Демократичні режими: ліберальна, соціальна, консенсусна демократія

Урок 17. Демократичні режими: ліберальна, соціальна, консенсусна демократія

---

За Державним стандартом:

На уроці учні / учениці будуть:

Ключова компетентність уроку: інформаційно-комунікаційна компетентність — учні працюватимуть з актуальними даними міжнародного звіту V-Dem Democracy Report 2025, аналізуватимуть статистичну інформацію про стан демократії у світі, навчаться критично оцінювати інформацію з різних джерел та використовувати її для обґрунтування власних суджень.

---

1. Ліберальна демократія — модель демократичного режиму, що поєднує виборну владу з верховенством права, захистом громадянських свобод, незалежністю судової влади та системою стримувань і противаг.
2. Соціальна демократія (соціал-демократія) — модель демократії з акцентом на соціальній справедливості, державі загального добробуту, активній соціальній політиці та зменшенні економічної нерівності.
3. Консенсусна демократія — модель, що базується на максимальному залученні різних груп до ухвалення рішень через коаліційні уряди, пропорційне представництво та федералізм.
4. Мажоритарна (вестмінстерська) демократія — модель з концентрацією влади в руках більшості, однопартійними урядами та мажоритарною виборчою системою.
5. V-Dem (Varieties of Democracy) — міжнародний дослідницький проєкт з вимірювання демократії, що охоплює 179 країн та використовує понад 500 показників.
6. Індекс ліберальної демократії (LDI) — комплексний показник V-Dem, що вимірює як електоральні, так і ліберальні аспекти демократії за шкалою від 0 до 1.
7. Автократизація — процес послаблення демократичних інститутів та практик, перехід від демократії до авторитаризму.
8. Електоральна демократія — мінімальна модель демократії з вільними виборами, але без повного захисту ліберальних свобод.
9. Аренд Лейпгарт (нар. 1936) — нідерландсько-американський політолог, автор концепції консенсусної демократії.
10. Роберт Даль (1915–2014) — американський політолог, автор концепції «поліархії» як реально наявної демократії.
11. Скандинавська модель — приклад поєднання ліберальної та соціальної демократії у Швеції, Норвегії, Данії, Фінландії.
12. Третя хвиля автократизації — глобальний тренд послаблення демократії, що триває вже 25 років згідно з V-Dem.
13. Свобода слова — ключовий індикатор демократії, який найчастіше атакують автократизатори (погіршення у 44 країнах станом на 2024 рік).
14. Система стримувань і противаг — механізм взаємного контролю гілок влади, що є основою ліберальної демократії.
15. Горизонтальна підзвітність — взаємний контроль між інститутами влади (парламент, уряд, суди).
16. U-turn (розворот) — епізод трансформації режиму, коли автократизація безпосередньо змінюється демократизацією; 52% усіх автократизацій в історії закінчувалися U-turn.
17. Bell-turn — протилежний процес, коли демократизація швидко змінюється автократизацією («провалена демократизація»).

---

Цей урок присвячений аналізу різних моделей демократичних режимів у світлі найновіших даних V-Dem Democracy Report 2025, який засвідчує тривожні тенденції у глобальному розвитку демократії. Важливо показати учням, що демократія — це не монолітне явище, а різноманітність моделей і практик, кожна з яких має свої переваги та виклики.

Історичний контекст появи демократичних моделей:

Ліберальна демократія сформувалася на основі англійської та американської політичних традицій XVIII–XIX ст. Її теоретичними засадами стали ідеї Джона Локка про природні права, Монтеск’є про поділ влади та «Федералістських листів» Гамільтона, Медісона і Джея. Головний акцент на обмеженні державної влади заради захисту індивідуальних свобод.

Соціальна демократія виникла наприкінці XIX — на початку XX ст. як відповідь на соціальні наслідки індустріалізації. Її теоретиками були Едуард Бернштейн, Карл Каутський, а практиками — скандинавські соціал-демократи, які після Другої світової війни побудували державу загального добробуту. Головний акцент — на поєднанні політичної демократії з соціальною справедливістю.

