Особливості демократичних систем міжвоєнного періоду: економічні, політичні та соціальні аспекти

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Тема «Демократичні режими: США, Велика Британія, Франція»

Урок 20: Особливості демократичних систем міжвоєнного періоду: економічні, політичні та соціальні аспекти

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

Критично оцінює тоталітарні режими та їхні ідеології, порівнює їх із демократичними режимами [12 ГІО 6.1.2-2]
Пояснює взаємодію політичних, економічних та національних чинників у формуванні держав [12 ГІО 4.3.1-2]
Оцінює взаємовпливи історичних явищ і процесів, висловлює думку щодо ролі історичних осіб [12 ГІО 1.2.1-1]
Характеризує геополітичне становище держав у минулому і тепер [12 ГІО 2.1.1-2]
Оцінює ідеології та діяльність політичних партій, суспільних рухів, організацій та їх роль у розвитку демократичного суспільства [12 ГІО 6.1.2-2]
Усвідомлює цінність демократії та небезпеку авторитаризму на прикладі подій початку ХХ ст. [12 ГІО 6.1.1-4]

На уроці учні/учениці:

Визначать ключові особливості демократичних систем міжвоєнного періоду та їх відмінності від авторитарних режимів
Проаналізують розвиток США від “проспериті” 1920-х до кризи Великої депресії та втілення “Нового курсу” Рузвельта
Дослідять особливості британської парламентської демократії та її адаптацію до викликів міжвоєнного періоду
Розглянуть розвиток Франції часів Третьої республіки, причини політичної нестабільності та досвід Народного фронту
Оцінять здатність демократичних режимів протистояти викликам економічної кризи 1930-х років
Сформують розуміння цінності демократичних інститутів та їх роль у забезпеченні стабільного розвитку суспільства

Ключова компетентність уроку

Громадянська компетентність — учні/учениці розвиватимуть розуміння принципів демократії, механізмів політичної участі громадян, взаємодії влади і суспільства в демократичних системах.

Ключові терміни, особи та концепції

Представницька демократія — форма державного устрою, за якої народ здійснює владу через обраних представників у законодавчих органах, які приймають рішення від імені виборців.
Парламентаризм — система державного управління, за якої уряд формується парламентом і відповідальний перед ним; характерна для Великої Британії та Франції міжвоєнного періоду.
Вестмінстерська система — модель парламентської демократії, що склалася у Великій Британії, характеризується двопалатним парламентом, формуванням уряду партією більшості та сильною партійною дисципліною.
“Проспериті” — період економічного процвітання у США в 1920-х роках, що характеризувався зростанням виробництва, споживання, фондового ринку та культурними змінами.
“Велика депресія” — світова економічна криза 1929-1939 років, що почалася з краху фондового ринку в США і поширилася на всю світову економіку, спричинивши масове безробіття та бідність.
“Новий курс” — програма соціально-економічних реформ, запроваджена президентом США Франкліном Рузвельтом у 1933-1939 роках для подолання наслідків Великої депресії.
Кейнсіанство — економічна теорія, розроблена британським економістом Джоном Мейнардом Кейнсом, що пропонувала активне втручання держави в економіку для стимулювання попиту і подолання кризи.
Третя республіка — політичний режим Франції в 1870-1940 роках, що ґрунтувався на республіканських принципах, але характеризувався політичною нестабільністю та частою зміною урядів.
Народний фронт — коаліція лівих сил (соціалістів, комуністів, радикалів) у Франції 1936-1938 років під керівництвом Леона Блюма, яка провела низку соціальних реформ.
Лейбористська партія — британська політична партія, що представляла інтереси робітничого класу; у 1924 та 1929-1931 роках формувала уряд на чолі з Рамзеєм Макдональдом.
Білль про права Вагнера (1935) — закон США, що гарантував право робітників на створення профспілок та колективні переговори; важливий елемент “Нового курсу” Рузвельта.
Закон про соціальне забезпечення (1935) — закон США, що заснував систему пенсійного забезпечення та допомоги безробітним; наріжний камінь американської системи соціального захисту.
Закон про 40-годинний робочий тиждень (1936) — закон, прийнятий урядом Народного фронту у Франції, що значно покращив умови праці робітників.
Франклін Делано Рузвельт (1882-1945) — 32-й президент США (1933-1945), ініціатор “Нового курсу”, лідер, який вивів країну з Великої депресії та під час Другої світової війни.
Леон Блюм (1872-1950) — французький політик-соціаліст, перший прем’єр-міністр Франції єврейського походження, лідер уряду Народного фронту у 1936-1937 роках.
Рамзей Макдональд (1866-1937) — британський політик, перший прем’єр-міністр від Лейбористської партії (1924, 1929-1935), який у період кризи очолив “національний уряд” із консерваторами.
Вінстон Черчилль (1874-1965) — британський політик, в міжвоєнний період обіймав різні міністерські посади, критик політики умиротворення нацистської Німеччини.
Британська Співдружність Націй (з 1931) — об’єднання Великої Британії та її колишніх домініонів (Канада, Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканський Союз), що змінило Британську імперію.
Вестмінстерський статут (1931) — документ, що надав повну законодавчу самостійність домініонам Британської імперії, перетворивши її на Співдружність Націй.
“Fireside chats” (“Бесіди біля каміна”) — радіозвернення президента Рузвельта до американського народу, інноваційний на той час спосіб прямої комунікації лідера з громадянами.

