матеріал 37

271. Збереження природи в морських та океанських екосистемах. Частина 1.

Матеріал

Урок №271. Збереження природи в морських та океанських екосистемах. Частина 1.


Очікувані результати навчання:
  • планує, здійснює пошук, опрацьовує, порівнює, аналізує, оцінює самостійно або у співпраці з іншими надійність джерел і достовірність інформації для розв’язання життєвої/навчальної проблеми [12 ПРО 2.1.1]
  • інтерпретує самостійно або у співпраці з іншими інформацію природничого змісту, представлену в різний спосіб [12 ПРО 2.2.2]
  • установлює та обґрунтовує самостійно або у співпраці з іншими взаємозв’язки між природними, техногенними об’єктами, закономірності явищ природи [12 ПРО 3.3.1]
  • ідентифікує, формулює та аналізує самостійно або у співпраці з іншими життєву/навчальну проблему [12 ПРО 4.2.1]

Мета уроку:  

  • Сформувати в учнів розуміння значення морських та океанських екосистем для планети.
  • Ознайомитись з основними загрозами для морських та океанських екосистем.
  • Розвивати екологічну свідомість і здатність пропонувати конкретні рішення для збереження біорізноманіття океану.
Цілі сталого розвитку: 

Які цілі сталого розвитку (в порядку пріоритетності) опрацьовуємо на уроці:

  • ЦСР 3. Міцне здоров’я;
  • ЦСР 14. Збереження морських екосистем;
  • ЦСР 17. Партнерство заради сталого розвитку;

Ключові слова: Світовий океан, морські істоти, біорізноманіття, морські природоохоронні зони, морські заповідники, закислення океану.

План уроку:
  1. Мотиваційна частина;
  2. Біорізноманіття. Морські природоохоронні зони;
  3. Розв’язок завдань для кращого розуміння теми;
  4. Порівняльний аналіз;
  5. Рефлексія.
Очікувані результати для учнівства:
  • Я пояснюю, як діяльність людини впливає на моря та океани;
  • Я аналізую екологічні мапи й дані;
  • Я аргументую свої думки щодо охорони морських та океанських екосистем;
  • Я пропоную конкретні рішення для збереження біорізноманіття Світового океану;
  • Я порівнюю заходи з охорони морських екосистем різних країн.

1. Мотивація:

Задайте учням запитання.

Обговоріть усім класом:

  • Які основні загрози існують для життя в океані?
  • Що таке “морська екосистема”?
  • Яку роль відіграє океан у регуляції клімату?
  • Які екологічні проблеми є спільними для Чорного моря та Світового океану?
  • Чи повинні ми обмежити споживання морепродуктів, щоб зберегти морське біорізноманіття?

2. Тобі може знадобитися:
  1. Морське біорізноманіття;
  2. Що таке “морський заповідник”, “морська природоохоронна зона (МПЗ)”;
  3. Приклади морських заповідників та МПЗ.

Подивіться відео: What Are Marine Protected Areas?”

Відео

Морські екосистеми містять різноманітний спектр живих організмів та абіотичних процесів.
Від масивних морських ссавців, таких як кити, до крихітного криля, що утворює нижню ланку харчового ланцюга, все життя в океані взаємопов’язане. Хоча океан здається неосяжним і безкінечним, насправді він має межі.

Біорізноманіття – це велика кількість життя в певній місцевості.
Морське  біорізноманіття – це різноманітність життя, що зустрічається в океані. Воно включає всі види, від крихітного фітопланктону до могутнього синього кита (Balaenoptera musculus).
Високе біорізноманіття в океанах Землі має вирішальне значення для здоров’я планети. Біорізноманіття морських екосистем виробляє половину кисню, яким ми дихаємо.
Океан є величезним поглиначем вуглекислого газу, що є відповідальним за глобальне потепління. Коралові рифи та мангрові ліси  захищають узбережжя від штормів, це є життєво важливою послугою для майже 44% людських поселень світу, що проживають у межах 150 кілометрів від океану.
Окрім захисту, океан забезпечує їжею та прибутком мільйони людей завдяки рибальству та аквакультурі. 

Однак біорізноманіття, як морське, так і наземне, скорочується. За оцінками Всесвітнього фонду дикої природи, з 1970 по 2020 рік ми зазнали середнього скорочення світових популяцій ссавців, риб, птахів та амфібій на 68%.

Джерело: https://www.arcgis.com/apps/instant/atlas/index.html?appid=0cd1cdee853c413a84bfe4b9a6931f0d&webmap=0c35d03afb884412ad84b442209ab64b

Морський заповідник — це загальний тип морської природоохоронної зони (МПЗ).
Морська природоохоронна зона — це ділянка океану, де уряд встановив обмеження на діяльність людини. Різні типи МПЗ дозволяють різні види діяльності, такі як наукові дослідження, відпочинок або промислове рибальство. 

Багато МПЗ дозволяють людям використовувати цю територію таким чином, щоб це не завдало шкоди навколишньому середовищу. Деякі забороняють риболовлю. Деякі взагалі не дозволяють людям заходити в цю зону.

У всьому світі створено понад 5000 МПЗ. Разом вони охоплюють трохи більше 8% океану станом на 2023 рік. Морські заповідні зони можуть бути створені в різних водних середовищах існування.
Деякі МПЗ знаходяться у відкритому океані. Багато МПЗ захищають берегові лінії. Інші охоплюють естуарії, місця, де річки впадають у море.

Автор фото: Angela Epperson. Джерело: education.nationalgeographic.org

Національний морський заповідник Флорида-Кіс займає площу близько 9600 квадратних кілометрів.

Автор фото: Will Chaffey Джерело: education.nationalgeographic.org

Заповідник Pati Point, Гуам, — це багатоцільова морська охоронна зона (МОЗ), що знаходиться під управлінням Сполучених Штатів. У Паті-Пойнт дозволено ловити рибу як з човнів, так і з суші, використовуючи снасті для лову гачком та волосінню.

Автор фото: Karen Schofield Джерело: education.nationalgeographic.org

Двоє аквалангістів досліджують океанічне дно та вивчають молоду рибу-папугу біля узбережжя Сіпадана, Борнео. Води навколо острова Сіпадан є частиною морського заповідника, де океанографи, а також дайвери можуть вивчати делікатні екосистеми коралових рифів.


3. Життєва ситуація:
Завдання № 1.

Прочитайте уважно текст та виконайте завдання, що представлено нижче.

“Досліджуючи води Чорного моря, група вчених зосередилася на явищі підвищення солоності та аналізу ситуації сірководневого (H2S) шару, що займає 90% об’єму вод моря.
Сірководневий шар виступає безжиттєвим простором, а концентрація біорізноманіття присутня лише у водах вищих за H2S шар (до 200 м).
Але науковці дійшли висновку, що ситуація із «шаром життя» погіршується в напрямку зменшення біорізноманіття”.

Учені висунули припущення про вплив солоності на концентрацію сірководню.
Яке з наведених планувань найкраще допоможе їм перевірити їх припущення? 

  • А) Вимірювати концентрацію сірководню лише на поверхні моря в різних точках
    уздовж узбережжя.
  • Б) Провести вимірювання в одній локації на різних глибинах
    — від 200 м до 1000 м із кроком 100 м.
  • В) Взяти проби води на глибині 200 м, але в різних частинах Чорного моря
    — біля берега, у центрі, поблизу проток.
  • Г) Порівняти концентрацію сірководню в прибережних зонах різних морів
    — Чорного, Азовського та Середземного.

Відповідь:___


Завдання № 2.

Розгляньте мапу “Боротьба з незаконним рибальством, 2024”. На мапі зображено прогрес країн у ступені впровадження міжнародних документів, спрямованих на боротьбу з незаконною, незареєстрованою та нерегульованою риболовною діяльністю (де 1 – найнижчий бал; 5 – найвищий).

Дайте відповіді на запитання:

  1. Які країни мають найвищий рівень (5) впровадження заходів і в яких регіонах вони розташовані?
______________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чи є регіональні тенденції — наприклад, континент з вищими чи нижчими оцінками?
______________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Визначте країни з найнижчим рівнем (1–2) і поясніть, які фактори можуть цьому сприяти.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Які три конкретні дії може здійснити держава з показником 1-2, щоб підняти свій рівень до 4?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чому важливо, щоб якнайбільше країн досягли рівня 4–5?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання № 3.

В останні роки зростає стурбованість явищем закислення океану.
Оскільки антропогенні джерела атмосферного вуглекислого газу (CO2) збільшилися з часів промислової революції, океани поглинають все більшу кількість CO2.
Вуглекислий газ реагує з водою з утворенням карбонатної кислоти (H2CO3), яка потім дисоціює на бікарбонат-іони (HCO3) та іони Гідрогену (H+).
Іони бікарбонату при дисоціації утворюють додаткові іони Гідрогену.
Висока концентрація іонів Гідрогену (H+) призводить до низького рН та кислого середовища.

Дослідники задокументували зниження рН океану приблизно з 8,2 до 8,1 в минулому столітті.
Слід зазначити, що навіть при рН 8,1 океан насправді не кислий; термін «підкислення» позначає той факт, що рН стає нижчим, тобто вода рухається в бік більш кислих умов.

Чому це важливо? Зниження рН може вплинути на багато біологічних систем.
Особливе занепокоєння викликають організми, які мають захисні оболонки або скелети з карбонату кальцію – корали, молюски, деякі планктонні організми. При більш низьких рівнях рН карбонат кальцію розчиняється, оболонки і скелети цих організмів руйнуються.

Позначте «+», якщо твердження правильне, або «–», якщо хибне:

  • «–» Закислення океану спричинене зменшенням вмісту вуглекислого газу в атмосфері;
  • «+» CO2 з атмосфери поглинається океаном і реагує з водою з утворенням карбонатної кислоти;
  • «–» Карбонатна кислота сприяє зменшенню кількості іонів Гідрогену у воді;
  • «+» Збільшення концентрації іонів Гідрогену призводить до зниження рівня pH;
  • «–» Значення pH океану впало з 8,2 до 6,1 за останнє століття;
  • «+» Навіть при pH 8,1 океан не є кислим середовищем;
  • «–» Терміни «закислення» і «кислий океан» мають одне й те саме значення;
  • «–» Зниження pH не має жодного впливу на морські організми;
  • «+» Кальцієві оболонки деяких морських організмів руйнуються при низькому pH;
  • «+» Корали, молюски та планктон можуть постраждати внаслідок закислення океану. 

Напишіть, які заходи треба запровадити для боротьби із закисленням океану та його наслідками для морських екосистем?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Попрактикуймо самостійно:
Порівняльний аналіз

Проведіть пошукову роботу, використовуючи онлайн-джерела.
Виберіть 3 країни та дослідіть:
▸ які заходи з охорони морських екосистем у них діють;
▸ які виклики вони мають.

КраїнаЗаходи з охорони морських екосистемЗ якими викликами стикається

Додатково можна скористатися наступним ресурсом: “Mapmaker. Marine Biodiversity”
Ця мапа може допомогти виявити зони нашої планети з високим рівнем біорізноманіття.


Рефлексія:
  1. 🌱 Я дізнався(-лася), що…
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. 🌊 Мене вразило те, що…
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. 🐢 Тепер я хочу…
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. 🔍 Найбільше запам’яталося…
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

У вільний від відпочинку час:

Перегляньте відео:
“POWERFUL VIDEO: Why We Need to Stop Plastic Pollution in Our Oceans FOR GOOD | Oceana”

Відео

Спробуйте створити коротку анімацію (короткометражний мультик) про забруднення Світового океану.

Урок №271. Збереження природи в морських та океанських екосистемах. Частина 1.


Очікувані результати навчання:

Мета уроку:  

  • Сформувати в учнів розуміння значення морських та океанських екосистем для планети.
  • Ознайомитись з основними загрозами для морських та океанських екосистем.
  • Розвивати екологічну свідомість і здатність пропонувати конкретні рішення для збереження біорізноманіття океану.
Цілі сталого розвитку: 

Які цілі сталого розвитку (в порядку пріоритетності) опрацьовуємо на уроці:

  • ЦСР 3. Міцне здоров’я;
  • ЦСР 14. Збереження морських екосистем;
  • ЦСР 17. Партнерство заради сталого розвитку;

Ключові слова: Світовий океан, морські істоти, біорізноманіття, морські природоохоронні зони, морські заповідники, закислення океану.

План уроку:
  1. Мотиваційна частина;
  2. Біорізноманіття. Морські природоохоронні зони;
  3. Розв’язок завдань для кращого розуміння теми;
  4. Порівняльний аналіз;
  5. Рефлексія.
Очікувані результати для учнівства:
  • Я пояснюю, як діяльність людини впливає на моря та океани;
  • Я аналізую екологічні мапи й дані;
  • Я аргументую свої думки щодо охорони морських та океанських екосистем;
  • Я пропоную конкретні рішення для збереження біорізноманіття Світового океану;
  • Я порівнюю заходи з охорони морських екосистем різних країн.

1. Мотивація:

Обговоріть усім класом:

  • Які основні загрози існують для життя в океані?
  • Що таке “морська екосистема”?
  • Яку роль відіграє океан у регуляції клімату?
  • Які екологічні проблеми є спільними для Чорного моря та Світового океану?
  • Чи повинні ми обмежити споживання морепродуктів, щоб зберегти морське біорізноманіття?

2. Тобі може знадобитися:

Подивіться відео: What Are Marine Protected Areas?”

Відео

Морські екосистеми містять різноманітний спектр живих організмів та абіотичних процесів.
Від масивних морських ссавців, таких як кити, до крихітного криля, що утворює нижню ланку харчового ланцюга, все життя в океані взаємопов’язане. Хоча океан здається неосяжним і безкінечним, насправді він має межі.

Біорізноманіття – це велика кількість життя в певній місцевості.
Морське  біорізноманіття – це різноманітність життя, що зустрічається в океані. Воно включає всі види, від крихітного фітопланктону до могутнього синього кита (Balaenoptera musculus).
Високе біорізноманіття в океанах Землі має вирішальне значення для здоров’я планети. Біорізноманіття морських екосистем виробляє половину кисню, яким ми дихаємо.
Океан є величезним поглиначем вуглекислого газу, що є відповідальним за глобальне потепління. Коралові рифи та мангрові ліси  захищають узбережжя від штормів, це є життєво важливою послугою для майже 44% людських поселень світу, що проживають у межах 150 кілометрів від океану.
Окрім захисту, океан забезпечує їжею та прибутком мільйони людей завдяки рибальству та аквакультурі. 

Однак біорізноманіття, як морське, так і наземне, скорочується. За оцінками Всесвітнього фонду дикої природи, з 1970 по 2020 рік ми зазнали середнього скорочення світових популяцій ссавців, риб, птахів та амфібій на 68%.

Джерело: https://www.arcgis.com/apps/instant/atlas/index.html?appid=0cd1cdee853c413a84bfe4b9a6931f0d&webmap=0c35d03afb884412ad84b442209ab64b

Морський заповідник — це загальний тип морської природоохоронної зони (МПЗ).
Морська природоохоронна зона — це ділянка океану, де уряд встановив обмеження на діяльність людини. Різні типи МПЗ дозволяють різні види діяльності, такі як наукові дослідження, відпочинок або промислове рибальство. 

Багато МПЗ дозволяють людям використовувати цю територію таким чином, щоб це не завдало шкоди навколишньому середовищу. Деякі забороняють риболовлю. Деякі взагалі не дозволяють людям заходити в цю зону.

У всьому світі створено понад 5000 МПЗ. Разом вони охоплюють трохи більше 8% океану станом на 2023 рік. Морські заповідні зони можуть бути створені в різних водних середовищах існування.
Деякі МПЗ знаходяться у відкритому океані. Багато МПЗ захищають берегові лінії. Інші охоплюють естуарії, місця, де річки впадають у море.

Автор фото: Angela Epperson. Джерело: education.nationalgeographic.org

Національний морський заповідник Флорида-Кіс займає площу близько 9600 квадратних кілометрів.

Автор фото: Will Chaffey Джерело: education.nationalgeographic.org

Заповідник Pati Point, Гуам, — це багатоцільова морська охоронна зона (МОЗ), що знаходиться під управлінням Сполучених Штатів. У Паті-Пойнт дозволено ловити рибу як з човнів, так і з суші, використовуючи снасті для лову гачком та волосінню.

Автор фото: Karen Schofield Джерело: education.nationalgeographic.org

Двоє аквалангістів досліджують океанічне дно та вивчають молоду рибу-папугу біля узбережжя Сіпадана, Борнео. Води навколо острова Сіпадан є частиною морського заповідника, де океанографи, а також дайвери можуть вивчати делікатні екосистеми коралових рифів.


3. Життєва ситуація:
Завдання № 1.

Прочитайте уважно текст та виконайте завдання, що представлено нижче.

“Досліджуючи води Чорного моря, група вчених зосередилася на явищі підвищення солоності та аналізу ситуації сірководневого (H2S) шару, що займає 90% об’єму вод моря.
Сірководневий шар виступає безжиттєвим простором, а концентрація біорізноманіття присутня лише у водах вищих за H2S шар (до 200 м).
Але науковці дійшли висновку, що ситуація із «шаром життя» погіршується в напрямку зменшення біорізноманіття”.

Учені висунули припущення про вплив солоності на концентрацію сірководню.
Яке з наведених планувань найкраще допоможе їм перевірити їх припущення? 

  • А) Вимірювати концентрацію сірководню лише на поверхні моря в різних точках
    уздовж узбережжя.
  • Б) Провести вимірювання в одній локації на різних глибинах
    — від 200 м до 1000 м із кроком 100 м.
  • В) Взяти проби води на глибині 200 м, але в різних частинах Чорного моря
    — біля берега, у центрі, поблизу проток.
  • Г) Порівняти концентрацію сірководню в прибережних зонах різних морів
    — Чорного, Азовського та Середземного.

Відповідь:___


Завдання № 2.

Розгляньте мапу “Боротьба з незаконним рибальством, 2024”. На мапі зображено прогрес країн у ступені впровадження міжнародних документів, спрямованих на боротьбу з незаконною, незареєстрованою та нерегульованою риболовною діяльністю (де 1 – найнижчий бал; 5 – найвищий).

Дайте відповіді на запитання:

  1. Які країни мають найвищий рівень (5) впровадження заходів і в яких регіонах вони розташовані?
______________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чи є регіональні тенденції — наприклад, континент з вищими чи нижчими оцінками?
______________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Визначте країни з найнижчим рівнем (1–2) і поясніть, які фактори можуть цьому сприяти.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Які три конкретні дії може здійснити держава з показником 1-2, щоб підняти свій рівень до 4?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чому важливо, щоб якнайбільше країн досягли рівня 4–5?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання № 3.

В останні роки зростає стурбованість явищем закислення океану.
Оскільки антропогенні джерела атмосферного вуглекислого газу (CO2) збільшилися з часів промислової революції, океани поглинають все більшу кількість CO2.
Вуглекислий газ реагує з водою з утворенням карбонатної кислоти (H2CO3), яка потім дисоціює на бікарбонат-іони (HCO3) та іони Гідрогену (H+).
Іони бікарбонату при дисоціації утворюють додаткові іони Гідрогену.
Висока концентрація іонів Гідрогену (H+) призводить до низького рН та кислого середовища.

Дослідники задокументували зниження рН океану приблизно з 8,2 до 8,1 в минулому столітті.
Слід зазначити, що навіть при рН 8,1 океан насправді не кислий; термін «підкислення» позначає той факт, що рН стає нижчим, тобто вода рухається в бік більш кислих умов.

Чому це важливо? Зниження рН може вплинути на багато біологічних систем.
Особливе занепокоєння викликають організми, які мають захисні оболонки або скелети з карбонату кальцію – корали, молюски, деякі планктонні організми. При більш низьких рівнях рН карбонат кальцію розчиняється, оболонки і скелети цих організмів руйнуються.

Позначте «+», якщо твердження правильне, або «–», якщо хибне:

  • Закислення океану спричинене зменшенням вмісту вуглекислого газу в атмосфері;
  • CO2 з атмосфери поглинається океаном і реагує з водою з утворенням карбонатної кислоти;
  • Карбонатна кислота сприяє зменшенню кількості іонів Гідрогену у воді;
  • Збільшення концентрації іонів Гідрогену призводить до зниження рівня pH;
  • Значення pH океану впало з 8,2 до 6,1 за останнє століття;
  • Навіть при pH 8,1 океан не є кислим середовищем;
  • Терміни «закислення» і «кислий океан» мають одне й те саме значення;
  • Зниження pH не має жодного впливу на морські організми;
  • Кальцієві оболонки деяких морських організмів руйнуються при низькому pH;
  • Корали, молюски та планктон можуть постраждати внаслідок закислення океану. 

Напишіть, які заходи треба запровадити для боротьби із закисленням океану та його наслідками для морських екосистем?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Попрактикуймо самостійно:
Порівняльний аналіз

Проведіть пошукову роботу, використовуючи онлайн-джерела.
Виберіть 3 країни та дослідіть:
▸ які заходи з охорони морських екосистем у них діють;
▸ які виклики вони мають.

КраїнаЗаходи з охорони морських екосистемЗ якими викликами стикається

Додатково можна скористатися наступним ресурсом: “Mapmaker. Marine Biodiversity”
Ця мапа може допомогти виявити зони нашої планети з високим рівнем біорізноманіття.


Рефлексія:
  1. 🌱 Я дізнався(-лася), що…
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. 🌊 Мене вразило те, що…
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. 🐢 Тепер я хочу…
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. 🔍 Найбільше запам’яталося…
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

У вільний від відпочинку час:

Перегляньте відео:
“POWERFUL VIDEO: Why We Need to Stop Plastic Pollution in Our Oceans FOR GOOD | Oceana”

Відео

Спробуйте створити коротку анімацію (короткометражний мультик) про забруднення Світового океану.

Ділись та обговорюй важливе

Обкладинка коментарів до матеріалу