Урок 19: Веймарська республіка, прихід нацистів до влади та формування тоталітарної системи

---

За Державним стандартом учень/учениця:

На уроці учні/учениці:

Ключова компетентність уроку 

Інформаційно-комунікаційна компетентність — учні/учениці розвиватимуть навички критичного аналізу історичних джерел, виявлення пропаганди та маніпуляцій у політичній риториці, оцінки достовірності інформації.

---

1. Веймарська республіка — демократична республіка в Німеччині (1919-1933), створена після поразки у Першій світовій війні та повалення монархії.
2. Версальський договір — мирний договір, підписаний 28 червня 1919 року, що офіційно завершив Першу світову війну та встановив обмеження для Німеччини.
3. Гіперінфляція — надзвичайно високий і зазвичай швидкий темп зростання цін, що призводить до знецінення грошової одиниці; у Німеччині досягла піку в 1923 році.
4. Велика депресія — світова економічна криза, що почалася у 1929 році і особливо сильно вдарила по Німеччині, спричинивши масове безробіття та соціальну нестабільність.
5. НСДАП (Націонал-соціалістична німецька робітнича партія) — політична партія під керівництвом Адольфа Гітлера, що прийшла до влади в Німеччині в 1933 році.
6. “Пивний путч” — невдала спроба державного перевороту, здійснена Гітлером та НСДАП у Мюнхені 8-9 листопада 1923 року.
7. “Майн кампф” (“Моя боротьба”) — книга Адольфа Гітлера, написана в 1924-1925 роках під час його ув’язнення, в якій викладено основи нацистської ідеології.
8. Антисемітизм — форма ксенофобії, що виявляється у ворожому ставленні до євреїв; один із центральних елементів нацистської ідеології.
9. Расова теорія — псевдонаукова концепція про нерівність людських рас, що була в основі нацистської ідеології та політики.
10. “Життєвий простір” (Lebensraum) — нацистська геополітична концепція, що передбачала необхідність розширення території Німеччини, особливо на схід.
11. Рейхстаг — будівля парламенту Німеччини, а також назва самого законодавчого органу.
12. Пожежа Рейхстагу — підпал будівлі німецького парламенту 27 лютого 1933 року, використаний нацистами для придушення політичної опозиції.
13. “Закон про надзвичайні повноваження” — закон, прийнятий 23 березня 1933 року, що фактично передавав всю законодавчу владу в руки Гітлера та його уряду.
14. Геббельс Йозеф (1897-1945) — нацистський політик, міністр пропаганди Третього рейху.
15. Герінг Герман (1893-1946) — один із найвпливовіших нацистських лідерів, рейхсмаршал, головнокомандувач люфтваффе.
16. Гітлер Адольф (1889-1945) — лідер нацистської партії, рейхсканцлер Німеччини з 1933 року, диктатор Третього рейху.
17. Гінденбург Пауль фон (1847-1934) — німецький військовий і політичний діяч, президент Німеччини у 1925-1934 роках, який призначив Гітлера рейхсканцлером.
18. СА (штурмові загони) — воєнізована організація НСДАП, що використовувалася для залякування політичних опонентів у 1920-х – на початку 1930-х років.
19. СС (охоронні загони) — елітна воєнізована організація НСДАП, що стала основою системи терору в нацистській Німеччині.
20. Гестапо — таємна державна поліція Третього рейху, головний інструмент політичних репресій.

---

Підготовка до уроку про зародження і встановлення нацистського режиму в Німеччині потребує уважного та виваженого підходу. Це складна тема, яка вимагає балансу між історичною точністю, критичним аналізом та етичними міркуваннями.

Зберіть різноманітні джерела: документи часів Веймарської республіки та раннього нацистського періоду, фрагменти з книги “Майн кампф”, промови Гітлера, пропагандистські матеріали НСДАП, свідчення очевидців, дані про економічну кризу 1920-30-х років. Включіть також документи опозиційних до нацистів сил, щоб показати багатогранність історичного контексту.

Підготуйте візуальний ряд: карта Німеччини після Версальського договору, фотографії періоду гіперінфляції, пропагандистські плакати НСДАП, фотографії нацистських мітингів і парадів, зображення антисемітської пропаганди. Візуальні матеріали допоможуть учням/ученицям краще зрозуміти атмосферу епохи та механізми пропаганди.

Продумайте, як показати поступовість процесу захоплення влади нацистами. Важливо, щоб учні/учениці зрозуміли, що тоталітарний режим не виник миттєво, а встановлювався поетапно, часто з використанням легальних механізмів та з мовчазної згоди значної частини суспільства. Це допоможе їм усвідомити небезпеку поступового згортання демократії.

Приділіть увагу аналізу причин популярності нацистів: економічна криза, національне приниження після поразки у Першій світовій війні, слабкість демократичних інституцій, ефективна пропаганда, страх перед комунізмом. Це допоможе учням/ученицям зрозуміти, що підтримка екстремістських ідеологій часто зростає в періоди кризи та нестабільності.

Підготуйте аналіз нацистської ідеології, показуючи її псевдонауковий характер та людиноненависницьку сутність. Важливо, щоб учні/учениці розуміли, чому такі ідеї є неприйнятними з точки зору сучасних уявлень про права людини та цінність людської особистості.

Передбачте час для рефлексії наприкінці уроку. Учні/учениці мають усвідомити, що історія нацизму — це не просто набір фактів для запам’ятовування, а важливий урок для сучасності. Обговоріть питання про те, як розпізнавати небезпечні тенденції в політиці та суспільстві та яку роль відіграє активна громадянська позиція у збереженні демократії.

---

Дизайн уроку

Запитання: 

Як ви вважаєте, чи могла розвинена європейська країна з багатими демократичними традиціями, батьківщина видатних філософів, письменників і композиторів, добровільно відмовитися від демократії та прийняти тоталітарну ідеологію? Які умови могли б цьому сприяти?

Завдання: 

Розгляньте два плакати німецьких політичних партій початку 1930-х років: один від НСДАП (нацистської партії) та один від соціал-демократів. Проаналізуйте, до яких емоцій апелює кожен плакат, які обіцянки дає виборцям, які страхи та надії використовує. Поміркуйте, чому в умовах економічної кризи нацистська пропаганда виявилася ефективнішою.

Підпис: Плакат НСДАП на виборах до Рейхстагу 31 липня 1932 року. Автор зображення: Німецький історичний музей, Берлін. Фігура, яку можна ідентифікувати як єврея, буквально взяла під контроль пресу та диктує політику СДПН. Комуніст, що символізує підступне насильство, вже вихопив свій кривавий кинджал. Під велетенським робітником Генріх Брюнінг, представник буржуазії, продовжує чіплятися за надзвичайні декрети. Тільки НСДАП все ще представляє справжні інтереси робітників, згідно з цим нацистським пропагандистським плакатом.
https://www.dhm.de/lemo/bestand/objekt/wahlplakat-der-nsdap-1932 

Підпис: Передвиборчий плакат Соціал-демократичної партії Німеччини, 1932 рік, із символом трьох стріл, що символізують опір реакційному консерватизму, нацизму та комунізму, з гаслом “Проти Папена, Гітлера, Тельмана”. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Three_Arrows_election_poster_of_the_Social_Democratic_Party_of_Germany,_1932_-_Gegen_Papen,_Hitler,_Th%C3%A4lmann.png 

Методичний коментар: 

Це завдання допомагає учням/ученицям зрозуміти, що підтримка нацистів була результатом складного комплексу факторів, включаючи економічну кризу, ефективну пропаганду та психологічні маніпуляції. Важливо підкреслити, що демократії можуть бути вразливими, особливо в періоди кризи.

---

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз історичного джерела .

Джерело: Уривок із програми НСДАП (“25 пунктів”), оприлюдненої 24 лютого 1920 року.

“1. Ми вимагаємо об’єднання всіх німців у Велику Німеччину на основі права народів на самовизначення. 2. Ми вимагаємо рівноправності німецького народу з іншими націями та скасування Версальського і Сен-Жерменського мирних договорів. 4. Громадянином держави може бути тільки той, хто належить до німецького народу. Належати до німецького народу може тільки той, хто має німецьку кров, незалежно від віросповідання. Жоден єврей не може належати до німецького народу. 7. Ми вимагаємо, щоб держава взяла на себе обов’язок забезпечити громадян роботою та можливістю існування… 22. Ми вимагаємо скасування наймансько​​го війська та створення народної армії…”

Завдання:

1. Які основні ідеї нацистської ідеології відображені в цій програмі?
2. На які суспільні проблеми та настрої розраховували нацисти, пропонуючи такі пункти?
3. Які верстви населення могли підтримати ці вимоги і чому?
4. Чи є в цій програмі пункти, які могли б привернути увагу широких мас, не зацікавлених у радикальній ідеології?

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває вміння аналізувати історичні документи та виявляти в них пропагандистські елементи. Важливо звернути увагу учнів/учениць на те, як нацистська програма поєднувала радикальні ідеї з популістськими обіцянками, щоб привернути різні групи населення.

Відповідь:

1. Основні ідеї: німецький націоналізм (пункти 1-2), расизм та антисемітизм (пункт 4), реваншизм (пункт 2), мілітаризм (пункт 22), державний контроль над економікою (пункт 7).
2. Нацисти розраховували на почуття національного приниження після поразки у Першій світовій війні, невдоволення Версальським договором, економічні труднощі, безробіття, антисемітські настрої.
3. Ці вимоги могли підтримати: ветерани війни, незадоволені її результатами; середній клас, який постраждав від інфляції; дрібні підприємці, які боялися конкуренції; безробітні, які потребували державної підтримки; націоналістично налаштовані громадяни.
4. Деякі пункти мали широку привабливість, не пов’язану з радикальною ідеологією: обіцянка забезпечити роботою (пункт 7), ревізія принизливих умов Версальського договору (пункт 2), створення народної армії замість найманської (пункт 22).

Завдання 2. Аналіз статистичних даних.

Джерело: Таблиця результатів виборів до Рейхстагу 1928-1933 років.

Партія	Травень 1928 (%)	Вересень 1930 (%)	Липень 1932 (%)	Листопад 1932 (%)	Березень 1933 (%)
НСДАП (нацисти)	2,6	18,3	37,3	33,1	43,9
СДПН (соціал-демократи)	29,8	24,5	21,6	20,4	18,3
КПН (комуністи)	10,6	13,1	14,3	16,9	12,3
Центр (католики)	12,1	11,8	12,5	11,9	11,2
НННП (націоналісти)	14,2	7,0	5,9	8,9	8,0
НДП (ліберали)	4,9	3,8	1,2	1,9	0,9
Інші	25,8	21,5	7,2	6,9	5,4

Завдання:

1. Простежте динаміку підтримки НСДАП на виборах 1928-1933 років. Коли відбувся найзначніший ріст?
2. Які демократичні партії втрачали підтримку, і як це вплинуло на стабільність Веймарської республіки?
3. Чи отримали нацисти абсолютну більшість на будь-яких виборах до призначення Гітлера канцлером (січень 1933)?
4. Які висновки можна зробити про вплив економічної кризи (яка почалася в 1929 році) на політичні уподобання німців?

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває вміння аналізувати статистичні дані та встановлювати причиново-наслідкові зв’язки між економічними та політичними процесами. Важливо звернути увагу учнів/учениць на те, що нацисти прийшли до влади значною мірою легальним шляхом, через виборчу систему.

Відповідь:

1. Найзначніший ріст підтримки НСДАП відбувся між 1928 і 1930 роками (з 2,6% до 18,3%), а потім між 1930 і липнем 1932 року (з 18,3% до 37,3%). Це відбувалося на тлі Великої депресії, що почалася в 1929 році.
2. Поступово втрачали підтримку соціал-демократи (СДПН) — з 29,8% до 18,3%, та ліберали (НДП) — з 4,9% до 0,9%. Це підривало стабільність республіки, оскільки демократичні партії не могли сформувати стійку коаліцію.
3. Нацисти не отримали абсолютної більшості на жодних виборах до березня 1933 року (коли Гітлер уже був канцлером і використовував державний апарат для тиску на виборців). У листопаді 1932 року їхня підтримка навіть знизилася порівняно з липнем.
4. Економічна криза сприяла радикалізації виборців, які відвернулися від поміркованих партій на користь радикальних — як правих (нацисти), так і лівих (комуністи). Центристські та ліберальні партії втрачали позиції, що зробило неможливим стабільне демократичне правління.

Робота в парах

Завдання 3. Хронологічний аналіз встановлення нацистської диктатури.

Джерело: Хронологічна таблиця ключових подій 1933-1934 років.

Дата	Подія
30 січня 1933	Адольф Гітлер призначений рейхсканцлером Німеччини
27 лютого 1933	Пожежа в будівлі Рейхстагу
28 лютого 1933	Прийняття “Декрету про захист народу і держави”, що обмежував громадянські свободи
5 березня 1933	Вибори до Рейхстагу, на яких НСДАП отримала 43,9% голосів
23 березня 1933	Прийняття “Закону про надзвичайні повноваження”, що давав Гітлеру диктаторські повноваження
1 квітня 1933	Початок бойкоту єврейських підприємств
7 квітня 1933	Закон про відновлення професійного чиновництва (звільнення євреїв та політичних опонентів з державної служби)
2 травня 1933	Розпуск профспілок та конфіскація їхнього майна
10 травня 1933	Публічне спалення книг, що суперечили нацистській ідеології
14 липня 1933	Закон про заборону створення нових партій (НСДАП стає єдиною легальною партією)
30 червня 1934	“Ніч довгих ножів” — ліквідація керівництва СА та інших опонентів всередині нацистського руху
2 серпня 1934	Смерть президента Гінденбурга; Гітлер об’єднує посади президента і канцлера, стає “фюрером”

Завдання:

1. Працюючи в парах, визначте етапи встановлення нацистської диктатури. Виділіть 3-4 ключові етапи і дайте їм назви.
2. Які методи використовували нацисти для усунення політичної опозиції?
3. Яким чином нацисти використовували правові механізми для руйнування демократії?
4. Що стало “точкою неповернення” у процесі перетворення Німеччини на тоталітарну державу?

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває вміння аналізувати історичні процеси, виділяти їхні етапи та визначати поворотні моменти. Важливо, щоб учні/учениці зрозуміли поступовість процесу становлення диктатури та роль як відкритого насильства, так і формально “законних” методів.

Відповідь:

1. Етапи встановлення нацистської диктатури:
   • Початковий етап (січень-березень 1933) — прихід до влади, пожежа Рейхстагу, обмеження громадянських свобод
   • Ліквідація опозиції (березень-липень 1933) — отримання надзвичайних повноважень, заборона партій і профспілок
   • Переслідування “внутрішніх ворогів” (квітень 1933 – червень 1934) — антиєврейські закони, спалення книг, “ніч довгих ножів”
   • Завершення формування диктатури (серпень 1934) — об’єднання посад президента і канцлера, Гітлер стає одноосібним правителем
2. Методи усунення опозиції: арешти політичних опонентів після пожежі Рейхстагу; заборона комуністичної та соціал-демократичної партій; розпуск профспілок; заборона створення нових партій; використання СА і СС для залякування; створення концентраційних таборів для політичних в’язнів.
3. Використання правових механізмів: прийняття “Декрету про захист народу і держави” з використанням надзвичайних повноважень президента; проведення виборів, хоч і в умовах тиску; отримання двох третин голосів у Рейхстазі для прийняття “Закону про надзвичайні повноваження”; формальне дотримання Веймарської конституції при фактичному її скасуванні.
4. “Точкою неповернення” можна вважати прийняття “Закону про надзвичайні повноваження” 23 березня 1933 року, який дозволив Гітлеру видавати закони без схвалення Рейхстагу, або заборону всіх партій, крім НСДАП, 14 липня 1933 року.

Групова робота

Завдання 4. Аналіз нацистської пропаганди.

Клас обʼєднується у 4 групи. Кожна група отримує для аналізу один з аспектів нацистської пропаганди:

1. Культ фюрера (особа Гітлера як символ нації)
2. Расова теорія та антисемітизм
3. Мілітаризм та ідея “життєвого простору”
4. Образ “нової Німеччини” (економічний підйом, соціальні програми)

Джерела: Плакати, фрагменти фільмів, уривки з промов, фотографії масових заходів.

Завдання для кожної групи:

1. Проаналізуйте символи та образи, що використовувалися в пропаганді.
2. Визначте, на які емоції та цінності була спрямована пропаганда.
3. Поясніть, як цей аспект пропаганди допомагав зміцнювати нацистський режим.
4. Підготуйте коротку (3-4 хв.) презентацію результатів вашого аналізу для класу.

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває медіаграмотність та вміння критично аналізувати пропагандистські матеріали. Важливо, щоб учні/учениці зрозуміли, як візуальні образи, символи та емоційна риторика використовувалися для маніпуляції суспільною свідомістю.

Відповідь:

Група 1: Культ фюрера

• Символи та образи: Гітлер як месія, рятівник нації; візуальні паралелі з релігійною іконографією; зображення Гітлера з дітьми, з натовпом прихильників.
• Емоції та цінності: відданість, віра, єдність, патріотизм, довіра до сильного лідера.
• Роль у зміцненні режиму: персоніфікація режиму, перенесення лояльності з держави та закону на особу вождя, обґрунтування одноосібної влади, створення ілюзії особистого зв’язку між лідером і народом.

Група 2: Расова теорія та антисемітизм

• Символи та образи: карикатури на євреїв; порівняння рас (арійці як ідеал і “нижчі раси”); псевдонаукові діаграми та вимірювання.
• Емоції та цінності: страх, відраза, гордість за “расову приналежність”, відчуття переваги.
• Роль у зміцненні режиму: створення образу внутрішнього ворога, перенаправлення невдоволення; обґрунтування дискримінаційних законів; формування відчуття “обраності” німецького народу.

Група 3: Мілітаризм та “життєвий простір”

• Символи та образи: героїчні солдати; історичні битви; карти німецької експансії; романтизовані зображення східних територій.
• Емоції та цінності: героїзм, самопожертва, патріотизм, історична місія, справедливе відшкодування.
• Роль у зміцненні режиму: обґрунтування переозброєння та агресивної зовнішньої політики; підготовка населення до війни; створення відчуття історичної місії; консолідація суспільства перед зовнішніми загрозами.

Група 4: Образ “нової Німеччини”

• Символи та образи: будівництво автобанів; щасливі робітники; сім’ї зі “здоровими арійськими” дітьми; масові спортивні заходи.
• Емоції та цінності: гордість, оптимізм, відчуття соціальної захищеності, віра в економічне відродження.

Завдання 5. Дискусія “Фактори успіху нацистів: випадковість чи закономірність?”

Клас обʼєднується у дві групи, які готують аргументи для дискусії.

Питання для дискусії: Чи було встановлення нацистської диктатури в Німеччині результатом унікальних історичних обставин і випадковостей, чи закономірним наслідком проблем Веймарської республіки та європейського суспільства міжвоєнного періоду?

Перша група готує аргументи на користь “теорії випадковості”: особлива роль Гітлера як харизматичного лідера; рішення президента Гінденбурга призначити Гітлера канцлером; пожежа Рейхстагу як привід для репресій; специфічний німецький історичний шлях.

Друга група готує аргументи на користь “теорії закономірності”: тяжкі умови Версальського договору; економічна криза; слабкість демократичних інституцій; загальноєвропейський тренд до авторитаризму; широка соціальна база нацизму.

Завдання:

1. Кожна група має підготувати 3-4 аргументи та історичні факти на підтримку своєї позиції.
2. Під час дискусії представники груп почергово висловлюють свої аргументи та відповідають на аргументи опонентів.
3. Після основної дискусії кожен учень/учениця формулює власну позицію, яка може поєднувати елементи обох підходів.

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває вміння формулювати та обґрунтовувати історичні оцінки, будувати аргументацію на основі фактів, вести конструктивну дискусію. Важливо, щоб учні/учениці зрозуміли складність історичних процесів, які не зводяться до простих схем.

Завдання 6. Робота з поняттями тоталітаризму.

Джерело: Схема “Ознаки тоталітарної держави” (за працями Х. Арендт, К. Фрідріха та З. Бжезінського).

1. Єдина офіційна ідеологія
2. Однопартійна система з харизматичним лідером
3. Система терору (через таємну поліцію)
4. Монополія на засоби масової інформації
5. Монополія на збройні сили
6. Централізований контроль економіки

Завдання:

1. Знайдіть приклади прояву кожної з цих ознак у нацистській Німеччині 1933-1939 років.
2. Які з цих ознак з’явилися відразу після приходу нацистів до влади, а які формувалися поступово?
3. Порівняйте прояви тоталітаризму в нацистській Німеччині та сталінському СРСР. Які спільні риси та відмінності ви можете відзначити?
4. Чому тоталітарні режими виникли в Європі саме в міжвоєнний період?

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває вміння аналізувати історичні явища на концептуальному рівні, застосовувати теоретичні поняття до конкретних історичних ситуацій, проводити порівняльний аналіз. Важливо, щоб учні/учениці зрозуміли системний характер тоталітаризму та історичний контекст його виникнення.

Відповідь:

1. Приклади проявів тоталітаризму в нацистській Німеччині:
   • Єдина ідеологія: націонал-соціалізм як офіційна ідеологія, закріплена в усіх сферах життя
   • Однопартійна система: заборона всіх партій, крім НСДАП (липень 1933); культ Гітлера як фюрера
   • Система терору: створення концтаборів, гестапо, переслідування опозиції
   • Монополія на ЗМІ: міністерство пропаганди Геббельса, цензура, контроль над пресою, радіо, кіно
   • Монополія на збройні сили: створення вермахту, присяга на вірність особисто Гітлеру
   • Контроль економіки: чотирирічний план, державні програми будівництва, регулювання виробництва
2. Послідовність встановлення: спочатку з’явилися однопартійна система та ідеологічний контроль, потім система терору та контроль над ЗМІ, пізніше — повний контроль над економікою та збройними силами.
3. Спільні риси нацистського та сталінського режимів: масові репресії, культ особи, ідеологічний контроль, однопартійність, планова економіка. Відмінності: нацизм базувався на расовій теорії, а сталінізм — на класовій; нацизм зберігав приватну власність при державному контролі, а в СРСР була повна націоналізація.
4. Причини виникнення тоталітаризму в міжвоєнний період: криза ліберальної демократії після Першої світової війни; економічні проблеми (гіперінфляція, Велика депресія); розчарування в традиційних цінностях; поява масового суспільства, яким легше маніпулювати; розвиток технологій контролю та пропаганди.

---

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні етапи встановлення нацистського режиму в Німеччині
Я розумію причини кризи Веймарської республіки та приходу нацистів до влади
Я можу проаналізувати основні елементи нацистської ідеології та пропаганди
Я усвідомлюю механізми перетворення демократичної держави на тоталітарну
Я вмію розпізнавати маніпулятивні стратегії тоталітарної пропаганди

Урок 19: Веймарська республіка, прихід нацистів до влади та формування тоталітарної системи

Робочий аркуш учнів і учениць

---

Запитання: 

Як ви вважаєте, чи могла розвинена європейська країна з багатими демократичними традиціями, батьківщина видатних філософів, письменників і композиторів, добровільно відмовитися від демократії та прийняти тоталітарну ідеологію? Які умови могли б цьому сприяти?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання: 

Розгляньте два плакати німецьких політичних партій початку 1930-х років: один від НСДАП (нацистської партії) та один від соціал-демократів. Проаналізуйте, до яких емоцій апелює кожен плакат, які обіцянки дає виборцям, які страхи та надії використовує. Поміркуйте, чому в умовах економічної кризи нацистська пропаганда виявилася ефективнішою.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Завдання 1. Аналіз історичного джерела.

Джерело: Уривок із програми НСДАП (“25 пунктів”), оприлюдненої 24 лютого 1920 року.

“1. Ми вимагаємо об’єднання всіх німців у Велику Німеччину на основі права народів на самовизначення. 2. Ми вимагаємо рівноправності німецького народу з іншими націями та скасування Версальського і Сен-Жерменського мирних договорів. 4. Громадянином держави може бути тільки той, хто належить до німецького народу. Належати до німецького народу може тільки той, хто має німецьку кров, незалежно від віросповідання. Жоден єврей не може належати до німецького народу. 7. Ми вимагаємо, щоб держава взяла на себе обов’язок забезпечити громадян роботою та можливістю існування… 22. Ми вимагаємо скасування наймансько​​го війська та створення народної армії…”

1. Які основні ідеї нацистської ідеології відображені в цій програмі?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. На які суспільні проблеми та настрої розраховували нацисти, пропонуючи такі пункти?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Які верстви населення могли підтримати ці вимоги і чому?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Чи є в цій програмі пункти, які могли б привернути увагу широких мас, не зацікавлених у радикальній ідеології?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2. Аналіз статистичних даних.

Джерело: Таблиця результатів виборів до Рейхстагу 1928-1933 років.

Партія	Травень 1928 (%)	Вересень 1930 (%)	Липень 1932 (%)	Листопад 1932 (%)	Березень 1933 (%)
НСДАП (нацисти)	2,6	18,3	37,3	33,1	43,9
СДПН (соціал-демократи)	29,8	24,5	21,6	20,4	18,3
КПН (комуністи)	10,6	13,1	14,3	16,9	12,3
Центр (католики)	12,1	11,8	12,5	11,9	11,2
НННП (націоналісти)	14,2	7,0	5,9	8,9	8,0
НДП (ліберали)	4,9	3,8	1,2	1,9	0,9
Інші	25,8	21,5	7,2	6,9	5,4

1. Простежте динаміку підтримки НСДАП на виборах 1928-1933 років. Коли відбувся найзначніший ріст?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Які демократичні партії втрачали підтримку, і як це вплинуло на стабільність Веймарської республіки?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Чи отримали нацисти абсолютну більшість на будь-яких виборах до призначення Гітлера канцлером (січень 1933)?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Які висновки можна зробити про вплив економічної кризи (яка почалася в 1929 році) на політичні уподобання німців?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 3. Хронологічний аналіз встановлення нацистської диктатури.

Розгляньте хронологічну таблицю ключових подій 1933-1934 років.

Дата	Подія
30 січня 1933	Адольф Гітлер призначений рейхсканцлером Німеччини
27 лютого 1933	Пожежа в будівлі Рейхстагу
28 лютого 1933	Прийняття “Декрету про захист народу і держави”, що обмежував громадянські свободи
5 березня 1933	Вибори до Рейхстагу, на яких НСДАП отримала 43,9% голосів
23 березня 1933	Прийняття “Закону про надзвичайні повноваження”, що давав Гітлеру диктаторські повноваження
1 квітня 1933	Початок бойкоту єврейських підприємств
7 квітня 1933	Закон про відновлення професійного чиновництва (звільнення євреїв та політичних опонентів з державної служби)
2 травня 1933	Розпуск профспілок та конфіскація їхнього майна
10 травня 1933	Публічне спалення книг, що суперечили нацистській ідеології
14 липня 1933	Закон про заборону створення нових партій (НСДАП стає єдиною легальною партією)
30 червня 1934	“Ніч довгих ножів” — ліквідація керівництва СА та інших опонентів всередині нацистського руху
2 серпня 1934	Смерть президента Гінденбурга; Гітлер об’єднує посади президента і канцлера, стає “фюрером”

1. Визначте 3-4 ключові етапи встановлення нацистської диктатури і дайте їм назви.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Які методи використовували нацисти для усунення політичної опозиції?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Яким чином нацисти використовували правові механізми для руйнування демократії?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Що стало “точкою неповернення” у процесі перетворення Німеччини на тоталітарну державу?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 4. Аналіз нацистської пропаганди.

Розгляньте запропоновані матеріали нацистської пропаганди і проаналізуйте один із її аспектів (за вказівкою вчителя):

1. Культ фюрера (особа Гітлера як символ нації)
2. Расова теорія та антисемітизм
3. Мілітаризм та ідея “життєвого простору”
4. Образ “нової Німеччини” (економічний підйом, соціальні програми)

1. Які символи та образи використовувалися в пропаганді?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. На які емоції та цінності була спрямована пропаганда?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Як цей аспект пропаганди допомагав зміцнювати нацистський режим?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 5. Дискусія “Фактори успіху нацистів: випадковість чи закономірність?”

Підготуйте аргументи для участі в дискусії на одну з тем (за вказівкою вчителя):

Тема 1: Встановлення нацистської диктатури в Німеччині було результатом унікальних історичних обставин і випадковостей (роль Гітлера як харизматичного лідера, рішення президента Гінденбурга, пожежа Рейхстагу як привід для репресій).

Тема 2: Встановлення нацистської диктатури було закономірним наслідком проблем Веймарської республіки та європейського суспільства міжвоєнного періоду (умови Версальського договору, економічна криза, слабкість демократичних інституцій).

Аргумент 1:

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Аргумент 2:

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Аргумент 3:

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Власна позиція:

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 6. Ознаки тоталітарної держави в нацистській Німеччині.

Заповніть таблицю, знайшовши приклади прояву кожної з ознак тоталітаризму в нацистській Німеччині 1933-1939 років.

Ознака тоталітаризму	Прояви в нацистській Німеччині	Коли сформувалася (відразу чи поступово)
Єдина офіційна ідеологія
Однопартійна система з харизматичним лідером
Система терору (через таємну поліцію)
Монополія на засоби масової інформації
Монополія на збройні сили
Централізований контроль економіки

---

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні етапи встановлення нацистського режиму в Німеччині
Я розумію причини кризи Веймарської республіки та приходу нацистів до влади
Я можу проаналізувати основні елементи нацистської ідеології та пропаганди
Я усвідомлюю механізми перетворення демократичної держави на тоталітарну
Я вмію розпізнавати маніпулятивні стратегії тоталітарної пропаганди