Більшовицький переворот 1917 року та утворення СРСР. Перші прояви тоталітаризму: однопартійність, «червоний терор»

Освітня галузь / Громадянська та історична / Інтегровані курси історично-громадянської галузі / Інтегрований курс історії та громадянської освіти. 10-12 класи. (10 клас) / Людина і влада / Більшовицький переворот 1917 року та утворення СРСР. Перші прояви тоталітаризму: однопартійність, «червоний терор»

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 17: Тема: Більшовицький переворот 1917 року та утворення СРСР. Перші прояви тоталітаризму: однопартійність, «червоний терор»

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

Розпізнає маніпулятивні стратегії тоталітарної пропаганди [12 ГІО 3.2.2-1]
Виявляє чинники, що впливають на інтерпретацію інформації: аналізує вплив тоталітарної ідеології на світогляд і поведінку людей [12 ГІО 3.3.2-1]
Оцінює довготривалі наслідки впливу радянської ідеології для суспільства [12 ГІО 5.1.1-1]
Критично оцінює тоталітарні режими (нацистський, радянський) та їхні ідеології, порівнює їх із демократичними режимами [12 ГІО 6.1.2-2]
Розпізнає зародження тоталітарних ідеологій (більшовизм) та пояснює, чому вони становили загрозу для свобод [12 ГІО 6.1.2-2]
Усвідомлює цінність демократії та небезпеку авторитаризму на прикладі подій початку ХХ ст. (робить підсумковий висновок) [12 ГІО 6.1.1-4]

На уроці учні/учениці:

Дослідять передумови та етапи більшовицького перевороту 1917 року
Проаналізують процес утворення СРСР та його наслідки для народів колишньої Російської імперії
Виявлять основні ознаки тоталітаризму на прикладі перших років радянської влади
Розглянуть механізми «червоного терору» та його вплив на суспільство
Сформують розуміння небезпеки тоталітарних ідеологій для демократичних свобод і прав людини

Ключова компетентність уроку

Інформаційно-комунікаційна компетентність — учні/учениці навчаться критично аналізувати джерела про встановлення радянської влади, розпізнавати пропаганду та маніпуляції в історичних документах того періоду.

Ключові терміни, особи та концепції

Більшовизм — радикальна течія марксизму, яка відстоювала ідею революційного захоплення влади пролетаріатом під керівництвом партії авангардного типу.
Тоталітаризм — політичний режим, за якого державна влада здійснює повний (тотальний) контроль над усіма сферами життя суспільства та особистості.
Диктатура пролетаріату — в більшовицькій ідеології: форма політичної влади робітничого класу, що встановлюється після перемоги соціалістичної революції з метою придушення спротиву “експлуататорських класів”.
«Червоний терор» — політика масових репресій, що здійснювалася більшовиками у 1918-1922 роках з метою знищення політичних опонентів та залякування населення.
Воєнний комунізм — економічна політика більшовиків у 1918-1921 роках, що характеризувалася надзвичайними заходами: націоналізацією промисловості, продрозкладкою, забороною приватної торгівлі.
Продрозкладка — система примусового вилучення сільськогосподарської продукції у селян для забезпечення міст і армії.
ВЧК (Всеросійська надзвичайна комісія) — перший радянський карально-репресивний орган для боротьби з “контрреволюцією та саботажем”.
Однопартійна система — політична система, за якої реальну владу має тільки одна партія, а діяльність інших політичних партій заборонена або істотно обмежена.
Ідеологічна монополія — повний контроль однієї ідеології в суспільстві та заборона альтернативних ідеологічних течій.
СРСР (Союз Радянських Соціалістичних Республік) — федеративна держава, створена в 1922 році на території колишньої Російської імперії.
Культ особи — надмірне звеличення ролі політичного лідера в історії, приписування йому виняткових здібностей і заслуг.
Владімір Лєнін (1870-1924) — лідер більшовицької партії, організатор Жовтневого перевороту 1917 року, перший керівник радянської держави.
Фелікс Дзержинський (1877-1926) — революціонер, засновник і перший керівник ВЧК, організатор “червоного терору”.
Лев Троцький (1879-1940) — один із лідерів більшовиків, військовий комісар, організатор Червоної армії.
Іосіф Сталін (1878-1953) — з 1922 року Генеральний секретар ЦК РКП(б), поступово зосередив усю владу в своїх руках після смерті Леніна.

Як підготуватися до уроку?

Підготовка до уроку з теми “Становлення тоталітарних режимів (СРСР)” вимагає зваженого підходу до висвітлення подій початку ХХ століття. Важливо представити різні погляди на більшовицький переворот та перші роки радянської влади, уникаючи як ідеалізації, так і демонізації.

Зберіть різноманітні джерела: документи більшовиків (декрети, промови лідерів), матеріали їхніх опонентів, спогади очевидців подій, фотоматеріали та карикатури того часу. Зіставлення різних точок зору допоможе учням/ученицям сформувати критичний погляд на події.

Підготуйте візуальний ряд: плакати більшовицької пропаганди, фотографії масових заходів, портрети лідерів революції. Візуальні матеріали допоможуть краще зрозуміти атмосферу епохи та механізми впливу на свідомість мас.

Продумайте інтерактивні елементи уроку: рольові ігри, дебати, аналіз пропагандистських матеріалів. Учні/учениці мають не просто запам’ятати факти, а розвинути критичне мислення щодо тоталітарних режимів та їхніх методів.

Створіть зв’язок із сучасністю: проведіть паралелі між історичними подіями та сучасними проявами авторитарних тенденцій у різних країнах. Це допоможе учням/ученицям усвідомити актуальність теми та її значення для розуміння сучасного світу.

Приділіть увагу українському контексту: особливостям встановлення радянської влади в Україні, руху опору, втратам українського народу. Важливо, щоб учні/учениці розуміли вплив цих подій на українську історію та національну ідентичність.

Зверніть увагу на необхідність дотримання балансу між академічністю та емоційністю при обговоренні теми політичних репресій. Важливо, щоб учні/учениці усвідомили масштаб трагедії, але при цьому зберегли аналітичний підхід до оцінки історичних подій.

Дизайн уроку

Провокація

Запитання:

Уявіть, що ви живете в Петрограді у жовтні 1917 року. Один ваш знайомий поспішає приєднатися до більшовиків, а інший тікає з міста. Як ви вчините? Чим би ви керувалися при прийнятті рішення?

Завдання:

Розгляньте два плакати — більшовицький пропагандистський плакат “Владу – Радам!” та антибільшовицький плакат того ж періоду. Визначте, які емоції та ідеї намагаються викликати автори цих плакатів? До яких верств населення вони звертаються? Які символи використовують?

Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Bij_Bolszewika.jpg

Методичний коментар:

Це завдання допомагає учням/ученицям зрозуміти атмосферу революційного часу та розвиває вміння аналізувати пропагандистські матеріали. Важливо підкреслити, що в момент революційних подій люди часто не мають повної інформації і змушені приймати рішення в умовах невизначеності.

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз історичного джерела.

Джерело: Уривок з Декрету про пресу, прийнятого Радою Народних Комісарів 27 жовтня (9 листопада) 1917 року.

“…Усякий знає, що буржуазна преса є одним із найсильніших знарядь буржуазії. Особливо в критичний момент, коли нова влада, влада робітників і селян, тільки зміцнюється, неможливо було цілком залишити це знаряддя в руках ворога… Як тільки новий порядок зміцниться, усякі адміністративні впливи на пресу будуть припинені, для неї буде встановлено повну свободу в межах відповідальності перед судом, згідно з найширшим і найпрогресивнішим у цьому відношенні законом.”

Завдання:

Які обмеження на свободу преси встановлював цей декрет?
Як більшовики обґрунтовували необхідність цих обмежень?
Чи були виконані обіцянки про “повну свободу преси” в майбутньому?
Яке значення мало обмеження свободи преси для становлення тоталітарного режиму?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває критичне мислення та вміння аналізувати історичні документи. Важливо звернути увагу учнів/учениць на розбіжність між декларованими намірами (“тимчасові обмеження”) та реальними наслідками (тривала цензура та контроль над пресою).

Відповідь:

Декрет встановлював можливість закриття опозиційних газет, які критикували радянську владу, обґрунтовуючи це їхньою “буржуазністю”.
Більшовики обґрунтовували обмеження преси тим, що вона є “знаряддям буржуазії” та може зашкодити становленню “нової влади робітників і селян”.
Обіцянки про “повну свободу преси” в майбутньому не були виконані. Навпаки, контроль над пресою та інформацією тільки посилювався з часом.
Обмеження свободи преси було одним із перших кроків до становлення тоталітарного режиму, оскільки дозволяло контролювати інформаційний простір, придушувати критику та поширювати офіційну ідеологію.

Завдання 2. Аналіз історичної карти (розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності).

Джерело: Карта утворення СРСР (1922 рік) з позначенням совєтських республік, що увійшли до складу союзу.

Джерело:https://www.jnsm.com.ua/h/0706U/

Завдання:

Визначте, які республіки увійшли до складу СРСР при його утворенні в 1922 році.
Порівняйте територію СРСР із територією колишньої Російської імперії. Які землі було втрачено?
Проаналізуйте етнічний склад новоутвореної держави. Яка національна політика могла б бути ефективною в такій багатонаціональній державі?
Який формальний статус мали республіки в складі СРСР? Чи відповідав він реальному становищу?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває просторове мислення та вміння аналізувати геополітичні зміни. Важливо звернути увагу учнів/учениць на суперечність між декларованим федеративним устроєм СРСР та фактичною централізацією влади.

Відповідь:

До складу СРСР при його утворенні увійшли: РСФРР, Українська СРР, Білоруська СРР та Закавказька СФРР (яка об’єднувала Азербайджан, Вірменію та Грузію).
Порівняно з Російською імперією, СРСР втратив Фінляндію, Польщу, Латвію, Литву, Естонію, Бессарабію.
СРСР був багатонаціональною державою з переважанням слов’янських народів (росіяни, українці, білоруси), але також із численними тюркськими, кавказькими, фіно-угорськими та іншими етнічними групами. Ефективна національна політика мала б передбачати реальну автономію та захист культурних прав національних меншин.
Формально республіки СРСР мали статус суверенних держав із правом виходу з Союзу, але реально вся влада була зосереджена в Москві, і республіки не мали справжньої автономії.

Робота в парах

Завдання 3. Порівняльний аналіз джерел .

Джерело 1: Уривок із промови В. Лєніна на ІІІ Всеросійському з’їзді Рад 12 (25) січня 1918 року.

“…Ми знаємо, що наш апарат недосконалий; на це є соціальні причини, ми не закриваємо очі на те, що Рада Народних Комісарів і радянські установи нерідко не діють. Я не пробую зараз аналізувати ці причини, хоча про це можна було б багато й багато говорити. Але той дивний стан, який ми зараз переживаємо, коли, перейшовши від війни з зовнішнім ворогом до громадянської війни, ми викликали багато незадоволення і навіть обурення, відокремлення від нас мас народу… відокремлення дрібнобуржуазних верств, які є в більшості випадків єдиним культурним елементом, а тим самим зробили наш апарат недосконалим.”

Джерело 2: Наказ ВЧК про червоний терор, 2 вересня 1918 року.

“…Нехай робітничий клас розчавить масовим терором гідру контрреволюції! Нехай вороги робітничого класу знають, що кожний затриманий з обрізом буде розстріляний на місці, що кожний, хто насмілиться на найменшу пропаганду проти Радянської влади, буде негайно заарештований і ув’язнений до концентраційного табору.”

Завдання:

Порівняйте тон і зміст обох документів. Які відмінності в риториці ви помітили?
Яку роль відіграє категорія “ворога” в обох документах? Хто потрапляє до цієї категорії?
Як перший документ пояснює труднощі більшовицької влади? Як другий документ пропонує їх вирішити?
Що ці документи говорять про характер радянської влади в перші роки її існування?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває вміння порівнювати різні джерела та виявляти протиріччя між публічною риторикою та реальними діями більшовиків. Важливо звернути увагу учнів/учениць на різницю між теоретичними міркуваннями лідерів революції та практикою революційного насильства.

Відповідь:

Перший документ має аналітичний, міркувальний характер, визнає недоліки радянської влади. Другий документ — агресивний наказ, що закликає до насильства, без жодних сумнівів чи рефлексії.
У першому документі “вороги” — це абстрактна категорія, частина аналітичної схеми. У другому — конкретні люди, яких необхідно фізично знищити за найменшу підозру чи непокору.
Перший документ пояснює труднощі соціальними причинами, відокремленням “культурних елементів”. Другий документ пропонує вирішити проблеми через масовий терор і фізичне знищення опонентів.
Документи демонструють подвійність більшовицької влади: з одного боку, теоретичні міркування про справедливе суспільство, з іншого — готовність використовувати необмежене насильство для утримання влади.

Групова робота

Завдання 4. Аналіз понять і концепцій.

Обʼєднайте клас у 4 групи. Кожна група отримує для аналізу одну з ключових концепцій більшовицької ідеології:

“Диктатура пролетаріату”
“Класова боротьба”
“Світова революція”
“Воєнний комунізм”

Завдання для кожної групи:

Визначте основний зміст цієї концепції згідно з більшовицькою ідеологією.
Проаналізуйте, як ця концепція використовувалася на практиці в 1917-1922 роках.
Визначте, як ця концепція сприяла розвитку тоталітарних тенденцій.
Підготуйте коротку презентацію своїх висновків для класу.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває вміння аналізувати абстрактні концепції та їх практичне втілення. Важливо звернути увагу учнів/учениць на розрив між теоретичними конструкціями та їхнім реальним втіленням у політичній практиці.

Відповідь:

Група 1: “Диктатура пролетаріату”

Зміст: Форма політичної влади робітничого класу після соціалістичної революції; передбачає придушення спротиву “експлуататорських класів”.
Практика: Фактично це була диктатура більшовицької партії, а не робітничого класу; ліквідація політичного плюралізму, придушення опозиції.
Тоталітарні тенденції: Створення однопартійної системи, обмеження громадянських прав і свобод, репресії проти “класових ворогів”.

Група 2: “Класова боротьба”

Зміст: Конфлікт між класами з протилежними економічними інтересами; рушійна сила історичного процесу за марксизмом.
Практика: Використання концепції для розділення суспільства на “своїх” і “чужих”, ворожість до цілих соціальних груп (дворянства, буржуазії, заможного селянства).
Тоталітарні тенденції: Поділ громадян на категорії з різними правами, створення образу внутрішнього ворога, дегуманізація опонентів.

Група 3: “Світова революція”

Зміст: Ідея про неминучість поширення соціалістичної революції з Росії на інші країни.
Практика: Використання для виправдання агресивної зовнішньої політики, створення Комінтерну, підтримка революційних рухів в інших країнах.
Тоталітарні тенденції: Мілітаризація суспільства, використання ідеї зовнішньої загрози для внутрішньої мобілізації, виправдання жертв заради “великої мети”.

Група 4: “Воєнний комунізм”

Зміст: Економічна політика більшовиків у 1918-1921 роках, що передбачала націоналізацію промисловості, продрозкладку, заборону приватної торгівлі.
Практика: Примусове вилучення продовольства у селян, централізація економіки, трудова повинність.
Тоталітарні тенденції: Повний державний контроль над економікою, обмеження економічних свобод, використання голоду як інструменту політичного тиску.

Завдання 5. Рольова гра “Революційний трибунал”.

Клас розділяється на ролі:

“судді” (3-5 учнів/учениць)
“обвинувачені” (3-4 учні/учениці)
“обвинувачі” (3-4 учні/учениці)
“захисники” (3-4 учні/учениці)
“свідки” (решта класу)

Сценарій: 1919 рік, революційний трибунал розглядає справу групи інтелігентів (вчителя, інженера, лікаря), звинувачених у “контрреволюційній діяльності”.

Докази: критичні висловлювання про більшовицьку владу, зберігання “буржуазної” літератури, листування з родичами за кордоном.

Завдання:

“Суддям” — провести засідання трибуналу за схемою: представлення обвинувачення, допит свідків, виступи захисту, винесення вироку.
“Обвинуваченим”, “обвинувачам”, “захисникам” і “свідкам” — підготувати свої виступи відповідно до ролей.
Після закінчення гри всім учасникам обговорити: наскільки “революційний трибунал” відповідав принципам справедливого судочинства? Яку роль відігравали такі трибунали у становленні тоталітарного режиму?

Методичний коментар:

Ця рольова гра допомагає учням/ученицям емоційно прожити атмосферу репресій раннього радянського періоду та зрозуміти механізми судових переслідувань за політичними мотивами. Важливо після гри провести дискусію, щоб проаналізувати історичний контекст та значення таких практик для формування тоталітарної системи.

Завдання 6. Аналіз джерел візуальної пропаганди.

Розгляньте плакати совєтської пропаганди 1917-1922 років і виконайте завдання.

Джерела: 3-4 плакати періоду Громадянської війни в Росії із зображеннями “ворогів революції”, закликами до боротьби, символами нової влади.

Підпис: Тов. Лєнін очищує землю від нечисті. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8_%D0%B2_%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tov_lenin_ochishchaet.jpg

Підпис: “Чем кончится панская затея”. Радянський плакат часів війни з Польщею, 1920 р. https://berdychiv.in.ua/%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96-%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97-1917-%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83-%D1%82%D0%B0-%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81/

Завдання:

Які образи ворогів найчастіше зустрічаються на плакатах? Як вони зображені?
Які символи використовуються для позначення совєтської влади? Чому саме ці?
До яких емоцій апелюють плакати? Як досягається емоційний вплив?
Які верстви населення є цільовою аудиторією цих плакатів? Як це впливає на їхню форму та зміст?
Порівняйте ці плакати із сучасною політичною рекламою. Які подібності та відмінності ви бачите?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває візуальну грамотність та вміння аналізувати пропагандистські матеріали. Важливо звернути увагу учнів/учениць на те, як візуальні образи формують сприйняття політичних ідей та створюють чіткий поділ на “своїх” і “чужих”.

Відповідь:

Найчастіше зображувалися “буржуї” (товсті чоловіки у циліндрах), “білогвардійці”, церковники, іноземні інтервенти. Зображувалися карикатурно, з підкресленням негативних рис, часто у вигляді чудовиськ або шкідників.
Для позначення радянської влади використовувалися червона зірка, серп і молот, червоний прапор. Ці символи представляли єдність робітників і селян, революційний характер нової влади.
Плакати апелювали до гніву, ненависті до ворогів, революційного ентузіазму, класової солідарності. Емоційний вплив досягався через контрастні кольори, динамічні композиції, гіперболізовані образи.
Цільова аудиторія — переважно малоосвічені робітники та селяни. Це впливало на простоту і пряму символіку плакатів, мінімальний текст, яскраві образи.
Подібності із сучасною політичною рекламою: використання символів, емоційний вплив, спрощення складних ідей. Відмінності: сучасна реклама менш агресивна, рідше використовує образи ворогів, більше апелює до раціональних аргументів.

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні етапи встановлення більшовицької влади та утворення СРСР
Я розумію механізми “червоного терору” та його роль у зміцненні тоталітарного режиму
Я вмію аналізувати історичні джерела про встановлення радянської влади та розпізнавати пропагандистські елементи
Я можу пояснити, чому більшовицький режим можна вважати тоталітарним
Я усвідомлюю цінність демократії та небезпеку тоталітарних ідеологій

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 17: Тема: Більшовицький переворот 1917 року та утворення СРСР. Перші прояви тоталітаризму: однопартійність, «червоний терор»

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Запитання:

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання:

Практика

Завдання 1. Аналіз історичного джерела.

Джерело: Уривок з Декрету про пресу, прийнятого Радою Народних Комісарів 27 жовтня (9 листопада) 1917 року.

Які обмеження на свободу преси встановлював цей декрет?

Як більшовики обґрунтовували необхідність цих обмежень?

Чи були виконані обіцянки про “повну свободу преси” в майбутньому?

Яке значення мало обмеження свободи преси для становлення тоталітарного режиму?

Завдання 2. Порівняльний аналіз джерел.

Джерело 1: Уривок із промови В. Лєніна на ІІІ Всеросійському з’їзді Рад 12 (25) січня 1918 року.

Джерело 2: Наказ ВЧК про червоний терор, 2 вересня 1918 року.

Порівняйте тон і зміст обох документів. Які відмінності в риториці ви помітили?

Яку роль відіграє категорія “ворога” в обох документах? Хто потрапляє до цієї категорії?

Як перший документ пояснює труднощі більшовицької влади? Як другий документ пропонує їх вирішити?

Що ці документи говорять про характер совєтської влади в перші роки її існування?

Завдання 3. Заповніть таблицю “Ознаки тоталітаризму в ранньому СРСР”

Ознака тоталітаризму	Як проявлялася в СРСР (1917-1922 рр.)	Наслідки для суспільства
Однопартійна система
Державний терор
Цензура і контроль над інформацією
Культ особи вождя
Державний контроль над економікою
Ідеологічна монополія

Завдання 4. Робота з термінами.

З’єднайте терміни з їх визначеннями:

Термін	Визначення
1. ВЧК	A. Економічна політика більшовиків у 1918-1921 роках
2. Диктатура пролетаріату	Б. Система примусового вилучення сільськогосподарської продукції у селян
3. Воєнний комунізм	В. Карально-репресивний орган для боротьби з “контрреволюцією”
4. Продрозкладка	Г. Форма влади, встановлена після соціалістичної революції
5. “Червоний терор”	Д. Політика масових репресій проти “ворогів революції”

Завдання 5. Аналітичне завдання.

Прочитайте цитату і дайте відповідь на питання:

“Ми повинні бути дуже обережні з нашими політичними противниками. Якщо необхідно застосувати терор, це повинно бути зроблено відкрито, чітко, без будь-яких маскувань.” — В.І. Ленін, записка Д.І. Курському, 1922 рік

Як ви розумієте цю цитату?

Чи відповідала реальна практика “червоного терору” цьому принципу “відкритості”?

Яку роль відігравав терор у зміцненні совєтської влади?

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні етапи встановлення більшовицької влади та утворення СРСР
Я розумію механізми “червоного терору” та його роль у зміцненні тоталітарного режиму
Я вмію аналізувати історичні джерела про встановлення радянської влади та розпізнавати пропагандистські елементи
Я можу пояснити, чому більшовицький режим можна вважати тоталітарним
Я усвідомлюю цінність демократії та небезпеку тоталітарних ідеологій

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе