Репресії та Голодомор 1932–1933 років як злочин проти людяності. «Розстріляне відродження»: знищення української інтелігенції

Освітня галузь / Громадянська та історична / Інтегровані курси історично-громадянської галузі / Інтегрований курс історії та громадянської освіти. 10-12 класи. (10 клас) / Людина і влада / Репресії та Голодомор 1932–1933 років як злочин проти людяності. «Розстріляне відродження»: знищення української інтелігенції

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 18: Тема: Репресії та Голодомор 1932–1933 років як злочин проти людяності. «Розстріляне відродження»: знищення української інтелігенції

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

Розпізнає маніпулятивні стратегії тоталітарної пропаганди [12 ГІО 3.2.2-1]
Виявляє чинники, що впливають на інтерпретацію інформації: аналізує вплив тоталітарної ідеології на світогляд і поведінку людей [12 ГІО 3.3.2-1]
Оцінює довготривалі наслідки впливу радянської ідеології для суспільства [12 ГІО 5.1.1-1]
Критично оцінює тоталітарні режими (нацистський, радянський) та їхні ідеології, порівнює їх із демократичними режимами [12 ГІО 6.1.2-2]
Характеризує вплив воєнних і революційних подій на життя людей та суспільств (масові втрати, зміни державних кордонів) [12 ГІО 1.3.1-1]
Оцінює історичні зміни (вплив нової зброї та тотальної мобілізації на суспільство) [12 ГІО 1.3.2-2]

На уроці учні/учениці:

Дослідять механізми сталінських репресій та їх особливості в контексті тоталітарного режиму
Проаналізують Голодомор 1932-1933 років як злочин проти людяності та геноцид українського народу
Розглянуть явище “Розстріляного відродження” та його вплив на українську культуру та ідентичність
Сформують критичне ставлення до тоталітарних режимів та розуміння цінності прав людини та демократії
Розвинуть навички аналізу історичних джерел та розпізнавання пропаганди

Ключова компетентність уроку

Інформаційно-комунікаційна компетентність — учні/учениці розвиватимуть навички критичного аналізу інформації, розпізнавання пропаганди та маніпуляцій, а також навички роботи з різними типами історичних джерел.

Ключові терміни, особи та концепції

Тоталітаризм — політичний режим, що характеризується повним (тотальним) контролем держави над усіма сферами життя суспільства, включаючи економіку, політику, ідеологію, культуру та приватне життя.
Сталінізм — форма тоталітаризму, що склалася в СРСР у період правління Й. Сталіна, характеризується культом особи вождя, масовими репресіями, плановою економікою та повним контролем партії над суспільством.
Голодомор 1932-1933 років — геноцид українського народу, організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР шляхом створення штучного масового голоду, що призвів до загибелі мільйонів українців.
“Розстріляне відродження” — покоління українських письменників, поетів, художників та інших діячів культури 1920-1930-х років, які були репресовані або знищені сталінським режимом.
ГУЛАГ (Головне управління таборів) — система концентраційних таборів у СРСР, де утримувалися політичні в’язні та використовувалася їхня праця.
Колективізація — примусове об’єднання індивідуальних селянських господарств у колективні (колгоспи і радгоспи), що супроводжувалося розкуркуленням та опором селянства.
Розкуркулення — політика ліквідації заможних селянських господарств (“куркулів”) шляхом конфіскації їхнього майна та депортації сімей.
Індустріалізація — політика форсованого розвитку промисловості в СРСР у 1930-х роках, що здійснювалася за рахунок виснаження села та експлуатації робітників.
“Великий терор” (1937-1938 рр.) — період найбільш масових сталінських репресій, спрямованих проти представників партійної номенклатури, військових, інтелігенції та звичайних громадян.
Показові процеси — публічні судові процеси над “ворогами народу”, що використовувалися режимом для залякування населення та виправдання репресій.
Іосіф Сталін (1878-1953) — генеральний секретар ЦК ВКП(б), а потім КПРС з 1922 до 1953 року, диктатор, відповідальний за масові репресії та злочини проти людяності.
Лазар Каганович (1893-1991) — радянський партійний і державний діяч, один з організаторів колективізації та Голодомору в Україні.
Микола Скрипник (1872-1933) — український радянський партійний діяч, нарком освіти УСРР, прихильник українізації, який покінчив життя самогубством під тиском звинувачень у “націоналізмі”.
Микола Хвильовий (1893-1933) — український письменник, публіцист, один з лідерів українського національного відродження 1920-х років, автор гасла “Геть від Москви!”, покінчив життя самогубством.
Лесь Курбас (1887-1937) — український режисер, актор, теоретик театру, засновник театру “Березіль”, репресований і розстріляний на Соловках.
Павло Постишев (1887-1939) — партійний діяч, відповідальний за проведення колективізації та репресій в Україні; пізніше сам став жертвою репресій.

Як підготуватися до уроку?

Підготовка до уроку на тему “Сталінський тоталітаризм 1930-х років” вимагає особливо делікатного підходу, адже ви будете розглядати трагічні сторінки української історії. Важливо поєднати академічний підхід із емоційним залученням учнів/учениць, щоб вони не лише засвоїли факти, але й усвідомили масштаб людських трагедій цього періоду.

Зберіть різноманітні джерела про сталінські репресії та Голодомор: документи, спогади очевидців, статистичні дані, фотографії, літературні твори. Особливо цінними будуть свідчення тих, хто пережив Голодомор, листи репресованих, документи з архівів КДБ, що стали доступними після розсекречення. Такі матеріали допоможуть учням/ученицям відчути особистісний вимір трагедії.

Підготуйте інформацію про представників “Розстріляного відродження”: короткі біографії, фрагменти творів, фотографії. Зверніть увагу на масштаб втрат для української культури, на те, як репресії проти інтелігенції були спрямовані на придушення української національної ідентичності.

Розгляньте механізми тоталітарної системи, які уможливили масові репресії та Голодомор: культ особи, монополія на владу, контроль над інформацією, пропаганда, система доносів, терор як інструмент управління. Це допоможе учням/ученицям зрозуміти системний характер злочинів сталінізму.

Приділіть увагу термінологічному питанню: поясніть, чому Голодомор визнано геноцидом, чим геноцид відрізняється від інших злочинів проти людяності. Обговоріть міжнародне визнання Голодомору та його значення для історичної пам’яті та національної ідентичності.

Продумайте, як створити баланс між розкриттям жахіть репресій та уникненням надмірного травмування учнів/учениць. Використовуйте методи, що допомагають осмислити трагедію, але залишають простір для рефлексії та надії. Наприклад, завершіть урок розповіддю про збереження культурної спадщини репресованих митців або про роль історичної пам’яті у запобіганні подібним трагедіям.

Підготуйте для учнів/учениць завдання, що розвивають критичне мислення та емпатію: аналіз джерел, рольові ігри, творчі проєкти. Важливо, щоб учні/учениці не просто вивчили факти, але й пропустили через себе уроки цього періоду, усвідомили цінність демократії, прав людини та національної пам’яті.

Дизайн уроку

Провокація

Запитання:

Якби ви жили в Україні у 1930-х роках, чи змогли б ви розпізнати дії влади як злочин проти людяності? Які фактори могли б завадити вам побачити справжню картину того, що відбувається?

Завдання:

Розгляньте дві фотографії: совєтський пропагандистський плакат 1930-х рр., що зображує “щасливе колгоспне життя” та справжня фотографія жертв Голодомору того ж періоду. Проаналізуйте, як офіційна пропаганда створювала альтернативну реальність, і які механізми дозволяли приховувати правду.

Підпис: «Сільський будинок в Україні, жителі якого померли з голоду в 1933 році» (авторський підпис). Околиці Харкова. Фото А. Вінербергера, ілюстрація із книги «Hart auf hart. 15 Jahre Ingenieur in Sowjetrußland. Ein Tatsachenbericht, Salzburg 1939»

Методичний коментар:

Це завдання допомагає учням/ученицям усвідомити пропагандистську природу тоталітарного режиму та його здатність маніпулювати сприйняттям реальності. Важливо наголосити на контрасті між офіційною картиною та реальним становищем людей.

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз історичного джерела.

Джерело: Уривок зі свідчення очевидця Голодомору, записаного Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

“Зима й весна 1933-го… Голод! Люди мерли як мухи. Пухли, чорніли, їли лободу, кропиву, збирали на полі гнилу картоплю. Їли собак, котів… Були випадки людоїдства. У нашому селі вимерло дві третини людей. Щоранку виїжджала підвода і збирала мертвих по хатах. Складали на віз, як дрова, і вивозили на кладовище. Копали велику яму, скидали туди і присипали землею. Ніяких хрестів, ніяких табличок… На полі часто можна було знайти мертвих – люди доповзали туди в пошуках чогось їстівного. А в цей час на зерносховищах під охороною стояло зерно урожаю 1932 року. Його гноїли, але людям не давали.”

Завдання:

Які факти про Голодомор містить це свідчення?
Що свідчить про штучний характер голоду?
Яким чином влада поводилася з жертвами Голодомору?
Чому, на вашу думку, такі свідчення не могли бути опубліковані в радянській пресі того часу?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває вміння аналізувати історичні джерела та критично осмислювати інформацію. Робота з усними свідченнями дозволяє учням/ученицям відчути особистісний вимір трагедії Голодомору та зрозуміти його вплив на життя конкретних людей.

Відповідь:

Свідчення містить факти про масову смертність, голодування, вживання неїстівних речей, випадки людоїдства, масові поховання без ідентифікації.
Про штучний характер голоду свідчить згадка про зерносховища, де під охороною зберігалося зерно, яке “гноїли, але людям не давали”.
Влада не надавала допомоги голодуючим, приховувала масштаби трагедії, організовувала масові поховання без належного обліку та вшанування пам’яті померлих.
Такі свідчення суперечили офіційній пропаганді про “щасливе колгоспне життя” та розкривали злочинні дії влади. Публікація правди про Голодомор могла призвести до народного обурення та міжнародного осуду режиму.

Завдання 2. Аналіз статистичних даних.

Джерело: Графік демографічних втрат України внаслідок Голодомору 1932-1933 років (за регіонами).

Завдання:

Які регіони України найбільше постраждали від Голодомору?
Порівняйте ці дані з картою сільськогосподарських регіонів України. Які закономірності ви помітили?
Чому, на вашу думку, рівень смертності в містах був нижчим, ніж у сільській місцевості?
Які демографічні наслідки мав Голодомор для України у довгостроковій перспективі?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває вміння аналізувати статистичні дані та робити на їх основі обґрунтовані висновки. Важливо звернути увагу учнів/учениць на нерівномірний розподіл демографічних втрат, що свідчить про цілеспрямований характер голоду.

Відповідь:

Найбільше постраждали центральні, східні та південні регіони України: Харківська, Київська, Полтавська, Дніпропетровська, Донецька, Одеська області.
Найбільші втрати припали на основні зернові регіони України, що свідчить про цілеспрямований характер Голодомору, спрямованого на вилучення продовольства саме з цих територій.
У містах існувала карткова система розподілу продуктів, міське населення мало більше можливостей для виживання. Село було основною мішенню репресивної політики, оскільки селянство чинило опір колективізації та зберігало українську національну ідентичність.
Довгострокові демографічні наслідки: демографічна яма, порушення природного приросту населення, зміна етнічного складу через переселення на спустошені території представників інших національностей, психологічна травма, що передавалася наступним поколінням.

Робота в парах

Завдання 3. Аналіз документів про “Розстріляне відродження”.

Джерело 1: Уривок зі памфлету Миколи Хвильового “Україна чи Малоросія?” (1926 рік).

“Українська культура, уникаючи пасивно-провінційного животіння, мусить рухатися власним шляхом, орієнтуючись на “психологічну Європу”. Цей процес не можна зупинити жодними циркулярами. За сотні років підлеглого існування виробилося ставлення до України як до вічної провінції. З цим пора покінчити.”

Джерело 2: Витяг з постанови ЦК КП(б)У “Про Хвильового” (1926 рік).

“ЦК констатує, що в статтях Хвильового проголошуються гасла про негайну дерусифікацію пролетаріату України… Такі погляди є проявом буржуазно-національної ідеології, що є шкідливою для справи соціалістичного будівництва та вносить розбрат у ряди українських комуністів.”

Завдання:

Якою була головна ідея Миколи Хвильового щодо розвитку української культури?
Як влада оцінювала ці ідеї, і чому вважала їх небезпечними?
Чому представники українського національного відродження стали жертвами репресій?
Які наслідки для української культури мало знищення генерації інтелігенції 1920-30-х років?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває вміння аналізувати історичні документи та розуміти причинно-наслідкові зв’язки між ідеями представників “Розстріляного відродження” та репресіями проти них. Важливо показати, що знищення інтелігенції було цілеспрямованою політикою режиму для пригнічення української національної самосвідомості.

Відповідь:

Головна ідея Хвильового – орієнтація української культури на “психологічну Європу”, розвиток власним шляхом, відмова від статусу провінції, утвердження культурної самобутності.
Влада оцінювала ці ідеї як прояв “буржуазно-національної ідеології”, що суперечила уніфікаторській політиці радянської влади. Вони вважалися небезпечними, оскільки підтримували українську національну ідентичність та опір русифікації.
Представники українського національного відродження стали жертвами репресій, оскільки їхні ідеї суперечили меті створення єдиної “радянської спільноти”, утверджували українську самобутність і прагнення до національно-культурної незалежності, що розглядалося як загроза централізованому контролю.
Наслідки для української культури: обірвання процесу культурного розвитку, втрата цілого покоління інтелектуалів, заміна самобутнього мистецтва шаблонним “соціалістичним реалізмом”, русифікація, десятиліття страху та конформізму, втрата культурних зв’язків з Європою.

Групова робота

Завдання 4. Аналіз механізмів тоталітарної системи.

Клас обʼєднується у 4 групи. Кожна група отримує для аналізу один з аспектів сталінського тоталітаризму:

Колективізація та її наслідки
Репресивний апарат (НКВС, ГУЛАГ, система доносів)
Пропаганда та контроль над інформацією
Культ особи Сталіна

Завдання для кожної групи:

Проаналізуйте, як цей аспект тоталітарної системи функціонував у 1930-х роках.
Визначте, яку роль він відігравав у підтримці та зміцненні влади Сталіна.
Поясніть, як цей аспект впливав на повсякденне життя людей.
Підготуйте коротку (3-4 хв.) презентацію результатів вашого аналізу для класу.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває вміння аналізувати складні історичні явища, працювати в команді та представляти результати дослідження. Важливо, щоб учні/учениці усвідомили системний характер тоталітаризму, взаємозв’язок його елементів та їхній вплив на суспільство.

Відповідь:

Група 1: Колективізація та її наслідки

Функціонування: примусове об’єднання індивідуальних господарств у колгоспи, розкуркулення, конфіскація продовольства, система трудоднів.
Роль у підтримці влади: знищення економічної незалежності селянства, контроль над виробництвом і розподілом продовольства, придушення опору.
Вплив на життя людей: втрата господарської самостійності, голод, депортації, руйнування традиційного сільського укладу, знищення найпродуктивніших господарств.

Група 2: Репресивний апарат

Функціонування: система масових арештів, показові та таємні судові процеси, мережа інформаторів, ГУЛАГ як система примусової праці.
Роль у підтримці влади: залякування населення, фізичне усунення опонентів, створення атмосфери страху і підозрілості.
Вплив на життя людей: постійний страх арешту, руйнування соціальних зв’язків, недовіра до оточуючих, самоцензура, мільйони зламаних доль.

Група 3: Пропаганда та контроль над інформацією

Функціонування: цензура, монополія на ЗМІ, контроль над мистецтвом і наукою, переписування історії.
Роль у підтримці влади: формування “правильної” свідомості, виправдання репресій, створення образу ворога, культ вождя.
Вплив на життя людей: обмежений доступ до інформації, викривлене сприйняття реальності, ідеологізація повсякденного життя.

Група 4: Культ особи Сталіна

Функціонування: обожнення вождя в мистецтві, літературі, ЗМІ; приписування йому всіх досягнень; створення міфу про непогрішимість.
Роль у підтримці влади: персоніфікація режиму, виправдання будь-яких дій “мудрістю вождя”, створення ілюзії батьківської турботи.
Вплив на життя людей: неможливість критики влади, поклоніння замість критичного мислення, перекладання відповідальності за злочини на “ворогів” і “шкідників”.

Завдання 5. Рольова гра “Свідки історії”.

Сценарій: Рольова гра імітує збір свідчень для “Архіву усної історії”. Учні/учениці розподіляють ролі: “історики” (які збирають свідчення), “свідки” (які представляють різні категорії людей, що пережили 1930-ті роки).

Ролі “свідків”:

Селянин/селянка, що пережив/ла Голодомор
Репресований письменник/письменниця
Радянський активіст/активістка, учасник/ця колективізації
Робітник/робітниця заводу часів індустріалізації
Дитина “ворога народу”
Працівник/працівниця НКВС

Завдання:

“Історики” мають підготувати 3-4 питання для кожного “свідка”.
“Свідки” мають підготувати короткі (до 2 хв.) розповіді про свій досвід, базуючись на історичних фактах.
Під час гри “історики” проводять “інтерв’ю”, ставлячи додаткові питання.
Після гри клас обговорює: які суперечності виявилися в свідченнях різних людей? Чому одні й ті самі події сприймалися по-різному?

Методичний коментар:

Ця рольова гра розвиває емпатію та допомагає зрозуміти множинність перспектив в історії. Важливо, щоб учні/учениці зрозуміли, що сприйняття подій залежить від соціального статусу, ідеологічних переконань та особистого досвіду людини.

Завдання 6. Аналіз маніпулятивних технологій тоталітарної пропаганди.

Джерела: Газетні статті, плакати, фрагменти фільмів 1930-х років, які висвітлюють колективізацію, боротьбу з “ворогами народу”, “щасливе життя” в СРСР.

Завдання:

Визначте основні прийоми маніпуляції, які використовувалися в цих матеріалах (перекручування фактів, емоційна мова, створення образу ворога, культ вождя тощо).
Виявіть, які реальні факти приховувалися за пропагандистськими повідомленнями.
Порівняйте ці технології з сучасними методами пропаганди. Чи бачите ви спільні риси?
Які навички критичного мислення необхідні, щоб протистояти подібним маніпуляціям?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває медіаграмотність та критичне мислення. Важливо, щоб учні/учениці навчилися розпізнавати маніпулятивні технології не лише в історичних документах, але й у сучасному інформаційному просторі.

Відповідь:

Основні прийоми маніпуляції:
- Створення образу внутрішнього та зовнішнього ворога
- Підміна понять (“розкуркулення” замість “грабунку”)
- Використання емоційно забарвленої лексики
- Замовчування негативних фактів
- Перебільшення досягнень
- Відволікання уваги від реальних проблем
- Культ особи Сталіна як “батька народів”
Приховувані факти:
- Масовий голод і смертність
- Примусовий характер колективізації
- Незаконні репресії проти невинних людей
- Жахливі умови праці на “будовах соціалізму”
- Реальний рівень життя населення
Спільні риси із сучасними методами пропаганди:
- Використання напівправди
- Створення образу ворога
- Емоційний вплив замість раціональних аргументів
- Повторення однієї і тієї ж інформації різними каналами
- Маніпуляція візуальними образами
- Використання авторитетних осіб для легітимізації повідомлень
Навички критичного мислення для протистояння маніпуляціям:
- Перевірка інформації у кількох незалежних джерелах
- Розрізнення фактів і оцінок
- Виявлення емоційно забарвленої лексики
- Аналіз аргументації та виявлення логічних помилок
- Розуміння історичного та політичного контексту
- Критична оцінка джерела інформації та його мотивів

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я розумію механізми функціонування сталінського тоталітаризму в 1930-х роках
Я можу пояснити причини та наслідки Голодомору 1932-1933 років
Я знаю про явище “Розстріляного відродження” та його значення для української культури
Я вмію розпізнавати пропаганду та маніпулятивні техніки в історичних джерелах
Я усвідомлюю цінність прав людини та небезпеку тоталітарних ідеологій

Завантажити матеріал (PDF)

Репресії та Голодомор 1932–1933 років як злочин проти людяності. «Розстріляне відродження»: знищення української інтелігенції

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Запитання:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання:

Розгляньте дві фотографії: совєтський пропагандистський плакат 1933 року, що зображує “щасливе колгоспне життя” та справжня фотографія жертв Голодомору того ж періоду. Проаналізуйте, як офіційна пропаганда створювала альтернативну реальність, і які механізми дозволяли приховувати правду.

Практика

Завдання 1. Аналіз історичного джерела.

Які факти про Голодомор містить це свідчення?

Що свідчить про штучний характер голоду?

Яким чином влада поводилася з жертвами Голодомору?

Чому, на вашу думку, такі свідчення не могли бути опубліковані в радянській пресі того часу?

Завдання 2. Аналіз статистичних даних.

Розгляньте графік демографічних втрат України внаслідок Голодомору 1932-1933 років (за регіонами) та виконайте завдання.

Які регіони України найбільше постраждали від Голодомору?

Порівняйте ці дані з картою сільськогосподарських регіонів України. Які закономірності ви помітили?

Чому, на вашу думку, рівень смертності в містах був нижчим, ніж у сільській місцевості?

Які демографічні наслідки мав Голодомор для України у довгостроковій перспективі?

Завдання 3. Аналіз документів про “Розстріляне відродження”.

Джерело 1: Уривок зі статті Миколи Хвильового “Україна чи Малоросія?” (1926 рік).

Джерело 2: Витяг з постанови ЦК КП(б)У “Про Хвильового” (1926 рік).

Якою була головна ідея Миколи Хвильового щодо розвитку української культури?

Як влада оцінювала ці ідеї, і чому вважала їх небезпечними?

Чому представники українського національного відродження стали жертвами репресій?

Які наслідки для української культури мало знищення генерації інтелігенції 1920-30-х років?

Завдання 4. Заповніть таблицю “Механізми тоталітарної системи в СРСР 1930-х років”

Аспект тоталітаризму	Як функціонував	Роль у підтримці влади	Вплив на життя людей
Колективізація та її наслідки
Репресивний апарат (НКВС, ГУЛАГ, система доносів)
Пропаганда та контроль над інформацією
Культ особи Сталіна

Завдання 5. Аналіз маніпулятивних технологій тоталітарної пропаганди.

Розгляньте запропоновані пропагандистські матеріали 1930-х років і дайте відповіді на питання:

Які прийоми маніпуляції використовувалися в цих матеріалах?

Які реальні факти приховувалися за пропагандистськими повідомленнями?

Порівняйте ці технології з сучасними методами пропаганди. Які спільні риси ви бачите?

Що необхідно розуміти, щоб протистояти подібним маніпуляціям?

Завдання 6. Робота з термінами.

З’єднайте терміни з їх визначеннями:

Термін	Визначення
1. Голодомор	A. Система концентраційних таборів у СРСР для політичних в’язнів
2. “Розстріляне відродження”	Б. Політика форсованого розвитку промисловості за рахунок села
3. ГУЛАГ	В. Штучний голод 1932-1933 років, організований радянською владою в Україні
4. Колективізація	Г. Покоління українських діячів культури 1920-1930-х років, знищених сталінським режимом
5. Індустріалізація	Д. Примусове об’єднання індивідуальних селянських господарств у колгоспи

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я розумію механізми функціонування сталінського тоталітаризму в 1930-х роках
Я можу пояснити причини та наслідки Голодомору 1932-1933 років
Я знаю про явище “Розстріляного відродження” та його значення для української культури
Я вмію розпізнавати пропаганду та маніпулятивні техніки в історичних джерелах
Я усвідомлюю цінність прав людини та небезпеку тоталітарних ідеологій

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе