Обертайте карту ПРОТИ годинникової стрілки, щоб перемотати час уперед.
Щоб побачити, як небо виглядало раніше — обертайте за годинниковою стрілкою.

4. Визначте час:
Схід: коли перша яскрава зоря сузір’я з’являється на східному краї карти.
Кульмінація: коли сузір’я знаходиться найвище над горизонтом (його яскраві зорі опиняються у верхній частині карти).
Захід: коли остання яскрава зоря сузір’я зникає за західним краєм карти.
Якщо важко визначити точний момент, вважайте, що сузір’я зайшло, коли більшість його яскравих зір уже зникли за горизонтом.

5. Запишіть отримані дані (табл.3).
Якщо зоря або сузір’я сходить або заходить у проміжку 6:00–18:00 (вдень), напишіть «Н/Д» (немає даних).
Пам’ятайте: деякі сузір’я видно на небі завжди (вони циркумполярні).
Для таких сузір’їв у графах «Час сходу» та «Час заходу» пишіть: «Видно всю ніч».

Табл.3

№	Сузір’я	Час сходу	Час кульмінації	Час заходу
1	Велика Ведмедиця
2	Лебідь
3	Кассіопея
4	Ліра
5	Пегас
6	Андромеда
7	Персей
8	Оріон
9	Телець

Рівень А: 3 сузір’я
Рівень В: 6 сузір’їв
Рівень С: 9 сузір’їв

---

«3 речі»
Назвіть:
1 сузір’я, яке ви вже знали,
1 сузір’я, яке сьогодні знайшли вперше,
1 запитання, яке у вас залишилось після уроку.

---