ЗУНР та Акт Злуки: соборність як національна ідея

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 14. Тема: ЗУНР та Акт Злуки: соборність як національна ідея

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

Характеризує вплив воєнних і революційних подій на життя людей та суспільств [12 ГІО 1.3.1-1]
Оцінює взаємовпливи історичних явищ і процесів, висловлює думку щодо ролі історичних осіб [12 ГІО 1.2.1-1]
Встановлює вплив діяльності історичних осіб на перебіг подій (роль політичних лідерів у визвольних змаганнях) [12 ГІО 1.2.1-2]
Виокремлює етапи історичних подій і процесів, визначає основні періоди та поворотні моменти Української революції [12 ГІО 1.1.2-2]
Аргументує належність українців до самостійної нації, пояснює реалізацію права народів на самовизначення [12 ГІО 5.1.1-2]
Моделює способи дій, спрямовані на утвердження демократії та захист національних інтересів (на прикладі подій Української революції 1917–1921 рр.) [12 ГІО 5.1.1-3]

На уроці учні/учениці:

Розкриють причини, обставини проголошення та основні етапи існування ЗУНР
Проаналізують передумови, зміст і значення Акту Злуки УНР та ЗУНР
Пояснять концепцію соборності як національної ідеї та її значення для державотворення
Оцінять історичне значення спроби об’єднання українських земель під час Української революції
Встановлять причинно-наслідкові зв’язки між подіями національно-визвольних змагань 1917-1921 рр.

Ключова компетентність уроку

Громадянські та соціальні компетентності — учні/учениці усвідомлюватимуть цінність соборності та єдності держави, аналізуватимуть історичний досвід державотворення та консолідації нації.

Ключові терміни, особи та концепції

ЗУНР (Західно-Українська Народна Республіка) — українська держава, що існувала протягом 1918–1919 рр. на території Галичини, Буковини і Закарпаття після розпаду Австро-Угорської імперії.
Соборність — єдність, неподільність усіх територій держави, що передбачає спільну відповідальність громадян за її долю.
Акт Злуки — урочисте проголошення об’єднання УНР і ЗУНР в єдину незалежну державу, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.
Універсал Директорії УНР — державний документ від 22 січня 1919 року, який затвердив об’єднання УНР і ЗУНР.
Листопадовий чин — національно-демократична революція на західноукраїнських землях, початок якої припадає на ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року у Львові.
Українська Національна Рада — представницький орган українського населення в Австро-Угорщині, створений 18 жовтня 1918 року у Львові, пізніше — вищий законодавчий орган ЗУНР.
Українська Галицька Армія (УГА) — регулярна армія ЗУНР, створена для захисту держави у листопаді 1918 року.
Польсько-українська війна 1918-1919 рр. — збройний конфлікт між Польщею та ЗУНР за контроль над Східною Галичиною.
Директорія УНР — найвищий орган державної влади відродженої УНР, який діяв з листопада 1918 до листопада 1920 року.
Євген Петрушевич (1863-1940) — український громадсько-політичний діяч, президент Української Національної Ради ЗУНР, з червня 1919 — диктатор ЗУНР.
Симон Петлюра (1879-1926) — український державний, військовий та політичний діяч, Головний Отаман військ УНР, Голова Директорії УНР.
Кость Левицький (1859-1941) — український громадсько-політичний діяч, адвокат, голова першого уряду ЗУНР.
Дмитро Вітовський (1887-1919) — український військовий і політичний діяч, полковник УГА, організатор Листопадового чину, державний секретар військових справ ЗУНР.
«Живий ланцюг» — масова акція, присвячена відзначенню Дня соборності України, під час якої люди, взявшись за руки, символічно об’єднують регіони України.

Як підготуватися до уроку?

Підготовка до уроку про ЗУНР та Акт Злуки вимагає належного розуміння контексту та оптимального використання різноманітних матеріалів для цілісного висвітлення теми.

Перш за все, варто опрацювати історичний контекст періоду 1918-1919 років не лише в українському, але й у європейському вимірі. Розпад імперій після Першої світової війни, проголошення нових незалежних держав у Центрально-Східній Європі, зміни кордонів внаслідок міжнародних договорів — все це суттєво впливало на процеси в Україні.

Зверніть увагу на ключові відмінності у становищі УНР та ЗУНР, які відображали різний історичний досвід українців під владою Російської та Австро-Угорської імперій. Ці відмінності проявлялися в політичній культурі, соціальній структурі, економічному розвитку, військовій організації та інших сферах.

Особливу увагу варто приділити символічному значенню Акту Злуки, його ідейному змісту, а не лише формальним аспектам. Соборність як національна ідея стала важливим чинником формування української ідентичності, тому її актуальність слід підкреслити в контексті сучасних викликів.

Доцільно використати різноманітні візуальні матеріали: фотографії проголошення Акту Злуки на Софійській площі, карти, що показують територіальні зміни, портрети ключових діячів того періоду. Особливо цінними будуть документи епохи: тексти універсалів, спогади учасників подій, газетні публікації.

Зосередьтеся на навчанні критичного аналізу історичних джерел. Запропонуйте учням порівняти різні погляди на об’єднання УНР і ЗУНР: офіційні документи, думки прихильників і критиків, оцінки сучасників та істориків. Це допоможе їм зрозуміти багатовимірність історичного процесу.

Важливо наголосити на зв’язку між подіями 1919 року та сучасністю. День Соборності України (22 січня) є державним святом, що підкреслює тяглість державотворчих традицій. Можна згадати про щорічне відзначення цієї дати, зокрема символічні “живі ланцюги” єднання.

На завершення варто обговорити, чому спроба об’єднання українських земель у 1919 році не була повністю реалізована, але залишилася важливим символом національної єдності. Спонукайте учнів до роздумів над уроками історії для сучасного державотворення.

Дизайн уроку

Провокація

Запитання:

Об’єднання УНР і ЗУНР у 1919 році часто називають “злукою на папері”. Чи можна вважати Акт Злуки історичним успіхом чи невдачею? Що важливіше: формальне проголошення єдності держави чи реальна інтеграція її частин?

Завдання:

Розгляньте сучасну карту України. Які історичні регіони входять до складу нашої держави? Якими історичними шляхами ці території стали частиною єдиної України? Запишіть 2-3 думки про те, що, на вашу думку, об’єднує людей з різних куточків України сьогодні.

Методичний коментар:

Це завдання активізує просторове мислення учнів/учениць та сприяє розумінню історичного процесу формування території сучасної України. Важливо підвести їх до усвідомлення, що територіальна цілісність держави є результатом тривалого історичного процесу, в якому важливу роль відіграли події 1918-1919 років. Також це дозволяє провести паралелі між історичною соборністю та сучасними викликами єдності України.

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз історичного джерела.

Джерело: Уривок з «Передвступного договору» між УНР і ЗУНР від 1 грудня 1918 року.

«Західно-Українська Народна Республіка заявляє цим непохитний намір злитись у найкоротшім часі в одну велику державу з Українською Народною Республікою, значить, заявляє свій намір перестати існувати як окрема держава, а стати частиною єдиної української держави […] Правительства обох Республік уживуть всіх своїх сил і засобів для утривалення згаданої злуки…»

Завдання:

Яке рішення оголошується в документі?
Які держави є сторонами договору?
Який статус мала отримати ЗУНР після об’єднання?
Як ви розумієте фразу про “утривалення згаданої злуки”? Чому це питання було важливим?
Яке історичне значення мав цей документ?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички роботи з історичними джерелами та аналізу офіційних документів. Важливо звернути увагу учнів/учениць на юридичні формулювання та їх значення. Аналіз “Передвступного договору” дозволяє зрозуміти, що об’єднання держав було не спонтанним актом, а результатом попередніх домовленостей. Учні/учениці також мають усвідомити різницю між юридичними формулюваннями та практичною реалізацією домовленостей.

Відповідь:

У документі оголошується намір ЗУНР об’єднатися з УНР в єдину державу.
Сторонами договору є Українська Народна Республіка (УНР) та Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР).
ЗУНР мала перестати існувати як окрема держава і стати частиною єдиної української держави.
Фраза про “утривалення злуки” означає, що уряди обох республік зобов’язуються докласти зусиль для закріплення об’єднання, забезпечення його тривалості та стабільності. Це питання було важливим, оскільки об’єднання двох держав потребувало значних зусиль для уніфікації систем управління, законодавства, узгодження зовнішньої політики тощо, особливо в умовах воєнних дій.
Цей документ став юридичною основою для подальшого офіційного об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу, що було формально закріплено в Акті Злуки 22 січня 1919 року. Він засвідчив прагнення українців з різних регіонів до національної єдності та державотворення, заклавши основи для концепції соборності України.

Завдання 2. Робота з картою.

Джерело: Карта “Українські землі в 1918-1919 роках” з позначенням територій УНР, ЗУНР, територій під контролем різних військово-політичних сил, ліній фронтів.

Завдання:

Визначте, які території входили до складу ЗУНР на момент її проголошення.
Простежте зміну кордонів ЗУНР протягом 1918-1919 років. З якими державами ЗУНР мала територіальні конфлікти?
Визначте територію УНР на момент підписання Акту Злуки. Які частини українських етнографічних земель не увійшли до об’єднаної держави?
Проаналізуйте геополітичне становище українських земель у 1918-1919 роках. Які фактори ускладнювали реальне об’єднання УНР і ЗУНР?
Порівняйте територію, проголошену Актом Злуки, з сучасними кордонами України. Які відмінності ви помітили?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває просторове мислення та вміння аналізувати історичні карти. Робота з картографічними матеріалами дозволяє учням/ученицям наочно побачити територіальні зміни та краще зрозуміти геополітичний контекст подій. Важливо звернути увагу на складну військово-політичну ситуацію, що ускладнювала реалізацію ідеї соборності, та на те, що сучасні кордони України сформувалися в результаті тривалого історичного процесу.

Відповідь:

До складу ЗУНР на момент проголошення входили території Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття (хоча фактичний контроль ЗУНР над Буковиною та Закарпаттям був дуже нетривалим).
Протягом 1918-1919 років територія ЗУНР постійно зменшувалася внаслідок військових дій:
- Румунія захопила Північну Буковину в листопаді 1918 року
- Чехословаччина контролювала Закарпаття
- Польща вела наступ на Східну Галичину, поступово захоплюючи територію, включно з Львовом (листопад 1918)
- До липня 1919 року територія ЗУНР була повністю окупована Польщею
На момент підписання Акту Злуки територія УНР була обмеженою, оскільки значні частини були під контролем більшовиків та білогвардійців. До об’єднаної української держави не увійшли:
- Крим
- Значна частина Слобожанщини
- Кубань
- Донбас (частково)
- Бессарабія (під контролем Румунії)
- Західне Полісся і Холмщина (під контролем Польщі)
Геополітичне становище українських земель у 1918-1919 роках ускладнювало реальне об’єднання УНР і ЗУНР через такі фактори:
- Відсутність спільного кордону через територіальний бар’єр, сформований іноземними військами
- Війна ЗУНР з Польщею та війна УНР з більшовиками на різних фронтах
- Втручання зовнішніх сил: Польщі, Румунії, більшовицької Росії, Білого руху, Антанти
- Різні зовнішньополітичні орієнтації: УНР схилялася до союзу з Польщею, тоді як ЗУНР не могла прийняти цього через польсько-український конфлікт
- Відмінні підходи до державного будівництва та соціально-економічні моделі
Відмінності між територією, проголошеною Актом Злуки, і сучасними кордонами України:
- Сучасна Україна не включає деякі етнографічні українські землі, які були в складі УНР та ЗУНР (частини Холмщини, Підляшшя, Лемківщини, Надсяння)
- До сучасної України входить Крим (тимчасово окупований РФ), який не був частиною ні УНР, ні ЗУНР
- Закарпаття, яке номінально входило до ЗУНР, але фактично контролювалося Чехословаччиною, сьогодні є частиною України
- Північна Буковина, що була частиною ЗУНР, зараз входить до складу України як Чернівецька область

Робота в парах

Завдання 3. Порівняння історичних документів.

Документ 1: Уривок з Акту Злуки УНР і ЗУНР від 22 січня 1919 року.

«Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

Документ 2: Уривок із Закону про форму української влади, ухваленого Трудовим Конгресом України 28 січня 1919 року.

«З огляду на небезпечний військовий час доручається Директорії УНР верховне керування державними справами […] Західна Область Української Народної Республіки [колишня ЗУНР], зберігає за собою право на територіяльно-адміністративну автономію, якої межі означить в спільній згоді окрема спільна комісія. Прийняте комісією рішення має затвердити Установчі Збори».

Завдання:

Порівняйте два документи. Яка різниця у формулюваннях щодо статусу ЗУНР?
Чому, на вашу думку, в Законі про форму української влади з’явилося положення про автономію Західної Області УНР?
Яке значення мало збереження автономії для західноукраїнських земель?
Які практичні труднощі мали вирішити створення спільної комісії та Установчі Збори?
Чи свідчить наявність цих двох документів про певні суперечності в процесі об’єднання? Обґрунтуйте свою відповідь.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває вміння порівнювати історичні джерела та критично аналізувати їх зміст. Порівняння урочистої декларації (Акту Злуки) з практичним законодавчим актом дозволяє учням/ученицям зрозуміти різницю між символічним та юридичним аспектами об’єднання держав. Важливо наголосити на тому, що процес об’єднання різних частин України був складним і вимагав компромісів з обох сторін.

Відповідь:

Різниця у формулюваннях щодо статусу ЗУНР полягає в тому, що Акт Злуки проголошує повне злиття УНР і ЗУНР в єдину державу без згадок про особливий статус західних територій, тоді як Закон про форму української влади визначає, що Західна Область УНР (колишня ЗУНР) зберігає право на територіально-адміністративну автономію.
Положення про автономію Західної Області УНР з’явилося в Законі про форму української влади ймовірно через такі причини:
- Визнання культурних, правових та адміністративних відмінностей між регіонами, що перебували під різними імперіями
- Урахування бажання західноукраїнського керівництва зберегти певну самостійність у вирішенні регіональних питань
- Практична неможливість швидкої інтеграції через складну військово-політичну ситуацію
- Прагнення знайти компроміс, який би задовольнив обидві сторони і зберіг єдність в умовах зовнішніх загроз
Збереження автономії для західноукраїнських земель мало такі значення:
- Дозволяло зберегти діючі адміністративні структури та правову систему, що забезпечувало стабільність управління
- Враховувало специфіку регіону (особливості соціальної структури, відмінні традиції самоврядування)
- Забезпечувало можливість продовження власної зовнішньої політики щодо сусідніх держав, особливо в контексті війни з Польщею
- Сприяло збереженню підтримки об’єднання з боку регіональних еліт та населення
Створення спільної комісії та Установчі Збори мали вирішити такі практичні труднощі:
- Визначення конкретних меж автономії Західної Області УНР
- Узгодження правових систем, що формувалися в різних імперських традиціях
- Вироблення єдиних підходів до вирішення економічних, освітніх, культурних питань
- Легітимізація державного устрою через демократичні процедури
- Створення єдиної системи державного управління з урахуванням регіональних особливостей
Наявність цих двох документів свідчить про певні суперечності в процесі об’єднання. Акт Злуки мав більш декларативний, символічний характер, проголошуючи повне злиття двох республік, тоді як Закон про форму української влади демонструє практичний компроміс, що визнавав неможливість миттєвої повної інтеграції. Відмінності у формулюваннях відображали реальні труднощі на шляху до справжньої соборності: різні політичні традиції, відсутність спільного кордону через території, підконтрольні ворогам, різні військові пріоритети (боротьба з Польщею для ЗУНР і з більшовиками для УНР). Суперечності були не стільки ідеологічними (обидві сторони прагнули єдності), скільки практичними, пов’язаними з пошуком оптимальної моделі об’єднання в надзвичайно складних умовах.

Завдання 4. Аналіз візуальних джерел.

Джерело: Фотографії з урочистого проголошення Акту Злуки на Софійській площі в Києві 22 січня 1919 року.

Джерело: https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/sichen/22/1919-progoloshennya-akta-zluky

Завдання:

Опишіть, що ви бачите на фотографіях. Які символи та атрибути державності присутні?
Хто з історичних діячів брав участь у церемонії? Які ролі вони відігравали?
Який настрій, на вашу думку, панував серед учасників події?
Чому саме Софійська площа була обрана місцем проголошення Акту Злуки?
Порівняйте історичні фотографії 1919 року із сучасними святкуваннями Дня Соборності на Софійській площі. Що змінилося, а що залишилося незмінним?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички роботи з візуальними джерелами та вміння “читати” історичні фотографії. Аналіз візуальних матеріалів дозволяє учням/ученицям емоційно долучитися до історичної події, відчути її атмосферу, зрозуміти символічне значення. Порівняння історичних фотографій із сучасними святкуваннями сприяє осмисленню тяглості історичних традицій та їх трансформації.

Відповідь:

На фотографіях зображено масове зібрання людей на Софійській площі в Києві; видно духовенство, військових, цивільних осіб; встановлена трибуна для промовців; розміщені національні прапори та інші символи української державності. Присутні такі атрибути державності:
- Синьо-жовті прапори
- Тризуби як державні символи УНР
- Військові підрозділи у формі, що символізують збройні сили молодої держави
- Представники державних органів влади на трибуні
У церемонії брали участь:
- Члени Директорії УНР (Володимир Винниченко, Симон Петлюра, Федір Швець, Андрій Макаренко)
- Представники ЗУНР (делегати Української Національної Ради на чолі з Лонгином Цегельським)
- Члени уряду УНР
- Вище духовенство
- Дипломатичні представники
- Військові командири
Судячи з фотографій, серед учасників події панував урочистий, піднесений настрій. Проголошення Акту Злуки сприймалося як історична подія, здійснення “віковічних мрій” про соборну Україну. Водночас, учасники усвідомлювали складність військово-політичної ситуації, адже церемонія відбувалася в умовах війни на кількох фронтах.
Софійська площа була обрана місцем проголошення Акту Злуки з таких причин:
- Історичне значення площі як центру давньоруської держави та символу української державності
- Розташування Софійського собору – видатної пам’ятки історії та архітектури, що символізувала тяглість української держави від часів Київської Русі
- Традиція проведення важливих державних заходів на цій площі (зокрема, проголошення ІV Універсалу УЦР)
- Символічне значення як духовного центру України, що підкреслювало сакральний характер об’єднання українських земель
Порівняння історичних фотографій 1919 року із сучасними святкуваннями Дня Соборності:
- Спільні риси: проведення заходів на Софійській площі, використання державних символів, урочистість церемонії, участь представників влади, церкви, громадськості
- Відмінності: масштаб святкувань, технічне оснащення, форма військових, одяг учасників, загальний контекст (тоді – війна, сьогодні – мирний час, хоча і з викликами територіальній цілісності)
- У сучасних святкуваннях більше акцентується історична тяглість, наголошується зв’язок з подіями 1919 року
- Сучасні заходи включають нові символічні елементи, наприклад, “живий ланцюг” між різними частинами України

Групова робота

Завдання 5. Історичні портрети діячів соборності.

Завдання для груп:

Кожна група отримує одного з історичних діячів (Євген Петрушевич, Симон Петлюра, Кость Левицький, Дмитро Вітовський) та готує його історичний портрет за такою схемою:

Основні біографічні дані
Роль у створенні ЗУНР або УНР
Позиція щодо об’єднання українських держав
Діяльність після проголошення Акту Злуки
Оцінка історичного внеску в процес соборності України

Після підготовки групи представляють свої історичні портрети класу у формі короткої презентації (3-4 хвилини).

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички групової роботи, пошуку та систематизації інформації, публічного виступу. Створення історичних портретів дозволяє учням/ученицям зрозуміти роль особистостей в історичному процесі, оцінити різні підходи до державотворення та соборності. Важливо спонукати учнів/учениць не лише представляти біографічні факти, але й аналізувати мотиви дій історичних діячів, їхній світогляд та цінності.

Відповідь:

Євген Петрушевич (1863-1940)

Основні біографічні дані: Народився в Бузьку на Львівщині в родині священника. Здобув юридичну освіту у Львівському та Віденському університетах. Працював адвокатом. Член Української Національно-Демократичної Партії. Депутат австрійського парламенту та Галицького сейму.
Роль у створенні ЗУНР: Обраний президентом Української Національної Ради у жовтні 1918 року. Керував процесом створення ЗУНР, розбудовою її державних інституцій. Був формальним главою держави.
Позиція щодо об’єднання українських держав: Підтримував ідею соборності України, але з урахуванням особливого статусу західноукраїнських земель. Виступав за збереження автономії ЗУНР у складі об’єднаної УНР.
Діяльність після проголошення Акту Злуки: У червні 1919 року отримав диктаторські повноваження як “Уповноважений Диктатор ЗОУНР” для керівництва державою в умовах війни. Після поразки ЗУНР перебував в еміграції у Відні, де очолював уряд ЗУНР в екзилі. Продовжував дипломатичну боротьбу за визнання прав українців Галичини на міжнародній арені.
Оцінка історичного внеску: Євген Петрушевич відіграв ключову роль у створенні та функціонуванні ЗУНР, що стала важливою сходинкою на шляху до соборності України. Його діяльність сприяла утвердженню української державності на західноукраїнських землях, хоча певний регіональний патріотизм іноді переважав над загальнонаціональними інтересами. Послідовно відстоював права галицьких українців на міжнародній арені навіть після військової поразки.

Симон Петлюра (1879-1926)

Основні біографічні дані: Народився в Полтаві в козацькій родині. Навчався в духовній семінарії, але був виключений за участь у національному русі. Журналіст, редактор, член Української соціал-демократичної робітничої партії.
Роль у створенні УНР: Спочатку був генеральним секретарем військових справ УЦР. З листопада 1918 року — член Директорії УНР, Головний отаман військ УНР. Після відставки Винниченка став фактичним керівником Директорії та УНР.
Позиція щодо об’єднання українських держав: Активно підтримував ідею соборності. Виступив ініціатором прискорення об’єднавчого процесу. Брав участь у церемонії проголошення Акту Злуки на Софійській площі. Разом з тим, усвідомлював складність повної інтеграції ЗУНР до УНР в умовах воєнного часу.
Діяльність після проголошення Акту Злуки: Керував боротьбою УНР проти більшовиків та білогвардійців. У квітні 1920 року уклав Варшавський договір з Польщею, який викликав негативну реакцію у керівництва ЗУНР. Після поразки визвольних змагань емігрував. В еміграції очолював Державний Центр УНР, продовжував боротьбу за відновлення незалежності України. Убитий у Парижі 1926 року.
Оцінка історичного внеску: Симон Петлюра був ключовою постаттю в боротьбі за незалежність і соборність України в 1918-1920 роках. Його діяльність сприяла практичній реалізації ідеї соборності через Акт Злуки. Водночас, деякі його рішення (зокрема, Варшавський договір) ускладнювали відносини із ЗУНР. Залишається символом національно-визвольної боротьби та державотворення.

Кость Левицький (1859-1941)

Основні біографічні дані: Народився в Тисмениці на Івано-Франківщині в родині священника. Здобув юридичну освіту, працював адвокатом у Львові. Співзасновник і голова Української Національно-Демократичної Партії. Редактор газет “Діло” та “Свобода”.
Роль у створенні ЗУНР: Один з ініціаторів створення Української Національної Ради в жовтні 1918 року. Перший голова уряду ЗУНР (Державного Секретаріату) з листопада 1918 до січня 1919 року. Організував функціонування державного апарату в надзвичайно складних умовах початку польсько-української війни.
Позиція щодо об’єднання українських держав: Підтримував ідею соборності України. Як голова уряду ЗУНР, був одним з ініціаторів переговорів про об’єднання з УНР. Водночас, наполягав на збереженні широкої автономії західноукраїнських земель у складі об’єднаної держави.
Діяльність після проголошення Акту Злуки: У січні 1919 року залишив посаду голови уряду ЗУНР. Займався дипломатичною діяльністю, очолював делегацію ЗУНР на Паризькій мирній конференції. Після поразки ЗУНР перебував в еміграції, згодом повернувся до Львова, де займався громадською та науковою діяльністю.
Оцінка історичного внеску: Кость Левицький зробив значний внесок у розбудову української державності в Галичині та втілення ідеї соборності. Його діяльність як першого голови уряду ЗУНР забезпечила формування ефективної системи державного управління та створила необхідні передумови для об’єднання з УНР. Він поєднував відданість ідеї соборності з прагматичним підходом до державного будівництва.

Дмитро Вітовський (1887-1919)

Основні біографічні дані: Народився в селі Медуха на Станіславівщині. Навчався у Львівському університеті. Член Української радикальної партії. Брав участь у діяльності “Пласту” та Січових Стрільців.
Роль у створенні ЗУНР: Організатор і керівник Листопадового чину — збройного повстання у Львові 1 листопада 1918 року, що призвело до встановлення української влади в Східній Галичині. Перший державний секретар військових справ ЗУНР. Організував формування Української Галицької Армії.
Позиція щодо об’єднання українських держав: Був прихильником соборності українських земель. Підтримував ідею об’єднання ЗУНР та УНР, вважаючи це природним кроком у розвитку української державності.
Діяльність після проголошення Акту Злуки: Продовжував керувати військовим будівництвом у ЗУНР. Влітку 1919 року був включений до складу дипломатичної делегації ЗУНР, яка вирушила на Паризьку мирну конференцію. Загинув 4 серпня 1919 року в авіакатастрофі під час повернення з Парижа до Відня.
Оцінка історичного внеску: Дмитро Вітовський відіграв вирішальну роль у створенні ЗУНР через організацію успішного Листопадового повстання. Його діяльність на посаді державного секретаря військових справ сприяла формуванню боєздатної Української Галицької Армії, що стала важливим чинником у боротьбі за українську державність. Хоча його життя трагічно обірвалося незабаром після проголошення Акту Злуки, Вітовський залишається символом рішучих дій у критичний момент історії.

Завдання 6. Дискусія “Соборність: символ чи реальність?”

Завдання:

Клас обʼєднується у дві групи для підготовки до структурованої дискусії:

Група 1: Обґрунтовує тезу “Акт Злуки мав переважно символічне значення і не призвів до реального об’єднання українських земель”

Група 2: Обґрунтовує тезу “Акт Злуки був реальним кроком до створення соборної української держави, що мав практичні наслідки”

Кожна група має підготувати:

Три головні аргументи на підтримку своєї тези
Історичні факти та джерела, що підтверджують ці аргументи
Спростування можливих контраргументів опонентів

Після підготовки проводиться структурована дискусія з регламентованим часом виступів (по 2 хвилини на представлення позиції кожної групи, по 1 хвилині на спростування аргументів опонентів, по 30 секунд на заключне слово).

Методичний коментар:

Це завдання розвиває критичне мислення, аргументаційні навички, вміння працювати з історичними джерелами. Структурована дискусія дозволяє учням/ученицям розглянути історичну подію з різних перспектив, оцінити її неоднозначні аспекти, навчитися формулювати та відстоювати власну позицію. Важливо наголосити, що мета дискусії — не визначити, яка група “перемогла”, а глибше зрозуміти історичне значення Акту Злуки та концепції соборності.

Відповідь:

Аргументи Групи 1 (Акт Злуки мав переважно символічне значення):

Акт Злуки не призвів до реального об’єднання держав, оскільки ЗУНР зберегла автономію:
- Закон про форму української влади від 28 січня 1919 року закріпив автономний статус Західної Області УНР
- ЗОУНР зберегла власний уряд, армію, законодавство, адміністративну систему
- УНР і ЗОУНР проводили незалежну зовнішню політику, іноді з протилежними інтересами
Відсутність територіального зв’язку та спільного управління:
- Між УНР і ЗУНР не існувало спільного кордону через території, контрольовані ворожими силами
- Не було створено єдиних органів державного управління
- Армії УНР і ЗУНР діяли на різних фронтах і мали різне командування
Подальші події фактично нівелювали Акт Злуки:
- Варшавський договір між УНР і Польщею (квітень 1920) суперечив інтересам ЗУНР
- Проголошена єдина держава проіснувала формально менше року
- Жодна з міжнародних держав не визнала об’єднаної УНР у кордонах, проголошених Актом Злуки

Аргументи Групи 2 (Акт Злуки був реальним кроком до створення соборної держави):

Акт Злуки мав юридичне оформлення і практичну реалізацію:
- Був підписаний “Передвступний договір” між УНР та ЗУНР 1 грудня 1918 року
- Акт Злуки був ратифікований Трудовим Конгресом України — вищим представницьким органом УНР
- Представники ЗУНР були включені до складу Директорії та уряду УНР
Відбулося часткове об’єднання зусиль у боротьбі за незалежність:
- Координація військових дій на певних етапах боротьби
- Спільні дипломатичні зусилля на міжнародній арені
- Формування єдиного інформаційного простору через узгоджену інформаційну політику
Акт Злуки заклав фундамент для майбутньої соборності:
- Сформульована національна ідея соборності стала основою для подальших етапів державотворення
- Створено правовий прецедент єдності українських земель
- Акт Злуки став важливим елементом національної пам’яті та символом, що надихає на боротьбу за єдність України

Можливі спростування:

Група 1 (спростування аргументів Групи 2):

Юридичне оформлення без реального об’єднання не свідчить про реальність злуки
Часткова координація дій була епізодичною і не змінила стратегічної ситуації
Символічне значення в майбутньому не заперечує символічності в минулому

Група 2 (спростування аргументів Групи 1):

Автономія ЗОУНР була тимчасовим компромісом, викликаним складними умовами війни
Відсутність територіального зв’язку не означає відсутності єдності (приклад: Аляска і основна територія США)
Подальша втрата державності не применшує значення самого акту об’єднання

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні етапи створення та існування ЗУНР
Я розумію передумови, зміст і значення Акту Злуки
Я можу пояснити концепцію соборності як національної ідеї
Я вмію аналізувати історичні джерела, пов’язані з подіями 1918-1919 років
Я можу оцінити вплив історичних осіб на процес об’єднання українських земель

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 14. Тема: ЗУНР та Акт Злуки: соборність як національна ідея

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Запитання:

Завдання:

Практика

Завдання 1. Аналіз історичного джерела.

Джерело: Уривок з «Передвступного договору» між УНР і ЗУНР від 1 грудня 1918 року.

Яке рішення оголошується в документі?

Які держави є сторонами договору?

Який статус мала отримати ЗУНР після об’єднання?

Як ви розумієте фразу про “утривалення згаданої злуки”? Чому це питання було важливим?

Яке історичне значення мав цей документ?

Завдання 2. Порівняння історичних документів.

Документ 1: Уривок з Акту Злуки УНР і ЗУНР від 22 січня 1919 року.

Порівняйте два документи:

Яка різниця у формулюваннях щодо статусу ЗУНР?

Чому, на вашу думку, в Законі про форму української влади з’явилося положення про автономію Західної Області УНР?

Яке значення мало збереження автономії для західноукраїнських земель?

Чи свідчить наявність цих двох документів про певні суперечності в процесі об’єднання? Обґрунтуйте свою відповідь.

Завдання 3. Аналіз історичних постатей.

Оберіть одного з діячів та заповніть таблицю.

Питання для аналізу	Відповідь
Основні біографічні дані
Роль у створенні ЗУНР/УНР
Позиція щодо об’єднання
Діяльність після Акту Злуки
Оцінка історичного внеску

Завдання 4. Дискусія “Соборність: символ чи реальність?”

Підготуйте аргументи для однієї з позицій:

Позиція 1: “Акт Злуки мав переважно символічне значення і не призвів до реального об’єднання українських земель”

Позиція 2: “Акт Злуки був реальним кроком до створення соборної української держави, що мав практичні наслідки”

Запишіть три аргументи на підтримку обраної позиції:

1. _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Запишіть спростування можливих аргументів опонентів:

Завдання 5. Історична реконструкція.

Уявіть, що ви є кореспондентом газети, який був присутній на Софійській площі 22 січня 1919 року під час проголошення Акту Злуки. Напишіть короткий репортаж про цю подію (5-7 речень).

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні етапи створення та існування ЗУНР
Я розумію передумови, зміст і значення Акту Злуки
Я можу пояснити концепцію соборності як національної ідеї
Я вмію аналізувати історичні джерела, пов’язані з подіями 1918-1919 років
Я можу оцінити вплив історичних осіб на процес об’єднання українських земель

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе