Завершення Першої світової війни і доля українських земель: генеза ЗУНР та Листопадовий зрив

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 13. Тема: Завершення Першої світової війни і доля українських земель: генеза ЗУНР та Листопадовий зрив

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

Виокремлює етапи історичних подій і процесів початку ХХ ст., визначає основні періоди та поворотні моменти Першої світової війни [12 ГІО 1.1.2-2]
Оцінює взаємовпливи історичних явищ і процесів, висловлює думку щодо ролі історичних осіб [12 ГІО 1.2.1-1]
Характеризує вплив воєнних і революційних подій на життя людей та суспільств (масові втрати, зміни державних кордонів) [12 ГІО 1.3.1-1]
Оцінює історичні зміни (вплив нової зброї та тотальної мобілізації на суспільство) [12 ГІО 1.3.2-2]
Характеризує геополітичне становище в минулому і тепер на теренах України та її історичного оточення [12 ГІО 2.1.1-3]
Аналізує причини Першої світової війни, Української революції та оцінює їхні наслідки для України і світу [12 ГІО 4.1.3-1]
Аргументує належність українців до самостійної нації, пояснює реалізацію права народів на самовизначення після Першої світової війни [12 ГІО 5.1.1-2]

На уроці учні/учениці:

Прослідкують взаємозв’язок між завершенням Першої світової війни та українським державотворенням
Визначать передумови і причини утворення ЗУНР у контексті розпаду Австро-Угорської імперії
Проаналізують хід та значення Листопадового зриву як початку національно-демократичної революції на західноукраїнських землях
Порівняють процеси державотворення в УНР та ЗУНР, зумовлені різним історичним досвідом українців у складі Російської та Австро-Угорської імперій
Сформують розуміння зв’язку між розпадом імперій, принципом національного самовизначення та державотворчими процесами в Центрально-Східній Європі

Ключові компетентності уроку:

громадянські та соціальні компетентності — розуміння цінності національного самовизначення та демократичних процесів
культурна компетентність — усвідомлення регіональних особливостей українського державотворення в контексті загальноєвропейських процесів.

Ключові терміни, особи та концепції

14 пунктів Вільсона — програма мирного врегулювання, представлена президентом США Вудро Вільсоном 8 січня 1918 р., що проголошувала, зокрема, право народів на самовизначення.
Паризька мирна конференція 1919-1920 рр. — міжнародна конференція, що встановила повоєнний світовий порядок і затвердила низку мирних договорів з переможеними державами.
Комітет Четвірки (Рада чотирьох) — керівний орган Паризької мирної конференції у складі Вудро Вільсона (США), Девіда Ллойд Джорджа (Велика Британія), Жоржа Клемансо (Франція) та Вітторіо Орландо (Італія).
Версальський мирний договір — мирна угода, підписана 28 червня 1919 р. між державами-переможницями в Першій світовій війні і Німеччиною, що закріпила нові кордони, обмеження і зобов’язання Німеччини.
Сен-Жерменський мирний договір — мирна угода між державами Антанти і новоствореною Австрійською республікою, підписана 10 вересня 1919 р., що закріпила розпад Австро-Угорської імперії.
Розпад багатонаціональних імперій — геополітичний процес розпаду Австро-Угорської, Османської, Російської та Німецької імперій внаслідок Першої світової війни.
Право народів на самовизначення — принцип міжнародного права, згідно з яким кожен народ має право на створення суверенної незалежної держави, вільне приєднання до незалежної держави або об’єднання з нею.
“Лінія Керзона” — запропонована британським міністром закордонних справ Джорджем Керзоном демаркаційна лінія між Польщею і Радянською Росією як основа для східного кордону Польщі.
ЗУНР (Західно-Українська Народна Республіка) — українська держава, що існувала з листопада 1918 до липня 1919 року на території Східної Галичини, Північної Буковини і Закарпаття.
УНРада (Українська Національна Рада) — вищий законодавчий орган ЗУНР, створений 18 жовтня 1918 р. у Львові.
“Листопадовий зрив” (Листопадовий чин) — збройне повстання українців у Львові в ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 р., що призвело до проголошення ЗУНР.
Польсько-українська війна 1918-1919 рр. — збройний конфлікт за контроль над Східною Галичиною між ЗУНР і Польською Республікою.
УГА (Українська Галицька Армія) — регулярна армія ЗУНР, створена в листопаді 1918 р. для захисту незалежності.
“14 пунктів” — програма мирного врегулювання, запропонована президентом США Вудро Вільсоном 8 січня 1918 року.
Євген Петрушевич (1863-1940) — український політичний діяч, президент УНРади ЗУНР.
Кость Левицький (1859-1941) — український політичний діяч, перший голова уряду ЗУНР.
Дмитро Вітовський (1887-1919) — полковник УГА, керівник Листопадового повстання у Львові.
Вітовський і Коновалець — зв’язок між західним і східним напрямами в українській революції.
“Руський Трикутник” — регіон у Північно-Східному Закарпатті з переважно українським населенням, який нетривалий час входив до складу Гуцульської Республіки, а згодом відійшов до Чехословаччини.
Гуцульська Республіка — короткочасне державне утворення на території сучасного Закарпаття (січень-червень 1919 року).

Як підготуватися до уроку?

Підготовка до уроку, що інтегрує всесвітню історію і історію України, вимагає комплексного підходу, який показує взаємозв’язки між глобальними та локальними процесами.

Передусім, зверніть увагу на хронологічну синхронізацію подій світового і українського масштабу. Створіть для себе (а згодом і для учнів) порівняльну хронологічну таблицю, яка наочно демонструє, як загальносвітові процеси (розпад імперій, завершення війни, мирні переговори) синхронізувалися з процесами в Україні (утворення ЗУНР, Листопадовий зрив, боротьба за незалежність).

Важливо створити для учнів цілісну картину трансформації Європи і світу внаслідок Першої світової війни. Підготуйте карти Європи до 1914 року, в 1918 році та після підписання мирних договорів. Зіставлення цих карт дасть учням візуальне розуміння масштабу геополітичних змін.

Окремо зосередьтеся на дослідженні “14 пунктів Вільсона” як документа, що заклав основи нового світового порядку після війни. Особливу увагу приділіть пункту про право народів на самовизначення, що став ідеологічною основою для створення нових національних держав, зокрема і ЗУНР.

Для кращого розуміння учнями відмінностей між політичними процесами в Східній і Західній Україні, варто підготувати порівняльну характеристику політичних традицій, соціальної структури та рівня національної свідомості українців у Російській та Австро-Угорській імперіях.

Використовуйте різноманітні джерела: офіційні документи (декларації, універсали, звернення), спогади учасників подій, газетні публікації того часу, візуальні матеріали. Це допоможе учням відчути атмосферу епохи та розвинути навички критичного аналізу історичних джерел.

Зробіть акцент на тому, що створення ЗУНР було частиною загальноєвропейського процесу формування національних держав на уламках імперій. Порівняйте процеси державотворення у чехів, словаків, поляків, словенців, хорватів із аналогічними процесами в західних українців.

Заздалегідь підготуйте інтерактивні завдання, які дозволять учням самостійно встановити причинно-наслідкові зв’язки між завершенням Першої світової війни та створенням ЗУНР. Наприклад, можна розробити картки з подіями світової та української історії, які учні мають розташувати хронологічно та встановити взаємозв’язки між ними.

Підготуйте біографічні довідки про ключових діячів як світової дипломатії (Вільсон, Клемансо, Ллойд Джордж), так і українського державотворення (Петрушевич, Левицький, Вітовський). Це допоможе учням зрозуміти роль особистості в історії та різні підходи до вирішення національного питання.

Завершіть підготовку створенням проблемних запитань для дискусії, які спонукатимуть учнів до аналізу та критичного мислення: “Чому дипломатична боротьба українців на Паризькій мирній конференції виявилася неуспішною?”, “Чи могли західні українці зберегти незалежність за умови іншого розвитку міжнародних подій?”, “Як вплинули рішення Паризької мирної конференції на подальшу долю України у ХХ столітті?”.

Дизайн уроку

Провокація

Запитання:

Як розпад імперій внаслідок Першої світової війни створив “вікно можливостей” для національного самовизначення різних народів, зокрема й українців? Чому одним народам вдалося закріпити свою державність, а іншим – ні?

Завдання:

Розгляньте політичну карту Європи до 1914 року та карту Європи після 1918 року.

Джерело: https://likbez.org.ua/karta-tsentralno-vostochnoy-evropyi-na-1914-god.html

Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Europe_map_1919.jpg

Визначте:

Які нові держави з’явилися на політичній карті Європи?
Які імперії припинили своє існування?
Які українські землі входили до складу різних держав до і після Першої світової війни?

Методичний коментар:

Це завдання активізує просторове мислення учнів/учениць та створює необхідний контекст для розуміння глобальних змін у Європі після Першої світової війни. Важливо підвести учнів до усвідомлення, що утворення ЗУНР було частиною загальноєвропейського процесу формування національних держав на уламках імперій, а не ізольованим явищем.

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз історичного джерела (розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності).

Джерело: Уривок з “14 пунктів” президента США Вудро Вільсона (8 січня 1918 року).

“X. Народам Австро-Угорщини, місце яких серед інших націй ми хочемо бачити огородженим і забезпеченим, має бути надана найширша можливість автономного розвитку…”

“XIII. Має бути створена незалежна Польська держава, яка включала б території, населені незаперечно польським населенням, якій має бути забезпечений вільний і надійний доступ до моря, політична і економічна незалежність якої, так само як і територіальна цілісність, мають бути гарантовані міжнародним договором.”

Завдання:

Якого принципу міжнародних відносин стосуються наведені пункти?
Чи згадуються в “14 пунктах” Вільсона українці? Якщо ні, то чому?
Як положення про відновлення Польщі могло вплинути на долю західноукраїнських земель?
Яке значення мали “14 пунктів” Вільсона для народів, що входили до складу Австро-Угорської імперії?
Чи можна вважати, що ці принципи створили підґрунтя для проголошення ЗУНР? Обґрунтуйте свою думку.

Методичний коментар:

Це завдання спрямоване на розвиток критичного мислення та навичок аналізу історичних джерел. Учні мають зрозуміти зв’язок між загальними принципами, проголошеними на міжнародному рівні, та конкретними діями українців Галичини. Важливо підвести їх до усвідомлення суперечностей, закладених у міжнародні документи, зокрема щодо створення Польської держави і прав інших народів на самовизначення.

Відповідь:

Наведені пункти стосуються принципу національного самовизначення народів, який став одним із ключових у формуванні нового світового порядку після Першої світової війни.
Українці безпосередньо не згадуються в “14 пунктах” Вільсона. Причини цього можуть бути різні:
- Недостатня обізнаність США з національним складом Східної Європи
- Відсутність потужного українського лобі в США на відміну від польського
- Стратегічне бачення повоєнної Європи великими державами, яке не включало незалежну Україну
- Сприйняття українського питання як внутрішньої справи Росії та Австро-Угорщини
Положення про відновлення Польщі ускладнило долю західноукраїнських земель, оскільки:
- Поляки трактували його як підставу для включення Східної Галичини до складу Польщі
- Формулювання “території, населені незаперечно польським населенням” було розмитим і допускало різні тлумачення
- Західні держави більше симпатизували польським, ніж українським національним прагненням
- Це створювало підґрунтя для майбутнього польсько-українського конфлікту
“14 пунктів” Вільсона мали для народів Австро-Угорської імперії такі значення:
- Легітимізували їхні прагнення до самовизначення на міжнародному рівні
- Створили ідеологічне підґрунтя для національно-визвольних рухів
- Послабили позиції прихильників збереження імперії
- Стали аргументом у дипломатичній боротьбі за незалежність
Ці принципи справді створили певне підґрунтя для проголошення ЗУНР, оскільки:
- Вони легітимізували право народів на самовизначення
- Передбачали розпад Австро-Угорщини та створення національних держав
- Українці могли апелювати до цих принципів у своїй боротьбі за державність
- Однак, відсутність прямого згадування українців і пріоритет польського питання згодом послабили міжнародну підтримку ЗУНР

Завдання 2. Заповнення синхроністичної таблиці .

Завдання: Заповніть таблицю, зіставивши події світової та української історії в 1918-1919 роках. Проаналізуйте взаємозв’язок між ними.

Дата	Події всесвітньої історії	Події української історії
8 січня 1918 р.	Оголошення “14 пунктів” Вільсона	?
3 березня 1918 р.	?	?
11 листопада 1918 р.	?	?
?	?	1 листопада 1918 р. – Листопадовий зрив у Львові
?	?	13 листопада 1918 р. – Проголошення ЗУНР
18 січня 1919 р.	?	?
?	?	22 січня 1919 р. – Акт Злуки УНР і ЗУНР
28 червня 1919 р.	?	?
10 вересня 1919 р.	?	?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває хронологічну компетентність та допомагає учням побачити, як події у світі та в Україні відбувалися паралельно і впливали одна на одну. Заповнення таблиці можна організувати як індивідуальну роботу з подальшим обговоренням або як групову роботу з використанням додаткових джерел інформації.

Відповідь:

Дата	Події всесвітньої історії	Події української історії
8 січня 1918 р.	Оголошення “14 пунктів” Вільсона	IV Універсал УЦР (9 січня) – проголошення незалежності УНР
3 березня 1918 р.	Підписання Брестського мирного договору між Центральними державами і більшовицькою Росією	Підписання Брестського мирного договору між УНР і Центральними державами (9 лютого)
11 листопада 1918 р.	Підписання Комп’єнського перемир’я – завершення Першої світової війни	Початок антигетьманського повстання під керівництвом Директорії
28 жовтня 1918 р.	Проголошення незалежності Чехословаччини	1 листопада 1918 р. – Листопадовий зрив у Львові
12 листопада 1918 р.	Проголошення Австрійської республіки	13 листопада 1918 р. – Проголошення ЗУНР
18 січня 1919 р.	Відкриття Паризької мирної конференції	22 січня 1919 р. – Акт Злуки УНР і ЗУНР
28 червня 1919 р.	Підписання Версальського мирного договору з Німеччиною	Завершення наступу УГА на Чортківському напрямку
10 вересня 1919 р.	Підписання Сен-Жерменського мирного договору з Австрією	Початок переговорів між УГА та Добровольчою армією Денікіна

Робота в парах

Завдання 3. Аналіз історичних документів.

Документ 1: Уривок з відозви Української Національної Ради від 1 листопада 1918 року.

“Український народе! … Дня 19 жовтня твоєю волею утворилася на українських землях бувшої австро-угорської монархії Українська Держава. … Українська Національна Рада взяла владу в свої руки. Над Львовом повіває вже синьо-жовтий український прапор! Український народе! Доля Української Держави в твоїх руках. Ти станеш як непобідний мур при Українській Національній Раді і відіпреш усі ворожі замахи на українську державу!”

Документ 2: Уривок із маніфесту імператора Карла I від 16 жовтня 1918 року.

“Відповідно до волі народів, Австрія повинна стати союзною державою, в якій кожне плем’я на території, яку воно заселяє, творить свій власний державний організм.”

Завдання:

Яка подія описується в документі 1? Які її передумови?
Як пов’язані між собою ці два документи? Як маніфест Карла I вплинув на дії українців у Галичині?
Чому українці вирішили діяти саме 1 листопада 1918 року? Які міжнародні обставини сприяли цьому рішенню?
Порівняйте процес утворення ЗУНР з проголошенням незалежності інших держав Центрально-Східної Європи (Польщі, Чехословаччини) в цей же період.
Які правові підстави для створення власної держави мали українці в Австро-Угорщині?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває вміння аналізувати історичні джерела та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Робота в парах сприяє обміну думками та формуванню спільних висновків. Важливо звернути увагу учнів на контекст подій, зокрема на загальну кризу Австро-Угорської імперії та активізацію національно-визвольних рухів у різних її частинах.

Відповідь:

У документі 1 описується початок встановлення української влади у Львові і проголошення української державності на західноукраїнських землях (Листопадовий зрив). Передумовами цієї події були:
- Поразка Австро-Угорщини у Першій світовій війні
- Загальна криза і початок розпаду імперії
- Активізація національно-визвольних рухів народів Австро-Угорщини
- Формування Української Національної Ради як представницького органу українців 18-19 жовтня 1918 р.
- Наміри поляків включити Східну Галичину до складу відроджуваної Польської держави
Ці документи безпосередньо пов’язані між собою. Маніфест Карла I:
- Визнавав право народів імперії на самовизначення
- Легітимізував прагнення українців до створення власного “державного організму”
- Став юридичною підставою для дій УНРади щодо перебрання влади
- Фактично визнавав невідворотність розпаду імперії та підштовхнув українців до рішучих дій
Українці вирішили діяти саме 1 листопада 1918 року через такі міжнародні обставини:
- Австро-Угорщина фактично перебувала в стані розпаду
- 28 жовтня проголосила незалежність Чехословаччина
- 29 жовтня було проголошено утворення Держави словенців, хорватів і сербів
- Стало відомо про плани австрійського намісника передати владу у Львові полякам 1 листопада
- Поляки вже активно готувалися до встановлення своєї влади в Галичині
Порівняння процесу утворення ЗУНР з проголошенням незалежності інших держав:
- Спільні риси: використання розпаду імперії як шансу для здобуття незалежності; опора на принцип національного самовизначення; створення національних представницьких органів; мирний характер перебрання влади на початковому етапі
- Відмінності: поляки і чехи мали більшу підтримку з боку держав Антанти; українці одразу зіткнулися з військовим опором поляків; польська та чехословацька еліти мали більший досвід політичної діяльності; українці не мали такої потужної діаспори та дипломатичної підтримки
Правові підстави для створення власної держави, які мали українці в Австро-Угорщині:
- Маніфест імператора Карла I від 16 жовтня 1918 року, що визнавав право народів на створення власних “державних організмів”
- Принцип національного самовизначення, проголошений у “14 пунктах” Вільсона
- Історичні права українців на етнічних українських землях
- Рішення УНРади як легітимного представницького органу українського населення
- Загальноєвропейська практика утворення національних держав на основі етнічного принципу після розпаду імперій

Завдання 4. Робота з картою.

Джерело: Карта “Українські землі та Центрально-Східна Європа після розпаду імперій (1918-1919 рр.)”

Завдання:

Визначте на карті території, на яких було проголошено ЗУНР. Які адміністративні одиниці колишньої Австро-Угорщини увійшли до складу ЗУНР?
Порівняйте етнічні кордони розселення українців з територією, яку вдалося контролювати ЗУНР. Які території з переважно українським населенням залишилися поза межами ЗУНР?
Визначте нові держави, що з’явилися на карті Європи після розпаду Австро-Угорської імперії. Які з них мали спільні кордони із землями, на які претендувала ЗУНР?
Проаналізуйте геополітичне становище ЗУНР. Які держави мали спільні кордони з ЗУНР або претендували на її території? Як це вплинуло на долю ЗУНР?
Простежте зміну кордонів ЗУНР у ході польсько-української війни 1918-1919 рр. Які території були втрачені першими і чому?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває просторову компетентність та навички роботи з історичними картами. Робота з картою допоможе учням краще зрозуміти геополітичний контекст утворення ЗУНР, складність її міжнародного становища та причини поразки у боротьбі за незалежність. Важливо звернути увагу на відмінність між етнічними кордонами та фактичними територіями, які вдалося контролювати українцям.

Відповідь:

До складу ЗУНР увійшли такі адміністративні одиниці колишньої Австро-Угорщини:
- Східна Галичина (коронний край “Королівство Галичини і Лодомерії”) — українські повіти, розташовані на схід від річки Сян
- Північна Буковина — частина коронного краю Герцогство Буковина з переважно українським населенням
- Закарпаття — північно-східні комітати Угорського королівства з українським (русинським) населенням
Порівняння етнічних кордонів розселення українців з територією ЗУНР:
- Поза межами ЗУНР залишилися значні українські етнічні території:
  - Холмщина і Підляшшя (були у складі Російської імперії, але після війни увійшли до складу Польщі)
  - Лемківщина (західна частина українських етнічних земель у Галичині)
  - Південна Буковина (з частковим українським населенням)
  - Більша частина Закарпаття (фактично була швидко окупована угорськими, а згодом чехословацькими військами)
  - Майже відразу ЗУНР втратила контроль над Львовом та частиною територій внаслідок польсько-української війни
Нові держави, що з’явилися на карті Європи після розпаду Австро-Угорщини:
- Польська Республіка (мала спільний кордон із ЗУНР і претендувала на її території)
- Чехословацька Республіка (межувала із ЗУНР на заході, окупувала Закарпаття)
- Королівство Сербів, Хорватів і Словенців (пізніше Югославія) — не мала спільного кордону із ЗУНР
- Австрійська Республіка (після розпаду імперії) — не мала спільного кордону із ЗУНР
- Угорська Республіка (пізніше Угорське королівство) — межувала із ЗУНР на південному заході
Геополітичне становище ЗУНР:
- Польща — претендувала на всю територію Східної Галичини, розпочала військові дії проти ЗУНР
- Румунія — окупувала Північну Буковину в листопаді 1918 року
- Чехословаччина — окупувала Закарпаття
- Радянська Росія/УСРР — не мала безпосереднього кордону, але становила потенційну загрозу з північного сходу
- УНР — союзник ЗУНР, але не мала з нею спільного кордону через польські території
- Угорщина — втратила контроль над Закарпаттям, але мала територіальні претензії

Таке складне геополітичне становище ЗУНР, оточеної з усіх боків державами, що мали територіальні претензії до неї, значно ускладнило боротьбу за незалежність та призвело до поступової втрати територій.

Зміна кордонів ЗУНР у ході польсько-української війни:
- Першими були втрачені Львів (21-22 листопада 1918 р.) та Перемишль через стратегічну важливість цих міст для обох сторін та їхню близькість до етнічних польських земель
- До кінця 1918 року поляки контролювали західну частину Східної Галичини та залізничну лінію Перемишль-Львів
- У лютому-березні 1919 року польські війська просунулися далі на схід
- Північна Буковина була втрачена майже відразу після проголошення ЗУНР внаслідок румунської окупації (листопад 1918 р.)
- Закарпаття фактично ніколи не було під повним контролем ЗУНР, лише невелика частина (“Гуцульська Республіка”) мала короткочасне самоврядування
- У липні 1919 року польські війська завершили окупацію всієї території ЗУНР, витіснивши УГА за річку Збруч на територію УНР

Групова робота

Завдання 5. Аналітичне дослідження “Шлях до ЗУНР: від ідеї до реалізації”.

Завдання для груп:

Клас обʼєднується у 4 групи, кожна з яких досліджує один з аспектів утворення ЗУНР:

Група 1: Передумови

Які соціально-економічні, політичні та культурні передумови сприяли формуванню ідеї української державності в Галичині?
Як вплинув досвід перебування в Австро-Угорській імперії на політичну свідомість галицьких українців?
Які особливості національного руху в Галичині порівняно з Наддніпрянською Україною?

Група 2: Ключові діячі

Які політичні та військові діячі відіграли ключову роль у створенні ЗУНР?
Якими були їхні погляди на майбутнє західноукраїнських земель?
Як склалися їхні долі після поразки ЗУНР?

Група 3: Листопадовий зрив

Як був підготовлений та проведений Листопадовий зрив?
Які військові формування брали в ньому участь?
Які перші кроки здійснила українська влада після перебрання влади?

Група 4: Міжнародний контекст

Як завершення Першої світової війни вплинуло на можливість створення ЗУНР?
Яку позицію щодо українського питання в Галичині займали країни Антанти?
Як інші новоутворені держави Центрально-Східної Європи впливали на долю ЗУНР?

Після роботи в групах представники кожної групи презентують результати дослідження. Спільно складається комплексна картина утворення ЗУНР.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички групової роботи, аналізу інформації з різних джерел, формулювання та презентації висновків. Працюючи в групах над різними аспектами однієї проблеми, учні отримують більш глибоке і комплексне розуміння історичного процесу. Важливо звернути увагу на взаємозв’язок між усіма чотирма аспектами та підвести учнів до формування цілісного бачення передумов, перебігу та міжнародного контексту утворення ЗУНР.

Відповідь:

Група 1: Передумови

Соціально-економічні, політичні та культурні передумови формування ідеї української державності в Галичині:

Соціально-економічні: переважання українців серед селянства при домінуванні поляків у містах і серед землевласників; поступова модернізація економіки і формування національної буржуазії та інтелігенції; діяльність кооперативних товариств, що сприяли економічній самоорганізації українців
Політичні: досвід парламентської діяльності у австрійському парламенті та Галицькому сеймі; існування легальних українських політичних партій (УНДП, УРП, УСДП); участь українців у місцевому самоврядуванні
Культурні: діяльність “Просвіти” та інших культурно-освітніх товариств; розвиток української преси та книговидання; функціонування українських навчальних закладів; боротьба за український університет у Львові

Вплив досвіду перебування в Австро-Угорській імперії:

Формування легальної політичної культури і парламентаризму
Досвід створення та діяльності політичних партій, громадських організацій, кооперативів
Розуміння механізмів законотворчості та адміністрування
Навички публічної політичної боротьби в межах правового поля
Знання про функціонування держави та її інституцій

Особливості національного руху в Галичині порівняно з Наддніпрянською Україною:

Вища правова культура і досвід політичної діяльності
Більша національна свідомість широких верств населення
Масовість українських громадських, культурних, економічних організацій
Легальність і структурованість національного руху
Чіткіше усвідомлення національних інтересів і цілей
Менша русифікація, сильніша національна ідентичність
Досвід міжнаціональної конкуренції з поляками

Група 2: Ключові діячі

Політичні та військові діячі, які відіграли ключову роль у створенні ЗУНР:

Євген Петрушевич — голова Української Національної Ради, пізніше президент ЗУНР
Кость Левицький — голова першого уряду ЗУНР (Державного Секретаріату)
Дмитро Вітовський — організатор Листопадового зриву, державний секретар військових справ
Сидір Голубович — голова уряду ЗУНР з січня 1919 року
Василь Панейко — державний секретар закордонних справ ЗУНР
Лонгин Цегельський — державний секретар внутрішніх справ ЗУНР
Михайло Омелянович-Павленко — командувач УГА з грудня 1918 року
Степан Шухевич — один з організаторів Листопадового зриву

Їхні погляди на майбутнє західноукраїнських земель:

Початково більшість виступала за автономію українських земель у складі Австро-Угорщини
Після початку розпаду імперії переорієнтувалися на створення незалежної держави
Частина була прихильниками негайного об’єднання з УНР (Вітовський)
Інші відстоювали ідею збереження автономії в межах об’єднаної держави (Петрушевич)
Більшість були прихильниками демократичного устрою та соціальних реформ

Долі ключових діячів після поразки ЗУНР:

Євген Петрушевич — еміграція, очолював уряд ЗУНР в екзилі у Відні, помер у 1940 р.
Кость Левицький — еміграція, згодом повернувся до Львова, займався громадською діяльністю, репресований радянською владою, помер у тюрмі в 1941 р.
Дмитро Вітовський — загинув у авіакатастрофі в серпні 1919 р. під час повернення з Паризької мирної конференції
Сидір Голубович — залишився у Галичині, працював адвокатом, репресований радянською владою, помер у 1938 р.
Василь Панейко — еміграція, журналістська діяльність, помер у 1956 р. у Венесуелі
Михайло Омелянович-Павленко — еміграція, військова діяльність в екзилі, помер у 1952 р. у Франції

Група 3: Листопадовий зрив

Підготовка та проведення Листопадового зриву:

Створення 18-19 жовтня 1918 р. Української Національної Ради як представницького органу українців
Формування 31 жовтня Центрального Військового Комітету на чолі з Дмитром Вітовським
Прискорення дій через інформацію про передачу влади полякам 1 листопада
В ніч з 31 жовтня на 1 листопада українські військові підрозділи взяли під контроль ключові будівлі Львова
Арешт австрійського намісника генерала Карла фон Гуйна
Перебрання влади у повітових містах Східної Галичини
Вивішування українських прапорів на адміністративних будівлях

Військові формування, що брали участь у Листопадовому зриві:

Українські військові частини австро-угорської армії, зокрема полк УСС (Українських Січових Стрільців)
Українці-офіцери австрійського гарнізону Львова
Члени молодіжних воєнізованих організацій “Січ” та “Сокіл”
Загалом близько 1500 військових у Львові та більше в інших містах Галичини

Перші кроки української влади після перебрання влади:

Проголошення Української держави на західноукраїнських землях (13 листопада офіційно названої ЗУНР)
Формування Державного Секретаріату (уряду) на чолі з Костем Левицьким
Прийняття “Тимчасового основного закону” (конституції) ЗУНР
Встановлення державних символів (синьо-жовтий прапор, герб-тризуб)
Початок формування державного апарату та місцевої адміністрації
Організація збройних сил (Української Галицької Армії)
Проведення соціально-економічних реформ (аграрної, освітньої)
Забезпечення прав національних меншин

Група 4: Міжнародний контекст

Вплив завершення Першої світової війни на можливість створення ЗУНР:

Розпад Австро-Угорської імперії створив “вікно можливостей” для національного самовизначення
“14 пунктів” Вільсона легітимізували прагнення народів до створення власних держав
Поразка Центральних держав послабила контроль над підвладними територіями
Проголошення незалежності іншими народами імперії (чехами, поляками) стало прикладом для українців
Загальне визнання принципу національного самовизначення як основи повоєнного світового порядку

Позиція країн Антанти щодо українського питання в Галичині:

Франція підтримувала Польщу як противагу Німеччині та бар’єр проти більшовизму
Велика Британія займала більш виважену позицію, але не надавала активної підтримки українцям
США декларували право народів на самовизначення, але мало розуміли специфіку регіону
Країни Антанти розглядали польсько-український конфлікт крізь призму боротьби з більшовизмом
Місія Антанти під керівництвом генерала Бартелемі намагалася встановити демаркаційну лінію між поляками та українцями (лютий 1919 р.)
Рішення Найвищої Ради Паризької мирної конференції від 25 червня 1919 р. про тимчасову передачу Східної Галичини під управління Польщі
Сен-Жерменський договір від 10 вересня 1919 р. юридично оформив розпад Австро-Угорщини, але не визнав ЗУНР

Вплив новоутворених держав Центрально-Східної Європи на долю ЗУНР:

Польща вела активну боротьбу за встановлення контролю над Східною Галичиною, що призвело до польсько-української війни
Румунія окупувала Північну Буковину, що належала до ЗУНР
Чехословаччина зайняла Закарпаття, не визнаючи претензій ЗУНР на ці території
Угорщина була зацікавлена у збереженні контролю над Закарпаттям
Російська СФРР та радянська Україна не визнавали ЗУНР і розглядали її території як об’єкт майбутньої експансії
Україна (УНР) була єдиним союзником ЗУНР, але сама перебувала у складному становищі

Завдання 6. Дебати “Паралельні шляхи: УНР і ЗУНР – єдність і відмінності” (розвиток критичного мислення).

Завдання:

Клас обʼєднується дві групи для підготовки до структурованих дебатів:

Група 1 – “УНР і ЗУНР розвивалися схожими шляхами і мали більше спільного, ніж відмінного”

Група 2 – “УНР і ЗУНР представляли різні моделі державотворення з суттєвими відмінностями”

Кожна група має підготувати:

Три головні аргументи на підтримку своєї тези
Історичні факти та документи, що підтверджують ці аргументи
Спростування можливих контраргументів опонентів

Дебати проводяться за структурованою схемою:

вступні промови (по 3 хвилини)
раунд запитань-відповідей
заключні промови (по 2 хвилини)

Методичний коментар:

Це завдання розвиває критичне мислення, навички аргументації та публічного виступу. Дебати дозволяють учням глибше зрозуміти як спільні риси, так і відмінності у процесах державотворення в різних частинах України, зумовлені відмінним історичним досвідом. Важливо наголосити, що це не питання “хто кращий”, а аналіз різних моделей державотворення в конкретних історичних умовах.

Відповідь:

Група 1: “УНР і ЗУНР розвивалися схожими шляхами і мали більше спільного, ніж відмінного”

Аргументи:

Спільна національна ідея та кінцева мета:
- Обидві держави прагнули створити незалежну українську державу на етнічних українських землях
- В обох випадках державотворення було частиною загальноукраїнського національно-визвольного руху
- Обидві держави використовували схожу національну символіку (синьо-жовтий прапор, тризуб)
- Акт Злуки 22 січня 1919 року юридично задекларував єдність обох українських держав
Подібні зовнішні обставини та виклики:
- Обидві держави виникли внаслідок розпаду імперій після Першої світової війни
- І УНР, і ЗУНР зіткнулися з військовою агресією сусідніх держав (більшовицької Росії, Польщі)
- Обидві держави боролися за міжнародне визнання на Паризькій мирній конференції
- Жодна з держав не отримала належної підтримки від країн Антанти
- Обидві держави зазнали поразки та були окуповані
Схожі принципи державного будівництва:
- Демократичний характер державного устрою
- Наявність представницьких органів (Трудовий Конгрес УНР, УНРада ЗУНР)
- Проголошення рівності громадян незалежно від національності, віросповідання
- Прагнення до соціальних реформ (зокрема, аграрної реформи)
- Орієнтація на західні демократичні цінності

Спростування можливих контраргументів:

Хоча існували відмінності в політичній культурі та досвіді, вони були менш значущими, ніж спільна національна ідея
Незважаючи на різні соціально-економічні умови, обидві держави прагнули подібних реформ
Тактичні розбіжності у зовнішній політиці не заперечували стратегічного прагнення до об’єднання
Акт Злуки свідчив про те, що обидві держави бачили своє майбутнє разом, попри тимчасові труднощі

Група 2: “УНР і ЗУНР представляли різні моделі державотворення з суттєвими відмінностями”

Аргументи:

Різні історичні традиції та політична культура:
- ЗУНР спиралася на досвід парламентаризму та легальної політичної боротьби в Австро-Угорщині
- УНР формувалася в умовах революційних потрясінь після падіння самодержавства
- У Галичині існували розвинені інститути громадянського суспільства (партії, громадські організації)
- Політичні еліти ЗУНР мали досвід роботи в представницьких органах, на відміну від здебільшого революційної інтелігенції УНР
- ЗУНР відзначалася більшою політичною стабільністю (1 уряд за 9 місяців, тоді як в УНР було кілька змін влади)
Відмінності в соціально-економічній структурі та пріоритетах:
- У ЗУНР переважало аграрне населення з сильними кооперативними традиціями
- В УНР був вищий рівень урбанізації та індустріалізації, сильніший робітничий рух
- Соціальне питання в УНР стояло гостріше, що відобразилося в радикальніших соціальних реформах
- У Галичині було сильніше міжнаціональне протистояння (українці-поляки), що вплинуло на пріоритети ЗУНР
- Різний рівень модернізації економіки та соціальної структури
Розбіжності у військово-політичних орієнтирах:
- УНР після повалення Гетьманату орієнтувалася на боротьбу з більшовизмом та Білим рухом
- ЗУНР зосередилася на протистоянні з Польщею
- УНР пішла на компроміси з Польщею (Варшавський договір), що суперечило інтересам ЗУНР
- УГА (армія ЗУНР) була більш дисциплінованою та структурованою армією, ніж військові формування УНР
- Різні зовнішньополітичні пріоритети: УНР коливалася між орієнтацією на Центральні держави та Антанту, ЗУНР послідовно шукала підтримки Антанти

Спростування можливих контраргументів:

Хоча Акт Злуки формально об’єднав дві держави, реального злиття не відбулося (ЗУНР зберегла автономію як ЗОУНР)
Спільна національна ідея не заперечує суттєвих відмінностей у практичних підходах до державного будівництва
Подібні зовнішні виклики держави вирішували різними шляхами, що свідчить про відмінні моделі
Декларативна єдність часто розбивалася об практичні розбіжності в конкретних політичних рішеннях

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні події завершального етапу Першої світової війни та їх вплив на українські землі
Я розумію передумови і причини утворення ЗУНР у контексті розпаду Австро-Угорської імперії
Я можу пояснити хід та значення Листопадового зриву
Я вмію аналізувати історичні джерела, пов’язані з утворенням ЗУНР
Я можу порівняти процеси державотворення в УНР та ЗУНР, зумовлені різним історичним досвідом українців

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 13. Тема: Завершення Першої світової війни і доля українських земель: генеза ЗУНР та Листопадовий зрив

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Запитання:

Завдання:

Розгляньте політичну карту Європи до 1914 року та карту Європи після 1918 року. Визначте:

Які нові держави з’явилися на політичній карті Європи?

Які імперії припинили своє існування?

Які українські землі входили до складу різних держав до і після Першої світової війни?

Практика

Завдання 1. Аналіз історичного джерела.

Джерело: Уривок з “14 пунктів” президента США Вудро Вільсона (8 січня 1918 року).

Якого принципу міжнародних відносин стосуються наведені пункти?

Чи згадуються в “14 пунктах” Вільсона українці? Якщо ні, то чому?

Як положення про відновлення Польщі могло вплинути на долю західноукраїнських земель?

Яке значення мали “14 пунктів” Вільсона для народів, що входили до складу Австро-Угорської імперії?

Чи можна вважати, що ці принципи створили підґрунтя для проголошення ЗУНР? Обґрунтуйте свою думку.

Завдання 2. Заповнення синхроністичної таблиці.

Заповніть таблицю, зіставивши події світової та української історії в 1918-1919 роках.

Дата	Події всесвітньої історії	Події української історії
8 січня 1918 р.	Оголошення “14 пунктів” Вільсона
3 березня 1918 р.
11 листопада 1918 р.
		1 листопада 1918 р. – Листопадовий зрив у Львові
		13 листопада 1918 р. – Проголошення ЗУНР
18 січня 1919 р.
		22 січня 1919 р. – Акт Злуки УНР і ЗУНР
28 червня 1919 р.
10 вересня 1919 р.

Завдання 3. Аналіз історичних документів.

Документ 1: Уривок з відозви Української Національної Ради від 1 листопада 1918 року.

Документ 2: Уривок із маніфесту імператора Карла I від 16 жовтня 1918 року.

Проаналізуйте документи:

Яка подія описується в документі 1? Які її передумови?

Як пов’язані між собою ці два документи? Як маніфест Карла I вплинув на дії українців у Галичині?

Чому українці вирішили діяти саме 1 листопада 1918 року? Які міжнародні обставини сприяли цьому рішенню?

Які правові підстави для створення власної держави мали українці в Австро-Угорщині?

Завдання 4. Робота з картою.

Розгляньте карту “Українські землі та Центрально-Східна Європа після розпаду імперій (1918-1919 рр.)” та виконайте завдання:

Позначте на контурній карті території, на яких було проголошено ЗУНР.
Порівняйте етнічні кордони розселення українців з територією, яку вдалося контролювати ЗУНР. Які території з переважно українським населенням залишилися поза межами ЗУНР?

Визначте нові держави, що з’явилися на карті Європи після розпаду Австро-Угорської імперії. Які з них мали спільні кордони із землями, на які претендувала ЗУНР?

Проаналізуйте геополітичне становище ЗУНР. Які держави мали спільні кордони з ЗУНР або претендували на її території?

Простежте зміну кордонів ЗУНР у ході польсько-української війни 1918-1919 рр. Які території були втрачені першими і чому?

Завдання 5. Аналітичне дослідження “Шлях до ЗУНР: від ідеї до реалізації”.

Оберіть один із запропонованих аспектів та дослідіть його:

а) Передумови

Які соціально-економічні, політичні та культурні передумови сприяли формуванню ідеї української державності в Галичині?
Як вплинув досвід перебування в Австро-Угорській імперії на політичну свідомість галицьких українців?
Які особливості національного руху в Галичині порівняно з Наддніпрянською Україною?

б) Ключові діячі

Які політичні та військові діячі відіграли ключову роль у створенні ЗУНР?
Якими були їхні погляди на майбутнє західноукраїнських земель?
Як склалися їхні долі після поразки ЗУНР?

в) Листопадовий зрив

Як був підготовлений та проведений Листопадовий зрив?
Які військові формування брали в ньому участь?
Які перші кроки здійснила українська влада після перебрання влади?

г) Міжнародний контекст

Як завершення Першої світової війни вплинуло на можливість створення ЗУНР?
Яку позицію щодо українського питання в Галичині займали країни Антанти?
Як інші новоутворені держави Центрально-Східної Європи впливали на долю ЗУНР?

Результати дослідження (основні тези):

Завдання 6. Порівняльний аналіз “УНР і ЗУНР: спільне та відмінне”.

Заповніть порівняльну таблицю:

Критерії порівняння	УНР	ЗУНР
Передумови створення
Правові основи утворення
Система органів влади
Лідери
Збройні сили
Зовнішня політика
Внутрішня політика
Основні проблеми
Причини поразки

Завдання 7. Історична реконструкція.

Уявіть себе журналістом/журналісткою, який/яка був/була свідком Листопадового зриву у Львові. Напишіть репортаж для газети про ці події (10-15 речень).

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні події завершального етапу Першої світової війни та їх вплив на українські землі
Я розумію передумови і причини утворення ЗУНР у контексті розпаду Австро-Угорської імперії
Я можу пояснити хід та значення Листопадового зриву
Я вмію аналізувати історичні джерела, пов’язані з утворенням ЗУНР
Я можу порівняти процеси державотворення в УНР та ЗУНР, зумовлені різним історичним досвідом українців

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе