Тема: Українська революція 1917-1921 рр.

Урок 10. Тема: Берестейський мир і німецько-австрійська присутність: союзники чи окупанти?

---

За Державним стандартом:

На уроці учні/учениці:

Ключова компетентність уроку

Громадянська та соціальна компетентність – учні/учениці критично аналізуватимуть міжнародні відносини, розвиватимуть вміння оцінювати взаємозалежність політичних і військових рішень, формуватимуть розуміння складності дипломатичних відносин та захисту національних інтересів у міжнародній політиці.

---

1. Берестейський мирний договір (9 лютого 1918 р.) — міжнародна угода між УНР та країнами Четверного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Османська імперія), що визнавала незалежність України та встановлювала дипломатичні й економічні відносини.
2. Четверний союз (Центральні держави) — військово-політичний блок держав (Німеччина, Австро-Угорська імперія, Османська імперія, Болгарія), що протистояв країнам Антанти у Першій світовій війні.
3. Сепаратний мир — мирний договір, укладений однією з воюючих держав без узгодження з союзниками.
4. Хлібний мир — неофіційна назва Брестського мирного договору, що відображала його економічну складову (постачання Україною продовольства до Центральних держав).
5. Німецько-австрійська окупація/присутність — перебування німецьких та австро-угорських військ на території України у 1918 році.
6. Економічні угоди — додаткові договори між УНР та Центральними державами щодо обсягів постачання українського продовольства та сировини.
7. Реквізиції — примусове вилучення продовольства та сировини у населення для виконання економічних зобов’язань перед Центральними державами.
8. Військова конвенція — додаткова угода між УНР та Німеччиною й Австро-Угорщиною про військову допомогу Україні, підписана наприкінці лютого 1918 р.
9. Гетьманський переворот — державний переворот 29 квітня 1918 р., внаслідок якого до влади прийшов Павло Скоропадський за підтримки німецького командування.
10. Олександр Севрюк (1893-1941) — голова української делегації на брестських мирних переговорах, який підписав мирний договір від імені УНР.
11. Микола Любинський (1891-1938) — член делегації УНР на брестських переговорах, секретар закордонних справ УНР.
12. Всеволод Голубович (1885-1939) — голова Ради Народних Міністрів УНР, який керував зовнішньою політикою під час підписання Брестського миру.
13. Вільгельм Грьонер (1867-1939) — німецький генерал, начальник штабу німецьких окупаційних військ в Україні.
14. Герман фон Айхгорн (1848-1918) — німецький генерал-фельдмаршал, командувач німецьких військ в Україні.
15. Фельдмаршал Ліпошчак — командувач австро-угорських військ в Україні.

---

1. Зберіть різноманітні історичні джерела про Берестейський мир та німецько-австрійську присутність в Україні: тексти договорів, спогади учасників переговорів, газетні публікації 1918 року, фотографії німецьких та австрійських військ в українських містах. Особливу увагу приділіть джерелам, що відображають різні оцінки цих подій (українські державні діячі, більшовики, представники Антанти, німецькі військові).
2. Підготуйте карту України та Європи 1918 року, що відображає геополітичну ситуацію під час Брестських переговорів, території, підконтрольні різним силам, зони німецько-австрійської присутності в Україні. Це допоможе учням зрозуміти міжнародний контекст подій.
3. Створіть порівняльну таблицю аргументів “за” і “проти” тези про окупаційний характер німецько-австрійської присутності. Це стане основою для організації дискусії на уроці.
4. Сформулюйте проблемні запитання для стимулювання критичного мислення учнів: “Чи мала УНР альтернативу союзу з Центральними державами?”, “Як вплинув Берестейський мир на міжнародне становище України?”, “Чи можна було уникнути негативних наслідків німецько-австрійської присутності?”.
5. Підготуйте короткі біографічні відомості про ключових учасників переговорів, щоб учні краще розуміли мотивацію та позиції різних сторін.

---

Дизайн уроку

Запитання:

Чи можна вважати незалежною державу, яка запрошує іноземні війська на свою територію? Де межа між союзницькою допомогою та окупацією?

Завдання:

Розгляньте дві історичні фотографії:

1. Українська делегація підписує Бересейтський мирний договір з представниками Центральних держав.

Джерело:https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B8%D1%80_(%D0%B7_%D0%A3%D0%9D%D0%A0)#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Brest-litovsk-feb-9-1918a.jpg 

2. Німецькі війська на вулицях Києва, квітень 1918 р.

Джерело:https://argumentua.com/stati/1918-golovne-chogo-khot-li-n-mts-v-ki-v-abi-ukra-na-zhila-za-zakonom 

Запишіть свої перші враження та запитання, які виникають при перегляді цих фотографій. Як ви думаєте, що відчували звичайні українці, коли бачили іноземні війська на вулицях своїх міст?

Методичний коментар:

Це завдання активізує емоційне сприйняття та критичне мислення учнів, створює проблемну ситуацію, яка спонукає до глибшого вивчення теми. Важливо зафіксувати перші думки учнів, щоб потім порівняти їх з висновками наприкінці уроку.

---

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз історичного контексту Берестейського миру.

Прочитайте текст та виконайте завдання:

“На початку 1918 року УНР опинилася у складній ситуації. Більшовицькі війська захопили значну частину території України, включно з Києвом. Центральна Рада та уряд змушені були евакуюватися до Житомира. Власні військові сили УНР були недостатніми для протистояння більшовицькій агресії. Водночас у Бресті продовжувалися мирні переговори між країнами Четверного союзу та радянською Росією, яка претендувала на право представляти всі колишні території Російської імперії, включно з Україною. В цих умовах участь української делегації у брестських переговорах мала критичне значення для визнання суверенітету молодої держави. 9 лютого 1918 року делегація УНР на чолі з О. Севрюком підписала мирний договір з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Туреччиною. Окрім дипломатичного визнання, договір передбачав економічні зобов’язання України щодо постачання продовольства, а пізніше було укладено військову конвенцію про допомогу Україні в боротьбі з більшовиками.”

Завдання:

1. Які внутрішні та зовнішні загрози стояли перед УНР на початку 1918 року?
2. Які цілі переслідувала українська делегація на брестських переговорах?
3. Чому країни Четверного союзу погодилися на підписання окремого договору з УНР?
4. Яке значення мало визнання незалежності України Центральними державами?

Методичний коментар:

Це завдання спрямоване на розуміння складного міжнародного та внутрішнього контексту, в якому укладався Брестський мир. Важливо, щоб учні усвідомили вимушений характер рішень української сторони та стратегічні інтереси всіх учасників переговорів.

Відповідь:

1. Внутрішні та зовнішні загрози перед УНР:
   • Більшовицька агресія та захоплення значної частини території, включно з Києвом
   • Слабкість власних військових сил
   • Невизнаність України як суб’єкта міжнародного права
   • Претензії радянської Росії на представництво всіх колишніх територій Російської імперії
   • Загроза повної втрати незалежності
2. Цілі української делегації на брестських переговорах:
   • Домогтися міжнародного визнання незалежності УНР
   • Отримати дипломатичну та військову підтримку проти більшовицької агресії
   • Встановити економічні та дипломатичні відносини з країнами Четверного союзу
   • Не допустити представництва України радянською Росією
3. Країни Четверного союзу погодилися на підписання окремого договору з УНР через:
   • Економічні інтереси (потреба в українському продовольстві та сировині)
   • Стратегічні переваги (послаблення Росії через відокремлення України)
   • Бажання якнайшвидше завершити війну на Східному фронті
   • Можливість створення буферної держави між Центральними державами та більшовицькою Росією
4. Значення визнання незалежності України Центральними державами:
   • Перший акт міжнародного визнання УНР як незалежної держави
   • Легітимізація України як суб’єкта міжнародного права
   • Дипломатичний прецедент для подальшого визнання іншими державами
   • Зрив планів більшовиків щодо представництва всіх територій колишньої Російської імперії

Завдання 2. Аналіз історичного джерела.

Джерело: Витяг з тексту Берестейського мирного договору між УНР та Центральними державами (9 лютого 1918 р.)

*”Стаття 1. Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія і Туреччина з одного боку і Українська Народна Республіка з другого боку заявляють, що воєнний стан між ними припинений. Сторони, що заключають договір, ухвалили жити взаємно в мирі і дружбі.

Стаття 2. 1) Між Австро-Угорщиною з одної сторони, і Українською Народною Республікою з другої сторони, оскільки ці дві держави будуть межувати між собою, ті границі будуть існувати, які існували між Австро-Угорською монархією і Росією до вибуху війни. 2) Дальше на північ границя Української Народної Республіки, починаючи від Тарнограда, буде в загальних рисах проходити по лінії Білгорай – Щебрешин – Красностав – Пугачів – Радин – Межиріччя – Сарнаки – Мельник – Високо-Литовськ – Каменець-Литовськ – Прушани – Вигоновське Озеро. В подробицях ця границя буде установлена мішаною комісією згідно з етнографічними обставинами і з узглядненням бажань населення.

Стаття 3. Евакуація зайнятих областей почнеться негайно після ратифікації цього мирного договору.

Стаття 4. Дипломатичні і консульські зносини між сторонами, що заключають договір, почнуться негайно після ратифікації мирного договору.

Стаття 7. Обі сторони, що заключають договір, взаємно відмовляються від відшкодування своїх воєнних витрат, себто державних видатків на ведення війни, а також від відшкодування воєнних шкод, себто тих шкод, які повстали для них і їх горожан у воєнних областях.”*

Завдання:

1. Який статус УНР визнається за цим договором?
2. Про які території йдеться у статті 2 договору? Які принципи покладено в основу визначення кордонів?
3. Які політичні та економічні наслідки для України мали положення договору?
4. Чим цей договір відрізнявся від типових мирних угод того часу?
5. Які положення договору, на вашу думку, були найбільш вигідними для України? Які — найбільш проблемними?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички аналізу міжнародно-правових документів, вміння виокремлювати ключові положення та оцінювати їх значення в історичному контексті. Важливо звернути увагу учнів на те, що фрагмент не містить економічних зобов’язань України, які були в окремих додаткових угодах.

Відповідь:

1. УНР визнається як незалежна суверенна держава, суб’єкт міжнародного права, що має право підписувати міждержавні договори.
2. У статті 2 йдеться про територію Холмщини і Підляшшя (частина сучасної Польщі), які передавалися Україні. В основу визначення кордонів було покладено етнографічний принцип (території з переважанням українського населення) та волевиявлення місцевого населення.
3. Політичні та економічні наслідки:
   • Міжнародне визнання незалежності України
   • Встановлення дипломатичних і консульських відносин з Центральними державами
   • Визначення західних кордонів України, повернення етнічних українських земель
   • Можливість звільнення території України від більшовиків
   • Відмова від взаємних претензій щодо воєнних витрат і збитків
4. Відмінності від типових мирних угод:
   • Визнання нової держави, що виникла в процесі революції
   • Врахування етнографічного принципу при визначенні кордонів
   • Відсутність контрибуцій та репарацій
   • Договір укладено без участі однієї з воюючих сторін (Росії)
5. Найбільш вигідні положення:
   • Визнання незалежності України
   • Встановлення дипломатичних відносин
   • Повернення етнічних українських земель Холмщини і Підляшшя
6. Найбільш проблемні:
   • Відсутність гарантій безпеки для України
   • У наведеному фрагменті не згадуються економічні зобов’язання України, які були досить обтяжливими
   • Відсутність механізму запобігання втручанню Центральних держав у внутрішні справи України

Робота в парах

Завдання 3. Порівняльний аналіз оцінок німецько-австрійської присутності.

Прочитайте два фрагменти з історичних джерел, що відображають різні оцінки німецько-австрійської присутності в Україні, та виконайте завдання.

Джерело 1: З промови М. Грушевського (березень 1918 р.)

“Німці прийшли на Україну не як завойовники і не для того, щоб встановлювати в нас новий лад. Їх завданням є тільки вигнання більшовиків та захист нашого краю від них, щоб ми могли в спокої творити свої порядки… Вони хочуть бачити в нас добрих, сильних сусідів, щоб поруч з нами могти спокійно жити й розвиватися. Вони заявляють, що вони у нас не лишаться, коли їх помочі не потрібно буде…”

Джерело 2: З відозви більшовицького уряду радянської України (березень 1918 р.)

“Центральна Рада, вигнана з Києва українськими робітниками й селянами, повертається до влади на штиках німецьких окупантів. Своєю авантюрою з викликом німців на Україну чорні зрадники продали Україну в рабство імперіалістичній Німеччині… Німці йдуть в Україну не як визволителі, а як грабіжники. Їх завдання — вивезти з України хліб і забрати наші багатства. Це чужоземне військо діє як окупаційна сила.”

Завдання:

1. Визначте спільно з партнером, які аргументи наводяться в кожному джерелі на підтвердження своєї оцінки присутності німецьких військ.
2. Знайдіть і випишіть ключові слова та терміни, що використовуються авторами для характеристики німецько-австрійської присутності.
3. Порівняйте цілі, які, на думку авторів, переслідували німецькі та австрійські війська в Україні.
4. Чому, на вашу думку, оцінки так радикально відрізняються? Які фактори впливали на формування цих оцінок?
5. Оцініть ступінь об’єктивності кожного джерела та його цінність для дослідження історичних подій.

Методичний коментар:

Це завдання спрямоване на розвиток критичного мислення, вміння порівнювати різні інтерпретації історичних подій та виявляти ідеологічні впливи на формування цих інтерпретацій. Робота в парах дозволяє обмінятися думками та сформувати більш зважені оцінки.

Відповідь:

1. Аргументи:
   • Джерело 1: Німці прийшли на запрошення законного уряду; їхня мета — вигнання більшовиків; вони не втручаються у внутрішні справи; їхня присутність тимчасова; вони зацікавлені в сильній Україні як сусіді.
   • Джерело 2: Центральна Рада повертається на німецьких штиках; німці є окупантами; їхня мета — економічне пограбування України; Україна продана “в рабство” Німеччині.
2. Ключові слова та терміни:
   • Джерело 1: “не як завойовники”, “захист”, “добрі, сильні сусіди”, “тимчасова присутність”.
   • Джерело 2: “штики німецьких окупантів”, “зрадники”, “рабство”, “грабіжники”, “окупаційна сила”.
3. Цілі німецько-австрійських військ:
   • Джерело 1: Вигнання більшовиків, захист України, забезпечення умов для розбудови української держави.
   • Джерело 2: Економічне пограбування України, вивезення хліба та інших ресурсів, встановлення контролю.
4. Причини відмінностей в оцінках:
   • Ідеологічне протистояння між УНР та більшовиками
   • Боротьба за легітимність влади в Україні
   • Пропагандистські цілі обох документів
   • Різні політичні інтереси авторів
   • Різне бачення майбутнього України (незалежність vs. частина радянської держави)
5. Об’єктивність та цінність джерел:
   • Обидва джерела є суб’єктивними та відображають політичні позиції їхніх авторів
   • Жодне з джерел не відображає всієї складності ситуації
   • Цінність джерел полягає в ілюстрації різних політичних наративів та ідеологічної боротьби того часу
   • Для об’єктивного дослідження необхідно залучати додаткові джерела, зокрема нейтральні свідчення та документи самих німецьких та австрійських військових

Групова робота

Завдання 4. Аналіз наслідків Берестейського миру та німецько-австрійської присутності.

Учні об’єднуються у 4 групи. Кожна група досліджує один з аспектів наслідків Брестського миру та німецько-австрійської присутності в Україні:

Група 1: Міжнародні наслідки

Група 2: Внутрішньополітичні наслідки

Група 3: Економічні наслідки

Група 4: Соціально-психологічні наслідки

Кожна група отримує набір фактів, цитат, статистичних даних з цієї теми та повинна систематизувати їх, виокремивши позитивні та негативні наслідки. Після роботи в групах представники презентують результати, а вчитель/ка координує створення спільної таблиці наслідків на дошці.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває вміння аналізувати історичні події в різних аспектах, систематизувати інформацію та представляти результати дослідження. Групова форма роботи сприяє обміну думками та напрацюванню спільних висновків.

Приклад результатів роботи груп:

Група 1: Міжнародні наслідки

Позитивні:

• Перше міжнародне визнання незалежності України
• Встановлення дипломатичних відносин з чотирма державами
• Повернення етнічних українських земель (Холмщина, Підляшшя)
• Вихід України як суб’єкта на міжнародну арену

Негативні:

• Погіршення відносин з країнами Антанти
• Сприйняття України як сателіта Німеччини
• Дипломатична ізоляція після поразки Центральних держав
• Ускладнення відносин із сусідніми країнами (особливо з Польщею через територіальні питання)

Група 2: Внутрішньополітичні наслідки

Позитивні:

• Звільнення території України від більшовиків
• Відновлення діяльності УЦР та українських органів влади
• Можливість продовжити державотворчі процеси

Негативні:

• Обмеження реального суверенітету України
• Втручання німецького командування у внутрішні справи
• Гетьманський переворот за підтримки німців
• Підрив авторитету Центральної Ради серед населення

Група 3: Економічні наслідки

Позитивні:

• Налагодження економічних зв’язків з Центральними державами
• Стабілізація фінансової системи
• Створення умов для економічної діяльності

Негативні:

• Надмірні економічні зобов’язання перед Центральними державами
• Реквізиції продовольства, що викликали невдоволення селянства
• Вивезення значних обсягів сировини та харчових продуктів
• Погіршення економічного становища населення

Група 4: Соціально-психологічні наслідки

Позитивні:

• Відчуття захищеності від більшовицької загрози
• Зниження рівня насильства та анархії
• Можливість нормального функціонування громадянського суспільства

Негативні:

• Сприйняття німців частиною населення як окупантів
• Зростання соціальної напруженості через реквізиції
• Розчарування в українській владі, що привела іноземні війська
• Посилення антиукраїнської пропаганди з боку політичних опонентів

Дискусія та дебати

Завдання 5. Дебати “Берестейський мир: стратегічна необхідність чи фатальна помилка?”

Клас обʼєднується у дві команди.

Перша команда доводить, що Брестський мир і запрошення німецько-австрійських військ було стратегічно правильним рішенням в конкретних історичних умовах.

Друга команда доводить, що це була помилка, яка мала негативні наслідки для України.

Формат дебатів:

1. Вступні промови команд (по 3 хв)
2. Перехресні запитання між командами (по 5 хв)
3. Заключні промови (по 2 хв)
4. Голосування аудиторії та підбиття підсумків

Критерії оцінювання:

• Аргументованість позиції
• Використання історичних фактів та джерел
• Врахування історичного контексту
• Відповіді на запитання опонентів
• Дотримання культури дискусії

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички аргументації, критичного мислення, публічного виступу та ведення дискусії. Важливо наголосити учням на необхідності враховувати історичний контекст і не модернізувати події минулого.

Можливі аргументи команд:

Команда “Стратегічна необхідність”:

• УНР не мала достатніх військових сил для протистояння більшовикам
• Брестський мир забезпечив міжнародне визнання незалежності України
• Без німецької допомоги Центральна Рада не змогла б повернутися до Києва
• В тогочасних умовах це був єдиний реальний шлях збереження української державності
• Центральні держави були єдиною геополітичною силою, готовою визнати незалежність України

Команда “Фатальна помилка”:

• Залежність від іноземних військ підірвала суверенітет України
• Економічні зобов’язання були надмірними і спричинили невдоволення населення
• Брестський мир зіпсував відносини з країнами Антанти, які зрештою перемогли у війні
• Німецька присутність призвела до гетьманського перевороту і повалення Центральної Ради
• Більшість населення сприймала німців та австрійців як окупантів, що дискредитувало ідею української державності

Робота з картою

Завдання 6. Геополітичний аналіз мирних переговорів та військової присутності.

Учням пропонується карта Європи та України 1918 року, на якій позначені:

• Лінії фронтів Першої світової війни на початок 1918 р.
• Території, підконтрольні різним силам (Центральним державам, Антанті, більшовикам, УНР)
• Місто Брест-Литовськ, де проходили переговори
• Зони німецько-австрійської присутності в Україні після Брестського миру

Завдання:

1. Проаналізуйте геополітичне становище України на початку 1918 року. Які території контролювала УНР, а які — більшовики?
2. Визначте стратегічне значення України для Центральних держав. Чому Німеччина та Австро-Угорщина були зацікавлені в укладенні окремого договору з УНР?
3. Простежте маршрут просування німецько-австрійських військ територією України. Які стратегічні центри були зайняті в першу чергу?
4. Порівняйте зони німецької та австро-угорської окупації. Які особливості мало управління цими зонами?
5. Як змінилося геополітичне становище України після підписання Брестського миру?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває просторове мислення, вміння аналізувати геополітичну ситуацію та розуміти географічний контекст історичних подій. Робота з картою допомагає унаочнити територіальні аспекти німецько-австрійської присутності.

Відповідь:

1. На початку 1918 року УНР контролювала лише невелику частину території на Волині та Поділлі. Київ, Харків, Одеса та більшість інших великих міст були зайняті більшовиками.
2. Стратегічне значення України для Центральних держав:
   • Джерело продовольства та сировини для виснажених війною країн
   • Буферна зона між Центральними державами та більшовицькою Росією
   • Можливість послабити Росію через відокремлення України
   • Забезпечення доступу до Чорного моря та його ресурсів
3. Німецько-австрійські війська просувалися в першу чергу вздовж залізничних шляхів, захоплюючи ключові транспортні вузли та адміністративні центри. Спочатку були зайняті Київ, Харків, Полтава, пізніше — Одеса, Херсон, Миколаїв.
4. Німецька зона охоплювала північні та центральні губернії України (Київська, Чернігівська, Полтавська, Харківська), австро-угорська — південно-західні (Подільська, Херсонська, Катеринославська). Німецьке управління було більш організованим і централізованим, австро-угорське допускало більше свавілля місцевих командирів.
5. Після Брестського миру:
   • Територія України була звільнена від більшовиків
   • УНР отримала міжнародне визнання та визначені кордони
   • Україна стала частиною системи Центральних держав
   • Реальний контроль над територією здійснювало німецьке та австрійське командування
   • Україна опинилася в дипломатичній ізоляції від країн Антанти

Творчі та письмові завдання

Завдання 7. Історичне есе “Союзники чи окупанти?”

Учням пропонується написати історичне есе на тему: “Німецько-австрійські війська в Україні 1918 року: союзники чи окупанти?” Обсяг — 1-1,5 сторінки.

Структура есе:

• Вступ (постановка проблеми)
• Аргументи на користь тези “союзники”
• Аргументи на користь тези “окупанти”
• Власна обґрунтована позиція
• Висновки

Критерії оцінювання:

• Використання історичних фактів та джерел
• Логічність та аргументованість
• Врахування різних точок зору
• Обґрунтованість власної позиції
• Грамотність та стилістична відповідність

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички письмового викладу думок, аналізу суперечливих історичних питань та формування власної обґрунтованої позиції. Важливо заохочувати учнів враховувати різні аспекти проблеми та уникати спрощених однозначних оцінок.

Приклад вступу до есе:

“Питання про характер перебування німецько-австрійських військ в Україні у 1918 році залишається одним із найбільш дискусійних в історії Української революції. З одного боку, ці війська прийшли на запрошення законного уряду УНР і допомогли звільнити територію від більшовиків. З іншого — їхня присутність супроводжувалася втручанням у внутрішні справи, економічними реквізиціями та зрештою призвела до зміни влади в Україні. Спробуємо розглянути аргументи обох сторін та сформувати зважену позицію…”

---

	Ні	Частково	Так
Я знаю передумови та зміст Брестського миру
Я можу пояснити геополітичні інтереси сторін
Я вмію аналізувати наслідки міжнародних договорів
Я розумію суперечливий характер німецько-австрійської присутності в Україні
Я можу сформулювати власну обґрунтовану позицію щодо дискусійних питань

Урок 10. Тема: Берестейський мир і німецько-австрійська присутність: союзники чи окупанти?

Робочий аркуш учнів і учениць

---

Запитання:

Чи можна вважати незалежною державу, яка запрошує іноземні війська на свою територію? Де межа між союзницькою допомогою та окупацією?

Завдання:

Розгляньте дві історичні фотографії:

1. Українська делегація підписує Брестський мирний договір з представниками Центральних держав.
2. Німецькі війська на вулицях Києва, квітень 1918 р.

Запишіть свої перші враження та запитання, які виникають при перегляді цих фотографій. Як ви думаєте, що відчували звичайні українці, коли бачили іноземні війська на вулицях своїх міст?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Завдання 1. Аналіз історичного контексту Брестського миру.

Прочитайте текст та виконайте завдання:

“На початку 1918 року УНР опинилася у складній ситуації. Більшовицькі війська захопили значну частину території України, включно з Києвом. Центральна Рада та уряд змушені були евакуюватися до Житомира. Власні військові сили УНР були недостатніми для протистояння більшовицькій агресії. Водночас у Бресті продовжувалися мирні переговори між країнами Четверного союзу та радянською Росією, яка претендувала на право представляти всі колишні території Російської імперії, включно з Україною. В цих умовах участь української делегації у брестських переговорах мала критичне значення для визнання суверенітету молодої держави. 9 лютого 1918 року делегація УНР на чолі з О. Севрюком підписала мирний договір з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Туреччиною. Окрім дипломатичного визнання, договір передбачав економічні зобов’язання України щодо постачання продовольства, а пізніше було укладено військову конвенцію про допомогу Україні в боротьбі з більшовиками.”

Завдання:

1. Які внутрішні та зовнішні загрози стояли перед УНР на початку 1918 року?
2. Які цілі переслідувала українська делегація на брестських переговорах?
3. Чому країни Четверного союзу погодилися на підписання окремого договору з УНР?
4. Яке значення мало визнання незалежності України Центральними державами?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2. Аналіз історичного джерела.

Витяг з тексту Брестського мирного договору між УНР та Центральними державами (9 лютого 1918 р.)

“Стаття 1. Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія і Туреччина з одного боку і Українська Народна Республіка з другого боку заявляють, що воєнний стан між ними припинений. Сторони, що заключають договір, ухвалили жити взаємно в мирі і дружбі.

Стаття 2. 1) Між Австро-Угорщиною з одної сторони, і Українською Народною Республікою з другої сторони, оскільки ці дві держави будуть межувати між собою, ті границі будуть існувати, які існували між Австро-Угорською монархією і Росією до вибуху війни. 2) Дальше на північ границя Української Народної Республіки, починаючи від Тарнограда, буде в загальних рисах проходити по лінії Білгорай – Щебрешин – Красностав – Пугачів – Радин – Межиріччя – Сарнаки – Мельник – Високо-Литовськ – Каменець-Литовськ – Прушани – Вигоновське Озеро. В подробицях ця границя буде установлена мішаною комісією згідно з етнографічними обставинами і з узглядненням бажань населення.

Стаття 3. Евакуація зайнятих областей почнеться негайно після ратифікації цього мирного договору.

Стаття 4. Дипломатичні і консульські зносини між сторонами, що заключають договір, почнуться негайно після ратифікації мирного договору.

Стаття 7. Обі сторони, що заключають договір, взаємно відмовляються від відшкодування своїх воєнних витрат, себто державних видатків на ведення війни, а також від відшкодування воєнних шкод, себто тих шкод, які повстали для них і їх горожан у воєнних областях.”*

Завдання:

1. Який статус УНР визнається за цим договором?
2. Про які території йдеться у статті 2 договору? Які принципи покладено в основу визначення кордонів?
3. Які політичні та економічні наслідки для України мали положення договору?
4. Чим цей договір відрізнявся від типових мирних угод того часу?
5. Які положення договору, на вашу думку, були найбільш вигідними для України? Які — найбільш проблемними?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 3. Порівняльний аналіз оцінок німецько-австрійської присутності.

Прочитайте два фрагменти з історичних джерел, що відображають різні оцінки німецько-австрійської присутності в Україні, та виконайте завдання.

Джерело 1: З промови М. Грушевського (березень 1918 р.)

“Німці прийшли на Україну не як завойовники і не для того, щоб встановлювати в нас новий лад. Їх завданням є тільки вигнання більшовиків та захист нашого краю від них, щоб ми могли в спокої творити свої порядки… Вони хочуть бачити в нас добрих, сильних сусідів, щоб поруч з нами могти спокійно жити й розвиватися. Вони заявляють, що вони у нас не лишаться, коли їх помочі не потрібно буде…”

Джерело 2: З відозви більшовицького уряду радянської України (березень 1918 р.)

“Центральна Рада, вигнана з Києва українськими робітниками й селянами, повертається до влади на штиках німецьких окупантів. Своєю авантюрою з викликом німців на Україну чорні зрадники продали Україну в рабство імперіалістичній Німеччині… Німці йдуть в Україну не як визволителі, а як грабіжники. Їх завдання — вивезти з України хліб і забрати наші багатства. Це чужоземне військо діє як окупаційна сила.”

Завдання:

1. Визначте аргументи в кожному джерелі на підтвердження своєї оцінки присутності німецьких військ.
2. Знайдіть і випишіть ключові слова та терміни, що використовуються авторами для характеристики німецько-австрійської присутності.
3. Порівняйте цілі, які, на думку авторів, переслідували німецькі та австрійські війська в Україні.
4. Чому, на вашу думку, оцінки так радикально відрізняються? Які фактори впливали на формування цих оцінок?
5. Оцініть ступінь об’єктивності кожного джерела та його цінність для дослідження історичних подій.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 4. Історичне есе “Союзники чи окупанти?”

Напишіть історичне есе на тему: “Німецько-австрійські війська в Україні 1918 року: союзники чи окупанти?” Обсяг — 1-1,5 сторінки.

Структура есе:

• Вступ (постановка проблеми)
• Аргументи на користь тези “союзники”
• Аргументи на користь тези “окупанти”
• Власна обґрунтована позиція
• Висновки

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

	Ні	Частково	Так
Я знаю передумови та зміст Брестського миру
Я можу пояснити геополітичні інтереси сторін
Я вмію аналізувати наслідки міжнародних договорів
Я розумію суперечливий характер німецько-австрійської присутності в Україні
Я можу сформулювати власну обґрунтовану позицію щодо дискусійних питань