Урок 16. Тема: Уроки Української революції 1917-1921 рр.: підсумки та історичне значення

---

За Державним стандартом учень/учениця:

На уроці учні/учениці:

Ключова компетентність уроку:

• Соціальні та громадянські компетентності — здатність аналізувати історичні процеси, робити висновки та застосовувати історичні уроки до сучасності
• інформаційно-комунікаційна — вміння аналізувати різні точки зору на події Української революції

---

1. Українська революція 1917-1921 рр. — національно-визвольний та соціально-політичний рух, спрямований на здобуття Україною державної незалежності та соціальні перетворення.
2. Періодизація Української революції:
   • Період Центральної Ради (березень 1917 — квітень 1918)
   • Гетьманат Павла Скоропадського (квітень — грудень 1918)
   • Період Директорії УНР (грудень 1918 — листопад 1921)
   • Західноукраїнська Народна Республіка (листопад 1918 — липень 1919)
3. Причини поразки: геополітичні фактори, внутрішня нестабільність, розбіжності в баченні державного будівництва, економічні проблеми, військова слабкість, зовнішня агресія.
4. “Українізація військ” — процес формування українських національних військових частин із українців, які служили в російській армії під час Першої світової війни.
5. Український дипломатичний корпус — система дипломатичних представництв УНР та Гетьманату в іноземних державах, спрямована на здобуття міжнародного визнання.
6. Варшавський договір (квітень 1920 р.) — угода між УНР та Польщею, спрямована на спільну боротьбу проти більшовиків.
7. Радянська українізація 1920-х рр. — політика, частково натхненна досвідом Української революції, яка засвідчила неможливість ігнорування національного питання.
8. “Трикутник смерті” — територія між Житомиром, Києвом, Черкасами та Вінницею, де в 1919-1920 рр. відбувалося протистояння чотирьох сил: Червоної армії, Директорії УНР, Добровольчої армії Денікіна та повстанських селянських загонів.
9. Перший зимовий похід (грудень 1919 — травень 1920) — рейд Армії УНР тилами Червоної та Добровольчої армій із метою підтримки повстанського руху.
10. Другий зимовий похід (листопад 1921) — остання військова операція Армії УНР, що завершилася поразкою під Базаром.
11. Культурна дипломатія УНР — діяльність Української республіканської капели під керівництвом Олександра Кошиця, яка представляла Україну в Європі (1919-1921).
12. Жіночий рух — участь жінок у революційних подіях, формування жіночих військових підрозділів, діяльність жіночих громадських організацій.
13. Економічна політика — спроби проведення економічних реформ різними українськими урядами (земельне питання, фінансова система, промисловість, торгівля).
14. Міжнародне право — вплив Української революції на розвиток концепцій національного самовизначення та міжнародного визнання нових держав.
15. Місцеве самоврядування — розвиток системи земств та міських дум під час Української революції, взаємовідносини місцевого самоврядування з центральною владою.
16. “Галичанська” та “наддніпрянська” політичні культури — відмінності політичних традицій українців з Австро-Угорської та Російської імперій, які впливали на процеси державотворення.
17. Марія Грінченко (1863-1928) — громадська діячка, очолювала видавництво “Час” та Комітет Українського Національного театру.
18. Зінаїда Мірна (1875-1950) — громадська діячка, дипломатка, очолювала дипломатичну місію УНР у Швейцарії.
19. Ісаак Мазепа (1884-1952) — політичний діяч, прем’єр-міністр УНР у 1919-1920 рр., учасник Першого зимового походу.
20. Юліан Бачинський (1870-1940) — політичний діяч, дипломат, голова дипломатичної місії УНР у США.
21. Борис Мартос (1879-1977) — економіст, політичний діяч, прем’єр-міністр УНР, ініціатор кооперативного руху.

---

Підготовка до підсумкового уроку з теми Української революції 1917-1921 років вимагає комплексного підходу, який дозволить учням і ученицям не просто узагальнити відомий матеріал, але й відкрити нові, малодосліджені грані цього періоду.

Насамперед, важливо сформувати чітку структуру уроку. Доцільно розділити матеріал на декілька тематичних блоків: політична історія революції, військова боротьба, дипломатія, економічна політика, соціокультурні аспекти, історіографія та пам’ять. Це дозволить систематизувати знання учнів та заповнити прогалини в розумінні цього складного історичного періоду.

Особливу увагу слід приділити малодослідженим аспектам революції, які зазвичай залишаються поза увагою базових навчальних програм. Зокрема, це економічна політика різних українських урядів (валютна реформа, аграрне питання, промислова та торговельна політика), дипломатія УНР і ЗУНР (створення мережі представництв, спроби здобути визнання на Паризькій мирній конференції), повсякденне життя в революційний період, роль жінок у революційних подіях, розвиток місцевого самоврядування тощо.

Для формування в учнів та учениць багатовимірного розуміння Української революції варто підготувати різноманітні історичні джерела: мемуари учасників подій (різних політичних таборів), офіційні документи українських урядів, закордонні дипломатичні звіти, матеріали преси того часу, фотографії та відеохроніку. Це дозволить учням самостійно аналізувати та інтерпретувати історичні події, формувати власну думку на основі першоджерел.

Варто зібрати інформацію про дискусійні питання історіографії Української революції: різні оцінки діяльності Центральної Ради, Гетьманату та Директорії; суперечки щодо причин поразки; питання про характер революції (національно-визвольна, соціальна, комбінована); проблеми взаємовідносин між різними українськими урядами тощо. Це сприятиме розвитку критичного мислення та розумінню складності історичних процесів.

Підготуйте матеріали про регіональні особливості революційних процесів. Революція по-різному проявлялася на Слобожанщині, Донбасі, Півдні, Поділлі, Волині, в Галичині, Буковині та Закарпатті. Це допоможе учням зрозуміти складний, неоднорідний характер революційних процесів на різних українських землях.

Зверніть увагу на міжнародний контекст Української революції: її зв’язок із завершенням Першої світової війни, розпадом імперій, поширенням ідей національного самовизначення, впливом більшовицької революції в Росії. Важливо показати, що українські події були частиною загальноєвропейських революційних процесів 1917-1921 років.

Для активізації мислення учнівства підготуйте проблемні запитання та завдання: “Чому жодна з моделей української державності (УНР, Гетьманат, Директорія, ЗУНР) не змогла закріпитися?”, “Як би розвивалася історія України, якби українські визвольні змагання завершилися успіхом?”, “Які уроки з поразки Української революції можна винести для сучасної України?”.

Наостанок, підготуйте матеріали про вплив Української революції на подальшу історію України: формування національної ідентичності, вплив на радянську політику українізації 1920-х років, підґрунтя для національно-визвольної боротьби середини XX століття, внесок у становлення сучасної незалежної України. Це дозволить учням зрозуміти історичну тяглість державотворчих процесів та значення революції 1917-1921 років для сьогодення.

---

Дизайн уроку

Запитання:

“Українська революція 1917-1921 років: поразка чи перемога?” Чому, попри поразку в конкретний історичний момент, ми говоримо про значні досягнення Української революції для подальшого розвитку національно-визвольного руху?

Завдання:

Поміркуйте і запишіть 2-3 найважливіші, на вашу думку, досягнення Української революції 1917-1921 рр., які вплинули на подальший історичний розвиток України, і 2-3 найсерйозніші помилки, яких припустилися українські політичні діячі того часу.

Методичний коментар: 

Це завдання активізує критичне мислення учнів та спонукає їх до оцінки історичних подій з різних перспектив. Важливо підвести учнів до розуміння, що історичні процеси не завжди можна оцінювати в категоріях “успіх/невдача”, “перемога/поразка”, а їхнє значення часто проявляється в довготривалій перспективі. Завдання також дозволяє актуалізувати наявні знання учнів про революцію та підготувати їх до глибшого аналізу причин як досягнень, так і прорахунків.

---

1. Аналітично-порівняльна таблиця “Моделі української державності 1917-1921 рр.”

Завдання:

Заповніть порівняльну таблицю, яка відображає особливості різних моделей української державності періоду революції:

Критерії	УНР (Центральна Рада)	Українська Держава (Гетьманат)	УНР (Директорія)	ЗУНР
Період існування
Форма державного правління
Ключові лідери
Соціальна база підтримки
Внутрішня політика (ключові реформи)
Зовнішня політика (ключові рішення)
Військове будівництво
Основні досягнення
Причини падіння
Історичне значення

Після заповнення таблиці обговорення в групах:

1. Яка з моделей української державності, на вашу думку, була найбільш життєздатною? Чому?
2. Які спільні проблеми та виклики стояли перед усіма українськими державними утвореннями 1917-1921 рр.?
3. Які уроки з успіхів та невдач цих моделей можна винести для сучасної України?

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває аналітичні навички та вміння систематизувати інформацію. Заповнення таблиці дозволяє учням побачити як спільні риси, так і відмінності між різними моделями української державності революційного періоду. Важливо спрямувати подальше обговорення на розуміння складності державотворчих процесів, зумовлених як внутрішніми, так і зовнішніми факторами.

2. Робота з історичними джерелами “Голоси революції”

Завдання:

Проаналізуйте уривки з історичних документів та мемуарів, що відображають різні аспекти Української революції. Для кожного джерела визначте:

1. Хто є автором джерела? Коли воно було створене?
2. Яку інформацію про революційні події воно містить?
3. Наскільки об’єктивним/суб’єктивним є це джерело?
4. Які нові аспекти революції розкриває це джерело?

Джерело 1: Уривок з мемуарів Михайла Грушевського “Спомини” про проголошення автономії України.

Джерело 2: Уривок з щоденника Євгена Чикаленка про суперечності між українськими політичними силами.

Джерело 3: Спогади генерала Армії УНР Михайла Омеляновича-Павленка про військове будівництво.

Джерело 4: Уривок зі спогадів дипломата УНР Миколи Василька про дипломатичну боротьбу за визнання України.

Джерело 5: Спогади Софії Русової про культурно-освітню роботу та жіночий рух під час революції.

Джерело 6: Уривок з економічної програми уряду Бориса Мартоса щодо фінансової та земельної реформи.

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває навички критичного аналізу історичних джерел та формування обґрунтованих суджень. Важливо звернути увагу учнів на різноманітність джерел та перспектив, які вони представляють. Це допоможе учням зрозуміти багатовимірність революційних процесів та необхідність врахування різних точок зору при формуванні цілісного розуміння історичних подій.

3. Рольова гра “Круглий стіл лідерів Української революції”

Завдання:

Клас обʼєднується у групи, кожна з яких представляє одного з ключових діячів Української революції. Уявіть, що в 1921 році, після поразки визвольних змагань, ці діячі зібралися на “круглий стіл”, щоб проаналізувати причини невдач та извлечь уроки для майбутнього.

Ролі для розподілу:

1. Михайло Грушевський (голова Центральної Ради)
2. Павло Скоропадський (гетьман Української Держави)
3. Симон Петлюра (голова Директорії УНР)
4. Володимир Винниченко (голова Генерального Секретаріату УЦР, член Директорії)
5. Євген Петрушевич (президент ЗУНР)
6. Нестор Махно (лідер анархістського руху)
7. Християн Раковський (голова уряду радянської України)
8. Представник українських соціалістів-федералістів
9. Представник УСДРП
10. Представник УПСР

Кожна група готує:

• Короткий аналіз помилок, допущених під час революції (з позиції свого персонажа)
• Бачення причин поразки революції
• Рекомендації для майбутніх поколінь українських державних діячів

Після підготовки проводиться “круглий стіл”, де кожен персонаж висловлює свою позицію, після чого відбувається спільне обговорення.

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває емпатію, вміння дивитися на історичні події з різних перспектив та навички публічного виступу. Рольова гра дозволяє учням глибше зрозуміти мотиви та логіку дій історичних персонажів, усвідомити складність прийняття рішень в умовах революції та війни. Важливо, щоб учні спиралися на фактичні погляди та документальні свідчення про позиції історичних діячів, а не просто висловлювали власні думки від їхнього імені.

4. Аналіз маловідомих аспектів Української революції

Завдання:

Клас обʼєнується у 5 дослідницьких груп, кожна з яких досліджує один з маловисвітлених аспектів Української революції:

Група 1: Дипломатія УНР та ЗУНР

• Дипломатичні представництва в європейських країнах
• Боротьба за визнання на Паризькій мирній конференції
• Міжнародні договори українських урядів
• Культурна дипломатія (тур Української республіканської капели)

Група 2: Економічна політика українських урядів

• Фінансова система та валютна реформа
• Аграрна політика різних урядів
• Промислова та торговельна політика
• Вплив війни на економічний розвиток

Група 3: Жіночий рух та гендерні аспекти революції

• Участь жінок у революційних подіях
• Жіночі громадські організації
• Законодавство щодо рівноправності жінок
• Видатні жінки-діячки революційного періоду

Група 4: Місцеве самоврядування та адміністративна система

• Взаємовідносини центральної влади та місцевого самоврядування
• Земства та міські думи в умовах революції
• Судова система
• Комунальне господарство

Група 5: Культурно-освітні процеси

• Українізація освіти
• Заснування Української академії наук
• Розвиток преси та книговидання
• Театр, мистецтво та музика революційної доби

Кожна група опрацьовує надані вчителем матеріали (документи, спогади, наукові статті) та готує мультимедійну презентацію (5-7 хвилин), яка розкриває найважливіші аспекти досліджуваної теми.

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває дослідницькі навички та вміння працювати в команді. Дослідження маловідомих аспектів революції дозволяє учням відкрити для себе нові грані цього складного історичного процесу, виходячи за межі традиційного політично-військового наративу. Важливо забезпечити учнів різноманітними джерелами інформації та спрямувати їхню увагу на встановлення взаємозв’язків між різними аспектами революційних процесів.

5. Просторово-хронологічна реконструкція “Зміни контролю території України в 1917-1921 рр.”

Завдання:

Використовуючи набір контурних карт та кольорові маркери, зобразіть зміни контролю над територією України різними політичними силами в ключові моменти Української революції:

1. Березень 1918 р. (після підписання Брестського миру)
2. Грудень 1918 р. (після повалення Гетьманату)
3. Серпень 1919 р. (наступ Денікіна та контрнаступ більшовиків)
4. Травень 1920 р. (польсько-український союз проти більшовиків)
5. Листопад 1921 р. (завершення активної фази визвольних змагань)

Для кожної карти створіть легенду, яка пояснює, які території контролювалися різними силами:

• УНР (Центральна Рада / Директорія)
• Українська Держава (Гетьманат)
• ЗУНР
• Більшовики / радянська Україна
• Білогвардійські сили (Денікін, Врангель)
• Польща
• Румунія
• Держави Антанти
• Території під контролем місцевих отаманів

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває просторове мислення та розуміння динаміки військово-політичних процесів. Робота з картами допомагає учням наочно побачити, як швидко змінювалася ситуація в Україні протягом 1917-1921 років, наскільки фрагментованим був контроль над територією та як це впливало на загальний перебіг революції. Важливо підвести учнів до розуміння, що постійна зміна влади та фрагментація контролю були одними з ключових факторів, що ускладнювали державотворчі процеси.

6. Дискусія “Уроки Української революції для сучасності”

Завдання:

Проведіть структуровану дискусію на тему: “Які уроки з Української революції 1917-1921 рр. актуальні для сучасної України?”

Підготовчий етап:

1. Клас обʼєднується у малі групи (4-5 осіб)
2. Кожна група обговорює та формулює 3-5 ключових уроків, які, на їхню думку, Україна мала б винести з подій 1917-1921 рр.
3. Групи презентують свої ідеї, які записуються на дошці/фліпчарті

Дискусійний етап:

1. Із запропонованих уроків вибираються 3-4 найбільш суперечливі або важливі для обговорення
2. Проводиться дискусія за методом “акваріуму”: 4-5 учнів обговорюють тему в центрі класу, інші спостерігають; будь-який спостерігач може замінити учасника дискусії, доторкнувшись до його плеча
3. Після завершення дискусії відбувається рефлексія: що нового учні дізналися? Які аргументи були найбільш переконливими?

Можливі теми для обговорення:

• Значення національної єдності та подолання регіональних відмінностей
• Роль зовнішньополітичних орієнтацій у забезпеченні державного суверенітету
• Важливість ефективного управління та боротьби з корупцією
• Баланс між соціальною справедливістю та економічним розвитком
• Роль армії та національної безпеки в утвердженні державності
• Значення культурної та освітньої політики для формування національної ідентичності

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває навички критичного мислення, аргументації та публічного висловлювання думок. Дискусія дозволяє учням перейти від абстрактного вивчення історичних подій до осмислення їхнього значення для сучасності, встановлення зв’язків між минулим і сьогоденням. Формат “акваріуму” забезпечує активну участь більшості учнів та динамічний обмін думками. Важливо спрямувати дискусію на конструктивні висновки та уникнути надмірної політизації.

7. Творча робота “Альтернативні сценарії: що було б, якби…”

Завдання:

Напишіть коротке есе (до 1 сторінки) на одну з тем:

1. “Що було б, якби українські землі об’єдналися в єдину державу в 1919 році?”
2. “Як би розвивалася Україна, якби УНР здобула перемогу над більшовиками?”
3. “Що було б, якби Центральна Рада одразу проголосила незалежність України в червні 1917 року?”
4. “Як би розвивалася Україна, якби Гетьманат Скоропадського зберіг владу?”
5. “Що було б, якби держави Антанти визнали незалежність України на Паризькій мирній конференції?”

У своєму есе спирайтеся на реальні історичні факти та обґрунтовуйте свої припущення логічними аргументами. Подумайте про:

• Ймовірні внутрішньополітичні процеси
• Можливі зовнішньополітичні відносини
• Потенційний соціально-економічний розвиток
• Культурні та ідентичнісні процеси
• Довгострокові наслідки для історії України XX століття

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває творче та аналітичне мислення, вміння будувати гіпотези та аргументувати свою позицію. Робота над альтернативними сценаріями допомагає учням краще зрозуміти значущість ключових історичних рішень та поворотних моментів революції, побачити взаємозв’язок різних факторів, що впливали на перебіг подій. Важливо орієнтувати учнів на створення реалістичних сценаріїв, що ґрунтуються на історичних фактах, а не на фантастичних припущеннях.

8. Аналіз історіографії “Як оцінювали Українську революцію різні історичні школи”

Завдання:

Проаналізуйте, як різні історичні школи та напрями оцінювали Українську революцію 1917-1921 рр. Заповніть порівняльну таблицю:

Історіографічний напрям	Ключові представники	Основні оцінки Української революції	Сильні сторони інтерпретації	Обмеження та упередження
Совєтська історіографія
Діаспорна національна історіографія
Сучасна українська історіографія
Західна (англо-американська) історіографія
Польська історіографія
Російська історіографія

Після заповнення таблиці обговоріть:

1. Чому існують такі відмінності в оцінках Української революції?
2. Як політичні та ідеологічні фактори впливають на історичні дослідження?
3. Яка з інтерпретацій видається вам найбільш обґрунтованою і чому?
4. Чи можлива “об’єктивна” оцінка таких складних історичних подій?

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває навички критичного аналізу історіографії та розуміння впливу ідеологічних чинників на історичні оцінки. Важливо підвести учнів до усвідомлення того, що різні інтерпретації Української революції відображають не лише політичні погляди істориків, але й різні методологічні підходи та джерельну базу. Завдання сприяє формуванню критичного ставлення до історичних наративів та розуміння необхідності врахування різних точок зору при формуванні власної оцінки історичних подій.

9. Мультимедійний проєкт “Спадщина Української революції в культурі, мистецтві та суспільній пам’яті”

Завдання:

Дослідіть, як Українська революція 1917-1921 рр. відображена в культурі, мистецтві та суспільній пам’яті. Клас ділиться на групи, кожна з яких досліджує один з напрямків:

1. Літературна група — аналізує, як події революції та її діячі представлені в художній літературі (твори В. Винниченка, Ю. Яновського, У. Самчука, В. Шкляра та ін.)
2. Кінематографічна група — досліджує фільми про революційні події, від документальної хроніки до сучасних художніх фільмів
3. Музична і театральна група — аналізує пісні, опери, драматичні твори, присвячені революції
4. Група монументального мистецтва — досліджує пам’ятники, меморіальні дошки, назви вулиць, музейні експозиції, пов’язані з революцією
5. Медіа-група — аналізує, як революційні події висвітлюються в сучасних медіа, соціальних мережах, науково-популярних проєктах

Кожна група готує мультимедійну презентацію (5-7 хвилин), яка має містити:

• Аналіз 3-5 прикладів відображення революції в обраному напрямку культури
• Порівняння репрезентацій революції в різні історичні періоди (1920-1930-ті, радянський період, незалежна Україна)
• Оцінку впливу цих культурних репрезентацій на формування суспільної пам’яті про революцію
• Висновки про значення культурної пам’яті для історичної свідомості

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває навички роботи з текстами, критичний аналіз художніх репрезентацій історичних подій та розуміння зв’язку між історією, культурою та колективною пам’яттю. Важливо орієнтувати учнів на аналіз того, як культурні репрезентації не просто відображають, але й інтерпретують історичні події, формуючи певні наративи та міфи, які можуть суттєво впливати на суспільне сприйняття минулого.

---

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні етапи, події та процеси Української революції 1917-1921 рр.
Я розумію причини поразки українських визвольних змагань
Я можу оцінити історичне значення Української революції для подальшого розвитку України
Я ознайомився/ознайомилася з маловідомими аспектами Української революції
Я розумію зв’язок між подіями Української революції та сучасними процесами державотворення

---

Маловідомі аспекти Української революції 1917-1921 рр.

1. Дипломатична діяльність

Українська дипломатія у 1917-1921 роках здійснила вражаючий прорив на міжнародній арені. Українська Держава і УНР встановили дипломатичні відносини з понад 20 країнами світу, серед яких Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина, Фінляндія, Польща, Чехословаччина, Румунія, Швейцарія, Швеція та інші. Були відкриті українські посольства, консульства та дипломатичні місії.

Берестейський мирний договір (9 лютого 1918 р.) став першим міжнародним визнанням незалежної України. Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія та Туреччина визнали незалежність УНР, її кордони та встановили дипломатичні відносини. Це була значна дипломатична перемога для молодої держави.

Паризька мирна конференція (1919-1920) стала ключовим випробуванням для української дипломатії. УНР і ЗУНР направили окремі делегації. Українцям не вдалося добитися офіційного визнання, проте їхня присутність привернула увагу до українського питання. Делегацію УНР очолював Григорій Сидоренко, пізніше Михайло Тишкевич. Делегацію ЗУНР представляли Василь Панейко та Степан Томашівський.

Культурна дипломатія була інноваційним елементом української зовнішньої політики. У 1919 році Симон Петлюра ініціював закордонне турне Української республіканської капели під керівництвом Олександра Кошиця. Хор виступав у багатьох європейських країнах, пропагуючи українську культуру і державність. Саме тоді світ вперше почув “Щедрик” Миколи Леонтовича, який згодом став всесвітньо відомим як “Carol of the Bells”.

Жінки в дипломатії: Софія Русова очолювала культурно-освітню місію в Чехословаччині, Зінаїда Мірна представляла Україну в Швейцарії, Марія Донцова працювала в дипломатичній місії у Швеції, Ольга Галаган — у посольстві в Фінляндії.

2. Економічна політика

Фінансова система та валютна реформа. За часів Центральної Ради було створено Український державний банк та запроваджено національну валюту — гривню і карбованець. Уряд УНР випустив перші українські паперові гроші — “шаги”. За Гетьманату було організовано повноцінну фінансову систему, налагоджено карбування монет та регулювання банківської діяльності. Дмитро Марковича (за Директорії) та Борис Мартос розробили систему кооперативних банків.

Аграрна політика всіх українських урядів так чи інакше стосувалася земельного питання. Центральна Рада проголосила соціалізацію землі, ліквідацію приватної власності на землю. Гетьманат скасував соціалізацію, повернув поміщицьке землеволодіння, але з обмеженнями — встановив максимальний розмір земельних володінь до 500 десятин. Директорія повернулася до соціалізації, але з визнанням прав селян на землю, яку вони обробляли.

Промислова та торговельна політика. Гетьманат здійснив найбільш системні кроки в розвитку промисловості: створив систему торговельних палат, запровадив державну монополію на експорт зерна, цукру та інших стратегічних товарів, розробив план електрифікації. Директорія намагалася встановити державний контроль над промисловістю, але через воєнні дії не змогла реалізувати систематичну політику.

Зовнішня торгівля була ключовим напрямком економічної політики. За Гетьманату Україна постачала до Центральних держав 1 млн тонн продовольства, що було важливим ресурсом як для Німеччини та Австро-Угорщини, так і для України, яка отримувала промислові товари і військову підтримку. Директорія намагалася встановити торговельні зв’язки з країнами Антанти, але з обмеженим успіхом через блокаду чорноморських портів.

3. Жіночий рух та гендерні аспекти революції

Законодавче закріплення рівноправності. УЦР у своїх програмних документах проголосила рівність жінок і чоловіків у всіх сферах. Виборчий закон УНР 1917 року надав жінкам активне і пасивне виборче право, що було прогресивним кроком на той час. Конституція УНР 1918 року закріпила рівноправність жінок і чоловіків.

Жінки в політиці. Кілька жінок були членами Центральної Ради: Людмила Старицька-Черняхівська, Валерія О’Коннор-Вілінська, Зінаїда Мірна, Софія Русова, Любов Яновська. Марія Грінченко, вдова Бориса Грінченка, була активною діячкою Товариства українських поступовців та підтримувала національно-культурну роботу.

Жіночі організації. Під час революції активно діяли “Союз українок”, “Жіноча громада”, “Товариство допомоги жертвам війни”. Ці організації займалися не лише благодійністю, але й політичною, освітньою роботою, підтримували українську армію. У 1917 році відбувся Всеукраїнський жіночий з’їзд, який ухвалив резолюцію про необхідність активної участі жінок у державотворенні.

Жінки у війську. У 1919 році в складі Армії УНР була сформована Жіноча чота (взвод) під командуванням хорунжої Олени Степанів. Жінки брали участь у боях як медсестри, зв’язкові, розвідниці. Софія Галечко стала першою жінкою-офіцером УГА. Ольга Басараб організовувала розвідувальну мережу УГА.

Культурно-освітня діяльність. Софія Русова була одним із організаторів української національної освіти, розробила концепцію української школи. Людмила Старицька-Черняхівська працювала в сфері культури, була драматургом, членом Комітету Українського національного театру. Марія Грінченко очолювала видавництво “Час”, яке друкувало українські книжки.

4. Місцеве самоврядування та адміністративна система

Реформа місцевого самоврядування була одним із пріоритетів Центральної Ради. Було розроблено проєкт закону про волосні, повітові та губернські народні ради, який мав демократизувати систему управління на місцях. Гетьманат частково повернувся до імперської моделі з призначуваними старостами, але зберіг земства та міські думи. Директорія намагалася поєднати принципи рад і традиційного самоврядування.

Повітові комісари (за Центральної Ради), староства (за Гетьманату) та Трудові ради (за Директорії) були ключовими елементами місцевої адміністрації. Вони відповідали за імплементацію рішень центрального уряду, підтримання порядку, економічний розвиток.

Судова система зазнала суттєвих реформ. УЦР створила Генеральний суд, відновила суди присяжних, мирові суди. Гетьманат реорганізував судову систему, створивши Державний сенат як вищий судовий орган. Директорія повернулася до моделі УЦР, але з посиленням ролі військової юстиції в умовах війни.

Військово-адміністративний поділ ЗУНР був інноваційним: територія була поділена на військові округи, в кожному з яких діяв військовий комендант та цивільний комісар. Це дозволяло ефективно координувати військові та цивільні аспекти управління в умовах війни.

Комунальне господарство зазнало значних труднощів через війну та економічну кризу. Однак місцеві органи самоврядування намагалися забезпечити базові потреби населення: водопостачання, освітлення, транспорт, медичне обслуговування. У Києві, Одесі, Катеринославі, Харкові функціонували міські думи, які організовували громадські роботи, боролися з епідеміями, підтримували школи та лікарні.

5. Культурно-освітні процеси

Українізація освіти була одним із ключових досягнень революції. За Центральної Ради було відкрито тисячі українських шкіл, розроблено українські підручники, започатковано систему підготовки вчителів. Гетьманат продовжив цю політику, відкривши два українські державні університети в Києві та Кам’янці-Подільському. Директорія посилила українізацію освіти всіх рівнів.

Українська академія наук була заснована 14 листопада 1918 року за Гетьманату. Її першим президентом став Володимир Вернадський. Була створена система науково-дослідних інститутів, започатковано системні дослідження з україністики, природничих та технічних наук.

Розвиток преси та книговидання. Під час революції з’явилося понад 300 українських газет і журналів: “Нова Рада”, “Робітнича газета”, “Народна воля”, “Відродження”, “Трибуна”, “Вісник УНР” та інші. Державні видавництва за підтримки уряду видавали підручники, наукову та художню літературу українською мовою. Було опубліковано мільйони примірників українських книжок.

Театр, мистецтво та музика переживали справжнє відродження. Було створено Український національний театр, Українську державну капелу, Українську державну оперу. Микола Леонтович, Кирило Стеценко, Яків Степовий розвивали українську класичну музику. Михайло Бойчук і його школа створили новий напрямок в українському живописі. Георгій Нарбут розробив українську державну символіку, банкноти, поштові марки.

Архівна справа та музейництво. Було створено Національний архів України, Національну бібліотеку, Український національний музей. Дмитро Дорошенко, Орест Левицький, Агатангел Кримський очолили роботу з збереження історико-культурної спадщини.

Історіографія Української революції

1. Совєтська історіографія

Представники: Михайло Яворський, Матвій Яворський, Микола Скрипник (1920-ті), згодом Юрій Білан, Андрій Лихолат, Михайло Рубач.

Основні оцінки: Українська революція розглядалася як частина “Великої Октябрської соціалістичної революції”. Центральна Рада, Гетьманат і Директорія трактувалися як “буржуазно-націоналістичні” уряди, що захищали інтереси поміщиків і капіталістів. ЗУНР розглядалася як “буржуазна націоналістична держава”. Наголос робився на класовій боротьбі, робітничому русі, більшовицькому підпіллі. Петлюра і Скоропадський зображувалися як “зрадники”, “агенти світового імперіалізму”.

Обмеження: Ідеологічна упередженість, замовчування багатьох фактів, особливо щодо національного компоненту революції, перебільшення ролі більшовиків і робітничого класу, ігнорування демократичного характеру українських урядів.

2. Діаспорна національна історіографія

Представники: Дмитро Дорошенко, Ісак Мазепа, Олександр Шульгин, Матвій Стахів, Іван Лисяк-Рудницький, Тарас Гунчак.

Основні оцінки: Українська революція розглядалася як національно-визвольний рух за відновлення української державності. Наголос робився на державотворчих, національно-культурних аспектах, дипломатичній діяльності, військовій боротьбі проти більшовиків. Центральна Рада, Гетьманат, Директорія і ЗУНР трактувалися як етапи єдиного державотворчого процесу. Підкреслювалася роль зовнішньої агресії (більшовицької Росії, Польщі) у поразці визвольних змагань.

Обмеження: Іноді надмірна ідеалізація українських урядів, недостатня увага до соціально-економічних аспектів революції, суперечностей між різними політичними силами.

3. Сучасна українська історіографія

Представники: Ярослав Грицак, Владислав Верстюк, Валерій Солдатенко, Руслан Пиріг, Сергій Плохій, Ярослав Тинченко.

Основні оцінки: Прагнення до комплексного, багатовимірного підходу. Українська революція розглядається як складний процес, що поєднував національно-визвольний, соціальний, військово-політичний аспекти. Аналізуються як досягнення, так і прорахунки всіх українських урядів. Увага приділяється регіональним особливостям революції, діяльності місцевих отаманів, повсякденному життю. Досліджуються маловідомі аспекти: дипломатія, економічна політика, культурна дипломатія, жіночий рух.

Обмеження: Не завжди достатня критичність в оцінках діяльності українських урядів, іноді надмірна емоційність в оцінках подій, недостатня увага до міжнародного контексту.

4. Західна (англо-американська) історіографія

Представники: Річард Пайпс, Орест Субтельний, Тарас Кузьо, Сергій Єкельчик, Роман Шпорлюк, Марк фон Гаген, Андреа Граціозі.

Основні оцінки: Українська революція розглядається як частина загальноєвропейського процесу розпаду імперій та утворення національних держав після Першої світової війни. Наголос на геополітичних факторах, впливі зовнішніх сил (Німеччини, Антанти, більшовицької Росії, Польщі). Дослідження питань національної ідентичності, взаємодії етнічних та соціальних факторів. Порівняльний аналіз революційних процесів в Україні та інших країнах Центрально-Східної Європи.

Обмеження: Іноді недостатнє розуміння специфіки українських реалій, надмірне підпорядкування українських подій загальноросійському контексту (особливо у старіших працях), недостатня увага до культурно-освітніх аспектів революції.

Ключові причини поразки Української революції

1. Зовнішні фактори

Геополітична ситуація була несприятливою для утвердження незалежної України. Жодна з великих держав не була зацікавлена у існуванні сильної України:

• Радянська Росія прагнула відновити контроль над українськими територіями через їх економічне та стратегічне значення
• Польща претендувала на західноукраїнські землі, особливо Галичину
• Країни Антанти після Першої світової війни розглядали “українське питання” переважно крізь призму “російського питання”, підтримуючи спочатку білий рух, а потім Польщу як “санітарний кордон” проти більшовизму
• Німеччина та Австро-Угорщина, які визнали Україну за Брестським миром, зазнали поразки у Першій світовій війні

Військова агресія з боку кількох держав:

• Радянська Росія здійснила три військові інтервенції в Україну (січень 1918, листопад 1918, грудень 1919)
• Польща окупувала Східну Галичину у липні 1919 року
• Румунія захопила Північну Буковину в листопаді 1918 року
• Збройні сили Півдня Росії (армія Денікіна) в 1919 році захопили значну частину України, не визнаючи її незалежності

2. Внутрішні фактори

Відсутність єдності серед українських політичних сил. Різні візії державного устрою та шляхів розвитку України:

• Суперечності між соціалістами (УЦР, Директорія) та консерваторами (Гетьманат)
• Розбіжності між автономістами і самостійниками
• Відмінності політичних культур галичан і наддніпрянців
• Ідеологічні конфлікти між різними політичними партіями

Проблеми військового будівництва:

• Запізнілий початок формування власних збройних сил (особливо за Центральної Ради)
• Недостатня увага до регулярної армії, покладання надій на революційний ентузіазм (Директорія)
• Брак професійних військових кадрів (особливо вищого командного складу)
• Отаманщина, недостатня дисципліна та координація різних військових формувань

Соціально-економічні проблеми:

• Неефективна економічна політика, особливо в аграрному питанні
• Фінансова криза, інфляція, проблеми з постачанням продовольства
• Руйнація промисловості та транспортної інфраструктури внаслідок війни
• Відсутність чіткої та послідовної соціальної політики, що призвело до втрати підтримки різних верств населення

Недостатня консолідація суспільства:

• Низький рівень національної свідомості серед значної частини населення, особливо у великих містах та промислових районах
• Соціальні та регіональні суперечності
• Діяльність антиукраїнських сил (російських шовіністів, більшовицького підпілля)
• Вплив більшовицької пропаганди та дезінформації

3. Особливості перебігу революції

Недостатня стабільність влади:

• Часта зміна урядів (за період 1917-1921 рр. змінилося понад 10 урядів)
• Відсутність спадкоємності влади, різкі зміни політичного курсу
• Нерозвиненість державних інституцій
• Брак кваліфікованих управлінських кадрів

Проблеми територіального контролю:

• Фрагментація території України між різними політичними силами
• Постійна зміна ліній фронту, відсутність стабільного тилу
• “Чотирикутник смерті” (територія між Києвом, Одесою, Харковом і Дніпром), де одночасно діяли війська УНР, більшовиків, Денікіна та різних отаманів
• Відсутність спільного кордону між УНР і ЗУНР, що ускладнювало реальне об’єднання

Ідеологічні та стратегічні помилки українських урядів:

• Недооцінка національного питання та переоцінка соціальних факторів на початку революції (Центральна Рада)
• Надмірна орієнтація на зовнішні сили замість розбудови власного потенціалу
• Суперечлива політика у стосунках з національними меншинами
• Нездатність знайти компроміс між різними політичними силами

Історичне значення Української революції 1917-1921 рр.

1. Державотворчі здобутки

Відновлення традиції української державності після кількох століть бездержавного існування. Було створено ключові державні інституції:

• Представницькі органи (Центральна Рада, Трудовий Конгрес, Українська Національна Рада)
• Виконавча влада (уряди УНР, Української Держави, Директорії, ЗУНР)
• Судова система (Генеральний суд, Державний сенат)
• Дипломатична служба (міністерство закордонних справ, посольства, місії)
• Збройні сили (Армія УНР, Українська Галицька Армія)

Конституційні та правові основи держави:

• Конституція УНР (29 квітня 1918 р.), хоч і не була впроваджена, але стала важливим правовим документом
• Закони про громадянство, мову, освіту, місцеве самоврядування
• Державна символіка (герб-тризуб, синьо-жовтий прапор, гімн “Ще не вмерла Україна”)
• Адміністративно-територіальний поділ та система місцевого самоврядування

Міжнародне визнання та дипломатичні відносини:

• Брестський мирний договір та визнання України державами Четверного союзу
• Дипломатичні відносини з понад 20 країнами світу
• Участь у міжнародних конференціях (зокрема, Паризькій мирній конференції)
• Культурна дипломатія (турне Української республіканської капели)

2. Національно-культурне відродження

Розвиток національної освіти:

• Створення системи українських шкіл, гімназій, університетів
• Розробка українських підручників та навчальних програм
• Підготовка педагогічних кадрів для національної освіти
• Заснування Української академії наук (1918) та системи науково-дослідних установ

Формування національної культури:

• Розвиток українського театру, музики, образотворчого мистецтва
• Створення бібліотек, музеїв, архівів
• Розвиток книговидання, преси, публіцистики
• Українізація громадського життя в містах

Формування національної ідентичності:

• Поширення української національної свідомості серед широких верств населення
• Утвердження національної символіки
• Формування нової української політичної еліти
• Поширення ідеї соборності українських земель

3. Соціальні та економічні перетворення

Аграрні реформи:

• Ліквідація поміщицького землеволодіння
• Наділення селян землею
• Розвиток кооперативного руху
• Початок модернізації сільського господарства

Соціальні реформи:

• Запровадження 8-годинного робочого дня
• Розвиток системи соціального забезпечення
• Легалізація профспілок та робітничих організацій
• Забезпечення прав національних меншин

Економічні перетворення:

• Створення національної фінансової системи
• Розвиток державного регулювання економіки
• Формування основ національної промислової політики
• Реорганізація транспортної системи

4. Довгострокові наслідки та вплив на подальшу історію України

Вплив на радянську політику українізації 1920-х років:

• Неможливість ігнорувати національне питання після Української революції
• Формальне визнання української національної ідентичності в межах СРСР
• Розвиток української культури та освіти у 1920-х роках
• Поширення ідей національного комунізму серед частини більшовиків

Формування підґрунтя для подальшої боротьби за незалежність:

• Збереження ідеї української державності в еміграції
• Вплив на формування ідеології українського націоналізму 1920-1930-х років
• Джерело натхнення для дисидентського руху 1960-1980-х років
• Створення історичного прецеденту для проголошення незалежності в 1991 році

Вплив на пострадянську Україну:

• Відновлення державної символіки (тризуб, прапор, гімн)
• Звернення до державотворчого досвіду УНР та ЗУНР
• Використання історичного прикладу соборності
• Формування сучасної національної ідентичності на основі пам’яті про національно-визвольні змагання

Уроки для сучасної України:

• Важливість національної єдності та подолання регіональних суперечностей
• Необхідність ефективного державного будівництва та боротьби з корупцією
• Значення сильних Збройних Сил для захисту державності
• Важливість балансу між соціальною справедливістю та економічним розвитком
• Необхідність виваженої зовнішньої політики та міжнародної підтримки

Рекомендовані джерела для додаткового опрацювання

Спогади учасників подій

1. Грушевський М. Спомини / Публікація С. Білоконя // Київ. – 1988. – № 9-12; 1989. – № 8-12.
2. Винниченко В. Відродження нації: В 3-х ч. – К.: Вид-во політ. літ-ри України, 1990.
3. Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє минуле (1914-1920 рр.). – К.: Темпора, 2007.
4. Мазепа І. Україна в огні й бурі революції 1917-1921 рр.: В 3-х т. – К.: Темпора, 2003.
5. Скоропадський П. Спогади. Кінець 1917 – грудень 1918. – К., Філадельфія: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 1995.

Монографії та наукові дослідження

1. Верстюк В. Українська Центральна Рада. – К.: Заповіт, 1997.
2. Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації XIX–XX ст. – К.: Генеза, 2000.
3. Плохій С. Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016.
4. Пиріг Р. Українська гетьманська держава 1918 року. Історичні нариси. – К.: Інститут історії України НАН України, 2011.
5. Солдатенко В. Українська революція: концепція та історіографія (1918–1920 рр.). – К.: Книга Пам’яті України, 1999.
6. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917-1921). – К.: Темпора, 2007.
7. Єкельчик С. Українофіли: світ українських патріотів другої половини XIX століття. – К.: КІС, 2010.

Збірники документів

1. Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. Листопад 1918 – листопад 1920 рр.: Док. і матеріали. У 2-х томах, 3-х частинах. – К.: Вид-во імені Олени Теліги, 2006.
2. Українська Центральна Рада: Документи і матеріали: У 2 т. – К.: Наукова думка, 1996–1997.
3. Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Документи і матеріали: У 5-ти томах. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001–2013.
4. Дипломатія УНР і Української Держави в документах і спогадах сучасників: У 2-х т. – К.: Український письменник, 2008.

Науково-популярні видання

1. Гуржій О., Реєнт О. Від гетьмана до гетьмана: рід Скоропадських в історії України. – К., 2013.
2. Дзюба І. Тарас Шевченко. Життя і творчість. – К.: Києво-Могилянська академія, 2008.
3. Кульчицький С. Володимир Винниченко: “Бути чесним з собою…” // Історія України. – 2000. – № 3.
4. Літопис Української революції. Документальна хроніка подій / Упор. Р. Пиріг. – К.: Інститут історії України НАН України, 2017.

Інтернет-ресурси

1. Сайт Інституту історії України НАН України: http://history.org.ua/
2. Електронна бібліотека «Україніка»: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe
3. Сайт «Історична правда»: https://www.istpravda.com.ua/
4. Український інститут національної пам’яті: https://uinp.gov.ua/
5. Віртуальний музей Української революції 1917-1921 років: http://ukr-revolution.org.ua/

Урок 16. Тема: Уроки Української революції 1917-1921 рр.: підсумки та історичне значення

Робочий аркуш учнів і учениць

---

Запитання:

“Українська революція 1917-1921 років: поразка чи перемога?” Чому, попри поразку в конкретний історичний момент, ми говоримо про значні досягнення Української революції для подальшого розвитку національно-визвольного руху?

Завдання: 

Запишіть 2-3 найважливіші, на вашу думку, досягнення Української революції 1917-1921 рр., які вплинули на подальший історичний розвиток України:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Запишіть 2-3 найсерйозніші помилки, яких припустилися українські політичні діячі того часу:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Завдання 1. Моделі української державності 1917-1921 рр.

Заповніть порівняльну таблицю:

Критерії	УНР (Центральна Рада)	Українська Держава (Гетьманат)	УНР (Директорія)	ЗУНР
Період існування
Форма державного правління
Ключові лідери
Соціальна база підтримки
Основні реформи
Ключові зовнішньополітичні кроки
Причини падіння

На основі заповненої таблиці дайте відповіді на запитання:

1. Яка з моделей української державності, на вашу думку, була найбільш життєздатною? Чому?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Які спільні проблеми та виклики стояли перед усіма українськими державними утвореннями 1917-1921 рр.?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2. Аналіз історичних джерел.

Прочитайте уривок зі спогадів Софії Русової про культурно-освітню роботу під час революції та дайте відповіді на запитання:

«За Центральної Ради було скликано два учительські з’їзди, на яких вирішувалося питання українізації школи. Такий педагогічний рух охопив усю Україну, і наслідки його незадовго виявилися в значному числі організованих українських шкіл, українських учительських курсів… При Міністерстві освіти заснована була спеціальна комісія, що мала виробити українську наукову термінологію, комісія для складання українських підручників… Потреба в книгах була величезна. Дякуючи кооперативному рухові, який розвивався пліч-о-пліч з національним, утворилося видавниче товариство… Ми бачили справжню велику культурну революцію, яка захоплювала маси, відбивалась у свідомості вже дорослих робітників. До просвіт поступали писарі волосних управ, які ніколи нічого по-українськи не писали і тепер училися на курсах української мови. Телеграфісти, залізничники хотіли знати свою мову і вчитися по-українськи».

1. Які здобутки культурно-освітньої роботи періоду Української революції описує авторка?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Які верстви населення були залучені до культурного відродження?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Яке значення мала українізація освіти для формування національної свідомості?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Які аспекти Української революції, крім політичних та військових, висвітлює це джерело?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 3. Маловідомі аспекти Української революції.

Виберіть один із запропонованих аспектів Української революції та заповніть таблицю, використовуючи надані вчителем матеріали:

□ Дипломатія УНР та ЗУНР □ Економічна політика українських урядів □ Жіночий рух під час революції □ Місцеве самоврядування та адміністративна система □ Культурно-освітні процеси

Питання для дослідження	Відповідь
Основні напрямки діяльності
Ключові діячі
Головні досягнення
Проблеми та перешкоди
Історичне значення
Вплив на подальший розвиток України

Завдання 4. Зміни контролю території України в 1917-1921 рр.

На контурній карті позначте різними кольорами території, які контролювали в серпні 1919 року:

• Директорія УНР
• Більшовики / радянська Україна
• Добровольча армія Денікіна
• Польща
• Території під контролем анархістів (махновців)
• Території під контролем місцевих отаманів

Дайте відповіді на запитання:

1. Які території України найчастіше змінювали підпорядкування протягом 1917-1921 рр.? Чому?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Як фрагментація контролю над територією впливала на процеси державотворення?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 5. Рольова гра “Круглий стіл лідерів Української революції”.

Уявіть, що в 1921 році відбувається зустріч ключових діячів Української революції для аналізу причин невдач та формулювання уроків для майбутнього. Оберіть одну з запропонованих ролей:

□ Михайло Грушевський (голова Центральної Ради) 

□ Павло Скоропадський (гетьман Української Держави) 

□ Симон Петлюра (отаман Директорії УНР) 

□ Володимир Винниченко (член Директорії) 

□ Євген Петрушевич (президент ЗУНР) 

□ Нестор Махно (лідер анархістського руху) 

□ Християн Раковський (голова уряду совєтської України) 

□ Представник українських соціалістів

Підготуйте виступ від імені обраного діяча, в якому відобразіть:

1. Аналіз помилок, допущених під час революції (з позиції вашого персонажа):

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Бачення причин поразки революції:

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Рекомендації для майбутніх поколінь українських державних діячів:

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 6. Альтернативні сценарії історії.

Виберіть одну з тем і напишіть короткий текст (5-7 речень) про можливий альтернативний розвиток подій:

□ “Що було б, якби українські землі об’єдналися в єдину державу в 1919 році?”

□ “Як би розвивалася Україна, якби УНР здобула перемогу над більшовиками?”

□ “Що було б, якби Центральна Рада одразу проголосила незалежність України в березні 1917 року?” 

□ “Як би розвивалася Україна, якби Гетьманат Скоропадського зберіг владу?”

□ “Що було б, якби держави Антанти визнали незалежність України на Паризькій мирній конференції?”

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 7. Історіографія Української революції.

Прочитайте уривки з праць істориків різних напрямів про Українську революцію та заповніть таблицю:

Історіографічний напрям	Основні оцінки Української революції	Сильні сторони інтерпретації	Обмеження та упередження
Совєтська історіографія
Діаспорна національна історіографія
Сучасна українська історіографія

Завдання 8. Уроки Української революції для сучасності.

Проведіть мозковий штурм у групах і сформулюйте 3-5 ключових уроків, які, на вашу думку, Україна мала б винести з подій 1917-1921 рр. Запишіть свої ідеї:

1. _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 9. Спадщина революції в культурній пам’яті.

Дослідіть, як Українська революція 1917-1921 рр. відображена в сучасній культурній пам’яті. Виберіть один із напрямків:

□ Література (художні твори про революцію) 

□ Кінематограф (фільми про революційні події) 

□ Монументальне мистецтво (пам’ятники, меморіальні дошки) 

□ Музеї та виставки, присвячені революції 

□ Комеморативні практики (святкування Дня Соборності тощо)

Запишіть 2-3 приклади з обраного напрямку та оцініть, наскільки адекватно вони відображають історичні події:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні етапи, події та процеси Української революції 1917-1921 рр.
Я розумію причини поразки українських визвольних змагань
Я можу оцінити історичне значення Української революції для подальшого розвитку України
Я ознайомився/ознайомилася з маловідомими аспектами Української революції
Я розумію зв’язок між подіями Української революції та сучасними процесами державотворення