Директорія УНР: здобутки та прорахунки народовладдя

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 12. Тема: Директорія УНР: здобутки та прорахунки народовладдя

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

Оцінює взаємовпливи історичних явищ і процесів, висловлює думку щодо ролі історичних осіб [12 ГІО 1.2.1-1]
Встановлює вплив діяльності історичних осіб на перебіг подій [12 ГІО 1.2.1-2]
Характеризує вплив революційних подій на життя людей та суспільств [12 ГІО 1.3.1-1]
Аналізує причини Української революції та оцінює її наслідки [12 ГІО 4.1.3-1]
Моделює способи дій, спрямовані на утвердження демократії та захист національних інтересів [12 ГІО 5.1.1-3]
Оцінює ідеології та діяльність політичних партій, суспільних рухів, організацій та їх роль у розвитку демократичного суспільства [12 ГІО 6.1.2-2]

На уроці учні/учениці:

Проаналізують причини виникнення Директорії УНР та її перші кроки у державотворенні
Схарактеризують особливості політичної моделі Директорії та її еволюцію
Оцінять роль особистостей (В. Винниченка, С. Петлюри та ін.) у діяльності Директорії
Визначать ключові здобутки та прорахунки Директорії у внутрішній та зовнішній політиці
Сформулюють аргументовану оцінку діяльності Директорії в контексті становлення демократичної державності

Ключова компетентність уроку

Громадянська компетентність та інноваційність — учні/учениці аналізуватимуть різні моделі народовладдя, оцінюватимуть баланс між демократичними ідеалами та ефективністю управління в кризових умовах, розвиватимуть вміння прогнозувати наслідки політичних рішень.

Ключові терміни, особи та концепції

Директорія УНР — колегіальний орган, сформований для керівництва повстанням проти режиму гетьмана П. Скоропадського, який після перемоги повстання став найвищим органом влади відновленої УНР (грудень 1918 – листопад 1920 рр.).
Трудовий принцип — концепція організації влади, за якою право участі в управлінні державою мають лише “трудові класи” (селяни, робітники, трудова інтелігенція) без “експлуататорських елементів”.
Конгрес трудового народу України (23-28 січня 1919 р.) — представницький орган, скликаний Директорією для визначення форми влади в Україні.
Система “трудових рад” — запропонована Директорією модель представницької влади, за якою формувалися ради з представників робітників, селян та трудової інтелігенції.
Володимир Винниченко (1880-1951) — український політичний діяч, письменник, голова Директорії УНР з грудня 1918 по лютий 1919 р., прихильник соціалістичних ідей.
Симон Петлюра (1879-1926) — український державний і військовий діяч, член Директорії, з лютого 1919 р. — голова Директорії та Головний Отаман військ УНР.
Андрій Макаренко (1885-1963) — український політичний діяч, член Директорії УНР.
Федір Швець (1882-1940) — український політичний діяч, член Директорії УНР.
Опанас Андрієвський (1878-1955) — український політичний діяч, правник, член Директорії УНР.
Друга УНР — неофіційна назва УНР після повалення Гетьманату та приходу до влади Директорії.
Універсал Директорії УНР від 22 січня 1919 р. — документ, яким проголошувалося об’єднання УНР та ЗУНР (Акт Злуки).
Отаманщина — явище в період Директорії, що характеризувалося значною автономією та свавіллям місцевих військових командирів (отаманів).
Варшавський договір 1920 р. — угода між УНР та Польщею про спільну боротьбу проти більшовицької Росії, за якою Україна визнала входження Галичини та Західної Волині до складу Польщі.
Рада Народних Міністрів УНР — назва уряду за доби Директорії.
“Декларація Директорії УНР” (26 грудня 1918 р.) — документ, що проголошував програмні засади Директорії: відновлення демократичних свобод, скасування законів Гетьманату, запровадження трудового принципу.

Як підготуватися до уроку?

Зберіть різноманітні історичні джерела про діяльність Директорії: програмні документи, універсали, спогади учасників подій, газетні публікації 1918-1920 рр., фотографії членів Директорії та пов’язаних подій. Особливу увагу приділіть джерелам, що відображають різні оцінки діяльності Директорії.
Підготуйте діаграму еволюції політичного курсу Директорії від початку до кінця її існування, щоб продемонструвати зміну пріоритетів та підходів.
Створіть “лінію часу” основних подій періоду Директорії, яка допоможе учням систематизувати матеріал та зрозуміти хронологічну послідовність подій.
Розробіть проблемні запитання для стимулювання критичного мислення учнів: “Чи була Директорія справді демократичним органом влади?”, “Чи мала шанси на успіх концепція трудових рад?”, “Наскільки доцільним було об’єднання УНР та ЗУНР в тогочасних умовах?”.
Підготуйте кейси для аналізу конкретних ситуацій та дилем, з якими стикалася Директорія: ідеологічні суперечності між членами, вибір між різними зовнішньополітичними орієнтаціями, балансування між демократією та централізованим управлінням.

Дизайн уроку

Провокація

Запитання:

В історії часто трапляється, що революційні сили, які боролися проти авторитаризму, самі зіштовхуються з дилемою: як зберегти демократичні ідеали і водночас ефективно управляти державою в кризовий період? Чи можливо поєднати народовладдя з сильною владою під час війни та економічних труднощів?

Завдання:

Розгляньте фото:

Парад Директорії у Києві (грудень, 1918 р.)

Джерело: https://www.dsnews.ua/ukr/nasha_revolyutsiya_1917/moleben-parad-ta-benket-yak-kiyiv-u-hugu-direktoriyu-zustrichav-20122018093000

Фотографія більшовиків у Києві (1919 р.)

Джерело: https://prosvit.in.ua/images/ukraine/kyiv-1919/teror-fb.jpg

Проаналізуйте, які емоції та настрої відображені на цих візуальних джерелах. Як змінилися настрої суспільства від моменту встановлення влади Директорії до періоду її кризи? Запишіть 2-3 думки про причини цих змін.

Методичний коментар:

Це завдання активізує емоційне сприйняття та критичне мислення учнів, створює проблемну ситуацію, яка спонукає до глибшого вивчення теми. Аналіз візуальних джерел розвиває навички інтерпретації іконографічного матеріалу та формування початкових гіпотез.

Практика

1. Робота з історичними джерелами з використанням технології “Щоденник подвійних нотаток”

Завдання 1. Аналіз «Декларації Директорії УНР» (26 грудня 1918 р.).

Індивідуальна робота.

Джерело: Фрагмент з «Декларації Директорії УНР»

“Директорія відновлює всі демократичні свободи, здобуті революцією, і всі соціальні реформи, намічені в III і IV Універсалах… Директорія стоїть на ґрунті самостійної і незалежної Української Народної Республіки… Влада в УНР має належати лише класам працюючим — робітництву й селянству… Так звані пануючі класи, класи земельної і промислової буржуазії, які за часів царської та гетьманської влади експлуатували трудовий народ, не мають права голосу в порядкуванні державою…”

Завдання: Проаналізуйте документ за допомогою техніки “Щоденник подвійних нотаток”. У лівій колонці випишіть ключові цитати з документа, у правій — ваші коментарі, запитання, асоціації до цих цитат.

Цитати з документа	Мої коментарі та запитання

Після індивідуальної роботи учні обмінюються своїми нотатками в парах, а потім відбувається загальне обговорення.

Методичний коментар:

Техніка “Щоденник подвійних нотаток” розвиває навички активного читання та критичного аналізу тексту. Вона допомагає учням не просто запам’ятовувати інформацію, а й формувати особисте ставлення до неї, ставити запитання та шукати зв’язки з іншими знаннями.

2. Технологія перевернутого класу з елементами гейміфікації

Завдання 2. QR-квест “Директорія УНР: ключові події та постаті”.

Групова робота.

Учні об’єднуються в команди по 4-5 осіб. Кожна команда отримує маршрутний лист із QR-кодами. При скануванні кожного QR-коду відкривається завдання та фрагмент історичного джерела (документ, фото, карта тощо). Виконавши завдання, команда отримує частину пазлу або ключове слово для фінального завдання.

Орієнтовні завдання для QR-квесту:

Розташувати події періоду Директорії у хронологічній послідовності
Зіставити цитати з документів та їхніх авторів (членів Директорії)
Визначити на карті території, підконтрольні Директорії в різні періоди
Розшифрувати ключові терміни доби Директорії
Знайти помилки в історичному тексті про діяльність Директорії

Фінальне завдання: Користуючись зібраними матеріалами, створити політичний портрет Директорії УНР, відповівши на запитання:

Яку політичну модель пропонувала Директорія?
Які соціальні групи були її опорою?
Які внутрішні суперечності послаблювали Директорію?

Методичний коментар:

QR-квест поєднує сучасні технології з активним навчанням, перетворюючи засвоєння історичного матеріалу на захопливу гру. Така форма роботи розвиває навички командної взаємодії, критичного мислення, аналізу різних типів джерел та синтезу інформації. Елемент змагання підвищує мотивацію учнів.

3. Технологія “6 мислячих капелюхів” Едварда де Боно

Завдання 3. Аналіз “трудового принципу” організації влади.

Групова робота.

Клас обʼєднується у 6 груп, кожна отримує капелюх певного кольору (реально або символічно) і розглядає “трудовий принцип” влади, запропонований Директорією, з відповідної позиції:

Білий капелюх (факти) — зібрати і представити всі відомі факти про трудовий принцип та його реалізацію.
Червоний капелюх (емоції) — виразити емоційне ставлення різних соціальних груп до трудового принципу.
Чорний капелюх (критика) — виявити всі недоліки та ризики трудового принципу.
Жовтий капелюх (оптимізм) — визначити переваги та потенційні можливості трудового принципу.
Зелений капелюх (творчість) — запропонувати альтернативні шляхи організації влади в тогочасних умовах.
Синій капелюх (процес) — узагальнити всі позиції та зробити зважений висновок про трудовий принцип.

Кожна група презентує свою позицію, дотримуючись стилю мислення відповідного капелюха.

Методичний коментар:

Техніка “6 мислячих капелюхів” дозволяє розглянути одне явище з різних перспектив, уникаючи одностороннього оцінювання. Вона розвиває критичне і системне мислення, вміння бачити як переваги, так і недоліки історичних явищ, а також шукати альтернативні шляхи розвитку.

4. Історичний сторітелінг з елементами драматизації

Завдання 4. “Голоси Директорії: внутрішні суперечності”.

Учні об’єднуються у групи по 2-3 особи. Кожна група отримує завдання створити монолог або діалог історичних осіб — членів Директорії або пов’язаних з нею діячів:

Монолог В. Винниченка про причини його відставки
Діалог між С. Петлюрою та Є. Петрушевичем (лідером ЗУНР) про проблеми об’єднання УНР і ЗУНР
Діалог між лівими і правими членами Директорії про зовнішньополітичну орієнтацію
Монолог С. Петлюри про причини укладання Варшавського договору з Польщею
Діалог між представником Директорії та отаманом одного з повстанських загонів

Для підготовки монологів/діалогів учні використовують додаткові матеріали: фрагменти спогадів, документів, досліджень. Потім групи презентують свої сторітелінги у формі міні-вистави.

Після презентацій проводиться обговорення:

Які внутрішні суперечності існували в Директорії?
Як особисті амбіції та ідеологічні розбіжності впливали на політику Директорії?
Чи могли ці суперечності бути подолані за тогочасних умов?

Методичний коментар:

Сторітелінг з елементами драматизації активізує емоційне сприйняття історичного матеріалу, розвиває емпатію та глибше розуміння мотивації історичних діячів. Цей метод також розвиває креативність, навички публічного виступу та командної роботи.

5. Технологія кейс-стаді з елементами моделювання

Завдання 5. Кейс “Стратегічні дилеми Директорії УНР”.

Групова робота.

Учні об’єднуються у 4 експертні групи. Кожна група отримує опис однієї з реальних стратегічних дилем, з якими стикалася Директорія, та завдання проаналізувати можливі варіанти рішень:

Кейс 1: Політична модель (грудень 1918) Дилема: Запровадити парламентську демократію за зразком УНР доби Центральної Ради чи систему трудових рад з обмеженням виборчих прав “нетрудових” класів?

Кейс 2: Земельне питання (січень 1919) Дилема: Провести негайну соціалізацію землі без викупу, чого вимагали селянські маси, чи запровадити поміркованішу реформу з компенсацією власникам для збереження економічної стабільності?

Кейс 3: Зовнішньополітична орієнтація (весна 1919) Дилема: Шукати порозуміння з Антантою, більшовицькою Росією чи Польщею? Які переваги та ризики кожного варіанту?

Кейс 4: Військова стратегія (1919-1920) Дилема: Зосередитися на створенні регулярної армії чи спиратися на повстанський рух і отаманів? Як подолати отаманщину, не втративши підтримки?

Кожна група має:

Проаналізувати дилему з точки зору тогочасних умов
Визначити можливі альтернативні рішення (мінімум 2-3)
Оцінити потенційні наслідки кожного рішення
Змоделювати оптимальний, на їхню думку, варіант
Порівняти з реальними історичними рішеннями Директорії

Після роботи в групах проводиться обговорення у форматі “експертної панелі”, де представники кожної групи презентують свої висновки, а інші учні можуть ставити запитання та коментувати.

Методичний коментар:

Кейс-стаді розвиває аналітичне мислення, вміння приймати рішення в умовах невизначеності та багатофакторності, розуміти взаємозв’язок різних аспектів історичного процесу. Такий підхід допомагає учням усвідомити складність проблем, з якими стикалися історичні діячі, та уникнути спрощених оцінок.

6. Інтерактивна технологія “Світове кафе”

Завдання 6. “Здобутки та прорахунки Директорії УНР”.

Класний простір організовується за принципом кафе: 4-5 столів, за кожним — “господар” і 4-5 учасників. На кожному столі — великий аркуш паперу з одним з аспектів діяльності Директорії:

Стіл 1: Внутрішня політика (політична модель, реформи)
Стіл 2: Зовнішня політика (міжнародні відносини, договори)
Стіл 3: Військове будівництво (армія, боротьба з отаманщиною)
Стіл 4: Економічна політика (фінанси, промисловість, аграрне питання)
Стіл 5: Національно-культурне будівництво (освіта, мова, церква)

Процес “Світового кафе”:

Раунд 1 (7-8 хв): Учасники за кожним столом обговорюють свою тему і записують на аркуші здобутки та прорахунки Директорії у відповідній сфері.
Раунд 2-4 (по 5-6 хв): Учасники переходять до інших столів (крім “господарів”), розглядають напрацювання попередніх груп і додають свої ідеї.
Раунд 5 (10 хв): Учасники повертаються до початкових столів, “господарі” підсумовують усі ідеї та готують презентацію.

Презентація результатів: “Господарі” столів представляють узагальнені результати. Клас спільно визначає найбільш значущі здобутки та найсерйозніші прорахунки Директорії.

Методичний коментар:

“Світове кафе” — це динамічний метод колективного обговорення, що дозволяє активізувати весь клас, забезпечити обмін ідеями та поглибити розуміння теми через взаємодію. Він розвиває навички співпраці, критичного мислення та синтезу інформації.

7. Технологія розвитку критичного мислення PRES

Завдання 7. Аналіз “Чи була Директорія демократичним органом влади?”

Індивідуальна робота з подальшим обговоренням.

Учні отримують завдання сформулювати власну позицію щодо питання “Чи була Директорія демократичним органом влади?” за технологією PRES:

P (Position) — Я вважаю, що Директорія була / не була демократичним органом влади.
R (Reason) — Тому що… (обґрунтування позиції).
E (Example) — Наприклад… (конкретний історичний факт, що підтверджує позицію).
S (Solution) — Отже… (висновок, пропозиція).

Учні спочатку записують свої думки індивідуально, а потім представляють їх у загальному колі. Вчитель модерує дискусію, звертаючи увагу на різноманітність позицій та їх аргументацію.

Методичний коментар:

Технологія PRES розвиває навички аргументації, логічного мислення та чіткого висловлення власної позиції. Вона допомагає структурувати думки та забезпечує всім учням можливість висловитися з дискусійного питання.

8. Технологія створення ментальних карт

Завдання 8. Ментальна карта “Директорія УНР: ключові аспекти”.

Робота в малих групах.

Учні об’єднуються у групи по 3-4 особи. Кожна група створює ментальну карту про Директорію УНР, використовуючи онлайн-інструменти (Mindmeister, Coggle, Miro) або папір і кольорові маркери.

Структура ментальної карти:

Центральне поняття: Директорія УНР
Основні гілки:
- Персоналії (лідери, ключові діячі)
- Внутрішня політика
- Зовнішня політика
- Військо
- Здобутки
- Прорахунки
- Історичне значення

Кожна група заповнює карту, використовуючи матеріали уроку та додаткові джерела. Заохочується використання символів, кольорів, малюнків для візуалізації зв’язків між поняттями.

Після завершення роботи групи презентують свої ментальні карти, пояснюючи структуру та ключові елементи.

Методичний коментар:

Створення ментальних карт розвиває навички систематизації інформації, виявлення взаємозв’язків між різними аспектами теми, візуального мислення. Цей метод також сприяє кращому запам’ятовуванню матеріалу та формуванню цілісного розуміння теми.

9. Цифрове історичне моделювання

Завдання 9. Цифровий таймлайн “Директорія УНР: злети і падіння”.

Парна робота.

Учні в парах створюють інтерактивний таймлайн (часову лінію) подій періоду Директорії УНР, використовуючи онлайн-платформи Timeline JS, Tiki-Toki або Timeglider.

Структура таймлайну:

Часові рамки: листопад 1918 – листопад 1920
Ключові події: антигетьманське повстання, проголошення Акту Злуки, Конгрес трудового народу, бойові дії проти більшовиків та білогвардійців, зміни в складі Директорії, Варшавський договір, спільний польсько-український наступ, завершення збройної боротьби
Елементи для кожної події: дата, назва, короткий опис, фото/ілюстрація, посилання на джерело

Додаткові завдання для таймлайну:

Позначити періоди піднесення та кризи Директорії різними кольорами
Додати паралельні події світової історії для контексту
Включити короткі біографічні довідки про ключових діячів

Після створення таймлайнів пари презентують свої роботи, пояснюючи, які закономірності та причинно-наслідкові зв’язки вони виявили.

Методичний коментар:

Цифрове історичне моделювання розвиває навички роботи з хронологією, виявлення причинно-наслідкових зв’язків між подіями, цифрову грамотність. Такий підхід також допомагає учням візуалізувати історичний процес та краще зрозуміти динаміку періоду Директорії.

10. Техніка “Дизайн-мислення” (Design Thinking)

Завдання 10. “Як врятувати демократію в кризових умовах?”

Групова робота.

Учні об’єднуються у групи по 4-5 осіб і працюють за методологією дизайн-мислення над проблемою: “Як могла б Директорія УНР зберегти демократичні принципи і водночас ефективно протистояти зовнішнім загрозам?”

Етапи дизайн-мислення:

Емпатія (5 хв) — Групи формулюють основні проблеми та виклики, з якими стикалася Директорія, намагаючись зрозуміти ситуацію з різних перспектив.
Визначення проблеми (3 хв) — На основі попереднього етапу групи формулюють ключову проблему, яку треба вирішити (наприклад, “Як поєднати сильну владу з демократичними механізмами в умовах війни?”).
Генерація ідей (7 хв) — Учні застосовують метод мозкового штурму для створення максимальної кількості можливих рішень проблеми, не обмежуючись реаліями 1918-1920 років.
Прототипування (10 хв) — Групи створюють “прототип” моделі державного устрою, який міг би бути життєздатним в умовах Української революції (схема, інфографіка, план дій).
Тестування (5 хв) — Групи презентують свої моделі, а інші учні виступають у ролі “експертів”, які оцінюють їхню життєздатність і вказують на можливі проблеми.

Після презентацій проводиться рефлексія:

Які елементи запропонованих моделей могли б реально працювати в умовах 1918-1920 років?
Чи могла демократія вижити в умовах громадянської війни та зовнішньої агресії?
Які уроки з досвіду Директорії можна винести для сучасних демократій у кризових ситуаціях?

Методичний коментар:

Техніка “дизайн-мислення” розвиває навички творчого вирішення проблем, емпатії, критичного аналізу та прототипування рішень. Вона допомагає учням не просто оцінювати історичні події, а й думати про альтернативні шляхи розвитку та застосовувати історичні уроки до сучасних проблем.

Прогрес

	Ні	Частково	Так
Я знаю ключові події періоду Директорії УНР
Я можу схарактеризувати політичну модель Директорії та її еволюцію
Я розумію роль особистостей (В. Винниченка, С. Петлюри та ін.) у діяльності Директорії
Я вмію визначати здобутки та прорахунки Директорії у внутрішній та зовнішній політиці
Я можу сформулювати власну оцінку діяльності Директорії в контексті становлення демократичної державності

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 12. Тема: Директорія УНР: здобутки та прорахунки народовладдя

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Запитання:

Завдання:

Розгляньте картину Григорія Світлицького “В’їзд Директорії до Києва” (грудень, 1918 р.) та фотографію відступу армії УНР (1919 р.).

1. _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практика

Завдання 1. Аналіз «Декларації Директорії УНР» (26 грудня 1918 р.).

Прочитайте фрагмент з «Декларації Директорії УНР»:

Проаналізуйте документ за допомогою техніки “Щоденник подвійних нотаток”. У лівій колонці випишіть ключові цитати з документа, у правій — ваші коментарі, запитання, асоціації до цих цитат.

Цитати з документа	Мої коментарі та запитання

Завдання 2. QR-квест “Директорія УНР: ключові події та постаті”.

Отримайте маршрутний лист із QR-кодами від учителя. Працюючи в команді, скануйте QR-коди, виконуйте завдання та збирайте частини пазлу для фінального завдання.

Після завершення квесту запишіть ключові висновки про політичний портрет Директорії УНР:

Яку політичну модель пропонувала Директорія?

Які соціальні групи були її опорою?

Які внутрішні суперечності послаблювали Директорію?

Завдання 3. Аналіз “трудового принципу” організації влади за технологією “6 мислячих капелюхів”.

Працюючи в групі, проаналізуйте “трудовий принцип” влади, запропонований Директорією, з позиції отриманого “капелюха”.

Наш капелюх (колір): ___________________________________

Наша позиція щодо “трудового принципу”:

Завдання 4. Історичний сторітелінг “Голоси Директорії: внутрішні суперечності”.

Наша історична роль/ролі: ____________________________________________________

Основні тези монологу/діалогу (план):

_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________

Завдання 5. Кейс “Стратегічні дилеми Директорії УНР”.

Наш кейс: ________________________________________________________________________

Аналіз дилеми:

Можливі альтернативні рішення:

Потенційні наслідки кожного рішення:

Наше оптимальне рішення:

Порівняння з реальними історичними рішеннями:

Завдання 6. “Світове кафе” — “Здобутки та прорахунки Директорії УНР”.

Наша тема: __________________________________________________________________

Здобутки Директорії у цій сфері:

Прорахунки Директорії у цій сфері:

Завдання 7. Аналіз “Чи була Директорія демократичним органом влади?” за технологією PRES.

P (Position) — Моя позиція:

R (Reason) — Моє обґрунтування:

E (Example) — Конкретний історичний приклад:

S (Solution) — Мій висновок:

Завдання 8. Ментальна карта “Директорія УНР: ключові аспекти”.

Створіть ментальну карту про Директорію УНР з такими основними гілками: Персоналії, Внутрішня політика, Зовнішня політика, Військо, Здобутки, Прорахунки, Історичне значення.

Для створення карти використовуйте простір нижче або окремий аркуш:

Простір для створення ментальної карти

Завдання 9. Цифровий таймлайн “Директорія УНР: злети і падіння”.

Створіть інтерактивний таймлайн подій періоду Директорії УНР (листопад 1918 – листопад 1920) за допомогою запропонованих онлайн-інструментів. Перед створенням складіть план з основними подіями:

Ключові події для таймлайну:

_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________

Яких закономірностей та причинно-наслідкових зв’язків ви помітили?

Завдання 10. “Як врятувати демократію в кризових умовах?” (дизайн-мислення).

Працюючи в групі, розробіть модель державного устрою, яка могла б бути життєздатною в умовах Української революції.

Сформульована нами проблема:

Наші ідеї для вирішення проблеми (не менше 5):

_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________

Наша модель державного устрою (коротко опишіть або накресліть схему):

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Прогрес

	Ні	Частково	Так
Я знаю ключові події періоду Директорії УНР
Я можу схарактеризувати політичну модель Директорії та її еволюцію
Я розумію роль особистостей (В. Винниченка, С. Петлюри та ін.) у діяльності Директорії
Я вмію визначати здобутки та прорахунки Директорії у внутрішній та зовнішній політиці
Я можу сформулювати власну оцінку діяльності Директорії в контексті становлення демократичної державності

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе