матеріал 7

241. Біогеохімічні цикли. Частина 1.

Матеріал

Урок №241. Біогеохімічні цикли. Частина 1.


Очікувані результати навчання:
  • планує, здійснює пошук, опрацьовує, порівнює, аналізує, оцінює самостійно або у співпраці з іншими надійність джерел і достовірність інформації для розв’язання життєвої/навчальної проблеми [12 ПРО 2.1.1]
  • ідентифікує, формулює та аналізує самостійно або у співпраці з іншими життєву/навчальну проблему [12 ПРО 4.2.1]
  • пропонує варіанти організації роботи групи: розподілення обов’язків, налагодження комунікації для розв’язання навчальної/життєвої проблеми [12 ПРО 4.4.1]
  • добирає самостійно або у співпраці з іншими форми подання інформації і її перетворення [12 ПРО 2.2.1]
  • виявляє емоційно-ціннісне ставлення щодо власного внеску і внеску кожного члена групи у розв’язання навчальної/життєвої проблеми [12 ПРО 4.5.1]

Мета уроку: Сформувати в учнів розуміння біогеохімічних циклів Карбону, Нітрогену, Оксигену, Фосфору та Сульфуру як важливих природних процесів. Розвивати вміння пояснювати взаємозв’язки між живими організмами та їхнім середовищем, а також усвідомлювати роль людини у збереженні рівноваги цих циклів.

Цілі сталого розвитку: 

Які цілі сталого розвитку (в порядку пріоритетності) опрацьовуємо на уроці:

  • ЦСР 13. Боротьба зі зміною клімату;
  • ЦСР 14. Збереження морських екосистем;
  • ЦСР 15. Збереження екосистем суші.

Ключові слова:  біогеохімічні цикли, фотосинтез, дихання, кислотні дощі, ерозія, випаровування, оксиди, викопне паливо, ґрунт, атмосфера, океан.

План уроку:
  1. Актуалізація опорних знань;
  2. Що таке “біогеохімічні цикли”?
  3. Створення схем біогеохімічних циклів;
  4. Презентація постерів;
  5. Рефлексія.
Очікувані результати для учнівства:
  • Я пояснюю суть колообігу елементів та наводжу приклади процесів, що в них відбуваються;
  • Я описую роль живих організмів у біогеохімічних циклах;
  • Я створюю плакат-схему колообігу хімічного елемента та презентую його перед класом;
  • Я аналізую взаємозв’язки між природними процесами, що відбуваються в біогеохімічних циклах.

1. Мотивація:
  • Що таке “атмосфера”, “літосфера”, “гідросфера”, “біосфера”?
  • Хто ввів у науку поняття “біосфера”?

Пригадайте:

  • Що таке “атмосфера”, “літосфера”, “гідросфера”, “біосфера”?
  • Хто ввів у науку поняття “біосфера”?

2. Тобі може знадобитися:

Речовини, з яких складаються живі організми, постійно переробляються. Шість найпоширеніших елементів, пов’язаних з органічними молекулами — Карбон, Нітроген, Гідроген, Оксиген, Фосфор та Сульфур — приймають різноманітні хімічні форми та можуть існувати протягом тривалого часу в атмосфері, на суші, у воді або під поверхнею Землі. Оскільки геологія та хімія відіграють важливу роль у вивченні цього процесу, переробка речовин між живими організмами та їхнім середовищем називається біогеохімічним циклом.

Біогеохімічний цикл — це перетворення і переміщення хімічного елемента, що відбуваються за сумісної дії біотичних та абіотичних компонентів біосфери.

Поняття біогеохімічних циклів увів у науку В.І. Вернадський у 1910 р. Рушійними силами цих циклів є сонячна енергія і частково енергія геологічних процесів, що відбуваються на планеті.

Володимир Вернадський

Біогеохімічні цикли є взаємодіючою сукупністю багатьох біотичних і абіотичних перетворень, що відбуваються в атмосфері, гідросфері й літосфері за участі живої речовини (складність).
У біогеоциклах живі організми здійснюють газову, окисно-відновну, концентраційну та біохімічну функції.

Упродовж тривалого еволюційного розвитку в складі біосфери біогеоцикли стали збалансованими й набули замкненості перетворень у межах обмінного фонду. Проте на сьогодні спостерігаються порушення біогеохімічних циклів у біосфері через діяльність людини.

Нижче для прикладу представлено біогеохімічний цикл Оксигену: 
Атмосфера, біосфера та літосфера утворюють три основні джерела кисню на Землі.

Виробництво вільного кисню відбувається через такі процеси:

Фотоліз – ультрафіолетове випромінювання сонця розщеплює молекули атмосферної води та оксидів Нітрогену.

Фотосинтез – рослини поглинають вуглекислий газ і воду, синтезують складні органічні речовини та, як побічний продукт, кисень.

Вивітрювання – оксигеновмісні мінерали в гірських породах поступово руйнуються.

Використання вільного кисню включає такі процеси:    

Дихання – тварини поглинають кисень з атмосфери та використовують його для розщеплення вуглеводів;

Розкладання – безхребетні, включаючи гриби, бактерії та деяких комах, розкладають мертву органічну речовину рослин і тварин, що залишається.

Горіння – органічні матеріали, включаючи викопне паливо, пластмаси та деревину, згоряють у присутності кисню.

Корозія – метали (особливо залізо та сплави на основі заліза) іржавіють, коли вони протягом тривалого часу піддаються впливу вологи та кисню, внаслідок поєднання кисню з металом утворюються оксиди.


3. Створення схем біогеохімічних циклів:

Поділіться на групи (4-5 учнів). Кожній групі надається хімічний елемент:
Карбон, Нітроген, Фосфор і Сульфур.

Задача кожної групи: 

  1. Використовуючи різні джерела інформації, дослідіть біогеохімічний цикл вашого елемента і створіть відповідний постер-схему або плакат-схему з ключовою інформацією на цю тему. 
  2. Після створення плакат-схеми розкажіть іншим учням про біогеохімічний цикл вашого елемента.
  3. Учні-слухачі роблять нотатки під час доповіді презентаторів та в кінці ставлять їм запитання.

Поради для групи № 1, “Карбон”:

  1. Схема колообігу Карбону має включати: сонце, фотосинтез, тварини, рослини, атмосфера, ґрунт, мертва органіка, людська діяльність, згоряння палива, океани, стрілки з напрямом обміну Карбоном;
  2. Зобразіть рівновагу між поглинанням і викидом CO2;
  3. Використовуйте зелений та червоний кольори для напрямку руху Карбону (виділення, поглинання).
  4. Зробіть акцент на людській діяльності: згоряння викопного палива, виготовлення, переробка та розкладання пластику;

Поради для групи № 2, “Нітроген”:

  1. Схема колообігу Нітрогену має включати: атмосферний азот, нітрогенфіксуючі бактерії, рослини, тварини, ґрунт, органічні рештки, людська діяльність, згоряння палива;
  2. Зробіть чітко кольорову диференціацію сполук та йонів Нітрогену. Наприклад: N2 — синій, NO — сірий, NO2 — бурий, NH4⁺ — зелений, NO3⁻ — жовтий;
  3. Зробіть акцент на використання людиною нітрогеновмісних добрив;
  4. У схемі обов’язково вказуйте формули речовин, щоб глядачі краще розуміли, що на що перетворюється.

Поради для групи № 3, “Фосфор”:

  1. Схема колообігу Фосфору має включати: фосфати в ґрунті, тварини, рослини, атмосфера, ґрунт, мертва органіка, вивітрювання гірських порід, морські осади;
  2. Зробіть акцент на тому, що колообіг Фосфору не містить газової фази (не циркулює через атмосферу). Також зазначте повільність такого циклу (усі процеси в такому циклі відбуваються дуже довго);
  3. Зробіть акцент на діяльності людини: використання мінеральних добрив, забруднення водойм фосфатами, ерозія ґрунтів; 
  4. Використовуйте землисту гаму кольорів (зелений, синій та коричневий) для створення напрямків процесів.

Поради для групи № 1, “Карбон”:

  1. Схема колообігу Сульфуру має включати: атмосферний SO2 (вулканічна активність, промисловість), кислотні дощі, ґрунт, тварини, рослини, бактерії, що виробляють сірководень, процеси переходів “сульфід — сульфіт — сульфат”;
  2. Покажіть різні форми Сульфуру (в атмосфері, мінералах, у складі вугілля та нафти);
  3. Покажіть схему утворення кислотних дощів; 
  4. Розкажіть, яку роль відіграє людина в порушенні або підтримці цього циклу;

Поради до презентації зі схемою колообігу елементу:

  • Назвіть елемент, який ви досліджували;
  • Коротко скажіть, чому цей елемент важливий для життя (наприклад: “Карбон — основа всього живого”, “Фосфор — ключ до енергії клітини”);
  • Оберіть відправну точку (наприклад, атмосферу, ґрунт, океан). Далі послідовно показуйте, як елемент проходить різні етапи в колообігу;
  • Показуйте пальцем або лінійкою, куди рухається речовина або іон;
  • Називайте процеси, що відбуваються у схемі: фотосинтез, дихання, розкладання, нітрифікація;
  • Уникайте прямого читання з плакату — краще коротко запам’ятати ключові етапи схеми.

Презентація:
  • Використовуйте таймер для фіксації часу (3-4 хвилини надається групі на презентацію, ще 1-2 хвилини на запитання від слухачів).
  • Залучайте учнів до активного обговорення проєктів;

Оцінка робіт:
Під час презентацій проєктів робіть короткі нотатки про кожну групу, використовуйте чек-лист:

  1. Цікава та змістовна подача матеріалу.
  2. Чітка структура презентації;
  3. Дотримання часу;

Регламент для кожної групи: 3-4 хвилини на виступ, 1-2 хвилини на обговорення презентації.

Порядок виступів: Визначте порядок виступу груп – випадковим чином, жеребкуванням або по домовленості та готовності.


Рефлексія:

Дайте відповіді на запитання:
🔴 Що залишилось незрозумілим для мене?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

🟡 Що було новим, але зрозумілим?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

🟢 Що я вже вмію і готовий/готова пояснити іншим?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

У вільний від відпочинку час:

Відео

Відео

Відео

Відео

Урок №241. Біогеохімічні цикли.


Очікувані результати навчання:

Мета уроку: Сформувати в учнів розуміння біогеохімічних циклів Карбону, Нітрогену, Оксигену, Фосфору та Сульфуру як важливих природних процесів. Розвивати вміння пояснювати взаємозв’язки між живими організмами та їхнім середовищем, а також усвідомлювати роль людини у збереженні рівноваги цих циклів.

Цілі сталого розвитку: 

Які цілі сталого розвитку (в порядку пріоритетності) опрацьовуємо на уроці:

  • ЦСР 13. Боротьба зі зміною клімату;
  • ЦСР 14. Збереження морських екосистем;
  • ЦСР 15. Збереження екосистем суші.

Ключові слова:  біогеохімічні цикли, фотосинтез, дихання, кислотні дощі, ерозія, випаровування, оксиди, викопне паливо, ґрунт, атмосфера, океан.

План уроку:
  1. Актуалізація опорних знань;
  2. Що таке “біогеохімічні цикли”?
  3. Створення схем біогеохімічних циклів;
  4. Презентація постерів;
  5. Рефлексія.
Очікувані результати для учнівства:
  • Я пояснюю суть колообігу елементів та наводжу приклади процесів, що в них відбуваються;
  • Я описую роль живих організмів у біогеохімічних циклах;
  • Я створюю плакат-схему колообігу хімічного елемента та презентую його перед класом;
  • Я аналізую взаємозв’язки між природними процесами, що відбуваються в біогеохімічних циклах.

1. Мотивація:

Пригадайте:

  • Що таке “атмосфера”, “літосфера”, “гідросфера”, “біосфера”?
  • Хто ввів у науку поняття “біосфера”?

2. Тобі може знадобитися:

Речовини, з яких складаються живі організми, постійно переробляються. Шість найпоширеніших елементів, пов’язаних з органічними молекулами — Карбон, Нітроген, Гідроген, Оксиген, Фосфор та Сульфур — приймають різноманітні хімічні форми та можуть існувати протягом тривалого часу в атмосфері, на суші, у воді або під поверхнею Землі. Оскільки геологія та хімія відіграють важливу роль у вивченні цього процесу, переробка речовин між живими організмами та їхнім середовищем називається біогеохімічним циклом.

Біогеохімічний цикл — це перетворення і переміщення хімічного елемента, що відбуваються за сумісної дії біотичних та абіотичних компонентів біосфери.

Поняття біогеохімічних циклів увів у науку В.І. Вернадський у 1910 р. Рушійними силами цих циклів є сонячна енергія і частково енергія геологічних процесів, що відбуваються на планеті.

Володимир Вернадський

Біогеохімічні цикли є взаємодіючою сукупністю багатьох біотичних і абіотичних перетворень, що відбуваються в атмосфері, гідросфері й літосфері за участі живої речовини (складність).
У біогеоциклах живі організми здійснюють газову, окисно-відновну, концентраційну та біохімічну функції.

Упродовж тривалого еволюційного розвитку в складі біосфери біогеоцикли стали збалансованими й набули замкненості перетворень у межах обмінного фонду. Проте на сьогодні спостерігаються порушення біогеохімічних циклів у біосфері через діяльність людини.

Нижче для прикладу представлено біогеохімічний цикл Оксигену: 
Атмосфера, біосфера та літосфера утворюють три основні джерела кисню на Землі.

Виробництво вільного кисню відбувається через такі процеси:

Фотоліз – ультрафіолетове випромінювання сонця розщеплює молекули атмосферної води та оксидів Нітрогену.

Фотосинтез – рослини поглинають вуглекислий газ і воду, синтезують складні органічні речовини та, як побічний продукт, кисень.

Вивітрювання – оксигеновмісні мінерали в гірських породах поступово руйнуються.

Використання вільного кисню включає такі процеси:    

Дихання – тварини поглинають кисень з атмосфери та використовують його для розщеплення вуглеводів;

Розкладання – безхребетні, включаючи гриби, бактерії та деяких комах, розкладають мертву органічну речовину рослин і тварин, що залишається.

Горіння – органічні матеріали, включаючи викопне паливо, пластмаси та деревину, згоряють у присутності кисню.

Корозія – метали (особливо залізо та сплави на основі заліза) іржавіють, коли вони протягом тривалого часу піддаються впливу вологи та кисню, внаслідок поєднання кисню з металом утворюються оксиди.


3. Створення схем біогеохімічних циклів:

Поділіться на групи (4-5 учнів). Кожній групі надається хімічний елемент:
Карбон, Нітроген, Фосфор і Сульфур.

Задача кожної групи: 

  1. Використовуючи різні джерела інформації, дослідіть біогеохімічний цикл вашого елемента і створіть відповідний постер-схему або плакат-схему з ключовою інформацією на цю тему. 
  2. Після створення плакат-схеми розкажіть іншим учням про біогеохімічний цикл вашого елемента.
  3. Учні-слухачі роблять нотатки під час доповіді презентаторів та в кінці ставлять їм запитання.

Поради для групи № 1, “Карбон”:

  1. Схема колообігу Карбону має включати: сонце, фотосинтез, тварини, рослини, атмосфера, ґрунт, мертва органіка, людська діяльність, згоряння палива, океани, стрілки з напрямом обміну Карбоном;
  2. Зобразіть рівновагу між поглинанням і викидом CO2;
  3. Використовуйте зелений та червоний кольори для напрямку руху Карбону (виділення, поглинання).
  4. Зробіть акцент на людській діяльності: згоряння викопного палива, виготовлення, переробка та розкладання пластику;

Поради для групи № 2, “Нітроген”:

  1. Схема колообігу Нітрогену має включати: атмосферний азот, нітрогенфіксуючі бактерії, рослини, тварини, ґрунт, органічні рештки, людська діяльність, згоряння палива;
  2. Зробіть чітко кольорову диференціацію сполук та йонів Нітрогену. Наприклад: N2 — синій, NO — сірий, NO2 — бурий, NH4⁺ — зелений, NO3⁻ — жовтий;
  3. Зробіть акцент на використання людиною нітрогеновмісних добрив;
  4. У схемі обов’язково вказуйте формули речовин, щоб глядачі краще розуміли, що на що перетворюється.

Поради для групи № 3, “Фосфор”:

  1. Схема колообігу Фосфору має включати: фосфати в ґрунті, тварини, рослини, атмосфера, ґрунт, мертва органіка, вивітрювання гірських порід, морські осади;
  2. Зробіть акцент на тому, що колообіг Фосфору не містить газової фази (не циркулює через атмосферу). Також зазначте повільність такого циклу (усі процеси в такому циклі відбуваються дуже довго);
  3. Зробіть акцент на діяльності людини: використання мінеральних добрив, забруднення водойм фосфатами, ерозія ґрунтів; 
  4. Використовуйте землисту гаму кольорів (зелений, синій та коричневий) для створення напрямків процесів.

Поради для групи № 1, “Карбон”:

  1. Схема колообігу Сульфуру має включати: атмосферний SO2 (вулканічна активність, промисловість), кислотні дощі, ґрунт, тварини, рослини, бактерії, що виробляють сірководень, процеси переходів “сульфід — сульфіт — сульфат”;
  2. Покажіть різні форми Сульфуру (в атмосфері, мінералах, у складі вугілля та нафти);
  3. Покажіть схему утворення кислотних дощів; 
  4. Розкажіть, яку роль відіграє людина в порушенні або підтримці цього циклу;

Поради до презентації зі схемою колообігу елементу:

  • Назвіть елемент, який ви досліджували;
  • Коротко скажіть, чому цей елемент важливий для життя (наприклад: “Карбон — основа всього живого”, “Фосфор — ключ до енергії клітини”);
  • Оберіть відправну точку (наприклад, атмосферу, ґрунт, океан). Далі послідовно показуйте, як елемент проходить різні етапи в колообігу;
  • Показуйте пальцем або лінійкою, куди рухається речовина або іон;
  • Називайте процеси, що відбуваються у схемі: фотосинтез, дихання, розкладання, нітрифікація;
  • Уникайте прямого читання з плакату — краще коротко запам’ятати ключові етапи схеми.

Презентація:

Регламент для кожної групи: 3-4 хвилини на виступ, 1-2 хвилини на обговорення презентації.

Порядок виступів: Визначте порядок виступу груп – випадковим чином, жеребкуванням або по домовленості та готовності.


Рефлексія:

Дайте відповіді на запитання:
🔴 Що залишилось незрозумілим для мене?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

🟡 Що було новим, але зрозумілим?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

🟢 Що я вже вмію і готовий/готова пояснити іншим?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

У вільний від відпочинку час:

Відео

Відео

Відео

Відео

Ділись та обговорюй важливе

Обкладинка коментарів до матеріалу