Отаманщина та анархізм: місцеві рухи в контексті революції

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 15. Тема: Отаманщина та анархізм: місцеві рухи в контексті революції

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

Оцінює взаємовпливи історичних явищ і процесів, висловлює думку щодо ролі історичних осіб [12 ГІО 1.2.1-1]
Характеризує вплив воєнних і революційних подій на життя людей та суспільств [12 ГІО 1.3.1-1]
Розпізнає маніпулятивні стратегії тоталітарної пропаганди [12 ГІО 3.2.2-1]
Оцінює історичні зміни [12 ГІО 1.3.2-2]
Аналізує причини Української революції та оцінює її наслідки для України і світу [12 ГІО 4.1.3-1]
Усвідомлює цінність демократії та небезпеку авторитаризму на прикладі подій початку ХХ ст. [12 ГІО 6.1.1-4]

На уроці учні/учениці:

Проаналізують феномен отаманщини та анархізму як специфічних явищ періоду Української революції 1917-1921 рр.
Охарактеризують діяльність найвідоміших отаманів та анархістських рухів в Україні
Дослідять соціальні, економічні та політичні передумови поширення отаманщини та анархізму
Порівняють ідеології, методи та цілі різних місцевих рухів в Україні
Оцінять вплив отаманщини та анархізму на перебіг Української революції
Сформують розуміння складності революційних процесів, які не завжди вписуються у “централізовані” наративи

Ключові компетентності уроку:

Громадянські компетентності — розуміння взаємодії між владою і громадянами в екстремальних умовах
Інформаційно-комунікаційна компетентність — аналіз різноманітних історичних джерел

Ключові терміни, особи та концепції

Отаманщина — явище в період Української революції 1917-1921 рр., що характеризувалося діяльністю місцевих воєначальників (отаманів), які контролювали певні території та проводили власну, часто незалежну від центрального уряду політику.
Анархізм — політична ідеологія, що виступає за ліквідацію будь-якої державної влади та створення суспільства, заснованого на добровільній співпраці та самоврядуванні громад.
Махновщина — анархістський рух під проводом Нестора Махна на півдні України у 1918-1921 роках.
Вільна територія (Махновщина) — самоврядна територія на півдні України, переважно на території Катеринославської та частин Таврійської та Херсонської губерній у 1918-1921 роках під контролем анархістів на чолі з Нестором Махном.
Революційна повстанська армія України (махновців) — збройні формування анархістів під проводом Нестора Махна.
“Третя революція” — термін, яким анархісти позначали боротьбу проти будь-якої державної влади після лютневої та жовтневої революцій 1917 року.
Отаман — ватажок повстанського загону, який зазвичай діяв у певному регіоні та мав значну підтримку місцевого населення.
Григор’євщина — повстанський рух під проводом отамана Матвія Григор’єва на півдні України у 1918-1919 роках.
Холодноярська республіка — повстанська територія в районі Холодного Яру на Черкащині, яка боролася проти більшовиків у 1919-1922 роках.
“Чорний переділ” — гасло анархістів та частини отаманів, що передбачало перерозподіл землі без викупу на користь селян.
Нестор Махно (1888-1934) — український анархіст, командувач Революційної повстанської армії України, організатор “вільної території” на півдні України.
Матвій Григор’єв (1885-1919) — український військовий діяч, отаман, командувач повстанських формувань на Херсонщині та Єлисаветградщині.
Данило Терпило (Зелений) (1886-1919) — український повстанський отаман, який діяв на Київщині.
Юліан Мордалевич (1896-1966) — отаман повстанських загонів на Київщині.
Василь Чучупак (1894-1920) — головний отаман Холодноярської республіки.
Марія Никифорова (Маруся) (1885-1919) — анархістка, командирка анархістського загону, діяла на території Донбасу та Приазов’я.
Володимир Антонов-Овсієнко (1883-1938) — більшовицький військовий і державний діяч, керівник більшовицьких військ в Україні, вів переговори з Махном.
Петро Врангель (1878-1928) — генерал-лейтенант Російської імператорської армії, головнокомандувач Збройними силами Півдня Росії, боровся проти більшовиків, Махна та інших повстанців.
Симон Петлюра (1879-1926) — український державний і військовий діяч, Головний отаман військ УНР, голова Директорії УНР, намагався підпорядкувати отаманів центральній владі.
“Чорна гвардія” — добровільні збройні формування анархістів.

Як підготуватися до уроку?

Підготовка до уроку з теми “Отаманщина та анархізм” вимагає глибокого розуміння складного та багатовимірного характеру українських революційних подій 1917-1921 років.

По-перше, важливо підійти до теми без ідеологічних упереджень. Радянська історіографія зображала отаманів та анархістів як “бандитів” та “ворогів народу”. Націоналістична історіографія часто ігнорувала анархістів або вважала їх “антиукраїнською силою”, а отаманів поділяла на “справжніх патріотів” та “зрадників”. Сучасний підхід має бути більш нюансованим, визнаючи неоднозначність цих явищ.

По-друге, необхідно зібрати різноманітні історичні джерела: спогади учасників подій (як самих отаманів та анархістів, так і їхніх противників), офіційні документи різних влад (УНР, ЗУНР, більшовиків, денікінців), газетні публікації того часу, фотоматеріали. Це дозволить показати різні точки зору на отаманщину та анархізм.

По-третє, варто підготувати карту України з позначенням територій, які контролювали основні отамани та анархістський рух Махна. Це допоможе учням візуалізувати масштаб та географію цих явищ. Доцільно також створити хронологічну таблицю, яка покаже паралельність дій різних повстанських рухів.

По-четверте, слід підготувати біографічні довідки про найважливіших отаманів та лідерів анархістського руху. Важливо показати їхній походження, мотивацію, політичні погляди та методи діяльності, щоб учні зрозуміли складність та різноманітність цих рухів.

По-п’яте, варто зібрати інформацію про повсякденне життя на територіях, які контролювали отамани та анархісти. Як функціонувала економіка? Як вирішувалися соціальні питання? Як будувалися відносини з місцевим населенням? Це допоможе учням побачити реальний вплив цих рухів на життя звичайних людей.

По-шосте, необхідно підготувати матеріали про ідеологічні засади анархізму, особливо у контексті “махновщини”. Це дозволить учням зрозуміти, що анархісти мали свою політичну програму, а не просто виступали “проти всіх”.

По-сьоме, доцільно запропонувати учням креативні завдання: створення історичної реконструкції зустрічі отаманів, написання уявного інтерв’ю з Нестором Махном, розробка власної політичної програми для “вільної території” тощо. Такі завдання сприятимуть кращому розумінню мотивів та цілей історичних діячів.

Нарешті, важливо підготувати дискусійні питання: Чи були отаманщина та анархізм “хворобами революції” чи її закономірними проявами? Чи могла УНР ефективно співпрацювати з отаманами та анархістами? Як вплинули місцеві рухи на загальний перебіг Української революції? Ці питання стимулюватимуть критичне мислення учнів та допоможуть їм сформувати власну думку щодо цих складних історичних явищ.

Дизайн уроку

Провокація

Запитання:

Уявіть собі, що ви — селянин/селянка в Україні 1919 року. Вашим селом почергово проходять війська УНР, більшовиків, денікінців, загони місцевого отамана і анархісти Махна. Кожна влада декларує, що діє в інтересах народу. Кому б ви віддали перевагу і чому? Чи змінювалася б ваша позиція з часом?

Завдання:

Розгляньте плакати та гасла різних політичних сил періоду Української революції (УНР, більшовики, білогвардійці, анархісти). Виберіть 2-3 гасла, які, на вашу думку, були найбільш привабливими для селян і робітників у 1918-1919 роках. Поясніть свій вибір.

Методичний коментар:

Це завдання активізує емоційний та інтелектуальний інтерес учнів до теми, допомагає їм “приміряти” ситуацію на себе і зрозуміти складність вибору для звичайних людей у вирі революційних подій. Важливо підвести учнів до розуміння, що подача ідей через візуальні образи та гасла відіграє значну роль у формуванні підтримки населення, а привабливі обіцянки в умовах нестабільності часто впливають на політичні симпатії більше, ніж складні ідеологічні програми.

Практика

1. Гра-моделювання “Мапа політичних сил”

Завдання:

Клас ділиться на 5-6 груп, кожна з яких отримує карту України 1919 року та набір різнокольорових маркерів. Завдання — позначити на карті території, які контролювали різні політичні сили (УНР, ЗУНР, більшовики, білогвардійці, Антанта) та місцеві рухи (отамани, махновці тощо) у різні періоди 1919 року: січень, квітень, серпень, грудень.

Додаткове завдання: позначити стрілками основні напрямки військових операцій та переміщень повстанських загонів.

Після завершення роботи з картами групи презентують свої результати, пояснюючи, чому території контролю так швидко змінювалися і як це впливало на місцеве населення.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває просторову компетентність та розуміння динамічності історичних процесів. Важливо підвести учнів до усвідомлення, що контроль над територією був надзвичайно нестабільним, що створювало сприятливі умови для поширення місцевих рухів і “третьої сили”. Робота з картою допомагає візуалізувати складність політичної ситуації в Україні в період революції.

2. Робота з історичним джерелом “Хто такі отамани?”

Завдання:

Проаналізуйте уривок зі спогадів учасника Визвольних змагань Романа Дашкевича “Артилерія січових стрільців у боротьбі за Золоті Київські ворота”.

«Зі занепадом державних чинників тієї чи іншої влади в Україні, виринали отамани. Отаман — це специфічний твір своєрідних умов нашого життя в тих роках. Це людина, що 1) мала за собою певне вояцьке знання або хист прибрати до себе тих, що це знання мали; 2) людина, що знала свій ґрунт, середовище, в якому працювала або жила й могла на нього впливати; 3) людина, що мала ідею чи то більш ясно зформульовану, як отаман Зелений, чи то менш ясно, як загальне невдоволення з сучасного положення України, як ненависть до чужого, що загніздилося на Україні. Отамани дуже часто були дуже рухливі, часто з-поміж них виділялися люди дуже порядні, високих моральних і вояцьких прикмет і щирого патріотизму, що добром українського народу боліли […] Та бували серед отаманів і випадкові авантюрники, а то й просто бандити […] За отаманами йшли селяни, робітники українських містечок, дрібні урядовці, вчителі, але в масі своїй українське село. Тому ті повстання й перетривали стільки часу і тому з ними ворог ніяк не міг дати собі ради ніякими репресіями.»

Які характеристики отаманів виділяє автор джерела?
Чому, на думку автора, за отаманами йшли люди? Наскільки переконливими є його аргументи?
Як автор оцінює діяльність отаманів? Чи є ця оцінка об’єктивною?
Якими, на вашу думку, були позитивні та негативні наслідки отаманщини для Української революції?
Чи можна порівняти отаманський рух 1918-1921 років із сучасними добровольчими формуваннями? У чому схожість і відмінність?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички критичного аналізу історичних джерел та формування обґрунтованих суджень. Важливо звернути увагу учнів на можливу упередженість автора спогадів та необхідність зіставлення цього джерела з іншими, щоб сформувати більш об’єктивну картину. Питання про паралелі із сучасністю допомагає учням краще усвідомити історичну проблематику через актуальні для них порівняння.

3. Біографічно-порівняльне дослідження “Портрети отаманів та анархістів”

Завдання:

Клас обʼєднується у групи, кожна з яких отримує завдання дослідити біографію та діяльність одного з історичних діячів:

Нестор Махно
Матвій Григор’єв
Отаман Зелений (Данило Терпило)
Отамани Холодного Яру (брати Чучупаки)
Марія Никифорова (Маруся)
Юліан Мордалевич

Для дослідження використовуються підготовлені вчителем матеріали: короткі біографічні довідки, фрагменти спогадів, фотографії, тексти універсалів та наказів тощо.

Завдання для груп:

Визначити соціальне походження, освіту та життєвий шлях до революції
З’ясувати політичні погляди та ідеологічні переконання
Проаналізувати методи діяльності та стосунки з місцевим населенням
Дослідити відносини з основними політичними силами (УНР, більшовики, білі)
Оцінити історичне значення та наслідки діяльності

Після завершення роботи групи представляють свої дослідження у форматі “історичного інтерв’ю”, де один учень/учениця виступає в ролі історичного діяча, а інші члени групи ставлять йому/їй запитання.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває дослідницькі навички та вміння аналізувати біографічні дані в історичному контексті. Формат “історичного інтерв’ю” сприяє креативному засвоєнню матеріалу та розвитку емпатії — здатності зрозуміти мотиви дій історичних персонажів. Важливо орієнтувати учнів на об’єктивний аналіз, без ідеалізації чи демонізації досліджуваних постатей.

4. Аналітична таблиця “Ідеології та практики місцевих рухів”

Завдання:

Заповніть порівняльну таблицю, яка відображає основні аспекти ідеології та практичної діяльності різних місцевих рухів:

Аспекти	Махновський рух	Григор’євщина	Холодноярська республіка	Повстанці отамана Зеленого
Політична програма
Ставлення до державності
Соціально-економічні погляди
Ставлення до національного питання
Методи боротьби
Відносини з УНР
Відносини з більшовиками
Соціальна база підтримки

Після заповнення таблиці обговоріть:

Які спільні риси мали різні місцеві рухи?
У чому полягали найсуттєвіші відмінності між ними?
Як ці рухи співвідносилися з основними політичними силами того часу?
Чому жоден з цих рухів не зміг стати домінуючим у всеукраїнському масштабі?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває аналітичні навички та вміння систематизувати інформацію. Заповнення таблиці дозволяє учням побачити як спільні риси, так і відмінності між різними місцевими рухами. Важливо спрямувати подальше обговорення на розуміння складності та неоднозначності цих рухів, які не вписуються в спрощені схеми “прогресивних” чи “реакційних” сил.

5. Дослідження історичного джерела “Анархізм очима очевидця”

Завдання:

Проаналізуйте уривок зі спогадів Івана Майстренка “Історія мого покоління. Спогади учасника революційних подій в Україні” про програму махновського руху:

«Махновська армія видавала листівки анархічного змісту, застерігала, що не визнає жодної влади. Кожне село — вільна громада, а влада — це отаманщина. […] Махно захищав інтереси середнього селянства, яке, по суті, не визнавало жодної влади, крім своєї отаманської. Він об’єднував у своїй армії повстанські загони, що складалися переважно з середняків […] У махновців панувала дисципліна — залізна, але сприйнята добровільно, бо базувалася на авторитеті Махна. Махновці були ворогами грабунків. А комуністичні загони вони визнавали грабіжницькими, бо вони силою вилучали хліб, забирали коні, вози тощо». “Махновська революція” перейшла від відвертого бандитизму отаманщини до певної теорії, “ідеології” махновщини. Були випадки, коли Революційна рада махновщини карала на смерть за грабунок цивільного населення».

Яку політичну програму мав махновський рух згідно з джерелом?
На які соціальні верстви спирався Нестор Махно?
Як автор характеризує дисципліну в махновському русі? Як це співвідноситься з популярним образом махновців як “бандитів”?
Чим, на думку автора, відрізнялися дії махновців від дій комуністичних загонів?
Наскільки об’єктивним є це джерело? Які фактори могли вплинути на оцінки автора?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички аналізу історичних джерел та критичного мислення. Важливо звернути увагу учнів на те, що образ махновців як “бандитів” значною мірою був сформований радянською пропагандою, тоді як реальна картина була значно складнішою. Водночас слід підкреслити, що і спогади учасників подій можуть містити суб’єктивні оцінки, які необхідно верифікувати через інші джерела.

6. Симуляційна гра “З’їзд отаманів”

Завдання:

Клас обʼєднується у групи, кожна з яких представляє одного з отаманів чи лідерів місцевих рухів: Нестора Махна, Матвія Григор’єва, Данила Терпила (Зеленого), Василя Чучупака (Холодний Яр), а також представника УНР та представника більшовиків.

Уявіть, що навесні 1919 року відбувається з’їзд, на якому різні лідери намагаються виробити спільну стратегію дій. Кожна група має підготувати:

Коротку промову (2-3 хвилини) від імені свого отамана/представника з викладом політичної позиції
2-3 конкретні пропозиції щодо спільних дій
Відповіді на можливі запитання чи заперечення від інших учасників

Після підготовки проводиться “з’їзд”, де кожна група представляє свою позицію, відбувається обговорення та голосування за пропозиції.

Після завершення симуляції клас обговорює:

Чи був можливий реальний союз між різними отаманами та політичними силами?
Які суперечності виявилися найбільш непримиренними?
Як відсутність єдності вплинула на результати визвольних змагань?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває критичне мислення, комунікативні навички та здатність дивитися на історичні події з різних перспектив. Симуляційна гра дозволяє учням краще зрозуміти складність координації дій між різними політичними силами та місцевими рухами, що мали відмінні цілі та ідеології. Важливо підвести учнів до розуміння, що фрагментація сил українського визвольного руху була однією з причин його поразки.

7. Творча робота “Щоденник очевидця”

Завдання:

Уявіть, що ви — місцевий вчитель/вчителька або лікар/лікарка, який/яка живе в одному з районів, де діяли повстанські загони (на вибір: Гуляйполе, Єлисаветград, Трипілля, Холодний Яр). Напишіть 5-7 щоденникових записів за період від січня до грудня 1919 року, описуючи:

Як змінювалася влада у вашій місцевості
Як місцеве населення ставилося до різних політичних сил
Як функціонували основні інституції (школи, лікарні, пошта тощо)
Які проблеми турбували звичайних людей
Як формувалося ваше особисте ставлення до отаманів/анархістів та інших політичних сил

Щоденник має відображати реальні історичні події, але показувати їх через призму сприйняття звичайної людини.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває історичну емпатію, творче мислення та навички писемного мовлення. Створення “щоденника очевидця” допомагає учням краще зрозуміти повсякденне життя людей в умовах революції та громадянської війни, відійти від абстрактного сприйняття історичних подій до усвідомлення їх впливу на звичайних людей. Важливо орієнтувати учнів на історичну достовірність, використання реальних фактів та подій при створенні щоденникових записів.

8. Аналіз візуальних джерел “Образи отаманщини та анархізму”

Завдання:

Проаналізуйте колекцію фотографій і плакатів, що стосуються отаманщини та анархізму в Україні 1918-1921 рр.:

Фотографії Нестора Махна та його загонів
Фотографії інших отаманів та їхніх підрозділів
Радянські пропагандистські плакати проти “бандитизму”
Карикатури в українській, білогвардійській та більшовицькій пресі
Сучасні художні реконструкції та пам’ятники отаманам і анархістам

Завдання для аналізу:

Як на фотографіях представлені отамани та їхні загони? Що можна сказати про їхнє озброєння, однострій, організацію?
Які символи та атрибути використовувалися повстанцями? Що вони символізували?
Як зображувалися отамани та анархісти у ворожій пропаганді? Які прийоми використовувалися для їх дискредитації?
Як змінилося зображення отаманів та анархістів у сучасній історичній пам’яті?
Які висновки можна зробити про значення візуальних образів у формуванні суспільного сприйняття історичних подій і персонажів?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички критичного аналізу візуальних джерел та медіаграмотність. Важливо звернути увагу учнів на те, як візуальні образи використовуються для формування певних наративів та стереотипів, як вони можуть відображати або спотворювати історичну реальність. Порівняння фотографій, пропагандистських матеріалів та сучасних репрезентацій допомагає зрозуміти трансформацію образів отаманщини та анархізму в історичній пам’яті.

9. Ділова гра “Суд історії”

Завдання:

Проведіть імітаційний “Суд історії” над феноменом отаманщини та анархізму в Україні. Клас ділиться на такі групи:

Обвинувачення (2-3 учні) — доводять негативний вплив отаманщини та анархізму на українську революцію
Захист (2-3 учні) — представляють аргументи на користь позитивної ролі місцевих рухів
Свідки (4-5 учнів) — представляють свідчення від імені різних історичних персонажів (Нестор Махно, Симон Петлюра, простий селянин, учасник Холодноярської республіки тощо)
Судді (2-3 учні) — аналізують аргументи обох сторін та виносять “вирок” на основі наведених доказів
Історики-експерти (2-3 учні) — надають фактологічну інформацію та контекст для оцінки свідчень

“Судовий процес” проходить за такими етапами:

Вступні промови обвинувачення та захисту
Допит свідків обома сторонами
Виступи експертів
Заключні промови обвинувачення та захисту
Нарада суддів та оголошення “вироку”

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички аргументації, критичного мислення та публічного виступу. “Суд історії” дозволяє розглянути історичні явища з різних точок зору, уникаючи спрощених оцінок “добре/погано”. Важливо орієнтувати учнів на використання фактів, документів та історичних свідчень для побудови своїх аргументів, а не на емоційні заяви чи ідеологічні кліше.

10. Мультимедійний проєкт “Отаманщина та анархізм у культурній пам’яті”

Завдання:

Дослідіть, як отаманщина та анархізм періоду Української революції відображені в культурній пам’яті через літературу, кіно, музику та інші форми мистецтва. Клас ділиться на групи, кожна з яких досліджує один з напрямків:

Літературна група — аналізує, як образи отаманів та анархістів представлені в художній літературі (твори Ю. Яновського, О. Толстого, В. Шкляра та ін.)
Кінематографічна група — досліджує фільми про отаманщину та анархізм, від радянських стрічок до сучасних українських фільмів (“Олександр Пархоменко”, “Вершники”, “Нестор Махно”, “Холодний Яр” тощо)
Музична група — аналізує, як тема отаманщини та анархізму відображена в піснях (від народних повстанських пісень до сучасних композицій гуртів “Тінь Сонця”, “Гайдамаки” тощо)
Група монументального мистецтва — досліджує пам’ятники, меморіальні дошки, музейні експозиції, пов’язані з отаманщиною та анархізмом в Україні та інших країнах

Кожна група готує коротку мультимедійну презентацію (5-7 хвилин), яка включає аналіз кількох прикладів та відповіді на питання:

Як змінювалося зображення отаманів та анархістів у різні історичні періоди?
Які ідеологічні впливи помітні в цих репрезентаціях?
Який образ отаманщини та анархізму формується у сучасному українському культурному просторі?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички роботи з культурними текстами, критичний аналіз художніх репрезентацій історичних подій та розуміння зв’язку між історією та сучасною культурною пам’яттю. Важливо орієнтувати учнів на аналіз того, як художні твори не просто відображають, але й інтерпретують історичні події, створюючи певні наративи, які можуть суттєво впливати на суспільне сприйняття минулого.

11. Дискусія “Місцеві рухи vs централізована влада: уроки історії”

Завдання:

Проведіть структуровану дискусію з питання: “Які уроки з історії отаманщини та анархізму актуальні для сучасної України?”. Для підготовки використайте метод “шість капелюхів мислення” за Едвардом де Боно:

Білий капелюх (факти) — визначте ключові факти про взаємодію місцевих рухів і централізованої влади в 1918-1921 роках
Жовтий капелюх (переваги) — визначте позитивні аспекти місцевої самоорганізації та ініціативи
Чорний капелюх (недоліки) — проаналізуйте ризики і проблеми, пов’язані з надмірною автономією місцевих лідерів
Червоний капелюх (емоції) — опишіть, які емоційні реакції викликає в суспільстві тема отаманщини та анархізму
Зелений капелюх (креативність) — запропонуйте нестандартні підходи до балансу між централізацією та місцевою ініціативою
Синій капелюх (аналіз процесу) — визначте, які уроки з історії отаманщини актуальні для розуміння сучасних процесів децентралізації, добровольчого руху, відносин між центральною владою та регіонами

Дискусія проводиться за такою схемою:

Кожна “капелюшна” група представляє свої думки (2-3 хвилини)
Загальне обговорення, де учні можуть висловлюватися з позиції будь-якого “капелюха”
Підсумування ключових ідей та формулювання висновків

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички структурованого мислення, аргументації та публічної дискусії. Метод “шести капелюхів” дозволяє розглянути проблему з різних перспектив, уникаючи однобічності в оцінках. Важливо спрямувати дискусію на пошук балансу та нюансованого розуміння складних історичних процесів, уникаючи крайнощів у трактуванні як отаманщини, так і централізованої державної влади.

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я розумію особливості та причини виникнення отаманщини й анархізму в Україні
Я можу охарактеризувати діяльність найвідоміших отаманів та анархістських рухів
Я вмію аналізувати різні інтерпретації місцевих рухів в історіографії та культурі
Я розумію вплив отаманщини та анархізму на загальний перебіг Української революції
Я можу оцінити феномен отаманщини та анархізму з різних перспектив, уникаючи спрощених оцінок

Довідкові матеріали для вчителя

Біографічні довідки про ключових діячів

Нестор Іванович Махно (1888-1934)

Народився в с. Гуляйполе на Катеринославщині в бідній селянській родині. Отримав початкову освіту. В юності став анархістом, брав участь у експропріаціях та терористичних актах проти представників влади. У 1910 р. засуджений до смертної кари, заміненої на довічну каторгу. Звільнений під час Лютневої революції 1917 р. Повернувся до Гуляйполя, де організував Селянську спілку та ради. Виступав проти Української Центральної Ради, за “радянську владу без більшовиків”.

Після приходу австро-німецьких військ у 1918 р. організував повстанський рух проти окупантів та режиму гетьмана Скоропадського. Створив Революційну повстанську армію України, яка діяла в районі Гуляйполя та на півдні України. У 1918-1919 рр. тричі вступав у союз із більшовиками проти білогвардійців та військ Антанти. У періоди союзу з більшовиками отримував від них зброю, боєприпаси та визнання своєї території як “вільного району”.

На контрольованій території впроваджував анархістський експеримент: скасовував державні інституції, створював вільні комуни та ради, здійснював “чорний переділ” землі. Виступав проти продрозверстки, за вільну торгівлю між містом і селом. Заперечував націоналізм, виступав за інтернаціоналізм, але на практиці в його армії переважали українці, використовувалася українська мова.

У 1920-1921 рр. вів боротьбу проти більшовицького режиму, але зазнав поразки. У серпні 1921 р. з невеликим загоном перейшов румунський кордон. Згодом жив у Польщі, Німеччині, Франції. Помер у Парижі від туберкульозу в 1934 р. Залишив спогади, видані його дружиною.

Матвій Олександрович Григор’єв (Григоріїв) (1885-1919)

Народився в с. Дунаївці на Херсонщині в селянській родині. Брав участь у російсько-японській та Першій світовій війнах, дослужився до звання штабс-капітана. У 1917 р. підтримав Українську Центральну Раду, сформував Верблюзький полк для захисту УНР. Виступив проти гетьмана Скоропадського, перейшовши на бік Директорії. Контролював значну територію на півдні України, мав підтримку серед селян.

У лютому 1919 р. перейшов на бік більшовиків, його загони були перейменовані в 1-шу Задніпровську дивізію Червоної армії. Під командуванням Григор’єва червоні загони захопили Херсон, Миколаїв та Одесу, витіснивши звідти війська Антанти.

У травні 1919 р. підняв повстання проти більшовиків під гаслами “За ради без комуністів!”. Випустив “Універсал”, в якому закликав до створення українського радянського уряду, протестував проти продрозверстки та надсилання хліба до Росії. Контролював значну частину Півдня України, включно з Єлисаветградом. Повстання було придушене червоними військами.

У липні 1919 р. Григор’єв уклав союз з Махном, але незабаром був звинувачений махновцями в єврейських погромах та зв’язках з денікінцями і вбитий на зібранні повстанців. Його загони частково влилися до махновської армії.

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 15. Тема: Отаманщина та анархізм: місцеві рухи в контексті революції

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Запитання:

Уявіть собі, що ви — селянин/селянка в Україні 1919 року. Вашим селом почергово проходять війська УНР, більшовиків, денікінців, загони місцевого отамана і анархісти Махна. Кому б ви віддали перевагу і чому? Чи змінювалася б ваша позиція з часом?

Завдання:

Практика

Завдання 1. Мапа політичних сил.

На контурній карті України позначте різними кольорами території, які контролювали в серпні 1919 року:

Директорія УНР
Більшовики
Денікінці (Добровольча армія)
Махновці
Холодноярська республіка
Загони отамана Зеленого
Григор’євщина

Письмово дайте відповіді на запитання:

Чому території контролю різних політичних сил так швидко змінювалися в 1919 році?

Як нестабільність влади впливала на місцеве населення?

Чим можна пояснити появу і популярність місцевих рухів (отаманщини, анархістів)?

Завдання 2. Хто такі отамани?

Які характеристики отаманів виділяє автор джерела?

Чому, на думку автора, за отаманами йшли люди? Наскільки переконливими є його аргументи?

Як автор оцінює діяльність отаманів? Чи є ця оцінка об’єктивною?

Якими, на вашу думку, були позитивні та негативні наслідки отаманщини для Української революції?

Завдання 3. Біографічне дослідження.

Оберіть одного з історичних діячів та заповніть “біографічну картку”:

□ Нестор Махно □ Матвій Григор’єв □ Отаман Зелений (Данило Терпило) □ Отамани Холодного Яру (брати Чучупаки) □ Марія Никифорова (Маруся) □ Юліан Мордалевич

Питання для аналізу	Відповідь
Соціальне походження і освіта
Життєвий шлях до революції
Політичні погляди та ідеологія
Головні події біографії 1918-1921 рр.
Відносини з основними політичними силами
Подальша доля
Історичне значення діяльності

Завдання 4. Ідеології місцевих рухів.

Прочитайте уривок зі спогадів Івана Майстренка про програму махновського руху:

Яку політичну програму мав махновський рух згідно з джерелом?

На які соціальні верстви спирався Нестор Махно?

Як автор характеризує дисципліну в махновському русі? Як це співвідноситься з популярним образом махновців як “бандитів”?

Чим, на думку автора, відрізнялися дії махновців від дій комуністичних загонів?

Наскільки об’єктивним є це джерело? Які фактори могли вплинути на оцінки автора?

Завдання 5. Історична симуляція “З’їзд отаманів”.

Уявіть, що навесні 1919 року відбувається з’їзд, на якому різні лідери намагаються виробити спільну стратегію дій. Підготуйте свою позицію як представника однієї з груп:

□ Нестор Махно і анархісти

□ Отаман Григор’єв та його прихильники

□ Отаман Зелений (Київщина)

□ Холодноярські отамани

□ Представник Директорії УНР

□ Представник більшовиків

Підготуйте:

Коротку промову (2-3 хвилини) з викладом вашої політичної позиції
2-3 конкретні пропозиції щодо спільних дій
Відповіді на можливі запитання чи заперечення від інших учасників

Основні положення вашої промови (тези):

Ваші пропозиції:

_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________

Завдання 6. Щоденник очевидця.

Уявіть, що ви — місцевий вчитель/вчителька, який/яка живе в одному з районів, де діяли повстанські загони. Напишіть 3-4 щоденникові записи за період 1919 року, описуючи своє сприйняття подій та зміни у вашому ставленні до різних політичних сил.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 7. Аналіз візуальних джерел.

Розгляньте запропоновані фотографії, плакати та карикатури, пов’язані з отаманщиною та анархізмом:

Як на фотографіях представлені отамани та їхні загони? Що можна сказати про їхнє озброєння, однострій, організацію?

Які символи та атрибути використовувалися повстанцями? Що вони символізували?

Як зображувалися отамани та анархісти у ворожій пропаганді? Які прийоми використовувалися для їх дискредитації?

Як змінилося зображення отаманів та анархістів у сучасній історичній пам’яті?

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я розумію особливості та причини виникнення отаманщини й анархізму в Україні
Я можу охарактеризувати діяльність найвідоміших отаманів та анархістських рухів
Я вмію аналізувати різні інтерпретації місцевих рухів в історіографії та культурі
Я розумію вплив отаманщини та анархізму на загальний перебіг Української революції
Я можу оцінити феномен отаманщини та анархізму з різних перспектив, уникаючи спрощених оцінок

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе