Тема: Українська революція 1917-1921 рр.

Урок 11. Тема: Гетьманат П. Скоропадського: консервативна альтернатива революції

---

За Державним стандартом:

На уроці учні/учениці:

Ключова компетентність уроку

Громадянська компетентність та інформаційно-комунікаційна компетентність – учні/учениці аналізуватимуть різні моделі державного устрою, оцінюватимуть баланс між авторитарними та демократичними елементами у державному будівництві, розвиватимуть навички критичного аналізу історичних джерел.

---

1. Гетьманат (Українська Держава) — форма правління в Україні з 29 квітня по 14 грудня 1918 року на чолі з гетьманом Павлом Скоропадським.
2. Павло Скоропадський (1873-1945) — український військовий та політичний діяч, генерал, гетьман України (1918 р.), нащадок козацько-старшинського роду.
3. Гетьманський переворот — державний переворот 29 квітня 1918 року, внаслідок якого було повалено Центральну Раду та встановлено владу П. Скоропадського.
4. Консерватизм — ідеологія та політична філософія, що передбачає збереження традиційних суспільних інститутів, цінностей та порядків.
5. “Грамота до всього українського народу” — документ, оприлюднений П. Скоропадським 29 квітня 1918 року, в якому проголошувалось встановлення Гетьманату.
6. “Закони про тимчасовий державний устрій України” — документ, що визначав основи державного ладу за часів Гетьманату.
7. Рада Міністрів — уряд Української Держави за часів Гетьманату на чолі з Федором Лизогубом (травень-листопад 1918 р.).
8. Державна варта — правоохоронний орган Української Держави, що виконував функції поліції.
9. Хліборобський конгрес (29 квітня 1918 р.) — зібрання заможних землевласників, яке підтримало встановлення Гетьманату.
10. Протофіс (Союз промисловості, торгівлі, фінансів і сільського господарства) — об’єднання власників підприємств та поміщиків, що підтримували Гетьманат.
11. Український національний союз — опозиційне до Гетьманату об’єднання українських політичних партій.
12. Аграрна реформа — спроба П. Скоропадського упорядкувати земельні відносини, яка передбачала викуп великих земельних володінь і продаж землі селянам.
13. Директорія УНР — повстанський орган, створений для повалення влади П. Скоропадського.
14. “Федеративна грамота” (14 листопада 1918 р.) — декларація П. Скоропадського про федеративний союз України з небільшовицькою Росією.
15. Антигетьманське повстання (листопад-грудень 1918 р.) — збройний виступ проти режиму Скоропадського під проводом Директорії.

---

1. Підберіть різноманітні історичні джерела про Гетьманат: Грамоту до всього українського народу, Закони про тимчасовий державний устрій, спогади П. Скоропадського та його сучасників, газетні публікації 1918 року, фотографії гетьмана та його уряду. Особливу увагу приділіть джерелам, що відображають різні оцінки Гетьманату (прихильники і противники).
2. Створіть порівняльну таблицю моделей державного устрою УНР та Гетьманату, яка стане основою для аналізу на уроці.
3. Підготуйте візуальні матеріали: портрети діячів Гетьманату, фотографії тогочасного Києва, символіку Української Держави, карикатури на Скоропадського, зразки грошових знаків, документів.
4. Розробіть проблемні запитання для стимулювання критичного мислення учнів: “Чи був Гетьманат авторитарним режимом?”, “Чи мала консервативна модель державності шанси на успіх в революційну добу?”, “Яку роль відіграли зовнішні чинники в долі Гетьманату?”.
5. Ознайомтеся з сучасними історіографічними дискусіями щодо доби Гетьманату, щоб представити учням різноманітні наукові оцінки цього періоду.

---

Дизайн уроку

Запитання: 

У світовій історії XX століття ми спостерігаємо протистояння революційних і контрреволюційних сил. Чи завжди революційні зміни ведуть до прогресу, а спроби зберегти традиційні інститути до регресу? Чи можливий “третій шлях” — поєднання традицій і новацій?

Завдання: 

Проаналізуйте два історичні документи:

Фрагмент з Третього Універсалу УЦР: 

“Віднині Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від Російської Республіки й зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії… До Установчих Зборів України вся власть творити лад на наших землях, давати закони й правити належить нам, Українській Центральній Раді…”

Фрагмент з “Грамоти до всього українського народу” П. Скоропадського: 

“Бувше Українське Правительство не здійснило державного будування України, позаяк було зовсім не здатне до цього. Бешкети та анархія продовжуються на Україні, економічна розруха і безробіття збільшуються і розповсюджуються з кожним днем… Я, Павло Скоропадський, син України, козак… кличу всіх Вас, громадян і козаків України — без різниці національності і віросповідання — помогти мені і моїм працівникам і співробітникам в нашій спільній велетенській праці.”

Запишіть 2-3 ключові відмінності у баченні державного устрою України в цих документах. Якій моделі ви віддали б перевагу, якби жили у 1918 році? Чому?

Методичний коментар: 

Це завдання активізує критичне мислення учнів, створює проблемну ситуацію, спонукає до порівняльного аналізу різних державотворчих моделей. Важливо підкреслити учням, що в історії немає “правильних” і “неправильних” відповідей, а є різні альтернативи розвитку, кожна з яких мала свої переваги і недоліки.

---

Робота з історичними джерелами

Завдання 1. Аналіз історичного контексту встановлення Гетьманату.

Учні й учениці працюють індивідуально.

Прочитайте фрагмент історичного джерела та проаналізуйте його за поданими запитаннями.

Джерело: Зі спогадів Павла Скоропадського “Спогади” (1919 р.)

“Центральна Рада розвалювалась на очах. Серед її членів були порядні люди, але своєю соціалістичною політикою вони вели Україну до загибелі. Згідно з Брестським миром, німці визнали Центральну Раду. Але німці швидко побачили, що з Центральною Радою працювати неможливо… Мене тягнуло до України. За походженням, незважаючи на зросійщення останніх поколінь, ми були щирими українцями, як більшість лівобережного дворянства… Я вже твердо вирішив, що потрібно рятувати Україну, а це можна зробити лише усунувши Центральну Раду…”

Завдання:

1. Які причини встановлення Гетьманату називає автор спогадів?
2. Які соціальні групи, на його думку, підтримували зміну влади?
3. Як П. Скоропадський характеризує свою національну ідентичність? Чи важливо це в контексті революційних подій?
4. Яку роль, за свідченням автора, відіграли німці у встановленні Гетьманату?
5. Наскільки об’єктивним є це джерело? Які фактори могли вплинути на оцінки автора?

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває навички критичного аналізу історичних джерел, вміння розрізняти факти і суб’єктивні оцінки, виявляти мотивацію історичних діячів. Важливо звернути увагу учнів на те, що спогади є суб’єктивним джерелом, написаним з певної часової перспективи і з метою виправдання власних дій.

Відповідь:

1. Причини встановлення Гетьманату: нездатність Центральної Ради ефективно керувати державою; її соціалістична політика, яка, на думку автора, вела до загибелі країни; неможливість німців співпрацювати з Центральною Радою.
2. Соціальні групи, що підтримували зміну влади: дворянство (особливо лівобережне), заможні землевласники, консервативні кола, частина військових.
3. Скоропадський характеризує себе як “щирого українця”, незважаючи на “зросійщення останніх поколінь”. Це важливо в контексті революції, оскільки легітимізує його претензії на владу в Україні, демонструючи, що він не є “чужим” для українського народу.
4. Німці відіграли важливу роль, оскільки вони “визнали Центральну Раду” згідно з Брестським миром, але “швидко побачили, що з Центральною Радою працювати неможливо”, що створило передумови для зміни влади.
5. Джерело є суб’єктивним, оскільки:
   • написане самим Скоропадським для виправдання власних дій
   • створене після падіння Гетьманату (1919 р.), коли автор прагнув пояснити свої рішення
   • відображає класові та політичні погляди автора
   • містить ретроспективну оцінку подій з позиції їх результату

Завдання 2. Аналіз державного устрою Гетьманату.

Учні працюють у парах.

Джерело: Фрагменти з “Законів про тимчасовий державний устрій України” (29 квітня 1918 р.)

“Про гетьманську владу 1. Влада управління належить виключно до Гетьмана України в межах всієї Української Держави. 2. Гетьман стверджує закони, і без його санкції ніякий закон не може мати сили. 3. Гетьман призначає Отамана Ради Міністрів. Отаман Міністрів складає Кабінет і представляє його в повному складі на затвердження Гетьмана. 7. Гетьман є вищий керівничий всіх зносин Української Держави з закордонними державами. 8. Гетьман є Верховний Воєвода Української Армії і Флоту.

Про віру 9. Первенствуюча в Українській Державі віра є християнська, православна.

Права і обов’язки українських козаків і громадян 11. Ніхто не може підлягати переслідуванню за злочинні вчинки, тільки як в черзі, законом визначеній. 13. Оселя кожного неторкана. Робити обшукування й виїмку в будинку без згоди його господаря можливо не инакше, як у випадках, законом визначених. 17. Українські козаки та громадяни мають право гуртувати громади й спілки в метах, не шкідливих законові […]”

Завдання для пар:

1. Охарактеризуйте державний устрій Гетьманату за поданими фрагментами.
2. Які повноваження мав гетьман за цим документом? Порівняйте їх з повноваженнями голів сучасних держав (президентів, монархів).
3. Які громадянські права гарантувалися населенню?
4. Визначте елементи авторитаризму та демократії у державному устрої Гетьманату.
5. Складіть схему державного механізму Української Держави.

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває навички аналізу правових документів, вміння виокремлювати ключові елементи державного устрою, порівнювати історичні та сучасні політичні моделі. Робота в парах дозволяє обмінятися думками та сформувати більш зважені оцінки.

Відповідь:

1. Державний устрій Гетьманату за поданими фрагментами можна охарактеризувати як авторитарну монархію з елементами конституційного обмеження влади. Гетьман зосереджував у своїх руках виконавчу, законодавчу і військову владу, але гарантував громадянам певні права і свободи.
2. Повноваження гетьмана:
   • Верховна виконавча влада
   • Законодавча ініціатива та право вето
   • Формування уряду
   • Керівництво зовнішньою політикою
   • Верховне командування армією і флотом Ці повноваження подібні до повноважень конституційних монархів або президентів у президентських республіках, але з більшою концентрацією влади.
3. Громадянські права:
   • Захист від незаконного переслідування
   • Недоторканність житла
   • Право на створення громадських організацій і спілок
4. Елементи авторитаризму:
   • Концентрація влади в руках одної особи
   • Відсутність виборних органів влади
   • Призначення, а не вибори голови уряду
   • Проголошення православ’я первенствуючою вірою
     
     Елементи демократії:
   • Гарантії певних громадянських прав і свобод
   • Обмеження влади законом
   • Наявність уряду (Ради Міністрів)
   • Право на створення громадських організацій
5. Схема державного механізму (учні малюють схему з ієрархією: Гетьман → Рада Міністрів (на чолі з Отаманом) → Міністерства → Місцеві органи влади)

Рольова гра

Завдання 3. Рольова гра “Засідання Ради Міністрів Української Держави”.

Учні оʼєднуються у групи по 5-6 осіб. Кожний учень отримує роль:

• Павло Скоропадський, Гетьман України
• Федір Лизогуб, Отаман (голова) Ради Міністрів
• Дмитро Дорошенко, міністр закордонних справ
• Олександр Рогоза, військовий міністр
• Василь Колокольцев, міністр землеробства
• Микола Василенко, міністр освіти

Кожен “міністр” отримує картку з інформацією про свою історичну роль та політичні погляди.

Моделюється засідання Ради Міністрів (червень 1918 р.), на якому обговорюються три ключові питання:

1. Аграрна реформа (викуп великих земельних володінь і продаж землі селянам)
2. Військове будівництво (створення регулярної армії, ставлення до вільного козацтва)
3. Зовнішня політика (відносини з Німеччиною, Росією та Антантою)

Учні повинні провести дискусію, відстоюючи позиції своїх історичних персонажів, і прийняти спільне рішення з кожного питання.

Після рольової гри проводиться обговорення:

• Які суперечності виявилися в ході засідання?
• Які компроміси були досягнуті?
• Чи збігаються ухвалені рішення з реальними історичними діями Гетьманату?
• Які труднощі у впровадженні реформ можна передбачити?

Методичний коментар: 

Ця рольова гра розвиває емпатичне розуміння історичних діячів, їхньої мотивації та обмежень, з якими вони стикалися. Вона допомагає учням зрозуміти складність прийняття політичних рішень у кризових умовах та необхідність шукати компроміси між різними інтересами.

Робота з картою

Завдання 4. Аналіз геополітичного становища Української Держави.

Учні працюють у малих групах.

Використовуючи історичну карту України 1918 року, виконайте такі завдання:

Джерело: https://likbez.org.ua/wp-content/uploads/2014/08/border-1918-1928_ukr.jpg 

1. Позначте на карті кордони Української Держави П. Скоропадського.
2. Відзначте території, які були приєднані до України за часів Гетьманату (Крим, частина Курської та Воронезької губерній).
3. Позначте розташування основних зон німецької та австро-угорської присутності.
4. Визначте основні напрямки зовнішньополітичної діяльності Гетьманату.
5. Проаналізуйте геополітичне становище Української Держави: сусідні країни, потенційні союзники та противники.
6. Складіть легенду до карти, що відображає основні економічні, політичні та військові аспекти ситуації літа-осені 1918 року.

Після роботи групи презентують свої карти і аналіз геополітичного становища України за часів Гетьманату.

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває просторове мислення, вміння аналізувати геополітичну ситуацію та розуміти географічний контекст історичних подій. Робота з картою допомагає унаочнити територіальні зміни та зовнішньополітичні орієнтації Гетьманату.

Дебати

Завдання 5. Міні-дебати “Гетьманат П. Скоропадського: авторитаризм чи спроба стабілізації?”

Клас обʼднується у дві команди.

Перша команда доводить, що режим Скоропадського був авторитарним і становив загрозу для демократичного розвитку України.

Друга команда доводить, що Гетьманат був необхідною спробою стабілізації в умовах революційного хаосу.

Формат дебатів:

1. Представлення позицій команд (по 3 хв)
2. Спростування аргументів опонентів (по 2 хв)
3. Запитання від аудиторії (5 хв)
4. Заключні промови (по 2 хв)

Можливі аргументи:

Команда “Авторитаризм”:

• Переворот і розпуск Центральної Ради були антидемократичними
• Концентрація влади в руках однієї особи
• Відсутність виборних органів влади
• Гетьманат спирався на іноземну військову підтримку
• Репресії проти опозиції
• Орієнтація на інтереси заможних землевласників і промисловців

Команда “Стабілізація”:

• Центральна Рада не впоралася з викликами державного будівництва
• Гетьманат забезпечив відносну стабільність і порядок
• Були проведені важливі державотворчі заходи (створення армії, фінансової системи, освіти)
• Аграрна реформа була спробою цивілізованого вирішення земельного питання
• Захист традиційних інститутів і цінностей в умовах революційного радикалізму
• Досягнення в культурній і освітній сферах (заснування Української академії наук, університетів)

Методичний коментар: 

Дебати розвивають навички аргументації, критичного мислення та публічного виступу. Вони допомагають учням зрозуміти суперечливість історичних оцінок та необхідність враховувати різні аспекти при формуванні власної позиції.

Аналіз медіа

Завдання 6. Аналіз візуальних джерел та карикатур.

Учні працюють у парах.

Кожна пара отримує набір історичних фотографій та карикатур доби Гетьманату:

1. Офіційний портрет Павла Скоропадського в гетьманському вбранні
2. Фотографія гетьманського палацу в Києві з німецькою вартою
3. Карикатура з опозиційної газети, що зображує Скоропадського як маріонетку німців
4. Агітаційний плакат на підтримку Гетьманату
5. Фотографія урочистостей із нагоди відкриття Української академії наук

Завдання:

1. Опишіть, що зображено на кожному візуальному джерелі.
2. Визначте, які символи та образи використовуються для передачі політичних ідей.
3. Порівняйте, як різні джерела зображують Гетьманат і самого Скоропадського.
4. Проаналізуйте, яку аудиторію мало на меті переконати кожне візуальне джерело.
5. Оцініть ефективність пропагандистських прийомів, використаних у карикатурах та плакатах.

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває медіаграмотність, вміння критично аналізувати візуальні джерела та розпізнавати пропагандистські прийоми. Воно допомагає учням зрозуміти, як візуальні образи використовувалися для формування суспільної думки в революційну добу.

Дослідницько-аналітичне завдання

Завдання 7. Кейс-метод “Реформи Гетьманату: досягнення та проблеми”.

Учні об’єднуються у 4 групи.

Кожна група отримує матеріали про одну зі сфер реформування за доби Гетьманату:

Група 1: Аграрна реформа 

Група 2: Військове будівництво 

Група 3: Освіта і культура 

Група 4: Економіка і фінанси

Кожна група опрацьовує надані матеріали (фрагменти документів, статистичні дані, оцінки істориків) і заповнює аналітичну таблицю:

Аспекти аналізу	Відповіді
Цілі реформи
Основні заходи
Досягнення
Проблеми
Реакція суспільства
Історичне значення

Після заповнення таблиць групи презентують результати дослідження. Спільно класом створюється узагальнена оцінка реформаторської діяльності Гетьманату.

Методичний коментар: 

Цей метод розвиває дослідницькі навички, вміння аналізувати різні аспекти історичних процесів та оцінювати ефективність реформ. Групова робота сприяє колективному пошуку та систематизації знань, а презентація результатів розвиває комунікативні навички.

Творче письмове завдання

Завдання 8. Історичний щоденник “Один день з життя за доби Гетьманату”.

Індивідуальна робота.

Учням і ученицям пропонується написати одну сторінку щоденника з позиції представника певної соціальної групи, який жив у період Гетьманату (липень-листопад 1918 р.). Можна запропонувати такі ролі:

• Селянин з Київщини
• Робітник заводу в Харкові
• Поміщик з Полтавщини
• Підприємець з Одеси
• Військовий офіцер Української армії
• Студент університету
• Жінка-вчителька
• Священник сільської парафії

У щоденнику має бути відображено:

• Побут і повсякденне життя
• Ставлення до режиму Скоропадського
• Оцінка політичних, економічних та соціальних змін
• Надії та тривоги щодо майбутнього

Після написання кілька учнів зачитують свої щоденники, і клас обговорює, наскільки різним було сприйняття Гетьманату різними соціальними групами.

Методичний коментар: 

Це творче завдання розвиває історичну емпатію, вміння уявляти життя людей минулого та розуміти множинність перспектив на історичні події. Воно також допомагає учням усвідомити, як політичні зміни впливали на повсякденне життя різних верств населення.

Мозковий штурм

Завдання 9. Мозковий штурм “Фактори падіння Гетьманату”.

Учні й учениці працюють усім класом.

Учитель пропонує учням і ученицям методом “мозкового штурму” визначити всі можливі фактори, що призвели до падіння режиму П. Скоропадського в грудні 1918 р.

Правила мозкового штурму:

• Приймаються всі ідеї без критики
• Заохочується велика кількість ідей
• Можна розвивати ідеї інших учасників
• Усі ідеї записуються на дошці

Після генерування ідей учні спільно з учителем класифікують фактори за категоріями:

• Внутрішньополітичні (невдоволення селянства, опозиція українських партій тощо)
• Зовнішньополітичні (поразка Німеччини у Першій світовій війні, стосунки з Антантою)
• Економічні (аграрне питання, економічна криза)
• Соціальні (підтримка різних верств населення)
• Ідеологічні (національне питання, “Федеративна грамота”)
• Особистісні (роль самого Скоропадського, його оточення)

На основі класифікації учні спільно виділяють 3-5 найважливіших факторів падіння Гетьманату і створюють схему їх взаємозв’язків.

Методичний коментар: 

Мозковий штурм стимулює творче мислення, вміння генерувати ідеї та аналізувати причинно-наслідкові зв’язки. Колективна робота дозволяє розглянути проблему з різних боків та сформувати комплексне розуміння історичних процесів.

Робота з інфографікою

Завдання 10. Створення порівняльної інфографіки “Моделі української державності 1917-1918 рр.”

Учні й учениці працюють у групах по 3-4 особи.

Кожна група отримує завдання створити інфографіку, яка порівнює три моделі української державності періоду революції:

• УНР доби Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918)
• Гетьманат П. Скоропадського (квітень – грудень 1918)
• УНР доби Директорії (з грудня 1918)

Параметри для порівняння:

• Форма правління
• Політичний режим
• Соціальна база
• Економічна політика
• Національно-культурна політика
• Зовнішньополітична орієнтація
• Символіка і ідеологія

Учні й учениці можуть використовувати підручник, додаткові матеріали та свої знання. Для створення інфографіки можна використати папір і кольорові маркери або цифрові інструменти (при наявності технічних можливостей).

Після створення інфографіки групи презентують свої роботи, пояснюючи основні відмінності між моделями державності.

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває вміння систематизувати та візуалізувати інформацію, проводити порівняльний аналіз та виділяти ключові характеристики різних політичних режимів. Групова робота над інфографікою сприяє обміну ідеями та розвитку креативного мислення.

Практичне заняття

Завдання 11. Експертиза історичного документа: “Федеративна грамота”.

Учні працюють у малих групах як “експертна комісія”.

Кожна група отримує копію “Федеративної грамоти” П. Скоропадського від 14 листопада 1918 р. і виконує її детальний аналіз:

1. Визначає історичний контекст появи документа (міжнародна ситуація, внутрішньополітичні обставини).
2. Аналізує основні положення документа.
3. Оцінює можливі мотиви Скоропадського при проголошенні федерації з майбутньою небільшовицькою Росією.
4. Прогнозує можливі наслідки цього кроку для різних політичних сил та суспільних груп.
5. Формулює свою оцінку цього рішення з точки зору національних інтересів України.

Після роботи в групах проводиться “експертна дискусія”, де представники кожної групи обґрунтовують свою позицію щодо “Федеративної грамоти” та її ролі в падінні Гетьманату.

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває навички детального аналізу історичних документів, розуміння політичного контексту та оцінки наслідків політичних рішень. Формат “експертної комісії” заохочує учнів до обґрунтування своїх оцінок та використання аргументів на основі історичних фактів.

---

	Ні	Частково	Так
Я знаю причини встановлення та падіння Гетьманату
Я можу назвати основні реформи П. Скоропадського
Я розумію відмінності між моделями державності УНР та Гетьманату
Я вмію аналізувати історичні документи доби Гетьманату
Я можу сформулювати власну оцінку консервативної моделі Української Держави

Урок 11. Тема: Гетьманат П. Скоропадського: консервативна альтернатива революції

Робочий аркуш учнів і учениць

---

Запитання: 

У світовій історії XX століття ми спостерігаємо протистояння революційних і контрреволюційних сил. Чи завжди революційні зміни ведуть до прогресу, а спроби зберегти традиційні інститути до регресу? Чи можливий “третій шлях” — поєднання традицій і новацій?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання: 

Проаналізуйте два історичні документи:

Фрагмент з Третього Універсалу УЦР: 

“Віднині Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від Російської Республіки й зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії… До Установчих Зборів України вся власть творити лад на наших землях, давати закони й правити належить нам, Українській Центральній Раді…”

Фрагмент з “Грамоти до всього українського народу” П. Скоропадського: 

“Бувше Українське Правительство не здійснило державного будування України, позаяк було зовсім не здатне до цього. Бешкети та анархія продовжуються на Україні, економічна розруха і безробіття збільшуються і розповсюджуються з кожним днем… Я, Павло Скоропадський, син України, козак… кличу всіх Вас, громадян і козаків України — без різниці національності і віросповідання — помогти мені і моїм працівникам і співробітникам в нашій спільній велетенській праці.”

Запишіть 2-3 ключові відмінності у баченні державного устрою України в цих документах. Якій моделі ви віддали б перевагу, якби жили у 1918 році? Чому?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Завдання 1. Аналіз історичного контексту встановлення Гетьманату.

Прочитайте фрагмент історичного джерела та проаналізуйте його за поданими запитаннями.

Джерело: Зі спогадів Павла Скоропадського “Спогади” (1919 р.)

“Центральна Рада розвалювалась на очах. Серед її членів були порядні люди, але своєю соціалістичною політикою вони вели Україну до загибелі. Згідно з Брестським миром, німці визнали Центральну Раду. Але німці швидко побачили, що з Центральною Радою працювати неможливо… Мене тягнуло до України. За походженням, незважаючи на зросійщення останніх поколінь, ми були щирими українцями, як більшість лівобережного дворянства… Я вже твердо вирішив, що потрібно рятувати Україну, а це можна зробити лише усунувши Центральну Раду…”

Завдання:

1. Які причини встановлення Гетьманату називає автор спогадів?
2. Які соціальні групи, на його думку, підтримували зміну влади?
3. Як П. Скоропадський характеризує свою національну ідентичність? Чи важливо це в контексті революційних подій?
4. Яку роль, за свідченням автора, відіграли німці у встановленні Гетьманату?
5. Наскільки об’єктивним є це джерело? Які фактори могли вплинути на оцінки автора?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2. Аналіз державного устрою Гетьманату.

Джерело: Фрагменти з “Законів про тимчасовий державний устрій України” (29 квітня 1918 р.)

“Про гетьманську владу 1. Влада управління належить виключно до Гетьмана України в межах всієї Української Держави. 2. Гетьман стверджує закони, і без його санкції ніякий закон не може мати сили. 3. Гетьман призначає Отамана Ради Міністрів. Отаман Міністрів складає Кабінет і представляє його в повному складі на затвердження Гетьмана. 7. Гетьман є вищий керівничий всіх зносин Української Держави з закордонними державами. 8. Гетьман є Верховний Воєвода Української Армії і Флоту.

Про віру 9. Первенствуюча в Українській Державі віра є християнська, православна.

Права і обов’язки українських козаків і громадян 11. Ніхто не може підлягати переслідуванню за злочинні вчинки, тільки як в черзі, законом визначеній. 13. Оселя кожного неторкана. Робити обшукування й виїмку в будинку без згоди його господаря можливо не инакше, як у випадках, законом визначених. 17. Українські козаки та громадяни мають право гуртувати громади й спілки в метах, не шкідливих законові […]”

Завдання:

1. Охарактеризуйте державний устрій Гетьманату за поданими фрагментами.
2. Які повноваження мав гетьман за цим документом? Порівняйте їх з повноваженнями голів сучасних держав (президентів, монархів).
3. Які громадянські права гарантувалися населенню?
4. Визначте елементи авторитаризму та демократії у державному устрої Гетьманату.
5. Складіть схему державного механізму Української Держави.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 3. Порівняльна інфографіка “Моделі української державності 1917-1918 рр.”

Створіть інфографіку, яка порівнює три моделі української державності періоду революції:

• УНР доби Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918)
• Гетьманат П. Скоропадського (квітень – грудень 1918)
• УНР доби Директорії (з грудня 1918)

Параметри для порівняння:

• Форма правління
• Політичний режим
• Соціальна база
• Економічна політика
• Національно-культурна політика
• Зовнішньополітична орієнтація
• Символіка і ідеологія

Місце для інфографіки

Завдання 4. Кейс “Реформи Гетьманату: досягнення та проблеми”.

Проаналізуйте одну зі сфер реформування за доби Гетьманату:

• Аграрна реформа
• Військове будівництво
• Освіта і культура
• Економіка і фінанси

Заповніть аналітичну таблицю:

Аспекти аналізу	Відповіді
Цілі реформи
Основні заходи
Досягнення
Проблеми
Реакція суспільства
Історичне значення

Завдання 5. Історичний щоденник “Один день з життя за доби Гетьманату”.

Напишіть одну сторінку щоденника з позиції представника певної соціальної групи, який жив у період Гетьманату (липень-листопад 1918 р.). Оберіть одну з ролей:

• Селянин з Київщини
• Робітник заводу в Харкові
• Поміщик з Полтавщини
• Підприємець з Одеси
• Військовий офіцер Української армії
• Студент університету
• Жінка-вчителька
• Священник сільської парафії

У щоденнику має бути відображено:

• Побут і повсякденне життя
• Ставлення до режиму Скоропадського
• Оцінка політичних, економічних та соціальних змін
• Надії та тривоги щодо майбутнього

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

	Ні	Частково	Так
Я знаю причини встановлення та падіння Гетьманату
Я можу назвати основні реформи П. Скоропадського
Я розумію відмінності між моделями державності УНР та Гетьманату
Я вмію аналізувати історичні документи доби Гетьманату
Я можу сформулювати власну оцінку консервативної моделі Української Держави