Консенсусна демократія концептуалізована Арендом Лейпгартом у 1980–1990-х роках на основі досвіду таких країн, як: Нідерланди, Бельгія, Швейцарія. Ці країни, маючи глибокі внутрішні поділи (релігійні, мовні, етнічні), виробили механізми врядування на основі консенсусу, а не простої більшості.

Актуальність теми у світлі V-Dem Democracy Report 2025:

Звіт V-Dem 2025 «25 Years of Autocratization – Democracy Trumped?» фіксує тривожні тенденції:

• Рівень демократії для середньостатистичного жителя планети повернувся до показників 1985 року.
• У світі вперше з 2002 року більше автократій (91), ніж демократій (88).
• Ліберальних демократій залишилося лише 29 — найменше з 1990 року.
• 72% населення світу (5,8 млрд осіб) живе в автократіях — найбільше з 1978 року.
• Свобода слова погіршилася у 44 країнах, якість виборів — у 25 країнах.
• 45 країн перебувають у процесі автократизації, включаючи деякі усталені демократії.

Актуальна інформація про Україну:

Згідно з V-Dem, Україна класифікується як електоральна демократія, хоча умови воєнного стану ускладнюють оцінку. Країна зберігає базові демократичні інститути, свободу преси та політичний плюралізм, незважаючи на війну. Це унікальний випадок демократії в умовах повномасштабної війни.

Надія на U-turn — ключове відкриття V-Dem 2025:

Поруч із тривожними трендами, звіт V-Dem 2025 представляє концепцію U-turn як надію для демократії. U-turn — це епізод, коли автократизація зупиняється і країна повертається до демократизації. Ключові висновки:

• 52% усіх епізодів автократизації в історії закінчувалися U-turn (розворотом до демократії).
• 73% автократизацій за останні 30 років були зупинені та повернуті.
• 90% успішних U-turn призводять до відновлення або навіть покращення рівня демократії.
• 10 країн перебувають у процесі U-turn станом на 2024 рік: Бразилія, Польща, Мальдіви, Замбія, Еквадор, Лесото, Болівія, Таїланд, Беніну, Туніс.

Типи U-turn:

1. «Стійкість до зламу» (breakdown resilience) — автократизація зупинена ДО того, як демократія зламалася (Бразилія, Польща, Еквадор, Лесото).
2. «Відскок» (bounce-back resilience) — демократія зламалася на короткий час, але швидко відновилася (Болівія, Мальдіви, Замбія).

Фактори успішного U-turn:

• Збереження незалежності судової системи
• Активне та мобілізоване громадянське суспільство
• Відносно чесні вибори
• Об’єднана опозиція
• Міжнародний тиск та підтримка

Розуміння концепції U-turn є критично важливим для учнів, оскільки воно демонструє, що демократія — це не статичний стан, а динамічний процес, і що громадяни можуть активно впливати на політичний розвиток своєї країни.

Методичні рекомендації:

1. Використовуйте візуалізацію даних V-Dem для демонстрації глобальних трендів — графіки та карти доступні у звіті та на сайті v-dem.net.
2. Порівнюйте конкретні країни як приклади різних моделей: Данія, Швеція (соціальна + ліберальна), Швейцарія, Бельгія (консенсусна), США, Велика Британія (мажоритарна).
3. Зверніть увагу на Україну в контексті звіту — країна класифікується як електоральна автократія через умови воєнного стану, водночас зберігаючи демократичні прагнення.
4. Обговоріть з учнями, чому свобода слова є найбільш атакованим елементом демократії, та як це пов’язано з українським досвідом протидії російській дезінформації.
5. Використовуйте метод порівняльного аналізу для з’ясування переваг і недоліків кожної моделі.

Підготовка матеріалів:

• Витяги з V-Dem Democracy Report 2025 (українською мовою)
• Таблиці з класифікацією країн за типами режимів
• Статистичні дані про демократію в різних регіонах світу
• Приклади країн, що ілюструють різні моделі демократії

Додаткові матеріали для вчителя

Джерела для поглиблення:

1. V-Dem Democracy Report 2025 — повний текст доступний на v-dem.net
2. V-Dem Dataset — інтерактивні інструменти для аналізу демократії у будь-якій країні
3. Аренд Лейпгарт «Моделі демократії» — класична робота про консенсусну демократію
4. Freedom House «Freedom in the World» — альтернативний рейтинг демократії
5. Economist Intelligence Unit «Democracy Index» — ще один важливий індекс

Глосарій ключових показників V-Dem:

• LDI (Liberal Democracy Index) — індекс ліберальної демократії (0–1)
• EDI (Electoral Democracy Index) — індекс електоральної демократії
• LCI (Liberal Component Index) — ліберальний компонент (стримування і противаги)
• RoW (Regimes of the World) — класифікація режимів на 4 типи

---

Дизайн уроку

Статистичний шок: Демократія у 2025 році

Учитель / учителька представляє три ключові факти з V-Dem Democracy Report 2025:

• Факт 1: «Станом на 2024 рік у світі 91 автократія і лише 88 демократій. Це перший раз з 2002 року, коли автократій більше».
• Факт 2: «72% населення планети — майже 6 мільярдів людей — живе в автократіях. Це найбільше з 1978 року».
• Факт 3: «Ліберальних демократій у світі залишилося лише 29 — стільки ж, скільки було наприкінці Холодної війни у 1990 році».

Запитання для обговорення:

1. Чому, на вашу думку, демократія відступає, хоча більшість людей підтримує демократичні цінності?
2. Що відрізняє «ліберальну демократію» від просто «демократії»?
3. Чи можуть різні країни мати різні «версії» демократії? Наведіть приклади.

Методичний коментар:

Ця провокація використовує актуальні дані для емоційного залучення учнів та демонстрації практичної значущості теми. Важливо не створювати атмосферу песимізму, а спонукати до аналітичного мислення.

---

Індивідуальна робота

Завдання 1. Порівняльна таблиця моделей демократії.

Заповніть таблицю, використовуючи надану інформацію:

Критерій	Ліберальна демократія	Соціальна демократія	Консенсусна демократія
Головний акцент
Роль держави в економіці
Виборча система
Типовий уряд
Захист меншин
Приклади країн
Переваги
Недоліки

Методичний коментар:

Завдання структурує знання та допомагає учням бачити системні відмінності між моделями.

Очікувані відповіді:

Критерій	Ліберальна демократія	Соціальна демократія	Консенсусна демократія
Головний акцент	Індивідуальні права і свободи, обмеження влади	Соціальна справедливість, рівність можливостей	Представництво всіх груп, компромісні рішення
Роль держави в економіці	Мінімальне втручання, вільний ринок	Активна соціальна політика, перерозподіл	Помірна, з урахуванням інтересів різних груп
Виборча система	Часто мажоритарна	Пропорційна або змішана	Пропорційна
Типовий уряд	Однопартійний	Коаліційний, соціал-демократичні партії	Широка коаліція
Захист меншин	Через права і суди	Через соціальну політику	Через представництво у владі
Приклади країн	США, Велика Британія, Австралія	Швеція, Данія, Норвегія	Швейцарія, Бельгія, Нідерланди
Переваги	Швидкість ухвалення рішень, захист свобод	Низька нерівність, соціальна стабільність	Стабільність, врахування всіх інтересів
Недоліки	Може ігнорувати меншини	Високі податки, бюрократія	Повільність, складні переговори

Завдання 2. Аналіз даних V-Dem: Типи режимів у світі.

Проаналізуйте дані V-Dem Democracy Report 2025 про розподіл режимів у світі та дайте відповіді на запитання:

Таблиця: типи режимів за V-Dem, 2024

Тип режиму	Кількість країн	Частка населення світу
Закриті автократії	35	26%
Електоральні автократії	56	46%
Електоральні демократії	59	17%
Ліберальні демократії	29	12%

Приклади країн за типами:

• Ліберальні демократії: Данія, Швеція, Німеччина, Австралія, Японія, Естонія, Чехія
• Електоральні демократії: Польща, Бразилія, Молдова, Україна*, Грузія*, Болгарія
• Електоральні автократії: Угорщина, Туреччина, Росія, Індія, Сербія, Бангладеш
• Закриті автократії: Китай, КНДР, Білорусь, Афганістан, Сирія, М’янма

Примітка: класифікація України та Грузії ускладнена умовами війни / політичної кризи.

Запитання:

1. Чому «електоральні демократії» не вважаються повноцінними (ліберальними) демократіями?
2. Яка різниця між «електоральними автократіями» та «закритими автократіями»?
3. Чому в ліберальних демократіях проживає лише 12% населення світу, хоча їх 29?
4. Які висновки можна зробити про зв’язок між розміром країни та типом режиму?

Методичний коментар:

Завдання розвиває навички аналізу статистичних даних та формулювання висновків на їхній основі. Це безпосередньо пов’язане з ключовою компетентністю уроку.

Очікувані відповіді:

1. Електоральні демократії мають вільні вибори, але не забезпечують повного захисту громадянських свобод, верховенства права та незалежності судової влади — тобто відсутній «ліберальний» компонент.
2. В електоральних автократіях проводяться багатопартійні вибори, але вони не є вільними та чесними. У закритих автократіях немає навіть формальної багатопартійності чи конкурентних виборів.
3. Ліберальні демократії — це переважно невеликі за населенням країни (скандинавські країни, Чехія, Естонія тощо), тоді як найбільші за населенням країни (Китай, Індія, Росія) не є демократіями.
4. Великі країни частіше є автократіями, що може пояснюватися складністю управління, різноманітністю населення та геополітичними амбіціями.

Робота в парах

Завдання 3. Кейс-аналіз: загрози свободі слова. 

V-Dem констатує: свобода слова погіршилася у 44 країнах станом на 2024 рік (порівняно з 35 у 2023 році). Свобода слова — найчастіше атакований елемент демократії.

Пари отримують коротку інформацію про різні методи обмеження свободи слова:

Методи обмеження:

1. Цензура традиційних ЗМІ: контроль над телеканалами, закриття газет, переслідування журналістів.
2. Маніпуляції в інтернеті: боти, тролі, фейкові новини, блокування сайтів.
3. Правове переслідування: закони про «іноземних агентів», позови проти журналістів.
4. Економічний тиск: відмова в рекламі, скуповування медіа олігархами.

Завдання для пар:

1. Яким країнам / режимам притаманний кожен із методів?
2. Чому саме свобода слова є першою мішенню для автократизаторів?
3. Як ці методи проявляються в контексті російсько-української війни?
4. Запропонуйте три способи захисту свободи слова в демократичному суспільстві.

Методичний коментар:

Завдання пов’язує теоретичні знання з актуальними подіями та українським контекстом. Розвиває критичне мислення щодо медіа.

Завдання 4. Дебати: «Яка модель демократії найкраща для України?»

Пари готують аргументи для двох позицій:

Позиція А: «Україні потрібна ліберальна демократія за західним зразком».

Позиція Б: «Україні потрібна консенсусна демократія, що враховує регіональну різноманітність».

Кожна пара готує:

• 3 аргументи «за» свою позицію
• 2 контраргументи до протилежної позиції
• 1 компромісну пропозицію

Методичний коментар:

Дебати допомагають учням застосувати теоретичні знання до конкретного випадку України та розвивають навички аргументації.

Групова робота

Завдання 5. Кейс-стаді: моделі демократії в дії.

Клас об’єднується у 4 групи. Кожна група аналізує реальний приклад демократичної моделі:

Група 1: Скандинавська модель (Данія, Швеція)

Матеріал для аналізу:

• Індекс ліберальної демократії V-Dem: 0.85–0.90 (серед найвищих у світі).
• Поєднання ліберальної та соціальної демократії.
• Високі податки (до 50%) і розвинена соціальна держава.
• Висока довіра до інститутів (понад 70%).
• Низький рівень корупції.

Група 2: Швейцарська модель (консенсусна демократія)

Матеріал для аналізу:

• Федералізм з 26 кантонами.
• Колегіальний уряд із 7 міністрів від різних партій.
• Часті референдуми (пряма демократія).
• Чотири офіційні мови.
• Захист меншин через представництво.

Група 3: Американська модель (ліберальна демократія)

Матеріал для аналізу:

• V-Dem фіксує падіння LDI з 0.85 до 0.73 за 2017–2024 рр.
• Мажоритарна двопартійна система.
• Сильний поділ влади, але політична поляризація.
• V-Dem включив США до «списку спостереження» через ризики автократизації.

Група 4: Центральноєвропейська трансформація (Польща, Угорщина)

Матеріал для аналізу:

• Польща: демократизація після 2023 року, U-поворот від автократизації.
• Угорщина: класифікується як електоральна автократія з 2018 року.
• Обидві країни — члени ЄС.
• Різні траєкторії: демократизація vs. автократизація.

Питання для груп:

1. Які елементи демократичної моделі є найсильнішими?
2. Які виклики та загрози демократії існують?
3. Що Україна може запозичити з цього досвіду?
4. Що є унікальним і непереносимим в інший контекст?

Методичний коментар:

Кейс-стаді показує реальне функціонування різних моделей демократії та їхні переваги й недоліки.

Завдання 6. U-Turn: як зупинити автократизацію (ключове завдання уроку).

V-Dem Democracy Report 2025 виявив важливе явище: U-turn — це коли країна зупиняє процес автократизації і повертається до демократії. Згідно з дослідженням, 52% усіх епізодів автократизації в історії закінчувалися U-turn, а за останні 30 років цей показник сягнув 73%. Це дає надію, що автократизацію можна зупинити!

Що таке U-turn?

U-turn (розворот) — це епізод трансформації режиму, коли автократизація безпосередньо змінюється демократизацією. Тобто країна спочатку рухається до авторитаризму, але потім «розвертається» і відновлює демократичні інститути.

Типи U-turn:

• «Стійкість до зламу» — автократизація зупинена ДО того, як демократія зламалася (приклади: Бразилія, Польща, Еквадор).
• «Відскок» — демократія зламалася, але швидко відновилася (приклади: Болівія, Мальдіви, Замбія).

Ключова статистика V-Dem:

• 10 країн перебувають у процесі U-turn станом на 2024 рік.
• 90% усіх U-turn призводять до відновлення або навіть покращення рівня демократії.
• Найуспішніші U-turn за величиною покращення: Мальдіви (+0.248), Польща (+0.199), Таїланд (+0.184), Бразилія (+0.180).

Клас об’єднується у 5 груп. Кожна група аналізує реальний випадок U-turn:

Група 1: Польща — від автократизації до відновлення (2015–2024)

Хронологія:

• 2015: партія «Право і справедливість» (PiS) приходить до влади.
• 2015–2023: поступове підкопування судової системи, призначення лояльних на ключові посади, залякування опозиції та ЗМІ, використання Конституційного Суду для захисту міністрів.
• 2023: вибори приносять перемогу коаліції на чолі з Дональдом Туском.
• 2024: відновлено свободу ЗМІ, скасовано державний контроль над публічними медіа, але судова незалежність ще не повністю відновлена.

Результат: індекс ліберальної демократії зріс на +0.199 під час U-turn. Польща залишається значно нижче рівня 2015 року, але процес відновлення триває.

Питання для групи:

1. Що стало «точкою розвороту» в Польщі?
2. Які демократичні інститути найлегше / найважче відновити?
3. Чому вибори стали ключовим механізмом U-turn?
4. Які уроки може винести Україна?

Група 2: Бразилія — перемога над популізмом (2016–2024)

Хронологія:

• 2016: імпічмент президента Ділми Руссефф, початок нестабільності.
• 2018: обрання правого популіста Жаїра Болсонару президентом.
• 2019–2022: атаки на ЗМІ, судову владу та парламент, спроби підірвати виборчу систему, поширення дезінформації.
• 2022: опозиційний кандидат Лула да Сілва перемагає Болсонару на виборах.
• 2023: прихильники Болсонару штурмують урядові будівлі (аналог 6 січня у США), але переворот зазнає невдачі.
• 2024: демократія відновлюється, хоча не повністю до попереднього рівня.

Результат: індекс зріс на +0.180. Автократизацію зупинено ДО того, як демократія повністю зламалася.

Питання для групи:

1. Яку роль відіграла судова система у протистоянні Болсонару?
2. Як громадянське суспільство мобілізувалося для захисту демократії?
3. Чи міг «бразильський сценарій» 6 січня 2023 року закінчитися інакше?
4. Які паралелі можна провести з іншими країнами?

Група 3: Мальдіви — найуспішніший U-turn (2013–2024)

Хронологія:

• 2008: перші демократичні вибори після 30 років диктатури.
• 2013: обрання проавторитарного кандидата Абдулли Яміна.
• 2013–2018: переслідування опозиції, обмеження свободи слова, контроль над судами, ув’язнення критиків.
• 2018: на хвилі громадського невдоволення Ямін програє вибори опозиційному кандидату Ібрагіму Солігу.
• 2019: відносно вільні парламентські вибори, відновлення статусу електоральної демократії.
• 2023–2024: новий президент Муїззу (прокитайський), його партія отримує парламентську більшість.

Результат: найбільше покращення серед усіх U-turn (+0.248). Мальдіви залишаються електоральною демократією, хоча майбутнє невизначене.

Питання для групи:

1. Як маленька острівна держава змогла здійснити U-turn?
2. Яку роль відіграли вибори та мирна передача влади?
3. Чи загрожує новий уряд демократичним здобуткам?
4. Які фактори сприяли успіху U-turn на Мальдівах?

Група 4: Замбія — відновлення з автократії (2011–2024)

Хронологія:

• 2011–2012: початок автократизації.
• 2013: замбія стає електоральною автократією.
• 2015–2021: президент Едгар Лунгу поглиблює авторитарний контроль, переслідує опозицію.
• 2020: економічна криза підриває підтримку влади.
• 2021: опозиційний кандидат Хакаінде Хічілема перемагає на виборах завдяки мобілізації громадянського суспільства.
• 2022: замбія повертається до статусу електоральної демократії.
• 2024: виникають нові занепокоєння щодо свободи ЗМІ та опозиції.

Результат: індекс зріс на +0.099. Це приклад «bounce-back resilience» — демократія зламалася, але швидко відновилася.

Питання для групи:

1. Як економічна криза вплинула на демократичні зміни?
2. Яку роль відіграло громадянське суспільство?
3. Чому U-turn вдався, хоча демократія вже була зламана?
4. Які ризики залишаються?

Група 5: Порівняльний аналіз: чому одні країни здійснюють U-turn, а інші — ні?

Група порівнює успішні U-turn (Польща, Бразилія, Замбія) з невдалими прикладами (Угорщина, Нікарагуа, Сербія — продовжують автократизацію).

Фактори для аналізу:

Фактор	U-turn успішний	U-turn не відбувся
Незалежність судової системи	Збережена частково	Повністю підкопана
Свобода ЗМІ	Частково збережена	Знищена
Громадянське суспільство	Активне та мобілізоване	Придушене
Міжнародний тиск	Присутній	Відсутній або ігнорується
Вибори	Відносно чесні	Сфальсифіковані
Опозиція	Об’єднана	Розділена

Питання для групи:

1. Який фактор є найважливішим для успішного U-turn?
2. Чи є «точка неповернення», після якої U-turn неможливий?
3. Що відрізняє Угорщину від Польщі, хоча обидві — члени ЄС?
4. Чи може Україна після війни здійснити U-turn, якщо знадобиться?

Підсумкова дискусія для всього класу:

Після презентацій груп обговоріть:

1. Головний висновок V-Dem: 52% автократизацій закінчуються U-turn. Це оптимістичний чи песимістичний висновок? Чому?
2. Роль виборів: у всіх успішних U-turn ключову роль відіграли вибори. Чи означає це, що вибори — найважливіший демократичний інститут?
3. Громадянське суспільство: як звичайні громадяни можуть сприяти захисту демократії та U-turn?
4. Україна: чи є ознаки автократизації в Україні? Які демократичні інститути найважливіше захистити?

Методичний коментар:

Це завдання є ключовим для розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності. Учні працюють з реальними даними V-Dem, аналізують статистику, порівнюють кейси та формулюють власні висновки. Завдання також формує критичне мислення та розуміння, що демократія — це не сталий стан, а процес, який потребує постійного захисту.

Завдання 7. Аналіз карти демократії світу.

Клас працює з картою «Стан ліберальної демократії у світі, 2024» з V-Dem Report.

Завдання для всього класу:

1. Визначте регіони з найвищим та найнижчим рівнем демократії.
2. Порівняйте Україну з сусідніми країнами (Польща, Молдова, Білорусь, Угорщина).
3. Чому регіон Близького Сходу та Північної Африки має найнижчий рівень демократії?
4. Знайдіть на карті «острівці демократії» у недемократичних регіонах.
5. Сформулюйте гіпотезу: чи впливає географічне розташування на тип режиму?

Методичний коментар:

Робота з картою розвиває просторове мислення та навички аналізу геополітичних закономірностей.

---

Твердження	Повністю погоджуюся	Частково погоджуюся	Потребую додаткового вивчення
Я можу пояснити відмінності між ліберальною, соціальною та консенсусною демократією
Я розумію, як V-Dem вимірює рівень демократії та класифікує режими
Я можу проаналізувати переваги та недоліки різних моделей демократії
Я усвідомлюю сучасні виклики та загрози демократії у світі
Я можу обґрунтувати, яка модель демократії найбільше підходить для України
Я розумію, чому свобода слова є ключовим елементом демократії

Завершальна рефлексія (усно):

Учні завершують одне з речень:

• «Найбільш несподіваним для мене сьогодні було те, що…»
• «Після цього уроку я хочу дізнатися більше про…»
• «Для України важливо, щоб…»

Урок 17. Демократичні режими: ліберальна, соціальна, консенсусна демократія

Робочий аркуш учнів і учениць

---

Статистичний шок: демократія у 2025 році.

Ознайомтеся з фактами з V-Dem Democracy Report 2025:

• Факт 1: у світі 91 автократія і лише 88 демократій — вперше з 2002 року.
• Факт 2: 72% населення планети (майже 6 мільярдів людей) живе в автократіях.
• Факт 3: ліберальних демократій залишилося лише 29 — стільки ж, як у 1990 році.

Питання для обговорення:

1. Чому демократія відступає, хоча більшість людей підтримує демократичні цінності?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Чи можуть різні країни мати різні «версії» демократії?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Завдання 1. Порівняльна таблиця моделей демократії.

Критерій	Ліберальна демократія	Соціальна демократія	Консенсусна демократія
Головний акцент
Роль держави
Виборча система
Приклади країн
Переваги
Недоліки

Завдання 2. Аналіз даних V-Dem (розвиває інформаційно-комунікаційну компетентність).

Розподіл режимів за V-Dem, 2024:

Тип режиму	Кількість країн	Частка населення світу
Закриті автократії	35	26%
Електоральні автократії	56	46%
Електоральні демократії	59	17%
Ліберальні демократії	29	12%

Запитання:

1. Чому «електоральні демократії» не вважаються повноцінними демократіями?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Чому в ліберальних демократіях живе лише 12% населення світу, хоча їх 29?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Який висновок можна зробити про зв’язок розміру країни та типу режиму?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 3. Захист свободи слова.

V-Dem констатує: свобода слова погіршилася у 44 країнах станом на 2024 рік. Це найчастіше атакований елемент демократії.

Методи обмеження свободи слова:

1. Цензура традиційних ЗМІ.
2. Маніпуляції в інтернеті (боти, фейки).
3. Правове переслідування журналістів.
4. Економічний тиск на медіа.

Запитання:

1. Чому саме свобода слова є першою мішенню для автократизаторів?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Запропонуйте три способи захисту свободи слова:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 4. Яка модель демократії для України?

Обґрунтуйте свою позицію, використовуючи знання про різні моделі демократії:

Я вважаю, що для України найбільше підходить __________________ демократія, тому що:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Твердження	✓ Повністю	~ Частково	? Потребую вивчення
Я можу пояснити відмінності між моделями демократії
Я розумію, як V-Dem вимірює демократію
Я можу аналізувати переваги та недоліки моделей
Я усвідомлюю виклики демократії у світі
Я розумію важливість свободи слова

Завершіть речення:

«Після цього уроку я хочу дізнатися більше про…»

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________