Як підготуватися до уроку?

Підготовка до уроку з теми “Демократичні режими: США, Велика Британія, Франція” потребує особливого підходу, адже вам доведеться показати, як демократичні держави відповідали на виклики міжвоєнного періоду, зокрема економічну кризу, на контрасті з авторитарними режимами, які вивчалися раніше.

Зберіть різноманітні джерела: конституційні акти та закони (Конституція США, британські парламентські акти, законодавство Третьої республіки у Франції), програми політичних партій, промови лідерів (Рузвельта, Макдональда, Блюма), газетні статті, статистичні дані про економічний розвиток та рівень життя, фотографії повсякденного життя різних верств населення.

Підготуйте порівняльні матеріали, які дозволять учням/ученицям побачити різницю між демократичними та авторитарними режимами: як вирішувалися подібні проблеми (наприклад, економічна криза) у різних політичних системах; у чому полягала специфіка політичної культури та комунікації з громадянами; як забезпечувалися або порушувалися права людини.

Особливу увагу приділіть візуальним матеріалам: фотографіям біржового краху 1929 року, картинам життя під час Великої депресії, плакатам “Нового курсу”, агітаційним матеріалам демократичних партій, карикатурам із тогочасних газет. Вони допоможуть учням/ученицям емоційно відчути атмосферу епохи та краще зрозуміти виклики, що стояли перед демократіями.

Продумайте інтерактивні методи навчання: рольові ігри (наприклад, дебати в парламенті чи президентські вибори), симуляції економічних процесів, групові проєкти, що дозволять учням/ученицям “приміряти” на себе різні ролі в демократичному суспільстві та зрозуміти механізми його функціонування.

Використовуйте міждисциплінарний підхід, поєднуючи знання з історії, економіки, соціології, політології. Наприклад, розгляньте економічні теорії, що лежали в основі “Нового курсу” Рузвельта; проаналізуйте соціальну структуру суспільства та її вплив на політичні процеси; дослідіть роль засобів масової інформації у формуванні громадської думки.

Створіть можливості для рефлексії та проведення паралелей із сучасністю: наскільки актуальні сьогодні ідеї “Нового курсу” чи Народного фронту? Які уроки з досвіду міжвоєнних демократій можуть бути корисними для сучасних демократичних держав? Як сьогодні демократії відповідають на виклики глобалізації, економічних криз, популізму?

Дизайн уроку

Провокація

Запитання:

Великий мислитель Аристотель вважав демократію однією з “неправильних” форм правління, що може призвести до охлократії (влади натовпу). Чому ж, тоді, у XX столітті саме демократія стала розглядатися як найбільш прогресивна форма держави? Чи завжди демократія є гарантією ефективного управління та прав людини?

Завдання:

Перед вами дві політичні карикатури 1930-х років. На одній зображено американського президента Рузвельта, який пропонує свій “Новий курс” для подолання кризи, на іншій — європейського диктатора (Гітлера чи Муссоліні), який також обіцяє своєму народу вихід із кризи. Проаналізуйте, які методи вирішення проблем пропонує кожен лідер. Чому громадяни різних країн обирали так відмінні шляхи розвитку в часи кризи?

Джерело

Джерело: https://fr.wikipedia.org/wiki/Fichier:Propaganda_poster_%28Benito_Mussolini%29.jpg

Підпис: Рузвельт використовував раніше нечувані рівні урядової влади у своїй спробі виштовхнути країну з Великої депресії, як художник Джозеф Перріш зображує тут у цьому мультфільмі Chicago Tribune 1937 року. Хоча лів і відчували, що він не зробив достатньо, праві вважали, що його використання влади лякаюче близьке до фашизму та соціалізму.

Методичний коментар:

Це завдання допомагає учням/ученицям зрозуміти різницю між демократичними та авторитарними методами подолання кризи. Важливо підкреслити, що в демократичних країнах, попри всі труднощі, зберігалися базові свободи, конкуренція ідей та можливість зміни влади мирним шляхом.

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз промови (розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності).

Джерело: Уривок із першої інавгураційної промови Франкліна Д. Рузвельта, 4 березня 1933 року.

“Дозвольте мені висловити моє тверде переконання, що єдине, чого ми маємо боятися, – це самого страху, безіменного, нерозумного, невиправданого жаху, який паралізує необхідні зусилля для перетворення відступу на наступ. У кожен темний час нашої національної історії щире керівництво зустрічало розуміння і підтримку народу, що є необхідною умовою перемоги. Я переконаний, що ви знову надасте підтримку керівництву в ці критичні дні.

Якщо я правильно розумію настрої нашого народу, ми визнаємо необхідність дій і дій зараз. Наше найбільше першочергове завдання – повернути людей до роботи. Це не неможливо зробити, якщо ми підійдемо до завдання розумно і мужньо. Це можна досягти частково прямим вербуванням самим урядом, діючи так, як ми діяли б у військовій надзвичайній ситуації, проте одночасно проводячи ці проєкти через роботу, яка терміново потрібна для стимулювання і реорганізації використання наших природних ресурсів.”

Завдання:

Визначте основну ідею промови. До яких почуттів апелює Рузвельт?
Які конкретні заходи для виходу з кризи пропонує президент?
Чим підхід до кризи, запропонований Рузвельтом, відрізняється від методів авторитарних лідерів того часу?
Яке значення мали прямі звернення президента до народу для зміцнення демократії?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває критичне мислення та вміння аналізувати політичну риторику. Учні/учениці мають звернути увагу на відмінності між демократичним та авторитарним дискурсом: Рузвельт апелює до розуму та співпраці, а не до сліпої віри, визнає проблеми, а не приховує їх, і пропонує конкретні економічні рішення, а не ідеологічні гасла.

Відповідь:

Основна ідея промови – необхідність подолати страх і паніку, діяти рішуче, але осмислено для виходу з кризи. Рузвельт апелює до патріотизму, взаємодопомоги, відповідальності, розуму та історичної пам’яті народу.
Президент пропонує: державні програми створення робочих місць (“пряме вербування урядом”); проєкти з використання та збереження природних ресурсів; організацію урядом необхідних невідкладних робіт (аналогічно мобілізації під час війни).
Підхід Рузвельта відрізняється від авторитарних лідерів:
- Визнає проблеми, а не маскує їх ідеологічною риторикою
- Покладається на підтримку народу, а не на сліпу віру в лідера
- Пропонує конкретні економічні заходи, а не міфічні ворогів
- Говорить про спільну відповідальність уряду і народу
- Спирається на історичний досвід нації, а не на розрив з минулим
Прямі звернення (ця промова, а пізніше “бесіди біля каміна”) мали велике значення:
- Створювали відчуття єдності та спільної мети
- Підвищували довіру до влади завдяки прозорості
- Робили політику доступною для широких мас
- Зміцнювали демократичні цінності через залучення громадян
- Допомагали боротися з чутками і дезінформацією

Завдання 2. Аналіз статистичних даних: “Справжня ціна кризи і відновлення”.

Джерело: Таблиця економічних показників США в 1929-1939 роках.

Рік	ВВП (млрд дол.)	Безробіття (%)	Індекс промислового виробництва (1929=100)	Індекс цін (1929=100)
1929	103,6	3,2	100	100
1930	91,2	8,7	81	97
1931	76,5	15,9	68	88
1932	58,7	23,6	53	78
1933	56,4	24,9	64	76
1934	66,0	21,7	67	80
1935	73,3	20,1	79	82
1936	83,8	16,9	93	82
1937	91,9	14,3	102	86
1938	86,1	19,0	79	84
1939	92,2	17,2	99	83

Завдання:

Проаналізуйте динаміку економічного розвитку США у 1929-1939 роках. Визначте періоди найглибшої кризи та відновлення.
Коли почав діяти “Новий курс” Рузвельта? Як це вплинуло на економічні показники?
Чи досягла економіка США докризового рівня до кінця 1930-х років? Про що це свідчить?
Порівняйте рівень безробіття на піку кризи в США та в інших країнах (наприклад, в Німеччині рівень безробіття у 1932 році становив близько 30%). Які висновки можна зробити про стійкість різних економічних систем до кризи?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває вміння аналізувати статистичні дані та виявляти причинно-наслідкові зв’язки між політичними рішеннями та економічними процесами. Важливо звернути увагу учнів/учениць на те, що демократичні країни, хоч і переживали глибоку кризу, змогли знайти шляхи виходу з неї без відмови від демократичних принципів.

Відповідь:

Динаміка економічного розвитку:
- Період найглибшої кризи: 1932-1933 роки (падіння ВВП на 45% порівняно з 1929, безробіття близько 25%, індекс промисловості знизився до 53-64%)
- Період відновлення: 1934-1937 роки (зростання ВВП, зниження безробіття, відновлення виробництва)
- Рецесія: 1938 рік (скорочення ВВП, зростання безробіття)
- Нове відновлення: 1939 рік
“Новий курс” Рузвельта почав діяти з 1933 року після його інавгурації. Вплив на економіку:
- Зупинка падіння показників вже у 1933 році
- Стабільне економічне зростання у 1934-1937 роках
- Зниження рівня безробіття з 24,9% у 1933 до 14,3% у 1937
- Відновлення промислового виробництва до докризового рівня у 1937 році
До кінця 1930-х економіка США не досягла повністю докризового рівня:
- ВВП у 1939 році (92,2 млрд дол.) був нижчим за 1929 (103,6 млрд дол.)
- Безробіття залишалося високим (17,2% у 1939 проти 3,2% у 1929)
- Індекс цін не відновився до рівня 1929 року Це свідчить про глибину кризи та складність повного відновлення економіки навіть при активному державному втручанні.
Порівняння рівня безробіття в США (23,6% у 1932) і Німеччині (близько 30%):
- Криза вразила всі країни, незалежно від політичної системи
- Ринкові економіки демократичних країн виявилися дещо стійкішими
- США зуміли знизити безробіття демократичними методами, не вдаючись до мілітаризації
- Німеччина використала кризу як виправдання для встановлення тоталітарного режиму

Робота в парах

Завдання 3. “Портрет демократії” — порівняльний аналіз політичних систем.

Інструкція: Працюючи в парах, проаналізуйте особливості демократичних систем США, Великої Британії та Франції в міжвоєнний період. Заповніть порівняльну таблицю і зробіть висновки.

Джерела: Короткі інформаційні картки про політичні системи трьох країн.

Картка “США”: Президентська республіка з чітким поділом влади. Президент обирається на 4 роки, має широкі повноваження як глава держави і глава уряду. Конгрес (двопалатний парламент) обирається окремо і часто може контролюватися опозиційною партією. Чіткий федеративний устрій з розмежуванням повноважень центру і штатів. Двопартійна система (республіканці та демократи).

Картка “Велика Британія”: Конституційна монархія з парламентською системою. Монарх — формальний глава держави з церемоніальними функціями. Реальна влада у прем’єр-міністра, який є лідером партії більшості в Палаті громад. Уряд формується парламентською більшістю і відповідальний перед парламентом. Відсутність писаної конституції, роль традицій та прецедентів. Колоніальна імперія, що трансформується у Співдружність.

Картка “Франція”: Парламентська республіка з сильною законодавчою і слабкою виконавчою владою. Президент виконує переважно представницькі функції. Багатопартійна система, що призводить до частої зміни коаліційних урядів (більше 30 урядів за 20 років). Політична поляризація між правими та лівими силами. Централізований унітарний устрій із сильними позиціями держави.

Таблиця для заповнення:

Критерій	США	Велика Британія	Франція
Форма правління
Поділ влади
Виборча система
Партійна система
Стабільність уряду
Переваги системи
Недоліки системи

Завдання:

Заповніть таблицю, використовуючи надані джерела та власні знання.
Яка з цих демократичних систем, на вашу думку, була найбільш ефективною у міжвоєнний період? Чому?
Які спільні риси об’єднували ці демократичні системи, що відрізняло їх від авторитарних режимів того часу?
Які демократичні інститути та механізми дозволили цим країнам пережити кризу 1930-х років без встановлення диктатури?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває вміння порівнювати різні моделі демократії та розуміти їхні сильні й слабкі сторони. Важливо підкреслити, що не існує “ідеальної” демократичної системи, і різні країни розвивають власні моделі з урахуванням історичних, культурних та соціальних особливостей.

Відповідь:

Критерій	США	Велика Британія	Франція
Форма правління	Президентська республіка	Конституційна монархія з парламентською системою	Парламентська республіка
Поділ влади	Жорсткий поділ, система стримувань і противаг	Відносний поділ, фактичне домінування парламенту	Домінування законодавчої влади над виконавчою
Виборча система	Мажоритарна, непряме обрання президента через колегію виборщиків	Мажоритарна у одномандатних округах	Пропорційна система з елементами мажоритарної
Партійна система	Двопартійна (республіканці та демократи)	Двопартійна (консерватори та лейбористи) з появою третьої сили (ліберали)	Багатопартійна, фрагментована
Стабільність уряду	Висока (фіксований термін президента)	Висока (стабільні однопартійні уряди)	Низька (часта зміна коаліційних урядів)
Переваги системи	Стабільність виконавчої влади, чіткий поділ повноважень, федералізм як захист від надмірної централізації	Гнучкість, ефективність прийняття рішень, стабільність однопартійних урядів, сильні демократичні традиції	Представництво широкого спектру політичних сил, можливість швидких змін при зміні настроїв виборців
Недоліки системи	Можливість конфлікту між президентом і Конгресом, складність реформ	Надмірна концентрація влади у прем’єр-міністра, відсутність писаної конституції	Нестабільність урядів, складність проведення послідовної політики, політична поляризація

Найефективніша система міжвоєнного періоду: Аргументи на користь США: стабільність виконавчої влади дозволила реалізувати “Новий курс” Рузвельта; швидка реакція на кризу; поєднання сильного лідерства з демократичним контролем. Аргументи на користь Великої Британії: політична стабільність; поступові реформи; уникнення крайнощів; гнучкість у трансформації імперії в Співдружність. Аргументи на користь Франції: широке представництво різних політичних сил; соціальні реформи Народного фронту; попри нестабільність, збереження демократичних принципів.
Спільні риси демократичних систем:
- Політичний плюралізм і конкуренція
- Захист основних прав і свобод громадян
- Розподіл влади між різними інститутами
- Регулярні вибори з ротацією влади
- Верховенство права і незалежність судової влади
- Свобода преси і публічний контроль влади
- Можливість мирної зміни політичного курсу
Демократичні інститути та механізми, що допомогли пережити кризу:
- Легітимний шлях зміни влади через вибори
- Гнучка економічна політика з можливістю експериментів
- Збереження громадських і політичних свобод навіть у кризовий період
- Можливість публічної критики влади та обговорення альтернатив
- Розвинене громадянське суспільство, незалежні профспілки
- Правові механізми стримування авторитарних тенденцій
- Сильні демократичні традиції та політична культура

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я знаю особливості демократичних систем США, Великої Британії та Франції міжвоєнного періоду
Я розумію економічні та соціальні виклики, з якими стикалися демократичні держави у 1920-30-х роках
Я можу пояснити основні елементи “Нового курсу” Рузвельта та оцінити його значення
Я вмію аналізувати фактори стійкості та вразливості демократій у кризові періоди
Я усвідомлюю цінність демократичних інститутів та механізмів для стабільного розвитку суспільства

Завантажити матеріал (PDF)

Тема: Демократичні режими: США, Велика Британія, Франція

Урок 20: Особливості демократичних систем міжвоєнного періоду: економічні, політичні та соціальні аспекти

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Запитання:

Завдання:

Практика

Завдання 1. Аналіз промови.

Джерело: Уривок із першої інавгураційної промови Франкліна Д. Рузвельта, 4 березня 1933 року.

Визначте основну ідею промови. До яких почуттів апелює Рузвельт?

Які конкретні заходи для виходу з кризи пропонує президент?

Чим підхід до кризи, запропонований Рузвельтом, відрізняється від методів авторитарних лідерів того часу?

Яке значення мали прямі звернення президента до народу для зміцнення демократії?

Завдання 2. Аналіз статистичних даних: “Справжня ціна кризи і відновлення”.

Джерело: Таблиця економічних показників США в 1929-1939 роках.

Рік	ВВП (млрд дол.)	Безробіття (%)	Індекс промислового виробництва (1929=100)	Індекс цін (1929=100)
1929	103,6	3,2	100	100
1930	91,2	8,7	81	97
1931	76,5	15,9	68	88
1932	58,7	23,6	53	78
1933	56,4	24,9	64	76
1934	66,0	21,7	67	80
1935	73,3	20,1	79	82
1936	83,8	16,9	93	82
1937	91,9	14,3	102	86
1938	86,1	19,0	79	84
1939	92,2	17,2	99	83

Проаналізуйте динаміку економічного розвитку США у 1929-1939 роках. Визначте періоди найглибшої кризи та відновлення.

Коли почав діяти “Новий курс” Рузвельта? Як це вплинуло на економічні показники?

Чи досягла економіка США докризового рівня до кінця 1930-х років? Про що це свідчить?

Порівняйте рівень безробіття на піку кризи в США та в інших країнах (наприклад, в Німеччині рівень безробіття у 1932 році становив близько 30%). Які висновки можна зробити про стійкість різних економічних систем до кризи?

Завдання 3. “Портрет демократії” — порівняльний аналіз політичних систем.

Проаналізуйте особливості демократичних систем США, Великої Британії та Франції в міжвоєнний період. Заповніть порівняльну таблицю і зробіть висновки.

Критерій	США	Велика Британія	Франція
Форма правління
Поділ влади
Виборча система
Партійна система
Стабільність уряду
Переваги системи
Недоліки системи

Яка з цих демократичних систем, на вашу думку, була найбільш ефективною у міжвоєнний період? Чому?

Які спільні риси об’єднували ці демократичні системи, що відрізняло їх від авторитарних режимів того часу?

Завдання 4. “Лабораторія демократії” — кейс-стаді “Новий курс” Рузвельта.

Дослідіть один з аспектів “Нового курсу” Рузвельта (за вказівкою вчителя):

□ Фінансові реформи та регулювання економіки

□ Соціальні програми та підтримка населення

□ Трудові відносини та захист прав робітників

□ Комунікація з суспільством та демократичні інновації

Які основні реформи були проведені в цій сфері?

Яка була ефективність цих реформ для подолання кризи?

Як ці реформи вплинули на життя звичайних американців?

Чим підхід до вирішення подібних проблем у демократичних США відрізнявся від підходів в авторитарних режимах?

Завдання 5. “Парламентські дебати” — підготовка до рольової гри.

Підготуйте аргументи для участі в рольовій грі “Парламентські дебати в Палаті громад британського парламенту 1935 року”.

Ваша роль: ___________________________________________________________________

Питання для дебатів (виберіть одне):

□ Економічна політика: додаткові державні витрати чи скорочення бюджету для подолання кризи?

□ Соціальна політика: розширення системи соціального страхування чи акцент на благодійності?

□ Міжнародні відносини: як реагувати на посилення нацистської Німеччини — умиротворення чи протидія?

□ Колоніальна політика: збереження імперії чи поступова трансформація у Співдружність?

Аргумент 1:

Аргумент 2:

Аргумент 3:

Контраргументи на можливі заперечення опонентів:

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 6. “Історична альтернатива” — аналіз факторів стійкості демократії.

Проаналізуйте кризовий момент в одній з демократичних держав міжвоєнного періоду (за вказівкою вчителя):

□ США, 1933 рік: глибока економічна криза, заклики радикальних груп до встановлення диктатури.

□ Велика Британія, 1931 рік: економічна криза, розкол у лейбористському уряді, активізація фашистів.

□ Франція, 1934 рік: корупційний скандал, масові демонстрації право-екстремістських ліг, загроза перевороту.

Які фактори створювали загрозу для демократії в обраній країні?

Які рішення (політичні, економічні, соціальні) допомогли зберегти демократію?

Яку роль відіграли політичні лідери та громадянське суспільство у збереженні демократії?

Які уроки з цього досвіду можуть бути актуальними для сучасних демократичних держав?

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я знаю особливості демократичних систем США, Великої Британії та Франції міжвоєнного періоду
Я розумію економічні та соціальні виклики, з якими стикалися демократичні держави у 1920-30-х роках
Я можу пояснити основні елементи “Нового курсу” Рузвельта та оцінити його значення
Я вмію аналізувати фактори стійкості та вразливості демократій у кризові періоди
Я усвідомлюю цінність демократичних інститутів та механізмів для стабільного розвитку суспільства

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе